Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія муніципального управління

Факультет економічний

Кафедра фінансів і кредиту

ЗВІТ

про навчальну практику

спеціальність 6.030508 «Фінанси і кредит»

Київ-2015 рік

Зміст

• Вступ
• 1. Результати ознайомлення з підприємством, його історія та характеристика
• 2. Майно і власність підприємства
• 3. Взаємодія підприємства з середовищем
• 4. Організаційна структура управління товариством
• 5. Організація фінансової діяльності та обліку фінансових операцій підприємства
• 6. Основні економічні показники діяльності підприємства
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Навчальна практика - складна форма навчального процесу як в організаційному, так і в методичному плані, так як для її здійснення необхідно поєднати інтереси підприємства і навчального закладу, пристосувати процес навчання до практичних завдань конкретної установи. Навчальна практика пов'язана з навчальними предметами. Цей зв'язок здійснюється через взаємодію системи знань і системи відповідних умінь.

В період з 22.06 по 04.07.2015 року я проходила практику із спеціальності «Фінанси та кредит».

Метою практики є поглиблення і закріплення знань, формування у них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, набуття досвіду ділового спілкування, підготовка до самостійної роботи на посадах.

Об'єктом дослідження є публічне акціонерне товариство «Гадячгаз», що знаходиться у м. Гадяч, Полтавської області.

Завданням навчальної практики є:

· ознайомитися з підприємством, його історія та характеристика;

· ознайомитися з майном та власністю;

· ознайомитися з структурою підприємства;

· проаналізувати економічні показники діяльності підприємства;

· ознайомитись з організацією та принципами роботи підприємства.

На даному підприємстві я мала змогу ознайомитися з структурою ПАТ «Гадячгаз», фінансовою звітністю підприємства та в загальному з характеристикою та діяльністю даного товариства.

1. Результати ознайомлення з підприємством, його історія та характеристика

Свою історію підприємство «Гадячгаз» починає з 1964 року. Згідно наказу Міністерства житлово-комунального господарства було створено виробничо-експлуатаційну контору скрапленого газу в м. Гадяч. В той час контора забезпечувала скрапленим газом споживачів м. Гадяч і м. Зіньків та сільських населених пунктів Гадяцького і Зіньківського району.

У 1974 році контору відокремлено від комунальних підприємств і створено підприємство під назвою «Міжрайгаз», в якому тоді працювало 46 осіб.

Згодом назва контори змінилась на «Міжрайонне управління газового господарства». Згідно наказу Міністерства житлово-комунального господарства від 10.08.1988 року №158 МПУГХ реорганізовано в Управління експлуатації газового господарства, а згідно наказу «Держкомнафтогаз» від 13.01.1994 року №5 УЕГГ реорганізовано в ДП «Гадячгаз».

У 1994 році на виконання наказу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» наказом Державного комітету України по нафті і газу «Держкомнафтогаз» від 14.07.1994 року №263 державне підприємство «Гадячгаз» було перетворене у відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз».

Публічне акціонерне товариство «Гадячгаз» було утворене на виконання Закону України «Про акціонерні товариства» рішенням загальних зборів акціонерів та відповідно до наказу від 01.06.2011 року №83.

На сьогодні ПАТ «Гадячгаз» забезпечує безаварійну експлуатацію систем газопостачання та виконує функції транспортування природного газу в Гадяцькому районі.

Завдяки практичному та теоретичному досвіду спеціалістів і робітників колектив ПАТ «Гадячгаз» постійно працює над покращенням послуг з обслуговування споживачів Гадяцького району.

У травні 2015 року завершилося загальнодержавне рейтингування економічних показників України за підсумками господарської діяльності підприємств у 2013-2014 роках.

За результатами загальнодержавного статистичного ранжування суб'єктів господарювання за сукупністю показників їх фінансово-господарської діяльності, проведеного компанією «Національний бізнес рейтинг», ПАТ «Гадячгаз» присвоєно:

· Срібло рейтингу по Україні у номінації «Великі та середні підприємства з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи»;

· Срібло рейтингу серед підприємств Полтавської області у номінації «Великі та середні підприємства з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи».

Так за одними з кращих показників по виду діяльності ПАТ «Гадячгаз» офіційно має право називатись «Лідером галузі 2015».

На теперішній час ПАТ «Гадячгаз» в зоні своєї діяльності обслуговує:

· 45 ГРП;

· 191 ШРП;

· 1864 домових регуляторів тиску газу;

· 70 газових колодязів;

· 117 станцій катодного захисту;

· 1262,3 км газопроводів;

· 170 комунально-побутових об'єктів;

· 27 промислових об'єктів.

Пріоритетним для ПАТ «Гадячгаз» завжди було та залишається надійне та безаварійне обслуговування споживачів природного газу.

Увесь колектив підприємства віддано працює на благо мешканців Гадяччини, несучи тепло і затишок до кожної домівки.

2. Майно і власність підприємства

Засновником Товариства є Державний комітет України по нафті і газу.

Засновникові при створенні Товариства належало 100 % акцій.

Після створення Товариства (його державної реєстрації), реєстрації випуску акцій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку та формування системи реєстру власників іменних цінних паперів (акцій) Товариства засновник набуває статусу акціонера Товариства.

Акціонерами Товариства є особи, що законним шляхом придбали акції Товариства і занесені до реєстру акціонерів Товариства.

Власник акцій Товариства набуває прав та обов'язків акціонера з моменту його внесення до реєстру власників іменних цінних паперів Товариства.

Для вступу в Товариство (придбання статусу акціонера) будь-яка особа повинна законним шляхом придбати акції Товариства і бути занесена до реєстру акціонерів чинним порядком.

