Конкурентоспроможність торгівельних підприємств та методи її оцінки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Особливе місце в діяльності підприємства належить визначенню конкурентоспроможності підприємства. Оскільки на даний момент досить вагомою є конкурентна боротьба на ринках нашої держави, кожне підприємство-товаровиробник намагається спрямувати свої зусилля на захоплення якомога більшої частки ринку та залучити більшу кількість потенційних споживачів. У сучасній конкурентній боротьбі, за всієї її гостроти та динамізму виграє той, хто аналізує та змагається за свої конкурентні позиції. Щоб вижити у цій боротьбі, кожне підприємство має поставити перед собою завдання підвищення рівня конкурентоспроможності не лише своєї продукції, а й підприємства в цілому.

Мета - обґрунтувати важливість теми, подати різні методи, етапи, способи вивчення конкурентної політики підприємства, підвищення його конкурентоспроможності та розвитку самого підприємства.

У теорії стратегічного управління найчастіше конкурентоспроможність розглядається в двох аспектах.

1. Конкурентоспроможність товару (продукції), тобто ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

Під конкурентоспроможністю товару розуміють поєднання його споживчих властивостей, що забезпечують йому успіх на ринку у порівнянні з аналогічними товарами інших кампаній.

Конкурентоспроможність товару визначається такими основними факторами: ціною, якістю, рівнем післяпродажного обслуговування, ефективністю реклами, системного збуту, термінами та технологією виробництва, обсягом продаж.

2. Конкурентоспроможність організації - це рівень його компетенції відносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складників: технології, ресурсів, менеджменту (особливо стратегічного поточного планування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких підсумкових показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.

1. Конкурентоспроможність підприємства. Фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємства

Конкурентоспроможність підприємства - це можливість використовувати свої сильні сторони і концентрувати свої зусилля в тій сфері виробництва товарів чи послуг, де вона може зайняти наступальну позицію на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Між поняттями «конкурентоспроможність» товару та «конкурентоспроможність підприємства» існує взаємозалежність. Зрозуміло, що фірма не може бути конкурентоспроможною, якщо її товар не має збуту. Однак конкурентоспроможність товару не є вирішальним фактором для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства. У ряді випадків конкурентоспроможність товару може бути забезпечена за рахунок його реалізації за демпінговими цінами, які не компенсують витрат на його виробництво та збут, що зрештою може призвести до банкрутства виробника. Реалізація товару з низьким рівнем конкурентоспроможності знижує конкурентну стійкість виробника, який несе додаткові витрати, пов'язані з необхідністю стимулювання збуту, складування, зберігання товару, збільшення термінів користування кредитами, а іноді і прямі витрати від уцінки товару, що не користується попитом.

Конкурентоспроможність підприємства показує відмінності даного підприємства від його конкурентів за ступенем задоволення своєю продукцією потреб покупців, а також за ефективністю виробничо-господарської діяльності. Одним із інструментів визначення конкурентоспроможності підприємства є концепція ланцюжків цінностей. Використання даного інструменту необхідне, але цього явно недостатньо. Потрібна ще глибока оцінка конкурентної сили й конкурентної позиції фірми. Перелік показників сильних і слабких сторін у конкурентній позиції фірми запропонований у роботі А.А. Томпсона і А.Дж. Стріклепда.

Ознаки конкурентної сили:

- велика частка на ринку;

- зростаюча кількість споживачів і поліпшення ставлення споживачів до підприємства та його продукції;

- підприємство сприймає тенденції на ринку краще, ніж його конкуренти;

- підприємство входить до стратегічної групи з найбільш успішним становищем на ринку;

- підприємство концентрується на найбільш швидкозростаючих сегментах ринку;

- значно диференційовані товари;

- більш низькі витрати;

- рівень прибутку вищий, ніж у середньому на ринку;

- підприємство має технологічну та інноваційну перевагу;

- творчий, готовий до змій менеджмент;

- підприємство готове скористатися сприятливою ситуацією;

Ознаки конкурентної слабкості:

- підприємство зіткнулося з конкурентними недоліками;

- конкуренти захоплюють його частку на ринку;

- зростання доходів нижче, ніж у середньому по ринку;

- недостатність фінансових ресурсів;

- репутація підприємства у споживачів погіршується;

- підприємство входить до стратегічної групи зі станом, що погіршується на ринку;

- положення підприємства слабке в найбільш перспективних галузях;

- високі витрати;

- підприємство занадто мале, щоб впливати на ринок;

- підприємство не в силах протистояти загрозі поглинання;

- низька якість товарів.

