Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

Кафедра економіки та регіональної економічної політики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка і фінанси підприємства»

на тему: «Умови та засоби ефективного використання виробничих потужностей на підприємствах»

Студентки III курсу групи МО-12-1

напряму підготовки 6.030601

«Менеджмент» професійного спрямування

«Менеджмент організацій і адміністрування»

Дніпропетровськ - 2015

ВСТУП

В даний час, із переходом економіки до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової усталеності суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль аналізу їхнього господарського стану: наявності і раціонального використання основних фондів.

Для поглиблення аналізу використання основних засобів підприємства необхідно вдатися до вивчення показників функціонування їх основної продуктивної частини - машин і обладнання. Воно можливе лише у разі організації на підприємстві системи управлінського обліку роботи обладнання. На невеликих підприємствах доцільно вести суцільний, безперервний облік часу фактичної роботи обладнання, часу простоїв кожного обладнання, часу простоїв кожного об`єкта.

Організація і ведення такого обліку звичайно потребує певних витрат, але їх окупність за рахунок високої аналітичної цінності одержуваної інформації не викликає жодних сумнівів.

При аналізі роботи обладнання передусім оцінюється динаміка і використання бізнес - планових показників використання всього парку за часом і за потужністю. При цьому визначають коефіцієнти екстенсивного використання обладнання шляхом порівняння досягнутого рівня його експлуатації у аналізованому періоді з базовим і з тим, яким передбачався бізнес - планом.

Проблема факторів виробництва є основоположною в сучасній економічній теорії. Правильне розуміння цього поняття, дає можливість подивитись на економіку як на багаторівневу систему, яка породжується взаємодією багатьох чинників, які походять безпосередньо чи опосередковано з факторів виробництва.

Актуальність даної теми майже не залежить від часу та суспільного ладу. За будь - яких умов процес суспільного виробництва полягає в поєднанні з факторів виробництва (земля, капітал, праця) для забезпечення неперервності зазначеного процесу.

В умовах ринкової економіки увага повинна приділятися всім факторам без винятку, бо відсутність одного з факторів чи недостатній його обсяг поставить під загрозу все виробництво.

Це пояснюється насамперед невизначеністю майбутнього економічного становища. Навіть економіка розвинутих країн знаходиться під впливом економічних криз. Тому процес управління підприємством зумовлює постійний контроль, нагляд і аналіз факторів виробництва та процесу їх взаємодії.

Прибуток підприємства, його рентабельність і успіх у конкурентній боротьбі значною мірою залежить від того, як воно спромоглося розпорядитись своїм капіталом за весь попередній період діяльності, включаючи період, який аналізується. Йдеться про створення сприятливих умов праці, накопичення і впровадження високоефективних знарядь праці, прогресивної технології, про рівень механізації і автоматизації виробництва, організації і управління ним. Тому пошук резервів подальшого зростання ефективності роботи підприємства має базуватися на оцінці показників, що характеризують ці сторони діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ ПРО ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

1.1 Сутність виробничої потужності підприємства. Фактори що впливають на виробничу потужність

Всебічна інформація про виробничі потужності підприємства є важливим фактором наукового управління їх діяльністю. Використовуючи цю інформацію можна розв`язувати завдання, пов`язанні з ефективним функціонуванням підприємств.

Здатність підприємств і їхніх підрозділів виготовляти максимальну кількість продукції перебуває у безпосередній залежності від кількості та досконалості засобів праці, якими вони озброєні. Засоби праці, насамперед їх активна частина - знаряддя праці, треба вважати основним фактором формування виробничої потужності підприємства. Виробничу потужність мають не знаряддя праці, а відповідні виробничі одиниці, в яких перші організаційно функціонують.

Виробнича потужність підприємства (підрозділу) - це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції за одиницю часу у визначений термін з допомогою організаційної сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх досконалості й освоєння.

Особливістю виробничої потужності є динамічність. Її величина встановлюється тільки на певний момент. Основним завданням виробничої потужності є визначення потенційної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, виявлення і використання резервів, пов`язаних з технічним прогресом й удосконалення організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Виробнича потужність підприємства поділяється на вхідну, вихідну і середньорічну. Розмежування величини виробничої потужності необхідно для її застосування у виробництві де використовують такі поняття, як «величина потужності». Кожне з цих понять має своє призначення в системі характеристик, які використовуються при формуванні виробничих завдань, а також у виявленні шляхів внутрівиробничих резервів для їх виконання. Тому кожному видові потужності виділяється відповідна роль. Для того, щоб використати той чи інший вид потужності в управлінні діяльністю підприємства, треба визначити величину цього виду потужності, враховуючи умови, які впливають на неї.

Умови, які впливають на величину виробничої потужностей. Процес формування і використання виробничої потужності складний і залежить від багатьох взаємопов`язаних умов. Різниця між ними полягає у тому, що одні умови впливають на збільшення виробничих потужностей, а інші дають змогу оцінити рівень її використання. Це зумовлює необхідність системного підходу до їх розгляду, що в кожному конкретному випадку визначив вплив на збільшення та використання виробничих потужностей і допоможе встановити між ними існуючі зв`язки і джерела утворення резервів підвищення ефективності виробничих потужностей підприємств. Для вивчення умов що впливають на величину виробничої потужності підприємства, необхідний аналіз і класифікація їх відповідно до оновлених елементів процесу виробництва - засобів праці, предметів праці і самої праці. При класифікації вони можуть бути розділені на дві групи: умови які впливають на розширення фронту роботи, і умови, які позначаються на підвищенні продуктивності технологічного устаткування і робочих місць.