Для виходу з Товариства акціонер повинен будь-яким законним способом здійснити відчуження всіх належних йому акцій Товариства і бути виведеним з реєстру акціонерів чинним порядком

Статутний капітал при створенні Товариства формується шляхом випуску акцій на суму номінальної вартості, яка дорівнює сумі об'єднаних внесків засновника до статутного капіталу, а при його збільшенні - шляхом додаткового випуску акцій (або збільшення їх номінальної вартості) за рахунок додаткових внесків до статутного капіталу акціонерів чи інших інвесторів.

Внесками до статутного капіталу можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Порядок оцінки не грошових вкладів в статутний капітал визначається рішенням загальних зборів або наглядової ради Товариства і може здійснюватися або незалежним експертом, або ревізійною комісією, або іншим шляхом згідно чинного законодавства. Внесок, оцінений в валюті, що діє на території України, складає долю акціонера в статутному капіталі.

Розмір статутного капіталу Товариства становить 1 545 773,46 гривень.

Статутний капітал поділений на 226 653 простих іменних акцій номінальною вартістю 6,82 грн. кожна.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Рішення про зміну статутного капіталу приймається загальними зборами Товариства і набуває чинності з моменту внесення цих змін до статуту, їх реєстрації та внесення до державного реєстру.

Товариство має право приймати рішення про збільшення статутного капіталу після розміщення раніше випущених акцій, повної їх оплати за вартістю, що не нижче номінальної та реєстрації всіх попередніх випусків акцій.

При збільшенні статутного капіталу акціонери мають переважне право на придбання акцій нового випуску. Механізм, терміни та умови реалізації цього переважного права визначається у відповідному рішенні загальних зборів про випуск акцій (умовах випуску).

При збільшенні статутного капіталу Товариства може здійснюватись як відкрите так і закрите розміщення акцій додаткового випуску.

У разі несплати за акції, на які особа підписалася, у встановлений строк, вона сплачує за час прострочки 10 % річних від суми простроченого платежу. В разі невиконання зобов'язань цією особою по оплаті акцій протягом 3-х місяців після встановленого строку платежу вона стає власником лише сплачених акцій. В цьому разі або несплачена частка акцій може бути оплачена іншими акціонерами (інвесторами), або приймається рішення про зменшення статутного капіталу Товариства.

Ціна та порядок реалізації несплачених акцій визначається рішенням наглядової ради.

Розмір статутного капіталу може бути збільшено за рахунок матеріальних та нематеріальних внесків акціонерів (інвесторів) або за рахунок реінвестиції дивідендів шляхом:

а) збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

б) збільшення номінальної вартості акцій;

Збільшення статутного капіталу Товариства для покриття збитків не допускається.

Розмір статутного капіталу може бути зменшений за погодженням з кредиторами Товариства шляхом:

а) зменшення номінальної вартості акцій;

б) викупу частини випущених акцій у акціонерів з їх подальшим анулюванням для зменшення їх загальної кількості.

Cтатутний капітал Товариства не може бути зменшений до рівня, нижчого за мінімальний статутний капітал, встановлений чинним законодавством.

При рішенні Товариства про зменшення статутного капіталу акції (сертифікати акцій), що не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше ніж через шість місяців після доведення про це до відома акціонерів Товариства шляхом, визначеним виконавчим органом.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів Товариства виявиться меншою від статутного капіталу, Товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу, зареєструвати відповідні зміни до статуту та випуск акцій у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, Товариство підлягає ліквідації.

Майно Товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства.

Власне майно Товариства складається з:

- майна, коштів, майнових та немайнових прав, переданих йому засновниками та акціонерами в обмін на акції;

- продукції та доходів, одержаних Товариством в результаті господарської діяльності;

- доходів від емісії цінних паперів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

До залучених (позичених) коштів і майна Товариства належать:

- кредити банків та організацій;

- кошти, майно та земля, передані Товариству у тимчасове користування.

Товариство здійснює користування та розпорядження власними та залученими коштами і майном у відповідності з метою та в рамках предмету своєї діяльності.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Товариства, або передане йому в користування, несе Товариство.

Акціонери, незалежно від кількості належних їм акцій, не мають відокремленого права на майно (кошти), яке було передане ними Товариству як плата за акції та на інше майно, яке належить Товариству на праві власності.

Товариство, відповідно до чинного законодавства, має право:

Продавати, передавати безоплатно, дарувати, позичати під заставу, заставляти, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування та/або в позику майно та/або майнові права, що належать Товариству на праві власності, відчужувати їх іншими способами на користь юридичних та фізичних осіб, а також списувати їх з балансу.

Купувати, брати у заставу, одержувати від уступки, дарування, орендувати або іншим способом одержувати майно або права на нього у підприємств, установ, організацій та громадян.

Товариство користується банківським (фінансовим) та товарним кредитами на комерційній договірній основі. Рішення на отримання кредиту на поповнення обігових коштів приймається виконавчим органом Товариства в межах його компетенції згідно цього статуту. В такому ж порядку виконавчим органом приймається рішення про заставу власного майна Товариства.

3. Взаємодія підприємства з середовищем

газопостачання акціонерний макросередовище фінансовий

Середовище ПАТ «Гадячгаз» -- це сукупність активних господарюючих суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов/національних і міждержавних інституційних структур і інших зовнішніх умов і факторів, що діють в оточенні підприємства й впливають на різні сфери його діяльності.

Зовнішнє середовище ПАТ «Гадячгаз» підрозділяють на:

- мікросередовище -- середовище прямого впливу на підприємство, що створюють постачальники матеріально-технічних ресурсів, споживачі продукції (послуг) підприємства, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи, страхові компанії та інші;

- макросередовище, що впливає на підприємство і його мікросередовище. Воно включає природне, демографічне, науково-технічне, економічне, екологічне, політичне й міжнародне середовище.

