Прогнозування розвитку сільського господарства і аграрної політики керівництва у забезпеченні продовольчої безпеки території

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

УДК 331.101: 334

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук

Прогнозування розвитку сільського господарства і АПК у забезпеченні продовольчої безпеки території

ЧЕЧЕЛЬ ОЛЕГ

МИКОЛАЙОВИЧ

Суми - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут економіки та прогнозування” Національної академії наук України (м.Київ)

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, Точилін Віктор Олександрович,

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування” Національної академії наук України (м. Київ)

Офіційні опоненти: член-кореспондент УААН, доктор економічних наук, професор

Кропивко Михайло Федорович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, зав. відділом інформатизації;

доктор економічних наук, Кузубов Микола Васильович,

Міжрегіональний інститут економіки та менеджменту Славістичного університету, м. Київ, професор кафедри загальноекономічних дисциплін

Провідна установа - Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, кафедра економіки агропромислових формувань.

Захист відбудеться 12 січня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 у Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми , вул. Кірова, 160.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий “ 8 ” грудня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент В.В. Пилипенко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління розвитком економіки АПК базується на прогнозних оцінках життєво важливих показників стратегії сталого розвитку країни. “Сталий розвиток” на рівні окремої держави - це стан захищеності інтересів особистості, суспільства, від внутрішніх і зовнішніх загроз - складне сплетіння основних складових національної безпеки, таких як сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно-економічна, технологічна, продовольча, інформаційна, демографічна, екологічна безпека та ін. Прогнозування проблем забезпечення населення продукцією сільськогосподарського виробництва, ціноутворення на продовольчі товари - це не тільки соціально-економічні проблеми, але й проблеми національної безпеки. Рівень продовольчої безпеки може служити безпомилковим орієнтиром для управління розвитком економіки АПК держави.

Проблеми продовольчої безпеки потрапили в поле зору представників вітчизняної економічної науки порівняно недавно. Чинником виникнення та постійного посилення уваги до цих проблем є трансформаційна криза української економіки, яка охопила усі сфери і стала суттєвою перешкодою на шляху забезпечення сталого розвитку економіки та суспільства. Тому питання встановлення рівня продовольчої безпеки територій, з метою забезпечення розвитку та передбачуваного регулювання економіки агропромислового комплексу, може розглядатися як один із найважливіших національних пріоритетів, який вимагає посиленої уваги науковців, систематизації та концептуалізації цього поняття як наукової категорії.

Фундаментальні праці вчених цього напрямку Бойко В.І., Геєця В.М., Дем'яненка С.І., Кропивка М.Ф., Кузубова М.В., Месель-Веселяка В.Я., Пасхавера Б.Й., Підлісецького Г.М., Саблука П.Т. інших видатних економістів, сформували основні шляхи оцінки та методологію обліку впливу різних чинників що формують продовольчу безпеку території на розвиток сільського гоподарства, але питання управління розвитком сільського господарства та економіки АПК по прогнозованним рівням продовольчої безпеки території ще повністю не розкрите.

Аграрна політика керівництва будь якої територіальної громади спрямована на поліпшення технічної бази й удосконалення технології виробництва, зміцнення бази збереження, переробки, транспортування продукції, із виключенням будь яких втрат у цьому складному ланцюзі. Головна мета держави - забезпечити рівновагу між попитом і пропозицією на сільськогосподарську продукцію і здійснити глибоку переробку сировини, виключивши втрати. Сюди спрямована основна частина інвестувань держави. Проведене реформування аграрної галузі та персоніфікація власників землі повинні були забезпечити комерціалізацію всіх ланок АПК, створити ринкові інфраструктури завдяки оптимальній ціновій, податкової, кредитної і митної політики, вибіркового підходу у державній підтримці суб'єктів сільськогосподарського виробництва, а також за допомогою заходів, що забезпечують науково-технічне, технологічне і кадрове зміцнення галузі. Але практика показала, що ми поки що не досягли своєї мети через вкрай незадовільну наукову пропрацьованість питань і інструментів аграрної стратегії, слабке упровадження ринкових механізмів і низьку кваліфікацію управлінського персоналу. Сьогодні практично не існує усталеного визначення категорії “продовольча безпека”, методології, яка б дозволяла використуючи об'ємні дослідження стану територій для визначення факторних полів, що формують продовольчу безпеку, врахувати вплив розвитку економіки АПК на всі галузі економіки країни та збалансованість роботи підсистем АПК. Ця ситуація вимагає розроблення інформаційних та методичних основ, фрагментів програмного забезпечення досліджень цього напрямку, спонукає на використання таких методів економічного аналізування як: діскримінантний аналіз, метод головних компонент, факторного аналізу, теорії прогнозування і т. і. для розроблення та використання обґрунтованих рішень регуляторного впливу на розвиток економіки АПК регіонів чи держави в цілому. Потрібна методика, яка б допомогла на основі економічного аналізу розробляти перелік та спрямованість заходів для попередження можливостей виникнення кризових ситуацій, відповідаючи вимогам доступності, гнучкості та адаптивності до практичного застосування в сучасних умовах. Все це і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, іі структуру та зміст.

