Формування і використання електронних інформаційних ресурсів підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіки промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування і використання електронних інформаційних ресурсів підприємствами

Бондаренко О.О.

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Донецьк - 2006

Вступ

Актуальність теми. Сучасний підхід до організації і управління підприємствами вимагає достовірної, своєчасної і повної інформації, яку можливо отримати завдяки впровадженню інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТТ). ІТТ сприяють формуванню електронних інформаційних ресурсів (ЕІР) й ефективному їх використанню, дозволяють більш вільно володіти не тільки ретроспективними ЕІР (вже накопиченими знаннями), але й маніпулювати, управляти ними, перетворювати їх у важливіший вид нематеріальних ресурсів аналогічно матеріальним, виробничим, трудовим.

У ринкових умовах економіка підприємств все більш залежить від того, наскільки ефективно організовано формування ЕІР та їх використання, особливо якщо їх діяльність побудована на опрацюванні ЕІР.

Аналіз земельно-кадастрової інформації показує, що за останні роки істотно змінилися її склад і обсяги, які характеризують стан земель різних категорій. Ще до впровадження земельної реформи та продажу землі відзначається збільшення інформаційної ємності й інтенсивності використання масивів інформації, особливо пов'язаної з оцінкою і станом земель міст, населених пунктів, земель природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення. Перехід на цифрові технології у сфері маніпуляцій кадастровими й іншими просторовими даними на сьогодні виражається в появі нового класу електронних інформаційних ресурсів для вирішення різних задач земельного кадастру, оцінки землі, а також нових форматів збереження просторових кадастрових електронних інформаційних ресурсів.

Цей процес потребує додаткового дослідження теоретичних та практичних питань, пов'язаних з формуванням електронних інформаційних ресурсів і їх використанням. Недостатня розробленість цієї проблеми, а також її науково-практичне значення визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту економіки промисловості НАН України за темою “Післякризові економічні трансформації в промисловості України: напрямки, тенденції, регулювання” (номер держреєстрації 0102U001229, 2002 - 2004 рр.). У рамках цієї теми визначено сутність, властивості електронних інформаційних ресурсів і методи розрахунку їх потреби, а також показників якості й ефективності використання.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у подальшому розвитку теоретичних положень і розробці методичних рекомендацій з формування електронних інформаційних ресурсів як одного з елементів нематеріальних ресурсів й ефективності їх використання підприємствами.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

узагальнено і поглиблено концептуальні основи електронних інформаційних ресурсів (визначено сутність, уточнено поняття, виділено відмінності ЕІР від традиційних інформаційних ресурсів, виявлено їх якісні характеристики і показники, дано класифікацію економічних ЕІР);

з'ясовано роль і місце електронних інформаційних ресурсів в умовах функціонування інформаційно-телекомунікаційних технологій;

визначено основні організаційні процеси формування ЕІР;

проведено аналіз функціонування системи державного земельного кадастру України, її структури;

виявлено принципи і напрями забезпечення електронними інформаційними ресурсами земельного кадастрового процесу;

розроблено маршрутизацію (схему організації) електронного документопотоку в комп'ютеризованій системі державного земельного кадастру (КС ДЗК);

визначено характерні риси КС ДЗК, доповнено структуру бази даних та реєстрів правових документів державного земельного кадастру;

запропоновано методи визначення потреби в ЕІР;

розроблено методичний підхід до визначення ефективності використання електронних інформаційних ресурсів в умовах функціонування електронного документообігу;

Об'єктом дослідження є процеси формування і використання електронних інформаційних ресурсів підприємствами.

Предмет дослідження становлять теоретичні і методичні положення з формування електронних інформаційних ресурсів і їх використання підприємствами.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є положення сучасної економічної теорії, дослідження з проблем інформатизації управління підприємствами, формування ЕІР і їх використання, викладені в роботах вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців. У роботі використано:

загальнонаукові методи системного підходу, аналізу і синтезу при визначенні та узагальненні методичних принципів формування ЕІР і їх використання;

методи економіко-статистичного аналізу, групування і узагальнення показників, експертних оцінок, порівняльного аналізу при дослідженні тенденцій землеустрою, землекористування та інформатизації цих процесів, обґрунтуванні потреби в ЕІР;

теорії прийняття рішень для формування системи прийняття рішень щодо землеустрою та землекористування.

