Стратегія трансформації виробництва зерна в Криму й основні напрямки підвищення його економічної ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегія трансформації виробництва зерна в Криму й основні напрямки підвищення його економічної ефективності

Баланін О.М.

08.07.02.- економіка сільського господарства

Дніпропетровськ - 2006

Вступ

Актуальність теми. Центральною ланкою розвитку сільського господарства України на всіх історичних етапах було виробництво зерна. Негативні моменти, що виникли у галузі в період переходу до ринкової економіки, спонукають до пошуку стратегії її стабілізації і стійкого розвитку, а також до обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності.

Розгляду цієї проблеми присвячені роботи В. Амбросова, В. Бойка, П. Гайдуцького, О. Захарчука, Ю. Коваленка, І. Лукінова, О. Онищенка, П. Саблука, В. Шияна, О. Шпичака, В. Юрчишина та багатьох інших. У роботах цих й інших авторів розкрито теоретичні та методичні основи ефективного виробництва зерна в умовах переходу до ринку.

Разом з тим в економічній літературі недостатньо висвітлені проблеми ефективної зміни малопродуктивних сортів на високопродуктивні та не одержала висвітлення оцінка роботи селекціонерів і визначення економічної ефективності сортозміни. Недостатньо відбита оцінка адаптивних технологій вирощування зернових культур, їхнього раціонального розміщення по ґрунтово-кліматичних зонах, адміністративних районах з урахуванням виробничого потенціалу кожного з них. Потрібне обґрунтування наскрізної політики ціноутворення, що охоплює ринки зерна, борошна, хлібобулочних виробів, регульовані державою.

Актуальність цієї проблеми визначається також і тим, що виробництво зернопродуктів перебуває в кризовому стані і має потребу в обґрунтованих рекомендаціях щодо підвищення ефективності виробництва. Це й визначило вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дослідження є складовою частиною плану науково-дослідної роботи Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” НАУ по проблемі: “Розробка й наукове обґрунтування основних напрямків реформування АПК Криму в сучасних умовах”. Номер державної реєстрації 0102 U 000128.

Метою дисертації є розробка науково-обґрунтованої концепції зростання виробництва зерна й підвищення його економічної ефективності в Автономній Республіці Крим.

Завдання дослідження. Мета роботи зумовила необхідність розв'язання конкретних завдань дослідження:

дати оцінку існуючої стратегії трансформації економіки сільського господарства й обґрунтувати принципи державного регулювання галузі сільського господарства та виробництва зерна;

розглянути сутність економічної ефективності й уточнити використання цієї категорії при виробництві зерна;

уточнити методичні положення грошової оцінки земель як складової частини економічної ефективності виробництва зерна з метою їхнього використання для оцінки селекційної роботи з озимої пшениці;

проаналізувати економічне значення та ефективність виробництва зерна, розкрити існуючі тенденції посівних площ, валових зборів і чинників, що впливають на їхній розвиток;

охарактеризувати тенденції в борошномельній і хлібопекарській промисловості України та Кримському регіоні;

обґрунтувати методичні підходи визначення економічної ефективності селекційної роботи із сортами озимої пшениці;

визначити вплив факторів родючості та дати оцінку адаптивним технологіям вирощування зернових культур;

зробити прогноз раціонального розміщення виробництва зерна по ґрунтово-кліматичних зонах та по адміністративних районах Криму на 2015 рік, визначити раціональну концентрацію виробництва;

обґрунтувати стратегію стійкого становлення та систему ціноутворення на ринку зерна, борошна і хлібобулочних виробів.

Об'єктом дослідження є існуючий механізм трансформації виробництва зерна з метою його адаптації до умов ринкової економіки.

Предметом дослідження є економічна стратегія входження галузі виробництва зерна в ринкові відносини, прогноз раціонального розміщення та концентрації виробництва на території регіону.

Методи дослідження. Теоретичним й методологічним підгрунтям дослідження є розробки класичної та сучасної економічної теорії ринкової економіки й фундаментальні розробки провідних вітчизняних дослідників у сфері підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, законодавчі документи Автономної Республіки Крим, що регламентують економічні відносини в галузі виробництва зерна і продуктів його переробки.

