Управління трансакційними витратами в агробізнесі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління трансакційними витратами в агробізнесі

Власенко Олена Павлівна

Житомир - 2009

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Зіновчук Віталій Володимирович,

Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Дем'яненко Сергій Іванович,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана ” Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки агропромислових формувань

кандидат економічних наук, доцент

Царенко Оксана В'ячеславівна,

Рада по вивченню продуктивних сил

України НАН України, старший науковий співробітник відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування

Захист дисертації відбудеться 14 квітня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 504.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 13 березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцентВ. П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Функціональною основою формування ефективного сільськогосподарського виробництва в Україні є процес становлення і розвитку агробізнесу як нової інституціональної складової економіки країни, що передбачає паритетну взаємодію всіх учасників продуктового ланцюга та суміжних галузей на ринкових засадах. Основу такої архітектоніки становить система організації та здійснення актів економічного обміну (трансакцій), які вбачаються невід'ємним атрибутом діяльності суб'єктів господарювання. Рівень та структура витрат, що обумовлені трансакціями, залежить від повноти та достовірності інформації про ринок, професіоналізму учасників договірного процесу, юридичного забезпечення угод та повноти їх виконання. Отже, саме результат організації та здійснення трансакції є визначальним елементом усього ланцюжка господарської діяльності, а рівень трансакційних витрат - індикатором перспективності існування економічного агента на ринку (високі трансакційні витрати виштовхують за межі ринку).

Збитковість значної частини сільськогосподарських підприємств під впливом вищезазначених важелів вимагає глибокого їх аналізу, адже сільське господарство об'єктивно є ключовою ланкою агропромислового комплексу, сировинною та продовольчою основою, яка забезпечує його системне функціонування. За таких умов непересічного значення набуває питання розробки і запровадження заходів щодо стабілізації та узгодження всіх складових процесу економічного обміну, а саме формування механізму управління трансакційними витратами підприємств агробізнесу.

Становлення теорії трансакційних витрат відображено у працях нобелівських лауреатів Р. Г. Коуза (1991 р.), Дж. Б'юкенена (1986 р.), Д. Норта та Р. Фогеля (1993 р.). Вагомий внесок у розвиток теоретичних, методологічних і практичних аспектів трансакційних витрат належить вченим А. Алчіану, О. Вільямсону, Г. Демсецу, К. Ерроу, К. Менару та ін. Цієї концепції дотримуються такі вітчизняні дослідники, як С. Архієреєв, І. Булеєв, В. Дементьєв, В. Захарченко, Р. Пустовійт, О. Яременко та їх російські колеги - Р. Капелюшніков, Д. Львов, Р. Нурєєв, А. Олєйнік, В. Тамбовцев, А. Шастітко та ін. Вивченню окремих елементів інституційного середовища сільськогосподарського виробництва присвячені праці вітчизняних науковців, зокрема О. Бородіної, В. Валентинова, В. Гончаренка, В. Зіновчука, М. Маліка, Л. Молдаван, О. Мороз. Дослідження проблем управління витратами, складають науковий доробок С. Дем'яненка, М. Грещака, С. Кваші, Г. Кірейцева, О. Коцюби, В. Савчука. Проте проблеми управління трансакційними витратами в агробізнесі нині є недостатньо дослідженими. Наразі не існує єдиного підходу щодо ідентифікації трансакційних витрат суб'єктів аграрного ринку, вимірювання цих витрат, а також управління ними. Це й зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відображає результати наукових досліджень, проведених автором у відповідності з планом науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету на тему: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо управління трансакційними витратами в агробізнесі. Визначена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

визначити сутність та джерела походження трансакційних витрат в агробізнесі;

ідентифікувати основні класифікаційні ознаки трансакційних витрат підприємств агробізнесу;

розробити методичні підходи що до оцінки й аналізу трансакційних витрат аграрних підприємств;

обґрунтувати необхідність управління трансакційними витратами в агробізнесі; управління трансакційний витрата агробізнес

сформулювати концептуальні засади механізму управління трансакційними витратами в агробізнесі;

обґрунтувати доцільність створення інтеграційних об'єднань сільськогосподарськими товаровиробниками з метою підвищення ефективності управління трансакційними витратами.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є процес формування трансакційних витрат в агробізнесі. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень управління трансакційними витратами в агробізнесі.

Методи дослідження. Проведене дисертаційне дослідження базується на діалектичному методі пізнання з використанням системного підходу до вивчення фундаментальних положень теорії трансакційних витрат.

