Проблеми та перспективи розвитку сфери послуг в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Реферат

з предмету:Експертиза послуг

на тему:

«Проблеми та перспективи розвитку сфери послуг в Україні»

Виконала: студентка 5 курсу

9 групи ФМЕ

Захарчук І.В.

Перевірив: викладач Траченко Л.А.

Одеса, 2015

План

Вступ

Проблеми функціонування ринку сфери послуг в сучасних умовах

Перспективи розвитку сфери послуг в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

сфера послуга ринок глобалізація

В даний час роль ринку послуг, як одного з найважливіших секторів економіки, дуже велика і актуальна. Це пов'язано з ускладненням виробництва, насиченням ринку новими товарами, з швидким зростанням НТП. Все це неможливо без існування інформаційних, фінансових, страховок і інших ринків послуг.

Відбувається розширення основ відтворювання ринкових і неринкових послуг, причому ринкові відвойовують все більш значну для себе частку в загальному об'ємі послуг. Це пов'язано з торгівлею товарами (особливо технічно складними), оскільки Збут товару вимагає все більш розвиненої мережі, яка складається в основному з послуг, що надаються під час реалізації, і, послуг післяпродажного обслуговування.

Однією з найважливіших закономірностей розвитку економіки у всьому світі є взаємозв'язок економічного зростання і підвищення ролі послуг в національній економіки. Це знаходить вираз в збільшенні частки трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, що використовуються у сфері послуг.

У міру розвитку суспільства, зростання продуктивних сил відбувається певний розвиток ринку сфери послуг. Спостерігається збільшення зайнятості в цій сфері, зростання технічної оснащеності праці, упровадження все більш досконалих технологій. В даний час роль послуг, як одного з найважливіших секторів економіки, дуже велика і актуальна. Це пов'язано з ускладненням виробництва, насиченням ринку товарами як повсякденного, так і індивідуального попиту, з швидким зростанням науково-технічного прогресу, який веде до нововведень в житті суспільства. Все це неможливо без існування інформаційних, фінансових, транспортних, страховок і інших ринків послуг.

За міжнародними даними статистики зверху 40% іноземних інвестицій вкладаються в розвиток ринку сфери послуг, що підтверджує актуальність, інтерес і бачення перспективи розвитку даного сектора економіки.

Проблеми функціонування ринку сфери послуг в сучасних умовах

На сьогоднішній день, ринок сфери послуг достатньо багатоманітний і розвинений, але при цьому він має ряд проблем функціонування, які можуть бути вирішені за допомогою дії економічних механізмів, грамотній економічній політиці держави, створенні нормативно-правової господарської бази.

На даному етапі розвитку, основними проблемами функціонування ринку сфери послуг є:

Відсутність фінансової підтримки і малі асигнування з боку державних органів на більш динамічний і ефективний розвиток сфери послуг.

Незначна роль держави в розвитку даного сектора економіки, тоді як державне втручання просто необхідне.

Низький рівень досліджень в області вивчення ринку послуг, тоді як маркетингові дослідження допомагають удосконалити дану сферу як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринках.

Якість послуг (особливо нових видів) - одна з найважливіших проблем розвитку сфери послуг. Оскільки послуга носить невідчутний характер, ту якість її ми можемо оцінити тільки після її надання, але заздалегідь замовивши і сплативши її отримання. Отже корисним було б встановити систему сертифікації послуг - систему надійності і гарантії для задоволення суспільних потреб.

Мала конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг.

Відсутність необхідного вкладення іноземних інвестицій. Поліпшення ситуації у сфері послуг багато в чому залежить від іноземних вкладень.

Відсутність балансу між інтересами по захисту свого внутрішнього ринку і потребою в інноваціях для створення інфраструктури. Маломасштабна сфера послуг із слаборозвиненим транспортом, зв'язком, торгівлею, фінансово-кредитним і страховкою секторами, комплексом ділових послуг, сферами освіти і охорони здоров'я, відповідаючим сучасним вимогам, не дає вітчизняним країнам створити ефективне ринкове господарство і гідне увійти до світової економіки. Тому нашою головною задачею на сучасному етапі переходу на ринкові основи і інтеграції в світове господарство винне стати прискорення розвитку сфери послуг.

Порівняльно низька частка послуг в міжнародній торгівлі в порівнянні з їх величезним значенням на внутрішніх ринках.

