Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технологій та дизайну

Метрології, стандартизації та сертифікації

РЕФЕРАТ

на тему:

"ISO 14020: 2000 Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи"

Київ 2015

Анотація

Обсяг реферату: сторінок 15, рисунків 2, джерел використаної літератури 4.

Мета реферату: ознайомитись зі стандартом Серії ISO 14020-2000 Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи.

Об'єкт досліджень реферату: проаналізувати стандарт Серії ISO 14020-2000 Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи

Предмет реферату: Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи.

Цей стандарт установлює принципи, якими слід керуватися у розробленні та використанні екологічних маркувань та декларацій. Передбачається, що цей стандарт використовуватиметься спільно з іншими застосовними стандартами ISO серії 14020.

Цей стандарт не призначений для використання як нормативний документ для цілей сертифікації та реєстрації.

Ключові слова: маркування, декларації, принципи, стандарт, сертифікація, формулювання, особливі міркування.

Abstract

The length of the abstract: 15 pages, 2 figures, sources of references 4.

The purpose of the abstract is to be familiar with the ISO 14020-2000 Environmental labelling and Declaration. General principles.

The object of research abstract to analyze the standard Series ISO 14020-2000 Environmental labelling and Declaration. General principles

The subject of the essay Environmental labelling and Declaration. .9 General principles.

This standard establishes the principles that should guide the development and use of environmental labels and declarations. It is expected that this standard will be used in conjunction with other applicable standards ISO series 14020.

This standard is not intended for use as normative document for certification and registration.

Keywords: labelling, declarations, principles, standard, certification, language, special considerations.

Зміст

• Вступ
• 1. Сфера застосування
• 2. Терміни та визначення
• 3. Мета екологічних маркувань та декларацій
• 4. Загальні принципи
• Висновок
• Список літератури

Вступ

Загальна мета екологічних маркувань та декларацій, відповідно до ISO 14020:2000, полягає у тому, щоб шляхом передавання точної та правдивої інформації про екологічні аспекти виробів та послуг сприяти розширенню попиту та постачання тих виробів та послуг, які чинять менший тиск на навколишнє середовище, тим самим стимулюючи використання потенціалу для ринково обумовленого постійного поліпшення екологічних характеристик.

У стандарті ISO 14020:2000 представлені 9 основних принципів, застосовних до всіх екологічних етикеток і декларацій:

- точність, можливість перевірки та несуперечність екологічного маркування;

- відсутність бар'єрів у міжнародній торгівлі;

- наукова обґрунтованість екомаркування;

- доступність інформації про процедури, методології та критерії оцінки;

- облік усього життєвого циклу продукції;

- безперешкодність для нововведень і поліпшення екологічних характеристик;

- достатність інформації, що надається;

- відкритість процесу розробки екологічних етикеток;

- доступність інформації про екологічні аспекти, що пов'язані з екомаркуванням для споживачів.

Відповідно до стандартів Міжнародної організації зі стандартизації екологічні маркування та декларації розділяються на три основних типи.

1. Сфера застосування

Цей стандарт установлює принципи, якими слід керуватися у розробленні та використанні екологічних маркувань та декларацій. Передбачається, що цей стандарт використовуватиметься спільно з іншими застосовними стандартами ISO серії 14020.

Цей стандарт не призначений для використання як нормативний документ для цілей сертифікації та реєстрації.

Примітка. Передбачається, що положення інших стандартів цієї серії є узгодженими з принципами, викладеними в цьому стандарті. До інших стандартів, що зараз входять до стандартів ISO серії 14020, належать ISO 14021, ISO 14024, а також ISO/TR 14025.

2. Терміни та визначення

Екологічне маркування (en - environmental label, ru - экологическая маркировка), екологічна декларація (en - environmental declaration, ru - экологическая декларация).

Рис.1 Маркування

Маркування - це текст, умовне позначення, малюнок, штриховий код нанесення на упаковку або товар (Рис 1.). Маркування штриховим кодом дозволяє оперативно ідентифікувати товар, враховувати при вантажно-розвантажувальних роботах, оприбутковувати або відпускати зі складу, оцінювати й переоцінювати, відпускати споживачеві.