Розроблення методології встановлення рівня продовольчої безпеки території та прогнозування розвитку економіки АПК дасть можливість керівникам територіальних громад приймати обґрунтовані рішення по управлінню регуляторними заходами щодо вирішення проблем продовольчої безпеки. З цього випливає, що дисертаційна робота є актуальною для економіки агропромислового комплексу держави як з наукової так і з практичної сторони.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень проведених в інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України по темам: “Методологічні засади і методи прогнозування кон'юнктури ринку товарів” номер держреєстрації № 0198U004320 (1998 - 2000 рр.) та “Формування ринків в економіці перехідного типу” номер держреєстрації № 0100U004849 (2000 - 2003 рр.)

Об'єкт дослідження - процес діагностування становища економіки агропромислового комплексу України, що визначає сталість продовольчої безпеки на різних рівнях ієрархії організації та управління.

Предмет досліджень - методологія оцінки та аналізу впливу окремих факторів на можливості забезпечення продовольчої безпеки території.

Ціль роботи - підвищення ефективності управління продовольчою безпекою території за рахунок прогнозованого планування та аналізування економічного стану функціонування агропромислового комплексу території в ринкових умовах.

Для досягнення поставленої цілі були сформульовані наступні завдання:

– провести дослідження сучасних процесів державного регулювання економічного розвитку АПК і функціонування аграрних ринків в Україні та в розвинених державах з ринковою економікою, уточнити категоріальний та методологічний апарат розвитку розуміння продовольчої безпеки території як однієї з фундаментальних категорій економічної науки;

– розробити методологію створення моделі для аналізу впливу значущих факторів на рівень продовольчої безпеки території;

– провести теоретичні дослідження процесів і методів прогнозування окремих параметрів та встановлення характеру впливу факторів економічного розвитку АПК в залежності від протяжності періоду прогнозування в умовах нечіткої або недостатньої інформації та різкозмінних рядів попиту для стабілізації стану продовольчої безпеки регіону, вибору переліку показників та критеріїв, вибору варіантів регулюючих рішень;

– провести оцінку можливостей стабілізації рівня продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань особи, що приймає регулятивне рішення в процесі прогнозування для управління розвитком економіки АПК регіону.

Ідея роботи - на основі сучасного економічного аналізу використати найбільш точні, чіткі й маловитратні методи прогнозування окремих індикаторів економічного розвитку АПК та методи класифікації в моделі визначення рівня продовольчої безпеки території для підвищення ефективності управління розвитком економіки АПК.

Методи дослідження. Загальною методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, праці і розробки провідних українських та зарубіжних вчених з питань продовольчої безпеки, економіки природокористування, нормативно-правові акти з питань економічної, природоохоронної та оздоровчої діяльності в Україні та інших країнах. Інформаційну основу дисертації склали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань економічної діяльності в агропромисловому секторі, матеріали статистичної звітності Держкомстату, різних міністерств і відомств, власні дослідження автора. Для досягнення поставленої в роботі цілі були використані: принципи історизму і наукової об'єктивності; методи аналізу, синтезу, з широким вживанням порівняльного та проблемного аналізу; методи теорії імовірності та математичної статистики, прогнозування, включаючи методи розпізнавання образів, діскримінантного аналізу, головних компонент та Байєсовський метод прогнозування.

Наукові положення, які захищає автор:

Уточнене визначення терміну “продовольча безпека”.

Модель та алгоритм короткотермінового прогнозування факторів розвитку економіки АПК для умов стабільного зростання економіки території із забезпеченням необхідної точності прогнозу.

Модель та алгоритм короткотермінового прогнозу, що об'єднує модель, отриману на основі статистичної інформації, а також досвід та висновки фахівця, який провадить прогноз, чи приймає регуляторне рішення.

Методику оцінки можливостей стабілізації рівня продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань фахівця, що приймає регуляторне рішення в процесі прогнозування для управління розвитком економіки АПК регіону.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором:

вперше:

запропонований новий комплексний підхід для оцінки стану продовольчої безпеки регіону з урахуванням інформативного факторного простору, що формує рівень продовольчої безпеки території;

запропоновано використання Байєсовської процедури прогнозування факторів, які впливають на продовольчу безпеку регіону в нестабільних умовах зовнішньої середи та є базовими при визначенні кризисності стану регіону;

удосконалено:

уточнено визначення терміну “продовольча безпека” з позиції повноти врахування всього спектру впливаючих факторів та інформаційної середи;

методику визначення ступеня кризисності продовольчого стану у регіоні використанням комплексного врахування показників та побудови розділяючих поверхонь продовольчої безпеки територій регіонів;

дістало подальшого розвитку:

- встановлення блоків факторів, які впливають на рівень продовольчої безпеки території та рекомендацій щодо їх взаємо узгодженого врахування при діагностиці ситуації.