У процесі дослідження використовувалися наступні методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формулювання висновків); монографічний (вивчення особливостей виробництва зерна в умовах ринкових перетворень); економіко-статистичний і аналітичні порівняння (оцінка ефективності виробництва зерна); кореляційно-регресійний (для розрахунку рівняння виробничого потенціалу й оцінки впливу факторів); графічний і аналітичний (зображення тенденцій, розрахунок рівнянь і їхні динаміки).

Інформаційною базою були офіційні документи статистичної й бухгалтерської звітності досліджуваних підприємств, наукові й публіцистичні видання науково-дослідних установ, монографії вітчизняних і закордонних учених, наукові публікації в періодичних вітчизняних виданнях.

Наукова новизна отриманих результатів. Головний результат досліджень - це розробка науково-обгрунтованої концепції трансформації галузі виробництва зерна в ринкову економіку. Суть наукової новизни основних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

обгрунтована методика оцінки економічної ефективності селекційної роботи, що базується на діференційній ренті сортів сільськогосподарських культур,

уточнені:

методика грошової оцінки землі, що відрізняється від методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, використанням фактичних даних про урожайність зернових культур, витрат на їх вирощування та рівня рентабельності виробництва,

суттєві галузеві тенденції стосовно змін у площах, валових зборах, урожайності зернових культур, що склалися під впливом головних чинників виробництва, з метою використання отриманих даних для управління виробничим процесом;

вплив системи чинників родючості на стан виробництва зерна та врахування їх дії для активізації процесу впровадження адаптивних технологій вирощування зернових культур в Криму,

одержали подальший розвиток:

стратегія трансформації виробництва зерна в умовах ринкової економіці, яка складається з: галузевої стратегії менеджменту, стратегії технічного переозброєння галузі, стратегії паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, стратегії державної закупівлі зерна та формування системи пільгового кредитування галузі, стратегії підтримки сучасних організаційно-правових форм господарювання, стратегії створення стимулюючих умов у середовищі господарювання,

науково-обгрунтоване прогнозування розташування виробництва зерна по грунтово-кліматичних зонах півострову з урахуванням виробничого потенціалу адміністративних районів АР Крим при дотриманні вимог щодо рівнонапруженого використання ресурсів,

визначення оптимальної концентрації виробництва зерна у господарствах, що розташовані у різних грунтово-кліматичних зонах АР Крим, виходячи зі специфічних умов кожної зони.

Практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що розроблені рекомендації з моделювання розміщення виробництва зерна по ґрунтово-кліматичних зонах і адміністративних районах АР Крим, запропоновані методичні підходи оцінки селекційної роботи і розрахунку показників економічної ефективності, які є основою для визначення напрямків підвищення ефективності виробництва зерна.

Практична значимість отриманих результатів підтверджується довідками № 1004/01.11 від 12.07.04 адміністрації Красногвардійського району АРК і № 287/03-03 від 11.02.05 Міністерства АПК АРК “Про впровадження пропозицій і розробок у виробництво”.

Особистий внесок здобувача в розробку теми дослідження полягає в тому, що наукові результати, що виносяться на захист, отримані дисертантом самостійно. Всі наукові публікації, крім однієї статті, виконані без співавторів.

Апробація результатів дослідження пройшла на наступних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Україна наукова, 2003”, Дніпропетровськ; Всеукраїнська науково-практична конференція „Економіка підприємства”, Дніпропетровськ, 2003; міжвузівська наукова конференція “Регіональні аспекти міжнародної економічної діяльності Криму”, Сімферополь: 2004; міжвузівська науково-практична конференція “Сучасні соціально-економічні проблеми України, Криму й шляхи їхнього розв'язання”, Сімферополь: 2004.

Публікація результатів роботи. Результати дослідження були опубліковані в чотирьох наукових статтях у спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України, обсягом 2,8 друковані аркуші. Крім того, опубліковані тези чотирьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (166 найменувань на 13 сторінках) і 13 сторінок додатків. Дисертація викладена на 173 сторінках основного тексту, містить 38 аналітичних таблиць, 28 рисунків, 30 формул.