Розширення фронту роботи залежить насамперед від кількості технологічного устаткування і робочих площ. Їх збільшення створює умови для розширення виробництва в просторі. Устаткування і робочі місця необхідно добирати так, щоб їхня структура відповідала структурі машиномісткості (трудомісткості) виробів, які виготовляються, тобто щоб був досягнутий максимальний рівень узгодженості продуктивності устаткування і пропускної здатності різних робочих місць. Певне співвідношення повинно існувати між виробничими потужностями дільниць і цехів підприємства.

Отже, виробнича потужність не відображає сумарної енергетичної потужності підприємства і не складається із сум потужностей окремих робочих машин. Вона залежить від рівня пропорційності який визначається відповідністю структури устаткування і робочих місць структурі машино місткості (трудомісткості) виробів що виготовляються.

Отже, однією із найважливіших умов виробництва, яке здійснюється системою машин, є дотримання норм і пропорцій між їх кількістю, розмірами і робочими швидкостями. Порушення принципу пропорційності в побудові системи машин призводить до зменшення масштабу виробництва порівняно з тим, який міг би бути при цій кількості машин і робочих місць, а також до зниження використання робочого апарату підприємства.

Вплив пропорційності на величину виробничої потужності підприємства зумовлюється і тим, що процес виготовлення продукції багатостадійний і здійснюється шляхом комбінування різнорідних машин, робочих міць, дільниць та цехів.

Отже, визначаючи виробничу потужність, систему машин необхідно розглядати як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

Умови підвищення продуктивності машин (робочих місць) пов`язані, головним чином, з поліпшенням якісного складу технологічного устаткування. Продуктивність машин і устаткування також залежить від якості предметів праці. Чим вища якість заготовок, напівфабрикатів, тим менше потрібно часу для їх обробки, тим більше підприємство зможе виготовити продукції, а отже, тим вища його виробнича потужність.

Значний вплив на збільшення продуктивності машин має удосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології дає змогу інтенсифікувати виробничий процес, тобто скоротити як машинний, так і загальний час виготовлення виробу.

Кваліфікація працівників також впливає на продуктивність машин.

Систематичне підвищення загальної і технічної освіти, удосконалення виробничих навичок працівників підприємства і на цій основі підвищення рівня їхньої кваліфікації створює сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування підприємств кваліфікованими працівниками прискорює освоєння сучасної техніки, дає змогу максимально використовувати її потенційні можливості, ширше впроваджувати прогресивні технологічні процеси і тим самим систематично збільшувати виробничі потужності підприємств.

Отже, умови збільшення виробничої потужності підприємства пов`язані з усіма виробничими процесами виробничого процесу виробництва. Із засобами праці цей зв`язок виявляється у кількісному і якісному аспектах, з предметами праці та самою працею - тільки в якісному.

Зростання виробничих потужностей підприємства, зумовлене дією умов, що впливають на підвищення продуктивності технологічного устаткування робочих місць, знаходить своє відображення у величині машиномісткості (трудомісткості) продукції, яка виготовляється. Знаючи величину і структуру машиномісткості (трудомісткості) продукції, а також ступінь відповідності її структурі парку устаткування і робочих місць, можна визначити можливий приріст випуску продукції за рахунок використання резервів збільшення виробничої потужності окремих підрозділів і підприємства в цілому. У загальному вигляді класифікація умов, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, зображена на рис.1.1. Особливістю цих умов є те, що для здійснення заходів, пов`язаних з ними, потрібні капітальні вкладення. Цілком іншу природу мають умови, які впливають на використання виробничої потужностей. Заходи, пов`язані з ними, спрямовані в основному на використання резервів, мають організаційний характер і не вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво. Ці умови можна розділити на соціально - економічні і організаційно - технічні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Класифікація умов, які позначаються на величині виробничої потужності підприємства

Кількісний вираз умов які впливають на поліпшення використання виробничих потужностей, виявляється у співвідношенні часу роботи і часу втрат у плановому періоді. Ці умови діють у сфері організації функціонування засобів праці в часі. Більш повному використанню виробничих потужностей сприяє скорочення часу непродуктивної роботи обладнання.

Втрати часу поділяються на регламентовані та не регламентовані. Регламентовані втрати часу (підготовчо - завершальні роботи, ремонт устаткування, обідні перерви, неробочі зміни і дні, а також вихідні дні) передбачені діючим нормативами.

Нерегламентовані втрати часу - цілозмінні та внутрішньозмінні простої устаткування. Цілозмінні простої, як правило, зумовлюються впливом соціально економічних умов. Внутрішньозмінні простої залежать в основному від організаційно технічних умов.

Аналіз суті й особливостей вияву умов, що впливають на рівень використання виробничих потужностей підприємства дає змогу функціонально їх класифікувати на внутрішні і зовнішні.

Така класифікація може бути застосована при оцінці внутрішньо заводських резервів використання виробничих потужностей. Керуючись нею можна виявити резерви в їх сукупності, визначити питому вагу кожного з них, а також дати їм кількісну оцінку.

Аналіз і класифікація факторів дають змогу чітко розмежувати такі поняття як «випуск продукції», «використання виробничої потужності», «розвиток виробничої потужності», а також сформулювати більш досконалі методологічні принципи обґрунтування виробничої потужності.

Закономірність дії і впливу умов, що впливають на величину і використання виробничих потужностей підприємств, не зазнає змін у зв`язку з переходом до ринкових умов. Більше того, вони є методологічною передумовою виявлення ефективного використання наявних резервів в обох аспектах (величини і рівня використання), оскільки саме в ринкових умовах мобілізація внутрішніх резервів збільшення і поліпшення використання виробничих потужностей підприємства виступає важливою умовою підвищення ефективності їх роботи.

1.2 Обчислення виробничої потужності

Широке розгортання ринкових відносин, підвищення рівня інтенсифікації виробництва зумовлюють необхідність більш повного й оперативного залучення до господарського обігу резервів виробничих потужностей. Це вимагає розробки ефективних заходів і методів їх виявлення на всіх стадіях виробничого процесу з врахуванням використання величини виробничої потужності підприємства і його підрозділів.