Підприємство повинно обмежувати негативні впливи зовнішніх факторів, що найбільш істотно впливають на результати його діяльності або, навпаки, більш повно використовувати сприятливі можливості. Мікросередовище представлене силами, що мають безпосереднє відношення до підприємства і його підприємницьких можливостей, тобто постачальниками, клієнтами, конкурентами й контактними аудиторіями. Постачальники -- це різні суб'єкти господарювання, що забезпечують підприємство матеріально-технічними й енергетичними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів або послуг.

Основними клієнтами підприємств є споживачі продукції (послуг) на різних клієнтурних ринках:

- споживчому (населення, що придбаває товари й послуги для особистого споживання);

- виробників (організації, що придбавають продукцію виробничо-технічного призначення);

- проміжних продавців, що придбавають товари й послуги для наступного їхнього перепродажу із прибутком для себе;

- державних установ (оптові покупці продукції для державних потреб).

Конкуренти ПАТ «Гадячгаз» -- суперники підприємства в боротьбі за більш вигідні умови надання послуг(надання послуг з газифікації), за отримання найбільшого прибутку.

Підприємству для надання конкурентоспроможних послуг необхідно постійно вивчати своїх конкурентів, розробляти й дотримуватись певної ринкової стратегії й тактики.

Контактні аудитори -- це організації, що виявляють реальний або потенційний інтерес до підприємства або впливають на його здатність досягати поставлених цілей. Це фінансові кола (банки, інвестиційні компанії, фондова біржа, акціонери), засоби інформації, різні державні установи представницької й виконавчої влади, населення й громадяни групи дій (громадські організації).

У макросередовищі підприємства діє значно більша кількість факторів, ніж у мікросередовищі. їм властива багатоваріантність, невизначеність і не- передбачуваність наслідків.

Макросередовище підприємства формують природні, демографічні/науково-технічні, економічні, екологічні, політичні й міжнародні фактори. Для макросередовища характерний дефіцит деяких видів ресурсів, що визначає стратегію підприємства.

ПАТ «Гадячгаз» є платником податків ПДВ, податку на прибуток та інших податків, відкрито рахунки в уповноважених банках. Товариство також отримує інформаційні, консультаційні, консалтингові послуги від інших спеціалізованих організацій. ПАТ «Гадячгаз» проводить інформування громадськості про зміни які відбуваються в діяльності (зміна ціни на природний газ, зміна тарифів, проведення загальних зборів, результати хроматографічного аналізу якості газу і т.д.) шляхом розміщення в засобах масової інформації, на власній сторінці в мережі інтернет.

4. Організаційна структура управління товариством

Структура ПАТ «Гадячгаз» є функціональною. Це можна побачити в додатку А.

Функціональна структура управління базується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

Функціональні структури - це такі базові форми побудови організації, у відповідності з якими працівники формуються у самостійні підрозділи, беручи до уваги подібність робіт, які вони виконують, чи видів діяльності, які закріплені за ними. Ідея, на якій базуєтьсяфункціональний принцип побудови організаційної структури, - формування всіх ланок організації із працівників, які виконують подібні види діяльності. Так, усі працівники, які залучені до обслуговування газопроводів та споруд на них, включені до складу служби природного газу, усі фінансові працівники - до складу бухгалтерії, усі працівники, що зайняті проектуванням- до складу виробничо-технічного відділу, працівники, що зайняті збором коштів за газ, зняттям показників лічильника, розрахунками зі споживачами - до служби обліку газу, працівники , що займаються виконанням робіт по газифікації житлових будинків, встановленню лічильників газу, заміною обладнання , проведення капітальних ремонтів газових мереж- до дільниці будівельно-монтажних робіт ,працівники , які цілодобово забезпечують безперебійне , безаварійне газопостачання району, локалізують і ліквідовують аварійні ситуації - до аварійно диспетчерської служби, працівники, які забезпечують захист газопроводів від корозії - до електротехнічної дільниці. Таке групування працівників дає можливість вибрати для керування кожним з підрозділів одного старшого працівника, якому й будуть підпорядковуватися відповідні працівники.

До переваг функціональних структур управління слід віднести:

1) ефективне використання ресурсів;

2) глибокий розвиток професійних навиків;

3) чітко прослідковується професійна кар'єра;

4) посилення координації в межах виконання окремих функцій.
Загальна кількість працівників ПАТ «Гадячгаз» майже 200 чоловік.

5. Організація фінансової діяльності та обліку фінансових операцій підприємства

Основнi засоби. Об'єкти основних засобiв облiковуються за iсторичною вартiстю, виходячи з витрат на придбання за мiнусом подальшої накопиченої амортизацiї. Компанiя проводить повну оцiнку, якщо є ознаки знецiнення. Будь яка накопичена амортизацiя на дату переоцiнки перераховується на пропорцiйнiй основi в мiру змiн балансової вартостi активу таким чином, щоб балансова вартiсть активу пiсля переоцiнки дорiвнювала його переоцiненiй вартостi.

У випадку вiдсутностi даних про ринкову вартiсть основних засобiв у зв'язку зi специфiкою високоспецiалiзованого виробничого та iншого обладнання, такi об'єкти оцiнюються за витратами на придбання у вiдповiдностi з поточними умовами, i коригуються на вiдсоток амортизацiї.

Наступнi витрати включаються до балансової вартостi активу або визнаються як окремий актив у разi, якщо iснує ймовiрнiсть отримання компанiєю майбутнiх економiчних вигод i собiвартiсть об'єкта може бути достовiрно оцiнена. Визнання балансової вартостi замiщеної частини об'єкта основних засобiв, припиняється. Iншi витрати, в тому числi витрати на поточний ремонт i технiчне обслуговування, вiдображаються в звiтi про сукупний дохiд у тому фiнансовому перiодi, в якому вони були понесенi.

