Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття НТП
• 2. Історичний аспект і етапи розвитку НТП
• 3. Види НТП
• 4. Соціальні наслідки НТП
• 5. Поняття НТР
• 6. Глибинна сутність НТР
• 7. Особливості сучасного етапу НТР
• Висновок
• Список використаних джерел
• Додаток 1
• Додаток 2


Вступ

Чинниками розміщення продуктивних сил прийнято вважати сукупність просторових нерівнозначних умов і ресурсів, їх властивостей (оцінюваних галузевими техніко-економічними показниками), правильне використання яких забезпечує найкращі результати при розміщенні виробничих об'єктів і розвитку господарства районів.

Важливим економічним фактором розміщення виробництва є науково-технічний прогрес (НТП), що представляє безперервний процес розвитку науки, техніки і технології, вдосконалення предметів праці, форм і методів організації праці та виробництва. Головні напрямки НТП - комплексна автоматизація виробництва, контролю та управління на основі широкого застосування ЕОМ, відкриття і використання нових видів енергії, створення і застосування нових видів конструкційних матеріалів і т.п. Безперервність НТП залежить значною мірою від розвитку фундаментальних досліджень, які відкривають нові властивості матеріалів, закони природи і суспільства, а також від прикладних досліджень та дослідно-конструкторських розробок, що дозволяють реалізувати наукові досягнення в нову техніку і технологію. Отже, НТП висуває зростаючі вимоги до рівня освіти, культури, організованості, відповідальності працівників.

В умовах уповільнення темпів зростання трудових, мінерально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів зростає значення науково-технічного прогресу у вдосконаленні територіального поділу суспільної праці, економічному розвитку окремих регіонів і країни в цілому.



1. Поняття НТП

Науково-технічний прогрес - єдине, взаимообусловленное, поступальний розвиток науки і техніки, основа соціального прогресу.

Науково-технічний прогрес як соціально-економічне явище суспільного розвитку характеризується корінними перетвореннями науки, техніки і виробництва, суть яких полягає в систематичному накопиченні і вдосконалення знань і досвіду, у створенні та впровадженні нових прогресивних елементів виробництва, в науковій організації праці та управління. Економічним і соціальним результатами науково-технічного прогресу є зростання економічної ефективності суспільного виробництва, збільшення національного доходу, підвищення рівня народного добробуту, створення кращих умов для високопродуктивної праці і посилення її творчого характеру.

Академік В.А. Коптюг виділяє наступні компоненти НТП:

· наука - вона є джерелом, що НТП. У сфері науки формується потенціал знань суспільства і потенціал, до якого ми звертаємося в пошуках відповіді на запити практики. Під терміном «наука» мається на увазі отримання нових основоположних знань - незалежно від того, в яких стінах - академічних, вузівських або галузевих - вони видобуваються.

· сфера адаптації досягнень науки стосовно до вирішення прикладних завдань (прикладні дослідження, конструкторські та проектні роботи).

· власне матеріальне виробництво, де адаптовані досягнення науки реалізуються у вигляді нових технологій, машин, матеріалів і т.д.

Виходячи з цього поділу, можна констатувати: успішний розвиток науки є необхідна, але недостатня умова прискорення науково-технічного прогресу. Необхідно, щоб воно підкріплювалося відповідним розвитком сфери адаптації, виробництва і господарським механізмом.

Якщо розглядати ширше, то НТП в цілому складається з двох складових:

складової наукових досягнень (результатом є нові знання, технології, обладнання);

складової виробничих досягнень - інновацій (результатом є поліпшені характеристики виробництва нових товарів або послуг, створеного з використанням вже отриманих і перевірених наукових досягнень, знань, технологій, обладнання).

Відповідно і результати науково-технічного прогресу, що визначає розвиток і добробут суспільства в цілому, представлені як дві взаємно доповнюючі одна одноу складові: результати НТП у науково-технологічній сфері (наукові досягнення) і результати НТП у виробничій сфері (виробничі досягнення).

До наукових досягнень належать отримані та перевірені знання: закони, явища, теорії, винаходи, відкриття, технології (наприклад, технології обробки поверхні твердого тіла, синтезу хімічних речовин, отримання матеріалів тощо), комп'ютерні програми, ноу-хау (know-how ), технічні засобивиробництва (верстати, прилади, комп'ютери та інші), навчальні програми підготовки фахівців, включаючи електронні підручники, віртуальні лабораторії та ін.