При обчисленні потужності важливо враховувати якісні характеристики потужних ресурсів. З цією метою мають бути створенні два класифікатори: устаткування і робочих місць.

Важливим моментом в удосконаленні методів визначення виробничих потужностей є отримання вихідної інформації шляхом застосування уніфікованих форм. Уніфікація форм охоплює два напрямки:

– встановлюються єдині форми, в яких представленні розрахунки виробничих потужностей усіх видів виробництв;

– виділяється строго визначена сукупність форм, в яких представленні розрахунки виробничих потужностей підрозділів різних видів ієрархії: низького рівня і високого рівня.

Виробнича потужність підприємства є величиною змінною. Вона залежить від умов діяльності підприємства і встановлюється тільки на певний момент.

Основним завданням розрахунку виробничої потужності підприємства є визначення потенціальної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, а також виявлення і використання резервів пов'язаних з технічним прогресом і удосконаленням організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Це завдання може бути забезпечене шляхом впровадження в практику якісно нових методів обчислення виробничих потужностей із застосуванням сучасної електронно - обчислювальної техніки.

Своєю чергою використання електронно - обчислювальних машин і нових методів обчислення виробничих потужностей зумовлюють необхідність розв'язання комплексу задач, пов'язаних з формуванням вхідної і вихідної інформації, введення в обіг нових понять. Серед них треба виділити такі: потужнісні ресурси підприємства, форми виробничо-технологічної організації потужнісних ресурсів, централізація інформації.

У широкому розумінні основу потужнісних ресурсів становлять робочі місця, на яких виконуються роботи при допомозі машин і механізмів або ручним способом з використанням механізованого інструменту та інших нескладних знарядь праці. У першому випадку потенційна можливість робочого місця визначається пропускною здатністю устаткування, а в другому - обсягом робіт, які виконує робітник. Отже, потужнісні ресурси - це сукупність устаткування і робочих місць, які організовано функціонують у процесі виробництва продукції в тому чи іншому виробничому підрозділі. При такому трактуванні суті потужнісних ресурсів устаткування і робочі місця різною мірою беруть участь у формуванні величини виробничої потужності.

Кожна група потужнісннх ресурсів повинна характеризуватися цільовою спрямованістю і створюватися з метою виконання певного виду робіт. З урахуванням цієї специфіки групи об'єднуються у виробничі підрозділи.

Виробнича потужність того чи іншого підрозділу визначається пропускною здатністю провідної групи його потужнісних ресурсів. Такою групою є устаткування і робочі місця залежно від їхньої технологічної значимості: виконання найбільш відповідальних операцій, прогресивність устаткування, коефіцієнт завантаження якого повинен бути не менший, ніж нормативний.

Для розрахунку виробничої потужності підприємства користуються такими вихідними даними:

– номенклатура та асортимент продукції;

– трудомісткість кожного виду продукції;

– наявність, склад і ста обладнання і виробничих площ;

– продуктивність кожного виду обладнання;

– строки вибуття та введення обладнання та виробничих площ;

– корисний фонд робочого часу обладнання;

– заходи по модернізації, автоматизації обладнання.

Задачу обчислення виробничої потужності підприємства і його підрозділів можна сформулювати так: при обмеженні на ефективний фонд часу роботи устаткування максимізується випуск продукції.

До розрахунку виробничої потужності підприємства включають все обладнання, яке не діє внаслідок поламок, ремонту чи модернізації. Враховують також обладнання яке знаходиться в стані монтажу чи на складі і призначене до введення в експлуатацію в плановому періоді.

Не включають до розрахунку виробничої потужності підприємства обладнання, яке знаходиться на випробуванні.

Виробнича потужність підприємства визначається в за потужністю провідних цехів, потужність провідних цехів за потужністю виробничих дільниць, потужність виробничих дільниць за потужністю провідного обладнання.

Провідне обладнання - обладнання на якому виконується основний об'єм робіт - за складністю і трудомісткістю.

Провідні цехи та дільниці це такі, в яких зосереджена найбільша частина виробничого обладнання та які мають найбільшу питому вагу в загальній трудомісткості виконуваних робіт.

Провідне обладнання - унікальне обладнання, на якому виконуються найбільш відповідальні та складні операції, які не можна передати на інше обладнання. В цих випадках не враховується питома вага такого обладнання в загальній кількості обладнання.

Виробнича потужність дільниці визначається за наступною формулою:



де n - кількість одиниць встановленого обладнання;

КФРЧ - корисний фонд робочого часу в розрахунку на 1- цю обладнання (визначається з врахуванням простоювання обладнання в планово - попереджувальному ремонті)

Квн - коефіцієнт виконання норм виробітку

Тє - трудомісткість обробки одиниці виробу, год.

Якщо підприємство виготовляє декілька видів продукції, то користуються наступною формулою:

де Ц - договірна (оптова) ціна 1- ц продукції і - го виду,

N - максимально можливий випуск і- го виду продукції.

Для розрахунку виробничої потужності на діючому підприємстві (з діючих потужностей) визначають середньорічну виробничу потужність

де Ппр. - потужність на початок року;

Пввед. - потужності, які вводилися протягом планового періоду;

tввед. - кількість місяців функціонування введених потужностей;

Пвиб. - потужності, які вибували протягом планового періоду;

tвиб. - кількість місяців на протязі яких вибувши потужності не будуть функціонувати.

1.3 Використання виробничої потужності підприємства

Класифікація факторів, що впливають на використання виробничої потужності.

Зовнішні фактори

– народногосподарська потреба в продукції яку виробляє підприємство;

– матеріально - технічне постачання підприємства;

– ступінь забезпечення робочою силою;

– ступінь забезпечення енергетичними ресурсами;

– введення в дію нових виробничих потужностей.

