Розвиток промислової політики в Запорізькій області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: Розвиток промислової політики в Запорізькій області

Зміст

Вступ

1. Характер та особливості сучасного розвитку промислового комплексу Запорізької області

2. Сутність промислової політики в Запорізькій області за 2014-2015р.р.

2.1 Про роботу промисловості Запорізької області за 2014 рік

2.2 Про роботу промисловості Запорізької області за 2015 рік

3. Реструктуризація промислового комплексу Запорізького регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Особливу актуальність набувають питання, присвячені вивченню промислової політики не тільки України в цілому, а й окремі регіони, зокрема в Запорізькій області . Оскільки Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу. Посідаючи дев'яте місце в Україні за чисельністю населення, область тримає 2 місце за обсягом виробництва валової доданої вартості у розрахунку на одного мешканця після м. Києва. Запорізька область входить до числа промислових лідерів країни, посідаючи перше місце серед регіонів за обсягом промислового виробництва у розрахунку на душу населення та одного працюючого у промисловості.

Мета роботи: дослідити та проаналізувати розвиток промислової політики в Запорізькій області за останні 2 роки, виявити сучасні тенденції розвитку регіонального промислового комплексу й оцінити його соціально-економічну ефективність.

Методологічна база: загальні відомості про розвиток промисловості Запорізького краю, роль та місце в економіці держави, агропромисловий потенціал регіону, розвиток підприємництва.

промисловий запорізький реструктуризація інвестиційний

1. Характер та особливості сучасного розвитку промислової політики Запорізької області

Промислова політика - це цілісна та скоординована система заходів державних органів влади, направлена на розвиток промисловості в цілому та окремих (пріоритетних) її галузей, що підкріплюється відповідними механізмами реалізації (стимулювання, регулювання та контроль через відповідні інститути держави та ринку), спрямованими на розв'язання стратегічних і тактичних завдань розвитку реального сектора: зростання обсягів та зміна структури промислового виробництва, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та окремих її галузей, тощо. Об'єктом промислової політики виступає весь індустріальний комплекс країни як єдиний організм[2].

Цілі промислової політики:

- підтримка галузей індустрії, які забезпечують майбутнє економічне зростання;

- модернізація традиційних галузей;

- досягнення соціальної прийнятності економічних процесів у депресивних, неперспективних галузях.

Світовий досвід переконує, що залежно від ситуації, яка складається у реальному секторі, держава може вдаватися до тактики "пристосування" або тактики "активного формування", здійснювати галузевий або горизонтальний підходи до реалізації цілей промислової політики.

Тактика "пристосування" -- поступове скорочення виробництва у певній галузі з метою попередження занадто великих соціальних потрясінь.

Тактика "активного формування" -- активне стимулювання державою ринкових процесів, впровадження нових технологій, підпорядкування розвитку певних галузей суспільним цілям.

Галузевий підхід -- захист та стимулювання розвитку окремих галузей, протекціонізм у міжнародній торгівлі.

Горизонтальний підхід -- створення загальних сприятливих умов для забезпечення конкурентоспроможності підприємств на світовому ринку.

Варіанти проведення промислової політики для України

Орієнтація на експорт -- підтримка галузей, продукція яких користується попитом на світовому ринку, насамперед сировинних галузей.

Орієнтація на імпортозаміщення -- підтримка галузей, що випускають продукцію, здатну замінити імпортні товари та витіснити іноземних конкурентів. Ставка робиться на прямі іноземні інвестиції.

Орієнтація на відновлення відтворювального процесу в промисловості -- сприяння галузям, які реально виготовляють промислову продукцію, що користується попитом.

Орієнтація на розвиток внутрішнього ринку -- стимулювання галузей промисловості, що задовольняють внутрішні потреби.[3]

2. Сутність промислової політики в Запорізькій області за 2014-2015р.р.

2.1 Про роботу промисловості Запорізької області за 2014 рік

За лютий 2014 року порівняно з попереднім місяцем обсяги промислового виробництва зменшились на 5,1 %, а в порівнянні з лютим 2013 року - на 1,1 %.

У цілому за два місяці поточного року порівняно з відповідним періодом попереднього року зафіксоване скорочення виробництва на 3,2 %.[1]

Зростання обсягів виробництва забезпечили:

- добувна промисловість і розроблення кар'єрів - на 3,2 %.

Виробництво продукції у лютому 2014 року зменшилось проти січня 2014 року на 5,4 %, а порівняно з лютим попереднього року - зріс на 3,1%.