За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів індукції, дедукції, аналогії, співставлення з'ясовано джерела походження трансакційних витрат на мікро- і макрорівнях, а також сформульовано висновки до розділів та дисертаційної роботи. Дослідження сучасного рівня трансакційних витрат проводилось за допомогою статистико-економічних методів, зокрема прийомів порівняння, графічного та ін. Використання методу соціологічного опитування, методу експертних оцінок та інтерпретація даних на основі методики зважування дозволило визначити рейтинг та структуру трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу визначено щільність і характер зв'язку індикаторів трансакційних витрат між собою і з прибутком підприємства та побудовано кореляційно-регресійну модель, яка використовувалась для визначення резервів підвищення ефективності господарювання підприємства, що реалізуються за рахунок управління відповідними видами трансакційних витрат. Використання прикладних комп'ютерних пакетів Excel та Statistica для Microsoft Office дозволило обробити великі масиви даних та здійснити точні розрахунки.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають нормативні й законодавчі акти України, офіційні матеріали обласного управління статистики, власні матеріали соціологічних досліджень, періодичні видання, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців з досліджуваної проблематики, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

запропоновано методологічний підхід до управління трансакційними витратами підприємств агробізнесу, який ґрунтується на алгоритмі збору і обробки інформації за видами трансакційних витрат на основі авторської методики індикативного аналізу, а також прийому конвертування значень індикаторів у грошові одиниці, що дає змогу визначити резерви підвищення ефективності господарювання підприємства на засадах поваріантного підходу до вибору об'єкта управління;

удосконалено:

трактування сутності поняття “трансакційні витрати”, що на відміну від існуючих враховує бінарний характер та інституціональну природу їх прояву і визначає їх як сукупність економічних витрат на організацію та проведення контрактації між суб'єктами ринкових взаємовідносин, що обумовлені відповідними формальними і неформальними умовами функціонування на ринку;

тлумачення природи трансакційних витрат в агробізнесі, яке не обмежується витратами у сфері обміну, а пов'язане з функціональними порушеннями паритетності економічних взаємовідносин аграрних підприємств з контрагентами інших секторів економіки, що обумовлена факторами загальнонаціонального характеру (політика пріоритетів розвитку, рівень віддачі вкладених коштів, структура зайнятості, ступінь ринкової адаптації тощо);

класифікацію трансакційних витрат, що, окрім існуючого підходу групування витрат відповідно до етапів здійснення трансакції, передбачає поділ на витрати, які утворюються внаслідок взаємодії суб'єктів господарювання між собою (витрати мікроекономічного походження) та витрат, що виникають на рівні підприємства, але породжені особливостями макросередовища (витрати макроекономічного походження) з урахуванням бінарного характеру економічних витрат, що передбачає вторинний розподіл на втрати можливостей і видатки, які необхідні для попередження та/або подолання таких втрат;

дістали подальшого розвитку:

пропозиції щодо напрямів управління трансакційними витратами аграрних підприємств, концептуальним положенням яких представляється зниження рівня втрат за рахунок підвищення трансакційних видатків, що обумовлено оберненою залежністю між рівнем трансакційних видатків і втрат та прямою залежністю між видатками і прибутком;

розробки щодо створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як інструменту управління трансакційними витратами, ефективність функціонування яких підтверджено розрахунками прогнозного значення синергетичного ефекту.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення проведеного дослідження полягає у розробці рекомендацій і пропозицій щодо управління трансакційними витратами підприємств агробізнесу на основі системи збору і обробки інформації про види трансакційних видатків, що спрямовані на узгодження ринкової взаємодії та уникнення втрат доходів, спричинених невиконанням договірних зобов'язань партнерів та недосконалістю інституційного середовища країни. Основні положення дисертаційної роботи, які стосуються стратегічного управління трансакційними витратами в агробізнесі, що полягає у формуванні інтегрованої структури на основі створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської області (довідка № 3201/1 від 24.12.2008 р.). Рекомендації та інформаційні матеріали щодо рівня та структури трансакційних витрат підприємств використано Головним управлінням економіки Житомирської області для розробки заходів щодо формування сприятливих умов розвитку аграрного сектора економіки (довідка № 02/2405 від 24.12.2008 р.). Теоретичні положення та практичні розробки, отримані в процесі дослідження, впроваджено у навчальний процес Житомирського національного агроекологічного університету при викладанні дисциплін “Стратегія підприємства ”, “Потенціал підприємства: формування та використання ”, “Економічна діагностика”, “Маркетинг” і “Сільськогосподарська кооперація” (довідка № 1633 від 24.12.2008 р.). Методичні і практичні підходи щодо збору та аналізу трансакційних витрат із застосуванням прийомів індикативного аналізу використано ВАТ “Вібросепаратор” (довідка № 71/3141 від 25.12.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, які представлені в дисертаційній роботі, доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” (м. Житомир, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (м. Житомир, 2006 р.); міжфакультетській науково-практичній конференції “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2007, 2008 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку” (м. Кіровоград, 2007 р.); Регіональній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку фермерства на Поліссі” (м. Житомир, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, аналіз і аудит: теорія, практика, перспективи” (м. Мелітополь, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, 2008 р.). 