1. Основний зміст роботи

У першому розділі “Науково-теоретичні основи економічної ефективності виробництва зерна” надано оцінку реалізації стратегії державної трансформаційної політики сільського господарства України, розкриті теоретичні основи сутності економічної ефективності сільськогосподарського виробництва і їх зв'язок із грошовою оцінкою землі, показані методичні підходи уточнення грошової оцінки земель як складової економічної ефективності вирощування сільськогосподарських культур.

Аналіз прийнятої стратегії трансформації сільського господарства відповідно до умов ринкової економіки показав, що були допущені серйозні прорахунки в її реалізації.

Обґрунтовано принципові положення уточненої стратегії трансформації, в якій істотна роль належить державному регулюванню економічних процесів. Визначено, що вирішальну роль у трансформаційних процесах галузі зернового виробництва повинно зіграти створення реального хазяїна землі, засобів виробництва й готової продукції.

Категорію економічної ефективності суспільного виробництва варто розглядати як вираження відносин, спрямованих на максимізацію ефекту виробництва в умовах використання обмежених ресурсів. При ринковій економіці мета роботи будь-якого підприємства - це одержання прибутку. Оцінка впровадження будь-якого технічного й технологічного нововведення, нових форм організації праці й виробництва, будь-якого управлінського рішення, спрямованого на підвищення економічної ефективності виробництва зерна в умовах переходу до ринкових відносин доцільно визначати як приріст прибутку, що був одержаний від впровадження нововведення, до виробничого потенціалу, тобто суми грошової оцінки землі, людського капіталу та матеріально-технічних засобів, залучених у виробництво.

Пропонується для вартісної оцінки землі взяти за основу розрахунків методику Кабінету Міністрів України, але внести в неї наступні коригування: в умовах фінансової нестабільності нормативний прибуток визначати не як постійну добавку до виробничих витрат, що дорівнює 35%, а як добавку, що дорівнює 30% від фактичного рівня рентабельності, а також використовувати фактичні показники урожайності зернових культур та суми витрат на їх вирощування.

У другому розділі “Аналіз сучасного виробництва зерна і його економічна ефективність” показано економічне значення й ефективність виробництва зерна, тенденції виробництва зернових культур під впливом переходу до ринкових відносин, надано характеристику підприємств борошномельної та круп'яної промисловості України й Криму за період 1990-2003 рр.

Економічне значення виробництва зерна визначається тим, що хліб є головним продуктом у житті людини та важливим кормом для худоби й птахів. Від рівня виробництва зерна залежить економічна безпека країни. За роки економічних реформ у Криму відбулося суттєве зменшення врожайності зернових культур і валового збору. Як наслідок - зниження економічної ефективності зерна (табл. 1).

Таблица 1 Валовой сбор зерновых и зернобобовых культур в АР Крым за 1990-2004 годы (все категории хозяйств), тыс. т

За даними таблиці 1 у валовому зборі зерна в АР Крим за період 1990-2004 рр. спостерігалися значні коливання від 665 тис. т у 2003 р. до 1988,2 тис.т у 1990р.

У структурі виробленого зерна у 1990 р. озимої пшениці було 49,7 %, а у 2004 р. - вже 59,3 %. Тобто спостерігається тенденція скорочення виробництва зерна інших зернових та зернобобових культур. Також це свідчить про поширення спрощених технологій вирощування сільськогосподарських культур, перехід на скороченні сівозміни.

Таблиця 2 Економічна ефективність виробництва зерна (без кукурудзи)

у сільськогосподарських підприємствах АРК

Виявлено взаємозв'язок рівня рентабельності від факторів виробництва

У = 4,68Х1-29,48Х2- 8,91Х3+7,09Х4-5,18 R=0,913 (1)

З рівняння видно, що збільшення врожайності на 1 ц зернових (X1) у середньому по Кримському регіоні сприяє зростанню рівня рентабельності на 4,6%. Ріст витрат праці (Х2) на одну людино-годину на 1 ц зерна зменшує рентабельність його виробництва на 29,47 %, збільшення собівартості 1ц зерна (ХЗ) на 1 грн. тягне зниження рентабельності на 8,9 % і зріст цін реалізації зерна на 1 грн. (Х4) сприяє росту рівня рентабельності на 7,09 %. Виведено аналогічні залежності впливу факторів на рівень рентабельності виробництва зернових у двох великих зерновиробничих районах (Красногвардійському і Сімферопольському). Отримані підсумки підтвердили зазначені залежності.

