Шляхи підвищення економічної ефективності використання основних засобів АПК регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ АПК РЕГІОНУ

Спеціальність: Економіка сільського господарства і АПК

Федорчук Олександр Михайлович

Дніпропетровськ, 2006 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Агропромисловий комплекс України відіграє визначальну роль у досягненні продовольчої безпеки суспільства, яка є однією з основних умов стійкості та незалежності держави. Сьогоднішній його стан характеризується глибокими якісними змінами.

Нові умови господарювання, зміна відносин власності, структурні зміни в економіці, які супроводжувалися значним спадом виробництва, вимагають пошуку нових резервів для покращення ситуації. Використання внутрішніх факторів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, що є важливою умовою створення економічних резервів для сталого економічного розвитку агропромислового комплексу в майбутньому, можливе за умови раціонального рівня розвитку матеріально-технічної бази та її головної ланки основних виробничих фондів.

Кризові явища в економіці країни, посилення нееквівалентності обміну сільськогосподарської та промислової продукції, недооцінка основних засобів під час проведених чергових індексацій вартості ресурсів, недосконала амортизаційна політика спричинили спад інвестиційної активності в аграрному виробництві, уповільнення оновлення й підвищення ступеня зношуваності основних фондів, що привело до кількісних та якісних змін у їх структурі й видовому складі, а також до зниження ефективності використання основних засобів виробництва.

У зв'язку з цим значно посилюється роль їх відновлення та підвищення ефективності використання. Досягнути цього можна за умови залучення необхідної кількості інвестиційних ресурсів, потрібних для техніко-технологічного переоснащення сільського господарства з використанням нових вдосконалених засобів праці та інноваційних технологій.

В економічній літературі вивчення питань формування, підвищення економічної ефективності використання й оновлення основних засобів привертає увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Теоретичні та практичні аспекти підвищення ефективності капітальних вкладень та особливості формування основних засобів, їх функціонування й відтворення, методи обґрунтування відповідних нормативів досліджувались і висвітлені у роботах вітчизняних учених: В.Г. Андрійчука, В.Г. Більського, П.І. Гайдуцького, М.Я. Дем'яненка, О.І. Дація, В.Я. Дзиковича, М.Х. Корецького, О.В. Крисального, М.Г. Лобаса, М.Й. Маліка, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель - Веселяка, Л.Ю. Мельника, П.М. Макаренка, Г.М. Підлисецького, В.Я. Плаксієнка, П.Т. Cаблука. Разом з тим дослідження регіональних особливостей формування та оновлення основних засобів, поглиблення їх класифікації, забезпечення ефективності використання на основі інновацій, відновлення з використанням лізингу, моделювання забезпечення сільськогосподарського виробництва основними засобами з урахування фондоозброєності та фондозабезпеченості висвітлені недостатньо. Повною мірою це стосується Херсонської області, де вказані проблеми ускладнені необхідністю врахування найбільшої в країні землезабезпеченості, наявності масштабного зрошувального землеробства, трудоресурсної недостатності.

Практичне та теоретичне значення вказаних проблем визначили актуальність теми, предмет та об'єкт дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження пов'язані з науковою тематикою економічного факультету Херсонського державного аграрного університету “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження є обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності використання основних засобів АПК регіону на основі узагальнення теоретичних і методичних основ їх формування й аналізу функціонування.

Досягнення вказаної мети передбачало вирішення таких завдань:

- визначити сутність і взаємозв'язок економічної й екологічної ефективності використання основних засобів в АПК регіону;

- оцінити роль основних засобів в ефективному розвитку аграрного виробництва та тенденції їх відновлення;

- обґрунтувати методичні засади оцінки ефективності формування та використання основних засобів;

- здійснити аналіз складу та структури основних засобів і забезпеченість ними аграрного виробництва регіону;

- визначити рівень інвестування та ефективності використання лізингових операцій у забезпеченості основними засобами;

- дати оцінку впливу інноваційного процесу на ефективність використання основних засобів;

- побудувати моделі оптимального складу та структури основних засобів відповідно до рівня рентабельності, фондозабезпеченості та спеціалізації агарного виробництва регіону;

- удосконалити організаційно-економічний механізм підвищення економічної ефективності використання основних засобів.

