Конкурентні механізми глобалізації світової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 339.137.2:339.92

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОНКУРЕНТНІ МЕХАНІЗМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

ЧІКIНА ЮЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Носова Ольга Валентинівна, Харківський національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, начальник кафедри економічної теорії,

кандидат економічних наук, доцент Гайворонський Олександр Анатолійович, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії.

Провідна установа - Львівський національний університет ім. Івана Франка, кафедра економічної теорії, Міністерство освіти і науки України, м. Львів.

Захист відбудеться "28" квітня 2006 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд.4-11.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий "24" березня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

Анотації

Чікіна Ю.В. Конкурентні механізми глобалізації світової економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2005.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню теоретико-методологічних і практичних аспектів конкурентних механізмів в умовах глобалізації.

У дисертації розглядаються природа та основні властивості глобальної конкуренції. Досліджено основні елементи механізму глобальної конкуренції та їх трансформація під впливом глобалізації. Розглянуто основні суб'єкти глобальної конкуренції, а також протистояння глобальної та регіональної (локальної) інтеграції. глобалізація конкуренція економічний

Представлено економіко-математичну модель конкурентної взаємодії, що враховує тенденції протиставлення глобалізації та локалізації. Запропонована модель об'єднує підходи до моделювання конкуренції Салопа та Спенса, зберігаючи особливості кожного.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність, конкурентний механізм, глобалізація, інтеграція, конкурентні переваги, конкурентна політика, інновація, інформаційні технології, інститути.

Чикина Ю.В. Конкурентные механизмы глобализации мировой экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2005.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретико-методологических и практических аспектов конкурентных механизмов в условиях глобализации.

В диссертации рассмотрена природа и основные свойства глобальной конкуренции. Исследованы основные элементы механизма глобальной конкуренции и их трансформация под влиянием глобализации. Рассмотрены основные субъекты глобальной конкуренции, а также противопоставление глобальной и региональной (локальной) интеграции.

Основными составляющими конкурентного механизма являются: стимулы конкуренции, каналы конкурентной информации, технологические и инновационные факторы, определяющие размер предприятия и масштабы рыночной активности, и соответственно потенциальная плотность конкурентного взаимодействия, а также экономические формы мобильности ресурсов, государственная политика и правовое регулирование в конкурентной сфере, и способ соединения вышеперечисленных элементов через сопряжение вертикальных и горизонтальных полномочий и социальных связей.

Определено, что под воздействием глобализации конкурентные механизмы претерпевают следующие изменения. Во-первых, снижается роль государства как регулятора и усиливается роль международных институтов. Во-вторых, с одной стороны, облегчается доступ отдаленных конкурентов, а с другой - возрастают возможности уклонения от конкуренции. В-третьих, усиливается инновационная составляющая, которая является катализатором конкурентных процессов на глобальном рынке. Ужесточение конкуренции выталкивает на инновационное поле тех участников рынка, которые не выдерживают жесткого соперничества. Поэтому, инновации являются, с одной стороны, уходом от конкуренции, а с другой - дополнительным стимулом для конкурентно-кооперационного взаимодействия.

Диссертантом исследуются проблемы взаимосвязи антимонопольно-конкурентной политики с другими направлениями экономической политики государства в процессе рыночного реформирования Украины. В работе произведен сравнительный анализ конкурентоспособности украинской экономики в рамках исследований Всемирного обзора конкурентоспособности.

В работе представлена экономико-математическая модель конкурентного взаимодействия, учитывающая тенденции противопоставления глобализации и локализации. Предложенная модель объединяет подходы к моделированию конкуренции Салопа и Спенса, сохраняя особенности каждого.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность, конкурентный механизм, глобализация, интеграция, конкурентные преимущества, конкурентная политика, инновация, информационные технологии, институты.

Chikina Yu.V. Competitive mechanisms of international economics globalization - Manuscript.

The thesis for a candidate in Economic science. Speciality 08.01.01 - Economic theory. V. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2005.

The thesis is dedicated to research of theoretical and methodological as well as practical aspects of competitive mechanisms in the globalization environment.

In the thesis the nature and the basic properties of a global competition are considered. Basic elements of the global competition mechanism and their transformation due to globalization influence are investigated. The basic subjects of a global competition, as well as an opposition of global to regional (local) integration are considered.

An economical mathematical model of competitive interaction considering the tendencies of opposition of globalization and localization is presented. The offered model unites Salop's and Spence's approaches to competition modelling keeping features of each.