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємства:

· місткість ринку (кількість щорічних продажів);

· легкість доступу на ринок;

· вид виробленого товару;

· однорідність ринку;

· конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;

· можливість технічних нововведень у галузі.

Таблиця 1. Класифікація факторів, які впливають на конкурентоспроможність підприємства

2. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства

Метод переваг. Оцінка конкурентоспроможності підприємства являє собою порівняння його характеристик, властивостей чи марок товарів, що порівнюються з аналогічними показниками пріоритетних конкурентів (такими, які займають найкращі позиції на даному ринку) з метою визначення тих, які створюють переваги підприємства над конкурентами в будь-якій галузі діяльності. При цьому слід розуміти, що існують зовнішні і внутрішні конкурентні переваги.

Зовнішня конкурентна перевага базується на відмінних якостях товару, що створює цінність для покупця за рахунок зменшення його витрат чи підвищення ефективності його діяльності. Вона збільшує "ринкову силу" підприємства так, що може примусити ринок прийняти більш високу ціну продажу порівняно з конкурентами.

Внутрішня конкурентна перевага - це перевага підприємства стосовно витрат чи управління, яка створює цінність для товаровиробника, дозволяє знизити собівартість більшою мірою, ніж пріоритетний конкурент.

Фактори переваг.

Обидва типи конкурентних переваг мають різне походження і різну природу, а звідси часто бувають несумісні, оскільки вимагають різних підходів, навичок і культури. На рисунку представлені обидва типи конкурентних переваг, які можна виявити, використовуючи ринкову силу і продуктивність.

Рис. 1. Розуміння конкурентної переваги

конкурентоспроможність економічний ринковий

Ринкова сила - як максимальна ціна продаж, що приймається ринком, співвідноситься з ціною конкурента.

Продуктивність означає, на скільки питомі витрати на виробництво продукції більші чи менші за витрати конкурента.

Аналіз конкурентоспроможності за цим методом дає можливість підприємству позиціонувати себе відповідним чином, а отже, визначити відповідну стратегію, сформулювати пріоритетні цілі.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства може бути здійснена шляхом аналізу його слабких і сильних сторін. У процесі його необхідно одержати відповіді на наступні питання:

- Які плани конкурентів щодо зміни долі ринку, підвищення рентабельності виробництва і збільшення обсягів продажу?

- Якої ринкової стратегії дотримуються ваші конкуренти в даний час?

- За допомогою яких засобів вони забезпечують їх реалізацію?

- Які їх сильні і слабкі сторони?

- Які дії можна чекати в майбутньому від нинішніх і майбутніх конкурентів?

Структурний та функціональний методи. Згідно зі структурним підходом оцінити становище можна за рівнем монополізації галузі, тобто за концентрацією виробництва і капіталу, і бар'єрів для компаній, що входять на галузевий ринок. Іншим підходом до визначення критерію ефективної конкуренції є функціональний. Згідно з цим методом найбільш конкурентоспроможними є підприємства, де найкраще організовані виробництво та збут товару, ефективне управління фінансами.

Конкурентоспроможність підприємства оцінюють за якістю продукції "методом профілів". За його допомогою виявляють різні критерії задоволення потреб споживачів щодо будь-якого продукту, встановлюють їх ієрархії та порівняльну важливість у межах спектра характеристик, які мають змогу замінити й оцінити споживачі, а також вимірюють техніко-економічні характеристики досліджуваного продукту і порівнюють їх з характеристиками продуктів-конкурентів. Основний недолік "методу профілів" полягає в тому, що він не враховує ефективності виробничої діяльності підприємства та прийнятний лише для підприємств, які випускають один вид продукції.

