Баланс ринку пшениці в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Аграрний сектор України є важливою складовою національної економіки, це один з провідних важелів сталого економічного розвитку країни, роль якого особливо посилюється на етапі входження нашої держави у світовий економічний простір.

Зернове виробництво належить до стратегічних галузей будь-якої держави. Протягом тривалого періоду Україна за показником виробництва зернових на душу населення належала до першої десятки країн світу. На сучасному етапі розвитку зернового ринку країни спостерігаються тенденції випередження темпів виробництва зерна над темпами розвитку внутрішнього ринку. Крім того, останнім часом набуває все більшої актуальності виробництво достатньої кількості зерна не лише для забезпечення внутрішніх потреб держави, а також для зміцнення позицій України на світовому ринку.

Проблеми, пов'язані із функціонуванням національного ринку зерна, насамперед з підвищенням темпів виробництва зернових, мають не лише економічне, а й соціальне та політичне значення. У зв'язку з цим актуалізується необхідність всебічного аналізу причин виникнення кризових явищ на ринку зерна, розробки системи заходів, спрямованих на його позитивний збалансований розвиток та забезпечення конкурентоспроможності у світовому просторі.

1. Загальна характеристика пшениці

Пшениця - одне з найстародавніших культурних рослин. Види культурної пшениці походять, принаймні, від трьох диких злаків, що ростуть в Малій Азії, Південній Європі і Північній Африці.

Рослини, введені прадавніми людьми в культуру, під впливом нових умов життя поступово змінювали своє обличчя. Наприклад, дикі пшениці - полба і однозернянка - втратили характерні ознаки: ламкість колоса після дозрівання, збільшення росту і розмірів зерна.

У результаті безперервного відбору та впливу клімату, всередині кожної культури з'явився ряд сортів. Вже за 6 - 7 тисяч років до н.е. в багатьох країнах були створені сорти деяких рослин, що мало відрізняються від сучасних. Наприклад, колосся і зерна пшениці полби, знайдені в гробницях фараонів у Єгипті, нічим не відрізнялися від сучасних сортів полби.

Полба - найбільш стародавній і невибагливий вид пшениці. Зерно полби вимолочується з ламкого колоса не чистим, а разом з квітковою та колосковою лускою, що приросли до нього. І тому розмолоти його в борошно досить складно. [5]

Пізніше, на зміну полби прийшли голозерні пшениці, більш високої якості, але і більш вимогливі до родючості грунту.

Зараз посіви пшениці займають майже половину світової ріллі, відведеної під зернові культури. І сіють її, буквально, усюди, бо пшениця - це головний хліб землі.

Пшеничний крохмаль (лат. Крохмаль - Tritici) має зерна двох типів: великі - розміром 26-30 мкм і дрібні - 6-7 мкм, зерна круглі і плоскі. Застосовується в медицині в присипках і мазях, як обволікаючий (в клізмах), в хірургії для нерухомих пов'язок з крохмальних бинтів. Зародки пшениці містять значну кількість поживних і біологічно активних речовин. Екстракт зародків пшениці - це імуномодулятор, який здатний збільшити спротив організму до дії негативних зовнішніх факторів. [6]

У медицині і косметології екстракт зародків пшениці пропонується як засіб, що володіє протиопіковим ефектом, який прискорює загоєння ран, виразок і опіків. Це обумовлено впливом екстракту зародків пшениці на фібробласти, які відіграють основну роль у загоєнні ран і активації грануляційного процесу. Під впливом екстракту зародків пшениці відбувається збільшення кількості фібробластів (підвищення мітозу) і проникнення фібробластів в рану, підвищенню активності орнітиндекарбоксилази і гідролізу фосфолипида инозитола, збільшенню ємності синтезу і вивільненню глікозаміногліканових колагенових волокон, що відіграє вирішальну роль у процесі затягування рани. [6]

У косметології використовується також як омолоджуючий засіб. Завдяки вмісту селену і каротиноїдів, які володіють антиоксидантними властивостями, зародки пшениці перешкоджають дії вільних радикалів. Таким чином, екстракт зародків пшениці зміцнює стінки судин, попереджає старіння і появі пухлин. [6]

Колосся пшениці використовуються у флористиці для надання композиціям та букетам сільського колориту. Крім того, з колосків і стебел плетуть різні іграшки та прикраси. У флористичному дизайні прийнята латинська назва цього злаку - Triticum. [6]

В Україні пшениця є найбільш стратегічним ринком серед всіх зернових. Враховуючи даний факт, а також широке застосування зернової в харчовій промисловості, пшениця перебуває на особливому контролі держави, де за останні роки неодноразово вводилося квотування експорту зернової. У переважній більшості пшениця використовується у якості продовольчої основи для отримання борошна, рідше є складовою комбікормів для тваринницького сектора, а також використовується в технічних цілях (для отримання спирту). Проте останнім часом спостерігається тенденція скорочення частки пшениці в кормах для тварин на користь кукурудзи і соєвих продуктів (макухи, шроту).

Основними світовими експортерами пшениці вважаються США, країни ЄС, Канада, Росія, Австралія, Аргентина, Казахстан і Україна, яка після введення квот на вивіз зерна втратила свої позиції на світовій арені експорту пшениці. Ключовими імпортерами української пшениці в 2011/2012 маркетинговому році були Єгипет (22%), Іспанія (21%), Ізраїль (14%).

