Альтернатива "виробляти-закуповувати" матеріально-технічнічні ресурси та оптимізація програми закупівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Альтернатива "виробляти-закуповувати" матеріально-технічнічні ресурси та оптимізація програми закупівлі

План

Вступ

1. Сутність матеріально-технічного забезпечення, його основні принципи

2. Альтернатива виробляти чи закуповувати

3. Механізм прийняття рішення «виробляти-закуповувати»

Висновки

Список літератури

Вступ

В даній роботі розглядається проблема прийняття управлінських рішень в сфері забезпечення діяльності підприємства матеріально-технічними ресурсами.

У першу чергу необхідно дати визначення матеріально-технічного забезпечення і ресурсів, сутності самої сфери діяльності підприємства, що супроводжує будь-який процес виробництва продукції чи надання послуг (МТЗ).

Забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами потребує чіткого виконання головного правила: закону раціональності. І прийняття будь-яких рішень стосовно вибору оптимального варіанту забезпечення визначається порівнянням вигод і витрат.

Матеріально-технічне забезпечення є формою розподілу коштів виробництва на основі організаційних зв'язків та угод між постачальниками і споживачами безпосередньо або через посередника. Воно значною мірою визначає результативність виробництва, виявляючи безпосередній вплив на використання виробничих фондів, ритмічність виробництва, собівартість, продуктивність праці, тривалість виробництва та інші показники.

Предметом дослідження тут виступає сутність прийняття альтернативного рішення «виробляти-закуповувати». Тобто, яким чином підприємство приймає рішення про вибір між двома протилежними альтернативами: виробляти матеріально-технічні ресурси самостійна на власному виробництві, або замовити у постачальника.

Після прийняття остаточного рішення, оформлення планів і здійснення закупівель (або виробництва) варто пам'ятати, що на цьому робота не закінчується. Необхідно слідкувати за використанням матеріально-технічних ресурсів, щоб вносити відповідні поправки в майбутньому (під час повторного прийняття рішень).

1. Сутність матеріально-технічного забезпечення, його основні принципи

Перш ніж почати дослідження даної теми, варто зазначити, що матеріально-технічне постачання на підприємстві - це процес забезпечення потреб підприємства матеріально-технічними засобами виробництва та організація їх раціонального використання.

В загальному значенні, матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) - традиційна сфера діяльності підприємства, що супроводжує будь-який процес виробництва продукції чи надання послуг. Завдання, покладені на цю службу, є різноманітними, відповідальними та динамічними. Їх характер, не дуже відрізняючись за змістом, в умовах ринкової економіки набуває нового значення.

Варто зазначити, що забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами потребує чіткого виконання головного правила: закону раціональності. І прийняття будь-яких рішень стосовно вибору оптимального варіанту забезпечення визначається порівнянням вигод і витрат.

Матеріально-технічне забезпечення є формою розподілу коштів виробництва на основі організаційних зв'язків та угод між постачальниками і споживачами безпосередньо або через посередника. Воно значною мірою визначає результативність виробництва, виявляючи безпосередній вплив на використання виробничих фондів, ритмічність виробництва, собівартість, продуктивність праці, тривалість виробництва та інші показники.

Важливою аспектом дослідження є встановлення цілей існування об'єкта дослідження. Отже, основні функції матеріально-технічного забезпечення виробництва подано на рисунку 1.

Матеріально-технічні ресурси - збірний термін, яким позначаються предмети праці, використовувані в основному і допоміжному виробництві. Головною ознакою класифікації всіх видів матеріально-технічних ресурсів є їх походження. Матеріально-технічні ресурси класифікуються також за призначенням у виробничому процесі (виготовлення напівфабрикатів, комплектуючих виробів, кінцевої готової продукції).