Обґрунтованість та достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій доведена теоретичними дослідженнями закономірностей встановлення характеру впливу окремих факторів економічного розвитку АПК та їх сукупностей на рівень продовольчої безпеки територій в співставленні з статистичними даними окремих регіонів. Відносна похибка апроксимуючих моделей у більшості класів факторів не перевищувала 6 - 10%.

Наукове значення роботи полягає у розробці та використанні методики Байєсівської процедури прогнозування факторів впливу на рівень продовольчої безпеки території та комплексної оцінки стану продовольчої безпеки території, що дозволяє здійснювати оцінку формування рівня продовольчої безпеки з урахуванням впливу інформативного факторного простору. Розроблені методики, моделі та алгоритми прогнозування стану продовольчої безпеки території можна використовувати при дослідженні економічних, екологічних та соціальних явищ будь-яких розмірностей.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення використання результатів за розробленою методологією полягає в можливості встановлення фактичного рівня продовольчої безпеки території та можливості керівним структурам приймати науково обґрунтовані рішення з управління регуляторними важелями щодо вирішення питань і проблем продовольчої безпеки території та напрямків розвитку економіки агропромислового комплексу цієї території. Крім того, створення науково обґрунтованої методики прогнозування рівня продовольчої безпеки територій з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та корегуючого впливу особи, що приймає регулятивне рішення в процесі прогнозування дозволить поширити ії не тільки в агропромисловому комплексі, а й розповсюдити на інші галузі в умовах коротких часових рядів спостережень, непередбачуваних коливань попиту та об'ємів агропромислового виробництва.

Методологія прогнозування розвитку сільського господарства і АПК у забезпеченні продовольчої безпеки території, розроблена в дисертаційній роботі, була використана при підготовці Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 року за № 1877-ІV та Закону України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” від 18 жовтня 2005 року за № 2982-ІV (Довідка про впровадження Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України № 06-13 / 15 - 70 від 25 жовтня 2006р.)

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору і є його особистим науковим доробком.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження та практичні результати доповідалися та обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах, а саме: на міжнародній науково-практичної конференції “Аграрний форум - 2006” (м. Суми, 25-29 вересня 2006 року) та на щорічних науково-практичних конференціях в Інституті економічного прогнозування Національної академії наук України (м.Київ) в 2002 - 2005рр.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 наукових праць загальним обсягом 2,7 др. арк., які є особистим доробком автора, в т. ч. автором опубліковано 3 статті в наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 206 стор. комп'ютерного тексту, який включає 17 таблиць, 8 рисунків, список використаних джерел (91 найменувань) на 8 стор., додатки - 48 стор. Обсяг основного тексту становить 158 стор.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні основи оцінки факторів впливу на рівень продовольчої безпеки території та методологія прогнозування розвитку економіки АПК” проведені дослідження сучасних процесів державного регулювання економічного розвитку АПК і функціонування аграрних ринків в Україні та в розвинених державах з ринковою економікою, уточнений категоріальний і методологічний апарат досліджень розвитку розуміння продовольчої безпеки території як однієї з фундаментальних категорій економічної науки; розроблена методологія створення моделі для аналізу впливу значущих факторів на рівень продовольчої безпеки території.

Будь який організм, об'єкт, структура, держава, цивілізація прагнуть якомога розвинути, подовжити свій життєвий цикл, що потребує знань і розроблення методів і методологій коротко- і довгострокового прогнозування результатів діяльності з врахуванням можливого впливу складного сплетіння внутрішніх і зовнішніх чинників основних складових безпеки існування. Зазвичай безпеку трактують як стан захищеності життєво необхідних інтересів людини, громади (суспільства), держави (людства) від внутрішніх та зовнішніх загроз. При цьому під життєво важливими інтересами розуміється сукупність потреб, задоволення яких надійно забезпечує існування і можливості прогресивного розвитку особистості, суспільства, держави. Науково коректним визначенням терміну “продовольча безпека” є “стан захищеності продовольчих інтересів особи, суспільства, держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, при якому забезпечується коректно вимірюваний вплив факторів за наявністю інформаційної середи, охорона довкілля, прогнозування ситуації, що дозволяє забезпечувати функціонування людини, економіки та промисловості, контролювання кризових ситуацій та забезпечення всіх верств населення якісним продуктами в достатній кількості”.