Інформаційною базою дослідження стали закони України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали регіональних органів управління з питань землеустрою і землекористування. Використовувалися дані Державного комітету статистики України, Державного комітету України по земельних ресурсах (Держкомзему України) і Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” (ДП “ЦДЗК при Держкомземі України”). Обробка даних здійснювалась за допомогою сучасних комп'ютерних технологій.

Наукова новизна дисертаційної роботи. Основним результатом дисертаційної роботи є розвиток теоретичних основ і розробка методичних підходів до формування і використання електронних інформаційних ресурсів як одного з елементів нематеріальних ресурсів підприємств.

Найбільш суттєві результати, що мають наукову новизну, полягають у такому:

розвинуто поняття, представлено склад елементів електронних інформаційних ресурсів і виділено їх властивості, що дозволило визначити якісні показники ЕІР, якими слід оперувати при визначенні рішення з упровадження електронного документообігу на підприємстві;

визначено підхід до розрахунку потреби в електронних інформаційних ресурсах у процесі створення документів із землеустрою і землекористування, що дозволяє уникати необґрунтованих витрат на їх підготовку;

запропоновано методичний підхід до складу показників ефективності використання електронних інформаційних ресурсів безпосередньо підприєм-ствами земельного кадастру, а також вигод, що отримають землевпорядники і землекористувачі;

удосконалено:

організацію (маршрутизацію) документопотоку на основі ЕІР, що скоротило термін розробки документації;

структуру земельних кадастрових баз даних за рахунок уведення реєстру грошової оцінки й оподаткування земельних ділянок, а також доповнень у структуру реєстрів правових документів, що забезпечило видачу повного комплекту документів із землеустрою і землекористування і своєчасне нарахування податку на землю, контроль за оподаткуванням землі;

дістали подальшого розвитку:

механізм контролю за використанням земельних ресурсів;

обмін електронними інформаційними ресурсами між діловими партнерами і надання послуг фізичним і юридичним особам за рахунок упровадження електронного документообігу, що дозволило значно скоротити терміни підготовки документів, підвищити їх якість.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає в тому, що основні її положення використано при впровадженні або вдосконаленні електронного документообігу суб'єктами господарювання, зокрема при формуванні відповідної землевпорядної документації на базі елек-тронних інформаційних ресурсів.

На основі запропонованих методів визначення потреби (обсягів) в електронних інформаційних ресурсах, показників якості та показників, що впливають на ефективність роботи підприємств у зв'язку з упровадженням електронного документообігу, розроблено методичні матеріали, які затверджено як типові у системі ДП “Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України” та його регіональних філіях (наказ № 94 від 27.10.2004 р., довідка б/н від 27.10.2004 р., акт упровадження № 1103 від 02.11.2004 р.). Використання пропозицій підтверджено також актами впровадження у Донецькій регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України” (№ 12/682 від 30.08.2004 р.), філії “Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Макіївка Донецької області” (№01-16 від 24.09.2004 р.). Загальний річний економічний ефект від упровадження вищезазначених методичних матеріалів склав 100,3 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій викладено результати особистих досліджень і розробок автора щодо вирішення наукових задач з формування електронних інформаційних ресурсів та їх використання підприємствами. Внесок автора до опублікованих колективних праць конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні результати дослідження доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины” (Донецьк, 2002 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика в сучасних економічних умовах” (Донецьк, 2003 р.), IХ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (Запоріжжя, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (Донецьк, 2005 р.), а також на секції вченої ради при відділенні економічних проблем промислового розвитку ІЕП НАН України.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 10 наукових публікаціях, у тому числі параграфи у 2 монографіях, 4 фахових наукових виданнях та 4 публікації у матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 4,76 д.а., з яких авторові належить 3,7 д.а.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи - 203 сторінки. У роботі наведено 14 рисунків на 12 сторінках, 19 таблиць на 19 сторінках і 3 додатки на 11 сторінках. Список використаних літературних джерел складається зі 187 найменувань на 16 сторінках.