Списання ранiше визнаних основних засобiв або їх iстотного компонента з балансу вiдбувається при їх вибуттi або у випадку, якщо в майбутньому не очiкується отримання економiчних вигод вiд використання або вибуття даного активу.

Дохiд або витрати, що виникають в результатi списання активу (розрахованi як рiзниця мiж чистими надходженнями вiд вибуття та балансовою вартiстю активу), включаються до складу iнших доходiв / (витрат) звiту про сукупний дохiд за той звiтний рiк, в якому визнання активу було припинено.

Амортизацiя активу починається, коли вiн стає доступним для використання, тобто коли мiсце розташування i стан активу забезпечують його використання у вiдповiдностi з намiрами керiвництва органiзацiї. Амортизацiя активу припиняється з припиненням його визнання. Амортизацiя не припиняється, коли настає простiй активу або вiн виводиться з активного використання i призначається для вибуття, крiм випадку, коли вiн вже повнiстю з амортизований.

Лiквiдацiйна вартiсть i термiни корисного використання активiв переглядаються i в мiру необхiдностi коригуються на кожну балансову дату.

Земельнi дiлянки не пiдлягають амортизацiї. Амортизацiя iнших основних засобiв розраховується прямолiнiйним методом з тим, щоб розподiлити переоцiнену вартiсть активу за вирахуванням його лiквiдацiйної вартостi протягом таких строкiв корисної експлуатацiї:

Клас основних засобiв	Строк корисного використання	Метод нарахування амортизацiї
Будiвлi та споруди	25-50 рокiв	Прямолiнiйний
Машини та обладнання	10-15 рокiв	Прямолiнiйний
Транспортнi засоби	5-10 рокiв	Прямолiнiйний
Комп'ютерна та офiсна технiка	3-5 рокiв	Прямолiнiйний
Меблi	5-7 рокiв	Прямолiнiйний

Незавершене будiвництво включає витрати, безпосередньо пов'язанi з будiвництвом основних засобiв, а також вiдповiднi змiннi i постiйнi накладнi витрати, пов'язанi з будiвництвом. Амортизацiя цих активiв починається з моменту їх готовностi до експлуатацiї.

Запаси. Облiк запасiв ведеться вiдповiдно до МСФЗ 2 «Запаси».

Запаси оцiнюються за найменшою з двох величин: вартiстю придбання i чистою реалiзацiйною вартiстю.

Чиста реалiзацiйна вартiсть визначається як передбачувана цiна продажу в ходi звичайної дiяльностi, за вирахуванням очiкуваних витрат на завершення виробництва i оцiнених витрат на реалiзацiю.

Собiвартiсть запасiв включає всi витрати на придбання, витрати на переробку та iншi витрати, понесенi при доставцi запасiв до їх теперiшнього мiсця розташування та приведення їх у iснуючий стан. Собiвартiсть незавершеного виробництва i готової продукцiї включає собiвартiсть сировини i матерiалiв, прямих витрат на оплату працi та iнших прямих виробничих витрат, а також вiдповiдну частину виробничих накладних витрат, (розраховану на пiдставi використання звичайних виробничих потужностей).

Компанiя перiодично оцiнює запаси на предмет наявностi пошкоджень, старiння, повiльної оборотностi, зниження чистої реалiзацiйної вартостi. У разi якщо такi подiї мають мiсце, сума, на яку зменшується вартiсть запасiв, вiдображається у звiтi про сукупний дохiд у складi iнших витрат.

Грошi та грошовi еквiваленти.

Складаються з готiвки в касi, коштiв на поточних рахунках, вiдкритих для ведення господарської дiяльностi. Еквiваленти грошових коштiв - це короткостроковi, високолiквiднi iнвестицiї, якi вiльно конвертуються у вiдомi суми грошових коштiв i яким притаманний незначний ризик змiни вартостi.

Оренда.

Визначення того, чи є угода угодою оренди або мiстить її ознаки, грунтується на сутi угоди на дату її здiйснення: чи залежить виконання угоди вiд використання конкретного активу або активiв або передає угода право на використання активу.

Оренда, коли компанiя приймає на себе практично всi ризики i вигоди, якi зазвичай пов'язанi з переходом права власностi, класифiкується як фiнансова оренда. Активи, взятi у фiнансову оренду, вiдображаються у складi основних засобiв з початку дiї оренди по найменшiй iз справедливої вартостi орендованого майна та теперiшньої вартостi мiнiмальних орендних платежiв. Оренднi платежi розподiляються мiж витратами на фiнансування i зменшенням основної суми зобов'язання з оренди таким чином, щоб вийшла постiйна ставка вiдсотка на непогашену суму зобов'язання. Витрати на фiнансування вiдображаються безпосередньо в прибутках i збитках у звiтi про сукупний дохiд.

Орендованi активи амортизуються протягом строку корисного використання активу. Однак якщо вiдсутня обгрунтована впевненiсть у тому, що до компанiї перейде право власностi на актив в кiнцi строку оренди, актив амортизується протягом найкоротшого з таких перiодiв: розрахунковий строк корисного використання активу та термiн оренди.

Платежi з операцiйної оренди визнаються рiвномiрно як витрати в звiтi про сукупний дохiд протягом усього термiну оренди.

Договори оренди, за якими у компанiї залишаються практично всi ризики i вигоди вiд володiння активом, класифiкуються як операцiйна оренда. Початковi прямi витрати, понесенi при укладеннi договору операцiйної оренди, включаються до балансової вартостi переданого в оренду активу i визнаються протягом термiну оренди на тiй же основi, що i дохiд вiд оренди. Умовнi платежi по орендi визнаються в складi виручки в тому перiодi, в якому вони були отриманi.

Фiнансовi активи компанiї включають: грошовi кошти, торговельну та iншу дебiторську заборгованiсть, iншi суми до отримання.