Перелічені та багато інших наукових, науково-технічні, науково-технологічні результати є наслідком безперервної і тривалої діяльності вчених, інженерів, технологів, конструкторів, що працюють у відповідних організаціях, установах і підприємствах. Це академічні організації, науково-дослідні інститути, вузи, проектні та технологічні бюро та інститути та ін.

Що стосується сфери виробництва, то умовно її можна розділити на виробництво промислових товарів, продуктів харчування та послуг. Випуском товарів займається в цілому промисловість (важка, легка та ін.). Продукція, що випускається промисловістю, надзвичайно різноманітна: від гудзиків до кораблів і літаків. На випуск численних продуктів харчування націлений агропромисловий комплекс. Виробництво послуг також надзвичайно різноманітно: освітні, медичні, інформаційні, туристичні, розважальні і т.д. Незалежно від виду продукції, що випускається якість виробничої системи може бути охарактеризоване рядом показників і критеріїв: собівартістю продукції, продуктивністю, рентабельністю виробництва, рівнем заробітної плати персоналу та ін Якість виробництва (заводу, вузу, лікарні тощо) визначається насиченістю цього виробництва сучасниминауково-технічними досягненнями, їх рівнем, оптимальністю вибору ансамблю досягнень у різних підсистемах підприємства.

2. Історичний аспект і етапи розвитку НТП

Небувалий прогрес науки і техніки багато в чому визначив неповторну своєрідність XX ст. Наслідки науково-технічного прогресу простежуються у всіх сферах життя сучасної людини. Фактично двигуном НТП є науково-технічна революція (НТР). НТР - це якісне перетвореннясучасних продуктивних сил на основі поступового перетворення науки в безпосередню продуктивну силу. Але НТР складається у свою чергу з наукових і технологічних революцій.

В історії природознавства можна виявити чотири наукових революції. Першою з них була революція XVII століття, що ознаменувала собою становлення класичного природознавства, що характеризується наступними моментами:

а) ідеалом була побудова абсолютно істинної картини природи;

б) пошук очевидних, наочних, «випливають з досвіду» принципів, на базі яких можна будувати теорії, що пояснюють і пророчі досвідчені факти;

в) всі процеси пояснювалися механічними причинами. Ця епоха була часом панування механіки в усіх галузях знань.

В основі науки цього часу лежали розроблені І. Ньютоном методи класичної механіки та математичного природознавства в цілому, що базувався на досягненнях математики Р. Декарта, Г. Лейбніца та інших.

Радикальні зміни в цій цілісною і відносно стійкою системі підстав природознавства сталися наприкінці XVIII - першій половині XIX століття. Механічна картина світу втрачає статус загальнонаукової. Це можна розцінити як другу глобальну наукову революцію, що визначила перехід до нового стану природознавства-дисциплінарно організованої науці, в якій можна виділити наступні моменти:

а) в біології, хімії та інших галузях знання формуються специфічні картини реальності, несвідомих до механічної;

б) відбувається диференціація дисциплінарних ідеалів і норм дослідження.

Перша і друга глобальні революції в природознавстві протікали як формування та розвиток класичної науки та її стилю мислення.

Третя глобальна наукова революція була пов'язана з перетворенням цього стилю і становленням нового, некласичного природознавства. Вона охоплює період з кінця XIX до середини XX ст. У цю епоху відбуваються революційні зміни в різних галузях знання: у фізиці (відкриття подільності атома, становлення релятивістської і квантової теорії), в космології (концепція нестаціонарного Всесвіту), в хімії (квантова хімія), в біології (становлення генетики). Виникають кібернетика і теорія систем, що зіграли найважливішу роль у розвитку сучасної наукової картини світу. Ця революція характеризується наступним:

а) ідеали і норми нової, некласичної науки відрізнялися розумінням відносної істинності теорій;

б) допускається істинність декількох відрізняються один від одного конкретних теоретичних описів однієї і тієї ж реальності, оскільки в кожному з них може міститися момент об'єктивно-істинного знання;

в) приймаються такі типи пояснення і опису, що в явному вигляді містять посилання на кошти та операції пізнавальної діяльності. Найбільш яскравим зразком такого підходу виступали ідеали і норми пояснення, опису та доказовості знань, що утвердилися в квантово-релятивістської фізики.

