Стан і проблеми розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону

УДК 338.43:637.1 (477.61)(043)

Ткачук Петро Юрійович

Луганськ-2008

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Ткаченко Валентина Григорівна ректор Луганського національного аграрного університету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Саблук Петро Трохимович директор ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН кандидат економічних наук, доцент Германенко Олександр Миколайович Луганський національний аграрний університет завідувач кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться 23 грудня 2008 р. о 10 ⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г-202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, бібліотека ЛНАУ.

Автореферат розісланий „___” листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Особливості розвитку економічних відносин у молочному підкомплексі характеризуються збитковістю ведення молочного тваринництва, неефективністю системи розподілу доходу від реалізації кінцевої продукції між учасниками процесу створення вартості молока і молокопродуктів, порушенням міжгалузевого балансу, низькою ефективністю дії ринкового механізму, тенденцією концентрації капіталу, ослабленням державного регулювання економічних процесів у сфері АПК. Таке становище зумовило необхідність поглиблених наукових досліджень і спонукало до розробки програми заходів, спрямованих на вихід із кризового стану і розвиток молочного господарства.

За підсумками 2006 р. Луганська область займала 21 місце в Україні по виробництву молока з розрахунку на душу населення, рівень споживання молочних продуктів у перерахунку на первинний продукт складає біля 58% від встановленої норми раціонального споживання. За таких умов проблеми розвитку молочного підкомплексу виходять за рамки економічних і стають більш суспільно значущими.

Надалі негативні тенденції розвитку економічних відносин у молочному підкомплексі регіону можуть призвести до того, що цілі райони виявляться економічно неефективними для ведення молочного виробництва, що у свою чергу призведе до поглиблення соціальних проблем на селі, поставить у велику залежність від надходжень молока і молокопродукції з інших регіонів, зведе до мінімуму споживання молочних продуктів певними верствами населення, що вплине на збалансованість раціону харчування і зрештою - на здоров'я населення.

Питання зниження соціальної ефективності молочного підкомплексу регіону вимагають віднести проблеми розвитку в розряд стратегічно важливих і потребуючих розробки комплексу взаємопов'язаних заходів котрі спрямовані на негайне вирішення зазначених проблем.

Теоретико-методологічні та практичні сторони формування продуктових комплексів і продовольчої безпеки знайшли широке відображення у працях вчених-аграріїв В.Г. Андрійчука, В.І. Богачова, В.І. Бойко, П.І. Гайдуцького, В.Н. Зимовця, І.І. Лукінова, В.Я. Месель-Веселяка, Ю.Ф. Наумова, П.Т. Саблука, В.Г. Ткаченко, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина та ін.

Проблемам функціонування і розвитку молочного підкомплексу присвячені роботи С.В. Васильчак, М.М. Ільчука, М.В. Калінчика, В.П. Коткова, Т.Л. Мостенської, М.К. Пархомця, С.О. Шевельової та інших вітчизняних вчених. Проте необхідно зазначити, що економічні відносини в молочному підкомплексі носять динамічний характер, існує необхідність їх постійного і комплексного дослідження в розрізі аграрних і загальних економічних відносин.

Недостатньо освітлені теоретичні та практичні аспекти регіональних особливостей функціонування підприємств молочного підкомплексу; ряд проблем щодо особливостей стратегічного розвитку; питання узгодження взаємин між партнерами в процесі утворення вартості молокопродуктів, регулювання і контролю суб'єктів господарської діяльності в молочному підкомплексі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідницької роботи кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету за темою: „Забезпечення економічної безпеки в умовах трансформації регіону” (номер державної реєстрації 0104U005400).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних і практичних аспектів функціонування молочного підкомплексу, у розробці пропозицій щодо вирішення економічних проблем у роботі підприємств, які беруть участь у формуванні вартості молока і молочної продукції.

Відповідно до поставленої мети були поставлені і вирішені відповідні завдання:

- дано теоретичне обґрунтування молочного підкомплексу як складової агропромислового комплексу;

- узагальнено теоретичні та методологічні дослідження функціонування підприємств молочного підкомплексу;

- досліджено сучасний стан і розвиток ринку молока і молочної продукції;

- проведено економічний аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку підприємств, які забезпечують процес створення вартості молока і молочних продуктів;

- запропоновано стратегічні напрями розвитку на перспективу підприємств молочної переробки;

- обґрунтовано концептуальні положення інтеграційних процесів у молочному підкомплексі, проведено оцінку можливості інтеграції для групи підприємств молочної переробки;

- визначено положення державного контролю і регулювання господарської діяльності підприємств молочного підкомплексу регіону.

Об'єктом дослідження є сучасні процеси формування і функціонування молочного підкомплексу на сучасному етапі проведення аграрних перетворень, підвищення економічної ефективності господарювання підприємств молочного підкомплексу Луганської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти роботи підприємств молочного підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою проведеного дослідження стали: положення економічної науки щодо функціонування ринкової економіки, теоретичні роботи і практичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених-економістів; законодавчі та нормативні акти, ухвали і розпорядження уряду України та інших керівних органів, направлені на розвиток і реформування агропромислового виробництва. У ході дослідження враховувався передовий досвід, набутий вітчизняними і зарубіжними вченими аграріями щодо досліджуваних проблем.