Прогнозування поведінки такої складної системи як розвиток економіки агропромислового комплексу потребує вивчення, розроблення і використання сучасних методів і методологій коротко - і довгострокового прогнозування результатів діяльності агропромислового комплексу з врахуванням можливого впливу складного сплетіння внутрішніх і зовнішніх чинників основних складових продовольчої безпеки територій. Методологічна схема аналізу стану продовольчої безпеки повинна складатися з наступних етапів:

встановлення складу загроз та формування моніторингу стану продовольчої безпеки;

визначення та структуризація показників продовольчої безпеки, математичних методів обробки спостережень;

визначення ступеню дії загроз продовольчій безпеці, класифікація територій по рівням дії загроз;

прогнозування перспективних станів територій по продовольчій безпеці при реалізації того чи іншого сценарію розвитку ситуації;

вибір найбільш ефективних заходів регулювання економіки АПК.

Другий розділ “Моделювання показників розвитку економіки АПК, що впливають на стан продовольчої безпеки території” присвячено формуванню наукового підходу до вирішення проблем прогнозування і управління продовольчою безпекою території, методичного обґрунтування прогнозування розвитку економіки АПК та стану продовольчої безпеки території, розробці методики експертно-статистичного відбору значущих інформативних чинників, що впливають на розвиток економіки АПК та продовольчу безпеку території. В розділі запропонований оригінальний метод встановлення рівня продовольчої безпеки території, який може бути реалізований наступним чином:

проводиться квантування даних на деяку кількість рівнів з переводом їх з класу фізичних в клас номінальних даних;

оцінюються ймовірності зв'язків між окремими змінними;

вибираються оптимальні сценарії (маски) на основі прийнятого критерію (наприклад критерію мінімуму ентропії);

формується генераційна система;

формуються можливі структурні кандидати для заданої кількості змінних;

оцінюється ступінь відповідності варіанту сценарію за критеріями точності і інформативності;

розраховується найбільш точний об'єктний сценарій з врахуванням апріорних даних про можливу структурну систему.

В основу типологічної класифікації були встановлені технологічні чинники, а політетичної - базові статистичні показники, за допомогою яких встановлюється однорідність типових груп територій по продовольчій безпеці. При цьому класифікація виявляється найбільш ефективною, якщо вона проведена по істотних чинниках для об'єктів, що класифікуються і показниках, виділення яких може бути проведене шляхом оцінки їх інформативності експертами. У статистичних дослідженнях групування первинних інформативних даних є основним, а може і єдиним узагальнюючим способом встановлення правил віднесення об'єкта до однієї або декількох груп (категорій, класів) на основі вимірювання деякого числа його характеристик (ознак) і побудови опису класів. При цьому не завжди вдається однозначно встановити міру приналежності об'єкта управління до цілком певного класу. Однак застосування теорії розпізнавання образів значно полегшує проведення класифікації параметрів продовольчої безпеки. Структура і взаємозв'язки інформативних чинників наведені.

Де: 1 - адекватність (відображення реальних процесів, відповідність суті явищ);

2 - достатність (забезпечення необхідної точності процесу);

3 - вимірність (можливість кількісного вимірювання);

4 - динамічність (обґрунтування заданих показників з урахуванням можливості їх розвитку у часі);

5 - інформативність (забезпечення об'єктивності, повноти і правдивості);

6 - визначеність (однозначність розуміння і тлумачення);

7 - науковість (теоретична систематизація об'єктивних відомостей).

Для визначення початкового факторного поля був застосований метод експертних оцінок, за допомогою якого по запропонованій методиці була досягнута достатня узгодженість думок фахівців, вибір сукупності чинників і встановлення їх переваг, обґрунтована можливість формування факторного простору для побудови математичної моделі аналізу рівня продовольчої безпеки території.

При формуванні системи чинників, що характеризують рівень продовольчої безпеки території, до них ставляться різні вимоги: максимальна інформативність з точки зору дійсно правильного розмежування на класи, взаємна некорельованість, та мінімальне спотворення внутрішньої і зовнішньої геометричної структури початкових спостережень тощо. Виконання цих вимог можливе за допомогою багатомірного статистичного аналізу, який дозволяє встановлювати неявні закономірності, об'єктивно існуючі в явищах, що вивчаються.

Найбільш перспективним і прийнятним виявився факторний аналіз, і зокрема, метод головних компонент. Оцінки впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території на основі факторного аналізу повинні включати в собі: на першому етапі - оцінки чинників фахівцями; на другому етапі - оцінки з урахуванням різнорідності інформації сукупності даних, що досліджується. Метод головних компонент дозволяє узагальнювати значення елементарних ознак і знижувати розмірність факторного поля, що формує рівень продовольчої безпеки. Математичне моделювання визначення впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території дозволило провести поетапне перетворення матриці початкових даних для відображення найбільш важливих властивостей стану агропромислового комплексу регіонів, без спотворення початкової інформації.

У третьому розділі “Управління економікою АПК за індикаторами рівня продовольчої безпеки території” наведена розроблена методика побудови розділяючих поверхонь класів, що характеризують стан продовольчої безпеки з використанням дискримінантного аналізу і експертних оцінок та правила оцінювання стану територій і встановлення граничних рівнів показників продовольчої безпеки території для управління економікою АПК. В розділі розкрита сутність стратегії управління рівнем продовольчої безпеки регіону і наведено приклад розрахунку з оцінки стану продовольчої безпеки областей України.