1. Основний зміст дисертації

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення організації електронного документообігу на основі використання ЕІР для організації землевпорядних робіт та розробки відповідної документації на базі електронних інформаційних ресурсів на підприємствах земельного кадастру, що забезпечує ефективність їх діяльності та використання землі.

Розділ 1. Теоретичні основи формування і відтворення електронних інформаційних ресурсів. Починаючи із середини ХХ століття формуються ознаки й умови інформаційного простору. Інформація як маса накопичених знань є феноменом, що створює можливість нового стану соціуму планети, а також сприймається як основа нової цивілізованої хвилі в розвитку суспільства.

Єдиний інформаційний простір складається з організаційно взаємозалежної сукупності таких елементів, як інформаційна інфраструктура із сучасними базами даних і базами знань, способами транспортування, збереження і пошуку даних і їх обробки; електронні інформаційні ресурси (масиви документів, баз даних і баз знань та ін.) різного виду і призначення, що розміщені у сховищах або вузлах інфраструктури й організовані за допомогою сучасних комп'ютеризованих інформаційних систем.

Інформаційна система через свій продукт (електронні інформаційні ресурси) виступає основним засобом забезпечення інформацією процесів управління виробництвом у всіх галузях економіки.

Дослідження процесу формування, функціонування і використання електронних інформаційних ресурсів дозволяють зробити таке їх визначення:

“Електронні інформаційні ресурси - це нематеріальні ресурси, які створені на основі організаційного оформлення сукупності відомостей, зібрані, опрацьовані, зберігаються і передаються за допомогою електронних, програмних і мережних засобів, функціонують у режимі “on-line” і використовуються для підвищення ефективності управління в усіх сферах життєдіяльності суспільства”. Цей ресурс - феномен, який відрізняється від майна, речі, за своєю сутністю є нематеріальним ресурсом, але завжди відбитий у будь-якій формі, як правило, фізично зафіксований на матеріальному носії і складається з “документованих електронних інформаційних ресурсів” або “масивів електронних документів”. Це новий об'єкт власності.

Це визначення має деякі суттєві відзнаки від попередніх. Воно враховує просторову незалежність ЕІР і підвищення їх значущості у розвитку економіки як підприємств, так і суспільства в цілому, тобто у формуванні нового суспільства - інформаційного.

Елементами електронних інформаційних ресурсів є: інформаційні бази даних; бази знань; електронні бібліотеки й електронні архіви, програмне забезпечення, телекомунікаційне забезпечення.

Сьогодні можна стверджувати, що електронні інформаційні ресурси є одним з видів нематеріальних ресурсів, вони не тотожні традиційним інформаційним ресурсам, а їх використання є одним з напрямків розвитку економіки не тільки підприємства, але і держави (табл. 1). Зокрема, досліджено економічні ЕІР, об'єктом відображення яких є виробничо-господарська діяльність підприємства, розроблено їх класифікацію.

Таблиця 1 Відмінні властивості традиційних і електронних інформаційних ресурсів

Примітка. Під традиційними інформаційними ресурсами розуміються ресурси, представлені на паперових носіях.

Електронні інформаційні ресурси мають відмінні властивості. Однією із властивостей ЕІР є їх незалежність від форми документа або іншого носія, в якому ЕІР запам'ятовуються або надходять до користувача.

Для ЕІР характерним є наявність об'єкта, який є їх джерелом, суб'єкта, що споживає їх для вирішення управлінських і економічних задач.

Дані про об'єкт набувають статуту ЕІР тоді, коли одержують зміст і форму, придатні для використання в процесі управління і виробництва. У виробництві й управлінні ЕІР є предметом і продуктом праці.