У процесі виконання роботи були використані наступні методи: діалектичний і системний підхід - для вивчення явищ і процесів суспільного характеру ринкових перетворень, що відбуваються на сучасному етапі; абстрактно-логічний - при проведенні теоретичного узагальнення, формуванні висновків і пропонованих заходів щодо поліпшення роботи підприємств молочного підкомплексу; монографічний - при узагальненні передового досвіду, дослідження розвитку молочного підкомплексу як на національному, так і на регіональному рівні; аналізу і синтезу - при вивченні об'єкта і окремих його складових; економіко-статистичний і економіко-математичний із використанням ЕОМ (програмне забезпечення Microsoft Excel, економетричного пакету Sigma) - в ході обробки та аналізу масових статистичних даних, виявлення взаємозалежностей і взаємозв'язків між чинниками впливу на досліджувані показники, моделювання попиту і пропозиції на ринку молока і молочних продуктів; графічний - для наочного відображення результатів дослідження; соціологічний - під час вивчення характеристик попиту на молочну продукцію, стратегічної спрямованості розвитку молокопереробних підприємств; розрахунково-графічний - для визначення рівня забезпеченості молоком і молочними продуктами регіону; розрахунково-конструктивний - в обґрунтуванні розподілу виручки від реалізації кінцевої продукції між учасниками інтегрованого формування та інші методи.

Інформаційно-нормативною базою дослідження і обґрунтування висновків і рекомендацій є чинні законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні дані Державного комітету статистики України і Головного управління статистики Луганської області, економічна і статистична інформація Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації, статистичні та аналітичні дані асоціації підприємств „Луганськмолоко”, річна звітна і економічна інформація про роботу окремих підприємств молочного підкомплексу, матеріали анкетного дослідження і експертних оцінок, які організовані автором, нормативні матеріали, науково-методичні та інформаційно-публіцистичні джерела літератури, дані електронних носіїв статистичної інформації та світової інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

- проведено оцінку рівня регіональної забезпеченості молоком і молочною продукцією за рахунок власного виробництва підприємств молочної переробки;

- визначено існуючу стратегічну спрямованість розвитку групи молокопереробних підприємств за відсутності формалізованої стратегії та визначеності функції стратегічного управління на підприємствах, оцінено перспективні напрями стратегічного розвитку з розрахунком прогнозних варіантів реалізації;

- оцінено можливість інтеграційних процесів у молочному підкомплексі регіону на прикладі групи підприємств відповідно до прогнозних варіантів виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами в сировинній зоні;

уточнено:

- суть і зміст ринку молока і молочної продукції, пропрацьовано і доповнено умови формування зазначеного ринку;

- класифікацію чинників, які впливають на кон'юнктуру досліджуваного ринку;

- систему оцінюючих показників для контролю здійснення стратегії розвитку підприємства стосовно молочного підкомплексу;

вдосконалено:

- послідовну схему складових процесу стратегічного планування на підприємстві;

- економічний механізм взаємодії учасників інтегрованого формування на основі дотримання економічних інтересів усіх партнерів;

- основні положення регулювання роботи підприємств молочного підкомплексу регіону з боку державних органів.

Практичне значення отриманих результатів. Результати методичних і практичних розробок, які представлені в дисертаційному дослідженні, можуть бути застосовані для розробки конкретних бізнес-планів розвитку підприємств молочного підкомплексу, а також науково-дослідними організаціями, асоціаціями виробників молока і молочної продукції та органами державного управління при формуванні стратегії розвитку молочного підкомплексу.

Результати теоретичних напрацювань використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні дисциплін „Маркетинг агропромислового виробництва”, „Основи менеджменту і маркетингу”, зокрема для дослідження споживчого попиту на ринку продовольчих товарів, для побудови стратегії розвитку підприємств агропромислового комплексу (довідка № 01/1261-2, від 02.10.08).

Прикладне значення дисертаційного дослідження підтверджено довідками про їх використання при розробці „Регіональної програми розвитку молочного скотарства на підприємствах агропромислового комплексу Луганської області на 2007-2009 роки” Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації Луганської області (довідка № 2341/1, від 24.04.2008 р.), при впровадженні в господарську діяльність ЗАТ „Чарівне дійво” і ЗАТ „Старобільський ЗЗНМ” (довідки № 1437 від 09.04.08 р. і №1514/1 від 14.05.08 р. відповідно).

Особистий внесок автора. Результати наукових досліджень, висновки та пропозиції, наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Наукових статей, написаних у співавторстві, немає. З колективних монографій кафедри економічної теорії і маркетингу в роботі використано тільки особистий внесок дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження викладені та схвалені на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету в 2004-2008 рр., Міжнародній науково-практичній конференції „Глобальні і національні проблеми аграрної економіки України” (м. Луганськ, ЛНАУ, 18-20 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція і конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, КНАУ, 5-6 жовтня 2006 р.)

Публікації. За даними дисертаційного дослідження опубліковано на сторінках фахових видань 8 наукових робіт загальним обсягом 2,55 друк. арк., і в розділах 2 колективних монографій, із яких автору належить 0,81 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел який містить 192 найменування, 16 додатків. Дисертаційна робота викладена на 187 сторінках основного тексту, містить 32 таблиці, 24 рисунка.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету і завдання дослідження, визначений його об'єкт, предмет, методи, сформульовано наукову новизну і практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні основи функціонування підприємств молочного підкомплексу АПК” розкривається суть і економічні основи формування підприємств молочного підкомплексу. Розглянуто місце і роль ринку молока в ринковій економічній системі, основні тенденції його розвитку. Окреслені перспективні напрями формування підприємств досліджуваного підкомплексу.