Основні функції матеріально-технічного забезпечення виробництва
1	забезпечення виробничих потоків необхідною сировиною, напівфабрикатами та деталями
2	зберігання, обробка і надання сировини на замовлення споживачів
3	забезпечення інструментом, пристроями
4	ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого обладнання
5	догляд та нагляд за цим обладнанням
6	постійне підтримання обладнання у робочому стані
7	забезпечення підприємства електричною, тепловою енергією, стисненим повітрям і водою
8	переміщення вантажів
9	проведення усіх вантажно-розвантажувальних робіт

Рисунок 1. основні функції матеріально-технічного забезпечення виробництва

Матеріально-технічні ресурси контролюються рядом спеціальних підрозділів, які виконують закупівельну діяльність на підприємстві згідно з його потребами. Тому, варто зазначити, які саме підрозділи входить до складу служб МТЗ. Це:

· матеріально-технічне постачання, яке має своєчасно забезпечувати і регулювати поставки для виробничого процесу сировини, напівфабрикатів, комплектуючих деталей. Крім того, органи постачання та збуту забезпечують виконання послуг в обсязі, номенклатурі та в терміни, що встановлені господарськими угодами;

· складування і зберігання матеріалів, палива, сировини і готової продукції, яке забезпечується складським господарством, що є виробничо-технічною базою системи постачання і збуту;

· виробничо-технічну комплектацію готової продукції; вона особливо важлива, бо часто виробничий процес потребує поставки сировини суворо за календарними графіками. Тому служби виробничо-технологічної комплектації забезпечують підбір матеріально-технічних ресурсів, суворо в певній кількості і номенклатурі, в задані терміни за добовим та погодинними графіками, які узгоджені з підприємством-виробником;

· інструментальне господарство і службу технологічної оснастки; вони повинні забезпечувати підприємство інструментом, пристроями, технологічною оснасткою, формами високої якості при мінімальних витратах на їхнє виробництво. Ці служби зумовлюють успіх впровадження передової технології, механізації трудомістких робіт;

· ремонтно-механічні цехи і служби повинні забезпечувати робочий стан парку обладнання, машин, шляхом його ремонту та модернізації. Чітка робота цих служб великою мірою визначає результати роботи виробничого підприємства. Вказані цехи і служби звичайно підпорядковані головному механіку підприємства;

· транспортне господарство, яке забезпечує переміщення матеріально-технічних ресурсів всередині виробничого процесу і поза його межами. Особливо точної та ритмічної роботи потребує технологічний транспорт, який зв'язує окремі процеси в єдину виробничу систему [2].

Рисунок 2. Система матеріально-технічного забезпечення включає в себе такі види постачання матеріально-технічних ресурсів. [7]

Останнім часом у сфері матеріально-технічного забезпечення проектів почали використовуватися нові методи та технології, які базуються на концепції логістики.

Логістика - це наука управління матеріальними потоками від початкового джерела до кінцевого споживача з мінімальними витратами, пов'язаними з товарним рухом та потоком інформації. Основою логістики є логістичні ланки, за якими проходять товарний та інформаційний потоки від постачальника до споживача, а саме: постачання матеріалів, сировини та напівфабрикатів; збереження продукції та сировини; виробництво товарів; розподіл, у т. ч. відвантаження товарів зі складу готової продукції. [7]

Розрізняють логістику, пов'язану із забезпеченням виробництва матеріалами: закупівельну, виробничу, збутову або маркетингову. Окремо виділяють транспортну логістику, яка за змістом є складовою частиною кожного з трьох видів логістики.

Запаси матеріально-технічних ресурсів відіграють важливу роль у забезпеченні ритмічності виробництва, своєчасному виконанні договірних зобов'язань підприємства, чим значно сприяють створенню його позитивного іміджу. Зазначимо також, що товарні і виробничі запаси утворюють сукупний суспільний запас.

Отже, поглянемо, які функції виконують різні види запасів (табл. 1).

Таблиця 1

Функціональне призначення різних видів запасів [8]

Група	Види запасів	Основні функції запасів
1. Товарні запаси	1.1. Запаси готової продукції на складах виробників	1.1. Накопичувальна: комплектація партій-поставок виробленої продукції підприємствам-споживачам
	1.2. Запаси «в дорозі» (транспортні)	1.2. Транспортна (просторова) - облік фактора віддаленості постачальників від споживачів
	1.3. Запаси на складах організацій оптової торгівлі і в інших посередників (постачальницько-збутових організаціях - ПЗО)	1.3. Створення умов для реалізації складської форми постачання (через посередників)
2. Виробничі запаси	2.1. Запаси ресурсів (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, запчастин) на складах підприємств-споживачів	2.1. Забезпечення безперебійної роботи різних структурних підрозділів підприємства-споживача ресурсів
3. Цехові запаси	3.1. Запаси незавершеного виробництва	3.1. Забезпечення заданого ритму роботи виробничого процесу; створення заділів на кожній технологічній операції, робочому місці
4. Державні резерви	4.1. Термінові поставки різних ресурсів (продуктів харчування, медикаментів, одягу, будматеріалів та ін.) у надзвичайних і екстремальних ситуаціях (стихійні лиха, пожежі, воєнні дії і т.д.)