Декларація - документ (Рис 2.), офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.

Рис. 2 Декларація на майновий стан і доходи

Твердження, в якому зазначено екологічні аспекти певної продукції чи послуги.

Примітка. Екологічні маркування чи декларація можуть бути подані у вигляді формулювання, символу чи зображення на етикетці продукції або пакування, в документації на продукцію, в технічних бюлетенях, в рекламних матеріалах тощо.

Життєвий цикл (en - life cycle, ru - жизненный цикл)

Послідовні та взаємопов'язані стадії виробничої системи, починаючи від придбання сировини або утворення природних ресурсів і завершуючи остаточним видаленням

Екологічний аспект (en - environmental aspect, ru - экологический аспект)

Елемент діяльності, продукції чи послуг організації, який може взаємодіяти з навколишнім середовищем.

3. Мета екологічних маркувань та декларацій

Загальна мета екологічних маркувань та декларацій полягає у тому, щоб шляхом передавання перевірювальної точної та правдивої інформації про екологічні аспекти виробів та послуг сприяти розширенню попиту та постачання тих виробів та послуг, які чинять менший тиск на навколишнє середовище, тим самим стимулюючи використання потенціалу для ринково обумовленого постійного поліпшення екологічних характеристик.

4. Загальні принципи

екологічний маркування декларація попит

Всі принципи, викладені в 4.2-4.10, застосовують до всіх екологічних маркувань та декларацій.

У випадку, коли інші стандарти ISO серії 14020 містять вимоги, конкретніші за вимоги стандарту ISO 14020, повинні бути дотримані ці конкретніші вимоги.

Принцип 1

Формулювання: Екологічні маркування та декларації повинні бути точними, перевірювальними, доречними та правдивими.

Особливі міркування: Корисність та ефективність екологічних маркувань та декларацій залежить від того, якою мірою вони передають достовірну та суттєву інформацію про екологічні аспекти певної продукції. Екологічні маркування та декларації повинні містити точну інформацію про екологічні аспекти певної продукції. Фактографічна та технічна основи екологічних маркувань та декларацій повинні уможливлювати їх перевірку. Екологічні маркування та декларації повинні містити доречну інформацію; вони повинні торкатися лише суттєвих екологічних аспектів, пов'язаних з реальними умовами видобування природних ресурсів, виробництва, розподілення, використання або видалення продукції. Основу екологічних маркувань та декларацій слід періодично аналізувати на відповідність новітнім досягненням. Частота збирання інформації повинна відповідати темпам впровадження новітніх досягнень. Екологічні маркування та декларації повинні бути зрозумілими і не повинні вводити в оману покупця продукції.

Принцип 2

Формулювання: Розроблення, прийняття або застосування процедур та вимог, пов'язаних з екологічними маркуваннями та деклараціями, не повинні мати на меті або припускати ефект створення додаткових перешкод у міжнародній торгівлі.

Особливі міркування: Для кращого розуміння вищевикладеного принципу слід керуватися положеннями та тлумаченнями Світової організації торгівлі.

Принцип 3

Формулювання: Екологічні маркування та декларації повинні базуватися на науковій методології, ґрунтовність та всеохоплюваність якої є достатніми для підтримки твердження і яка уможливлює отримання точних та відтворюваних результатів.

Особливі міркування: Інформація на підтримку екологічних маркувань та декларацій повинна збиратись та оцінюватись з використанням методів, які є визнаними та широко прийнятими в наукових чи професійних дисциплінах або доцільність яких може бути науково доведена в інший спосіб. В усіх можливих випадках необхідно, щоб методи відповідали визнаним стандартам, що мають міжнародне застосування (ними можуть бути міжнародні, регіональні чи національні стандарти), або були неупереджено проаналізованими застосовними у промисловості чи торгівлі методами. Використовувані методи повинні бути прийнятними для твердження і забезпечувати необхідною для підтримки твердження інформацією, яка є доречною, точною та відтворюваною.