У результаті проведеного дослідження щодо сутності підприємств, було з'ясовано, що підприємства молочного підкомплексу - це самостійно господарюючий суб'єкт, який здійснює виробничу і закупівельну діяльність, реалізує у вигляді готової продукції молоко і молочну продукцію відповідно до встановленої нормативної документації і тим самим задовольняє потребу населення в цій продукції. Основними принципами діяльності є: структурність, комплексність, спрямованість усіх видів діяльності підприємства на досягнення головної мети за умови економічної свободи дії.

Розміщення підприємств молочної переробки в Україні орієнтовано на центри споживання молока і молочних продуктів. Потенційний обсяг переробки молока складає біля 24 млн. тонн на рік. Навіть у разі повної промислової переробки молока виробленого у 2006 р. всіма категоріями господарств країни, зайві середньорічні потужності в переробній галузі складуть майже 7 млн. т молочної сировини. Проте на промислову переробку надходить лише 32,4 % виробленого в Україні молока.

Основними проблемами розвитку підприємств молочного підкомплексу на сьогодні є:

- зниження обсягів виробництва і погіршення якості молока, що вплинуло на зменшення об'ємів реалізації молока заготівельним організаціям;

- незадовільний стан і розвиток інфраструктури молочного підкомплексу;

- моральний і фізичний знос устаткування з використанням переважно застарілих технологій виробництва продукції;

- відсутність повного комплексу стандартів на молоко продукцію, які відповідали б вимогам світового рівня;

- повернення податку на додану вартість (ПДВ).

Специфіка ринку молока і молочної продукції виявляється при повному співвідношенні попиту і пропозиції на конкретні молокопродукти. Чинниками, котрі визначають особливості ринку молока і молокопродуктів, є: час, якість, асортимент і місце доставки продукції до споживача.

Особливість продукції визначає щоденний попит на молоко і молочні продукти, який схильний до сезонних коливань. Продукція має обмежений період реалізації, тому виникає необхідність розвиненості ринкової інфраструктури для безперебійного збуту молочної продукції протягом року і забезпечення надходжень сировини на молокопереробні підприємства.

Необхідно виділити ряд чинників, які впливають на особливості формування регіонального ринку молока і молочних продуктів: чисельність населення, густота, купівельна спроможність, структура міського і сільського населення в регіоні, обсяги, структура й ефективність виробництва даної продукції в регіоні, можливі джерела її надходження, чинники кон'юнктурного асортиментного попиту в межах регіону і в масштабах держави.

Зважаючи на досвід найбільш розвинених країн членів СОТ, необхідно визначити напрями подальшого формування національного ринку молока і молочної продукції:

- розробка і впровадження цільових державних програм сприяння розвитку суб'єктів виробничої сфери молочного підкомплексу згідно умовам скорочення державної підтримки щодо умов СОТ;

- вироблення системи ціноутворення що враховує економічні інтереси всіх учасників процесу створення вартості молока і молочних продуктів;

- стимулювання роботи над покращенням якості продукції випускаємої підприємствами за допомогою надання експортних субсидій на продукцію високої якості;

- створення єдиної інформаційної бази що містить маркетингову інформацію для вільного користування всіма учасниками молочного ринку;

- сприяння технологічному озброєнню виробників молока і молочної продукції.

Одним із основних напрямів розвитку підприємств молочного підкомплексу слід вважати процес концентрації виробництва, який припускає природний відбір і формування крупних та інтегрованих молочних компаній. Іншими напрямки розвитку вважаємо: розвиток ефективного виробництва молока шляхом формування крупнотоварних, спеціалізованих молочних ферм, створення сталої системи обслуговуючих молочних кооперативів в супроводі розвитку всієї мережі інфраструктури, впровадження систем стандартизації і сертифікації, розвиток маркетингової діяльності підприємств, формування цілеспрямованої та дієвої системи державного регулювання.

У другому розділі „Особливості економічних відносин у молочному підкомплексі регіону в умовах ринкових трансформаційних процесів” на основі теоретичних досліджень приведений економічний аналіз стану і розвитку молочного тваринництва, проведено оцінку діяльності підприємств молочного підкомплексу, розглянуто стан і тенденції розвитку ринку молока як на національному, так і на регіональному рівні.

Кризовий стан сільського господарства в Україні зумовив стійку тенденцію скорочення чисельності ВРХ, в 2006 р. загальне поголів'я склало 6287,8 тис. гол., корів - 3384,5 тис. гол., або 25,5 % і 40,4 % відповідно від рівня 1990 р.

У Луганській області загальне поголів'я ВРХ скоротилося на 699,3 тис. голів, або на 82,1 %, зокрема поголів'я корів - на 221,8 тис. голів (74,4 %). У 2006 р. на 100 жителів Луганської області припадало 3,2 корови, у цілому по Україні цей показник склав 7,3 корови.

Впродовж 1990-2006 рр. утримання корів поступово перемістилося на селянські подвір'я. Так, частка корів господарств населення в 2006 р. складала 76,3 % від загальної чисельності молочного поголів'я в цілому по Україні та 71,5 % - по Луганській області.