Фундаментальне значення в системах управління, як відомо, мають процеси циркуляції і перетворення ЕІР. При цьому чим складніші задачі управління, чим більше число параметрів об'єкта повинно враховуватися, тим складнішою є організація цього процесу. Із розвитком економіки потоки ЕІР безупинно зростають. Так, у системі Держкомзему України місячний обсяг технічних, економічних і технологічних ЕІР досягає мільйона документострок. Усі ці ЕІР мають бути опрацьовані, що вимагає виконання десятків і сотень мільйонів обчислювальних, логічних і інших операцій. Якщо виконувати ці операції вручну, то потрібно мати колосальний штат співробітників.

Завдяки ІТТ стала реальною можливість прискорення виконання операцій зі збору, збереження, опрацювання ЕІР, що циркулюють у системах управління, а це, безумовно, відкрило нові перспективи для подальшого удосконалювання системи управління економікою і свідчить про зростання ваги інформаційно-комунікаційних технологій.

Розділ 2. Аналіз використання електронних інформаційних ресурсів підприємствами земельного кадастру. Земля - найважливіший об'єкт нерухомості. Проблеми оптимального землеустрою і землекористування набувають усе більшого значення в світі. Управління земельними ресурсами України здійснюється Держкомземом України на основі створення єдиної державної мережі кадастрових служб, що покриває всю територію України.

Одержання повної інформації про сучасний стан земельних ділянок або про їх імовірне використання є важливою основою для ефективного використання землі. Інформаційна ємність земельного кадастру значна. В умовах ринкової економіки поширилися операції із землеустрою та землекористування, що вимагає скорочення терміну підготовки документації на будь-яку земельну ділянку. Рішенням цієї проблеми є створення в рамках земельної інформаційної системи електронного державного земельного кадастру.

Для будь-якої комп'ютеризованої системи управління необхідно визначити основні напрямки циркуляції ЕІР, місця їх виникнення, пункти збору і шляхи їх пересування, перелік, обсяги, склад масивів ЕІР у кожному потоці і методи формування масивів на електронних носіях. Для аналізу організації ЕІР було використано принципи інтегрованої обробки вихідних даних.

Масштабність і ресурсоємність земельного кадастру, особливо пов'язаних зі здійсненням розмежування державної власності на землю, інвентаризацією земель і їхньою кадастровою оцінкою, чіткою міжвідомчою координацією і управлінням, погоджені за часом і обсягами із залученням державного бюджету, бюджетів суб'єктів України і місцевих бюджетів. З цією метою у 2002 р. введено першу чергу комп'ютеризованої системи державного земельного кадастру (КС ДЗК) України.

Функціональне призначення КС ДЗК полягає у:

створенні кадастрових баз даних (семантичних і просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів і стандартів структури кадастрових баз даних;

реєстрації земельних ділянок, іншої нерухомості, прав на них;

веденні в електронному режимі державного реєстру земель і Поземельної книги;

наданні інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;

підвищенні оперативності і якості організаційно-управлінських рішень у сфері реформування земельних відносин;

створенні інформаційної бази для об'єктивної й ефективної грошової оцінки землі та оподаткування власників і користувачів земельних ділянок;

забезпеченні обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастровими комп'ютеризованими інформаційними системами.

КС ДЗК належить до класу відомчих систем, яка має ієрархічну трирівневу територіально розподілену структуру (рис.1), що відображує організаційну структуру Державного комітету України по земельних ресурсах.

З точки зору сучасних інформаційних технологій земельний кадастр є сукупністю баз даних про земельні ділянки, що формуються на основі єдиної уніфікованої інформаційної моделі земельної ділянки (стандарту структури кадастрових баз даних) і сукупності електронних планових і картографічних матеріалів (рис. 2).

До структури кадастрових баз даних, що включали 4 реєстри, запропоновано додати реєстр грошової оцінки й оподаткування (розроблено його структуру). До структури реєстру правових документів внесено доповнення, які сприяють узгодженню ЕІР усіх реєстрів та підвищенню якості вихідних документів.