Згідно створеної моделі оцінки стану продовольчої безпеки території на першому етапі за допомогою експертизи визначається ряд територій-зразків, що характеризують нормальний і анормальний рівень стану продовольчої безпеки території. До територій - зразків відносимо ті території, щодо яких найбільша узгодженість думок експертів встановлена за допомогою коефіцієнтів конкордації.

За даними показників, що впливають на рівень продовольчої безпеки цих територій - зразків, проводиться формування двох матриць. Перша матриця відбиває множину параметрів стану цієї території, що характеризують земельну площу, площу ріллі, посівну площу, кількість опадів, кількість сонячних днів, середні декадні температурні дані, кількість річок, водойм та потреби у воді, чисельність людей, що проживають на цій території, кількість зайнятого населення, кількість зайнятого населення в АПК, кількість фахівців в АПК, довжину автодоріг та щільність доріг загального користування тощо.

Друга матриця складається з параметрів, що характеризують стан виробництва продукції цим людським потенціалом на території, що досліджується: виробництво основних продуктів харчування (борошна, хліба, масла, олії, сирів, ковбас, консервів, цукру), врожайність основних сільськогосподарських культур, валовий збір основних сільськогосподарських культур, середні ціни на основні продукти харчування, поголів'я худоби та птиці, доходи населення, середньомісячна заробітня плата в АПК, структура доходів, структура витрат, розподіл населення за рівнем середньодушових витрат, споживання основних харчових продуктів (хліба, м'яса, молока, яєць, картоплі, овочів, риби, олії, цукру), валова додана вартість по території, валова додана вартість в АПК, валова додана вартість на 1 особу, інвестиції в основний капітал та в основний капітал АПК, валова продукція АПК та на 1 особу в АПК, обсяг експорту, обсяг імпорту, структура експорту та імпорту, витрати палива, електроенергії та мастил; витрати на НТР, обсяги інноваційної продукції, тощо.

Ефективність результатів людської діяльності з точки зору продовольчої безпеки території може бути оцінена за двома сценаріями: перший - по нормованим рівням споживання жирів білків та вуглеводів для кожної вікової та професійно зайнятих груп населення з встановленням діапазону відхилень по кожному медичному нормативу, а другий - по рівню середньої тривалості життя населення цієї території.

При оцінці за другим сценарієм ефективність отриманих результатів з точки зору продовольчої безпеки території оцінюється крім двох матриць, що характеризують стан території та стан виробництва на цій території, ще й матрицею стану наявності житла, роботи, медицинського обслуговування та характеристиками середньої тривалості життя населення цієї території.



Рис. 2. Схема взаємозв'язку показників стану території, виробничих показників, умов проживання та ефективності їх існування.

Де: М ПКУ - матриця показників природно-екологічних умов території;

М ВС -матриця показників виробничого середовища території;

М Ж,Р,М - матриця наявності житла, роботи, медичних послуг.

За допомогою дискримінантного аналізу проводиться класифікація решти територій, що залишилися, на дві групи: нормальну і анормальну. Райони, що попали в анормальну групу, знов даємо на експертизу, за результатами якої розділяємо їх на дві нові групи: райони з кризовою і з передкризовою ситуацією. Далі, аналогічно першому етапу, визначаємо групи з передкризовою і кризовою ситуацією. Класифікація територій за станом рівня продовольчої безпеки областей України, була здійснена по програмі Mathcad - 2000. аграрний продовольчий безпека інтервенція

Використання покомпонентного аналізу багатомірних векторів дозволяє визначати рівень стану продовольчої безпеки території не тільки в окремих районах, областях, але і діагностувати стан індикаторів рівня продовольчої безпеки будь-якої території. Цей метод надає також можливість особі, що приймає рішення по розподілу фінансів розвитку території, робити висновки про ситуацію, що склалася, аналізуючи показники блоків індикаторів рівня продовольчої безпеки території. Двоетапна процедура визначення рівня продовольчої безпеки території дозволяє на першому етапі розділити стан продовольчої безпеки на два рівні, а на другому етапі провести розділення стану ще на два рівня, що дозволяє при збереженні достатньої диференціючої здатності, спростити визначення порогових рівнів і підвищити надійність класифікації. Запропоновані правила отримання покомпонентних оцінок дозволяють будувати ефективну шкалу оцінок індикаторів стану продовольчої безпеки території, блоків індикаторів і стану території загалом. Використання для аналізу стану рівня продовольчої безпеки території методу дискримінантного аналізу передбачає скалярне порівняння згорнених векторів. Це дає можливість зменшити вплив суб'єктивної складової експертизи, а при накопиченні достатнього обсягу інформації в групах територій-зразків майже повністю виключити цей вплив. Застосування методу заснованого на комбінації дискриминантного аналізу і експертних оцінок для скалярного порівняння згорнених векторів дозволяє провести ефективну класифікацію територій. Так для України з розподілом територій згідно адміністративного поділу проведено розділення територій на три групи: з нормальним, передкризовим і кризовим станом рівня продовольчої безпеки територій.