Тенденції розвитку молочного тваринництва, зумовили скорочення валового надою молока в цілому по Україні на 11221,4 тис. т, або на 45,7 %, у Луганській області - на 371,4 тис. т, або на 58,1 %. Така тенденція вплинула на зміну структури валового надою по категоріях господарств. Так, якщо в 1990 р. в сільськогосподарських підприємствах Луганської області, було вироблено 18634,1 тис. т молока, що більш ніж у 3 рази перевищує обсяг виробництва в господарствах населення, то в 2006 р. - 2454 тис. т. молока, що становить 13,1 % від рівня 1990 р. і в 4,4 разу менше, ніж загальний надій молока в домогосподарствах. Починаючи з середини 90-х років господарства населення стали основним виробником молока, в 2006 р. їх частка у валовому виробництві молока склала 81,5 %.

Впродовж ряду років виробництво молока сільськогосподарськими підприємствами було збитковим, що відбилося на обсязі виробництва і рівні товарності молока. Так, у 2006 р. рівень збитковості виробництва молока склав 3,7 % в цілому по Україні, 10,9 % - по Луганській області. Слід зазначити, що перехід до дрібнотоварного виробництва в селянських подвір'ях збільшує трудомісткість виробництва 1 т молока, створює труднощі з проведенням у повному обсязі зооветеринарних заходів, з контролем за дотриманням санітарно-гігієнічних норм утримання тварин і процесу доїння молока.

Стан занепаду молочного тваринництва формує низький рівень сировинної бази для молокопереробних підприємств. У 2006 р. на молокопереробні підприємства України надійшло 5607,4 тис. т молока в заліковій вазі, що в 3,2 раз менше, ніж у 1990 р.

Тенденція зміни обсягів закупівель молочної сировини в цілому по країні адекватно відбилася і на закупівельній діяльності регіональних молокопереробників. Так, у 2006 р. обсяги постачання молока склали 107,7 тис. т, зокрема 30,7 тис. т , або 28,5 % надійшло від сільськогосподарських підприємств, від господарств населення - 77,0 тис. т, або 71,5%.

Впродовж 1960-1990 рр. збільшення обсягів виробництва по більшості видів молочної продукції досягало 6 - 6,5 разу, за роки економічної кризи обсяги її значно скоротилися. Більш ніж у 10 разів скоротився обсяг виробництва сметани і сиру кисломолочного, в 9 разів - виробництво цільномолочної продукції, виробництво сухих молочних продуктів зменшилося майже в 7 разів, загальне виробництво сирів жирних зменшилося більш ніж у 3 рази.

Виявлена зміна динаміки закупівельних цін на молоко і цін реалізації кінцевої продукції на регіональному ринку впливає на структуру розподілу доходів від реалізації кінцевої продукції, що ставить проблему врегулювання відносин між учасниками процесу створення вартості молока і молокопродукції.

За висновками проведеного аналізу регіональної самозабезпеченості основними молочними продуктами необхідно зазначити, що за рахунок виробництва регіональних підприємств Луганська область не забезпечена по жодному з видів молочної продукції. Так, у 2006 р. внутрішнє виробництво масла вершкового могло забезпечити лише 23,4 % загальної потреби за умови реалізації всередині регіону, молока обробленого рідкого - на 29,8 %, кисломолочних продуктів, за винятком сметани - на 3 %, сиру свіжого неферментованого і сиру кисломолочного на 2,8 %, сметани - на 16 % і сирів жирних - на 51,5 % (рис. 1).

Рис. 1. Рівень самозабезпеченості Луганського регіону основними видами молочної продукції за рахунок виробництва регіональних підприємств молочної переробки у 2006 р., %

Показник загальної самозабезпеченості основними видами молокопродуктів у 2006 р. був на рівні 4,48 %, у 2005 р. - 7,7 %, у 2004 р. - 6,3 %, у 2003 р. - 5,07 %, що свідчить про низький рівень розвитку як молокопереробної промисловості, так і всього молочного підкомплексу в Луганській області.

На тлі низького рівня виробництва продукції молочної переробки в Луганській області споживання молочних продуктів за період 2000-2006 рік має тенденцію зростання (рис. 2).

За період 2000-2005 рр. збільшення середньорічного рівня споживання молокопродуктів у перерахунку на молоко відбулося на 86,4 кг, або на 58 %, у середньому зростання рівня споживання відбувалося на 14,4 кг на рік. У 2006 р. цей показник знизився на 5,7 кг або на 2,4 %.

У цілому по Україні споживання молока і молочних продуктів за досліджуваний період зросло на 62,4 кг або на 30,4 % і склало в 2006 р. 267,6 кг.

У структурі споживання намітилося збільшення частки споживання кисломолочної продукції.

Рис. 2. Споживання молока і молокопродуктів у середньому за рік на людину в перерахунку на молоко, кг

Рівень споживання і економічна ефективність діяльності підприємств безпосередньо залежить від цінової кон'юнктури. За період 2000-2006 рр. ціни на споживчому ринку зросли на 98,4 %. Цінова ситуація на ринку молока і молочної продукції також відображає загальну тенденцію зростання цін, проте зміна реалізаційних цін відрізняються по видах продукції, що пояснюється зміною споживчого попиту. Так, упродовж 2000-2006 рр., ціни на масло вершкове в цілому зросли на 42,8 %, на молоко і молочну продукцію - на 132,6 %. Рівень цін є врівноважуючим елементом між попитом і пропозицією на ринку. В Україні саме споживання на часі є головним обмежуючим чинником виробництва молока і молочної продукції.