На підставі досліджень, аналізу й досвіду функціонування КС ДЗК розроблені й апробовані Методичні матеріали по визначенню потреби і розрахунку показників якості електронних інформаційних ресурсів.

Електронний документообіг - прогресивний високотехнологічний підхід до істотного підвищення ефективності роботи підприємств державного земельного кадастру. Головна відмінність електронного документообігу від традиційного полягає у тому, що немає твердої прив'язки документа до матеріального носія. Ця відмінність визначається особливостями організації електронних документів і технологією фіксації, змістовністю вміщених у них електронних інформаційних ресурсів. Особливості інформаційної цифрової технології дають змогу миттєво і неодноразово копіювати, передавати електронний документ по комунікаційних каналах зв'язку; їм може користуватися одночасно може одночасно існувати у формі об'єктивного статистичного запису цифрового двійкового машинного коду, як правило, у виді файлу із зовнішніми атрибутами (ім'я, дата створення, обсяг) того або іншого формату на різного роду так званих електронних носіях, в оперативній пам'яті або нематеріальному динамічному стані у вигляді вдруге сформованої під час сигнальної згортки, у вигляді динамічно змінних фізичних полів різного роду: електромагнітних, електричних, оптичних і акустичних сигналів. Електронний документ у момент його передачі по внутрішніх і зовнішніх каналах зв'язку в часі і просторі, після його прийому, виділення і запису залишається автентичним. Причому електронний матеріальний носій, на відміну від паперового документа, може використовуватися багаторазово.

У підсумку з упровадженням електронного документообігу значного поширення набуває обмін ЕІР між діловими партнерами й надання послуг фізичним та юридичним особам. З метою удосконалення організації такого зв'язку було розроблено маршрутизацію семи електронних документопотоків.

У Донецькій регіональній філії ДП “ЦДЗК при Держкомземі України” для забезпечення управління земельними ресурсами функціонує 46 видів документів, із них 44 в електронному документообігу, і у всіх маршрутизація починається із земельної ділянки по сімох електронних документопотоках. Пропозиції з удосконалення схеми маршрутизації електронного документообігу дозволять довести рівень комп'ютеризації цих документів до 95,7%.

Розділ 3. Удосконалення організації та підвищення ефективності використання електронних інформаційних ресурсів. Для того щоб почати і привести до кінцевої мети процес кадастрового управління землею, необхідно мати лише одну вихідну основу, але вона повинна носити фундаментальний характер і не містити ніяких суперечливостей, на неї має спиратися весь процес. Така основа забезпечує наявність повноцінної геодезичної зйомки земельної ділянки, що за своєю сутністю є базою управління землею, або просто базою просторово якісних кадастрових визначень. Маючи вихідну геодезичну основу, кадастр ураховує землі за кількісними і якісними ознаками, вивчає природні властивості й оцінює якість ґрунтів, виконує економічну оцінку земель. Головною метою проведення геодезичних вишукувань є одержання доброякісних електронних інформаційних ресурсів про земельну ділянку. З точки зору сучасних інформаційних технологій земельний кадастр являє собою сукупність баз даних про земельні ділянки, що формуються на основі єдиної уніфікованої інформаційної моделі земельної ділянки (стандарту структури кадастрових баз даних) і сукупності електронних планових і картографічних матеріалів. До складу баз даних КС ДЗК входять ЕІР про місцезнаходження земельних ділянок, їх геодезичні і геометричні характеристики, якісні характеристики ґрунтів, грошово-нормативні й експертні оцінки, про правовий режим земельних ділянок, включаючи права власності, оренди, іпотеки, сервітути й інші обмеження і обтяження щодо використання земельних ділянок і розпорядження ними. На підставі індексних карт кожній земельній ділянці надається індивідуальний у межах України кадастровий номер, що використовується для ідентифікації земельної ділянки в КС ДЗК.