Проведений аналіз виробництва зернових по районах, зайнятих ними площ і продуктивності показав, що врожайність зернових і зернобобових культур між районами відрізняється досить істотно - від 33,6 до 19,2 ц/га. По районах і роках вона коливається в значних межах. Особливо стало погіршуватися становище в зерновому виробництві, починаючи з 1994 року. Наприклад, якщо в Кіровському районі за 1990-1993 роки врожайність зернових становила 37,6 ц/га, то за 1994-2004 роки - 22,2 ц/га або нижче на 41,0 %, у Красногвардійському відповідно 35,0 і 22,2 ц/га. Таке ж становище і в інших районах.

Порушення польових сівозмін, відсутність системи внесення добрив, системи насінництва, несвоєчасне проведення всіх технологічних операцій через відсутність у необхідній кількості техніки ведуть до руйнування орного шару ґрунту, зниження його родючості й врожайності культур.

Зниження виробництва кормових зернових культур, їхня дорожнеча обумовили небачене скорочення поголів'я худоби й птиці в сільськогосподарських підприємствах. За останні 14 років в АР Крим виробництво м'яса в живій вазі зменшилося в 2,2 рази, молока - в 2,1 і яєць - в 2,0 рази. У Первомайському районі виробництво м'яса зменшилося в 3,1 рази, у Сакському - в 3,7, у Чорноморському - в 5,1 рази. Все це вплинуло на рівень життя жителів Криму, на виробництво продуктів харчування та споживання їх на душу населення. Добове споживання продуктів харчування у 2003 році в Криму нижче, ніж було в 1990 році на 886 Ккал. За якістю продукти харчування також значно гірші. У цілому норми харчування на рівні мінімальних.

Борошномельна промисловість України перебуває у важкому стані. Причини цього криються в різкому скороченні виробництва хліба в наслідок зниження життєвого рівня населення незважаючи на те, що велика частина хлібних виробів продавалася за регульованими державою цінами. Спад придбання хліба набагато нижче, ніж інших продуктів харчування. Порушення раніше сформованих експортних поставок борошна також вплинуло на загальний рівень виробництва борошна.

У зв'язку зі спадом і нестійкістю виробництва борошна, не повністю використовуються виробничі потужності борошномельної промисловості. У середньому по Україні використання потужностей виробництва борошна становить тільки 36%.

У третьому розділі “Стратегія росту та підвищення економічної ефективності виробництва зерна в АРК” розглянуті методичні підходи до визначення економічної ефективності селекційної роботи зі сортами озимої пшениці на основі розрахунку грошової оцінки земель, економічна оцінка впливу факторів родючості й пропозиції по використанню раціональної адаптивної технології вирощування зернових культур, перспективи оптимізації розміщення зернових культур по ґрунтово-кліматичних зонах і адміністративних районах, стратегія завоювання стійкого положення на зерновому ринку та обґрунтування політики ціноутворення на ринках зерна, борошна і хлібобулочних виробів. Обґрунтований методичний підхід до оцінки селекційної роботи з виведення нових сортів озимої пшениці, дозволяє на підґрунті розрахунку диференційної ренти, створеної різними сортами пшениці, визначити внесок селекціонерів у виведення сортів і економічний ефект селекційної діяльності (табл. 3).

Таблиця 3 Порівняльний аналіз величини диференційної ренти сортів озимої пшениці (м'якої, цінної), 2003 р.

Теоретичною основою розрахунку ефекту є положення, що кожна сільськогосподарська рослина має здатність бути джерелом диференційної ренти, тобто на рівних за своєю родючістю землях давати додатковий дохід за рахунок здатності рослини, виведеної селекціонерами, давати більшу врожайність і якісно поліпшене зерно.

На основі рівнянь множинної регресії показаний кількісний вплив факторів родючості землі, зайнятої зерновими культурами. Найбільший вплив на вихід валової продукції зерна в1990 р. мало внесення органічних добрив (XI) - 22%, вміст гумусу (ХЗ) - 18% і витрата ПММ (Х7) - 14%.

У 2003 р. значно знизилося внесення мінеральних добрив, скоротилося проведення агротехнічних заходів.