За існуючої низької купівельної спроможності населення рівень споживання молока і молокопродуктів безпосередньо залежить рівня реальних доходів споживачів. За період 2000-2006 рр. рівень реальних доходів зріс у 2,4 разу, середній приріст доходів склав 15,7% на рік, споживання молока і молочної продукції зросло на 30,4 %, середній приріст рівня споживання - 4,6 % на рік. Коефіцієнт еластичності споживання залежно від рівня реальних доходів складає 0,12, це означає, що при збільшенні рівня реального доходу на 1% рівень споживання зросте на 0,12 %.

За останні кілька років на тлі скорочення сировинної бази і в результаті конкурентної боротьби на ринку молока і молочної продукції намітилася тенденція укрупнення підприємств молочної переробки. Великі молочні комбінати (обсяг переробки 150-200 тонн на добу), маючи великі виробничі та фінансові можливості, поглинають дрібніші, які стають пунктами збору і первинної обробки сировини і виробництва традиційних молочних продуктів для місцевого ринку.

Становлення і зміцнення позицій на ринку молока і молокопродуктів крупніших товаровиробників інших регіонів відтісняє регіональних товаровиробників на менш прибуткові сегменти ринку, примушуючи, разом з тим, шукати менш ємні та більш витратні канали. Така тенденція в решті решт може призвести до банкрутства регіональних молокопереробників і поглинання їх представниками інших регіонів.

Виходячи з проведеного аналізу, можна зробити висновок, що для стабілізації роботи підприємств молочного підкомплексу необхідна розробка цілеспрямованої політики відповідно до вимог сучасного ринкового середовища. Вказана політика повинна враховувати заходи державного регулювання, спрямовані на підтримку доходів підприємств відповідно до вимог СОТ, на активізацію інтеграційних процесів для формування стабільної і якісної сировинної бази та врегулювання відносин учасників усього процесу створення вартості молока і молочних продуктів.

У третьому розділі „Основні напрями розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону” викладено конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності управління молокопереробними підприємствами, взаємодії між суб'єктами інтегрованого формування, визначені напрями державного регулювання молочного комплексу.

Однією з умов підвищення ефективності управління підприємствами молочного підкомплексу є розробка стратегії розвитку підприємства і застосування прийомів стратегічного планування. Для практичної розробки стратегії об'єктом застосування нами обрані молокопереробні підприємства холдингу „Фелікс”, які є типовими для молокопереробної промисловості регіону.

При урахуванні існуючого положення планування діяльності на молокопереробних підприємствах із метою визначення стратегічних напрямів розвитку нами застосовано метод „SPАCE” - матриці визначення стратегії.

Даний метод дозволив встановити стратегію підприємства за умови, що функція стратегічного планування на підприємствах не виділена.

Для побудови матриці стратегії експертним методом були виділені чинники можливості підприємств і проведена бальна оцінка за ступенем впливу і можливості здійснення кожного чинника можливостей.

У процесі побудови матриці можливостей було встановлено, що першочергове значення для молокопереробних підприємств холдингу „Фелікс” має: розвиток стабільної сировинної бази за рахунок вертикальної інтеграції (сума балів 17), побудова власної мережі фірмової торгівлі (15,3 балів), розвиток альтернативного бренду молочної продукції (13,7 балів), поліпшення якості продукції (13,5 балів).

Для графічного визначення існуючої та пропонованої стратегічної спрямованості використано групи показників: фінансової сили (FS), конкурентної переваги (CA), стабільності середовища (ES), виробничої сили (IS) при існуючому стані розвитку підприємств (Оір) і за умови реалізації виділених можливостей (Ост). Оцінка проводилася шляхом бальних оцінок експертами.

„SPACE” - матриці оцінки існуючої, але неформалізованої стратегії і модельованої стратегії молокопереробних підприємств холдингу „Фелікс” показані на мал. 3. Вектори ОК і ОК₁ на зображеннях характеризує стратегічну спрямованість вказаних варіантів.

Рис. 3. „SPACE” - матриця існуючої стратегії на молокопереробних підприємствах холдингу „Фелікс”

Для здійснення модельованої стратегії побудовано дерево цілей, відправною точкою якого є досягнення 30,16 % рівня рентабельності майна (розрахункова ставка дисконтування) для кожного підприємства. Виходячи з поставлених цілей стратегія розвитку для молокопереробних підприємств холдингу „Фелікс” носитиме комбінаторний характер і включатиме стратегію вертикальної інтеграції, розвитку продукту і збутову стратегію. Комплексний підхід до визначення стратегії дає можливість синергії та дозволить охопити і контролювати процес створення вартості по всьому ланцюжку створення вартості - від виробництва молока до реалізації кінцевої продукції.

Аналіз альтернатив здійснення стратегії проводиться за допомогою методу визначення умовного рейтингу, для контролю виконання стратегії використовується система оцінюючих показників стосовно молочного підкомплексу, яка включає групи фінансово-економічних, комерційних і виробничих показників.

Здійснення стратегічних напрямів вимагає розрахунку певних варіантів розвитку заснованих на оптимістичному прогнозі (досягнення 30,16 % рівня рентабельності майна по групі підприємств), на реальному прогнозі (фактичний рівень рентабельності майна) і песимістичному (при найнижчому досягнутому рівні рентабельності -19,8 %) (табл. 1).

Таблиця 1. Прогнозний обсяг реалізації продукції при заданих рівнях рентабельності молокопереробних підприємств холдингу „Фелікс”

Відповідно до прогнозних варіантів проведений прогнозний розрахунок зміни ємності ринку, який показав, що збільшення обсягу виробництва молокопереробними підприємствами холдингу „Фелікс” відповідатиме зростанню регіонального ринку. Визначена потреба в молочній сировині по представлених варіантах і розрахована потенційна можливість інтеграції з сільськогосподарськими підприємствами виробниками молока на основі прогнозних варіантів виробництва молочної сировини в зонах закупівель.