Вивчення електронної інформаційної потреби - це етап, що здійснюється перед усіма наступними діями з електронного інформаційного забезпечення. Він визначає стратегію пошуку і логічної переробки ЕІР, можливість задоволення користувачів якістю ЕІР. Отже, поняття “електронна інформаційна потреба” можна визначати як відношення виробників і споживачів ЕІР і як необхідність одержання конкретних ЕІР.

Саме під час вирішення поставлених завдань, спрямованих на реалізацію мети діяльності, виникає потреба в ЕІР. Конкретно це пов'язано з періодичними “проблемними ситуаціями”, сутність яких полягає в тому, що на окремих етапах розвитку практичної діяльності виникає суперечливість між сумою наявних знань про об'єкт (предмети, явища) і його реальним змістом.

Усяка комп'ютеризована система управління виробляє ЕІР, які мають визначену якість. Споживачів цікавить кінцевий результат роботи системи, тобто одержання якісних ЕІР у повному обсязі для задоволення певного інфоспоживання, у визначений час та їх сприйнятливість.

Найважливішими якісними характеристиками ЕІР є їх цінність і корисність. Цінність і корисність ЕІР - різні поняття. Цінними є ті ЕІР, що дають необхідний ефект при досягненні соціально значимого. ЕІР - корисні незалежно від часу реєстрації і результату. Поступово згодом цінність ЕІР втрачається, а корисність зберігається більш тривалий час.

Усім ЕІР властиве старіння, тобто повна або часткова втрата з часом їх цінності для споживачів. Основна причина старіння ЕІР - надходження в наступний момент часу нових ЕІР, що змінюють перші як за структурою, так і за змістом. За результатами аналізу діючих альтернативних засобів визначення необхідної потреби в ЕІР запропоновано методи, які більш пристосовані для розробки кадастрової земельної документації і засновані на аналізі функціональних посадових зобов'язань та графіків проведення робіт. Розроблені методичні матеріали з визначення потреби в ЕІР та їх економічних і якісних показників було апробовано в Донецькій регіональній філії ДП “ЦДЗК при Держкомземі України”.

Аналіз електронного документотообігу у Донецькій регіональній філії ДП “ЦДЗК при Держкомземі України” показав високу ефективність його функціонування в порівнянні з паперовим (табл. 2, 3).

Таблиця 2 Економічні показники використання електронних і паперових документів

Чисельність ІТП і службовців у цій філії при традиційному опрацюванні даних у 2002 р. складала 379 осіб, а після впровадження КС ДЗК у 2003 р. і переходу на електронне опрацювання даних у 2004 р. вона склала 350 осіб. Кількість клієнтів, яких обслуговувала Донецька регіональна філія ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” з використанням електронного документообігу, зросла в 2004 р. у 6 разів порівняно з 2002 р., коли використовувалося традиційне (ручне) опрацювання даних. При цьому одночасно скоротилися чисельність ІТП і службовців на 8,2 %, термін виконання замовлень клієнтів - у 3-5 разів і термін узгодження документів між органами управління земельними ресурсами практично скоротився вдвічі.

Під терміном ефективність розуміється дієвість розглянутих заходів або подій. Стосовно ЕІР під ефективністю (вигодою) розуміється ступінь відповідності технології, прийомів і правил використання ЕІР споживачами підприємства при досягненні ними мети у виробництві і наданні послуг, пов'язаних із землевпорядкуванням і землекористуванням.

Таблиця 3 Якісні показники використання електронних і паперових документів, %

Особливість оцінки ефективності систем електронного документообігу полягає в тому, що при їх упровадженні основний акцент робиться саме на комп'ютеризації діяльності підприємств, але зовсім не береться до уваги той факт, що за рахунок досягнення оптимального сполучення засобів збереження і передачі ЕІР можливо одержати істотний економічний ефект, тому що саме витрати на різні технологічні компоненти і роботи в остаточному підсумку визначають вартість створення або впровадження системи електронного документообігу. Завдання полягає у пошуку максимально ефективних за визначеним критерієм шляхів руху документів як усередині підприємства, так і при контакті із зовнішніми об'єктами.