Публікації. Ключові положення отриманих результатів дисертаційного дослідження опубліковано у 15 одноосібних наукових працях, з яких 7 статей - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 5,52 д. а., в т. ч. у фахових виданнях - 4,03 д. а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 156 сторінках комп'ютерного тексту. Ілюстративний матеріал представлено у вигляді 36 таблиць та 27 рисунків. Структурно робота включає вступ, три розділи, висновки, список літературних джерел (134 найменування), додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, рівень дослідженності проблеми, визначено мету, основні завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, представлено наукову новизну і відображено практичне застосування отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретичні аспекти управління трансакційними витратами в агробізнесі” - досліджено категоріальний апарат трансакційних витрат, визначено домінантні характеристики трансакційних витрат суб'єктів агробізнесу, ідентифіковано класифікаційні ознаки трансакційних витрат та сформульовано методологічні засади оцінки трансакційних витрат на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах.

Взаємодія суб'єктів суспільного виробництва відбувається в інституційному середовищі шляхом налагодження і здійснення трансакцій, які потребують витрат на їх організацію і проведення. Ці витрати отримали назву трансакційних. Об'єктивно суперечливих позицій в судженнях науковців щодо трактування сутності поняття “трансакційні витрати” не встановлено. В контексті даного дослідження представляються важливими: 1) інформаційний і правовий аспекти виникнення трансакційних витрат; 2) концепція економічних витрат, яка передбачає розподіл на втрати і витрати, що необхідні для попередження та/або подолання цих втрат; 3) інституційна природа явища, тобто обумовленість існування трансакційних витрат факторами загальнонаціонального характеру. Отже, трансакційними визначено сукупність економічних витрат на організацію і проведення контрактації між суб'єктами економічних взаємовідносин, що обумовлені відповідними формальними і неформальними умовами функціонування на ринку.

Ефективне управління будь-якими витратами, трансакційними зокрема, можливе за умови системного збору і аналізу інформації про них за видами, місцями виникнення і носіями. Основою оцінки виступає детальна класифікація трансакційних витрат підприємств агробізнесу. В процесі дослідження встановлено чотири класифікаційні ознаки трансакційних витрат: 1) відповідність статтям бухгалтерських рахунків за П(С)БО; 2) відповідність етапам проведення трансакції (“до обміну”, “під час обміну”, “після обміну”); 3) обумовленість впливом факторів мікро- або макроекономічного походження та 4) характер витрачання ресурсів (видатки і втрати). Відтак, оцінку трансакційних витрат на підприємстві можна здійснювати за допомогою двох підходів: перший передбачає аналіз витрат на основі даних бухгалтерської документації, в якій відображається лише частина трансакційних витрат; другий - заснований на використанні інструментарію соціологічного дослідження і методу експертних оцінок, що дозволяє виміряти всі види трансакційних витрат на прикладі досліджуваних підприємств. Авторська позиція щодо пріоритетності інформаційної передумови при формуванні механізму управління трансакційними витратами на підприємстві проілюстровано в органограмі (рис. 1).

Рис. 1. Органограма механізму управління трансакційними витратами

Узагальнення теоретико-методологічних аспектів управління трансакційними витратами зумовило зміст аналітичної частини дослідження, спрямованої на визначення закономірностей прояву трансакційних витрат на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах, що є інформаційною основою розробки управлінських заходів.

У другому розділі - “Сучасний рівень трансакційних витрат в агробізнесі” - отримано емпіричне підтвердження впливу трансакційних витрат на результати діяльності вітчизняних аграрних підприємств, визначено рейтинг та структуру витрат, проаналізовано особливості їх прояву в залежності від організаційно-правового статусу суб'єкта господарювання, на основі даних, отриманих в результаті застосування авторської методики індикативного аналізу, визначено показники зв'язку між рівнем витрат і результатом діяльності підприємства (прибутком), обґрунтовано необхідність розподілу трансакційних витрат на видатки та втрати в сфері управління.

На першому етапі дослідження встановлено, що трансакційні витрати обмежено відображаються в системі бухгалтерського обліку, тому доцільним є, застосування соціологічного методу і проведення анкетного опитування керівників сільськогосподарських підприємств з використанням методу експертних оцінок. Вибіркову сукупність складають 51 сільськогосподарське підприємство Житомирської області, що відповідає умовам пропорційної представленості підприємств за організаційно-правовим статусом та обсягами господарської діяльності. Інтерпретація отриманих результатів проводилась із використанням методики зважування, яка дозволяє математично формалізувати суб'єктивне оцінювання витрат керівником окремого підприємства в об'єктивне значення кожного виду витрат для обстежуваної сукупності. Результати проведеного дослідження представлені в табл. 1 та табл. 2.