Багато послуг, особливо послуги державних організацій, надаються на національному рівні.

Реалізація послуг на міжнародному рівні вимагає високого технічного рівня в області телекомунікацій зв'язку, туризму, політичної стабільності на світовій арені.

Торгівля послугами поки відстає від торгівлі товарами області лібералізації і відвертості ринків. Досягнутий в рамках ГАТТ/ВТО прогрес в лібералізації торгівлі обмежується в основному товарними ринками. Послуги, за винятком транспортних і туристичних, залишалися в національній компетенції.

Таким чином, проблеми в розвитку ринку сфери послуг залишаються на порядку денному, їх рішення обіцяє великий прибуток і підйом в розвитку економіки. Але, на сьогоднішній день, число проблем не скільки зменшилося, а скільки зросло, це вимагає вживання певних заходів. До чинників розвитку сфери послуг в сучасних умовах відносяться:

Зростання продуктивності праці, підвищення фондовіддачі у сфері матеріального виробництва;

Поява нових видів послуг в області охорони навколишнього середовища і переробці відходів;

Зростання розмірів домашнього майна відповідає зростанню потреб в його ремонті і обслуговуванні;

Розвиток конкуренції наукоємних товарів;

Урбанізація і постаріння населення (94%- міського, 6%- сільського).

Структура потреб жителя міста в послугах набагато більш ніж жителів села.

Віддзеркаленням проблеми вибору, що полягає в альтернативності використовування обмежених чинників і пошуку найраціональнішого варіанту їх поєднання, виступають три основні задачі, які повинні бути вирішені в будь-якому суспільстві.

Проблема «що проводити» -- припускає ухвалення рішень про те, які конкретно блага і послуги, в якому асортименті, якості і кількості повинні бути проведені.

Цю проблему вирішують споживачі, висловлюючи свою думку під час голосування грошима в процесі ухвалення рішення про покупки. Зрештою гроші споживачів використовуються на оплату праці, ренту і дивіденди, які споживачі ж і одержують у вигляді доходу.

Підприємства у свою чергу прагнуть одержати максимальний прибуток.

Проблема «як проводити» -- припускає рішення про те, за допомогою яких обмежених ресурсів і технологій, а також в якій комбінації будуть створені блага і послуги.

Ця проблема розв'язується за допомогою конкуренції між різними виробниками.

Мінімалізация витрат виробництва за рахунок вживання найефективніших технологій є якнайкращим для виробників способом досягнення перемоги в ціновій конкуренції і отримання максимального прибутку. Це можна організувати шляхом незначної модернізації устаткування, зміни поєднання ресурсів і ін. В деяких випадках використовуються кардинальні зміни в технологіях. В даний час здійснюються радикальні перетворення, пов'язані з переходом до комп'ютерної технології.

В цілому дана проблема дозволяється шляхом рішення наступних питань:

як розподілити ресурси між галузями;

які фірми повинні здійснювати виробництво в кожній галузі;

яку технологію застосовувати.

Проблема «для кого проводити» -- визначає споживача, на якого орієнтовано дане виробництво і кількість благ і послуг, яким споживач може розташовувати.

Внаслідок того, що основними суб'єктами в економіці виступають споживачі, виробники і суспільство, то проблема вибору полягає в забезпеченні оптимального економічного результату для кожного з них: для споживача -- зростання кількості і якості задоволених потреб, для продавців -- приріст прибутку, для уряду -- ступінь задоволення суспільних потреб.

Іншими словами, дозвіл даної проблеми дозволяє визначити, хто і скільки споживає. Воно залежить від співвідношення пропозиції і попиту на ринках.

Перспективи розвитку сфери послуг в Україні

Сфера послуг сьогодні - це одна з найперспективніших галузей економіки, що швидко розвивається. Вона охоплює торгівлю і транспорт, фінанси і страхування, комунальне господарство, освітні та медичні установи, шоу-бізнес тощо.

У галузевій структурі національного господарства України сфера матеріального виробництва завжди суттєво переважала сферу послуг (відповідно 2/3 і 1/3 вартості продукції). І лише на початку ХХІ ст.. їх частки вирівнялися [7].

Технологічні уклади формують відповідну виробничу структуру, яка справляє визначальний вплив на процес матеріального виробництва і сферу послуг.