Принцип 4

Формулювання: Інформація стосовно процедури, методології та будь-яких критеріїв, використовуваних на підтримку екологічних маркувань та декларацій, повинна бути у наявності та надаватися на вимогу всім зацікавленим сторонам.

Особливі міркування: Інформація повинна включати основоположні принципи, припущення та граничні умови. Необхідно, щоб ця інформація була достатньою та розумно всебічною, щоб дозволяти замовникам, потенційним покупцям та іншим зацікавленим сторонам оцінювати та порівнювати екологічні маркування та декларації з погляду наукових принципів, доречності та загальної чинності, а також визначати, чи екологічні маркування та декларації відповідають застосовним стандартам ISO серії 14020. Ця інформація повинна також чітко зазначати, чи екологічне маркування або екологічна декларація є самостійно декларованими екологічними твердженнями або ґрунтуються на висновках незалежно проведеного затвердження.

Способи отримання цієї інформації повинні бути відомі замовникам та потенційним покупцям в будь-якому місці пропонування продукції чи послуги. Для забезпечення цього існують різноманітні засоби, що обговорюються в 4.10. Доступність конкретної інформації може бути обмеженою через конфіденційність ділової інформації, права на інтелектуальну власність або аналогічні правові обмеження.

Принцип 5

Формулювання: Під час розроблення екологічних маркувань та декларацій повинні бути враховані всі доречні аспекти життєвого циклу продукції.

Особливі міркування: Життєвий цикл певної продукції охоплює стадії, починаючи від діяльності, пов'язаної з виробництвом та постачанням сировини, або від утворення природних ресурсів і завершуючи остаточним видаленням. Розгляд життєвого циклу певної продукції дозволяє певній стороні, яка розробляє екологічне маркування або екологічну декларацію, враховувати певний спектр чинників, які впливають на навколишнє середовище. Поряд з цим він дозволяє цій стороні ідентифікувати потенційну можливість збільшення одного впливу у процесі зменшення іншого.

Розгляд життєвого циклу певної продукції повинен сприяти ідентифікації прийнятних та доречних характеристик і критеріїв, пов'язаних з екологічними маркуваннями та деклараціями, або визначенню значущості певного екологічного твердження. Ступінь розгляду життєвого циклу може різнитися залежно від типу екологічного маркування або екологічної декларації, характеру твердження та категорії продукції.

Це не обов'язково означає, що слід проводити саме аналіз життєвого циклу.

Принцип 6

Формулювання: Екологічні маркування та декларації не повинні перешкоджати впровадженню нововведень, які забезпечують актуальність екологічних характеристик або мають потенціал щодо їх поліпшення.

Особливі міркування: Вимоги доцільніше виражати з погляду експлуатаційних характеристик, ніж конструкційних чи описових характеристик. Цей підхід залишає максимум гнучкості для технічних чи інших нововведень. Слід уникати приписових конструкційних критеріїв або безумовної переваги окремої технології через можливість обмеження або перешкоджання вдосконаленню продукції, яке не впливатиме на відповідність застосовним екологічним критеріям або може вести до значного поліпшення екологічних характеристик.

Принцип 7

Формулювання: Будь-які адміністративні вимоги або інформаційні потреби, пов'язані з екологічними маркуваннями та деклараціями, повинні бути обмежені тими, що є необхідними для встановлення відповідності застосовним критеріям та стандартам щодо маркувань та декларацій.

Особливі міркування: Необхідно, щоб всі організації, незалежно від їхнього розміру, мали однакові можливості використовувати екологічні маркування та декларації. Цьому не повинні перешкоджати зовнішні чинники або вимоги, пов'язані, наприклад, зі складністю процедури, недоцільною інформацією або потребами адміністративного характеру.