Найважливішим є безперервність діяльності підприємства, а МТЗ є важливим елементом її досягнення.

2. Альтернатива виробляти чи закуповувати

Як вказувалося раніше, основною метою діяльності комерційного підприємства є досягнення задовільної норми прибутку на вкладений (інвестований) капітал (НПІК), тому при аналізі альтернативних варіантів необхідно враховувати співвідношення вигід (доходи - витрати) та використаного капіталу, а це зумовлює три типи проблем:

1. проблеми, пов'язані виключно з рівнем витрат (визначається економія витрат);

2. проблеми, пов'язані як з витратами, так і з доходами (визначається відхилення прибутку);

3. проблеми, пов'язані як з витратами і доходами, так і з капітальними інвестиціями.

Типовими прикладами задач альтернативного вибору є:

1. оптимізація виробничого процесу (оптимальне співвідношення різних типів обладнання; оптимальний шлях руху заготовок, готової продукції або сировини; оптимальне розміщення складів тощо);

2. виробляти самим чи купувати комплектуючі (послуги, процеси);

3. визначення оптимального розміру замовлення;

4. визначення оптимальної ціни реалізації шляхом порівняння кривих попиту та ціни і визначення сумарного покриття змінних витрат виручкою (маржинального доходу);

5. рішення про спеціальне замовлення (визначення ціни покриття, тобто ціни реалізації спеціального замовлення);

6. рішення про ліквідацію збиткового сегмента діяльності при наявності вільних (незадіяних) виробничих потужностей;

7. рішення про доцільність надання додаткових послуг та ін.

Вибір кращого варіанта з декількох можливих здійснюється на підставі диференціального аналізу релевантної інформації, тобто визначення і порівняння диференціальних витрат і доходів та розрахунку диференціального прибутку (збитку) для характеристики економічної доцільності того або іншого варіанта рішення. Але при прийнятті остаточного рішення завжди необхідно враховувати не лише поточні вигоди, а й довгострокові наслідки. Розглянемо приклади диференціального аналізу релевантної інформації для розв'язання типових задач альтернативного вибору.

Виробляти чи купувати - це альтернатива відносно того, що вигідніше: самим виробляти окремі компоненти продукції (виконувати роботи) чи купувати їх у зовнішніх постачальників (підрядників).

Аналіз для вирішення цієї проблеми передбачає:

· визначення релевантної виробничої собівартості компонента (послуги, роботи);

· диференціальний аналіз витрат;

· урахування якісних факторів та нефінансової інформації про можливі наслідки такого рішення на перспективу.

Необхідно визначити, чи доцільно прийняти пропозицію про закупівлю комплектуючих у зовнішнього постачальника.

Для відповіді на поставлене питання необхідно виконати диференціальний аналіз лише релевантних витрат:

а) при власному виробництві комплектуючих (змінні виробничі витрати);

б) при купівлі у зовнішнього постачальника за одиницю;

в) релевантний доход (збиток) на одиницю комплектуючих.

Диференціальний аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень для здавання їх в оренду або випуску іншої прибуткової продукції), то до фактичних (дійсних) змінних витрат необхідно додати альтернативні (можливі) витрати (тобто суму втраченої орендної плати або прибутку), якщо підприємство відмовиться від купівлі комплектуючих на стороні. Порівняння таких витрат з вартістю купівлі комплектуючих може зумовити інші висновки.

Остаточне рішення з цього питання треба приймати з урахуванням таких якісних та нефінансових факторів, як:

· надійність постачальника;

· гарантія якості продукції постачальника;

· стабільність цін;

· можливості використання вивільнених потужностей та робочої сили;

· можливі зміни у технології виробництва;

· час, необхідний для відновлення власного виробництва, і т. ін. [1]

Прийняття рішень, що стосуються вибору варіанта між власним виробництвом напівфабрикатів (деталей) чи закупівлею їх зі сторони, залежать від економічних та неекономічних чинників.

З економічної точки зору підприємствам вигідно випускати напівфабрикати власного виробництва за таких умов:

· Є достатні обсяги виробничих потужностей;

· Ринкова вартість напівфабрикатів перевищує змінні витрати деталей, виготовлених на власних потужностях;

· Постійні витрати, пов'язані із закупівлею в іншого постачальника значні.