Нова система пізнавальних ідеалів і норм забезпечувала значне розширення поля досліджуваних об'єктів, відкриваючи шляхи до освоєння складних саморегульованих систем.

У сучасну епоху ми є свідками нових радикальних змін в основах науки. Ці зміни можна охарактеризувати як четверту глобальну наукову революцію.

Інтенсивне застосування наукових знань практично в усіх сферах соціального життя, зміна самого характеру наукової діяльності, пов'язаний зреволюцією в засобах зберігання та отримання знань (комп'ютеризація науки, поява складних і дорогих приладових комплексів, які обслуговують дослідницькі колективи і функціонують аналогічно засобів промислового виробництва і т. д.) змінює характер наукової діяльності. Можна говорити про наступні моменти:

а) на передній план все більше висуваються міждисциплінарні та проблемно-орієнтовані форми дослідницької діяльності;

б) специфіку сучасної науки визначають комплексні дослідницькі програми, в яких беруть участь фахівці різних областей знання;

в) у науці поряд із власне пізнавальними цілями все більшу роль починають грати цілі економічного і соціально-політичного характеру;

г) включаючись у взаємодію, людина вже має справу не з жорсткими предметами та властивостями, а зі своєрідними «сузір'ями можливостей».Перед ним у процесі діяльності кожного разу виникає проблема вибору деякої лінії розвитку з безлічі можливих шляхів еволюції системи. Причому сам цей вибір незворотній і найчастіше не може бути однозначно прорахований.

Під технікою (від грец. Techne - майстерність, мистецтво) розуміється система створених людиною засобів, знарядь виробництва, а також прийоми і операції, вміння і мистецтво здійснення трудового процесу. У техніці людство акумулювало свій багатовіковий досвід, прийоми, методипізнання і перетворення природи, втілила всі досягнення культури. У формах і функціях технічних засобів своєрідно позначилися форми і способи впливу людини на природу. Будучи продовженням і багаторазовим посиленням органів людського тіла, технічні пристрої у свою чергу диктують людині прийоми і способи їх застосування.

З усієї сукупності технічних засобів визначальними в житті і розвитку суспільства є ті, які функціонують у сфері матеріального виробництва.Техніка, таким чином, є результат людської праці і розвитку знання і водночас їх засіб. Рівень розвитку техніки - показник ступеня оволодіння людиною силами природи. Якщо на ранніх стадіях історії техніка у власному розумінні слова була розвинена дуже слабо і у виробництві переважав жива праця, то тепер в загальній системі трудових витрат на одиницю продукції переважає, як правило, уречевлена праця. Скорочення частки живої праці в процесі виробництва - закономірна тенденція технічного прогресу. Останній виражається в перетворенні самого змісту і характеру праці. У міру того як розвиваються знаряддя праці, змінюється і сама людина: чим більші технічні перетворення він здійснює, тим більш потужні сили природи він собі підкоряє, тим більше розвиваються її здібності та знання.

Історичний процес розвитку техніки включає три основних етапи: знаряддя ручної праці, машини, автомати. Технічний прогрес - найважливіший фактор росту продуктивності праці, а отже, показник рівня розвитку продуктивних сил суспільства.

Тривалий час розвиток науки і техніки йшло повільно і відносно паралельно, як би незалежно один від одного. Техніка розвивалася, в основному спираючись на вдосконалення прийомів і способів емпіричного досвіду, таємниць ремісничого мистецтва, що передавалися строго за канонами наслідування.

Науковий і технічний прогрес вперше почали зближуватися в XVI - XVIII ст., Коли мануфактурне виробництво, потреби торгівлі, мореплавання зажадали теоретичного та експериментального розв'язання практичних завдань. Подальший розвиток продуктивних сил ставало неможливим на колишній основі. Правда, техніка як овеществленное знання так чи інакше завжди включала в себе результати наукового пізнання. І в цьому сенсі розвиток техніки з самого початку передбачало і розвиток науки. Проте тільки з переходом до машинного виробництва була висунута як самостійної завдання розвитку науки з метою використання її результатів для розвитку техніки.