Об'єктом дослідження є процес формування, використання та відновлення основних засобів в АПК регіону.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем формування й ефективного використання основних засобів в АПК.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних процесів, закони суспільного розвитку, основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань формування й економічної ефективності використання, інноваційного відтворення основних виробничих засобів, законодавчі та нормативні акти державних органів. За допомогою абстрактно-логічного методу уточнено сутність поняття "основні засоби", поняття ринку засобів виробництва, визначено його роль і місце у формуванні та використанні основних засобів аграрних підприємств, здійснено теоретичне узагальнення та формулювання висновків дисертаційного дослідження. Для аналізу кількісних та якісних показників сучасного стану забезпечення й економічної ефективності використання та відтворення основних засобів аграрного виробництва регіону застосовано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми порівняння (для зіставлення фактичних даних звітного року з даними за попередні роки), рядів динаміки (для характеристики зміни у часі показників досліджуваного питання), групування (групування господарств районів за рівнем фондооснащеності та фондоозброєності, рівнем технічної оснащеності), графічний (для наочного зображення отриманих результатів), кластерний і кореляційно-регресійний аналіз (для визначення й кількісної оцінки зв'язку між досліджуваними показниками).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження щодо шляхів підвищення ефективного використання та відновлення основних засобів у аграрних формуваннях Херсонської області використані Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (довідка №2-267-5/18-1 від 17.01.2006 р.). Результати досліджень використовуються у господарській діяльності агропромислових підприємств, зокрема ТОВ “Дніпро” Білозерського району Херсонської області (довідка №128-1 від 15.12.2005 р.).

Теоретичні розробки й результати дослідження використовуються у навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету під час викладання дисциплін "Інвестиційний менеджмент", "Фінанси підприємств", "Економіка галузей АПК", "Економіка підприємства", "Теорія фінансів" для студентів економічних спеціальностей (довідка №66-05/23 від 19.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковим дослідженням, у якому висвітлено власний підхід автора до сутності шляхів підвищення економічної ефективності використання основних засобів. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації є особистим доробком здобувача. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті дослідження, що належать автору.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень доповідались і обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції “Здобутки та перспективи аграрної науки та освіти в Південному регіоні України” (м. Херсон, 2004 р.), міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 2005), міжнародній науково-методичній конференції “Нормирование водопользования в орошаемом земледелии” (м. Херсон, 2005), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 2002-2005 рр.).

Публікації. Основні результати дисертації викладені в 6 наукових працях, з яких 5 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг праць становить 2,1 ум. друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 205 найменувань і 14 додатків. Загальний обсяг роботи 183 сторінки комп'ютерного тексту. Вона містить 39 таблиць, 28 рисунків і 16 формул.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність, визначено мету та завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні та методичні засади визначення економічної ефективності використання основних засобів у АПК регіону” розглянуто сутність економічної й екологічної ефективності основних засобів, їх роль у забезпеченні ефективності аграрного виробництва в умовах ринкової економіки, фактори, що впливають на ефективність використання основних засобів, а також методичні основи визначення ефективності використання виробничих засобів та їх складових.

Нами визначено, що в сучасній економічній літературі немає чіткого розмежування термінів, що стосуються складу та сутності основних засобів. Одночасно використовуються поняття “основні засоби” та ”основні фонди”. Спільним для цих категорій є тривалий термін їх застосування, використання з метою одержання прибутку, перенесення вартості частинами на вартість продукту, що створюється, схильність до зношування. До відмінностей відносимо наявність земельних ділянок, об'єктів соціально-культурного призначення, нематеріальних активів в структурі основних засобів, порядок зміни балансової вартості під час експлуатації об'єктів.

В зв'язку з цим ми вважаємо, що одним з вагомих визначень основних засобів є їх розуміння як грошового еквіваленту основних фондів-засобів праці. Основні засоби сільськогосподарського призначення поділяються за: належністю (власні й орендовані), характером використання (діючі й недіючі), призначенням (виробничі й невиробничі), участю у виробництві (активні й пасивні). Економічну ефективність їх використання характеризує низка показників - фондовіддача, фондозабезпеченість, фондоємність та ін., екологічну - рівень екологічного навантаження на довкілля.

Вважаємо, що вирішенню завдання обмеження негативних антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище з боку агропромислового комплексу та підтримці його екологобезпечного режиму функціонування сприятимуть розробка й впровадження у практику сільськогосподарської діяльності нових поколінь технічних засобів і технологій вирощування сільськогосподарських культур, утримання худоби, агрохімічних і біологічних засобів виробництва.