Крім того, необхідно враховувати якість напівфабрикатів (деталей), також взаємовідносини, які склалися з їх постачальниками.

Якщо власні потужності недозавантажені, необхідно порівняти витрати на їх придбання з додатковими витратами, які виникнуть внаслідок виробництва на власних потужностях. Якщо в результаті виробництва на власних потужностях виникає одне «вузьке місце», до затрат необхідно додати втрачену вигоду - маржинальний дохід, від якого доводиться відмовитися через виникнення вузького місця. «Вузькі місця» - це обмеження, що виникають в процесі діяльності, пов'язані з недостатньою кількістю виробничих потужностей, площ та інших виробничих ресурсів. При наявності великої кількості «вузьких місць» прийняти відповідне рішення значно складніше. В такому разі слід використовувати методи лінійного програмування.

При незначній потребі підприємства в напівфабрикатах вигідніше їх купувати, оскільки постійні затрати, пов'язані з закупівлею, незначні або взагалі відсутні.

Прийняття рішення «виробляти чи купувати» для підприємства надзвичайно важливе, оскільки це рішення стану наслідком стимуляції власного виробництва або відмови від нього, що впливатиме на фінансові результати діяльності.

Тому дуже важливо, щоб таке рішення приймали компетентні особи. Які б за поточними незначними вигодами могли б побачити майбутні, значно суттєвіші для підприємства вигоди.

Для прийняття управлінського рішення «виробляти чи купувати» необхідно провести обґрунтований аналіз усіх наявних чинників, які базуються на економіці підприємства в цілому. Кожне прийняте рішення має бути оцінено відносно перспектив на майбутнє.

При прийнятті управлінського рішення «виробляти чи купувати» необхідно враховувати лише релевантні витрати.

Релевантні витрати - це витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення. Релевантними витратами при прийнятті цього рішення будуть витрати на основні матеріали, заробітну плату основних робітників, відрахування на соціальні заходи тощо.

Існують певні закономірності при прийняття рішення «виробляти чи купувати»:

1. У періоди падіння ділової активності керуючись бажанням зберегти кадри, підприємство може прийняти рішення про організацію виробництва на власному підприємстві;

2. Якщо потреба у напівфабрикатах має тимчасовий характер, підприємство повинно замовляти їх у іншого виробника при умові, якщо виробництво напівфабрикатів на власному підприємстві вимагає додаткових капіталовкладень у машини та обладнання;

3. Виробництво продукції на власних потужностях вимагає участі у цих процесах співробітників управлінських та інженерно-технічних служб, якщо підприємство не має цих працівників, то прийме участь про закупівлю напівфабрикатів у інших виробників;

4. Виробництво на власних потужностях досягається 100% надійністю забезпечення виробничого процесу напівфабрикатами і деталями.

Перевагою закупівлі у іншого постачальника слугує аргумент, що постачальник спеціалізується на випуску саме цих напівфабрикатів, а тому володіє великим технологічним досвідом їх виробництва й випускає якісну продукцію. [5]

3. Механізм прийняття рішення «виробляти-закуповувати»

Планування закупівлі матеріально-технічних ресурсів здійснюється в наступній послідовності:

1. вивчення ринку матеріально-технічних ресурсів;

2. аналіз можливостей підприємства щодо виробництва окремих видів матеріально-технічних ресурсів;

3. прийняття рішення про закупівлю;

4. складання плану закупівель матеріально-технічних ресурсів.

Вивчення ринку матеріально-технічних ресурсів. Конкурентоспроможність продукції підприємства значною мірою залежить від властивостей та якості матеріально-технічних ресурсів, тому перед прийняттям рішення щодо закупівлі визначеного на плановий період обсягу сировини, матеріалів, обладнання та ін., підприємство повинно вивчити ринок цих ресурсів.

Вивчення ринку сировини та матеріалів передбачає збір та аналіз інформації щодо потенційних постачальників та цін на їх продукцію, асортименту матеріальних ресурсів, нових технологій виготовлення. Джерела інформації при цьому зображено на рисунку.

Рисунок. Джерела інформації [3]

Формування даних про ринок матеріально-технічних ресурсів, ефективна політика закупівель дозволяє оптимізувати витрати на їх придбання.