Більше, ніж у січні - лютому 2013 року було вироблено руд і концентратів залізорудних агломерованих і каоліну. Разом з цим, зменшилось виробництво гранул, щебеню (каменю дробленого), крихти та порошку, гальки і гравію (на 3,0 %), а також руд залізних неагломерованих і пісків природних. У звітному місяці поточного року зовсім не було видобутку граніту необробленого або начорно обробленого;

- виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення - на 4,0 %. У лютому 2014 року обсяги виробництва в галузі зменшились проти січня 2014 року на 0,9 %, а з відповідним місяцем 2013 року -зросли на 4,3 %

Більше, ніж у січні - лютому 2013 року в області було вироблено коксу та напівкоксу з вугілля кам'яного, смол кам'яновугільних, олив та мастил нафтових;

- виробництві хімічних речовин і хімічної продукції на 3,4 %. Обсяги виробництва у лютому 2014 року зменшились як проти січня поточного року на 6,2 %, так і проти лютого 2013 року - на 1,5 %.

Упродовж січня - лютого 2014 року було вироблено 102,3 млн.м3 водню, аргону, газів інертних, азоту і кисню, що на 4,6 % більше, ніж за відповідний період попереднього року, 5730 т галогенідів металів (на 17,7 %).

Також порівняно з січнем - лютим 2013 року збільшився випуск вуглеводнів циклічних, сполук сіркоорганічних та сполук органічно-неорганічних інших, ефірів простих, пероксидів органічних, епоксидів, ацеталів та напівацеталів, їх похідних, масел та продуктів високотемпературної перегонки смоли кам`яновугільної, пластмас у первинних формах, фарб та лаків на основі поліефірів, акрилових і вінілових полімерів у неводному середовищі, гліцерину, мила, речовин і засобів поверхнево-активних органічних, що використовуються як мило, рідин гальмівних гідравлічних; антифризів й антиобліднювачів готових.

Разом з цим, зменшилось порівняно з січнем - лютим 2013 року виробництво діоксиду вуглецю та сполук кисневих неметалів неорганічних інших, оксиду і пероксиду цинку, металоїдів, сульфідів, сульфітів та сульфатів, сполук неорганічних, у т.ч. води дистильованої, ціанідів, оксидів ціанідів та ціанідів комплексних, фосфідів, карбідів, гідридів, нітридів, азидів, силіцидів та боридів, фарб та лаків інших, сикативів готових, засобів мийних та засобів для чищення, засобів косметичних для манікюру й педикюру, речовин в'яжучих для використання у виробництві ливарних форм або стержнів, волокон синтетичних»

- виробництві гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції на 6,9 %. Випуск продукції в лютому 2014 року збільшилось, як проти січня поточного року на 27,3 %, так і проти лютого 2013 року - на 17,6 %.

Більше, ніж у січні - лютому 2013 року було вироблено гуми не вулканізованої та виробів з неї, стрічок конвеєрних або пасів привідних з гуми вулканізованої, тканин текстильних прогумованих (крім тканин кордних), мононитки завтовшки більше 1 мм, стержнів, прутків та профілів з пластмас, виробів вогнетривких, посуду столового і кухонного, виробів господарських інших та виробів для туалетних кімнат, крім з фарфору, виробів санітарно-технічних керамічних, сумішей асфальтових для дорожнього покриття, графіту штучного.

Натомість, зменшився відносно січня - лютого 2013 року випуск труб, трубок та шланг з гуми вулканізованої, мішків та пакетів (у т.ч. конусоподібних) з полімерів етилену, виробів будівельних з пластмас, деталей з'єднувальних та фурнітури для меблів, транспортних засобів та виробів подібних з пластмас, виробів багатошарових ізолюючих зі скла, вапна негашеного, гашеного та гідравлічного, блоків та цегли з цементу, бетону або каменю штучного для будівництва, елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону або каменю штучного, розчинів бетонних, готових для використання, каменю декоративного і будівельного обробленого іншого і виробів з нього, жорен, каменів гострильних, кругів шліфувальних та виробів подібних, без обрамлення, корунду штучного.

- металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування на 0,5 %. Обсяги виробництва у лютому 2014 року зменшились як проти січня 2014 року на 8,1 %, так і проти відповідного місяця 2013 року - на 2, 5%.