У загальному ході науково-технічного прогресу виділяються особливо великі віхи, пов'язані з якісним перетворенням виробляй-них сил, що призводять до різкого збільшення продуктивності праці. Вони характеризують етапи науково-технічної революції.

Першим етапом, що революціонізували і помітно стимулировавшим істотний підйом у розвитку продуктивних сил, став етап механізації, машинізації виробництва, що звільнив людину від виснажливого фізичної праці і в багато разів збільшив його продуктивність. Основну роль на етапі механізації зіграла Великобританія. Саме тут були створені машини і технологічні виробництва, повністю змінили підприємства. Це човник Дж.Кей для ткацького верстата, прядильна машина «Дженні» Дж.Харгрівса і т.д., включаючи парову машину Дж.Уатта. З їх впровадженням продукція стала масовою, тобто дешевою і доступною для більшості людей.

З розвитком машинного виробництва з кінця XVIII ст. наука і техніка взаємно стимулюють прискорюються темпи розвитку один одного.

3. Види НТП

Науково-технічний прогрес здійснюється в двох формах: еволюційній та революційній.

Еволюційна форма НТП має місце, коли техніка і технологія, що застосовується у виробництві, удосконалюється на основі вже відомих наукових знань. Прикладом цієї форми НТП є розвиток та вдосконалення енергії пари, електроенергії або атома тощо

Революційна форма НТП означає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях. Прикладом цієї форми є перехід від ручних знарядь праці до машинних, заміна енергії пари на електричну або атомну, застосування лазерної та інших сучасних технологій тощо.

Винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства. Тому в цьому випадку йдеться про науково-технічну революцію.

Науково-технічна революція є якісним стрибком у розвитку продуктивних сил суспільства на основі докорінних зрушень у наукових знаннях. Такі перевороти в науці, техніці та виробництві відбуваються регулярно. Останній з них розпочався в середині 50-х років XX ст., коли було створено перший комп'ютер, коли людина почала використовувати енергію атомного ядра та займатися генною інженерією.

НТР розвинула всі елементи продуктивних сил. Наприклад зміни у предметах праці знаходять своє вираження у використанні нових синтетичних матеріалів зі спеціальними властивостями (пластмаси, напівпровідники, штучні алмази тощо). Перетворення у засобах праці пов'язані з появою автоматизованої та комп'ютерної техніки, яка суттєво розширює виробничі можливості промислово-виробничого персоналу, значно збільшує продуктивність їхньої праці, підвищує рентабельність виробництва.

4. Соціальні наслідки НТП

НТР зумовлює також зміни в характері праці, змінюються форми взаємозв'язків учасників виробництва, удосконалюються процеси обміну результатами праці. Науково-технічна революція відкрила нові способи і методи управління високопродуктивними багатогалузевими технологічними системами (телекомунікаційні мережі, швидкодійні системи контролю і оброблення інформації тощо).

Усі ці та інші процеси потребують істотних змін в умовах життя і праці людини, освоєння більш складних професій, що можливо лише для людей із достатнім освітнім, професійним (економічним) і культурним рівнем.

5. Поняття НТР

Науково-технічна революція (НТР) - докорінні зміни у взаємодії людини і природи, а також у системі продуктивних сил та техніко-економічних відносин.

Хоча суперечність між людиною і природою є глибинною сутністю техніко-економічної категорії «науково-технічна революція» і внаслідок цього належить до неантагоністичних суперечностей, проте за недотримання людиною законів природи вона може набувати конфліктних, антагоністичних форм розвитку. Оскільки людина є соціобіологічною істотою, то в цьому разі відбувається деформація людської особистості, її деградація, поглиблюються суперечності всього суспільного способу виробництва, в тому числі суперечності в системі відносин економічної власності.

Термін «науково-технічна революція» вперше запровадив у науковий обіг Дж. Бернал у книзі «Світ без війни», що вийшла в СРСР. З того часу з'явилося понад 150 визначень сутності НТР у працях вітчизняних та російських науковців. Вони найчастіше розглядають її як передання функцій людини машині, революцію в технологічному способі виробництва, процес інтенсивного зближення науки, техніки й виробництва, зміни в основній продуктивній силі. Найлогічнішим і найлаконічнішим визначенням сутності НТР є її характеристика як революції в технологічному способі виробництва, якщо його розглядати як діалектичну єдність продуктивних сил і техніко-економічних відносин. З урахуванням суперечностей цього способу виробництва можна визначити глибинну сутність НТР.

