Размещено на http://www.allbest.ru/

РИНКОВИЙ ПОПИТ І ЙОГО ЕЛАСТИЧНІСТЬ

План

• 1. Криві ринкового попиту
• 2. Цінова еластичність попиту та її використання
• 3. Розрахунок еластичності попиту за ціною для окремої точки на кривій
• 4. Нецінова еластичність попиту
• 5. Виграш споживача

1. Криві ринкового попиту

Ринковий попит формується як сумарний попит усіх споживачів. Залежно від споживацьких уподобань і доходів їхнє бажання та можливості придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися. У табл 4.1 наведено умовні дані про індивідуальний попит трьох споживачів на товар X. Ринковий попит - це сума індивідуальних попитів, що відповідають певному рівню цін. Інакше кажучи, це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.

Як бачимо з табл. 4.1, при ціні Р₁ тільки споживачі З виявлятиме інтерес до придбання товару X, тому ринковий попит збігатиметься з індивідуальним попитом споживача 3. Якщо ціна знизиться до рівня Р₂, то ринковий попит будуть формувати уже два споживача, а при ціні Р₃ і Р₄ - усі три.

Крива ринкового попиту показує загальний обсяг опиту всіх споживачів при будь-якій ціні (рис.4.1).

Вона виникає шляхом складання індивідуальних попитів. Оскільки криві індивідуальних попитів мають від'ємний нахил, то і крива ринкового попиту також матиме відповідний нахил.

Ринковий попит, з одного боку, залежить від тих Факторів, що впливають на індивідуальний попит, а з іншого - від самої кількості носіїв цього попиту, тобто від кількості споживачів (рис.4.2).

На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, від яких залежить кількість товару, що споживачі готові придбати, належать до нецінових. їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

-- зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;

-- зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;

-- кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;

-- цінові очікування покупців;

-- доходи споживачів.

Рис. 4.2. Фактори ринкового попиту

У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему, але розуміння механізму дії кожного з них допомагає зрозуміти реалії економічного життя.

2. Цінова еластичність попиту та її використання

споживач попит еластичність ціновий

До цього часу йшлося лише про спрямованість впливу того чи іншого фактора на попит. Однак практичне використання набутих знань вимагає й уміння виміряти силу, з якою певний фактор впливає на обсяг бажаних закупок споживача. Ця проблема вирішується за допомогою оцінки еластичності попиту.

Як відомо, на попит впливає ціна. Еластичність попиту за ціною - це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит, залишаються незмінними:

(4.1)

Еластичність тісно пов'язана з показниками нахилу кривої попиту. Однак, якщо крива попиту дає співвідношення між зменшенням чи збільшенням обсягу закуплених товарів у натуральних показниках залежно від зміни цін на 1 долар, гривню чи марку, то еластичність демонструє більш універсальну залежність - відсоткову зміну.

Оскільки крива попиту має від'ємний нахил, то еластичність попиту за ціною змінюється від нуля до мінус нескінченності. Для практичного використання еластичність попиту за ціною беруть, як правило, по модулю: \Ed\. Чим більше значення цього показника, тим більша цінова еластичність. Якщо: 0 < |E_d| < 1 - попит нееластичний; |E_d| = 1 - попит з одиничною еластичністю; 1 < |E_d| < 0 - попит еластичний.

Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема:

-- наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет;

-- часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час; частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.

Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця: загальні витрати покупця =PQ= валовий доход продавця.

На рис. 4.3 показано виграш продавця від збільшення ціни на товар та його програш від спричиненого цим зростанням ціни зменшення обсягу продажу. Якщо площа фігури P₁P₂N₂V (виграш від зростання цін) більша, ніж площа фігури Q₂Q₁N₁V (програш віт зменшення обсягу продажу), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо більшою є площа фігур Q₂Q₁N₁V то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Результат залежатиме від еластичності попиту за ціною: при |E_d| > 1 - продавець програє; при |E_d| < 1 - виграє.

В узагальненому вигляді вплив еластичності попиту на реакцію загальних витрат споживача на придбання товару залежно від зміни ціни подано в табл. 4.2. Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичним, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорційним зміні ціни.

Практика господарювання багата на приклади використання показників еластичності попиту за ціною для прийняття економічно обґрунтованих рішень. Досить часто здійснення якихось економічних дій вимагає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рекламу тощо практично не залежать від кількості глядачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розглядатися як постійні. З іншого боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, встановлюючи ціни на вхідні квитки?

Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб максимально заповнити стадіон, не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов'язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і, як результат, - до зменшення виручки. Таким чином, виручка досягає свого максимального

значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих артистів, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу, але максимізується виручка підприємця.