Фiнансовi активи спочатку визнаються за справедливою вартiстю, збiльшеною в разi iнвестицiй, не переоцiнених за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, на безпосередньо пов'язанi з ними витрати по угодi.

Подальша оцiнка фiнансових активiв залежить вiд їх класифiкацiї наступним чином:

Фiнансовi активи оцiненi за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки у прибутку або збитках. Ця категорiя фiнансових активiв включає в себе такi види iнструментiв: фiнансовi активи, призначенi для торгiвлi i фiнансовi активи, якi пiсля первинного визнання оцiнюються за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки у прибутку або збитках. Фiнансовi активи класифiкуються як призначенi для торгiвлi, якщо вони придбанi з метою продажу в найближчому майбутньому.

Фiнансовi активи, що переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, враховуються в звiтi про фiнансовий стан за справедливою вартiсю, а змiни справедливої вартостi визнаються у складi доходiв вiд фiнансування чи витрат по фiнансуванню в звiтi про сукупний дохiд.

Позики та дебiторська заборгованiсть - позики та дебiторська заборгованiсть є непохiдними фiнансовими активами з фiксованими або обумовленими платежами, якi не котируються на активному ринку. Дебiторська заборгованiсть включає в себе торговельну та iншу дебiторську заборгованiсть. Виданi позики є фiнансовими активами, якi виникли внаслiдок надання коштiв позичальникам.

Торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть спочатку визнається за справедливою вартiстю i в подальшому враховується за амортизованою вартiстю, отриманої за допомогою застосування методу ефективної ставки вiдсотка, за вирахуванням резерву сумнiвної заборгованостi. Резерв на знецiнення торгової дебiторської заборгованостi визнається при наявностi об'єктивного свiдчення того, що компанiя не зможе отримати всi суми заборгованостi у встановленi договорами термiни.

Фiнансовi активи, наявнi для продажу - iнвестицiї, якi керiвництво планує утримувати протягом невизначеного перiоду часу, i якi можуть бути проданi у разi потреби для полiпшення показника лiквiдностi або внаслiдок впливу змiн процентних ставок, класифiкуються як фiнансовi активи, наявнi для продажу. Цi активи включаються до складу необоротних активiв, якщо тiльки компанiя не має явного намiру утримувати цi активи протягом перiоду, який менше, нiж дванадцять мiсяцiв вiд звiтної дати, якщо продаж цих активiв не буде викликаний необхiднiстю збiльшення робочого капiталу, у разi чого вони будуть включенi до складу оборотних активiв. Фiнансовi активи, наявнi для продажу, облiковуються за справедливою вартiстю з вiднесенням переоцiнки на власний капiтал.

Iнвестицiї, що утримуються до погашення - iнвестицiї з фiксованим термiном погашення, фiксованими платежами або платежами, якi пiдлягають визначенню, а також щодо яких керiвництво має реальнi намiри i можливiсть утримувати до погашення, iншi, нiж тi, якi вiдповiдають визначенню дебiторської заборгованостi та кредитiв, виданих компанiєю, класифiкуються як iнвестицiї, утримуванi до погашення. Визнання фiнансових активiв припиняється у випадку, якщо термiн дiї контрактних прав на грошовi потоки вiд фiнансового активу закiнчується, або компанiя передає всi значнi ризики i вигоди вiд володiння активом.

Аванси виданi та iнша дебiторська заборгованiсть, яка не є фiнансовим активом.

Аванси виданi вiдображаються за номiнальною вартiстю за вирахуванням податку на додану вартiсть та накопичених збиткiв вiд знецiнення, iншi оборотнi активи вiдображаються за номiнальною вартiстю за вирахуванням накопичених збиткiв вiд знецiнення.

Знецiнення авансiв виданих визнається при наявностi об'єктивних свiдчень того, що погашення всiєї суми заборгованостi не вiдбудеться у встановленi договором термiни, в тому числi при отриманнi iнформацiї про iстотнi фiнансовi ускладнення дебiтора, можливостi визнання дебiтора банкрутом або ймовiрностi реорганiзацiї дебiтора, при вiдмовi вiд постачання та iн.

Податок на прибуток.

Компанiя на загальнi системi оподаткування, який визначається як будь-який дохiд, отриманий протягом податкового (звiтного) перiоду в грошовiй формi (готiвковiй та безготiвковiй); матерiальнiй або нематерiальнiй формi, визначенiй Податковим кодексом України.

Звичайнi акцiї класифiкуються як капiтал.

Резерви визнаються, якщо компанiя має поточне зобов'язання (юридичне або те, що випливає з практики), що виникло в результатi минулої подiї та iснує ймовiрнiсть вiдтоку економiчних вигод у майбутньому.

Якщо компанiя планує одержати вiдшкодування деякої частини або всiх резервiв, вiдшкодування визнається як окремий актив, але тiльки в тому випадку, коли отримання вiдшкодування не пiдлягає сумнiву. Витрати, що вiдносяться до резерву, вiдображаються у звiтi про сукупний дохiд за вирахуванням вiдшкодування. Якщо вплив тимчасової вартостi грошей iстотний, резерви дисконтуються за поточною ставкою до оподаткування, яка вiдображає, коли це можливо, ризики, характернi для конкретного зобов'язання. Якщо застосовується дисконтування, то збiльшення резерву з часом визнається як витрати на фiнансування.

Фiнансовi зобов'язання, якi перебувають у сферi дiї МСБЗ (IAS) 39, класифiкуються як фiнансовi зобов'язання, що переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, кредити i позики. Компанiя класифiкує свої фiнансовi зобов'язання при їх первiсному визнаннi.

Фiнансовi зобов'язання компанiї включають торговельну та iншу кредиторську заборгованiсть, кредити i позики.