6. Глибинна сутність НТР

технічний прогрес людина інформаційний

Глибинна сутність НТР виявляється в її основних особливостях.

1. Перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Наука - це загальний духовний продукт суспільного розвитку, загальний інтелект суспільно нагромадженого знання. Для сучасної науки властиві такі тенденції, як її кібернетизація, математизація, космізація, екологізація, посилення орієнтації на людину та ін.

Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує традиційно, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також через перетворення науки на самостійний фактор виробництва, на відносно самостійну рушійну силу економічного прогресу. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу супроводжується появою в ній функції управління виробництвом, розширення меж продуктивної праці сукупного виробника. У ході цього процесу поглиблюється також суспільний поділ праці, розширюються масштаби товарного виробництва тощо.

Найважливішими особливостями перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу є: пріоритетність теоретичних знань порівняно з експериментальними; поступове перетворення науки в більшості галузей на початкову стадію безпосереднього матеріального виробництва; «онаучування» виробництва, тобто посилення наукового характеру виробничих процесів; перехід до інтенсивного типу економічного зростання на основі розвитку науки; перетворення праці ученого на продуктивну працю сукупного працівника; безпосередній вплив науки на окремі елементи продуктивних сил; переважання розвитку науки в наукомістких галузях та системі «наука-техніка-виробництво»; перетворення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) на важливий фактор НТП, конкурентної боротьби; перетворення результатів наукових досліджень на товар.

2. Фундаментальні зміни в техніці (штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи). Центральною ланкою революційного перетворення в цей період є істотна якісна зміна робочих машин і поява четвертої ланки машин - автоматично керуючого пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини як управляючого суб'єкта й істотно змінює роль її у процесі виробництва, який стає все більш незалежним від сприйняття людини і прискорюється. Отримуючи імпульс від розвитку науки, зокрема від відкриття нових властивостей матерії, розробки нової техніки, конструкційних матеріалів, джерел енергії тощо, техніка стає проміжною ланкою здійснення НТР і, у свою чергу, стимулює розвиток науки. Поява автомата як найпотужнішої проміжної ланки між людиною і предметами праці революціонізує ставлення людини до природи.

Сучасна техніка все більше охоплює такі види трудової діяльності людини, як технологічна, транспортна, енергетична і контрольно-управлінська. Якщо в умовах машинного виробництва відбувалося технологічне підпорядкування праці капіталом, то автоматизована система машин є матеріальною основою для подолання техніко-економічного відчуження. Працю людини все більше замінює праця машин, людина звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавських функцій, частково - від функцій розумової праці нетворчого характеру, все більше виконує функції контролю й управління. Водночас автоматизована техніка «виштовхує» людину з виробництва, зі сфери, в якій вона розкрила свої здібності та властивості, а в управлінні багатьма сучасними автоматами (насамперед дисплеями і моніторами) людина значною мірою втрачає свою особистість.

3. Докорінні перетворення головної продуктивної сили - працівника. Такі перетворення передбачають перевагу розумових зусиль, духовних здібностей людини в організації й управлінні виробництвом, високий рівень освіти і кваліфікації, що дає змогу людині швидко переходити до інших видів праці, забезпечує її професійну мобільність. З-поміж потреб людини вирішальну роль відіграватимуть потреби у вільній і творчій праці, універсальному характері дій особи, у самовдосконаленні, виявленні талантів; потреби у всебічному розвитку здібностей людини до сприйняття знань, максимально можливому подовженні активного життя. З цього моменту почнеться розвиток людини як самомета, абсолютне виявлення її творчих обдарувань, усіх людських сутнісних сил. Особа, яка володіє «безмежністю своїх потреб і здатністю до їх розширення» (Маркс), стане могутнім фактором економічного і суспільного прогресу, що, постійно збагачуючись, прискорюючись, за своїм ефектом ще більше перевищить сукупну дію всіх інших елементів системи продуктивних сил.

4. Докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями. Вони створюються на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей з необхідними фізико-хімічними властивостями: композитні матеріали (поєднання металів і кераміки, скла й кераміки та ін.), сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно тощо.