На основі проведених розрахунків виконано оцінку можливих 9 варіантів інтеграції по кожному молокопереробному підприємству, яка показала, що в 7 прогнозних варіантах існує можливість повного задовільнення потреби в молочній сировині за умови глибокої інтеграції. Проте при здійсненні двох прогнозних варіантів обсягів виробництва молока в сировинній зоні ЗАО „Чарівне дійво” не вистачатиме в повному обсязі, але існує можливість покриття обсягу молока, якого бракує, за рахунок розширення інтеграційних зв'язків у сировинних зонах інших підприємств і міжзаводських переміщення молочної сировини.

Взаємовідносини між учасниками інтегрованого формування, яке охоплює весь ланцюжок створення вартості продукції, повинні будуватися на основі еквівалентного розподілу виручки від реалізації кінцевої продукції відповідно до нормативних витрат. При запропонованій схемі інтеграції можливе досягнення рівня рентабельності виробництва і реалізації молока у розмірі 13,8 %. Проведені розрахунки підтверджують можливість і доцільність інтеграційних процесів у молочному підкомплексі регіону.

Розвиток економічних відносин у молочному підкомплексі зумовлює необхідність проведення регуляторної державної політики орієнтованою на підтримку розвитку підкомплексу з урахуванням вимог, які висуваються при членстві у СОТ по таких напрямах:

- підготовка висококваліфікованих фахівців, створення системи стимулювання працівників до підвищення кваліфікації;

- розвиток консультаційних послуг, включаючи маркетингові консультації, наукових розробок включаючи селекційну роботу;

- проведення ветеринарних і санітарних заходів і контролю за дотриманням зазначених вимог;

- ініціація створення служби по виявленню недоброякісних і фальсифікованих харчових продуктів;

- сприяння організації інформаційної бази молочної промисловості при використанні інтернет-ресурсів як на національному, так і на регіональному рівнях;

- стимулювання виробництва молока і рівня його товарності шляхом фінансування розвитку ринкової та соціальної інфраструктури;

- сприяння розвитку модульних ферм на базі наукових установ як зразків найкращої виробничої практики молочної справи.

Пропозиції щодо підвищення ефективності державного регулювання молочного підкомплексу регіону вважаємо за доцільне запровадити в розробці цільової програми розвитку молочного тваринництва в регіоні. Фінансово-економічною основою програми є виділення коштів на компенсацію процентної ставки по кредитах комерційних банків направлених на реконструкцію приміщень діючих молочнотоварних ферм, придбання доїльного і холодильного устаткування, а також кормозбиральної техніки. Результатом проведення вказаної програми має стати збільшення поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах області за 2007-2009 роки на 6,6 тис. голів, або на 30%, виробництва якісного молока на 14 тис. тонн.

Формування стратегії і систем стратегічного планування на підприємствах, розвиток інтеграційних процесів і реалізацію цільових програм, направлених на підтримку розвитку підприємств молочного підкомплексу значною мірою сприятиме ефективному розвитку всього молочного підкомплексу і забезпеченню населення молочними продуктами.

Висновки

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати наступні висновки і пропозиції:

Молочний підкомплекс є невід'ємною складовою агропромислового комплексу і її розвиток значною мірою впливає на формування продовольчої безпеки країни і є складною багаторівневою системою підприємств і організацій, які забезпечують процес формування вартості молока і молочних продуктів. Основою для стійкого розвитку молочного підкомплексу є формування достатньої і якісної молочної сировинної бази. На сьогодні стан молочного тваринництва створює брак якісної сировини, оскільки біля 82% від загального обсягу виробляється в домогосподарствах. Незадовільний розвиток інфраструктури, матеріально-технічне і технологічне оснащення, неврегульованість економічних відносин між суб'єктами господарської діяльності характеризує кризове положення молочного підкомплексу.

Однією з основних тенденцій формування підприємств молочного підкомплексу є розвиток крупніших і фінансово стійкіших підприємств і банкрутство дрібніших у процесі конкурентної боротьби на ринку молока і молокопродуктів.

Стратегія формування молочного підкомплексу повинна бути направлена на збільшення обсягів виробництва і продажу молока і молокопродуктів шляхом розвитку інтеграційних процесів, вироблення еквівалентної системи розподілу доходів, на технічне і технологічне переоснащення підприємств, розвиток суб'єктів інфраструктури на основі цілеспрямованого державного регулювання і контролю.

Скорочення загальної кількості утримання великої рогатої худоби за період 1990 -2006 рр. на 74,5 %, зокрема корів - на 59,6 %, збитковість молочного виробництва спричинило зниження валового надою молока на 45,8 %. Таке становище вплинуло на зміну каналів реалізації і зниження надходжень молока на промислову переробку.

Завантаженість потужностей по переробці молока на сьогодні складає 23,3 %, що несприятливим чином позначається на роботі підприємств молочної переробки і забезпеченості населення молочними продуктами. У 2006 р. намітилася тенденція до збільшення загального виробництва продукції молочної переробки і зміни структури валового випуску в бік виробництва дорожчих продуктів кисломолочної групи.