Оскільки екологізація є важливою складовою забезпечення сталого й економічно ефективного аграрного виробництва, вважаємо за доцільне в структурі основних засобів, особливо в регіонах ризикованого землеробства, виділяти основні засоби екологічного спрямування - зрошувальні та осушувальні меліоративні системи, дощувальну техніку, системи крапельного зрошення, системи зберігання засобів захисту рослин та мінеральних добрив. Нами визначено, що основними факторами, які впливають на еколого-економічну ефективність використання основних засобів в АПК регіону є природно-ресурсні (у т. ч., зрошення), організаційні, управлінські, комерційні та маркетингові, фінансово-економічні, трудові та виробничої спеціалізації.

Вважаємо, що від рівня використання активної частини основних засобів залежить ефективність аграрного виробництва. Втрати виробничого потенціалу на 40% за останні 15 років призвели до зменшення виходу продукції сільського господарства на 43%.

Основними проблемами використання основних засобів в сільськогосподарських регіонах країни є нестача тракторів на 42% від потреби, зернозбиральних комбайнів - на 44%, кормозбиральних комбайнів - на 49%. Знос технічного парку на 75-80% призводить до понаднормативного навантаження на 1 працюючий агрегат. Це зумовлює зрив строків проведення агротехнічних та збиральних робіт, значні збитки в АПК і вимагає нагальної розробки нових організаційно-економічних та фінансово-цінових механізмів формування та використання активної частини основних фондів на інноваційно-інвестиційній основі.

Основними джерелом відновлення основних засобів є власні кошти, що пов'язано із складною ситуацією на фінансовому ринку (високі відсоткові ставки за кредитами, недосконалість лізингових відносин, наявність інституту застави).

При цьому важливе значення має державна підтримка відновлення основних засобів через: створення спеціальних програм та фондів, заохочення державою придбання та використання сільськогосподарськими виробниками інноваційних видів техніки та технологій, розвиток нових організаційних формувань агросервісних послуг (мобільних ремонтних груп, агросервісних центрів, обслуговуючих кооперативів). Дослідження показало, що внутрішньогосподарські організаційно-економічні фактори є вирішальними в питаннях раціонального використання землі, технічних, матеріальних і фінансових ресурсів.

Але багато в чому ефективність внутрішніх факторів може підвищуватись або знижуватись під впливом макроекономічних умов зовнішнього середовища, особливо через державну політику цін, податків, регулювання виробництва залежно від потреб внутрішнього ринку і зовнішньої торгівлі. Разом з тим на регіональному рівні необхідно створити умови для росту продуктивності праці як основи формування фондів нагромадження та споживання, запровадження оптимальної спеціалізації виробництва. Кожне господарство повинно забезпечувати відтворення валового продукту відповідно до вимог ринку, попиту та пропозиції, конкуренції. Не менш важливе раціональне використання наявного виробничого потенціалу, засобів праці й інших ресурсів як важливого засобу збільшення дохідності. Такий же підхід потрібно витримувати щодо використання основних засобів у рослинництві, тваринництві й інших сферах господарської діяльності.

Для оцінки ефективності використання (віддачі) основних засобів в якості ефекту доцільно брати вартість валової продукції (у порівняльних цінах) і прибуток, виробничі ж засоби слід використовувати у середньорічному вираженні та з включенням до їх складу вартості землі. Серед методів аналізу прогнозування та планування підвищення економічної ефективності використання основних засобів слід виділити кластерний та кореляційно-регресійний аналіз, моделювання.

У другому розділі “Економічний аналіз складу й ефективності використання основних засобів у АПК Херсонської області” проведено аналіз складу, структури та рівня забезпечення основними засобами, здійснено оцінку економічної ефективності їх використання та тенденцій відтворення, в т. ч., на умовах лізингу.

Формування структури, тобто співвідношення груп, основних виробничих засобів визначається багатьма факторами: природно-економічними умовами, спеціалізацією господарств, структурою виробництва, рівнем концентрації виробництва тощо.

У складі основних засобів аграрних підприємств Херсонської області найбільшу питому вагу займають основні виробничі засоби (ОВФ) сільськогосподарського призначення, головними складовими яких є будівлі і споруди (57,1%), транспортні засоби (16,1%), машини та обладнання (13,2%). Наявність значної кількості збиткових (43%) підприємств в області особливо негативно впливає на наявність активної частки основних фондів.

Тобто мова йде про зменшення тієї частки, яка безпосередньо впливає на виробничі процеси та зумовлює обсяги виробництва сільськогосподарської продукції.

Ситуацію з відновленням техніки ускладнює спад виробництва валової продукції сільського господарства як джерела його прибутковості. Виявлену тенденцію підтверджує здійснений нами економіко-математичний аналіз тренду динаміки рівня виробництва валової продукції за період 1990-2004 рр.. Він показує, що рівень виробництва сільського господарства в цілому в 2004 р. становить 62% від рівня 1990 р.