Сфера послуг складається з виробництва матеріальних і нематеріальних послуг. Це виробнича та соціальна інфраструктура. До виробничої інфраструктури належать транспорт, зв'язок, торгівля, фінансово-кредитна сфера, реклама, інформація, лізинг, консультації з управління. Соціальна інфраструктура охоплює такі під комплекси: соціально-культурний, оздоровчий, матеріально-побутовий.

До соціально-культурного комплексу входять освіта, культура і мистецтво. Освіта забезпечує загальний розвиток населення і підготовку спеціалістів для галузей народного господарства. Культура і мистецтво представлені театрами, музеями, клубами, бібліотеками, палацами культури ДО закладів оздоровчого комплексу належать поліклініки, лабораторії, диспансери, пансіонати, будинки відпочинку,аптеки. Матеріально-побутовий комплекс представлений: житлово-комунальними господарством, яке охоплює електрифікацію, водопостачання, теплопостачання; службою побуту - перукарні, хімчистки, ательє, пральні; торгівлею і громадським харчуванням - ринки, магазини,кафе, ресторани.

Послуга - це будь-яка дія, у процесі якої споживач отримує можливість задовольнити певну потребу. Послуга надається людям чи фірмам у формі цілеспрямованої корисної дії чи обслуговування [2].

Послуг є результатом різнорідної діяльності, що здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян підприємств, організацій, підприємців). Специфіка послуг як продукції полягає в тому, що послуги не накопичуються, не транспортуються, не існують окремо від виробників, тобто вони споживаються, в основному, в момент їх надання.

Саме послуги є джерелом довгострокового економічного зростання країн, що розвиваються. Ще у 1949 році відомий французький соціолог Ж. Фурастьє зазначав, що промислова організація розвинеться настільки, що більша частина зайнятих зосередиться у сфері створення послуг та інформації, а людина зможе присвятити себе заняттям досконалішим, ніж безпосереднє виробництво [8].

Ринок послуг - це сукупність динамічних у часі і локалізованих у просторі соціально-економічних відносин, що формуються і реалізуються в процесі задоволення платоспроможного попиту реальних і потенційних споживачів пропозицією послуг, забезпечують пропорційність їх відтворення.

Часто міжнародні економічні організації розглядають галузеву структуру національних господарств як співвідношення трьох секторів економіки. До первинного сектора відносять галузі, які дають людині «первинну» (створену людиною) продукцію. Це сільське і лісове господарство, рибальство, добувні галузі промисловості. До вторинного сектора входять індустріальні галузі. До третинного - галузі сфери послуг. Україна має показники держави, що знаходиться на індустріальній стадії розвитку. Третинний сектор економіки України значно нижчий, ніж у провідних постіндустріальних країнах світу (США, Японія, країни Західної Європи).

Відповідно до теорії суспільства Д. Белла, при переході від індустріального до постіндустріального суспільства на третьому етапі, зростання національного доходу супроводжується спочатку на придбання товарів тривалого користування, а потім предметів розкоші, на відпочинок і споживання інших послуг [9].

Також у ХІХ сторіччі німецький статистик Ернст Енгель дослідив залежність між зростанням доходів населення і питомою вагою витрат на різні потреби. На його думку, чим бідніша сім'я, тим більша частка всіх витрат виділяється на придбання продуктів харчування. В міру зростання доходів родини питома вага витрат на харчування скорочується, частка витрат на житло, комунальні послуги, одяг може не змінюватися, а питома вага всіх інших витрат збільшується. Як свідчить практика багатьох країн світу з високим життєвим рівнем населення, із зростанням життєвого рівня населення і рівня пропозиції товарів у першу чергу зростає попит на послуги.

В умовах постіндустріального суспільства виділяють такі особливості сфери послуг: високий динамізм, територіальна сегментація й локальний характер, висока швидкість обороту капіталу внаслідок короткого виробничого циклу, висока чутливість до ринкової кон'юнктури у зв'язку з неможливістю транспортувати і складати послуги.

Сфера послуг забезпечує високий рівень та швидке зростання продуктивності економіки, відіграє велику роль на всіх етапах виробничого процесу. Актуальною є тенденція посилення взаємозв'язку між всіма видами економічної діяльності та сферою послуг, яка формує особливості функціонування сучасної економічної системи, визначаючи вектори розвитку світового господарства в цілому [8].