Keywords: competition, competitiveness, competitive mechanism, globalization, integration, competitive advantages, competitive policy, innovation, information technologies, institutes.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дослідження конкуренції, її розвиток і трансформація постійно знаходиться у фокусі обговорення економістами всього світу. Глобалізація є практично нескінченним процесом і, без сумніву, актуальним і нині. Це пояснюється посиленням конфліктності в усьому світі, що обумовлено такими явищами як: глобальна фінансова криза, яка пов'язана з нестійкістю долара, зростанням цін на нафту тощо.

Глобальні зміни в світі, викликані політичними і економічними причинами, а також стрімким науково-технічним прогресом, вимагають нових підходів до соціально-економічного розвитку як усього світового співтовариства, так і окремих держав. У сучасних економічних умовах проблема конкуренції і підвищення рівня національної конкурентоспроможності набуває глобального характеру і стосується усіх країн у світі. Для економіки України актуальним є аналіз закономірностей формування механізму ринкових конкурентних відносин в умовах глобалізації економічних процесів з метою розробки ефективної стратегії та тактики державної конкурентної політики, спрямованої на зростання конкурентоспроможності як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

Проблеми економічної конкуренції і конкурентоспроможності займають чільне місце у світовій економічній літературі. В умовах існування значної кількості різних наукових підходів особливого значення набуває виділення і порівняльний аналіз існуючих теорій і концепцій, визначення впливу конкурентних чинників на формування національного конкурентного середовища, розробка теоретичних основ та їх адаптація до потреб української економіки.

Серед наукових робіт, у яких досліджуються теоретичні основи конкуренції та її сучасні форми, необхідно виділити дослідження таких вчених, як: М. Гальвановський, Н. Іванова, В. Геєць, О. Костусєв, О. Гайворонський, З. Уінтер, В. Адріанов, Г. Азоєв, В. Базилевич, Т. Гончарук, Б. Губський, І. Кірцнер, І. Крючкова, О. Яременко, В. Тарасевич, В. Ойкен, М. Портер, Дж. Стиглер, Ф. Хайєк та інші. Проблема становлення глобальної моделі розвитку, трансформації в структурі економіки, сучасні тенденції інтернаціоналізації та міжнародної економічної інтеграції, а також питання зовнішньоекономічної стратегії України досліджуються в роботах таких економістів: Я. Базилюк, О. Бєлоус, І. Бураковський, В. Новицький, О. Рогач, О. Носова, А. Філіпенко та інші. Цими вченими розроблено фундаментальні положення теорії економічної конкуренції.

Проте їх дослідження стосуються переважно окремих аспектів цієї проблематики. На сьогодні трансформація конкурентних механізмів, зокрема суб'єктів конкуренції, під впливом глобалізації заслуговує на окрему увагу у зв'язку з внутрішньою нестійкістю системи світової економіки, що триває. Тому системний, комплексний підхід до дослідження цих питань дає можливість глибше розкрити суть і визначити тенденції конкурентної стратегії конкурентної політики держави з метою використання отриманих результатів і наукових положень при формуванні внутрішнього ринку в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної теорії і економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в рамках держбюджетної науково-дослідницької теми "Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень", № державної реєстрації 0104U000675.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення особливостей формування та розвитку конкурентних механізмів у глобальній економіці, аналіз природи конкуренції та розвитку конкурентних відносин.

Досягнення мети передбачало вирішення цілої низки завдань:

- проаналізувати економічні аспекти і сутність конкурентних відносин та конкурентних механізмів за допомогою дослідження генезису економічної конкуренції;

- дослідити трансформацію конкурентних механізмів під впливом процесів глобалізації;

- проаналізувати вплив глобалізації на формування і розвиток конкурентного середовища в Україні;

- визначити основні аспекти конкурентної політики держави в процесі формування глобального конкурентного середовища і розробити пропозиції щодо її впровадження;

- розробити модель конкурентної взаємодії, що враховує тенденції протиставлення глобалізації і локалізації.

Таким чином, визначені мета і завдання дослідження зумовили логічну послідовність розгляду окремих проблем.

Предметом дисертаційного дослідження є становлення і розвиток конкурентних відносин в умовах глобалізації.

Об'єктом дисертаційного дослідження є економічна система України в умовах трансформації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів конкуренції у національному (дослідження генези економічної конкуренції) і глобальному середовищах (трансформація конкуренції під впливом глобалізації). Дослідження проведене з використанням методів: наукової абстракції (виявлення конкурентних механізмів), статистичного якісного і кількісного порівнянь (дослідження динаміки конкурентних процесів), експертних оцінок, економіко-математичного моделювання глобальної конкурентоспроможності країн (побудова моделі переходу від локальної до глобальної конкуренції). Дослідження базується на використанні принципу єдності теорії та практики, прогнозуванні розвитку економічних процесів на основі методу наукової абстракції.