Більше, ніж за січень - лютий 2013 року було вироблено феросплавів (на 70,2 тис.т), сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям (на 2,0 тис.т), дроту з алюмінію (на 4 т), замків з металів недорогоцінних (на 1,9 тис.шт), петель, арматури монтажної, кріплень та виробів подібних для автотранспортних засобів, дверей, вікон, меблів з металів недорогоцінних (на 603 кг ), цистерн, бочок, барабанів, каністр, ящиків та контейнерів подібних для різних речовин (крім газів), з металів чорних місткістю 50-300л (на 3,5 тис.шт.), дроту колючого з металів чорних, дроту крученого (проводу багатожильного), канатів, тросів, шнурів плетених та виробів подібних, з міді або алюмінію, без електричної ізоляції (на 88 т).

Також зріс випуск чавуну, готового прокату чорних металів, труб та трубок зварних, інших, круглого поперечного перерізу зі сталі, прутків та профілів суцільних холоднотягнутих зі сталі легованої, крім нержавіючої; прутків, стержнів та профілів з алюмінію; замків висячих, замків для засобів автотранспортних і для меблів з металів недорогоцінних; дроту крученого (проводу багатожильного), канатів, тощо.

Поряд з цим, зменшилось порівняно з січнем - лютим 2013 року виробництво профілів незамкнутих отриманих холодним штампуванням чи гнуттям зі сталі нелегованої (на 918 т), дроту мідного (на 327 т), конструкцій інших та їх частин, плит, прутків, кутиків, профілів та виробів подібних з металів чорних або алюмінію (на 1714 т), резервуарів, цистерн, баків та контейнерів подібних з металів чорних або алюмінію, місткістю більше 300 л (на 11 т), тканин, грат, сіток й огорож з дроту сталевого або мідного, сіток металевих з металів чорних або міді, під штукатурку (на 605 т), дроту, прутків, трубок, пластин, електродів з покриттям або з осердям із флюсового матеріалу (на 179 т), виробів столових, кухонних побутових та їх частин з металів чорних, міді або алюмінію (на 254 т).

2.2 Про роботу промисловості Запорізької області за 2015 рік

У квітні 2015 року в промисловості області в порівнянні з попереднім місяцем обсяги промислового виробництва зменшились на 1,9 %, а в порівнянні з квітнем 2014 року - на 6,8 %. У цілому за чотири місяці поточного року порівняно з відповідним періодом попереднього року зафіксоване скорочення виробництва на 7,5 % (за січень - березень - на 7,6 %).[1]

Зростання обсягів виробництва забезпечила:

- добувна промисловість і розроблення кар'єрів - на 0,8 %. Випуск продукції в квітні 2015 року збільшився як проти попереднього місяця на 3,9 %, тік і порівняно з відповідним місяцем 2014 року - на 4,4 %.

Більше, ніж у січні - квітні 2014 року було вироблено руд залізних неагломерованих та концентратів залізорудних агломерованих, граніту необробленого або начорно обробленого, пісків природних, каоліну та глин вогнетривких. Натомість, зменшилось виробництво гранул, щебеню (каменю дробленого), крихти та порошку, гальки і гравію (на 43,0 %).

Падіння обсягів виробництва відбулося в:

- металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування - на 5,4 %. Обсяги виробництва у квітні 2015 року порівняно з попереднім місяцем зменшились на 1,6 %, а з відповідним місяцем 2014 року - на 7,6 % (за три місяці - 4,7%).

Менше, ніж за січень - квітень 2014 року було вироблено феросплавів (на 41,9 тис.т), профілів незамкнутих, отриманих холодним штампуванням чи гнуттям зі сталі нелегованої (на 353 т), резервуарів, цистерн, баків та контейнерів подібних з металів чорних або алюмінію, місткістю більше 300 л (на 563 т), дроту колючого з металів чорних, дроту крученого (проводу багатожильного), канатів, тросів, шнурів плетених та виробів подібних, з міді або алюмінію, без електричної ізоляції (на 375 т), тканин, грат, сіток й огорож з дроту сталевого або мідного, сіток металевих з металів чорних або міді, під штукатурку (на 323 т), раковин та умивальників з нержавіючої сталі (на 7528 шт.).

Зменшився також випуск сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, готового прокату чорних металів, прутків та стержнів (не у бухтах) як зі сталі нержавіючої, так і легованої; прутків та профілів суцільних холоднотягнутих зі сталі легованої, крім нержавіючої; листів профільованих (ребристих) холоднодеформованих або оброблених у холодному стані зі сталі нелегованої; дроту стального, з алюмінію та міді, виробів з металів чорних виливаних та ряду іншої продукції.