Принцип 8

Формулювання: Процес розроблення екологічних маркувань та декларацій повинен включати відкрите для участі консультування з зацікавленими сторонами. Слід докладати розумних зусиль для досягнення консенсусу на всіх етапах процесу.

Особливі міркування: Процес розроблення стандартів та критеріїв повинен бути відкритим для всіх зацікавлених сторін. Сторонам необхідно пропонувати брати участь у розробленні і сприяти їх залученню шляхом своєчасного та адекватного повідомлення. Сторони можуть вибирати, яким чином брати участь: або безпосередньо, або в інший спосіб, наприклад, шляхом звичайного листування або за допомогою електронного зв'язку. Результати опрацювання коментарів та вхідної інформації повинні бути значущими, відбиваючи сутність коментарів та вхідної інформації. У випадку екологічних самодекларацій, що розробляються відповідно до ISO 14021, консультаційний процес можна вважати реалізованим під час розроблення зазначеного стандарту.

Принцип 9

Формулювання: Сторона, яка робить екологічні маркування та декларації, повинна забезпечувати, щоб інформація про екологічні аспекти продукції, що є суттєвою для екологічного маркування та екологічної декларації, була доступною для замовників та потенційних покупців.

Особливі міркування: Зрештою, результативність екологічних маркувань та декларацій залежить від їх здатності дозволяти замовникам та потенційним покупцям брати на себе відповідальність, на підставі інформаційно обґрунтованого вибору, за екологічні аспекти своїх закупівельних рішень, а також впливати на замовників та потенційних покупців в їхньому виборі продукції. Це, в свою чергу, пов'язане з тим, якою мірою замовники та потенційні покупці сприймають та розуміють надавану інформацію про екологічні аспекти.

Тому, сторони, які використовують екологічні маркування та декларації, мають певний стимул і несуть відповідальність за забезпечення своїх замовників та потенційних покупців доступом до інформації, з тим щоб замовник та потенційний покупець могли розуміти значення будь-якого твердження, символу або терміна. Цього можна досягти різноманітними засобами, наприклад, рекламуванням, оформленням пояснювальних стендів в місцях роздрібної торгівлі, запровадженням безоплатних телефонних номерів, а також навчальних програм тощо. Надавана інформація повинна бути доречною та достатньою з погляду характеру та сфери застосування екологічного твердження, яке роблять.

Висновок

Як висновок можна зазначити, що саме застосування вимог міжнародних стандартів до маркування та етикетування дозволить виробникам не вводити в оману пересічних громадян в результаті використання в назві продукту екологічної складової, підвищити довіру споживачів до власної продукції.

Міжнародна організація стандартизації (ISO) розділяє екологічні маркування та декларації на три основних типа.

І тип екологічного маркування відноситься до добровільної системи екологічної сертифікації, на основі якої встановлюються додаткові екологічні вимоги (екологічні критерії) на певну категорію продукції та проваджується процедура оцінки відповідності.

За результатами оцінки відповідності виробник сертифікованої продукції отримує право застосування знаку екологічного маркування на її упаковці чи етикетці, а також на документації, рекламних матеріалах і т.і.

Орган сертифікації надає право на застосування знаку екологічного маркування лише за умови, якщо заявник відповідає загальним правилам сертифікаційної системи, а продукція відповідає встановленим екологічним критеріям та функціональним характеристикам згідно вимог стандарту.

Список літератури

1. "Екологічні маркування та декларації - Загальні принципи" ISO 14020 (ДСТУ ISO 14020). 01.07.2004.

2. "Екологічні маркування та декларації - Екологічне маркування типу" I - Принципи та методи" ISO 14024 (ДСТУ ISO 14024).01.07.2004.

3. "Екологічні маркування та декларації - Екологічні самодекларації - Екологічне маркування типу II" SO 14021 (ДСТУ ISO 14021) -

4. "Екологічні маркування та декларації - Екологічні декларації типу III" ISO/TR 14025 (ДСТУ ISO/TR 14025). 01.07.2004.

Размещено на Allbest.ru