Таблиця 1

Структура та рейтинг трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств (мікроекономічне походження)

Витрати мікроекономічного походження (табл. 1) характеризуються домінуванням втрат, існування яких становить гіпотезу дослідження. Крім того, до цієї групи увійшли витрати на стандартизацію та сертифікацію продукції, і 36% обстежених господарств визнали ці витрати такими, що мають найвищий рівень серед запропонованих в анкеті. При цьому такі господарства не мали збитків протягом останніх 3-х років, натомість збиткові підприємства визнавали ці витрати як середні або незначні. Отже, процедура сертифікації та стандартизації, що є передумовою для виходу на світовий ринок і виживання в умовах експансії західних конкурентів, є достатньо трудомісткою та витратною, а наявність відповідних витрат свідчить про рівень адаптованості підприємства до сучасних умов господарювання.

Таблиця 2

Структура та рейтинг трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств (макроекономічне походження)

Найвагомішими складовими трансакційних витрат макроекономічного походження (табл. 2) виявились втрати, що виникають внаслідок відсутності дієвої політики захисту вітчизняних аграріїв, від інфляції та в результаті відстрочки оплати за реалізовану продукцію. Найменше впливають на результати господарювання витрати на контрольні заміри та отримання резолюцій органів санітарно-епідеміологічного і екологічного нагляду, витрати на пошук працівників необхідної кваліфікації та втрати в результаті недоступності консалтингових і дорадчих послуг.

За допомогою порівняльного аналізу вищезазначених витрат в розрізі форм господарювання встановлено, що найбільш значущими для приватних підприємств є втрати через нестачу працівників і, відповідно, витрати на їх пошук, а також витрати внаслідок неврегульованих відносини власності і оренди та нестачі якісної інформації. Крім того, приватні підприємства витрачають більше коштів на оцінку ринкового середовища, однак менше приділяють уваги репутації партнера та юридичному оформленню договорів, внаслідок чого зазнають втрат від невиконання оформлених і неоформлених домовленостей. В свою чергу, господарські товариства більше занепокоєні проблемами з дебіторською заборгованістю, недосконалістю податкового та санітарно-епідеміологічного законодавства, а особливо відсутністю структурованого інформаційного простору.

Проведене дослідження дозволило встановити рівень трансакційних витрат та ідентифікувати приорітетність втрат, що відображають втрачені можливості. Натомість позитивний аспект трансакційних витрат проявляється у вигляді витрат на ринкову адаптацію підприємства, які спрямовуються на формування та закріплення його конкурентної позиції, тому їх можна інтерпретувати як видатки. Відтак поглиблене вивчення природи даного явища будується на аналізі подій і явищ, існування яких є індикаторами наявності відповідних видів трансакційних видатків і втрат. Методологічною основою індикативного аналізу трансакційних витрат є оцінка відповідності існуючих параметрів процесів, які потенційно передбачають трансакційні витрати, ідеальним/бажаним, на думку експертів, позиціям. Такий критерій обумовлює параметри, що унеможливлюють трансакційні втрати за рахунок відповідного рівня трансакційних видатків. Така система дозволить виявити, наскільки проведення основних господарських процесів, які є підґрунтям формування трансакційних витрат на підприємстві (постачання, реалізація, забезпечення послугами в умовах макроекономічних реалій), відповідають рівню, що забезпечує найвищі результати господарювання. Значення індикаторів, які отримані за допомогою запропонованої методики, представлено на рис. 2.

Рис. 2. Значення індикаторів трансакційних видатків та втрат

Отримані числові характеристики індикаторів відображають рівень наближення відповідних трансакційних витрат до ідеальних/ бажаних параметрів, які складають для видатків 1, для втрат - 0. Наприклад, керівники аграрних підприємств визнали, що витрачають лише 62% необхідних видатків на організацію і проведення операцій з реалізації продукції, що спричиняє виникнення відповідних втрат. Визначення показників зв'язку між факторними ознаками, тобто всіма видами видатків і втрат, та результативною ознакою - прибутком, що відображає ефективність трансакцій і залежить від рівня витрат, повною мірою доводять наукове припущення про те, що трансакційні втрати мають обернену залежність відповідно до трансакційних видатків. Крім того, збільшення рівня втрат призводить до зменшення прибутку, а збільшення видатків впливає на збільшення результативної ознаки.

Про рівень достовірності вищенаведених висновків свідчить коефіцієнт множинної кореляції (R = 0,7957), який характеризує щільність зв'язку між прибутком і трансакційними витратами та коефіцієнт детермінації (R2 = 0,6332), який показує, що варіація прибутку залежить від прояву трансакційних витрат на 63,3%. Встановлена залежність прибутку від зазначених видів витрат дозволяє стверджувати, що вітчизняні аграрії недостатньо витрачають ресурсів для адаптації до ринкових взаємовідносин з контрагентами, і збільшення відповідних видів трансакційних витрат сприятиме підвищенню результативності господарювання. Мінімізація втрат підприємств за умови впровадження відповідних заходів забезпечить реалізацію резервів підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.