групи: з нормальним, передкризовим і кризовим станом рівня продовольчої безпеки територій.

1 - кризовий,

2 - передкризовий,

3 - нормальний.

Використання отриманих моделей прогнозування рівня продовольчої безпеки території можливе у двох напрямках: чисте прогнозування рівня продовольчої безпеки з метою оцінки майбутньої ситуації в регіоні або для порівняння з іншими територіями; чи прогнозування з метою управління рівнем продовольчої безпеки території в межах її фінансування. І в першому і в другому випадках розраховується дискримінантна функція, як міра повної моделі стану продовольчої безпеки території.

Z=C0*X0+C1*X1+C2*X2+C3*X3+C4*X4+C5*X5+C6*X6

Де: Z - значення дискримінантної функції як міри повної моделі стану продовольчої безпеки території;

X - чисельні значення розглядаємих показників, що формують рівень продовольчої безпеки території за поточний рік;

C - чисельні значення коефіцієнтів дискримінантної функції, що відбивають кількість виділених коштів на даний показник у поточному році.

При чистому прогнозуванні (прогноз зміни показників по роках ведеться в межах лімітованих коштів по кожному показнику окремо) розраховуються нові Сі, і встановлюється новий рівень продовольчої безпеки території. При прогнозуванні з метою управління рівнем продовольчої безпеки території, на виділені для території кошти прогнозуємо зміну показників Сі для досягнення максимально можливої середньої тривалості життя населення, як кінцевого результату управління рівнем продовольчої безпеки території. В залежності від потрібного рівня Сі виділяємо для цього показника необхідні кошти на досягнення такого результату в рамках загального ліміту коштів для розвитку території. Розроблена методика встановлення рівня продовольчої безпеки території дає можливість керівництву певного регіону не тільки мати наглядне зображення сучасного стану рівня продовольчої безпеки підвідомчих складових (районів, територіальних громад) території, а й мати прогнозну карту змін продовольчої безпеки територій в майбутньому, тобто управляти розвитком АПК економічними важелями.

ВИСНОВКИ

Дисертація є самостійною працею, в якій здійснено нове рішення важливої наукової задачі прогнозування ефективного розвитку та регулювання економіки АПК за індикаторами рівня продовольчої безпеки території (регіону).

Через незадовільне наукове забезпечення питань прогнозування стану об'єктів і об'ємів своєчасного регулюючого втручання, недосконалість інструментів аграрної стратегії, повільне впровадження ринкових механізмів, державне регулювання економіки АПК за рахунок створення і регулювання правової основи для прийняття економічних рішень, макроекономічної стабілізації економіки, соціально-орієнтований розподіл ресурсів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, визначення вимог по охороні довкілля та захисту сфери існування людини - поки що є малоефективним.

Для підвищення ефективності управління продовольчою безпекою території за рахунок спрогнозованого планування економічного стану функціонування агропромислового комплексу території в ринкових умовах проведені дослідження сучасних процесів державного регулювання економічного розвитку АПК і функціонування аграрних ринків в Україні та в розвинених державах з ринковою економікою, уточнений категоріальний та методологічний апарат розвитку розуміння продовольчої безпеки території як однієї з фундаментальних категорій економічної науки; розроблена методологія створення моделі для аналізу впливу значущих факторів на рівень продовольчої безпеки території; проведені теоретичні дослідження процесів та методів прогнозування окремих параметрів в умовах нечіткої або недостатньої інформації та різкозмінних рядів попиту для стабілізації стану продовольчої безпеки території, вибору переліку показників та критеріїв вибору варіантів регулюючих рішень; проведено оцінки можливостей стабілізації продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань особи, що приймає регулятивне рішення в процесі прогнозування. На основі економічного аналізу були використані сучасні методи прогнозування окремих індикаторів економічного розвитку АПК та методи класифікації в моделі встановлення рівня продовольчої безпеки території. На базі отриманих результатів виконаного дослідження були зроблені наступні висновки:

1. Сформульовано уточнене визначення терміну “продовольча безпека” з позиції повноти врахування всього спектру впливових факторів та інформаційного середовища; як “стан захищеності продовольчих інтересів особи, суспільства, держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, при якому забезпечується коректно вимірюваний вплив факторів за наявністю інформаційного середовища, охорона довкілля, прогнозування ситуації, що дозволяє забезпечувати функціонування людини, економіки та промисловості, контролювання кризових ситуацій та забезпечення всіх верств населення якісними продуктами харчування в достатній кількості.”