5. Революція у використовуваних людьми силах природи. Уперше їх було широко використано під час промислової революції кінця XVIII - початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві задіяли вітер, пару, електроенергію. За НТР розпочалося використання ядерної енергії, енергії Сонця, океанських припливів, підземного тепла Землі тощо.

6. Впровадження принципово нових технологій, створених на основі фундаментальних відкриттів: лазерних, плазмових, мембранних та ін. Їм властиві маловідходність, зростання продуктивності праці в десятки разів, висока якість продукції, екологічна чистота тощо.

7. Впровадження принципово нових форм і методів організації виробництва і праці. Так, якщо в попередній період домінуючою була система Тейлора, то нині переважають автономні бригади, система Мейо, людських стосунків, збагачення змісту праці.

У сукупності цих ознак НТР розгортається в цілісну систему, охоплює головні структурні елементи технологічного способу виробництва.

Розкриття основних властивостей НТР дає змогу розгорнуто, системно визначити її сутність, що полягає в таких революційних перетвореннях науки, техніки та технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та їх речової форми, що, у свою чергу, детермінує принципові зміни ролі людини в суспільному виробництві, перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

Загалом категорія НТР належить до техніко-економічних категорій (тобто тих, що відображають розвиток технологічного способу виробництва, але не відображають еволюцію відносин економічної власності і господарського механізму). Водночас НТР внаслідок дії закону відповідності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил зумовлює зміни в інших елементах економічної системи, тобто соціально-економічні зміни. Проте ці зміни - наслідок дії НТР, а тому не є її соціально-економічною сутністю.

7. Особливості сучасного етапу НТР

У середині 70-х років XX ст. почалася інформаційна революція. Матеріальною базою її є поява принципово нових засобів передавання інформації (космічні, волоконнооптичні засоби зв'язку), тобто революція у засобах зв'язку. Так, за допомогою оптичного волокна завтовшки в людську волосину впродовж однієї секунди на відстань у сотні кілометрів передається текст місткістю у кілька тисяч Біблій. Внаслідок інформаційної революції зростають інформатизація праці, інформаційна місткість галузей і виробництв, створених благ.

Цей етап розвитку НТР пов'язаний передусім з електронною автоматизацією матеріального виробництва та обігу, науково-технічної творчості. Його вихідним пунктом є мікропроцесорна революція - поява і розвиток мікропроцесорів на великих інтегральних схемах. Так, кристал площею 1 см2 може за допомогою магнітних хвиль накопичувати 5 млн. біт інформації. До 70% сучасних комп'ютерів створюється у США, 28% - в Японії, 1% - у Німеччині. У США створений у 2005 р. суперкомп'ютер, який виконує за секунду понад 130 трлн. операцій.

Якісне поліпшення інформаційної місткості, надійності, швидкості роботи комп'ютерних систем, їх гнучкості й автономності (без втручання людини) стало матеріальною основою для створення комп'ютерів п'ятого та шостого поколінь, спроможних «розуміти» мову людини, «читати»» знімки, графіки та інші символи, що значно прискорює створення «штучного інтелекту».

Для функціонування таких комп'ютерів необхідна велика кількість різних програм, за допомогою яких зовнішня інформація перекладається на цифрову мову. Цим видом інтелектуальної та професійної діяльності в США зайнято понад 500 тис. фахівців, що свідчить про появу і поширення нового виду професій, сприяє збільшенню відсотка осіб розумової праці.

Мікропроцесорна революція підвищила комп'ютерну грамотність робітників, зменшила їх фізичне навантаження. Зросла роль розумової праці, а отже, значно прискорився науково-технічний прогрес.

Розгортання мікропроцесорної революції, у свою чергу, стало матеріальною основою роботів третього покоління, або «інтелектуальних» роботів, які за допомогою сенсорної системи сприймають інформацію про навколишні події, обробляють її за допомогою найновіших комп'ютерів і передають у свій виконавчий механізм. Це створює матеріальну передумову для комплексної автоматизації виробництва, формування «безлюдних виробництв», або заводів-автоматів, тобто для найвищого ступеня автоматизації, який передбачає виготовлення машин самими машинами. Завдяки цьому з'являється можливість неперервної роботи, величезного зростання продуктивності суспільної праці, швидкого освоєння нової продукції, системного контролю за якістю продукції, що виробляється. Розвиваються і поширюються ресурсо- і працезаощаджуючі напрями науково-технічного прогресу.