Матричні методи оцінювання конкурентоспроможності фірм, які ґрунтуються на розгляді процесів конкуренції в динаміці. Теоретичною базою цих методів є концепція життєвого циклу товару і технології. Згідно з цією концепцією будь-який товар чи технологія з моменту появи на ринку і до зникнення проходить певні стадії життєвого циклу, який охоплює етапи впровадження, зростання, насичення і спаду. На кожному етапі виробник може реалізувати товар чи продукт цієї технології в тих чи інших масштабах, що об'єктивно позначається на частці ринку та динаміці продажу. До матричних методів належить і SWOT - аналіз (по першим буквам: сила, сильні сторони; слабкість, слабкі сторони; можливість).

Ціль - виявлення приваблюючих напрямків маркетингових зусиль, на яких можливо досягти конкурентних переваг та загроз, які погрожують фірмі.

Метод інтегральної оцінки. Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності підприємства містить два елементи: критерій, що показує ступінь задоволення потреб споживача, і критерій ефективності виробництва.

Метод різниць. Його суть полягає у визначенні переваг та недоліків підприємства за окремими показниками, що порівнюються (об'єктами оцінки).

При застосуванні даного методу підприємство, що оцінюється, порівнюється тільки з одним підприємством-конкурентом. За кожним з показників, що порівнюються, визначається не тільки позиція оцінюваного підприємства, а й кількісний розрив у досягнутих значеннях.

Розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою:

ККП = к * Еп + до 2 * Фп + до 3 * Ес + до 4 * Кт + до * Кд,

де ККП - коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства, Еп - значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства, Фп - значення критерію фінансового становища підприємства, Ес - значення критерію ефективності організації збуту і просування товару на ринку, Kт - значення критерію конкурентоспроможності товару, Кд - значення критерію ділової активності підприємства, к1, К2, КЗ, к4, К5 - коефіцієнти вагомості критеріїв.

Розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою:

Кpn = У аi * Пi,

де Крn - критерій конкурентоспроможності підприємства, ai - коефіцієнт вагомості i-ro одиничного показника, який розкриває n-й критерій конкурентоспроможності підприємства, Пi - значення i-ro одиничного показника (у балах), розкриває n-й критерій конкурентоспроможності підприємства.

Висновок

Отже, конкурентоспроможність окремого підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг в питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання. Оцінка конкурентоспроможності підприємства може проводитися різними методами.

Проблема конкурентоспроможності має в сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки успішно вона вирішується, залежить рівень економічного та соціального життя в будь-якій країні.

Конкурентоспроможність як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності (КС) інтерпретується і аналізується в залежності від розглядаємого економічного об`єкту. У багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

1) конкурентоспроможність персоналу;

2) конкурентоспроможність підприємства;

3) конкурентоспроможність продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

В багатогранній роботі по досягненню КС важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

Як показало проведене дослідження, нараховується близько 10 різноманітних параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління, Разом з тим, задаючись параметрами конкурентоспроможності для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення потрібних параметрів конкурентоспроможності.

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства. Створення всіх необхідних умов для досягнення конкурентоспроможності об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства.

Список використаної літератури

1. Балабанова Л.В Маркетинг: підручник / Л.В. Балабанова ; 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-прес, 2006. - 640с.

2. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посіб. / І.З. Должанський. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 384с.

3. Голубков Е.П. Изучениеконкурентов и завоевание преимуществ в конкурентной борьбе / Е.П. Голубков // Маркетинг в России и за рубежом. - 2009. - № 32. - С. 27-43.

4. Долинская В.Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленой продукции / В.Г. Долинская, И.А. Соловьев. - М. : Изд-во стандартов, 2007. - 128с.

5. Мартиненко М.М. Стратегічний менеджмент : підручник / М.М. Мартиненко, І.А. Ігнатієва. -К. : Каравела, 2008. - 320с.

Размещено на Allbest.ru