Внутрішні фактори

– структура парку устаткування;

– організацію обслуговування виробництва;

– організація роботи парку машин (час простоювання устаткування в ремонті та коефіцієнт змінності роботи устаткування);

– організація планування на підприємстві (планування виробництва і технічного розвитку підприємства та планування завантаження обладнання);

– організація кооперування використання виробничих потужностей;

– ступінь досконалості системи матеріального стимулювання.

До показників використання потужності відносять:

1. Коефіцієнт використання потужності:

– коефіцієнт використання проектної потужності - характеризує рівень використання введених в дію нових потужностей з метою досягнення випуску продукції обсягом не менше ніж проектна потужність

– коефіцієнт використання виробничої потужності - характеризує використання діючих виробничих потужностей і визначається як відношення обсягу випуску продукції (планового чи фактичного) до середньорічної виробничої потужності підприємства (планової чи фактичної)

Ступінь прогресивності технологічного процесу - характеризується питомою вагою впровадження нових технологій.

Ступінь прогресивності обладнання, яке використовується для виготовлення продукції - характеризується рівнем механізації та автоматизації виробництва.

Показники використання обладнання:

– екстенсивне використання (використання в часі) - характеризується величиною внутрішньо змінного та цілозмінного простоювання обладнання і коефіцієнта змінності роботи обладнання.

– інтенсивне використання - характеризується використанням потужності обладнання в одиницю часу, з цією метою використовують показник продуктивності 1- ці обладнання в натуральному виразі або обсяг продукції, який припадає на одиницю потужності обладнання.

В цехах де робота виконується в ручну, тобто низький рівень механізації робіт (найчастіше в складальних цехах) використання виробничої потужності визначається на основі використання корисної виробничої площі.

Під час аналізу використання виробничої потужності обов'язково визначається ступінь використання різних груп обладнання. З цією метою визначається коефіцієнт завантаження обладнання - відношення трудомісткості виробничої програми певної групи обладнання до пропускної здатності тієї ж групи обладнання за один і той же період часу.

Зазначимо, що при визначенні коефіцієнта завантаження обладнання обсяги робіт визначаються в одиницях трудомісткості. Причому в чисельнику представляються обсяг робіт, який планується виконати на певному обладнанні, а в знаменнику обсяг робіт, який можна виконати на даному обладнанні.

Розрізняють 3 випадки завантаження обладнання:

1. О=Р, Кзав=1 - ідеальний випадок завантаження обладнання;

2. О>Р, Кзав>1 - «вузьке місце» - пропускна здатність обладнання менша ніж планове завантаження. Таке обладнання буде стримувати роботу всіх суміжних з ним груп обладнання.

3. О<Р, Кзав<1 - «широке місце» - тобто недовантаження обладнання - простої.

прибуток потужність ціна собівартість

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Визначення виробничої потужності та виробничої програми підприємства

Розрахунок виробничої потужності - найважливіший етап обґрунтування виробничої програми підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції, складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень. Виробнича потужність - це максимально можливий обсяг виробництва продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність (в умовних одиницях, оскільки виробництво багатономенклатурне) визначається:

де, - виробнича потужність обладнання з і- того виду продукції

= 184945 + 154881,6 + 50368 = 390194,6 ум.од

Виробнича потужність і - того виробу продукції визначається за формулою:

= *

де, - кількість одиниць обладнання, одиниці;

- паспортна продуктивність одиниці обладнання, один./годину;

- ефективний фонд часу обладнання за рік, годин;

Визначаємо виробничу потужність за кожним видом продукції

= 10*2,35 *7870 = 184945 од.

= 6*3,28*7870 = 154881,6 од.

= 4*1,6*7870 = 50368 од.

Для визначення виробничої програми підприємства використовують натуральні, трудові і вартісні показники.

Натуральні показники - це обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою; обсяг виробництва кожного виробу у тисячах умовних одиниць визначається за допомогою формули:

= *

де, - коефіцієнт використання виробничої потужності

Визначаємо натуральний показник для кожного виду продукції:

= 0,85*184945 = 157203,2 ум. од.

= 0,85*154881,6 = 131649,3 ум. од.

= 0,85* 50368 = 42812,8 ум. од.

Маючи трудомісткість одиниці продукції кожного найменування і означену завданням кількість, розраховується виробнича програма у трудових показниках, тобто розраховується трудомісткість усієї виробничої програми (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 Трудомісткість всієї виробничої програми

Продукція	Кількість одиниць продукції, тис. ум. од.	Трудомісткість технологічна од. продукції, норми - годин	Трудомісткість технологічна всього обсягу, тис. нормо- годин
А	157,2032	17,5	2751,52
В	131,6493	21	2764,63
С	42,8128	18,5	792,03
Всього	331,66	57	6308,18

Для розрахунку виробничої програми у вартісних показниках необхідно насамперед визначити структуру ціни одиниці виробу. При розрахунку оптової ціни прибуток визначається у відсотках до собівартості. Цей відсоток характеризує прибутковість підприємства і має назву рентабельність.

Рентабельність продукції розраховується як відношення прибутку до витрат (ресурсів):

де, = рентабельність продукції і- го найменування (у відсотках);

= прибуток підприємства від реалізації одиниці означеної продукції, грошові одиниці грош. од.;

= повна собівартість одиниці означеної продукції, грош.од.

Рентабельність продукції (вказана у завданні):

= 21 %;

= 27 %;

= 18 %

За рентабельністю продукції розраховується оптова ціна одиниці продукції і-го найменування:

=

Необхідно визначити - прибуток підприємства від реалізації одиниці означеної продукції з рентабельності продукції:



= (21/100)*1398 = 293,58 грош.од.

