Соціально-економічна оцінка безробіття в Україні та Тернопільській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Україно-Нідерландська факультет-программа

Кафедра управління персоналом і регіональної економіки

Комплексне практичне індивідуальне завдання

з дисципліни

«Економіка праці та соціально-трудові відносини»

на тему:

«Соціально-економічна оцінка безробіття в Україні та Тернопільській області»

Виконала:

студентка групи МУН-31

Зінчук М.М.

Керівник:

к.е.н.,доцент

Марцінковська О. В.

Тернопіль 2014

План

Вступ

1. Поняття, механізм вимірювання та соціально-економічні наслідки безробіття

2. Аналіз динаміки, причин і структури безробіття в Україні

3. Аналіз динаміки та особливостей безробіття в Тернопільській області

4. Шляхи подолання безробіття, напрями вдосконалення вітчизняної політики зайнятості

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

безробіття політика зайнятість економічний

Однією з найважливіших макроекономічних проблем є безробіття. Як економічна категорія безробіття відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Як бездоганно не працювали б ринкові механізми, на жаль, вони не можуть забезпечити повної зайнятості навіть за наявності вільних робочих місць. Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Актуальність теми: безробіття є однією з найважливіших складових економічних відносин в державі. Без досягнення високого рівня зайнятості не можна говорити про виконання держаної якихось соціальних зобов'язань, неможливо забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток держави, безпечне функціонування суб'єктів господарювання, підвищення добробуту населення, убезпечення різних сфер його життєдіяльності.

Метою цієї курсової роботи є розгляд безробіття як соціально-економічного явища. В даній роботі досліджено рівень безробіття в Україні та в Тернопільській області, розглянуто основні причини виникнення цього явища та висвітлено різні погляди економістів щодо нього. Також розглянуто різноманітні форми безробіття та методи його подолання.

Об'єктом дослідження є процеси становлення і стратегічного розвитку українського ринку праці.

Завдання: оцінити особливості безробіття в Тернопільській області та в Україні загалом.

Оскільки безробіття негативно позначається на економічній стабільності країни та веде за собою цілий ряд негативних наслідків, на сьогоднішній день актуальним є пошук шляхів подолання та методів регулювання цього явища.

1. Поняття, види та соціально-економічні наслідки безробіття

Безробіття -- складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас безробіття -- це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення [3].

Факторами формування безробіття можуть бути такі:

* нестача сукупного ефективного попиту;

* негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов'язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією;

* недостатня мобільність робочої сили;

* структурні зрушення в економіці;

* дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості;

* демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили;

* сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки.

Комплексність причин безробіття зумовлює існування різних його типів і форм. Розрізняють такі основні типи безробіття:

а) природне;

б) вимушене.

Природне безробіття - тип безробіття, який практично не може бути ліквідований за існуючої економічної системи.

Природне безробіття набуває форми фрикційного, структурного, циклічного, добровільного та інституціонального:

Фрикційне безробіття зумовлене міжрегіональними, професійними та віковими переміщеннями частини працездатного населення. Воно пов'язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, із зміною професій..

Структурне безробіття зумовлене структурними зрушеннями в економіці (відмирання або зменшення частки старих галузей та появою і швидким розвитком нових), науково-технічним прогресом, змінами в структурі споживчого попиту та ін. Тобто відбувається невідповідність між пропозицією праці та попитом на робочу силу [4, c.4].

До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто та фаза економічного циклу, яка пов'язана з кризовими явищами в економіці та характеризується недостатністю сукупних витрат. Рівень безробіття підвищується, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується і скорочується зайнятість [4, c.4 ].

Добровільне безробіття - безробіття, яке існує за наявності вільних робочих місць. Така ситуація виникає внаслідок того, що особи працездатного віку не влаштовуються на роботу через недостатній рівень заробітної плати, низький зміст праці тощо, але приступили б до роботи, якби плата була вищою [4,c.5].

Інституціональне безробіття пов'язане з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили, факторами, які впливають на попит і пропозицію на ньому (неповні інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки та доходи тощо).