Джерельною та статистичною базами є Закони України, Укази Президента України, матеріали Міністерства економіки, Державного комітету статистики України, Всесвітнього економічного форуму, результати наукових досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що в роботі на основі конструктивного осмислення існуючих концепцій, підходів та методологічного апарату, присвячених конкуренції та міжнародній конкурентоспроможності країн, розкрито суть конкурентних механізмів у глобальному середовищі. При цьому:

вперше:

- розкрито роль конкуренції як глобалізаційного механізму, що містить: по-перше, освоєння нових технологій, які формуються на глобальному рівні, та присвоєння загального цивілізаційного багатства у формі соціалізації й гуманізації; по-друге, відкриття нового соціального простору людського розвитку та інновацію, тобто позитивне гетерогенне ускладнення соціальних зв'язків і механізмів; по-третє, інтеграцію соціальних груп, професійних корпорацій і консолідацію націй, етнічних груп у процесі усвідомлення і формування активного ставлення до глобальної невизначеності цивілізаційного розвитку;

- обґрунтовано систематизацію механізмів конкуренції за критеріями масштабів ринкової активності і ступенів жорсткості інституційних обмежень (стимули конкуренції; канали конкурентної інформації; технологічні та інноваційні чинники, які визначають розмір підприємства і масштаби ринкової активності, і, відповідно, потенційна щільність конкурентної взаємодії; економічні форми мобільності ресурсів; державна політика і правове регулювання у конкурентній сфері; спосіб з'єднання перелічених вище елементів через поєднання вертикальних і горизонтальних повноважень і соціальних зв'язків);

- на підставі різних підходів до моделювання конкурентної взаємодії (моделі Спенса і моделі кола, запропонованої Салопом) розроблено економіко-математичну модель глобальної конкуренції, що враховує тенденції локалізації, диференціації продукту, а також прагнення споживача до "розмаїття". Запропонована модель дозволить розкрити глобалізаційний потенціал конкуренції і простежити, на якому етапі конкурентно-коопераційної взаємодії, а також за якими параметрами моделі у виробників продукції на локальному ринку з'являється мотивація виходу на глобальний ринок;

набуло подальшого розвитку:

- уточнено економічний зміст конкуренції за допомогою виділення її суб'єктів (корпорації, національні економіки, регіональні угрупування), об'єктів (загальних продуктивних сил цивілізації) за рахунок трактування його як способу конфліктної координації соціально значущих дій економічно вільних і відособлених суб'єктів, діючих у системі жорстких ресурсних обмежень в одному інституційному ресурсно-інформаційному полі;

- розкрито процес посилення інноваційної складової у глобалізації конкурентних механізмів, яка є каталізатором конкурентних процесів на глобальному ринку. Жорсткість конкуренції виштовхує на інноваційне поле тих учасників ринку, які не витримують жорсткого суперництва. Тому інновації є, з одного боку, ухиленням від конкуренції, а з іншого - додатковим стимулом для конкуренто-коопераційної взаємодії;

- на основі аналізу інтеграційних процесів уточнено взаємодоповнюючий характер локалізації й глобалізації економічних систем, що дозволяє розкрити суперечливість впливу конкуренції на глобальну економіку;

- уточнено інституційні функції конкуренції: по-перше, конкуренція виявляє властивості механізму, що адаптує та/або модифікує; по-друге, конкуренція є внутрішнім механізмом створення нових інститутів, нових форм господарювання; по-третє, конкуренція сприяє інтеграції інститутів, зводить їх до єдиного механізму, не руйнуючи їх сутності. Водночас відбувається процес запозичення - зовнішні інститути "прив'язуються" до національної економіки за допомогою конкуренції. По-четверте, конкуренція сприяє формуванню так званих глобальних інститутів, іноді перетворюючи національні інститути у глобальні.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання матеріалів і висновків дисертації для підвищення національної конкурентоспроможності, розробки ефективного механізму інноваційної і зовнішньоекономічної політики України. Результати дослідження можуть бути використані у роботі Антимонопольного комітету України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва тощо, а також у діяльності окремих суб'єктів господарювання.