= (27/100)* 1390 = 375,3 грош.од.

= (18/100)* 1380 = 248,4 грош.од.

Тепер розраховуємо оптову ціну:

= 1398 + 293,58 = 1691,58 грош.од.

= 1390 + 375,3 = 1765,3 грош.од.

= 1380 + 248,4 = 1628,4 грош.од.

Тоді товарна продукція, що підготовлена для постачання споживачам визначається як:

де, - обсяг товарної продукції;

- випуск продукції і-го найменування (в натуральних одиницях);

- оптова ціна підприємства одиниці продукції і-го найменування, грош.од.;

- вартість робіт промислового призначення для інших підприємств, грош.од.;

- номенклатура продукції.

Товарна продукція, що підготовлена для постачання споживачам (А,В,С)

= (157,2032*1691,58) + (131,6493*1765,3) + (42,8128*1628,4) + 850 = 568888,66 грош.од

Реалізована продукція підприємства - це вартість відвантаженої продукції, за яку на рахунок підприємства постачальника надійшли кошти у зазначений термін; реалізована продукція визначається за формулою:

де, - реалізована продукція, грош.од.;

- товарна продукція, грош.од.;

, - готова продукція, яка знаходиться на складі або відвантажена відповідно на початок і кінець зазначеного терміну, грош.од.

= 568888,66 + 350 - 300 = 568938,66 грош.од.

Таким чином, реалізована продукція в даному разі буде відрізнятися від товарної на величину зміни залишків готової продукції на складі.

У валову продукцію включають (у вартісному виразі) всю продукцію незалежно від ступеня її готовності; валова продукція визначається за формулою:

де, - валова продукція, грош.од.;

- товарна продукція, грош.од.;

, - вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець зазначеного терміну, грош.од.

= 568888,66+1450 - 750 = 569588,66 грош.од.

Нормативно - чиста продукція відображає знову утворену вартість і обчислюється за такою формулою:



де, - обсяг нормативної чистої продукції, грош.од;

- випуск продукції і-го найменування в натуральних одиницях, шт.;

- норматив одиниці чистої продукції і-го найменування, грош.од.;

- номенклатура продукції.

- вартість робіт промислового призначення, яка враховує лише заробітну плату працівників з відрахуванням у соціальні фонди і нормований прибуток, грош.од.

=( Na*НЧПа) + ( Nв*НЧПв) + ( Nс*НЧПс) +

= (157,20*353,86) + (131,64*320,84) + (42,81*326,49) + 55 = 111894,20

Норматив одиниці чистої продукції і- го найменування розраховується за формулою:

де, - норматив одиниці чистої продукції і-го найменування, грош.од.;

- заробітна плата (основна і додаткова) з відрахуваннями підприємства у соціальні фонди (які складають 38% від суми основної і додаткової заробітної плати) тих робітників, що виготовляють одиницю продукції і-го найменування;

- коефіцієнт заробітної плати, який дозволяє врахувати витрати на заробітну плату з відрахуванням інших категорій виробничого персоналу крім робітників - відрядників;

- нормативний прибуток на одиницю продукції і-го найменування, грош.од.

НЧПа = 31,63 + (0,46*31,63) + 307,69 = 353,86

НЧПв = 36,96 + (0,46*36,96) + 266,88 = 320,84

НЧПс = 31,75 + (0,46*31,75) + 280,14 = 326,49

НЧП = 353,86 + 320,84 + 326,49 = 1001,19

де, - заробітна плата (основна і додаткова) з відрахуванням підприємства у соціальні фонди за виготовлення одиниці продукції і-го

- година тарифна ставка розряду, за який тарифікована робота по виготовленню одиниці продукції і-го виробу, грош.од.;

- норма часу ( трудомісткість технологічна) на виготовлення одиниці продукції і-го найменування, нормо-годин;

- коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату;

- коефіцієнт, що враховує відрахування у соціальний фонд.

= 10,34*17,5*0,46*0,38 = 31,63

= 10,07*21*0,46*0,38 = 36,96

= 9,82*18,5*0,46*0,38 = 31,75

де, - нормативний прибуток на одиницю продукції і-го найменування, грош.од.;

- повна собівартість одиниці продукції і-го найменування, грош.од.;

- витрати на матеріали для виготовлення продукції і-го найменування, грош.од.;

- нормативна рентабельність, розрахована по відношенню до собівартості без матеріальних витрат, %.

= (1398 - 405,42)*31/100 = 307,69

= (1390 - 500,4)*30/100 = 266,88

= (1380 - 599,6)*35/100 = 280,14

Cма = 139,8*0,29 = 405,42

Cмв = 1390*0,36 = 500,4

Cмc = 1380*0,42 = 579,6

Усі розраховані показники наведено у табл. 2.2

Таблиця 2.2 Показники виробничої програми підприємства

Назва показника	Одиниці вимірювання	Показники
Трудовий	тис, нормо- годин	6308,18
Товарна продукція	тис, грош.од.	568888,66
Прибуток	тис, грош.од.	124958,2
Реалізована продукція	тис, грош.од.	568938,66
Валова продукція	тис, грош.од.	569588,66
Нормативно- чиста продукція	тис, грош.од.	1001,19

2.2 Визначення трудових ресурсів і ефективності їх використання

Окреслюючи цілі та напрямки розвитку діяльності підприємства, його керівництво має визначити необхідні для їхньої реалізації ресурси, у тому числі трудові. Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, а й на можливий рівень їхнього використання та на аналіз факторів, які впливають на цей рівень.

В цьому разі розраховані такі групи промислово - виробничого персоналу: робітники, керівники, фахівці, службовці.

Для виконання розрахунку чисельності використовуємо дані балансу робочого часу одного середньооблікового працівника.