Таким чином, до джерел розширеного відтворення основного капіталу необхідно залучати додаткові інвестиції, тоді як просте відтворення забезпечується амортизаційними відрахуваннями, що максимально наближено відображають реальне зношування об'єкта за період використання.

Тому раціональна амортизаційна політика на всіх рівнях є важливою складовою формування основних засобів. Кошти амортизаційних фондів, отримані за рахунок амортизаційних відрахувань для основних засобів за минулі роки, були знецінені внаслідок інфляції, диспаритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію тощо.

Рис. - Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства в Херсонській області за категоріями господарств (у порівняльних цінах 2000 р., млн. грн.):

Амортизація, нарахована сьогодні, не дозволяє отримати суттєвих коштів на оновлення основних засобів, а розраховувати на кошти амортизаційних фондів попередніх років сільськогосподарські підприємства не можуть. Про недостатність амортизаційних відрахувань свідчить зменшення питомої ваги амортизації у виробничих витратах сільськогосподарських підприємств.

Якщо в 1999 р. амортизація основних засобів складала 13,4%, то за п'ять наступних років у Херсонській області цей показник зменшився до 6,0%. Питома вага амортизації основних засобів має стійку та достовірну (R2 = 0,9573) тенденцію до зменшення й описується рівнянням Y.

Незважаючи на значні витрати на поточний ремонт вітчизняної техніки, внаслідок фізичного й економічного спрацювання, коефіцієнти технічної готовності та відповідно продуктивності, наприклад зернозбиральних комбайнів, щорічно знижуються на 7-15% (залежно від інтенсивності використання, умов експлуатації, кваліфікації ремонтно-обслуговуючих спеціалістів). За середніх термінів використання комбайнів понад 10 років їх сезонна продуктивність знизилася на 70% від початкової (нових). Відзначимо, що для АПК Херсонщини характерні скорочення вартості основних засобів, нерівномірне їх розміщення по адміністративних районах, зменшення наявності сільськогосподарської техніки за останні 10-12 років у 3,5-7 разів, зменшення енергетичних потужностей у 2,7-3,2 разів. Катастрофічного скорочення зазнали багаторічні насадження - майже у 3 рази зменшилася їх площа. Практично знищеним виявилося тваринництво. Поголів'я великої рогатої худоби порівняно з 1991 р. скоротилося у 22,5 разів, свиней - у 8,1 разів, овець - у 20 разів. Проте треба відмітити той факт, що в останні роки, починаючи з 2000 р., тенденції спаду в сфері АПК вповільнилися, що свідчить про перспективні можливості відродження галузі. Здійснений нами кластерний аналіз за допомогою програми Статистика 6.0, дозволив за рівнем технічного забезпечення згрупувати райони області в чотири групи. До першої групи з низьким рівнем забезпеченості технікою (по тракторах - 48,1%, по зернозбиральній техніці - 59,3%) віднесені Генічеський, Нижньосірогозький, Чаплинський, Новотроїцький, Нововоронцовський, Іванівський, Бериславський райони. Другу групу з середньою забезпеченістю технікою (54,6% та 87,7% відповідно) складають 6 районів. Третя група, до якої входять 4 райони, характеризується високою забезпеченістю тракторами (95,9%) і середньою (67,4%) зернозбиральними комбайнами. Надвисокий показник забезпеченості технікою має м. Нова Каховка.

Вважаємо, що для підвищення економічної ефективності використання основних фондів першій і другій групі районів необхідно збільшити рівень забезпеченості тракторами та зернозбиральними комбайнами, а третій групі - забезпечення зернозбиральними комбайнами.

Основними шляхами придбання основних засобів є використання власних коштів, державного фінансування, отримання кредитів від фінансово-кредитних установ і лізинг. Виходячи з сучасних умов господарювання, однією з найбільш дієвих форм придбання є лізинг, рівень якого залежно від існуючого забезпечення технікою, наявності власних фінансових ресурсів повинен коливатись у межах 5-15%.

У третьому розділі “Шляхи підвищення економічної ефективності використання основних засобів” висвітлені основні принципи та закономірності оптимізації складу основних засобів, роль інноваційного процесу в ефективності їх використання та розкрито суть організаційно-економічного механізму підвищення економічної ефективності використання основних засобів.

Дослідження показало, що використання основних засобів часом відбувалось екстенсивним шляхом: зростала кількість господарств, збільшувалась їх фондооснащеність.