Особистий внесок здобувача. У роботі [1] здобувачем проаналізовано економічну природу конкуренції. Виявлено та класифіковано діючі механізми конкуренції за різними параметрами. Розглянуто новий різновид конкуренції - гіперконкуренція як результат дії глобальних процесів. У роботі [3] запропоновано поєднання декількох математичних моделей (моделі Спенса і моделі кола, запропонованої Салопом) з метою отримання економіко-математичної моделі глобальної конкуренції, що враховує тенденції локалізації, диференціації продукту, а також прагнення споживача до "розмаїття". Здобувачем виконано економічне тлумачення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано на таких науково-практичних конференціях:

- студентська щорічна конференція молодих вчених "Розвиток міжнародних економічних відносин" (м. Харків, 2001 р.);

- науково-практичний семінар "Building the competitiveness of Ukraine" (м. Харків, травень 2002 р.);

- 8-й міжнародний молодіжний форум "Радиоэлектроника и молодежь в 21 веке" (м. Харків, 2004 р.);

- науково-практичний семінар "Reinforcing the competitiveness of Ukraine" (м. Харків, травень 2004 р.);

- 9-й міжнародний молодіжний форум "Радиоэлектроника и молодежь в 21 веке" (м. Харків, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 1,86 друк. арк., з них 2 у співавторстві.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів і висновків. Основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 4 рисунки на 4 сторінках, 6 таблиць на 7 сторінках, 16 формул, 4 додатки на 4 сторінках, список використаних джерел містить 199 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми; сформульовано мету, об'єкт і предмет дослідження; визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі "Місце та роль конкуренції у функціонуванні та розвитку ринкових відносин " досліджується один із аспектів прояву конкуренції - економічна конкуренція, генеза теоретичних підходів і концепцій, які виникали у різні періоди історичного розвитку суспільних відносин, що й обумовило відмінність трактування економічної конкуренції різними економічними школами. Дослідження розвитку конкурентних відносин дали можливість авторові визначити економічну природу та сучасні тенденції розвитку конкурентних механізмів у глобалізованій економіці.

Суть економічної конкуренції як поняття полягає у суперництві різноманітних суб'єктів за реалізацію власних інтересів через набуття конкурентних переваг у порівнянні зі своїми суперниками. Це - один із видів соціальних регуляторів, що є гарантом свободи економічної діяльності, тим механізмом в умовах ринкової економіки, завдяки якому відбувається забезпечення через систему цін усіх суб'єктів ринку відповідною інформацією про стан економічної системи в цілому.

В роботі запропоновано розгорнуте тлумачення конкурентного механізму як суспільно-економічного механізму, що координує одиничні організаційно-алокаційні та спрямовані на підвищення ефективності економіки засоби, що впливають на розподіл економічних ресурсів. Конкурентні механізми складаються із таких елементів:

- стимули конкуренції (диференційована шкала винагород, інформаційна складова, механізм свободи та відповідальності суб'єктів господарювання, механізм обмеження і локалізації ресурсів);

- інституційні форми конкуренції, включаючи рамки і заборони;

- канали конкурентної інформації (ціновий канал, канали невербальної інформації, стандартні канали);

- технологічні і інноваційні чинники, які визначають розмір підприємства і масштаби ринкової активності, і відповідно потенційна щільність конкурентної взаємодії;

- економічні форми мобільності ресурсів (якщо ресурси - не мобільні, то конкуренція не може мати місце);

- державна політика і правове регулювання у конкурентній сфері;

- спосіб з'єднання перелічених вище елементів через поєднання вертикальних і горизонтальних повноважень і соціальних зв'язків.

Дисертантом досліджено, що конкуренція - це спосіб конфліктної координації соціально значущих дій економічних суб'єктів, що функціонують у системі жорстких ресурсних обмежень в єдиному інституційному і ресурсно-інформаційному полі. Якщо ресурсні обмеження не є жорсткими, то конкуренції немає. Аналогічна ситуація виникає за відсутністю єдиного ресурсно-інформаційного поля. Жорсткі чи м'які ресурсні обмеження розглядаються як загальний випадок феномена жорстких і м'яких бюджетних обмежень, розкритих Я. Корнаї.

Поняття "м'які бюджетні обмеження" використовується в основному в термінології мікроекономіки. Проте у роботах стандартної мікроекономіки можна відмітити, що з бюджетними обмеженнями стикаються лише споживачі, а не виробники. В організації, якій доводиться покривати свої витрати з власних початкових фондів і доходів, не може не бути бюджетних обмежень. Якщо їй не вдається утриматися в цих рамках, тоді виникає фінансовий дефіцит, і така організація не зможе вижити без сторонньої допомоги. Така організація стикається з жорсткими бюджетними обмеженнями, доки не покриє свій дефіцит за підтримки інших організацій (часто держави). Феномен м'яких бюджетних обмежень виникає у тому разі, якщо одна чи кілька організацій забезпечують підтримку повністю чи частково, тобто покривають дефіцит цієї "невдачливої" організації. "Жорсткість" бюджетних обмежень заснована на побоюванні фінансових втрат, а "м'якість" - на виключенні можливості і пригнобленні такого побоювання. Жорсткі бюджетні обмеження припускають конкуренцію: переможець виграє, а той, що програв, - розорений.

