Попит і пропозиція на ринках ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема 14. Попит і пропозиція на ринках ресурсів

1. Похідний попит, його особливості та види

Рішення фірм про те, скільки виробляти і як виробляти вираховують специфіку попиту на фактори виробництва (ресур­си). їх попит і пропозиція визначає як обсяги окремих факторів, що використовуються фірмами, так і їх ціни, а також доходи, отримані власниками цих факторів. Значна частина цих доходів надходить на продуктові ринки і йде на відшкодування витрат виробництва відповідних продуктів та формування прибутків підприємств. Усе це свідчить про наявність тісного взаємозв'язку між виробництвом і ціноутворенням на товари та послуги, виро­блені фірмами, з одного боку, і ціноутворенням та обсягом засто­сування фірмами вироблених факторів, а також доходами, які ці фактори приносять їхнім власникам, з другого боку.

Характерною рисою ринків факторів виробництва є те, що їх покупцями є фірми, а продавцями -- домашні господарства.

В основі споживчого попиту є функція корисності. А в основі попиту на фактори виробництва -- дохід, який фірма намагається отримати, виробляючи за допомогою цих факторів різні товари і послуги. Отже, фірма має попит на ресурси лише тому, що спо­живач має попит на товари, вироблені за допомогою цих ресур­сів, а не навпаки. Наприклад, взуттєва фабрика пред'являє попит на шкіру і працю взуттєвиків тому, що споживачі мають попит на шкіряне взуття.

Похідний попит - попит на виробничий ресурс, який залежить від попиту на продукт, при виробництві якого він використовується.

Похідний характер попиту на ресурси означає, що стабільність попиту на будь-який ресурс залежатиме від:

1) продуктивності ресурсу в процесі створення блага;

2) ринкової вартості, або ціни, блага, виробленого за допомогою цього ресурсу. попит еластичність ціноутворення процентний

Ресурс, що є високопродуктивним для виробництва блага, яке високо цінує суспільство, користуватиметься великим попитом, тоді як малопродуктивний ресурс має обмежений попит.

Граничний продукт у грошовому вираженні (MRP) -- це продукт загальної виручки внаслідок використання кожної додаткової одиниці змінного фактора виробництва:

MRP = ATR/AL.

Граничні витрати на ресурси (MRC) -- це величина, на яку зростають сукупні витрати при збільшенні залучених ресурсів на одиницю:

MRC = ATC/AL.

Щоб максимізувати прибуток, фірма повинна використовувати додаткові одиниці будь-якого виду ресурсів до тих пір, поки кожна наступна одиниця дає приріст валової виручки фірми більший ніж приріст її сукупних витрат. Межею діяльності залучення додаткових ресурсів буде точка, в якій врівноважуються граничний продукт у грошовому вираженні та граничні витрати на ресурс:

MRP = MRC.

Оскільки виробник купує ресурси на конкурентному ринку, то ціни на них залишатимуться незмінними і не залежатимуть від кількості залучених ресурсів. Щодо ресурсу праці, то граничні витрати на ресурс будуть дорівнювати заробітної платі (W), тоді:

MRP = W.

Наприклад, якщо зарплата становить 20 грн., то для ситуації, що наведена в табл. 13.1, доцільно залучати 6 працівників, оскільки сьомий працівник коштуватиме виробникові 20 грн., а приріст валової виручки буде лише 16 грн.

Для моделі конкурентного ринку ресурсів крива попиту на певний ресурс збігатиметься з кривою граничного продукту у грошовому вираженні (рис. 13.1).

2. Визначники попиту на ресурси та його еластичність

Фактори, що змінюють попит на ресурс:

1. Зміни у попиті на продукт (між зміною попиту на ресурс і попиту на продукт, виготовлений з нього, існує пряма залежність).

2. Зміни продуктивності ресурсу (підвищення продуктивності ресурсу пересуває криву попиту на нього вправо, а зменшення -- навпаки).

3. Зміни цін на інші ресурси:

а) при зміні цін на ресурси-замінники діють одночасно протилежні ефекти: ефект заміщення та ефект обсягу.

Наприклад, якщо знизилася зарплата, то праця стала дешевою відносно капіталу, і виробнику доцільніше збільшувати обсяги залучення праці та зменшувати капітал (ефект заміщення). Тоді попит на капітал зменшиться.