Вимушене безробіття - тип безробіття, коли людина працездатного віку не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць. Серед форм вимушеного безробіття найбільш поширеними є такі:

Плинне (поточне) безробіття зумовлене передусім циклічним характером розвитку економіки, кризами надвиробництва та перевиробництва та ін; це частина промислової резервної армії праці, яка то позбувається роботи, то знову знаходить її [4, c.7].

Приховане безробіття виникає тоді, коли існує часткова зайнятість, тобто працівники працюють неповний робочий день (тиждень, місяць, рік) без збереження заробітної плати. Такі люди є частково безробітними, хоча й входять до категорії зайнятих..

Аграрне безробіття зумовлене витісненням дрібного виробництва великим і розоренням дрібних товаровиробників у сільському господарстві.

Застійне безробіття визначається нерегулярністю зайнятості окремих категорій населення, коли частина працездатного населення живе випадковими заробітками.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях (туризм, сільське господарство, будівництво).

Технологічне безробіття пов'язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, впровадження нової техніки і технології.

Конверсійне безробіття виникає в зв'язку із скороченням галузей військово--промислового комплексу в економіці.

Будь-яке суспільство прагне оптимально використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, з метою реалізації виробничого потенціалу. Наявність безробіття у суспільстві свідчить про недовикористання трудових ресурсів. Вцілому вплив безробіття на економічне та соціальне життя суспільства суперечливий.

Як позитивні аспекти проблеми можна назвати наступні [3,c.326]:

1. Безробіття виступає як умова росту виробництва, появи нових підприємств. Коли б не цей фактор, було б затруджене розширене відтворення, що вимагає додаткових ресурсів: праці, землі, капіталу.

2. Безробіття піднімає дисципліну й ефективність праці тих, хто поки зайнятий у виробництві.

У той же час безробіття породжує найтяжчіі соціально-економічні наслідки:

1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного й фактичного безробіття (і відповідно зайнятості). Загострення проблеми безробіття супроводжується економічними втратами, насамперед зменшенням валового національного продукту (ВНП), його відставанням від потенційного ВНП, який визначається за припущення існування природного рівня безробіття та певних “нормальних” темпів економічного зростання. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання ВНП.

2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати.

3. При тривалому безробітті працівник губить кваліфікацію, а одержання нової кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно і потребують тривалого часу. Крім того, люди, які перебувають у статусі безробітних, втрачають стереотипи трудової поведінки.

4.Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя населення. Допомоги з безробіття завжди менше заробітної плати, мають тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у населення.

5.Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами (смерть близьких, тюремне ув'язнення й т.п.). Багато соціологів пов'язують зростання злочинності зі зростанням безробіття. Наявність значної чисельності працездатних осіб, які лише формально зайняті, а фактично не працюють і одержують низьку заробітну плату (або зовсім не одержують її), сприяє збільшенню чисельності зайнятих у нерегламентованій діяльності, ускладненню криміногенної ситуації, загостренню соціальних конфліктів.

Отже, безробіття - це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи і заробітку. На сьогодні це є дійсно серйозною проблемою, що несе за собою тяжкі та негативні соціально-економічні наслідки, потребує постійного контролю з боку держави та проведення певних заходів, задля її подолання.

2. Аналіз динаміки, причин і структури безробіття в Україні

За даними Державної служби статистики України, у середньому за ІV квартал 2013 року чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років, у порівнянні з відповідним періодом 2012 року, збільшилася на 44,2 тис. осіб та становила 20,1 млн. осіб.

Рівень зайнятості населення зріс з 58,8% у ІV кварталі 2012 року до 59,3% у ІV кварталі 2013 року. Зростання рівня зайнятості відбулося в усіх регіонах. Найвищий рівень зайнятості спостерігався у містах Києві (64,5%) та Севастополі (62,2%), а найнижчий - в Івано-Франківській області (54,1%).

Чисельність безробітних в середньому за ІV квартал 2013 року зменшилася на 89,1 тис. осіб і становила 1,76 млн. осіб (рисунок 2).