Аналіз можливостей підприємства щодо виробництва окремих видів матеріально-технічних ресурсів. На цьому етапі підприємство повинно проаналізувати свої виробничі можливості щодо самостійного виготовлення матеріалів, напівфабрикатів та інших матеріально-технічних ресурсів. Визначається перелік найменувань таких ресурсів, можливі обсяги виготовлення та собівартість виробництва. 3дійснюється порівняльний аналіз вартості власного виробництва та ціни постачальника, якісних характеристик продукції.

Крім власного виробництва джерелом формування матеріально-технічних ресурсів на підприємстві є мобілізація внутрішніх ресурсів, а саме:

· економія матеріалів завдяки проведенню певних організаційно-технічних заходів;

· запровадження безвідходного виробництва за рахунок використання нових прогресивних технологічних процесів;

· повторне використання матеріалів і обладнання завдяки ремонту та відновленню;

· використання понаднормативних і зайвих запасів матеріалів, своєчасна реалізація непотрібних матеріалів іншим підприємствам.

Прийняття рішення про закупівлю.

На основі отриманих даних аналізу ефективності використання матеріально-технічних ресурсів та резервів її підвищення, можливостей щодо власного виробництва приймається рішення про закупівлю решти матеріально-технічних ресурсів за асортиментом та обсягами.

Складання плану закупівель матеріально-технічних ресурсів.

План закупівель матеріальних ресурсів складається на основі балансів матеріально-технічних ресурсів, у яких містяться дані про розмір очікуваного залишку на початок планового періоду, потребу в ресурсі, джерела її задоволення, кількість матеріалів, що підлягають закупівлі [3].

Після прийняття остаточного рішення, оформлення планів і здійснення закупівель (або виробництва) варто пам'ятати, що на цьому робота не закінчується. Необхідно слідкувати за використанням матеріально-технічних ресурсів, щоб вносити відповідні поправки в майбутньому (під час повторного прийняття рішень).

закупівля ресурси альтернативний вибір

Висновки

Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) - традиційна сфера діяльності підприємства, що супроводжує будь-який процес виробництва продукції чи надання послуг. Завдання, покладені на цю службу, є різноманітними, відповідальними та динамічними.

Основні функції матеріально-технічного забезпечення виробництва: забезпечення виробничих потоків необхідною сировиною, напівфабрикатами та деталями; зберігання, обробка і надання сировини на замовлення споживачів; забезпечення інструментом, пристроями; ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого обладнання; догляд та нагляд за цим обладнанням; постійне підтримання обладнання у робочому стані; забезпечення підприємства електричною, тепловою енергією, стисненим повітрям і водою; переміщення вантажів; проведення усіх вантажно-розвантажувальних робіт.

Матеріально-технічні ресурси - збірний термін, яким позначаються предмети праці, використовувані в основному і допоміжному виробництві. Головною ознакою класифікації всіх видів матеріально-технічних ресурсів є їх походження. Матеріально-технічні ресурси класифікуються також за призначенням у виробничому процесі (виготовлення напівфабрикатів, комплектуючих виробів, кінцевої готової продукції).

Логістика - це наука управління матеріальними потоками від початкового джерела до кінцевого споживача з мінімальними витратами, пов'язаними з товарним рухом та потоком інформації. Основою логістики є логістичні ланки, за якими проходять товарний та інформаційний потоки від постачальника до споживача, а саме: постачання матеріалів, сировини та напівфабрикатів; збереження продукції та сировини; виробництво товарів; розподіл, у т. ч. відвантаження товарів зі складу готової продукції. Розрізняють логістику, пов'язану із забезпеченням виробництва матеріалами: закупівельну, виробничу, збутову або маркетингову. Окремо виділяють транспортну логістику, яка за змістом є складовою частиною кожного з трьох видів логістики.

Основною метою діяльності комерційного підприємства є досягнення задовільної норми прибутку на вкладений (інвестований) капітал (НПІК), тому при аналізі альтернативних варіантів необхідно враховувати співвідношення вигід (доходи - витрати) та використаного капіталу, а це зумовлює три типи проблем: проблеми, пов'язані виключно з рівнем витрат (визначається економія витрат); проблеми, пов'язані як з витратами, так і з доходами (визначається відхилення прибутку); проблеми, пов'язані як з витратами і доходами, так і з капітальними інвестиціями.