На підставі проведених досліджень автором було з'ясовано, що конкуренція за своєю суттю є каталізатором зростання і розширення господарчої системи. З її допомогою і під її впливом здійснюється рух "у зовні": розширення рамок бізнесу, взаємодії і свобод суб'єктів ринку. Система з конкуренцією окреслює і досить швидко обмежує ресурси на ринку. І тому на певному етапі свого розвитку, зазвичай при насиченні локального ринку, конкуренція виходить на глобальний рівень, здобуваючи при цьому нові форми і використовуючи нові методи боротьби і/або співробітництва.

Інституційна складова є одним із найважливіших елементів конкурентного механізму. Результатом проведених в Україні інституційних перетворень стало формування в значному обсязі системи ринкових інститутів. Водночас, на відміну від країн із розвиненою господарською системою, в Україні ще не розроблено інституційного механізму, що включає інститути та інституції соціального партнерства і захисту. Існуючі у вітчизняній господарській системі інституційні аналоги промислово-розвинених економічних систем в більшості проявляються в аномальних формах, визначаючи значний обсяг негативних трансакційних витрат.

Відповідно до індексу зростання конкурентоспроможності Україна у 2004 році займала 86-те місце серед 104 країн. При цьому за станом макроекономічного середовища наша країна займала 76-е місце, з використання технологій і інновацій - 83-е місце, а за якості громадських інститутів - 97-е місце. Таким чином, саме інституційні чинники найбільшою мірою обумовлюють наше відставання від розвинених країн.

Успішне функціонування підприємств в Україні залежить не тільки від ринкових чинників, а також від ступеня наближення до влади, рівня конкурентоспроможності виробництва - "вищий - гірше", усвідомлення українським суспільством тих меж, серед яких воно може розвиватися. Існує гостра необхідність реформування інституційних структур відповідно до вимог ринкової економіки в умовах конкуренції. Державна політика у сфері конкуренції і на сучасному етапі може розвиватися за двома основними напрямками: по-перше, посилення рівня конкуренції на монопольних ринках шляхом розвитку малого і середнього бізнесу і збалансованої зовнішньоекономічної політики, по-друге, дієвого регулювання вже існуючих монополістичних утворень і недопущення створення нових.

Автором запропоновано визначення основних інституційних функцій конкуренції. По-перше, конкуренція виявляє властивості механізму, що адаптує і/або модифікує. Якщо інституційна адаптація відбувається досить швидко та послідовно, то інституційні рамки сприятимуть ефективному відтворенню і розподілу. Такі адаптивні інституційні зміни є необхідною частиною економічного зростання. Водночас спостерігається запізніла зміна інститутів стосовно виникаючих потреб координації та інтеграції у нових умовах середовища. Повільна адаптація чи модифікація може набути форми дискретного процесу інституційних інновацій, коли зміни виробляються свідомо окремими агентами ринку та потім поширюються під впливом конкуренції. По-друге, конкуренція є внутрішнім механізмом формування нових інститутів, нових форм господарювання. Відповідно до концепції Т. Веблена щодо інституційної еволюції, один з цих механізмів є внутрішньовидовою конкуренцією наявних варіантів інституційної організації людської життєдіяльності. Такий механізм виявляється при різких інституційних перегонах, коли системі бракує готового інституційного матеріалу і для виживання необхідний пошук чи створення нових інституційних форм. По-третє, конкуренція сприяє інтеграції інститутів, зводить їх до єдиного механізму, не руйнуючи їх сутності. Водночас відбувається процес запозичення - зовнішні інститути "прив'язуються" до національної економіки за допомогою конкуренції. По-четверте, конкуренція сприяє формуванню так званих глобальних інститутів, іноді перетворюючи національні інститути в глобальні.

У роботі проаналізовано проблеми взаємозв'язку антимонопольно-конкурентної політики з іншими напрямами економічної політики держави. Обґрунтовано висновок, щодо здійснення соціально-ринкового реформування економіки України, у тому числі структурної перебудови, коли держава погоджує різні напрями політики шляхом їх раціоналізації і оптимізації поведінки економічних агентів за узгодженням цілей і відповідних механізмів.

У другому розділі "Розвиток механізмів та функцій конкуренції в умовах глобалізації" вивчаються сутність, парадигми, концепції, підходи до виміру глобалізації; трансформація механізмів конкуренції та конкурентних відносин під впливом процесів глобалізації. Розроблено ряд пропозицій щодо гармонізації подальшого розвитку конкурентного середовища України у відповідності до внутрішніх умов і провідних загальносвітових тенденцій.