Але здешевлення праці призводить до зменшення витрат виробника взагалі та зростання обсягів виробництва, що має супроводжуватися зростанням попиту на ресурси (ефект обсягу). Попит на капітал зростає. Фактична зміна попиту на ресурс залежатиме від співвідношення сил, з якими діють ці ефекти;

б) якщо змінюється ціна на комплементарні ресурси, то спрацьовує лише ефект обсягу продукції (зменшується ціна на комплементарний ресурс -- збільшується попит на нього і на головний ресурс).

Чутливість попиту на ресурси залежно від зміни його цінових та нецінових факторів визначається показниками еластичності. Цінова еластичність попиту на ресурси залежить від таких факторів:

1) темпи спадання граничного продукту (якщо граничний продукт праці знижується повільними темпами при збільшенні кількості праці, то і крива попиту на ресурс матиме менший нахил та тенденцію до більшої еластичності і навпаки);

2) легкість ресурсозаміщения (чим більше ресурсів-субститутів, тим вище еластичність попиту на певний ресурс);

3) еластичність попиту на продукт виробника (пряма залежність);

4) частка витрат на ресурс у загальних витратах (чим більше загальних витрат припадає на ресурс, тим вища еластичність попиту на нього).

3. Ціноутворення на ринку праці. Визначення заробітної плати

Загальною рисою попиту на будь-який ресурс є його похідний характер. Але залежно від самого ресурсу та типу ринку процес ціноутворення мас деякі особливості. Заробітна плата, як відомо, є ціною трудових послуг, тому механізм її формування залежить від типу ринку. У даній темі ми розглянемо кілька варіантів ринків праці залежно від стану конкуренції на них.

При конкурентному ринку праці фірма погоджується з ціною трудових послуг, що склалася на ринку. Вона може за цією ціною придбати нескінченну (з позиції з окремої фірми) кількість трудових послуг. Тому пропозиція праці для окремої фірми на конкурентному ринку буде абсолютно еластичною і матиме вигляд прямої лінії, що відповідатиме ринковій ціні трудових послуг та граничним витратам на цей ресурс.

За умов досконалої конкуренції ціна праці формується як ціна всякого товару, тобто всі працівники отримують однакову зарплату, яка не залежить від того, на якому підприємстві вони працюють, і сприймається підприємством як задана величина. Тому для окремого підприємства пропозиція праці є абсолютно еластичною.

Типовою ситуацією на ринку праці є монопсонія, коли підприємство у невеликому місті є головним (а фактично єдиним) покупцем, а тому має можливість вплинути на рівень зарплати. Це досягається шляхом скорочення чисельності найманих працівників. У результаті посилення конкуренції між працівниками їх зарплата знижується нижче рівноважного рівня.

1. Двостороння монополія (монополія - монопсонія) виникає на ринку праці за умов, коли між профспілкою (об'єднення працівників, що має повноваження на проведення переговорів з підприємцями від імені і за дорученням своїх членів) і спілкою підприємців укладено угоду. На такому ринку ціна однозначно не встановлюється, замість точки рівноваги існує область можливої згоди. Залежно від сили кожної із сторін ринкової угоди рівноважна ціна встановлюється в інтервалі між ціною, яка правиться профспілкою, і ціною, що заявляється монопсонією. При цьому перша з них завжди вище другої.

4. Ціноутворення на ринку позичкового капіталу. Процентна ставка

Позичковий процент - це ціна, яка сплачується за використання певної суми грошей протягом певного часу. Але найчастіше його розглядають не як абсолютну величину, а як певний процент від кількості позичених грошей. Це дає можливість зіставити різні види процентів та інших доходів.

Оскільки надання кредиту та повернення грошей розірвані у часі, то виникає проблема втрати грошима їх купівельної спроможності через інфляцію. Тоді частина плати за користування грошима піде на покриття втрати їх купівельної спроможності, а частина дійсно буде винагородою власника.

Нагадаємо про необхідність розрізняти номінальну та реальну ставки позичкового проценту. 

Номінальна ставка (r_n) - це процентна ставка, виражена у грошових одиницях за поточним грошовим курсом.

Реальна ставка (r_R) - це процентна ставка, виражена у незмінних грошах або скоригована з урахуванням інфляції. Взаємозв'язок між ними показує така формула:

r_R = (100 + r_n) / I_p

де r_R - реальна ставка позичкового проценту;

r_n - номінальна ставка позичкового проценту;

I_p - індекс цін.

Рівноважна ставка позичкового проценту залежить від попиту та пропозиції грошей на ринку

Размещено на Allbest.ru