Все це не могло не позначитися на відсотку гумусу (ХЗ) і вмісті фосфору (Х4) у ґрунті, і вони досягли межового рівня початку деградації ґрунтів. У результаті вихід валової продукції знизився на 30%. Проведене порівняння рівнянь множинної регресії 1990 р. і 2003 р. дозволяє розробити прогнозні рекомендації зі всіх елементів росту родючості ґрунту.

Розглянута й дана оцінка всіх складових частин адаптивної технології вирощування зернових. Відзначено, що використання так званої мінімальної обробки землі призвело до значного скорочення одержаної продукції зерна.

Розміщення зернових культур в Автономній Республіці Крим було проведено без детального обліку природного потенціалу території ґрунтово-кліматичних зон. Це негативно позначається на їхній урожайності. Докладний аналіз урожайності основних зернових культур (озима пшениця, озимий ячмінь і ярий ячмінь) за 15 років показав значну перевагу за цим показником озимого ячменю. Його врожайність у порівнянні з ярим за 15 років по АРК була вища на 8,0 ц/га. У прогнозованому періоді пропонується скоротити посіви ярого ячменю з 80,1 до 20,0 тис.га, озимого ячменю розширити з 116,7 до 150,0 тис.га.

Проведено науково - обґрунтоване прогнозне розміщення виробництва зернових по ґрунтово-кліматичних зонах Криму до 2015 року. Загальна структурна перебудова зернового клину й удосконалення технології вирощування зернових культур дозволить АРК збирати продовольчого зерна не менше ніж 940 тис. т, що повністю забезпечить потреби республіки в продовольчому зерні. Крім того, експортні можливості АРК у зерні складуть 600-650 тис.т. Обґрунтоване розміщення виробництва зернових по адміністративних районах Криму на основі розрахунку їхнього виробничого потенціалу, визначеного на основі рівняння множинної регресії (табл. 3), на 2015 рік.

Розв'язання рівняння, де грошова оцінка 1 га землі району (X1), основні засоби (Х2), оборотні кошти (Х3) і людський капітал (Х4) дозволяють встановити норматив виробничої можливості одержання з 1 га вартості валової продукції (У), на основі рівняння множинної регресії:

У=0,052 Х1+0,028 Х2 +0,084 ХЗ + 0,077Х4 +729,359

R=0,97

Таблиця 4 Показники для визначення виробничого потенціалу районів у виробництві зерна, 2003 р.

За допомогою отриманих лінійних моделей інтенсивності використання факторів виробничого потенціалу можна проводити глибокий економіко-математичний аналіз і здійснювати розрахунки обсягів виробництва продукції відповідно до кон'юнктури ринку й попиту, виходячи із принципу рівно напруженого використання ресурсів. Розраховано вартість основних і оборотних коштів й інших факторів виробництва для одержання планованих показників.

Досліджено вплив концентрації концентрації виробництва зерна на рівень його економічної ефективності методом статистичного групування господарств степових і передгірних районів АР Крим за розміром посівної площі зернових культур. Визначено аналітичні залежності, які дозволяють стверджувати, що оптимальний розмір площі зернових на одне господарство для степових районів Криму становить 3000-3500 га, для передгірних - 1500-1700 га.

Розроблено стратегічні напрямки підвищення стійкості виробництва й реалізації зерна на відповідному ринку, що базуються на використанні моделі наскрізного ціноутворення. Головна перевага зазначеної моделі полягає у тому, що релізований у неї підхід визначає спосіб вирішення проблеми рівної єфективності пов'язаних між собою галузей, а саме: вирощування зернових культур, обробки та переробки зерна на крупу і борошно та хлібопекарської промисловості.

Встановлено, що при регульованих державою цінах на хлібобулочні вироби, повинна бути визначена межа рівня рентабельності підприємств, яка забезпечує достатній рівень їх ефективності.

економічний сільський державний грошовий

Висновки

1. Повна безконтрольність ходу економічних процесів в Україні на сучасному етапі розвитку приводить до негативних явищ. Існує ряд сфер, де державне регулювання необхідне (державний сектор економіки, бюджетне планування, соціальна сфера, наукові дослідження).