Фiнансовi зобов'язання спочатку визнаються за справедливою вартiстю, збiльшеною у разi позик i кредитiв на безпосередньо пов'язанi з ними витрати по угодi.

Подальша оцiнка фiнансових зобов'язань залежить вiд їх класифiкацiї:

Фiнансовi зобов'язання, якi переоцiнються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток - Фiнансовi зобов'язання, якi оцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, включають фiнансовi зобов'язання, призначенi для торгiвлi, i фiнансовi зобов'язання, вiднесенi при первiсному визнаннi в категорiю тих, що оцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток.

Кредити та позики - Позиковi кошти визнаються за справедливою вартiстю зобов'язання за вирахуванням витрат на проведення операцiї, якi прямо вiдносяться до отримання (випуску) позикових коштiв. Позики класифiкуються як поточнi зобов'язання за винятком тих випадкiв, коли компанiя має безумовне право вiдстрочити погашення зобов'язання, принаймнi, на 12 мiсяцiв вiд звiтної дати.

Визнання фiнансового зобов'язання у звiтi про фiнансовий стан припиняється, якщо зобов'язання погашено, анульовано, або термiн його дiї закiнчився.

Якщо наявне фiнансове зобов'язання замiнюється iншим зобов'язанням перед тим же кредитором, на умовах, що iстотно вiдрiзняються, або якщо умови наявного зобов'язання значно змiненi, така замiна або змiни враховуються як припинення визнання первiсного зобов'язання i початок визнання нового зобов'язання, а рiзниця в їх балансовiй вартостi визнається у звiтi про сукупний дохiд.

Виручка визнається в тому випадку, якщо отримання економiчних вигод компанiєю оцiнюється як ймовiрне, якщо виручка може бути надiйно оцiнена, а також у разi вiдповiдностi спецiальним критерiям для кожного виду дiяльностi компанiї, зазначеного нижче. Сума доходу не вважається достовiрно оцiненою до тих пiр, поки не будуть вирiшенi всi умовнi зобов'язання, що мають вiдношення до продажу. У своїх оцiнках компанiя грунтується на iсторичних результатах, враховуючи тип покупця, тип операцiї та особливi умови кожної угоди.

Виручка оцiнюється за справедливою вартiстю суми компенсацiї, отриманої або тiй, що пiдлягає отриманню за продаж товарiв i послуг в звичайному ходi господарської дiяльностi компанiї. Виручка вiдображається за вирахуванням податкiв i мит з продажiв, знижок i внутрiшньогрупових операцiй.

Виручка вiд надання послуг визнається, виходячи зi стадiї завершеностi робiт за кожним договором. Якщо фiнансовий результат вiд договору не може бути достовiрно оцiнений, виручка визнається тiльки в межах суми понесених витрат, якi можуть бути вiдшкодованi.

Умовнi активи i зобов'язання.

Умовнi зобов'язання не визнаються у фiнансовiй звiтностi. Компанiя розкриває iнформацiю про умовнi зобов'язання в Примiтках до фiнансової звiтностi, за винятком тих випадкiв, коли виконання умовного зобов'язання малоймовiрно в силу вiддаленостi подiї (термiн можливого погашення бiльше 12 мiсяцiв).

Компанiя постiйно аналiзує умовнi зобов'язання на предмет визначення ймовiрностi погашення умовних зобов'язань. Якщо погашення зобов'язання, яке ранiше характеризувалося як умовне, стає ймовiрним, то компанiя у фiнансовiй звiтностi вiдображає забезпечення за той перiод, в якому погашення даного зобов'язання стало ймовiрним.

Умовнi активи не визнаються у фiнансовiй звiтностi, але розкриваються у Примiтках в тому випадку, якщо iснує достатня ймовiрнiсть отримання вiд них економiчних вигод.

Пiдготовка фiнансової звiтностi вимагає вiд її керiвництва на кожну звiтну дату винесення суджень, визначення оцiночних значень i припущень, якi впливають на вказанi у звiтностi суми виручки, витрат, активiв i зобов'язань, а також на розкриття iнформацiї про умовнi зобов'язання. Проте невизначенiсть у вiдношеннi цих припущень i оцiночних значень може привести до результатiв, якi можуть сричинити в майбутньому iстотнi коригування до балансової вартостi активу або зобов'язання, щодо яких приймаються подiбнi припущення та оцiнки.

У процесi застосування облiкової полiтики керiвництво використовувало наступнi судження, оцiнки i припущення, якi здiйснюють найбiльш iстотний вплив на суми, визнанi в звiтi про сукупний дохiд.

Компанiя не залучала незалежних оцiнювачiв з метою визначення справедливої вартостi основних засобiв станом на 31 грудня 2014 року. У вiдношеннi наявних об'єктiв основних засобiв використовувався затратний метод оцiнки з урахуванням порiвняльної ринкової iнформацiїi. Витратний метод оцiнки коригується даними дохiдного методу оцiнки, який заснований на моделi дисконтованих грошових потокiв. Дана модель найбiльш чутлива до ставки дисконтування, а також до очiкуваних притокiв грошових коштiв та темпiв зростання, що використанi з метою екстраполяцiї.

Об'єкти основних засобiв, що належать компанiї, амортизуються з використанням прямолiнiйного методу протягом усього строку їх корисного використання, який розраховується вiдповiдно до бiзнес-планiв та операцiйних розрахункiв керiвництва щодо цих активiв.

На оцiнку строку корисної служби та лiквiдацiйної вартостi необоротних активiв впливають ступiнь експлуатацiї активiв, технологiї їх обслуговування, змiни в законодавствi, непередбаченi операцiйнi обставини. Керiвництво перiодично перевiряє правильнiсть застосовуваних строкiв корисного використання активiв. Даний аналiз проводиться виходячи з поточного технiчного стану активiв i очiкуваного перiоду, протягом якого вони будуть приносити економiчнi вигоди.