На це впливає збільшення середніх доходів населення. Так, за період 2000-2006 рр. рівень реальних доходів збільшився в 2,4 разу, середній приріст доходів склав 15,7 % на рік.

Перебування і проблеми розвитку молочного підкомплексу на національному рівні цілком відбиваються і на розвитку регіональних підприємств.

Скорочення чисельності поголів'я в молочному скотарстві зумовило зниження виробництва молока більш ніж на половину. Збільшення частки проведеного молока в господарствах населення призвело до значного погіршення якості сировинної бази для молокопереробних підприємств, 63,4 % купленого молока в 2006 р. було другого сорту.

Аналіз виробництва продукції регіональними переробниками молока показав, що за період 1990-2006 рр. відбулося скорочення випуску по всіх видах продукції. Зокрема, виробництво масла вершкового скоротилося на 80,7 %, сирів жирних - на 38,4 %, продукції з цільного молока - 86,1 %, що вплинуло на низьку самозабезпеченість регіону за рахунок виробництва регіональних виробників і спричинило широку присутність виробників інших регіонів.

Одним із стримуючих чинників розвитку ринку молока і молочної продукції є обмежений купівельний попит, сформований низьким рівнем доходу населення.

У структурі попиту тенденція збільшення частки кисломолочної групи товарів, що намітилася, ставить регіональних переробників у невигідне положення унаслідок низької забезпеченості якісною сировиною і витісняє на менш прибуткові сегменти ринки. Таке становище може зрештою призвести до більшого послаблення конкурентних позицій і банкрутства більшої частини регіональних молокопереробників.

Розробка цілеспрямованої стратегії на підприємствах молочної переробки дозволяє чітко визначати цілі та напрями розвитку. Сформована стратегія розвитку молокопереробних підприємств оцінюється як оборонна.

Відповідно до експертної оцінки стратегічних можливостей групи підприємств розроблена модель стратегії оцінюється як агресивна.

Пропоновані напрями стратегічного розвитку включають: формування сировинної бази за рахунок інтеграції з сільськогосподарськими підприємствами, які є виробниками молока, створення власної мережі фірмової торгівлі, виведення на ринок і розвиток альтернативного бренду і поліпшення якості продукції, що випускається.

Запропонована схема процесу стратегічного планування молокопереробного підприємства дозволяє організувати і контролювати хід виконання стратегії.

Розрахунковий потенціал інтеграційних процесів у молочній промисловості регіону показує можливість інтеграції підприємств молочної переробки і сільськогосподарських підприємств. Найбільш проблемним місцем у формуванні інтегрованих формувань, які охоплюють весь ланцюжок створення вартості продукції, є система розподілу доходів від кінцевої продукції, яка б враховувала економічні інтереси всіх учасників. З цією метою запропоновано методику розподілу доходу між учасниками інтеграційного об'єднання залежно від нормативних витрат.

Заходи державного регулювання і контролю роботи підприємств молочного комплексу мають включати розробку цільових програм розвитку підприємств молочного підкомплексу відповідно до обмежуючих умов членства країни у СОТ.

Основними напрямами розробки цільових програм вважаємо: регулювання складових механізму функціонування регіонального молочного комплексу за допомогою сприяння розвитку інтеграційних процесів по ланцюжку виробництво - переробка - реалізація, підтримка концентрації та спеціалізації виробництва і переробки молока, впровадження нових стандартів якості як продукції, так і роботи підприємств молочного комплексу, і контроль за дотриманням цих стандартів, здійснення інтервенційної політики щодо продуктів тривалого зберігання з метою зниження сезонних коливань на ринку тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

1. Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Ткачук П.Ю. и др., всего 35 авторов Аграрная реформа в Украине: результаты, проблемы, перспективы завершения / Монография под общей редакцией проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. - Луганск: „Книжковий світ”, 2006. - 228 с. (авт. с. 152-162 Развитие регионального продовольственного рынка);

2. Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Ткачук П.Ю. и др., всего 35 авторов Экономическая безопасность Украины в условиях рыночных трансформационных процессов / Монография под общей редакцией проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. - Ровеньки, 2007. - 330 с. (авт. с. 146-154 Механизм формирования стратегии обеспечения продовольственной безопасности страны);

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ткачук П.Ю. Проблемы и перспективы развития молокоперерабатывающей промышленности Украины // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004.- № 33/45.- С. 71-73.

2. Ткачук П.Ю. Современное состояние и функционирование регионального рынка молока и молокопродуктов // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004.- № 38 (50).- С. 151-154 (Серія: „Економічні науки”).

3. Ткачук П.Ю. Система менеджмента качества в молокоперерабатывающей промышленности Луганской области // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2005.- № 51 (74).- С. 296-300 (Серія: „Економічні науки”).

4. Ткачук П.Ю. Стратегия развития и система планирования на предприятиях переработки молока в регионе // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006.- № 60 (83).- С. 381-387 (Серія: „Економічні науки”).

5. Ткачук П.Ю. Маркетинговое исследование потребительских предпочтений в повышении конкурентоспособности региональных предприятий молочной переработки // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006.- № 62 (84).- С. 392-397 (Серія: „Економічні науки”).

6. Ткачук П.Ю. Проблемы и перспективы развития регионального рынка молока и молокопродуктов в условиях вступления в ВТО // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ТОВ ТРК „РКТ”, 2007.- № 73(96).- С. 360-365.

7. Ткачук П.Ю. Ценообразование на рынке молока и молочной продукции Луганской области // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.- К., 2007.- Вип. 110.- Ч.2.- С. 75-79.