Для виходу з аграрної кризи потрібне посилення державного регулювання сільського господарства, починаючи із прийняття закону про матеріальну відповідальність керівників всіх рівнів за результати господарювання, впровадження прогресивної оптимальної системи машин і нових технологій, що відповідають світовим досягненням, за рахунок державних інвестицій і залучення іноземних інвесторів, прийняття закону про паритет цін, відповідно до якого встановлюється порядок нормальних міжгалузевих цін і обліку їх у бюджеті.

Необхідне формування Національного земельного банку, що здійснює пільгове іпотечне кредитування виробництва, фінансування програм технічного переозброєння галузі. Потрібна інтервенція держзакупівель для завоювання стійких позицій на світових ринках.

2. Найбільш повно і точно відбиває економічну ефективність виробництва зерна відношення прибутку до сумарної вартості грошової оцінки землі, людського та матеріально-технічного капіталів. Прибуток виражає здатність підприємства реалізувати продукцію на ринку зерна за цінами, які покриють повні витрати на його виробництво і реалізацію.

3. Грошова оцінка земель як складова частина економічної ефективності виробництва зерна відбиває здатність сорту зернової культури адаптуватися до певних ґрунтово-кліматичних особливостей її вирощування, обумовлених поєднанням використованих технічних засобів у обраній технології виробництва.

Спираючись на теоретичне положення, що різні сорти зернових культур на ґрунтах тієї ж самої родючості здатні давати різний дохід, обґрунтовано методичний підхід, що дозволяє оцінити внесок генетиків і селекціонерів у створення сортів озимої пшениці на основі розбіжностей в одержаній диференційній ренті.

4. Економічне значення виробництва зерна визначається не тільки тим, що хліб є основним харчовим продуктом людини, але й тим, що без виробництва зерна неможливий розвиток галузей тваринництва.

Виявлено негативні тенденції виробництва зернових культур: валовий збір зерна в АРК зменшився з 1988,2 тис. т у 1990 році до 1205,0 тис. т у 2004 році, тобто на 39,4%.

5. Фактично повністю скасовані сівозміни: якщо у 1990 році зернові й зернобобові культури займали в загальних посівних площах 45,7 %, то у 2003 році - 68,2 %, що свідчить значне скорочення площі вирощування кормових та інших сільськогосподарських культур, які не дають прибутку.

Скорочення виробництва зерна призвело до катастрофічного становища у тваринництві АРК. Якщо в 1990 році великої рогатої худоби було 835,6 тис. голів, у тому числі корів 252,9 тис. голів, то в 2003 році менше відповідно в 4,1 і 2,2 рази. Поголів'я свиней скоротилося з 497,6 до 118,3 тис. гол. (в 4,2 рази), овець із 1039,2 до 170,2 тис. гол. (в 5,8 рази) і птахів з 19451,4 до 8516,6 тис. голів (в 2,4 рази).

6. В наслідок падіння життєвого рівня населення споживання хліба знизилося, незважаючи на те, що більша частина хлібних виробів продавалася за регульованими державою цінами. Спад купівлі хліба набагато нижчий, ніж інших продуктів харчування. У зв'язку з цим та нестійкістю виробництва борошна неповністю використовуються виробничі потужності борошномельної промисловості. У середньому по Україні використання потужностей виробництва борошна становить тільки 36%.

7. Диференційна рента сортів пшениці не обумовлена різницею в родючості ґрунту і є диференційною рентою сільськогосподарських культур. Найвища економічна ефективність нових сортів озимої пшениці може бути досягнута за умов відновлення системи насінницьких господарств на території України.

8. Встановлено, що в 1990 р. на 1 гектар ріллі вносилося по районах від 6,1 до 10,6 т органічних добрив, від 87 до 220 кг - мінеральних добрив по різних районах АР Крим. Розбіжність вмісту гумусу різних районів складала від 2,46 до 3,36 відсотків. Визначено, що кожна тонна органіки, що збагачує ґрунт, дає збільшення в грошовій оцінці землі в 272,28 дол., внесення мінеральних добрив, на кожні 0,1 ц діючої речовини 335 дол.

9. Важливо розміщувати зернові культури в освоєних сівозмінах. При цьому схема сівозміни повинна складатися з таким розрахунком, щоб забезпечити для кожної культури найкращого попередника. Попередник позитивно впливає не тільки на рівень урожайності озимої пшениці, але і на якість зерна. Вміст сирого протеїну в зерні озимої пшениці, посіяної по чорному пару, на 1,4-1,7 % вище, ніж при розміщенні її по кукурудзі на силос і по зернобобових культурах.