У третьому розділі - “Забезпечення ефективного управління трансакційними витратами в агробізнесі” - запропоновано методичний підхід до збору і аналізу даних щодо трансакційних витрат в розрізі носіїв витрат відповідно до їх видів на основі реєстрації інформації в місцях їх виникнення, обґрунтовано концептуальні засади механізму управління трансакційними витратами в агробізнесі, здійснено поваріантний розрахунок резервів господарювання підприємств в залежності від напрямів управлінського впливу, економічно обґрунтовано доцільність розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації на основі розрахунку прогнозного значення синергетичного ефекту новоствореної інтегрованої структури, який виникає за рахунок управління трансакційними витратами.

Використання індикативного аналізу в процесі аналітичного дослідження дозволило емпірично підтвердити бінарний характер трансакційних витрат і сформувати базову концепцією управління трансакційними витратами аграрних підприємств, відповідно до якої умовою підвищення ефективності управління витратами є зниження рівня втрат за рахунок підвищення трансакційних видатків. Розподіл управлінських функцій за центрами відповідальності, впровадження системи обліку трансакційних витрат і імплементація механізму управління ними в систему управління підприємства потребує визначення резервів підвищення ефективності господарювання, значення яких визначатиме напрям управлінського впливу.

Обґрунтування даної концепції здійснено за допомогою моделі, яка описує кореляційно-регресійну залежність прибутку від залучених до неї факторів (індикаторів трансакційних видатків і втрат). Інформаційною базою для моделі слугує вибірка із 8 індикаторів трансакційних витрат, які розраховані у результаті використання запропонованої методики по кожному досліджуваному об'єкту (51 сільськогосподарське підприємство Житомирської області). Методичний підхід, що закладений в основу індикативного аналізу, дозволяє інтерпретувати значення розрахованих індикаторів як рівень відхилення від ідеальних (змодельованих) умов, що передбачають найвищий прибуток. Ідеальним рівнем видатків визначено 1, а втрат - 0.

Таблиця 3

Матриці конвертації індикаторів трансакційних витрат у грошові одиниці

*Примітка: резерв підвищення ефективності господарювання визначається як різниця між розрахованим прибутком і фактичним, який складає для досліджуваної сукупності 125,66 грн. на 1 га с.-г. угідь.

Ідеалізація індикаторів (х1, х2, х3, х4, х5, х6, х7, х8) кореляційно-регресивної моделі дозволяє розрахувати прогнозне значення прибутку при поваріантному виборі об'єкта управлінського впливу. Визначення резерву господарювання внаслідок управлінського впливу на відповідні види трансакційних витрат проведено за чотирма варіантами (табл. 3):

залучення до моделі ідеальних параметрів окремо для кожного виду витрат з метою визначення найбільших резервів підвищення ефективності господарювання;

усунення всіх трансакційних втрат без зміни рівня видатків;

ідеалізація рівня всіх трансакційних видатків без зміни рівня втрат;

ідеалізація всіх факторних ознак економетричної моделі.

Конвертація значень індикаторів у грошові одиниці за першим варіантом дозволяє з'ясувати, на які види трансакційних витрат необхідно спрямовувати зусилля для отримання найвищих результатів господарювання. Найбільший резерв зростання прибутку сільськогосподарських підприємств досліджуваної сукупності концентрується у видатках на забезпечення послугами і складає 255,36 грн. (р 7 = 255,36) додаткового прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь. За умови використання стратегії уникнення втрат (ІІ варіант) очікуваний прибуток складає 233,39 грн. на 1 га сільгоспугідь, відповідно, резерв підвищення ефективності господарювання становитиме 107,73 грн. При зосередженні зусиль на формуванні необхідного рівня видатків (ІІІ варіант) можливо збільшити прибуток до 305,21 грн. і додатковий ефект складатиме 179,55 грн. на кожний гектар сільськогосподарських угідь. Очікуваний ефект від використання запропонованої концепції з ідеалізацією всіх параметрів складає 412,9 грн. прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, що перевищує фактичне значення (125,66 грн./га) в 2,3 рази. В цілому резерв підвищення ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств досліджуваної сукупності складає 25,75 млн. грн. Крім того, найбільший резерв зростання формують видатки на забезпечення сільськогосподарських підприємств послугами. Це пояснюється надзвичайно низьким рівнем забезпечення аграріїв послугами установ і організацій ринкової інфраструктури.

Стратегічним напрямом управління трансакційними витратами, який використовується в агробізнесі розвинених країн, є формування інтеграційних об'єднань на кооперативних засадах, що дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам використовувати синергетичний ефект від групової дії і створювати протекціоністські бар'єри для експансії посередників. Агломераційне поглинання та псевдоасоційоване об'єднання з підприємствами суміжних галузей містить загрозу відчуження селянина від результатів своєї праці та перетворення країни на джерело сировини для іноземних підприємств або підприємств з іноземними інвестиціями.