8. Ткачук П.Ю. Проблемы развития молокоперерабатывающих предприятий Луганской области // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во „Елтон-2”, 2008.- № 85.- С. 386-393.

Аннотація

Ткачук П.Ю. Стан і проблеми розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет. Луганськ, 2008.

У дисертаційному дослідженні розглянуто теоретичні, методологічні та практичні основи формування молочного підкомплексу, розроблено й обґрунтовані визначальні напрями розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону.

На підставі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду уточнено поняття і економічний зміст підприємств молочного підкомплексу, сутність і умови формування ринку молока і молочної продукції.

Проведена комплексна оцінка сучасного стану і розвитку виробництва молока, його переробки і реалізації. Обґрунтоване місце регіональних підприємств молочного підкомплексу в забезпеченні потреб у молоці та молочних продуктах Луганської області.

Розглянуто основні засади розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону шляхом формування систем стратегічного планування роботи підприємств, поглиблення інтеграційних процесів, обґрунтовано напрямки державного регулювання підкомплексу відповідно до умов членства країни в СОТ. молочний підкомплекс вартість молоко

Ключові слова: молочний підкомплекс, виробництво та переробка молока, ринок молока і молокопродуктів, стратегія і стратегічне планування, інтеграція, державне регулювання.

Аннотация

Ткачук П.Ю. Состояние и проблемы развития предприятий молочного подкомплекса региона.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, г. Луганск, 2008.

В диссертационном исследовании рассмотрены теоретические, методологические и практические основы формирования молочного подкомплекса.

Обобщены существующие подходы к определению экономической сущности предприятий молочного подкомплекса, рынка молока и молочной продукции на современном этапе развития экономических отношений.

Систематизированы теоретические разработки как отечественных, так и зарубежных ученых аграриев относительно направлений развития предприятий молочного комплекса, сформулирована необходимость государственного регулирования в соответствии с условиями членства страны в ВТО.

На основыве теоретических положений в диссертации представлен комплексный экономический анализ состояния и развития молочного подкомплекса.

Определено кризисное состояние молочного животноводства как формирующего сырьевую базу для предприятий молочной переработки, дан анализ производства и реализации молока и молочных продуктов, выявлены факторы влияния на развитие предприятий по всей цепочке создания стоимости продукции, обосновано положение региональных производителей относительно представителей других регионов.

Исходя из проведенного комплексного анализа, обоснованы конкретные предложения, направленные на улучшение условий и повышение эффективности хозяйствования предприятий молочного подкомплекса региона.

С целью повышения эффективности управления, разработаны стратегические направления развития группы молокоперерабатывающих предприятий при условии, что функция стратегического планирования на предприятиях не выделена.

Формализован процесс стратегического планирования. В соответствии с разработанными стратегическими направлениями развития предприятий рассчитаны три прогнозных варианта осуществления стратегии.

Для обеспечения перерабатывающих предприятий необходимым и качественным объемом молочного сырья рассчитана потенциальная возможность интегрирования с сельскохозяйственными предприятиями производителями молока.

Взаимоотношения между участниками интегрированного формирования, которое охватывает всю цепочку создания стоимости продукции, должны строиться на основе эквивалентного распределения выручки от реализации конечной продукции в соответствии с нормативными затратами.

При предложенной схеме интегрирования возможно достижение уровня рентабельности производства и реализации молока в размере 13,8 %.

Кризисное состояние молочного подкомплекса требует активизации целенаправленной государственной регуляторной политики, которая должна быть ориентирована на поддержку развития подкомплекса с учетом требований выдвигаемых ВТО.

Предложения, направленные на повышение результативности государственного регулирования предприятий молочного подкомплекса региона, предусматривают разработку целевой программы развития молочного животноводства.

Финансово-экономической основой программы является выделение средств на компенсацию процентной ставки по кредитам коммерческих банков, направленных на реконструкцию действующих помещений молочнотоварных ферм, на приобретение доильного и холодильного оборудования, а также кормоуборочной техники.

Ключевые слова: молочный подкомплекс, производство и переработка молока, рынок молока и молокопродуктов, стратегия и стратегическое планирование, интеграция, государственное регулирование.

Annotation

Tkachuk P.Y. The State and the problems of the development of enterprises of the dairy subcomplex of region.- Manuscript.

The dissertation for receiption of the scientific level of candidate of economic sciences, proficiency test 08.00.04 «Economy and management of enterprises» (agrarian economics and AIK).- Lugansk national agrarian university. Lugansk, 2008.

Theoretical, methodical and practical bases of forming of dairy subcomplex are considered in dissertation research, the determinative direction of the development of the enterprises of diary subcomplex of the region are developed and based.

On the basis of generalization of national and foreign experience the concept and the economic maintenance of the enterprises of a dairy subcomplex, essence and conditions of formation of the market of milk and dairy production is specified.

The complex estimation of the modern state and development of production of milk, its processing and realization is conducted. The place of the regional enterprises of a dairy subcomplex in maintenance of needs in milk and dairy products in Lugansk region is proved.

Basic principles of the development of enterprises of dairy subcomplex of region are considered by forming of the systems of the strategic planning of work of enterprises, deeping of integration processes, direction are grounded state adjustings of subcomplex in accordance with the terms of membership of country in WTO.

Key words: dairy subcomplex, production and processing of milk, market of milk and milk products, strategy and strategic planning, integration, goverment control.

Размещено на Allbest.ru