Збільшився також випуск чавуну, прутків та стержнів (не у бухтах) зі сталі нелегованої, труб та трубок, профілів порожнистих зі сталі, прутків та профілів суцільних холоднотягнутих зі сталі нелегованої; прутків, стержнів та профілів з алюмінію; міді як рафінованої так і нерафінованої; титану і виробів з нього та ряду різних позицій металовиробів;

- машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування - на 17,8 %. У квітні 2015 року на машинобудівних підприємствах обсяги виробництва зросли проти попереднього місяця поточного року на 6,6 %, а порівняно з квітнем 2014 року - знизились на 2,8 % (за три місяці - 22,2%).

Менше, ніж за січень - квітень 2014 року було випущено приладів для контролю інших фізичних характеристик, електричних трансформаторів, елементів баластних для ламп і трубок газорозрядних, перетворювачів статичних, котушок індуктивності, апаратури електричної для комутації або захисту електричних схем на напругу не більше 1000 В, панелей комутаційних та інших комплектів електричної апаратури для комутації або захисту на напругу як більше 1000 В, так і не більше 1000 В, проводу ізольованого обмотувального, провідників електричних на напругу не більше 1000 В та провідників ізольованих електричних на напругу більше 1 кВ, пристроїв електромонтажних, кранів мостових на нерухомих опорах, пилок ланцюгових з двигуном неелектричним, теплообмінників, обладнання та пристроїв для фільтрування й очищення повітря і газів, вогнегасників, косарок, сепараторів для молока відцентрових, легкових автомобілів, причепів та напівпричепів, інвалідних колясок, тощо.

Поряд з цим, збільшився порівняно з січнем - квітнем 2014 року випуск приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючого випромінювання, апаратури електричної для комутації або захисту електричних схем на напругу більше 1000 В, акумуляторів електричних свинцевих для запуску поршневих двигунів внутрішнього згоряння, світильників портативних електричних, що працюють на сухих батареях, акумуляторах, магнето (крім для велосипедів або моторних транспортних засобів), ламп та освітлювального обладнання з пластмаси та інших матеріалів електричних, електродів вугільних та інших виробів з графіту чи матеріалів вуглецевих інших для використання в електротехніці, розкидачів та розподілювачів органічних мінеральних добрив, тощо;

- виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення - на 21,5 %. Обсяги виробництва в цій підсекції в квітні 2015 року зменшились як проти попереднього місяця поточного року на 6,2 %, так і проти квітня 2014 року - на 26,2 %.

Менше, ніж у січні - квітні 2014 року в області було вироблено коксу та напівкоксу з вугілля кам'яного, смол кам'яновугільних, олив та мастил нафтових;

- виробництві гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції на 14,5 %. Обсяги виробництва в цій підсекції в квітні 2015 року зросли проти березня поточного року на 25,3 %, а проти квітня 2014 року - знизились на 7,9 %.

Натомість, збільшився відносно січня - квітня 2014 року випуск мононитки завтовшки більше 1 мм, стержнів, прутків та профілів з пластмас, посуду столового і кухонного, інших виробів домашнього вжитку та виробів для туалетних кімнат з пластмас, блоків та цегли з цементу, бетону або каменю штучного для будівництва, елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону або каменю штучного, сумішей асфальтових для дорожнього покриття;

- виробництві хімічних речовин і хімічної продукції на 7,4 %. Обсяги виробництва в галузі зменшились проти попереднього місяця поточного року на 3,0 %, а проти квітня 2014 року зросли - на 1,4 %.

Зменшилось порівняно з січнем - квітнем 2014 року виробництво діоксиду вуглецю та сполук кисневих неметалів неорганічних інших, оксидів і пероксидів цинку, металоїдів, сульфітів та сульфатів, вуглеводнів циклічних, масел та продуктів високотемпературної перегонки смоли кам'яновугільної, сикативів готових, гліцерину, мила, речовин і засобів поверхнево-активних органічних, що використовуються як мило, рідин гальмівних гідравлічних; антифризів й антиобліднювачів готових, засобів для травлення металевих поверхонь, речовин в'яжучих для використання у виробництві ливарних форм або стержнів, тощо.

- текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів на 18,8 %. Виробництво продукції в квітні 2015 року знизилось як проти попереднього місяця поточного року на 7,8 %, так і проти квітня 2014 року - на 25,3 %.

Менше, ніж у січні - квітні 2014 року було вироблено ковдр та пледів дорожніх, брезентів, навісів і штор від сонця, речей постільних, комплектів і костюмів, брюк та бриджів чоловічих та хлопчачих з тканини бавовняної або з волокон синтетичних або штучних виробничих та професійних, костюмів і комплектів, трикотажних машинного або ручного в'язання, жіночих та дівчачих, рукавичок, рукавиць та мітенок, светрів, пуловерів, взуття, тощо.

Проте, збільшився порівняно з січнем - квітнем 2014 року випуск постільної білизни, мішків та пакетів зі стрічки поліетиленової чи поліпропіленової тканих, тканин просочених з покриттям або дубльованих, піджаків і блейзерів чоловічих та хлопчачих з тканини бавовняної або з волокон синтетичних або штучних виробничих та професійних, трикотажу спіднього.

3. Реструктуризація промислового комплексу Запорізького регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності

Серед головних пріоритетів промислової політики важливе місце посідають енергозбереження та зменшення ресурсоємності виробництва. Це визначає орієнтири галузевої та технологічної реструктуризації. Враховуючи складну фінансову ситуацію, її досягнення можливе при поступовому переході від відносно некапіталоємних до масштабних ресурсозберігаючих проектів. Цей напрям реструктуризації потребує розробки таких економічних стимулів та заходів ресурсозбереження, які включають реформування ціноутворення, кредитне та податкове стимулювання заощадливих виробників, включення стимулюючих механізмів конкуренції. В комплексі з нормативно-технічними, правовими та організаційними заходами вони забезпечать результати у ресурсозберігаючому напрямі реструктуризації.

Активізація ефективних інвестиційних процесів має відіграти найважливішу роль у практичному прискоренні реструктуризації. Інвестиційне пожвавлення має бути забезпечено по трьох основних напрямах відповідно до джерел власних фінансових ресурсів України: державні капіталовкладення, комерційні інвестиції та самофінансування підприємств. Перспективними формами можуть бути і різні варіанти поєднання економічних інтересів та фінансових ресурсів держави, комерційних структур, виробників та споживачів продукції. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків має стати впливовим чинником прискорення реструктуризації промисловості України. На першому етапі це має бути пов'язано з реставрацією інтеграційних процесів, поверненням втрачених та освоєнням нових ринків збуту промислової продукції, взагалі з поширенням та якісним удосконаленням зовнішньої торгівлі. А другий етап -- це активний розвиток інших, більш розвинених форм міжнародного співробітництва - спільних підприємств, спільних науково-технічних та виробничих проектів, експорту капіталу та інших.

Враховуючи застарілу промислово-технологічну структуру, недостатні темпи і масштаби технологічного оновлення, організаційний механізм реструктуризації виробництва повинен забезпечити поєднання економічних та соціальних критеріїв з екологічними при домінуванні останніх. Тому здійснення реструктуризації має супроводжуватися формуванням нового економічного механізму сталого використання природно-ресурсного потенціалу та фінансуванням природоохоронних заходів. В їх основу покладені еколого-орієнтовані критерії щодо рівня споживання та утворення шкідливих речовин, використання відходів та їх знешкодження.

Стимулювання збільшення інвестиційних ресурсів обумовлює необхідність гарантованого акумулювання і використання частки підприємницьких доходів господарських структур на інвестиційну діяльність. У законодавчих і урядових актах про оподаткування необхідно передбачити граничні розміри розподілу прибутку суб'єктів господарювання всіх форм власності, а для державних підприємств - норму прибутку, призначену для формування внутрішнього інвестиційного фонду підприємницьких структур, який повинен використовуватися за призначенням. Нижньою межею інвестиційних нагромаджень у збитковому виробництві мають бути амортизаційні нарахування. Їх треба інвестувати на підтримку і розвиток діючого виробництва.[4]

Існує доцільність створення й розвитку фінансово-промислових груп, зміцнювання потужних виробничих комплексів, формування великих господарських систем - корпорацій. На їх базі зароджуються і розвиваються принципово нові інвестиційні механізми, що забезпечать самофінансування та зменшення навантаження на державний бюджет. Створення промислово-фінансових груп має стати одним із основних напрямів побудови майбутньої організаційної структури економіки, що відповідає світовим тенденціям економічної концентрації та інтеграції в умовах загострення міжнародної технологічної конкуренції.