Мотиваційним механізмом формування кооперативної структури вбачається збільшення прибутку членів-власників за рахунок зменшення трансакційних втрат внаслідок орієнтації сукупних ресурсів на забезпечення необхідного рівня видатків, які необхідні для ринкової адаптації і формування та закріплення конкурентних переваг. Основними інструментами зазначених заходів є маркетингові дослідження, бізнес-консалтинг, страхування, реструктуризація постачальницько-збутових каналів, інвестування у суміжні галузі і новітні технології, фінансування власних досліджень.

На основі використання методу кластерного аналізу із застосуванням прикладних комп'ютерних пакетів Statistica 6.0. визначено найперспективнішу спеціалізацію для створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Житомирської області і розраховано прогнозне значення синергетичного ефекту, що виникає в результаті використання концепції управління трансакційними витратами. Отже, досліджувані підприємства згруповано у три кластера, середні значення ознак за якими погіршуються від першого до третього.

Для підприємств, які віднесено до кластера № 1 (8 од.), економічно обґрунтованим є організація сервісного кооперативу. Підприємствам кластера № 2 (15 од.) доцільно об'єднуватись у заготівельно-збутові, сервісні і багатофункціональні кооперативи. До кластера № 3 (22 од.) відносяться об'єкти з порівняно гіршими ознаками, тому економічне обґрунтованим є кооперації цих підприємств з метою організації обслуговування за всіма напрямами (постачання, реалізація, надання агросервісних послуг ).

Прогнозне значення синергетичного ефекту можна розрахувати як різницю між сукупним прибутком членів кооперативу до і після об'єднання на 1 га сільськогосподарських угідь та множенням отриманого значення на площу угідь в господарстві. Критеріями вибору підприємств для розрахунку є: 1) належність до одного кластеру; 2) територіальна близькість (відстань між підприємствами складає біля 30 км); 3) фактичне значення прибутку повинно бути наближено до розрахованого за допомогою моделювання, що забезпечуватиме достовірність отриманих даних внаслідок відповідності використовуваних ознак загальним тенденцім сукупності. Зазначеним вимогам відповідає 5 підприємств із кластера № 2. Результати розрахунків представлено в табл. 4.

Таблиця 4

Прогнозне значення синергетичного ефекту кооперації для членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів

*Примітка: П - постачальницький кооператив; З - заготівельно-збутовий кооператив;

С - сервісний кооператив; Б - багатофункціональний кооператив.

Найбільше прогнозне значення синергетичного ефекту в усіх підприємствах обумовлено організацією агросервісного сільськогосподарського кооперативу. Сукупний синергетичний ефект сервісного обслуговуючого кооперативу становить 1996,6 тис. грн.

Отримані результати дають підстави стверджувати, що сільськогосподарська обслуговуюча кооперація виступає невід'ємним атрибутом формування дієвого інституту агробізнесу та стратегічним напрямом управління трансакційними витратами підприємств аграрного сектора. Тому дієвим алгоритмом підвищення ефективності діяльності саме сільськогосподарського товаровиробника є акумулювання капіталу в процесі кооперації і формування горизонтально інтегрованої структури, а також створення на цій основі вертикально інтегрованої структури, яка контролюється членами кооперативу.

ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження теоретичних, методичних та практичних аспектів формування трансакційних витрат підприємств агробізнесу дозволило сформувати обґрунтовані рекомендації і пропозиції щодо методологічних засад механізму управління трансакційними витратами і дійти наступних висновків:

Трансакційні витрати виникають в результаті взаємодії суб'єктів господарювання з приводу економічного обміну товарами і послугами в умовах існуючого інституційного середовища. Особливості трансакційних витрат агробізнесу пов'язані з функціональними порушеннями паритетності економічних взаємовідносин аграрних підприємств з контрагентами інших секторів економіки. На підставі узагальнення наукових поглядів вітчизняних і закордонних авторів ідентифіковано домінантні характеристики трансакційних витрат, а саме: 1) їх виникнення пов'язано з глобалізацією інформаційного простору і необхідністю нормативно-правового забезпечення ринкової взаємодії; 2) сутність економічних витрат, що передбачає розподіл на втрати і видатки, які необхідні для попередження та/або подолання цих втрат; 3) інституційна природа явища, тобто обумовленість існування трансакційних витрат факторами загальнонаціонального характеру. Отже, трансакційними вбачаються сукупність економічних витрат на організацію і проведення контрактації між суб'єктами економічних взаємовідносин, що обумовлені відповідними формальними і неформальними умовами функціонування на ринку.