Практика підтверджує, що мотивоване вирішення вибору методів одержання, опрацювання даних дає можливість значно заощадити кошти і час, забезпечити багатоцільове використання ЕІР і позитивно впливати на результати створення земельних кадастрів.

Упровадження системи кадастрової земельної реєстрації (на базі ДЗК), незалежно від вибору методів або внесення змін до існуючої системи, вимагає значних витрат. Перш ніж прийняти рішення з приводу серйозних інвестицій, необхідно спробувати установити співвідношення між витратами і вигодами. Однак у багатьох випадках вигоди важко одержати в грошовому вимірі. Наприклад, неможливо визначити економічний ефект у грошах від використання електронного земельного кадастру при проведенні земельної реформи або поліпшення контролю землекористування в місті.

Тому потрібно визнати той факт, що навряд чи можна одержати в грошовому вимірі всі вигоди від удосконалення системи землекористування і землеволодіння за рахунок електронного земельного кадастру й електронної реєстрації земель. Вони значною мірою є засобом зміцнення інституціональних структур і полегшення для суспільства реалізації обраної політики. Однак усе це не звільнює від обов'язків, наскільки це можливо, навести доказ вигід від удосконалення системи. Один із засобів - навести емпіричні докази, тобто опис вигід у вербальній формі. ЕІР варто розглядати як з позиції економіки держави в цілому, так і з позиції підприємства зокрема.

За результатом дослідження було розроблено й апробовано Методичні матеріали по визначенню ефективності використання електронних інформаційних ресурсів процесів землеустрою і землекористування.

інформаційний телекомунікаційний земельний кадастровий

Висновки

1. У результаті проведеного дослідження узагальнено і поглиблено концептуальні основи формування й використання електронних інформаційних ресурсів (розвинуто поняття, виділено особливі риси елементів електронних інформаційних ресурсів, з'ясовано їх якісні характеристики і показники).

2. Враховуючи просторову незалежність мережних ЕІР і підвищення їх значущості у формуванні і розвитку інформаційного суспільства, запропоновано таке визначення ЕІР: “Електронні інформаційні ресурси - це нематеріальні ресурси, які створені на основі організаційного оформлення сукупності відомостей, зібрані, опрацьовані, зберігаються і передаються за допомогою електронних, програмних і мережних засобів, функціонують у режимі “on-line” і використовуються для підвищення ефективності управління в усіх сферах життєдіяльності суспільства”. Виділено такі елементи електронних інформаційних ресурсів: інформаційні бази даних і знань, телекомунікаційне і програмне забезпечення, електронні бібліотеки й архіви. Це дало змогу впорядкувати уявлення про електронні інформаційні ресурси, їх якісні характеристики і показники, на які варто звертати увагу при формуванні і використанні електронного документообігу.

3. Проведене дослідження дало можливість розробити нові підходи і практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення документообігу на підприємствах земельного кадастру на базі використання електронних інформаційних ресурсів, що підвищило ефективність діяльності підприємств земельного кадастру та удосконалило організацію контролю щодо використання землі.

4. Запропоноване широке використання електронного документообігу з метою удосконалення механізму управління земельними ресурсами задоволено шляхом одержання користувачами КС ГЗК у режимі “on-line” первинних документів, з яких вони можуть одержати відомості для розробки необхідної документації. Функціонування електронного документообігу в КС ДЗК по веденню державного земельного кадастру в повному обсязі полегшить проведення робіт із землеустрою і землекористування, моніторингу земель, буде сприяти своєчасному одержанню в повному обсязі платежів за землю і здійсненню державного контролю за використанням і охороною земель.

5. Удосконалено базу даних КС ДЗК, запропоновано сформувати її з п'яти реєстрів: реєстр земельних ділянок; реєстр власників і користувачів; реєстр правових документів; реєстр прав і обмежень; реєстр грошової оцінки й оподаткування.