Зниження рівня безробіття відбулося в усіх регіонах. Найнижчий рівень безробіття спостерігався у місті Києві (5,5%), Одеській області (5,8%) та АР Крим (5,9%), а найвищий у Житомирській області (10,7%), Рівненській, Тернопільській та Чернігівській областях - 10,8% (рисунок 1).

Рисунок 1. Рівень безробіття населення за регіонами серед працездатного віку станом на IV квартал 2013р., % [17]

Зменшення чисельності безробітних відбулося серед міського (на 67,5 тис. осіб) та сільського населення (на 21,6 тис. осіб), а також спостерігалося серед чоловіків (на 132,8 тис. осіб), в той же час серед жінок зазначений показник збільшився (на 43,7 тис. осіб).

Рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), знизився з 8,4% до 8,0% економічно активного населення (рисунок 2).

Рисунок 2. Безробітне населення та рівень безробіття (за методологією МОП) в Україні

Побудовано автором за даними Державної служби зайнятості України[13]

За друге півріччя 2013 року в Україні було зареєстровано в Центрах зайнятості 971,3 тис. безробітних, але роботу знайшли лише для 27,8% з них. Проте вже ні для кого не секрет, що певна частина людей реєструється тільки для того, щоб отримувати допомогу по безробіттю, а не шукати нову.

Кількість вакансій станом на 1 жовтня 2013 року становила 67,8 тисяч та, у порівнянні з відповідною датою минулого року, скоротилася на десяту частину. При цьому, у кожній четвертій вакансії пропонувалася заробітна плата у мінімальному розмірі.

Найбільший попит роботодавців спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом (майже кожна п'ята вакансія), професіоналів та робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин.

В середньому на одну вакансію претендувало 8 осіб, у тому числі у тому числі серед професіоналів - 5 осіб, серед кваліфікованих робітників з інструментом - 6 осіб, серед робітників з обслуговування технологічного устаткування - 7 осіб, серед фахівців - 8 осіб, серед законодавців, вищих державних службовців, керівників, менеджерів та серед осіб без спеціальної підготовки, відповідно, по 11 осіб, серед працівників торгівлі та сфери послуг та серед кваліфікованих робітників сільського господарства, відповідно, по 12 осіб, серед технічних службовців - 19 осіб [15].

Значною проблемою є невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі (рисунок 3).

Крім того, підбір роботи та укомплектування вакансій ускладнює те, що роботодавці висувають підвищені вимоги до якості професійної підготовки кадрів, їх досвіду роботи і, в той же час, пропонують мінімальний рівень оплати праці, навіть висококваліфікованим працівникам.



Рисунок 3. Кількість зареєстрованих безробітних та кількість вакансій, станом на 1 жовтня 2013р.

Побудовано автором за даними Міністерства соціальної політики України[14]

За даними Держстат в Україні станом на грудень 2014 р. рівень безробіття виріс на 0,1%, і склав 1,9%. У грудні 2014 р. в Державній службі зайнятості було зареєстровано 525,1 тис. безробітних, з яких 292 тис. - жителі міст, а 233 тис. - жителі сільської місцевості, а за гендерною ознакою жінок - 266,7 тис., чоловіків - 258,4 тис. При цьому в січні поточного року потреба в працівниках на заміщення вакантних посад становить 57,8 тис. осіб, навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць становить 91 людина. Допомого по безробіттю отримували 487,7 тис. осіб., її середній розмір в грудні 2014 р. склав 1 тис. 175 грн.

За даними Держстату, рівень безробіття в Україні з 2010 року тримається на одному рівні (рисунок 4). Зокрема, рівень безробіття в січні 2013 року склав 1,8% до загальної кількості працездатного населення, у 2012 році - 1,9%, роком раніше - 2,1%, в 2010 - 1,9%. Водночас, у січні 2009 року рівень безробіття становив 3,2%, в 2008 - 2,4%, а у 2007 - 2,8%.

Рисунок 4. Рівень безробіття в Україні за 2007-2014 роки, %

Побудовано автором за даними Державної служби статистики України[15]

4. Шляхи подолання безробіття і напрямки вдосконалення вітчизняної політики

Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям. Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при пояснення причин безробіття.