2. Прогнозування поведінки такої складної системи як розвиток економіки агропромислового комплексу потребує вивчення, розроблення і використання сучасних методів і методологій коротко- і довгострокового прогнозування результатів діяльності агропромислового комплексу з врахуванням можливого впливу складного сплетіння внутрішніх і зовнішніх чинників основних складових продовольчої безпеки територій. Вперше запропонований оригінальний метод встановлення рівня продовольчої безпеки території з врахуванням широкого спектра чинників, класифікованих по окремих блоках: природно-екологічні і ресурсні умови, макроекономічні умови, економічні, соціальні та науково-технологічні умови.

3. Математичне моделювання визначення впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території передбачає поетапне перетворення матриці початкових даних, для відображення найбільш важливих властивостей стану економіки агропромислового комплексу регіону, без спотворення початкової інформації. Оцінки впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території на основі факторного аналізу повинні включати в собі: на першому етапі - оцінки чинників фахівцями; на другому етапі - оцінки з урахуванням різнорідності інформації сукупності даних, що досліджується.

4. Вперше запропоновано використання Байєсовської процедури прогнозування факторів, які впливають на продовольчу безпеку регіону в нестабільних умовах ринкової середи та є базовими при визначенні кризисності стану регіону. Запропонований новий комплексний підхід для оцінки стану продовольчої безпеки регіону з урахуванням інформативного факторного простору, що формує рівень продовольчої безпеки території.

5. Використання методу головних компонент дозволяє узагальнювати значення елементарних ознак і знижувати розмірність факторного поля, що формує рівень продовольчої безпеки.

6. Запропоновано методику визначення ступеня кризисності продовольчого стану у регіоні з використанням комплексного врахування показників та побудови розділяючих поверхонь рівнів продовольчої безпеки територій. Розроблено модель та алгоритм короткотермінового прогнозування факторів розвитку економіки АПК для умов стабільного зростання економіки території та досягнення запрограмованого рівня продовольчої безпеки території із забезпеченням необхідної точності прогнозу, що об'єднує модель, отриману на основі статистичної інформації, а також досвід та висновки фахівця, який провадить прогноз, чи приймає регуляторне рішення. Дістала подальшого розвитку методика оцінки можливостей стабілізації рівня продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань фахівця, що приймає регуляторне рішення в процесі прогнозування.

7. Запропонований метод встановлення рівня продовольчої безпеки території повинен реалізуватися наступним чином:

проводиться квантування даних на деяку кількість рівнів з переводом їх з класу фізичних в клас номінальних даних;

оцінюються ймовірності зв'язків між окремими змінними;

вибираються оптимальні сценарії (маски) на основі прийнятого критерію (наприклад критерію мінімуму ентропії);

формується генераційна система;

формуються можливі структурні кандидати для заданої кількості змінних;

оцінюється ступінь відповідності варіанту сценарію за критеріями точності і інформативності;

розраховується найбільш точний інформований сценарій з врахуванням апріорних даних про можливу структурну систему.

8. Використання запропонованого методу, заснованого на комбінації експертних оцінок та дискрімінантного аналізу при аналізуванні рівнів продовольчої безпеки областей України по врахованих показниках дозволило встановити шість великих таксонів (1 - Крим, Луганська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська; 2 - Кіровоградська, Одеська, Хмельницька, Тернопільська; 3 - Київська, Херсонська, Сумська; 4 - Донецька; 5 - Волинська, Рівненська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька; 6 - Вінницька, Житомирська, Запорізька, Миколаївська, Полтавська, Чернігівська). Розподіл областей України на три групи по рівню продовольчої безпеки (нормальний, передкризовий та кризовий) дав наступні результати: нормальний - Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Харківська; передкризовий - Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська; кризовий - Донецька, Житомирська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, АР Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Луганська.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чечель О.М. Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки // Економіка АПК, № 8, 2000, с. 73 - 76.

2. Чечель О.М. Необхідність державного регулювання ціноутворення на продукцію сільського господарства // Економіка АПК, № 5, 2001, с. 91- 96.

3. Чечель О.М. Регулювання формуванням та розвитку економіки агропромислового комплексу як основи продовольчої безпеки території//Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”, - 2005, - № 6-7 (18-19), - с. 81-87.

4. Чечель О.М. Прогнозування попиту на однорідний продовольчий ресурс в умовах нечіткої інформації // К.: Автограф. 2006 - 24с.

АНОТАЦІЯ

Чечель О.М. Прогнозування розвитку сільського господарства і АПК у забезпеченні продовольчої безпеки території. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Сумський національний аграрний університет, Суми, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблем прогнозування розвитку ефективного регулювання економіки АПК за індикаторами рівня продовольчої безпеки території. На основі аналізу економічних проблем розвитку АПК, практики державного регулювання аграрного сектору в Україні та в країнах з розвиненими ринковими відносинами, аналізу сучасного стану факторів впливу на рівень продовольчої безпеки території запропонована нова методологія прогнозування розвитку економіки АПК. Уточнене визначення терміну “продовольча безпека”.