Новий етап НТР, що розгорнувся, характеризується також інтенсивним розвитком біотехнології, зокрема генної та клітинної інженерії. На їх основі з'являються нові галузі промисловості, знижуються енергомісткість і матеріаломісткість у сільському господарстві, нафтовій, хімічній галузях, революціонізуються медицина, виробництво продуктів харчування тощо.

Розвиток біотехнології готує ґрунт для розгортання «біологічної», «біотехнологічної» революції. Йдеться насамперед про те, що за допомогою генної інженерії створюватимуться нові організми з наперед заданими властивостями, змінюватимуться спадкові якості сільськогосподарських рослин і тварин.

Каталізатором науково-технічного й економічного прогресу, нових винаходів, технологій в усіх галузях економіки є космонавтика, освоєння космічного простору. Вже нині без них неможливі супутниковий зв'язок, точна метеорологія, навігація. У Космосі одержано досконалі кристали для напівпровідникової промисловості, біологічно активні та чисті препарати. Саме в Космосі виготовлятиметься все більше чистих і специфічних продуктів, здійснюватимуться контроль енергопостачання (за рахунок збирання сонячної енергії в Космосі та її передання на Землю), дистанційне зондування Землі з Космосу. У віддаленій перспективі в Космосі буде створено могутній промисловий потенціал. Здійснення цих проектів також неможливе без комп'ютерних систем.

Бурхливий розвиток електронної техніки зумовлює поступове перетворення всієї інформаційної діяльності, створення потужних індустріально-інформаційних комплексів як у національних, так і в міждержавних межах, а їх електронізація (революція в засобах зв'язку) є одним із найважливіших напрямів сучасного етапу НТР. До цього комплексу належать патентна справа, надання комп'ютерних послуг бізнесу, засоби масової інформації, збирання, оброблення, систематизація інформації та надання її кінцевому споживачеві, що передбачає зближення комп'ютера і споживача інформації, інтеграцію комп'ютерів; обслуговування комп'ютерів дедалі більше здійснюватиметься через штучні супутники Землі. Одною з ланок цієї системи є широка мережа інформаційних пунктів.

Виникли і розвиваються мультимедіа (англ. multi - багато, media - середовище), тобто технології, які забезпечують об'єднання відео, звуку, графічних образів та інших специфічних способів подання і зберігання інформації за допомогою комп'ютерних засобів.

Інформаційна революція радикально змінює роль людини у процесі виробництва матеріальних і духовних благ.



Висновок

Отже, науково-технічна революція є якісним стрибком у розвитку продуктивних сил суспільства на основі докорінних зрушень у наукових знаннях.

Науково-технічний прогрес як соціально-економічне явище суспільного розвитку характеризується корінними перетвореннями науки, техніки і виробництва, суть яких полягає в систематичному накопиченні і вдосконалення знань і досвіду, у створенні та впровадженні нових прогресивних елементів виробництва, в науковій організації праці та управління. Економічним і соціальним результатами науково-технічного прогресу є зростання економічної ефективності суспільного виробництва, збільшення національного доходу, підвищення рівня народного добробуту, створення кращих умов для високопродуктивної праці і посилення її творчого характеру.



Список використаних джерел

1. Політична економія: [навч. посібник] / за ред. д.е.н., проф. Г.І. Башнянина; к.е.н., доц. Є.С. Шевчука. - Львів:«Магнолія 2006», 2008. - 280 с.

2. Політична економія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [Біленко Т.І., Бодров В.Г., Волинцев В.В. та ін.]; за ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - 672 с.

3. Політична економія: підручник / [Ніколенко Ю.В., Бобров В.Я., Кривенко К. Т.та ін.]; за ред. Ю.В. Ніколенка. - К.: ЦУЛ, 2003. - 412 с.

4. Самуельсон П. Економіка: [підручник] / Самуельсон П. - Львів:Світ, 1993. - 496 с.



Додаток 1

Рис. 1. Науково-технічний прогрес і його форми



Додаток 2

Рис. 2. Науково-технічна революція

Размещено на Allbest.ru

...