На підприємстві встановлено режим роботи у три зміни по 8 годин.

Ефективний фонд часу визначено, як різницю номінального часу і невиходів на роботу за всіма причинами.

На підставі даних балансу робочого часу визначено коефіцієнт облікового складу, тобто переходу від штатної чисельності до облікової. Він передбачає необхідний резерв на підміну робітників під час їх відсутності на робочому місті з поважних причин.

Таблиця 5.3 Баланс робочого часу

Показники	Безперервне виробництво, 4 бригади, зміна 8 годин
	Дні	Години
1. Календарний фонд часу	365	2920
– вихідні	91	728
2. Номінальний фонд часу	274	2192
Невиходи разом	35	280
– неявка за хворобою	5	40
– чергові та додаткові відпустки	28	224
– виконання державних обов'язків	2	16
3. Ефективний фонд часу	239	1912

= 274/239 = 1,4

Чисельність персоналу підприємства визначається виходячи з особливостей обслуговування техніки, організації праці і виробництва.

Облікова чисельність робітників - відрядників розраховується як частка від розподілу загальної трудомісткості виробничої програми на дійсний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника.

де, - трудомісткість виготовлення річної виробничої програми, нормо - годин;

- ефективний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника.

=6308180/1912 = 3299

ЧЗМ = ЧОБЛ/4 = 3299/4 = 824

Наявна чисельність робітників у добу (люд.) визначається виходячи з наявної чисельності у зміну і числа робочих змін протягом доби:

де, - чисельність зміни протягом доби.

ЧДОБ = 824*3 = 2472

Штатна чисельність складається з наявної чисельності робітників на добу та чисельності робітників підмінної бригади:

ЧШТ = 2472+824 = 3296

Облікова чисельність (люд.) розраховується за формулою:



ЧОБЛ = 3296*1,14 = 3757

де, - коефіцієнт облікового складу.

Результати розрахунків записуємо до табл. 5.4

Таблиця 5.4 Розрахунок чисельності робочих підприємства

Назва груп і професій робітників	Наявна кількість людей	Чисельність робітників підмінні бригади,чол..	Штатна чисельність робітників	Коефіцієнт облікового складу	Облікова чисельність
	У зміну	На добу
Основні робітники виробництва	824	3299	824	3296	1,14	3757
Робітники по утриманню та обслуговуванню обладнання	115	461	115	461	1,14	525
Робітники з ремонту обладнання	90	362	90	362	1,14	413
Допоміжні робітники (загально цехові)	131	527	131	527	1,14	601
Разом робітників	1160	4649	1160	4646	1,14	5296

Чисельність керівників, фахівців і службовців підприємства визначається враховуючи частку кожної категорії та з урахуванням режиму роботи: керівників, фахівців та службовців - одна зміна на добу.

Результат розрахунків заносимо до табл. 5.5

Таблиця 5.5 Штатний розклад керівників, фахівців і службовців

Категорія персоналу і найменування професій (посади)	Чисельність в зміну, чол..	Кількість змін роботи	Штатна чисельність, чол..
Керівники	16	1	65
Фахівці	41	1	164
Службовці	24	1	98
Всього	81	1	327

Штатна чисельність робітників ПВП визначається за формулою:

ЧПВП = 3296+461+362+527+65+164+98 = 4973

Річний фонд заробітної плати для робітників - відрядників визначається наступним чином:

1. Визначається основна заробітна плата, яка необхідна для виготовлення одиниці продукції і-го найменування, виходячи з годинної тарифної ставки розряду, за який тарифікована робота, і її трудомісткість.

2. Визначається заробітна плата на одиницю продукції з урахуванням додаткової.

3. Визначається заробітна плата робітників - відрядників, що безпосередньо виготовляють усю продукцію за номенклатурою.

4. Визначається величина премії.

Річний фонд основної заробітної плати робітників по утриманню та обслуговуванню обладнання, допоміжних робітників визначається за формулою:

де, - година тарифна ставка розряду, за яким тарифікована робота, грош. од. / година;

- облікова чисельність робітників і- тої категорії, чол.;

- ефективний фонд роботи робітників, годин.

Розрахунки величини премії і додаткової заробітної плати визначаємо і заносимо до табл. 5.6

ФЗПутр.= 9,82*525*1912 = 9857,3

ФЗПрем. = 10,07*413*1912 = 7951,8

ФЗПдоп роб.= 9,67*601*1912 =11111,9

Таблиця 5.6

Розрахунок річного фонду заробітної плати робочих підприємства

Назва груп і професій робітників	Чисельність, чол..			Тарифна заробітна плата, тис. грн..	Премія, тис. грн.	Основна заробітна плата, тис грн.	Додаткова заробітна плата, тис грн.	Річний фонд заробітної плати, тис грн.
Робітники по утриманню та обслуговуванню обладнання	525	9,82	1912	9857,3	1478,59	11335,8	2607,2	13943
Робітники з ремонту обладнання	413	10,07	1912	7951,8	1192,7	9144,5	2103,2	11247,7
Допоміжні робітники	601	9,67	1912	11111,9	1111,1	12223	2811,2	15034,2
Разом:	1539	29,56	1912	28921	3782,3	32703,3	7521,6	40224.9

Річний фонд заробітної плати для керівників, фахівців та службовців визначаємо за формулою:

де, - середньомісячна зарплата конкретної професійно - кваліфікаційної групи працівників, грн./міс.;

- штатна чисельність працівників даної професійно - кваліфікаційної групи, чол.;

- тривалість періоду за який працівникам даної професійно - кваліфікаційної групи нараховується заробітна плата, місяці.