Для більш широкого використання електронних інформаційних ресурсів баз даних КС ДЗК запропоновано реєстр грошової оцінки й оподаткування і розроблено його структуру. До структури реєстру правових документів внесено доповнення, що сприяють узгодженню ЕІР, розміщених у різних реєстрах, а також поліпшенню юридичного обґрунтування документів із землеустрою та землекористування.

6. Удосконалено організацію (маршрутизацію) електронного документообігу по сімох документопотоках з метою прискорення процесу обміну електронними інформаційними ресурсами, скорочення часу на надання послуг фізичним і юридичним особам.

7. На підставі аналізу існуючих альтернативних засобів визначення необхідної потреби в ЕІР запропоновано найбільш сприйнятливі для розробки кадастрової земельної документації методи визначення потреби в ЕІР, що ґрунтуються на аналізі функціональних посадових обов'язків і графіках проведення робіт, які після апробації у Донецькій регіональній філії “ЦДЗК при Держкомземі України” були затверджені як типові в ДП “ЦДЗК при Держкомземі України”. Ці матеріали також було використано при обґрунтуванні витрат на розвиток комп'ютеризованої системи філією “Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Макіївка Донецької області”.

8. Запропоновано методичний підхід до визначення ефективності використання електронних інформаційних ресурсів, заснований на певних розрахунках та вербальному доказі, що дає змогу визначити ефективність використання електронних інформаційних ресурсів землевласниками, землекористувачами, підприємствами, що розробляють землевпорядну документацію.

9. У зв'язку з перспективою входження України до світового економічного і інформаційного простору значення і роль ЕІР зросте і вимагатиме додаткових досліджень у сфері організації бізнес-процесів, праці і її оплати, стандартизації і сертифікації ЕІР для ефективного їх використання як на рівні підприємств, так і на національному, світовому.

Список опублікованих автором праць

1. Бондаренко А.А. Структура и свойства электронных информационных потребностей. Методы изучения электронных информационных потребностей // Электронные информационные ресурсы в информационной экономике. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - С. 63-75.

2. Винарик Л.С., Щедрин А.Н., Бондаренко А.А. Принципы организации и показатели электронного документооборота // Актуальные проблемы трансформации развития промышленности Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - С. 241-251.

3. Бондаренко А.А. Электронные информационные ресурсы государственного земельного кадастра // Економіка промисловості. - 2004. - № 4 (26). - С. 70-74.

4. Бондаренко А.А. Эффективность электронного документооборота субъектов хозяйствования // Модели управления в рыночной экономике. - Донецк: ДонНУ. - 2004. - Вып. 7, т. 2 - С. 53-60.

5. Щедрін О.М., Бондаренко О.О. Земельний кадастр на базі електрон-ного документообігу // Землевпорядний вісник. - 2004. - № 4. - С. 26-30.

6. Бондаренко А.А. Совершенствование структуры информационных баз данных земельного кадастра // Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - С. 245-253.

7. Бондаренко А.А. Влияние компьютеризации на социальные показатели персонала // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2003. - Т.4, ч. 1. - С. 387-394.

8. Винарик Л.С., Щедрин А.Н., Бондаренко А.А. Электронный документооборот в региональных органах государственного управления // Социально-экономические аспекты промышленной политики: региональная политика, организационные и экономические механизмы: Материалы докл. всеукраинской науч.-практ. конф. “Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины” (Донецк-Мелекино, 9-10 сент. 2002 г.). - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - Т. 2. - С. 59-64.

9. Бондаренко А.А. Эффективность электронного документооборота в субъектах хозяйствования // Тези доп. ІХ Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Проблеми економічної кібернетики” (м. Запоріжжя, 17-18 вер. 2004 р.). - Донецьк: ТОВ “Апекс”. - 2004. - С. 59-61.

10. Бондаренко А.А., Грантковский А.С. Базы данных компьютеризированной системы государственного земельного кадастра // Тези доп. і повідом. всеукраїнської наук.-практ. конф. “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (м. Донецьк, 19-20 трав. 2005 р.). - Донецьк: ІЕП НАН України. - 2005. - С. 273-274.

Размещено на Allbest.ru