Разом з цим не відбувалось якісних змін - аграрне виробництво характеризується низьким темпом оновлення основних засобів, недостатнім рівнем впровадження інновацій.

Вважаємо, що схема інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі має такі завдання:

1) визначення першочергових видів та обсягів виробничої діяльності в аграрній сфері економіки;

2) розвиток вітчизняного виробництва та постачання сільському господарству тракторів, сільськогосподарських машин, знарядь, мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, паливно-мастильних та інших матеріальних ресурсів;

3) формування системи інноваційного забезпечення розвитку визначених напрямів сільськогосподарської машинобудівної, хімічної, нафтохімічної переробної промисловості й інших промислових галузей, пов'язаних із діяльністю агропромислового комплексу.

Покращенню складу та стану основних засобів, підвищенню ефективності їх використання насамперед сприятимуть ріст рівня концентрації виробництва (до оптимальних розмірів) та раціональна його спеціалізація. Вище вказане підтверджується результатами проведеного по господарствах Херсонської області кореляційно-регресійного аналізу. Для виявлення характеру та тісноти зв'язку між рівнями фондооснащеності й ефективністю використання основних засобів нами за допомогою програми Excel було проведено кореляційно-регресійне дослідження.

У результаті його проведення ми прийшли до висновку, що з ростом фондоозброєності працівників відбувається поступове підвищення рівня рентабельності виробництва (за вирівняними значеннями). Коефіцієнт детермінації цієї залежності дорівнює 0,56.

Це свідчить про те, що ефективність виробництва в достатній мірі залежить від фондоозброєності, але на неї мають вплив і інші фактори (наприклад, спосіб організації виробництва, рівень кваліфікації кадрів, використання інноваційних розробок, ступінь зношеності основних засобів). Вважаємо, що основним фактором, який впливає на ефективність використання основних засобів у даний час (крім недостатнього рівня фондоозброєності) є наявність значної частки застарілих засобів праці. Вважаємо, що існує безпосередній зв'язок між спеціалізацією господарств і показниками економічної ефективності. Наше дослідження показало, що найкращі показники ефективності використання основних засобів спостерігаються у господарств, які зберегли сталий (сформований) напрям спеціалізації і, відповідно, у них оптимальніше поєднані активна та пасивна частини основних фондів, що, в свою чергу, є запорукою кращої ефективності виробництва.

Між обсягами валової продукції та рівнем спеціалізації існує досить високий рівень залежності.

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,72. Поглиблення спеціалізації сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, широкому застосуванню засобів механізації й автоматизації процесів, що забезпечує ефективне використання земельних угідь, матеріальних і трудових ресурсів. Отже, концентрація та спеціалізація тісно пов'язані між собою, а їх загальний вплив має велике значення на підвищення ефективності використання основних засобів.

Аналіз стану матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств Херсонської області в частині основних засобів свідчить про високий рівень руйнації виробничих приміщень і споруд, машин і обладнання, транспортних засобів, різке скорочення поголів'я основного стада, що зумовлює необхідність обґрунтування значних обсягів капітальних вкладень для оновлення та модернізації матеріально-технічної бази й визначення джерел фінансування.

Виявити оптимальну або необхідну кількість наявних основних засобів можна різними методами: прямого розрахунку, екстраполяції, експертних оцінок, групування. Для визначення оптимальної кількості наявних основних засобів в сільському господарстві Херсонської області ми використали метод групування. В агрокліматичних умовах регіону аграрним підприємствам доцільно мати фондозабезпеченість у діапазоні понад 510 тис. грн. ОВФ на 100 га с/г угідь (6 група господарств). Саме у цьому діапазоні забезпечується найбільший рівень прибутку на 100 га с/г угідь та відповідно найвищий рівень рентабельності. Фондозабезпеченість у діапазоні понад 510 тис. грн. ОВФ на 100 га с/г угідь можна визнати оптимальною для аграрних підприємств області.

Матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств у частині основних засобів включає різні види засобів праці виробничого й невиробничого призначення. Їх економічне значення полягає у тому, що вони є мірилом та основою розвитку продуктивних сил сільськогосподарського виробництва і забезпечують відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції, а також підвищення продуктивності праці.

Визначено оптимальний обсяг ОВФ у розрахунку на 1 середньооблікового працівника або фондоозброєність праці. Він повинен бути більшим, ніж 150 тис. грн. на 1 працівника (6 група господарств), що в свою чергу забезпечує найвищий рівень рентабельності.