ФЗПкер.= 4800*65*12 = 3744

ФЗПфах. = 3500*164*12 = 6888

ФЗПслуж.= 3000*98*12 =3528

Розрахунки заносимо до табл. 5.7

Таблиця 5.7 Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, фахівців та службовців

Категорії персоналу	Середньомісячна заробітна плата, грн. / міс	Премія, грн..	Штатна чисельність, чол..	Місяців за рік	Річний фонд зарплати, тис грн.
Керівники	4800	1680	65	12	3744
Фахівці	3500	840	164	12	6888
Службовці	3000	300	98	12	3528
Разом:	8300	2820	327	12	14160

Фонд оплати праці на підприємстві складається з фонду заробітної плати основних робітників - відрядників, робітників по утриманню та обслуговуванню обладнання, робітників з ремонту обладнання, допоміжних робітників керівників, фахівців і службовців:

Продуктивність праці є одним з найважливіших економічних показників і свідчить про ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві; він показує здатність одного середньооблікового працівника підприємства випускати певну кількість продукції за одиницю часу (в даному разі за рік).

ФЗППВП = 68529,4+7951,8+11111,9+14160 = 101753,1

ФЗПОР = 9,54*3757*1912 = 68529,4

В Україні для підприємств і галузі продуктивність праці розраховують таким чином:

де, - продуктивність праці, грош.од.;

- товарна продукція, грош.од.;

- Чисельність промислово - виробничого персоналу, чол.

= 568888,66/4973 = 114,3

В цій роботі розраховуємо продуктивність раці, виходячи з обсягу виробництва продукції підприємством за різними вимірами; усі показники наведено в табл. 5.8

Таблиця 5.8 Продуктивність праці на підприємстві

Назва показника продуктивності праці	Од. вим.	Показники
Трудові	тис. нормо- годин/чол.	1,26
Вартісні
- через товарну продукцію	тис.грош.од./чол..	114,3
- через реалізовану продукцію	- “-	114,4
- через валову продукцію	- “-	114,5

2.3 Визначення ефективності використання виробничих фондів

Вартісним виразом виробничих фондів підприємства є основні виробничі і оборотні фонди. Розраховуємо балансову вартість основних виробничих фондів за групами та заносимо дані до табл.5.9.

Таблиця 5.9 Балансова вартість груп ОВФ

Група ОВФ	Структура,%	Значення
Балансова вартість ОВФ, тис.грош.од., в тому числі:	100%	65000
Група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої	45%	29250
Група 4 - машина та обладнання	41%	26650
З них: Електронно-обчислювальні машини, ін.. машини для автоматичного оброблення інформації та ін..	10%	2665
Група 5 - транспорті засоби	8%	5200
Група 6 - інструменти, прилади, інвентар(меблі)	6%	3900
Група 9 -інші основні засоби	-	-

Амортизаційні відрахування розраховуються із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації за яким річна норма амортизації визначається за формуло:

де, - мінімальний період служби основних виробничих фондів.

HA3 = 100/20 = 5 %

HA4 = 100/15 = 6.67 %

HA5 = 100/5 = 20 %

HA6 = 100/4 = 25 %

HA7 = 100/12 = 8.33 %

Річна сума амортизації дорівнює сумі амортизації всіх груп основних виробничих фондів:

ОВФ = 65000 тис.грн

А3річ = 65000*5/100 = 3250

А4річ = 65000*6,67/100 = 4335,5

А5річ = 65000*20/100 = 13000

А6річ = 65000*25/100 = 16250

А9річ = 65000*8,33/100 = 5414,5

Ефективність використання виробничих потужностей та виробничих фондів має важливе значення для підприємства, оскільки їх повніше використання сприяє зменшенню потреб у введені в експлуатацію нових виробничих потужностей, веде до збільшення обсягів випуску продукції.

АРІЧН = 3250+4335,5+13000+16250+5414,5 = 42252

Ефективність використання основних виробничих фондів визначається такими показниками фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність праці.

де, - фондовіддача, яка показує, скільки товарної продукції знімається з кожної одиниці вартості основних виробничих фондів (грош.од./грош.од.);

- товарна продукція, грош. од.;

- середньорічна вартість ОВФ, грош.од.

ФВ = 568888,66/40124 = 14,1

Середньорічна вартість ОВФ може бути розрахована за формулою:

де, , - балансова вартість ОВФ відповідно на початок і кінець року, грош.од.

ОВФСР = 65000+15248/2 = 40124

Балансова вартість ОВФ на кінець року у порівнянні з їх величиною на початок року зменшується на суму амортизаційних відрахувань і вартості реалізованих непотрібних ОВФ (виведених)

ОВФКР = 65000 - 42252 - 7500 = 15248

де, - фондоємність, грош.од./грош.од.;

- середньорічна вартість ОВФ, грош.од.;

- товарна продукція, грош.од.

ФЄ = 40124/568888,66 = 0,070

Фондоозброєність праці дорівнює:

де, - фондоозброєність, грош.од. / чол.;

- середньорічна вартість ОВФ, грош.од.;

- чисельність промислово- виробничого персоналу, чол.

= 40124/4973 = 8,06

У системі показників використання оборотних фондів основними є показники оборотності оборотних засобів: коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту, коефіцієнт закріплення. Економічне значення оборотності полягає в тому, від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Коефіцієнт оборотності визначається за формулою:

де, - коефіцієнт оборотності оборотних засобів;

- реалізована продукція за рік, грош.од.;

- сума нормованих оборотних засобів, грош.од.

= 568938,66/75000 = 7,58

Тривалість обороту визначається за формулою:

де, - тривалість одного обороту, днів;

- коефіцієнт оборотності оборотних засобів

= 360/7,58 = 47

Коефіцієнт закріплення визначається за формулою

КЗ = 75000/568938,66 = 0,1

Узагальненим показником ефективності діяльності підприємства є його рентабельність (або норма прибутку), що обчислюється за формулою:

де, - рентабельність підприємства;

- середньорічна вартість ОВФ, грош.од.;

- вартість нормованих оборотних засобів.