Наприклад, мальтузіанці пропонують обмежити народжуваність. Прихильники класичної теорії ринку праці - заходи по зниженню заробітної плати. Кейнсіанські програми в короткочасному періоді пропонують суспільні роботи за рахунок бюджету держави; в довгостроковому періоді - державні замовлення приватному сектору, заходи по стимулюванню інвестиційного попиту, при цьому особливе значення надається зниженню облікової ставки процента.

Монетаристи пропонують зменшення державного бюджетного дефіциту, ухилення від планування соціальних програм, приборкання інфляції і створення здорового ринкового середовища, в якому обов'язково буде присутнє розорення не ефективних підприємств і висування на передній план сильних, адаптованих товаровиробників. Зокрема монетаристи пропонують не знижувати, а підвищувати облікову ставку процента. Вони вважають, що ефективно діючий ринок викличе зростання виробництва, і, як наслідок - зростання попиту на робочу силу. Платою суспільства за монетарний шлях розвитку ринку є жебрацтво, злодійство і соціальна напруга в суспільстві. Досвід України, яка використовувала монетарні важелі розвитку економіки, - наочний тому приклад. Особливість українського безробіття початку 90-х років можна пояснити і специфікою його окремих видів [10, с.20].

Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотування підприємств державного сектора. Так само гальмується повільністю ринкових перетворень і структурнее безробіття, головний поштовх якому дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.

Намагаючись прогнозувати подальшу ситуацію з безробіттям в Україні, необхідно враховувати чинники, що діятимуть як у бік збільшення, так і в бік зменшення його рівня. Зростання, зокрема, спричинятимуть [2, c.13]:

1) потреба структурної реорганізації неефективної економіки;

2) зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття;

3) дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць;

4) відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності виконавчої влади.

До чинників, які діятимуть у бік скорочення безробіття, відносяться [2, c.16]:

1) безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;

2) приватний сектора і тіньової економіка, в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих;

3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.

Отже, щоб подолати, знизити рівень безробіття в Україні потрібно проводити такі заходи:

- надання роботодавцям коштів на перекваліфікацію співробітників;

-відновлення ринку праці;

-відновлення роботи підприємств, а внаслідок - створення нових робочих місць;

-покращення стану виробництва;

- дослідження ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей;

-застосування нових методів подолання безробіття,наприклад громадських робіт.

Отже, активно та комплексно проводячи дані заходи, можна суттєво зменшити рівень безробіття. Це дозволить підвищити рівень зайнятості, особисті доходи населення, шляхом створення нових робочих місць. Це в свою чергу приведе до розвитку виробництва і підвищення рівня розвитку національної економіки.

Висновок

Безробіття - це таке соціально­економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.

Явище зумовлюють різні чинники: науково-технічний прогрес обумовлює скорочення, перш за все, працівників ручної праці; структурні зміни в економіці викликають зменшення числа зайнятих в окремих галузях виробництва; підвищення продуктивності праці також веде до зменшення числа зайнятих; скороченню живої праці сприяє дія закону економії часу. В умовах загострення економічних проблем закриваються також деякі виробництва. Все це об'єктивні чинники, що мають місце у всіх країнах незалежно від їх економічної системи.

Безробіття, як свідчать багато соціологічних і соціально-психологічних досліджень, має виключно негативні соціальні наслідки для суспільства в цілому, окремих його груп і шарів, для сімей, для кожної людини. Серед всіх цих наслідків збільшення смертності від серцевих захворювань, зростання числа самогубств і вбивств, чисельності пацієнтів в психіатричних лікарнях, погіршення відносин в сім'ї, зростання злочинності і т. д, адже люди гостро переживають незатребуваність своїх знань, виробничого досвіду, перехід від однієї соціальної групи в іншу. У зв'язку з цим дослідженнями зафіксовані основні психологічні якості безробітного: невисокий рівень соціальної сміливості, поступливість, песимізм і обережність в поведінці, недовірливість або скептицизм, стійкий маргінальний емоційний стан.