Вважаємо, що перспективним напрямом підвищення економічної ефективності використання основних засобів є формування ринку технічних засобів та інженерно-технічних послуг. Вони мають формуватися в напрямі створення та розвитку регіональних фірмових технічних центрів, торгово-технічних центрів, фірмових магазинів з реалізації технічних засобів і запасних частин до них, машинно-технологічних формувань різних форм власності з надання виробничих послуг сільськогосподарським товаровиробникам, прокатних пунктів, структур вторинного ринку.

Аналіз ринку технічних засобів показав, що в умовах недостатньої технічної оснащеності сільськогосподарського виробництва й неможливості підвищення її рівня за рахунок купівлі нових машин надмірне списання технічних засобів є економічно невиправданим. В умовах, коли у більшості господарств власних коштів на оновлення основних засобів майже немає, а бюджетні можливості держави обмежені, перевагу слід віддавати передусім розвитку кредитних спілок, лізингу, залученню коштів інших (у тому числі іноземних) інвесторів. Організаційно-економічний механізм підвищення економічної ефективності використання основних засобів повинен включати державну підтримку сільськогосподарського товаровиробника для його економічного зміцнення, підвищенні рівня платоспроможності, зміцненні матеріально-технічної бази шляхом застосування економічних і законодавчо-правових важелів, а також виділення бюджетних цільових коштів на придбання техніки й освоєння прогресивних технологій виробництва продукції, формування цивілізованого ринку основних засобів в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і розроблено шляхи підвищення ефективності підвищення економічної ефективності використання основних засобів в умовах ринкової економіки:

1. Економічна сутність основних засобів полягає в тому, що вони є грошовим еквівалентом основних фондів та основою прогресивного розвитку економіки агропромислового комплексу. В умовах ринкової економіки разом з поняттям “основний капітал” паралельно повинні існувати категорії “основні засоби” та “основні фонди”. Найбільше значення для забезпечення ефективності аграрного виробництва має їх активна частина, тобто машини та механізми. Вони займають 20-30% у загальній вартості основних засобів, але саме ця частка забезпечує інноваційний шлях розвитку АПК. Нами визначено, що загальна величина грошової оцінки не відповідає реальній вартості основних засобів. Це зумовлює необхідність проведення найближчим часом переоцінки основних засобів до рівня їх відновної вартості, що дозволить реально оцінити виробничий потенціал аграрних підприємств. Структуру основних засобів формують такі фактори: виробничої спеціалізації, природно ресурсні, організаційні, управлінські, трудові, комерційні та маркетингові, фінансово-економічні;

2. Більшість (75-80%) основних засобів експлуатуються за межами амортизаційних строків, що вимагає значних витрат на здійснення ремонтних робіт, на відновлення працездатності технічних засобів. Знизився коефіцієнт готовності тракторів, зернозбиральних комбайнів, інших складних сільськогосподарських машин і знарядь подекуди до наднизького показника, що дорівнює 0,38. Аналіз екологічної ефективності й екологічності техніки та технологій, що використовуються в сільському господарстві, свідчить, що на 90% вони екологічно небезпечні. Це позначається на підвищенні навантаження на ґрунт і зменшенні гумусного горизонту, погіршенні структури, зниженні водопроникності, збільшенні ерозії ґрунтів;

3. Аналіз економічної ефективності використання основних засобів повинен включати обґрунтування їх раціонального складу для різних типів сільськогосподарських підприємств і галузей спеціалізації, перспективний виробничий напрям, спрямований на підвищення збільшення обсягів виробництва продукції, прибутковості й рентабельності сільськогосподарських підприємств. Для характеристики використання основних виробничих засобів застосовуються узагальнюючі (фондовіддача та фондоємність) і часткові показники. Доцільно застосовувати різні методи економічного аналізу, зокрема аналіз рядів динаміки фондооснащеності одиниці земельної площі та фондоозброєності праці, структурний аналіз складу основних фондів, статистичні групування, кластерний та кореляційно - регресійний аналіз;

4. Упродовж останніх років у Херсонській області спостерігається поступове зниження економічної ефективності використання основних засобів. Катастрофічного скорочення зазнали багаторічні насадження - їх площа зменшилася майже у 3 рази. Практично знищеним виявилося тваринництво. Поголів'я великої рогатої худоби порівняно з 1991 р. скоротилося у 22,5 разів, свиней - у 8,1 разів, овець - у 20 разів відповідно. Аналіз динаміки економічних показників сільськогосподарського виробництва у Херсонській області свідчить про певне покращення економічних показників виробництва. За період 2000-2004 рр. виробництво валової продукції у 2004 р. порівняно з 2000 р. зросло на 15,7%, або на 308,7 млн. грн., у т. ч., продукції рослинництва - на 381 млн. грн., в той час як виробництво продукції тваринництва знизилось на 72,3 млн. грн. Собівартість сільськогосподарської продукції знизилась на 11,5%. Прибуток за аналізований період збільшився майже у 7 разів, що сприяло підвищенню рівня рентабельності на 22,7%. Одночасно середньорічна чисельність працюючих у сільськогосподарському виробництві зменшилась на 48,4 тис. чол. (на 68%) і на 61% зменшились обсяги основних і оборотних засобів - основних факторів підвищення ефективності виробництва;