Будь-який з вищевказаних факторiв може вплинути на майбутнi норми амортизацiї, а також балансову i лiквiдацiйну вартiсть основних засобiв.

У випадках, коли справедлива вартiсть фiнансових iнструментiв i фiнансових зобов'язань, визнаних в звiтi про фiнансовий стан, не може бути визначена на пiдставi даних активних ринкiв, вона визначається з використанням методiв оцiнки, включаючи модель дисконтованих грошових потокiв. В якостi вихiдних даних для цих моделей по можливостi використовується iнформацiя з спостережуваних ринкiв, проте в тих випадках, коли це не є практично здiйсненним, потрiбна певна частка судження для встановлення справедливої вартостi. Судження включають облiк таких вихiдних даних як ризик лiквiдностi, кредитний ризик i волатильнiсть. Змiни в припущеннях щодо цих факторiв можуть вплинути на справедливу вартiсть фiнансових iнструментiв, вiдображену у фiнансовiй звiтностi.

На дату складання звiтностi компанiя оцiнює необхiднiсть зменшення балансової вартостi запасiв до їх чистої реалiзацiйної вартостi. Оцiнка суми знецiнення проводиться на основi аналiзу ринкових цiн подiбних запасiв, що iснують на дату звiту та опублiкованих в офiцiйних джерелах. Такi оцiнки можуть мати значний вплив на балансову вартiсть запасiв.

Також, на кожну звiтну дату, компанiя оцiнює товарно-матерiальнi запаси на наявнiсть надлишкiв i старiння запасiв, i визначає резерв за застарiлими та запасами, що повiльно обертаються. Змiни в оцiнцi можуть як позитивно, так i негативно вплинути на величину необхiдного резерву за застарiлими i запасами, що повiльно обертаються.

Дебiторська заборгованiсть показується у звiтностi за чистою можливою цiною реалiзацiї за вирахуванням резерву по сумнiвних боргах. Резерв по сумнiвних боргах розраховується на пiдставi оцiнки можливих втрат в iснуючих залишках дебiторської заборгованостi. При створеннi резерву керiвництво враховує безлiч факторiв, включаючи загальноекономiчнi умови, специфiку галузi, iсторiю роботи з покупцем. Невизначеностi, пов'язанi iз змiнами фiнансового положення покупцiв, як позитивними, так i негативними, також можуть вплинути на величину i час створення резерву по сумнiвних боргах.

Балансова вартiсть активiв переглядається на предмет виявлення ознак, що свiдчать про наявнiсть знецiнення таких активiв. Якщо якi-небудь подiї або змiна обставин свiдчать про те, що поточна вартiсть активiв може виявитися невiдшкодованою, компанiя оцiнює вартiсть активiв, що вiдшкодовується. Така оцiнка призводить до необхiдностi прийняття низки суджень щодо довгострокових прогнозiв майбутньої виручки i витрат, пов'язаних з розглянутими активами. У свою чергу, цi прогнози є невизначеними, оскiльки будуються на припущеннях про рiвень попиту на продукцiю i майбутнiх ринкових умовах. Наступнi i непередбаченi змiни таких припущень i оцiнок, використаних при проведеннi тестiв на знецiнення, можуть привести до iншого результату в порiвняннi з представленим в данiй фiнансовiй звiтностi.

Керiвництво висуває суттєвi припущення при оцiнцi i вiдображеннi запасiв i ризику схильностi впливу умовних зобов'язань, пов'язаних з поточними судовими розглядами та iншими неврегульованими позовами, а також iншими умовними зобов'язаннями. При оцiнцi ймовiрностi задоволення позову проти компанiї або виникненнi матерiальних зобов'язань, а також при визначеннi вiрогiдних сум остаточних розрахункiв або зобов'язань необхiднi судження керiвництва. Через невизначенiсть, властиву процесу оцiнки, фактичнi витрати можуть вiдрiзнятися вiд початкових розрахункiв. Такi попереднi оцiнки можуть змiнюватися в мiру надходження нової iнформацiї, отриманої вiд внутрiшнiх фахiвцiв компанiї, якщо такi є, або вiд третiх сторiн, таких, як адвокати. Перегляд таких оцiнок може мати значний вплив на майбутнi результати операцiйної дiяльностi.

Новi стандарти, поправки та iнтерпретацiї до стандартiв.

Наступнi стандартi та iнтерпретацiї були випущенi, але не вступили в силу и будуть застосованi компанiєю в наступних перiодах:

- МСФЗ 7 (доповнення) «Фiнансовi iнструменти: розкриття» - розкриття щодо первинного застосування МСФЗ 9 (вступає в силу з 1 сiчня 2015 року);

- МСФЗ 9 «Фiнансовi iнструменти - класифiкацiя та оцiнка» (вступає в силу з 1 сiчня 2015 року).

Фiнансова звiтнiсть ПАТ «Гадячгаз» складається у вiдповiдностi до Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi (МСФЗ), прийнятими Європейським Союзом.

На основi бухгалтерського облiку за ПСБУ була пiдготовлена фiнансова iнформацiя i у подальшому скоригована у вiдповiдностi до МСФЗ.

При пiдготовцi фiнансової звiтностi керiвництво грунтувалося на своїх знаннях i розумiннi Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi та iнтерпретацiй до них, а також фактiв i обставин, якi могли вплинути на дану фiнансову звiтнiсть.

Фiнансова звiтнiсть складається у вiдповiдностi з принципом оцiнки по iсторичнiй собiвартостi включаючи вартiсть основних засобiв.

До фiнансової звiтностi, яка була пiдготовлена на основi українських принципiв бухгалтерського облiку, були внесенi необхiднi коригування, для приведення звiтностi у вiдповiднiсть з МСФЗ.