На мій погляд, головним в соціальній політиці є (тобто повинно бути) попередження масового безробіття, що забезпечується перш за все нормальним функціонуванням суспільства, його еволюційним розвитком. Органам служби зайнятості всіх рівнів необхідне широке розгортання роботи профорієнтації з молоддю для підготовки її до трудової діяльності в умовах ринку праці, що розвивається, адже саме нам в майбутньому доведеться узяти на себе кермо влади державою, і потрібно буде вирішувати проблеми, що стали невідкладними вже на сьогоднішній день.

Необхідно розширювати мережу учбових центрів професійного навчання, професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників і безробітних громадян, що вивільняються. Державна програма вже прийнята і почала діяти. Але вона ще не достатньо сильна, і потребує активної державної підтримки. Турбота держави про досягнення в країні якнайповнішої і ефективної зайнятості є найважливішим аспектом державного регулювання ринку праці, механізм формування якого повинен постійно удосконалюватися стосовно нових умов розвитку багатоукладної економіки, структурної перебудови виробництва, формування ефективної соціальної політики.

Таким чином, комлексний підхід до системи зайнятості, заходів її регулювання і соціального захисту населення, на мій погляд, дозволить пом'якшити соціальну напруженість у сфері трудових відносин.

Список використаної літератури

1. Про затвердження Положення про порядок надання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації: Наказ Мін-ва праці та соц. політики України від 13 лют. 2001 р. № 53/59/ Україна. Міністерство праці //Людина і праця. - 2001. - № 5. - С.45-52

2. Гуць М. Проблеми безробіття та рівня життя населення України //Україна: аспекти праці. - 2003. - № 2. - C. 13-17

3. Загальна економіка: Підручник І.Ф.Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко./За ред. І.Ф.Радіонової. - 4-те вид., доп. і перероб. - К.: 2005, 482 с.

4. Кисільова Т. Безробіття як макроекономічний показник. Досвід Києва //Справочник экономиста. - 2007. - № 4. - C. 3-7

5. Мімандусова Г. Безробіття в Україні:проблеми соціального захисту//Україна: аспекти праці. - 1997. - № 5. - C. 28-33

6. Нікіфоров П.О. Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям //Фінанси України. - 2008. - № 10. - С.22-30

7. 20. Пазюк О. Проблеми безробіття в Україні //Україна: аспекти праці. - 2004. - № 2. - C. 3-10

8. Приймак В. Регіональні особливості безробіття в Україні //Україна: аспекти праці. - 2003. - № 4. - C. 8-13

9. Черниш Т. Сутність та особливості довготривалого безробіття //Україна: аспекти праці. - 2006. - № 3. - C. 8-12

10. Шевченко Н. Безробіття - похідна економічної кризи: Державне регулювання зайнятості населення на ринку праці села //Голос України. - 2003. - 5 серпня. - C. 20

11. Юровська В. Становлення і розвиток загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття //Право України. - 2004. - № 10. - С.37-41.

12. Юрчак Н. Регіональний аспект зайнятості та безробіття у соціологічному вимірі //Україна: аспекти праці. - 2001. - № 1. - C. 7-11

13. Державна служба зайнятості України/Статистична інформація: [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua. http://www.mlsp.gov.ua/

14. Міністерство соціальної політики в Україні / Реєстрація та виплата допомоги по безробіттю [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/

15. Державна служба статистики України/Статистична інформація: [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

16. Науково-дослідна лабораторія соціальних досліджень проблем ринку/ Зайнятість в Україні у І кварталі 2013 року [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://ndl-sd.ipk-dszu.kiev.ua/

17. Іnfolight - інформаційно-аналітичний центр/Динаміка та географія безробіття в Україні,ЄС та США у 2012-2013 рр[Електронний ресурс ]. - Режим доступу:.http://infolight.org.ua

18. Інформаційна агенція 112/ Безробіття в Україні в січні 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://ua.112.ua/

19. Інформаційне агентств УНІАН / В Україні зріс рівень безробіття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economics.unian.ua

20. Міністерство економічного розвитку і торгівлі Україн/ Економічна ситуація та макроекономічне прогнозування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru

...