Розроблені моделі прогнозування показників розвитку економіки, які впливають на стан продовольчої безпеки території з урахуванням проблем екологізації економіки АПК, розроблені методики експертно-статистичного відбору значущих інформативних чинників, порядок і використання результатів процедур методу головних компонент при прогнозуванні розвитку економіки АПК регіону.

Визначені правила оцінки стану території та встановлення граничних рівнів показників продовольчої безпеки території на основі використання методики побудови розділяючих поверхонь класів, що характеризують стан продовольчої безпеки. Сформульована стратегія управління економікою АПК регіону в залежності від рівня продовольчої безпеки для даної території в умовах використання коротких часових рядів спостережень.

Ключові слова: економіка АПК, управління, прогнозування, продовольча безпека.

Чечель О.Н. Прогнозирование развития сельского хозяйства и АПК в обеспечении продовольственной безопасности территории. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Сумский национальный аграрный университет, Сумы, 2006.

Диссертационная работа посвящена решению проблем прогнозирования развития эффективного управления экономики АПК по индикаторам уровня продовольственной безопасности территории. На основе анализа экономических проблем развития АПК, практики государственного регулирования аграрного сектора в Украине и в странах с развитыми рыночными отношениями, анализа современного состояния факторов, влияющих на уровень продовольственной безопасности территории, предложена новая методология прогнозирования развития экономики АПК.

Уточнено определение термина “продовольственная безопасность”.

Разработаны модели прогнозирования показателей развития экономики, которые влияют на состояние продовольственной безопасности территории с учетом проблем экологизации экономики АПК, разработаны методики экспертно-статистического отбора значимых информативных факторов, порядок и использование результатов процедур метода главных компонент при прогнозировании развития экономики АПК региона по показателям уровней продовольственной безопасности. Использование метода главных компонент позволило обобщить значения элементарных признаков и уменьшить размерности исследуемого факторного поля, которое формирует уровень продовольственной безопасности территории.

Установлены правила оценки состояния территории и выявления предельных уровней показателей продовольственной безопасности территории на основе использования методики построения разделяющих поверхностей классов, которые характеризуют состояние продовольственной безопасности. Сформулирована стратегия управления экономикой АПК региона в зависимости от уровня продовольственной безопасности для данной территории в условиях использования коротких временных рядов наблюдений. Разработана модель и алгоритм краткосрочного прогнозирования факторов развития экономики АПК для условий стабильного роста экономики территории с целью достижения запрограммированного роста экономики этой территории с обеспечением требуемой точности прогноза, которая объединяет модель, полученную на базе статистической информации, и опыт, выводы специалиста, осуществляющего прогноз или принимающего регуляторное решение. Получила дальнейшее развитие методика оценки возможностей стабилизации уровня продовольственной безопасности территории на основе одновременного учета внешних интервенций в ряды временного спроса и пожеланий специалиста, принимающего регуляторное решение в процессе прогнозирования.

Использование предложенного метода, базирующегося на комбинации экспертных оценок и дискриминантного анализа при установлении и анализе уровней продовольственной безопасности областей Украины по учтенным показателям позволило выделить шесть больших таксонов с градацией по трем уровням продовольственной безопасности для возможного перераспределения ресурсов с целью достижения максимального эффекта от использования инвестиций.

Ключевые слова: экономика АПК, управление, прогнозирование, продовольственная безопасность.

Chechel O. N. Prognostication of development of agriculture and AIC in providing of food safety of territory. - Manuscript.

Dissertation for acquiring a scientific degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.07.02 is agrarian economics and AIC. - Sumy national agrarian university, Sumy, 2006.

Dissertation work is devoted the decision of problems of prognostication of development of the effective adjusting of economy of AIC after the indicators of food strength of territory security. On the basis of analysis of economic problems of development of AIC, practices of government control agrarian a sector in Ukraine and in countries with the developed market relations, new methodology of prognostication of development of economy AIC is offered to the analysis of the modern state of factors of influence on the level of food safety of territory. Determination of term is specified “food safety”.

The models of prognostication of indexes of development are developed economies which influence on the state of food safety of territory taking into account the problems of ecology economy of AIC, developed methods expertly statistical selection of meaningful informing factors, order and drawing on the results of procedures of method main component at prognostication of development of economy AIC of region.

The rules of estimation of the state of territory and establishment of maximum levels of indexes of food safety of territory are certain on the basis of the use of method of construction of dividing surfaces of classes which characterize the state of food safety. Strategy of management the economy of AIC of region is formulated depending on food strength security for this territory in the conditions of the use of short sentinel rows of supervisions.

Key words: economy of AIC, managements, prognostications, food safety.

Размещено на Allbest.ru

...