5. За період з 2000-2004 рр. спостерігаються переважно негативні зрушення у показниках фондоозброєності і фондозабезпеченості. Так, лише у 3 з 20 районів фондозабезпеченість збільшилася. Решта 17 районів мали за вказаний період зниження показника фондозабезпеченості. Разом з тим, за вказаний період спостерігається зростання фондоозброєності праці у 12 районах. Найвищі показники фондозабезпеченості в області мають м. Нова Каховка (1664 тис. грн. на 100 га с/г угідь) та ще два райони - Білозерський (670 тис. грн. на 100 га с/г угідь), Каланчацький (510 тис. грн. на 100 га с/г угідь). Водночас спостерігається великий розрив щодо забезпеченості між районами області. Так, фондозабезпеченість у Нижньосірогозькому районі становила у 2004 році тільки 55,0 тис. грн. на 100 га с/г угідь, або 3,3-10,9% від рівня районів з найвищими показниками фондозабезпеченості. Найвищі показники фондоозброєності праці відзначаються у м. Херсоні (653 тис. грн. на одного середньооблікового працівника), Каланчацькому та Чаплинському районах (132 тис. грн. та 103 тис. грн. відповідно);

6. Зменшення кількості техніки у сільськогосподарських підприємствах Херсонської області призводить до наднормативного збільшення навантаження на кожний працюючий агрегат, що фізично прискорює її старіння. Так, за період 1990-2004 рр. кількість тракторів і комбайнів у господарствах Херсонської області зменшилася у 3-7 разів. У 2004 р. сільськогосподарські підприємства мали 30,4% тракторів і 31,2% зернозбиральних комбайнів від рівня 1990 року. Останнє призвело до збільшення навантаження як на один трактор, так і на один зернозбиральний комбайн. Так, у 2004 р. порівняно з 1996 р. навантаження на 1 трактор в середньому зросло з 109 до 117 га, а в деяких районах цей показник складав 277 га, 175 га та 166 га відповідно. Подібну ситуацію спостерігаємо і з зернозбиральними комбайнами. За період 1996-2004 рр. навантаження зросло майже вдвічі і досягло 316 га, а в Генічеському, Каховському та Голопристанському районах цей показник значно перевищив середній по області і склав 499, 424 та 405 га відповідно;

7. Ступінь зношеності основних засобів у сільському господарстві області сягає критичних меж. При цьому підприємства змушені фінансувати інвестиції переважно з власних коштів, оскільки кредити банків, кошти інститутів спільного інвестування й інші джерела зовнішнього фінансування складають лише близько 20% від загального обсягу капітальних вкладень в економіці. Враховуючи вищевказане, в області потрібно більш інтенсивно розвивати ринок лізингових послуг. Щодо Херсонської області, то за період 2000-2005 рр. НАК “Украгролізинг” надано у лізинг 152 одиниці техніки на суму 25,7 млн. гривень. При цьому, якщо протягом 2000-2003 рр. обсяг лізингових операцій становив лише близько 5 млн. грн., то в 2004-2005 рр. - уже більше 20 млн. гривень;

8. Основними принципами оптимізації складу та структури основних засобів є приведення структури основних засобів у відповідність до спеціалізації сільськогосподарського виробництва, збільшення концентрації матеріально-технічних ресурсів на одиницю площі (зростання фондооснащеності, збільшення фондоозброєності), встановлення паритету цін на сільськогосподарську продукцію та технічні засоби, збільшення активної частки основних засобів у їх загальному обсязі, підвищення рівня інтенсивності використання техніки, розширення лізингових відносин. Важливими напрямами інноваційного процесу у вдосконаленні використання основних засобів у сільському господарстві Херсонської області є збільшення частки інноваційних підприємств до 15%, оновлення та зміцнення ремонтно-технічної бази на нових технологічних засадах, використання нових енергоємних машин з високим експлуатаційним коефіцієнтом, створення фірмових інноваційних центрів обслуговування техніки, реконструкція та будівництво нових зрошувальних систем, застосування новітніх вологозберігаючих технологій у зрошенні (крапельне зрошення), використання нових серійних видів техніки;