Положення облiкової полiтики, викладенi вижче, послiдовно застосовувалися до всiх перiодiв наведених у фiнансовiй звiтностi.

Використання оцiнок.

Пiдготовка фiнансової звiтностi вимагає використання достовiрних облiкових оцiнок. Крiм того, вiд керiвництва вимагається винесення своїх оцiночних суджень у процесi застосування облiкової полiтики.

Для оцiнки всiх статей фiнансової звiтностi, використовувалася валюта основного економiчного середовища, в якому компанiя здiйснює свою дiяльнiсть («функцiональна валюта»). Нацiональна валюта України, українська гривня (грн), є функцiональною валютою для компанiї.

Валютою подання фiнансової звiтностi є українська гривня, якщо не вказано iншого.

Фiнансова звiтнiсть складається, виходячи з принципу безперервностi дiяльностi, вiдповiдно до якого реалiзацiя активiв i погашення зобов'язань вiдбувається в ходi звичайної дiяльностi. Повернення активiв, а також майбутнi операцiї, можуть пiддаватися iстотному впливу теперiшнiх i майбутнiх економiчних умов. Керiвництво вважає, що у пiдприємства є надiйний доступ до ресурсiв фiнансування, що сприяє пiдтримцi операцiйної дiяльностi компанiї. Фiнансова звiтнiсть не мiстить будь-яких коригувань, якi необхiдно було б зробити в тому випадку, якщо б компанiя не могла продовжити подальше здiйснення фiнансово-господарської дiяльностi вiдповiдно до принципу безперервностi дiяльностi

Фінансова звітність за 2014 рік наведена в додатках.

6. Основні економічні показники діяльності підприємства

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства здійснюється за такими показниками фінансових результатів.

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД(В)Р) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2000.

2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (СРПр), яка показує виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2050.

3. Валовий прибуток (збиток) (ВП(З)) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Джерело інформаціії: Форма № 2 ряд 2090 і 2095.

4. Фінансовий результат від операційної діяльності (ФРопер) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2190 і 2195.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (ФРзвич) визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2290 і 2295.

6. Чистий прибуток (збиток) (ЧП(З)) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2350 і 2355.

7. Загальний капітал підприємства (валюта балансу) (ВБ) - засоби підприємства, вкладені в суб'єкт господарювання для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку. Це підсумок балансу, який з одного боку показує загальну суму засобів підприємства (актив), а з іншого - суму джерел утворення цих засобів (власний капітал і зобов'язання). Джерело інформації: Форма № 1 ряд 1300.

8. Власний капітал (ВК) - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Джерело інформації: Форма № 1 (ряд 1495).

9. Залучений капітал (ЗК) - це зобов'язання підприємства, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Залучений капітал включає довгострокові зобов'язання (Ф№ 1 ряд 1595), поточні зобов'язання (Ф№ 1 ряд 1695).

10. Необоротні активи (На) - це всі активи, що не є оборотними. Джерело інформації: Форма № 1 р. 1095.

11. Оборотні активи (Оа) - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Джерело інформації: Форма № 1 р. 1195.
Методика аналізу основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства наведена у додатку.

Висновки

Впродовж проходження навчальної практики на ПАТ «Гадячгаз» я поглибила і закріпила знання одержані в Академії протягом двох курсів. Сформувала уміння і навички для прийняття самостійних рішень, набула досвіду ділового спілкування.

Під час проходження практики я ознайомилася з:

- товариством, його історією та характеристикою;

- майном та власністю;

- структурою основних засобів;

- формами власності на майно;

- взаємовідносинами товариства з середовищем;

- організаційною структурою товариства;

- організація фінансової діяльності та обліку фінансових операцій підприємства;

- основними економічними показниками діяльності товариства.

ПАТ «Гадячгаз» забезпечує безаварійну експлуатацію систем газопостачання та виконує функції транспортування природного газу в Гадяцькому районі.

На теперішній час ПАТ «Гадячгаз» в зоні своєї діяльності обслуговує:

· 45 ГРП;

· 191 ШРП;

· 1864 домових регуляторів тиску газу;

· 70 газових колодязів;

· 117 станцій катодного захисту;

· 1262,3км. газопроводів;

· 170 комунально-побутових об'єктів;

· 27 промислових об'єктів.

Пріоритетним для ПАТ «Гадячгаз» завжди було та залишається надійне та безаварійне обслуговування споживачів природного газу.

Завдяки практичному та теоретичному досвіду спеціалістів і робітників колектив ПАТ «Гадячгаз» постійно працює над покращенням послуг з обслуговування споживачів Гадяцького району.

Увесь колектив підприємства віддано працює на благо мешканців Гадяччини, несучи тепло і затишок до кожної домівки.

Список використаних джерел

1. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.- 119-120с.

2. Вихруща В.П., Харіва П.С. Економіка підприємств: Підручник.-Тернопіль, 1999. - 98-105с.

3. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник.- К.: ВД «Професіонал», 2004.- 110-120 с.

4. Мельник Л.Г, Корінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посібник. - Суми: ВТД «Універсальна книга», 2002.- 84-86с.

5. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник.- К.: Скарби, 2002.-336 с.

6. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М та ін. Економіка підприємства: Підручник.-Львів:»Новий Світ-2000», 2004.- 248-267с.

7. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник.-К.: КНЕУ,1998,-304-347с.

8. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ,2001.- 240-245с.

9. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб.- К.: «Каравела», 2003.- 101-104 с.

10. Хлопчан М.І., Харів П.С.,.Бойчик І.М, Лотиш О.Я. Організація і планування виробництва: теорія і практика. Навчальний посібник.- Тернопіль, 1996.- 162-168с.

Размещено на Allbest.ru

...