Обмежене відображення трансакційних витрат у системі бухгалтерського обліку вітчизняних підприємств зумовлює необхідність використання інших джерел інформації, а саме соціологічного дослідження, на основі реєстрації даних за видами витрат, які класифіковані за відповідними ознаками. Перша ознака обумовлена природною закономірністю виникнення трансакційних витрат як витрат процесу організації та проведення економічного обміну, що передбачає класифікацію трансакційних витрат відповідно до трьох етапів здійснення трансакцій (“до обміну”, “під час обміну”, “після обміну”). Друга ознака пов'язана з інституціональною природою явища, оскільки недосконалість інституціонального середовища країни безпосередньо реалізується у трансакційних витратах підприємства. Це дозволяє розподілити трансакційні витрати на витрати, які утворюються внаслідок взаємодії суб'єктів господарювання між собою (витрати мікроекономічного походження) та витрати, що виникають на рівня підприємства але зумовлені чинниками макросередовища (витрати макроекономічного походження). Третя ознака випливає з інтерпретації трансакційних витрат як економічних, тобто сукупності затрат ресурсів і втрат можливостей, причому дана характеристика притаманна витратам як мікро-, так і макроекономічного походження.

В процесі дослідження з'ясовано, що найчастіше до трансакційних витрати макроекономічного походження призводять недоліки культурної, економічної і політико-правової сфер суспільної взаємодії. Особливістю прояву трансакційних витрат на сільськогосподарських підприємствах Житомирської області є високий рівень впливу втрат внаслідок відсутності дієвих механізмів державного захисту і підтримки аграріїв, інфляції, втрат через нестачу працівників необхідної кваліфікації. Водночас, низькими є витрати на інформаційне забезпечення, пошук працівників, екологізацію виробництва, що свідчить про неорієнтованість більшості підприємств на розвиток в контексті інтеграційних перетворень і неготовності до загострення конкуренції на світовому ринку.

Трансакційні витрати мікроекономічного походження є невід'ємною складовою функціонування сільськогосподарських підприємств. В процесі дослідження з'ясовано, що найменше витрат виникає під час аналізу ринкової ситуації, пошуку потенційних партнерів та оцінки їх репутації. Дещо вагомішими є витрати на організацію і проведення переговорного процесу. Однак найбільшою виявились частка втрат, які формуються в результаті здійснення трансакції. Це пояснюється інертністю аграріїв, які вимушені внаслідок меншої матеріальної і професіональної адаптації до системи вітчизняного агробізнесу дотримуватися запропонованих їм умов функціонування.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що прояв трансакційних витрат на підприємствах різного організаційно-правового статусу пов'язаний із ступенем залучення власника до процесу прийняття управлінських рішень. Встановлено, що приватні підприємства краще пристосовані до ринкового середовища, адже в більшості випадків власник підприємства є його керівником і мотивований до досягнення прибутку. В свою чергу, переваги господарських товариств полягають в їх масштабі і потенціалі, сконцентрованому в людському капіталі, традиціях постачання, виробництва та реалізації, що сприяє здійсненню виробництва на високотоварних засадах відповідно до світових тенденцій розвитку аграрного сектора.

В результаті застосування запропонованої методики індикативного аналізу з'ясовано, що суб'єкти господарювання зазнають трансакційних витрат на всіх етапах процесу господарювання. Інтегральний індикатор видатків свідчить, що керівники сільськогосподарських підприємств витрачають на заходи по дослідженню ринку, оцінки потенційних партнерів та підготовку контрактів біля 60% від необхідних для цього ресурсів, що не дозволяє уникнути трансакційних втрат. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу індикаторів трансакційних витрат доведено обернену залежність видатків і втрат та встановлено, що збільшення рівня втрат призводить до зменшення прибутку, а збільшення видатків зумовлює збільшення результативної ознаки. Тому концептуальними засадами ефективного управління трансакційними витратами в аграрному секторі представляється зниження рівня втрат за рахунок збільшення трансакційних видатків.

Встановлено, що використання запропонованої концепції управління трансакційними витратами на прикладі досліджуваних підприємств дозволяє збільшити прибуток в 2,3 рази до 412,9 грн. на 1 га сільськогосподарських угідь. Резерв підвищення ефективності господарювання сільгосппідприємств, які становлять досліджувану сукупність, складає 25,75 млн. грн. Крім того, найбільший резерв зростання ефективності господарювання прихований у низькому рівні забезпечення сільськогосподарських підприємств послугами установ і організацій ринкової інфраструктури.

З'ясовано, що основними стратегічними напрямами управління трансакційними витратами є горизонтальна, вертикальна або комбінована інтеграція. Механізм зниження трансакційних витрат в процесі інтеграції і кооперації подібний, але при цьому відзначаються суттєві відмінності у формуванні кінцевого результату господарювання відносно сільгоспвиробників. Якщо інтегратором є не аграрій, то й контроль над використанням і розподілом капіталу зосереджений в руках партнера, що може призвести до додаткового тиску та відповідного збільшення трансакційних витрат сільгоспвиробника.

Доведено, що сільськогосподарська обслуговуюча кооперація є дієвим інструментом збільшення результативності господарювання за рахунок управління трансакційними витратами. Для досліджуваної сукупності підприємств економічно обґрунтованим є створення заготівельно-збутових, сервісних та багатофункціональних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. На прикладі п'яти підприємств Житомирської області розраховано прогнозне значення синергетичного ефекту, який виникає за рахунок створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів різної спеціалізації. При створенні заготівельно-збутового кооперативу сукупний синергетичний ефект новоствореної структури досягає рівня 552,1 тис. грн., сервісного - 1996,6 тис. грн., багатофункціонального - 564,4 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

Власенко О.П. Походження та склад трансакційних витрат в агробізнесі / О.П. Власенко // Вісник ДАУ. - 2006. - № 2. - С. 202 - 210.