Вибір кращого варіанта з декількох можливих здійснюється на підставі диференціального аналізу релевантної інформації, тобто визначення і порівняння диференціальних витрат і доходів та розрахунку диференціального прибутку (збитку) для характеристики економічної доцільності того або іншого варіанта рішення. Але при прийнятті остаточного рішення завжди необхідно враховувати не лише поточні вигоди, а й довгострокові наслідки.

Виробляти чи купувати - це альтернатива відносно того, що вигідніше: самим виробляти окремі компоненти продукції (виконувати роботи) чи купувати їх у зовнішніх постачальників (підрядників). Аналіз для вирішення цієї проблеми передбачає: визначення релевантної виробничої собівартості компонента (послуги, роботи); диференціальний аналіз витрат; урахування якісних факторів та нефінансової інформації про можливі наслідки такого рішення на перспективу.

Для відповіді на поставлене питання необхідно виконати диференціальний аналіз лише релевантних витрат: а) при власному виробництві комплектуючих (змінні виробничі витрати); б) при купівлі у зовнішнього постачальника за одиницю; в) релевантний доход (збиток) на одиницю комплектуючих.

При прийнятті управлінського рішення «виробляти чи купувати» необхідно враховувати лише релевантні витрати. Релевантні витрати - це витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення. Релевантними витратами при прийнятті цього рішення будуть витрати на основні матеріали, заробітну плату основних робітників, відрахування на соціальні заходи тощо.

Існують певні закономірності при прийняття рішення «виробляти чи купувати»: по-перше, у періоди падіння ділової активності керуючись бажанням зберегти кадри, підприємство може прийняти рішення про організацію виробництва на власному підприємстві; по-друге, якщо потреба у напівфабрикатах має тимчасовий характер, підприємство повинно замовляти їх у іншого виробника при умові, якщо виробництво напівфабрикатів на власному підприємстві вимагає додаткових капіталовкладень у машини та обладнання; по-третє, виробництво продукції на власних потужностях вимагає участі у цих процесах співробітників управлінських та інженерно-технічних служб, якщо підприємство не має цих працівників, то прийме участь про закупівлю напівфабрикатів у інших виробників; по-четверте, виробництво на власних потужностях досягається 100% надійністю забезпечення виробничого процесу напівфабрикатами і деталями.

Планування закупівлі матеріально-технічних ресурсів здійснюється в наступній послідовності: вивчення ринку матеріально-технічних ресурсів; аналіз можливостей підприємства щодо виробництва окремих видів матеріально-технічних ресурсів; прийняття рішення про закупівлю; складання плану закупівель матеріально-технічних ресурсів.

Після прийняття остаточного рішення, оформлення планів і здійснення закупівель (або виробництва) варто пам'ятати, що на цьому робота не закінчується. Необхідно слідкувати за використанням матеріально-технічних ресурсів, щоб вносити відповідні поправки в майбутньому (під час повторного прийняття рішень).

Список літератури

1. Атамас П. Й. Управлінський облік [Текст] : навчальний посібник / П.Й. Атамас - К. : ЦНЛ, 2006.

2. Іванілов О. С. Економіка підприємства [Текст]: підручник / О. С. Іванілов. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.

3. Іванова В. В. Планування діяльності підприємства: навч. посібник / В. В. Іванова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 472 с.

4. Кардаш В. Я., Павленко І. А., Шафалюк О. К. Товарна інноваційна політика: підручник / В. Я. Кардаш, І. А. Павленко, О. К. Шафалюк. - К.: КНЕУ, 2002. - 266 с.

5. Куліш Оксана. Управлінський облік: теорія. Режим доступу: http://vk.com/topic-10238542_21791956

6. Мартусенко І.В. «Організація матеріально-технічного забезпечення підприємства» І.В. Мартусенко, М.І. Довбенко. - Вінниця: Вінницький інститут економіки ТНЕУ. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/7_NITSB_2012/Economics/10_103329.doc.htm

7. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: підруч. [для студ. вищ. навн. закл.] / Т. В. Майорова. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.

8. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства: підручник / О. О. Орлов. - К.: Скарби, 2002. - 336 с.

9. Короткий курс лекцій з дисципліни «Логістика». Режим доступу: http://studme.com.ua/1510082714279/logistika/upravlenie_zakupkami.htm

Размещено на Allbest.ru

...