3. Розрахунок еластичності попиту за ціною для окремої точки на кривій

Еластичність попиту за ціною можна виміряти для нескінченно малих змін ціни в кожній точці кривої попиту. Необхідність таких розрахунків підтверджується, зокрема, тим, що на одній і тій самій ділянці кривої при застосуванні традиційної методики еластичність буде різною, якщо ціни зростають і якщо вони знижуються. Для прикладу візьмемо таку ситуацію:

Якщо ціна зросла з 10 до 12 грн., то еластичність попиту буде розраховуватися так:

E_d = [(150 - 200)/200] : [(12 - 10)/10] = -1,25

Якщо ціна зменшилася з 12 до 10 грн., то еластичність попиту буде:

E_d = [(200 - 150)/150] : [(10 - 12)/12] = -2

Дещо виправити розрахунки можна, використовуючи для розрахунку відсоткових змін середні значення ціни та попиту. Однак це не дасть точних результатів для практичного застосування, оскільки еластичність на початку кривої та в її кінці суттєво відрізняється. Ось чому потрібно розраховувати еластичність для кожної точки кривої попиту.

Припустимо, що маємо справу з лінійною кривою попиту. Вона має постійний нахил в усіх точках але не постійну еластичність, яку можна розрахувати через співвідношення відрізків на осі цін. На рис.4.4

Тоді розрахунок еластичності попиту за ціною набуде такого вигляду:

Вираз (4.2) називається формулою відстаней, її використовують для розрахунку точкової еластичності.

Отримані результати можуть бути використані також для кривих попиту з нелінійною залежністю. Для цього в точці, де потрібно визначити еластичність, проводять дотичну до кривої попиту та визначають співвідношення відрізків на осі цін: відрізка від початку координат до рівня ціни, що відповідає точці на кривій попиту, та відрізка від цього рівня ціни до точки перетинання дотичної з віссю цін.

4. Нецінова еластичність попиту

Загальний підхід до вимірювання еластичності по-попиту зберігається і тоді, коли йдеться про вплив на нього інших, нецінових факторів. Серед них особливе місце належить доходам та цінам на інші товари.

Еластичність попиту за доходами можна ви значити як співвідношення між відносною зміною попиту та відносною зміною доходу споживача (/). На рис. 4.5 показано збільшення попиту (зсув кривої вправо) на що спричинене збільшення доходу на Тоді еластичність попиту за доходами

(4.3)

Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманітніших значень: - для нормаль, них товарів; - для предметів розкоші; - для неякісних товарів.

Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача. Про такі товари йшлося у попередній темі.

Ціни на інші товари також впливають на попит, і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який називається перехресною еластичністю попиту. Перехресна еластичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів X у відповідь на одновідсоткову зміну ціни будь-якого товару У.

Якщо еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар У підвищується попит на товар Х. Такий зв'язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити певний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а отже, більшим значення еластичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший. Для комплементарних благ властиве від'ємне значення еластичності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності (зв'язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом на фотоапарати тощо).

Еластичність матиме нульове значення для товарів, які взагалі ніяк не пов'язані між собою.

5. Виграш споживача

Як було з'ясовано раніше, споживач буде купувати товар на ринку лише тоді, коли його ціна не перевищуватиме граничної корисності товару для споживача, вираженої в грошах. Проте досить часто ціна буває нижчою, ніж гранична корисність. У цьому разі споживач отримує певний виграш. З'ясування механізму отримання виграшу споживачем і є метою цього розділу.

Нехай для певного споживача гранична корисність кожної додаткової одиниці товару матиме такий вигляд:

Фактична ціна цього товару на ринку дорівнюватиме 40 грн.

Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складатимуть 160 грн., тоді як загальна корисність придбаного товару - 280 грн. (100 + 80 + 60 + 40 = 280). Різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна - це гранична корисність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого прикладу у разі придбання чотирьох одиниць товару виграш споживача становитиме 120 грн. Таким самим він буде, якщо придбано три одиниці (240 - 120 = 120). Отже, четверта одиниця - це гранична одиниця товару, яку споживач може купити, а може й не купити. У стані рівноваги споживач купуватиме товар до того часу, поки зростатиме його виграш.

Виграш споживача можна показати графічно. На рис. 4.6 показано спадну граничну корисність товару із збільшенням обсягів його закупівлі. Якщо споживач зможе придбати три або чотири одиниці товару за ціною 40 грн., то його виграш буде дорівнювати площі заштрихованої фігури.

СЕМ. Він і становитиме додатковий податковий тягар. Аналогічно можна визначити додатковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.

Практичне використання моделі вимагає кількісної оцінки функції споживання та еластичності попиту в кожний момент часу для конкретних споживачів. Найпоширенішими методами такої оцінки є ринкові експерименти, опитування споживачів для з'ясування їхніх намірів, статистичні моделі.

Ринкові експерименти та опитування споживачів фірми використовують для отримання інформації про те, як реагує обсяг попиту на зміни цін та інших факторів. Недолік опитування в тому, що дійсні результати можуть не збігатися з відповідями на запитання. Є труднощі в отриманні представницької вибірки. У протилежному випадку результати будуть малозначущі.

Размещено на Allbest.ru