10. Встановлено, що самою продуктивною культурою в АРК є озимий ячмінь. За останні 14 років його врожайність перевищувала врожайність озимої пшениці в середньому на 2,7 ц/га, у т.ч. по першій зоні - на 5,7 ц, другій - на 4,3 ц/га. Переглянутий розподіл площ на перспективу на користь озимого ячменю.

11. Встановлено, що зростання грошової оцінки землі на 1000 грн. веде до збільшення виходу зерна на 51,73 грн. у розрахунку на 1 га. Ріст вартості основних засобів на 1000 грн./га зернових культур збільшує вихід продукції на 28,19 грн. з 1 га. Ріст вартості оборотних коштів на 1000 грн./га сприяє збільшенню валової продукції зерна на 84,37 грн./га, ріст людського капіталу на 1000 грн. збільшує вартість вирощеного зерна на 76,7 грн./га.

12. За зробленими розрахунками зерна озимої пшениці потрібно вирощувати 875 тис. т, рису - 75 тис. т, інших круп'яних культур (просо, гречка, зернобобові) - 20 тис. т. Разом - 970 тис.т продовольчого зерна, якого цілком вистачить для забезпечення хлібом, хлібобулочними виробами, борошном, крупою всього місцевого населення Криму та відпочиваючих. Крім того, уряду та різним господарюючим суб'єктам залишається ще 600-650 тис.т пшениці для експорту.

13. Важливим напрямком зростання ефективності виробництва зерна є концентрація посівів зернових культур, що веде до підвищення продуктивності праці, до зниження витрат на одиницю продукції й росту її рентабельності. Оптимальний розмір площі зернових культур у сільськогосподарському підприємстві повинна становити для степових районів Криму 3000-3500 га, для передгірних - 1500-1700 га.

14. Обґрунтовано цінову стратегію у галузі, яка базується на використанні принципу рівної ефективності підприємств, що виробляють зерно та продукти його переробки.

Список опублікованих праць

1. Баланин А.М. Тенденция производства зерновых культур, изменения их структуры в посевных площадях и валовых сборах под влиянием рыночных отношений в Крыму.- Симферополь: Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. Экономические науки. Вып. № 82, 2004.- 228 с. - С. 19-25.

2. Баланин А.М. Перспективы оптимизации размещения зерновых культур по почвенно-климатическим зонам Автономной Республики Крым с целью увеличения его производства и повышения экономической эффективности. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск № 195: В 4 т. Том 1.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - 268 с.- С. 87-97.

3. Караман М.М., Баланин А.М. Об экономической эффективности производства сельскохозяйственной продукции растениеводческих отраслей в сельскохозяйственных предприятиях АРК. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск № 201: В 5 т. Том 2.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - 272 с.- С. 489-498. (особисто - економічна ефективність виробництва зерна, овочів, соняшника, картоплі)

4. Баланин А.М. О стратегии завоевания устойчивого положения сельскохозяйственными предприятиями внутреннего рынка зерна на основе политики регулирования цен. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск № 203: В 4 т. Том 4.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 1019-1033(306 с.).

5. Баланін О.М. Про грошову оцінку землі, зайнятої сортами озимої пшениці / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова, 2003”. Том 24. Економіка промисловості. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.- 98 с. - С. 5-7.

6. Баланін О.М. Про економічну ефективність виробництва зерна в Криму / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємства”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.- 105 с. - С. 3.

7. Баланин А.М. Экспортно-ориентированное производство продукции в регионе / Материалы межвузовской научной конференции “Региональные аспекты международной экономической деятельности Крыма”.- Симферополь: Крымский экономический институт КНЭУ, 2004. - 86 с.- С. 77-78.

8. Баланин А.М. Совершенствование цен на зерно - важнейшее условие его устойчивого производства.- Современные социально-экономические проблемы Украины, Крыма и пути их решения / Материалы научной практической конференции.- Симферополь: Крымский институт бизнеса, 2004. - 140 с.- С. 4-5.

Размещено на Allbest.ru