Власенко О.П. Класифікація трансакційних витрат підприємства / О.П. Власенко // Таврійський науковий вісник. - 2007. - № 53. - С. 380 - 385.

Власенко Е.П. Пути снижения трансакционных издержек в агробизнесе: интеграция и кооперация / Е.П. Власенко // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2007. - № 230, Т 3. - С. 774-783.

Власенко О.П. Емпірична оцінка трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств: макроекономічний аспект / О.П. Власенко // Вісник ДАУ. - 2008. - № 1. - С. 302 - 310.

Власенко О.П. Емпірична оцінка трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств: мікроекономічний аспект / О.П. Власенко // Агроінком. - 2008. - №. 5-6. - С. 73-78.

Власенко О.П. Управління трансакційними витратами в агробізнесі: стан та перспективи / О.П. Власенко // Наука й економіка. - 2008. - № 3 (11). - С. 280-286.

Власенко О.П. Інституціональний аспект взаємодії аграрних підприємств різного організаційно-правового статусу / О.П. Власенко // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - № 241, Т 3. - С. 553 - 566.

В інших виданнях

Власенко О.П. До питання про роль трансакційних витрат в підприємницькій діяльності / О.П. Власенко: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні”], (Житомир, 6-7 жовтня, 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Інститут підприємництва і сучасних технологій. - Житомир: ІПСТ, 2005. - С. 5-7.

Власенко О.П. Трансакційні витрати господарюючих суб'єктів в умовах транзитивної економіки / О.П. Власенко: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства”], (Житомир, 16-17 листопада, 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Житомирський державний університет імені Івана Франка [та ін.].- Житомир: Вид-во “ЖДУ ім. І.Франка”, 2006. - С. 73-77.

Власенко О.П. Трансакційні витрати в контексті формування фінансових результатів діяльності підприємства/ О.П. Власенко: матеріали міжфак. наук.-практ. конф. [“Формування стратегії розвитку регіонального АПК”], (Житомир, 31 травня, 2007 р.) / М-во аграр. політики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во ДВНЗ “ДАУ”, 2007. - С. 237-239.

Власенко О.П. Вплив трансакційних витрат на результати господарювання сільськогосподарських підприємств / О.П. Власенко // Вісник степу. Науковий збірник. Вип. 4.: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку”], (Кіровоград, 14-16 березня, 2007 р.) / Кіровоградський інститут агропромислового виробництва УААН. - Кировоград: Вид-во ТОВ “Факір”, 2007. - С. 191-194.

Власенко О.П. Проблеми вітчизняного фермерства: трансакційний аспект / О.П. Власенко: матеріали Регіон. наук.-практ. конф. [“Перспективи розвитку фермерства на Поліссі”], (Житомир, 10 квітня, 2007 р.) / Українська асоціація молодих фермерів, Державний агроекологічний університет [та ін]. - Житомир: Вид-во ДВНЗ “ДАУ”, 2007. - С. 7-13.

Власенко О.П. Трансакційні витрати ринкової взаємодії суб'єктів агробізнесу / О.П. Власенко: матеріали міжфак. наук.-практ. конф. [“Формування стратегії розвитку регіонального АПК”], (Житомир, 30 травня, 2008 р.) / М-во аграр. політики, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во ДВНЗ “ДАУ”, 2008. - С. 32-36.

Власенко О.П. Облік трансакційних витрат підприємства / О.П. Власенко: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Облік, аналіз і аудит: теорія, практика, перспективи”], (Мелітополь, 6-8 червня, 2007 р.) / М-во аграр. політики України, ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН, Таврійський державний агротехнічний університет [та ін.].- Мелітополь: Вид-во ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні”, 2007. - С. 95-99.

Власенко О.П. До питання про методику визначення трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств / О.П. Власенко: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації”], (Хмельницький, 22-24 травня, 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Хмельницький економічний університет [та ін.].- Хмельницький: Вид-во “ХЕУ”, 2008. - С. 434 - 437.

АНОТАЦІЯ

Власенко О.П. Управління трансакційними витратами в агробізнесі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних аспектів управління трансакційними витратами в агробізнесі. Досліджено категоріальний апарат трансакційних витрат, визначено домінантні характеристики трансакційних витрат суб'єктів агробізнесу та ідентифіковано класифікаційні ознаки трансакційних витрат. Проведено аналіз сучасного рівня трансакційних витрат та з'ясовано особливості їх прояву в залежності від організаційно-правового статусу суб'єкта господарювання. На основі даних, отриманих в результ...