Саме послуги є джерелом довгострокового економічного зростання країн, що розвиваються, при чому важливішим, ніж промисловість.

Прискорене зростання питомої ваги сфери послуг у структурі суспільного виробництва - це закономірний процес, характерний процес для всіх розвинутих країн. Він є показником високого рівня розвитку продуктивних сил, продуктивності суспільної праці. Високий рівень продуктивності суспільної праці забезпечує вивільнення робочої сили зі сфери матеріального виробництва і переливання її у сферу послуг.

Висновок

Стрімке нарощування обсягів реалізації та розширення номенклатури послуг підтверджує перспективність сфери послуг. А світовий досвід доводить, що діяльність у сфері обслуговування може бути продуктивною і стимулювати підвищення ефективності національного господарства лише за умови активної підтримки державою її розвитку.

Протягом двох останніх десятиріч спостерігається тенденція підвищення ролі послуг в економіці країн світу. Що ж до України, то її позиція на світовому ринку послуг в даний час не дуже стійка: вона входить в тридцятку крупних країн - учасниць міжнародної торгівлі послугами, але продовжує залишатися нетто-імпортер послуг.

Але все таки не варто говорити, що стан ринку сфери послуг в Україні «безнадійний».

Ринок цей дійсно молодий і одержав розвиток в основному в останнє десятиріччя. Але на чолі компаній цієї галузі на відміну від промисловості і сільського господарства стоять, як правило, динамічні, ініціативні фахівці з широкими зарубіжними зв'язками, легко засвоюючі все нове, розуміючі рівень конкурентоспроможності своєї фірми на вітчизняному і світовому ринках, потреба в протекціоністському захисті. Інша справа - готовність і здатність відповідних урядових структур зібрати воєдино, узагальнити і оцінити всю цю обширну інформацію, виробити на її основі більш досконалу систему правового регулювання сфери послуг, використовуючи досвід зарубіжних країн.

Поліпшення ситуації на ринку сфери послуг головним чином залежить від іноземних інвестицій, але в той же час, лібералізуючи цей ринок, необхідно підтримувати баланс між інтересами по захисту свого внутрішнього ринку і потребою в інноваціях для створення сучасної інфраструктури. Адже без великомасштабної сфери послуг з розвиненим транспортом, зв'язком, торгівлею, фінансово-кредитним і страховкою секторами, комплексом ділових послуг, сферами освіти і охорони здоров'я, відповідаючим сучасним вимогам, Україна не зуміє створити ефективне ринкове господарство і гідно увійти до світової економіки. Тому нашою головною задачею на сучасному етапі переходу на ринкові основи і інтеграції в світове господарство повинен стати прискорення розвиток сфери послуг.

Список літератури

1. УДК 33.846 Інноваційна економіка. Всеукранський науково-виробничий журнал. «Перспективи розвитку сфери послуг в Украні». Старокостянтинівський професійний ліцей. Сікірська І.А., Кучерук С.С.

Аброськін А. Сфера послуг і економічний розвиток// Питання статистики.1998.

Алдакушина Е.С. Сучасна міжнародна торгівля послугами// Зовнішня торгівля. 1999.

Демідова Л. Сфера послуг в постіндустріальній економіці// Світова економіка і міжнародні відносини. 1999. №2

Демідова Л. Глобализация економіки послуг: динаміка і основні тенденції// Проблеми теорії і практики управління.- 2005. №5

Зайнашева З.Г. Регіональна політика у сфері послуг// Вестн. Моськ. Ун-та. Сірий. 6.- Економіка.- 2005. №3

Закони України, Укази Президента України, Ухвали Кабінети Міністрів України, методичні вказівки, накази і інструкції міністерств і відомств за поданням послуг.

Ковалів Е.А., Економіка// навчальний посібник.- Одіссей. 2003.

Максимова М. ВТО і інтереси Росії// Економіст. 1998. №9

Пісочна Л. Маркетинг послуг.- М. 2000.

Статистичний матеріал “За поданням послуг”.- 2004.

Челенков А. Маркетинг послуг// Маркетинг.- 2004. №1

http://www.vechirka.com.ua/ekonomy/ukraine/2907140803

http://www.mobile-review.com/articles/2004/retail2003.shtml

http://www.radiomayak.ru/schedules/6852/17831.html

Размещено на Allbest.ru