Глобалізація є новітнім середовищем реалізації міжнародних економічних відносин і розглядається саме у такому контексті. У дисертації проведено аналіз теоретичних засад щодо розгляду процесів глобалізації, розглянуто особливості розвитку інтеграційної взаємодії та встановлено особливості побудови, аналізу та розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції в умовах глобалізації.

Рис.1. Інформаційне забезпечення процесів глобалізації

Інформаційна складова процесів глобалізації грає не абияку роль у процесі формування механізмів глобальної конкуренції. У результаті проведеного аналізу процеси глобалізації в сучасному світі можна формалізувати, як показано на рис. 1.

Інформаційне середовище представлено такими параметрами, як засоби масової інформації (ЗМІ), міжнародні інформаційні агентства, комунікаційні й інформаційні технології, наукові й дослідно-конструкторські розробки (НДДКР), Інтернет, електронна комерція, інтернет-маркетинг, інтернет-реклама. Під об'єктами розуміється вся сфера людської життєдіяльності, як, наприклад, економіка, політика, культура, освіта, наука, екологія, тощо. Держави, міжнародні організації, транснаціональні корпорації (ТНК), транснаціональні банки (ТНБ), фінансово-промислові групи (ФПГ) та суб'єкти глобальних світових процесів, які є в певному інформаційному середовищі, взаємодіють з об'єктами і дають ті результати процесів глобалізації, які ще не є очевидними.

Автором з'ясовано, що глобальна конкуренція як об'єкт дослідження містить у собі два взаємопов'язаних, але таких, що не збігаються, аспекти:

- як основний механізм глобалізації світової економіки, який визначає зміст й тенденції цього принципу;

- як особлива форма загального господарського зв'язку, що має свої передумови і механізми функціонування, свою логіку розвитку.

Сучасна конкуренція в епоху глобалізації має свої специфічні особливості. По-перше, вона охоплює одночасно декілька сфер, таких як, наприклад, якість, терміни, ноу-хау, створення ринкових бар'єрів, тощо. По-друге, конкуренція має багатоаспектний характер, оскільки вона має місце на різних рівнях і на різних ринках. По-третє, на даному етапі розвитку економіки спостерігається структурний динамізм конкуренції: розподіл сил, а також позиції конкурентів постійно змінюються із зростаючою швидкістю. По-четверте, з метою порушення рівноваги сил конкурента учасники ринкових відносин виявляють агресивність.

У дисертаційній роботі автором запропоновано більш розширене тлумачення економічного змісту конкуренції за допомогою виділення її суб'єктів (корпорації, національні економіки, регіональні угрупування), об'єктів (загальних продуктивних сил цивілізації, що характеризуються двома моментами: як ті сили, ефект яких досягнуто від кооперації всієї суспільної праці, та ті сили, що пов'язані з рівнем духовної культури суспільства). Сучасна глобальна конкуренція ведеться різними суб'єктами, які існують у різних площинах діяльності, що переслідують непорівнянні цілі та діють різними методами і засобами.

Через глобалізацію конкуренція зазнає деяких змін. Знижується роль держави як регулятора і посилюється роль міжнародних інститутів. З одного боку, полегшується доступ віддалених конкурентів, а з іншого - зростають можливості ухилення від конкуренції. На деякий період характер цих відхилень не завжди має посилюваний характер. Посилюється інноваційна складова, яка є каталізатором конкурентних процесів на глобальному ринку. Жорсткість конкуренції виштовхує на інноваційне поле тих учасників ринку, які не витримують жорсткого суперництва. Тому інновації є, з одного боку, відходом від конкуренції, а з іншого - додатковим стимулом для конкурентно-коопераційної взаємодії.

Ринок сам по собі не є каталізатором інновації, як стверджує лінійний підхід, не викликає автоматично підвищення дослідницької і інноваційної діяльності. Підприємство, даючи хід інноваційному розвитку, опиняється сьогодні відразу ж в умовах глобального ринку, де без інноваційних перегонів, без інноваційної віддачі, що безперервно наростає, не може встояти. Інновація без зупинок -- це динамічна стабільність інноваційного підприємництва, основою якого є освоєння та утримання придбаної технічної переваги. Пропозиція нових товарів і послуг є економічною стороною інновації, яка, звісно, може певною мірою послужити показником ефективності процесу розвитку. Опір прогресу несуть екзогенні та ендогенні чинники гальмування системного інноваційного процесу сформованих економічних структур.