= 571770,06/40124 + 75000*100% = 496,65

де, - загальна собівартість виготовленої продукції, тис.грош.од.

ПБАЛ = 5688888,66 - 461844,2 + 7500 = 114544,46

= (СА*NА) +( СВ*NВ )+( СС*NС)

= 1398*157203,2+1390*131649,3+1380*42812,8 = 461844,2

2.4 Складання собівартості товарної продукції і значення її структури

У системі техніко - економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання - обчислення собівартості виробів. Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналіз витрат на виробництво виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно - економічних заходів тощо.

Для здійснення заходів щодо зниження собівартості необхідно визначити її структуру, тобто врахувати внесок кожного елементу у загальну повну собівартість.

Матеріальні витрати можуть бути розраховані, виходячи з їх долі у собівартості одиниці продукції кожного виду; тоді загальні матеріальні витрати це сума добутків матеріальних витрат на одиницю продукції на її кількість у реальному вигляді.

Другий елемент собівартості - оплата праці - містить основну і додану заробітну плату робітників - відрядників.

Третій елемент - відрахування у соціальні фонди - визначається виходячи з величини оплати праці і встановлених відсотків відрахувань.

Четвертий елемент - витрати на утримання та експлуатацію обладнання.

Розраховуються за допомогою табл. 5.10

Таблиця 5.10 Кошторис витрат за статтею «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання»

Стаття витрат	Сума, тис. грош. од.
Річний фонд заробітної плати робітників по утриманню та обслуговування обладнання	13943
Відрахування від ЗП робітників по утриманню та обслуговуванню обладнання (38%)	5298,3
Річний фонд заробітної плати ремонтного персоналу та допоміжних працівників	26281,9
Відрахування від ЗП ремонтного персоналу та допоміжних працівників(38%)	9987,1
Амортизаційні відрахування групи 4	4335,5
Амортизаційні відрахування групи 5	13000
Амортизаційні відрахування групи 6	16250
Витрати на поточний ремонт виробничого обладнання (4- 6 груп ОВФ, 5% від середньорічної вартості)	1787,5
Усього:	90883,3

П'ятий елемент - цехові витрати.

Таблиця 5.11 Кошторис витрат за статтею «Цехові витрати»

Стаття витрат	Сума, тис. грош. од.
ЗП керівників, спеціалістів, службовців	8300
Відрахування від заробітної плати (38%)	3554
Амортизаційні відрахування від вартості будівель та споруд	3250
Витрати на ремонт будівель та споруд (2% від вартості)	585
Витрати на охорону праці (20% від )	20350,6
Усього	36039,6

П'ятий елемент - інші витрати - розраховується як різниця між загальною собівартістю усього випуску товарної продукції і сумую попередніх елементів.

Для визначення внеску кожного елементу уся собівартість приймається як 100 %, потім розраховується для кожного елементу у відсотках, дані наведено у табл. 5.12

Таблиця 5.12 Структура собівартості товарної продукції

Назва елементу	Сума тис.грош.од.	%
Матеріальні витрати	154417,3	33,4
Заробітна плата робітників- відрядників	2524,1	0,6
Відрахування від заробітної плати	959,1	0,2
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	90883,3	19,6
Цехові витрати	36039,6	7,8
Інші витрати	177020,8	38,3
Загальна собівартість	461844,2	100%

Необхідно також розрахувати, на скільки відсотків збільшиться прибуток, що залишається на підприємстві, якщо елемент «інші відсотки» буде зменшений на визначений відсоток(маючи на увазі,що оптова ціна зберігається, прибуток у вихідному стані приймається за 100 %)

2.5 Визначення цін на продукцію, формування і розподіл прибутку підприємства

За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток виробництва є ціна.

За схемою рис. І даними, розраховуємо відпускні ціни на продукцію підприємства. Оптові ціни вже були розраховані. Відпускна ціна містить акцизний збір і податок на додану вартість (20 % до оптової ціни разом з акцизним збором).

Повна собівартість: А = 1398, В = 1390, С = 1380

Прибуток: А+В+С = 124958238,7

Ціна оптова: А =1691,5; В = 1765,3; С = 1628,4

Акцизний збір: АЗАГ = 50055882,096; В = 30075373,73; С = 8201925,13

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально - технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Величина прибутку характеризує фінансові результати роботи підприємства та визначає його фінансовий стан.

Прибуток можна визначити за формулою:

де, - загальна сума прибутку, що надійде до підприємства після продажу товарної продукції, грош.од.;

- випуск продукції і-го найменування, ум.од.;

- прибуток, що заплановано в оптову ціну одиниці продукції і-го найменування, грош.од.; визначається за показниками рентабельності продукції.;

- Надходження від реалізації непотрібного майна, грош.од.

Чистий прибуток, що залишається на підприємстві, дорівнює 77 % від ;цей прибуток орієнтовано роз приділяється за схемою (у відсотках):

Резервний фонд - 5

Фонд розвитку виробництва, науки і техніки - 50

Фонд соціального розвитку - 15

Фонд матеріального заохочування - 30

Фонди соціального розвитку і матеріального заохочення формуються лише за рахунок прибутку, що залишається на підприємстві; фонд розвитку виробництва, науки і техніки (ФРВНТ) має і інші джерела (наприклад амортизаційні відрахування); тому його величину необхідно розраховувати.

ПА = 184945*293,58+7870 = 54304023,1

ПВ = 154881,6*375,3+7870 = 58134934,48

ПС = 50368*2484+7870 = 12519281,2

= 54304023,1+ 58134934,48 + 12519281,2 = 124958238,7

Якщо припустимо, що ФРВНТ буде спрямований на придбання нових основних виробничих фондів, то можна розрахову...