9. В агрокліматичних умовах Херсонської області аграрним підприємствам доцільно мати фондозабезпеченість у діапазоні понад 510 тис. грн. ОВФ на 100 га с/г угідь. Саме в цьому діапазоні забезпечується найбільший рівень прибутку на 100 га с/г угідь та відповідно найвищий рівень рентабельності. Вважаємо, що оптимальний обсяг ОВФ в розрахунку на 1 середньооблікового працівника для с/г підприємств Херсонської області (або фондоозброєність праці) повинен бути більшим, ніж 150 тис. грн.;

10. З ростом фондооснащеності працівників відбувається поступове підвищення рівня рентабельності виробництва. Коефіцієнт детермінації цієї залежності дорівнює 0,56. Наведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що ефективність виробництва в достатній мірі залежить від фондооснащеності, але на неї мають вплив і інші фактори (наприклад, спосіб організації виробництва, рівень кваліфікації кадрів, використання інноваційних розробок, ступінь зношеності основних засобів). Вважаємо, що основним фактором, який впливає на ефективність використання основних засобів у даний час є наявність значної частки застарілих засобів праці;

11. Важливим напрямом підвищення ефективності забезпечення сільськогосподарського виробництва основними засобами є розвиток вітчизняного машинобудування. Для його підтримки необхідно на державному рівні вирішити питання надання сільгосптоваровиробникам довгострокових здешевлених кредитів на термін до 6-10 років для придбання техніки. Нами визначено, що підприємствам, які виготовляють сільськогосподарську техніку, доцільно створювати фірмові технічні центри в області свого розміщення, що виправдано економічно. Ринок технічних засобів та інженерно-технічних послуг має формуватися в напрямі створення та розвитку регіональних фірмових технічних центрів, торгово-технічних центрів, фірмових магазинів з реалізації технічних засобів і запасних частин до них, машинно-технологічних формувань різних форм власності з надання виробничих послуг сільськогосподарським товаровиробникам, прокатних пунктів, структур вторинного ринку;

12. Організаційно-економічний механізм підвищення економічної ефективності використання основних засобів включає стратегію стабілізації та зростання виробництва основних засобів, базується на державній підтримці сільськогосподарського товаровиробника для його економічного зміцнення, підвищенні рівня платоспроможності, зміцненні матеріально-технічної бази шляхом застосування економічних і законодавчо-правових важелів, а також виділенні бюджетних цільових коштів на придбання техніки й освоєння прогресивних технологій виробництва продукції, на формуванні цивілізованого ринку техніки, фінансово-кредитній підтримці ринку основних засобів та агротехнічних послуг, нових організаційних формах використання техніки. агропромисловий сільський господарство

Комплексне застосування в практиці аграрними підприємствами Херсонської області результатів даного дисертаційного дослідження сприятиме покращенню їх забезпеченості основними засобами, поліпшенню їх стану та складу, підвищенню економічної ефективності використання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мармуль Л.О., Федорчук О.М. Лізинг - один із шляхів набуття та оновлення основних засобів // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Вип. 35. - Херсон: Айлант. 2004. С. 140-143 (автору належить збір, обробка, аналіз даних та висновки).

2. Федорчук О.М. Методичні підходи оцінки ефективності функціонування основних засобів в АПК // Методичні основи сучасного дослідження в сучасній економіці // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. - В 3-х Ч., - Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. - Ч. 2. - С. 173-177.

3. Федорчук О.М. Проблеми та перспективи розвитку лізингових відносин в АПК // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Вип. 34/46. - Луганськ, 2004. - С. 350-353.

4. Федорчук О.М. Машинно-технологічні станції як прогресивна організаційна форма використання техніки // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: ХДАУ. - 2003. - Вип. 30. - С. 232-235.

5. Федорчук О.М. Економічна ефективність використання та відтворення основних засобів в аграрних підприємствах // Таврійський науковий вісник: Зб. наук пр. - Херсон: ХДАУ. - 2005. - Вип. 42. - С. 247-253.

6. Федорчук О.М., Мармуль Л.О. Особливості розвитку кредитування в АПК // Зб. мат. наук. - пр. конф. “Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізми її реаліізації”. - Херсон: ХДТУ, 2004. - С. 142-143 (особистий внесок здобувача - аналіз та оцінка стану кредитування сільського господарства Херсонської області).

Размещено на Allbest.ru