Що стосується ефектів глобальної конкуренції на місцеві ціни, то існує загальне представлення, що, пропонуючи великий вибір товарів для споживача, глобалізація зменшує ступінь участі останніх на місцевих ринках. Можна було очікувати, що у цій ситуації жорстока глобальна конкуренція обмежує владу виробника на місцевих ринках, приводячи до падіння цін, що приносить користь всім споживачам. Таким чином, розмах конкуренції на таких ринках невеликий.

Доведено, що конкуренція виступає у якості глобалізаційного механізму як спосіб з'єднання субординуючих і координуючих складових соціально-економічного влаштування у трьох аспектах:

- конкуренція як освоєння нових технологій, які формуються на глобальному рівні, та присвоєння загального цивілізаційного багатства у формі соціалізації й гуманізації;

- конкуренція як відкриття нового соціального простору людського розвитку й інновація, тобто позитивне гетерогенне ускладнення соціальних зв'язків і механізмів;

- конкуренція як інтеграція соціальних груп, професійних корпорацій і консолідація націй, етнічних груп в процесі усвідомлення і формування активного ставлення до глобальної невизначеності цивілізаційного розвитку.

Перший аспект відіграє вирішальну роль в обмеженні витрат. Вади функціонування співтовариства (екологічні, енергетичні, соціальні) постіндустріальних держав - надзвичайно високі. Глобальна конкуренція - єдино можливий механізм їх обмеження й оптимізації. Другий аспект призводить до внутрішнього збагачення та поглиблення змісту глобалізації від її спрощення і поверхневих сьогоднішніх форм до дедалі фундаментальної суті. Третій аспект формує інституційну систему глобального рівня, яка оптимізує динаміку і конфлікти глобального розвитку й глобальної рівноваги.

У роботі проаналізовано взаємодоповнюючий характер локалізації та глобалізації економічних систем, що дозволяє розкрити суперечливість впливу конкуренції на глобальну економіку. Локалізація не є мірою обмеження потоку інформації, технології, торгівлі й інвестицій, управління та юридичних структур. Це заохочувано новим локальним акцентом на глобальній допомозі і торгових правилах. Це також відіграє критичну роль в успішному переході від глобалізації до локалізації. Локалізація не є поверненням до переважного держконтролю, а це лише державні заходи, які дозволяють підприємствам різнобічно розвивати їхні локальні (місцеві) економічні системи. Таким чином, локалізація як незмінна стадія переходу до глобальної економіки є передумовою для активізації регіональної економіки в регіональному вимірі.

На підставі проведених досліджень автором було побудовано економіко-математичну модель конкурентної взаємодії, що враховує тенденції протиставлення глобалізації і локалізації. Запропонована модель об'єднує два підходи до моделювання конкуренції, зберігаючи особливості кожного. Перший підхід - фірма конкурує тільки з двома безпосередніми "сусідами" (модель Салопа), другий - фірма конкурує з територіально-віддаленими фірмами (модель Спенса). Скорочення транспортних витрат, зростання смаку споживачів до розмаїття, приріст населення з економією на масштабі виробництва знайшло відображення у моделі. Зроблено висновок, що при стабілізації приросту кількості учасників ринку або приросту їхніх прибутків - вихід на стійкий чи напівстійкий стаціонар - у виробників продукції, так само як і у перекупників, з'являється мотивація для виходу на глобальний ринок.

У роботі описано специфіку конкурентних механізмів в Україні, які формуються. Розроблено ряд рекомендацій щодо входження України в глобальне економічне й політичне співтовариство. Важливим етапом інтеграції української економіки в сучасне світове співтовариство може стати вступ України до СОТ. Проте з цим не слід поспішати, оскільки такий вступ передбачає введення високого мита, квот та інших нетарифних бар'єрів на імпорт, і, що важливо, вміння володіти "переговорним мистецтвом".

Висновки

Дослідження специфіки конкурентних механізмів та їх трансформації під впливом глобалізаційних процесів поглибило наявні теоретичні, методологічні та методичні підходи щодо вирішення проблем формування конкурентних механізмів та конкурентного середовища в цілому. У результаті проведених досліджень з питань сутності, природи та механізмів прояву глобальної конкуренції, її наслідків було отримано наступні результати:

1. Проаналізовано економічні аспекти і сутність конкурентних відносин та механізмів за допомогою дослідження генезису економічної конкуренції. Визначено, що важливою особливістю сучасної ринкової конкуренції є той факт, що вона набуває нового, не властивого їй раніше змісту, виступаючи вже не тільки як спосіб абстрактно-відособленого визнання праці, але значною мірою - як спосіб конкретно-індивідуального визнання елементів творчої діяльності. Уточнено економічний зміст конкуренції як методу конфліктної координації соціально-значущих дій економічно вільних і відособлених суб'єктів, які діють у системі жорстких ресурсних обмежень в одному ресурсно-інформаційному полі.