Висуваються два ймовірні варіанти розвитку промислового комплексу Запорізької області: перший - ґрунтується на сучасній практиці використання регулюючих функцій держави та враховує ретроспективні тенденції його розвитку; другий варіант передбачає підвищення соціально-економічної результативності функціонування промислового комплексу регіону за умов проведення активної інвестиційної, інноваційної, структурної політики. Розраховано, що за умов активного інвестування промислового виробництва можна очікувати економічне пожвавлення, а з 2007 р. - стабільного зростання промислового виробництва в регіоні. Причому, за другим варіантом прогнозу у 2010 - 2015 рр. очікується збільшення обсягів промислового виробництва на 33,2%. У подальшому згідно з тенденцією виробництва промислової продукції збережуться регіони з найвищим рівнем територіальної концентрації виробництва у складі Запорізького і Мелітопольського районів і їх промислових центрів - Запоріжжя і Мелітополя. У подальшому частка підприємств цих районів у структурі діючих підприємств області може зрости до 70% і, таким чином, за цими районами збережеться нинішній їх найвищий ранг серед районів області. Дещо підніметься ранг Бердянського, Веселівського, К.-Дніпровського, Мелітопольського, Пологівського та Якимівського і зменшиться - Василівського, Вільнянського, Токмацького, Гуляйпільського, Куйбишевського і Приазовського районів.[4, ст. 149-155]

Висновок

Розглянувши розвиток промислової політики Запорізької області можна сказати, що серед головних пріоритетів промислової політики важливе місце посідають енергозбереження та зменшення ресурсоємності виробництва. Це визначає орієнтири галузевої та технологічної реструктуризації. Враховуючи складну фінансову ситуацію, її досягнення можливе при поступовому переході від відносно некапіталоємних до масштабних ресурсозберігаючих проектів. Цей напрям реструктуризації потребує розробки таких економічних стимулів та заходів ресурсозбереження, які включають реформування ціноутворення, кредитне та податкове стимулювання заощадливих виробників, включення стимулюючих механізмів конкуренції.

Промисловість Запорізької області за останні 2 роки була слабкою. Наприклад у квітні 2015 року на машинобудівних підприємствах обсяги виробництва зросли проти попереднього місяця поточного року на 6,6 %, а порівняно з квітнем 2014 року - знизились на 2,8 % (за три місяці - 22,2%).

Також з'ясували ймовірні варіанти розвитку промислового комплексу Запорізької області, за рахунок цього можна очікувати економічне пожвавлення очікується збільшення обсягів промислового виробництва на 33,2%. У подальшому згідно з тенденцією виробництва промислової продукції збережуться регіони з найвищим рівнем територіальної концентрації виробництва у складі Запорізького і Мелітопольського районів і їх промислових центрів - Запоріжжя і Мелітополя. У подальшому частка підприємств цих районів у структурі діючих підприємств області може зрости до 70% і, таким чином, за цими районами збережеться нинішній їх найвищий ранг серед районів області.

Список використаної літератури

1. Запорізька обласна державна адміністрація «Про роботу промисловості Запорізької області за 2014 рік». Електронний ресурс:[Режим доступу] - http://www.zoda.gov.ua/news/22975/pro-robotu-promislovosti-zaporizkoji-oblasti-za-ljutiy-2014-roku.html

2. Швець П.А., Матвієнко Р.О. Регіональні особливості реструктуризації промислового комплексу (на прикладі Запорізького регіону) // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2004. - С. 133-139. (Особистий внесок: обґрунтовано напрями реструктуризації промислового комплексу на прикладі Запорізької області, запропоновано шляхи активізації інвестиційної діяльності у промисловості регіону).

3. Швець П.А. Проблеми та шляхи раціонального використання ресурсного потенціалу регіону (на прикладі Запорізької області) // Матеріали ІІ міжн. наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення”. - К.: “Стафед-2”, 2002. - С. 59-60.

4. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / За редакцією Б.М. Данилишина. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. - 315с. (Особистий внесок: виявлені тенденції і закономірності розвитку і розміщення продуктивних сил та детальний рестроспективний аналіз пропорційно-цілісних систем Донецького, Запорізького і Харківського регіонів. - С. 137-140, 149-155, 214-129).

Размещено на Allbest.ru