2. Обґрунтовано систематизацію механізмів конкуренції за критеріями масштабів ринкової активності і ступеня жорсткості інституційних обмежень.

3. Проаналізовано проблеми взаємозв'язку антимонопольно-конкурентної політики з іншими напрямами економічної політики держави. Обґрунтовано висновок, що, здійснюючи соціально-ринкове реформування економіки України, у тому числі структурну перебудову, держава має погоджувати різні напрями політики шляхом їх раціоналізації і оптимізації поведінки економічних агентів за допомогою узгодження цілей і відповідних механізмів.

4. Досліджено інституційні аспекти конкурентних відносин. Конкуренція відіграє роль механізму, що адаптує і/або модифікує; є внутрішнім механізмом створення нових інститутів, нових форм господарювання; сприяє інтеграції інститутів та формуванню глобальних інститутів.

5. Проаналізовано процеси глобалізації: виділено передумови виникнення, характерні особливості, негативні й позитивні аспекти цього процесу. Досліджено процеси трансформації конкурентних механізмів під впливом процесів глобалізації. Показано, що процес глобалізації проходить "некоректно і несправедливо". Це пов'язано з міжнародними економічними інститутами - МВФ, СБ і СОТ, які сприяють визначенням правил гри. Вони роблять це в більшості випадків в інтересах найбільш промислово-розвинених країн, ніж в інтересах світу, що розвивається. СОТ обмежує можливості проведення певної промислової політики, індустріалізації, отримання доступу до технологій.

6. Уточнено поняття глобальної конкуренції, із одного боку, як основного механізму глобалізації, що визначає зміст даного принципу, а з іншого - як особливої форми господарського зв'язку, що має свою логіку розвитку, а також за допомогою виділення специфічних особливостей, рушійних сил, внутрішніх і зовнішніх чинників глобалізації конкуренції.

7. Проаналізовано тенденцію протиставлення локалізації й глобалізації та їх взаємопроникнення. Зроблено висновок, що локалізація як незмінна стадія переходу до глобальної економіки є передумовою для активізації регіональної економіки в регіональному вимірі. Наслідки взаємодії процесів регіоналізації і глобалізації амбівалентні. Розроблено модель конкурентної взаємодії, що враховує тенденції протиставлення глобалізації та локалізації.

8. Досліджено вплив глобалізації на формування і розвиток конкурентного середовища в Україні; визначено основні аспекти конкурентної політики держави в процесі формування глобального конкурентного середовища. Розроблено ряд рекомендацій щодо входження України в глобальне економічне й політичне співтовариство. Описано специфіку конкурентних механізмів, які формуються в Україні. Незважаючи на фрагментарність і неоднорідність розвитку окремих елементів конкурентного середовища України, слід відмітити стабільність його формування у проконкурентному напрямку, що, в першу чергу, виявляється в кількісному зростанні частки конкурентного сектора. З метою послаблення впливу факторів антиконкурентного характеру і досягнення якісних зрушень на стадії трансформації, які проявляються в підвищенні рівня національної конкурентоспроможності, доцільним є посилення ролі держави у захисті і розвитку конкурентних відносин з метою закріплення досягнутих результатів ринкових перетворень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яременко О.Л., Чикина Ю.В. Конкуренция и конкурентные механизмы в экономике // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - № 580. - С. 81-84.

2. Чикина Ю.В. Конкуренция: глобализация или локализация // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 196: В 4 т. Том 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 201-207.

3. Наумейко И.В., Чикина Ю.В. Модель "Локальная versus глобальная конкуренция" // Бизнес Информ. - 2005. - № 9-10. - С. 31-35.

4. Чикина Ю.В. Трансформация механизмов конкуренции под воздействием глобализации // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 208: В 4 т. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 545-551.

5. Чикина Ю.В. Конкурентные механизмы глобализации хозяйственных систем // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 209: В 4 т. Том 4. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 1011-1017.

6. Чикина Ю.В. Роль информационной составляющей в процессах глобализации // Студенч. ежегодн. конф. "Развитие международных экономических отношений".- Харьков, 2002. - С. 6.

7. Чикина Ю.В. The globalisation impact on competition // 8-й международный молодежный форум "Радиоэлектроника и молодежь в 21 веке": Сб. материалов форума. - Харьков: ХНУРЭ, 2004. - С. 226.

8. Гурьев А.Э., Чикина Ю.В. Моделирование конкуренции на локальном vs глобальном рынках // 9-й международный молодежный форум "Радиоэлектроника и молодежь в 21 веке": Сб. материалов форума. - Харьков: ХНУРЭ, 2005.- С. 379.

Размещено на Allbest.ru

...