2. Аналіз ситуації на ринку пшениці

У сучасному світі перспективи розвитку країни визначають такі основні ресурси, як питна вода, зерно та нафта. Україна має унікальні умови для розвитку зерновиробництва, оскільки саме зерновий сектор є основою для більшості галузей агропромислового комплексу та істотно впливає на добробут сільського населення і розвиток сільських територій. Зернова галузь є однією з найважливіших у складі АПК України, продукти переробки цієї галузі мають стратегічне значення для країни. Ціни на зерно визначають ціни на хліб, макаронні, кондитерські вироби, молочні продукти, м'ясо, яйця. Виробництво зерна має вирішальне значення для розвитку всіх галузей сільського господарства, є сировиною для переробної промисловості, важливим експортним товаром, який може забезпечити значні надходження валютних коштів. Аналізуючи сучасний ринок зерна, необхідно звернути увагу на нерівномірність розвитку й незбалансованість попиту та пропозиції, тому важливого значення набуває вивчення кон'юнктури ринку зернових культур.

Державою для управління процесами розвитку зернової галузі здійснюється багато заходів. Зокрема розроблено нормативно-правову базу у вигляді Законів України «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», «Про державну підтримку сільського господарства України», Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна», комплексної галузевої програми «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року» та «Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року».

Таким чином, прийнявши у 2002 році Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» держава визначила пріоритетність виробництва зерна і взяла на себе зобов'язання сприяти розвитку та стабільному функціонуванню даного ринку. У даному законі визначено засади державної політики щодо регулювання ринку зерна:

надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної підтримки суб'єктам заставних закупівель зерна та проведення інтервенційних операцій;

забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо нарощування його експорту;

встановлення мінімальної гарантованої ціни на заставне зерно;

недопущення обмежень у пересуванні зерна та продуктів його переробки;

контроль за якістю зерна та його збереженням. [7]

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна» гарантує цивілізований рух зерна, прозору ринкову інфраструктуру, зниження негативних наслідків сезонних і кон'юнктурних коливань цін на зерно, підвищення рівня рентабельності та стимулювання його виробництва.

Політика державної підтримки нарощування зерновиробництва здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України з такими основними напрямами:

збільшення обсягів фінансування державних цільових програм;

запровадження нових механізмів кредитування;

посилення ролі Аграрного фонду у фінансуванні виробництва через механізми заготівлі майбутнього урожаю (строкові контракти);

стимулювання залучення коштів на вітчизняних та закордонних (ІРО) фондових ринках;

стимулювання приватних інвестицій (акціонування);

податкове стимулювання;

розвиток агрострахування. [7]

Пріоритетними кроками у вирішенні зернової проблеми є досягнення рівноваги попиту та пропозиції, удосконалення державного регулювання та механізмів підтримки виробництва, забезпечення виваженої цінової політики, нарощення експортного потенціалу, формування належної інфраструктури зернового ринку, тощо.

Для забезпечення ефективного функціонування зернового ринку в перспективі необхідно внести зміни до Податкового Кодексу України в частині:

запровадження щорічних змін по справлянню ПДВ і експертного мита в залежності від зміни цінової кон'юнктури на світовому ринку зерна;

впорядкування правил та механізмів митного регулювання експорту зернових культур;

пільгового оподаткування експорту продуктів переробки зерна та підприємств переробки зерна на біоетанол;

відміни податку на прибуток для підприємств, що переробляють зерно на біоетанол.

У подальшому, при розробці цільових галузевих програм доцільне поетапне зниження митних тарифів з одночасним посиленням нетарифних методів регулювання і захисту внутрішнього ринку.

В основу тактики і стратегії митного регулювання аграрного ринку мають бути покладені інтереси країни, продовольчого забезпечення населення, формування дохідної частини державного бюджету.

Також одним з основних напрямів, завдяки якому реально покращився стан господарської діяльності зернозаготівельних господарств, є впровадження заходів, що сприяють підвищенню якості зерна. Це можливо за умови дотримання новітніх технологій вирощування зернових культур на підприємствах та вдосконалення чинної нормативно-технічної документації.

У зв'язку з цим будуть проведені такі заходи:

*?запровадження ліцензування діяльності щодо приймання, зберігання, переробки та реалізації зерна та продуктів його переробки;

*?внесення змін і доповнень до чинних стандартів з метою їх удосконалення та адаптації державних стандартів України на основні сільськогосподарські культури до стандартів Європейського Союзу.

Проаналізувавши нормативно-правові акти та сучасний стан ринку зерна в Україні очевидно, що даний ринок є нестабільним. Результатом цього є наступні тенденції і проблеми ринку зерна:

скорочення державних закупівель зерна і переорієнтація системи реалізації з державних на альтернативні канали збуту;

значні зміни ринкових цін на зерно залежно від урожайності і сезонності виробництва, що чинить дестабілізуючий вплив на зернову галузь у цілому;

поява на ринку великої кількості посередницьких структур, що диктують сільгоспвиробникам невигідні цінові умови;

значна частка бартерних операцій, обумовлена необхідністю розрахунків з підприємствами й організаціями за постачання нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, добрив, насіння;

слабка інформаційна прозорість ринку і, як наслідок, відсутність рівноважної ціни, що визначає реальний попит і пропозицію.

В Україні нарощування виробництва зерна має стратегічне значення для підвищення ефективності АПК, успішного його розвитку та подолання кризового стану в суміжних (тваринницьких) галузях. Однак протягом останніх років обсяги виробництва постійно скорочувались. Підвищення рівня ефективності виробництва зерна є найважливішим завданням, від вирішення якого залежить забезпечення конкурентоспроможності зернового підкомплексу і продовольчої безпеки країни. Розв'язання цієї проблеми повинно здійснюватися не тільки на державному, а й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Для розв'язання проблем транспортування сільськогосподарської продукції активізує свою роботу Укрзалізниця, яка поставила собі за мету взяти на себе весь обсяг поставок аграрної продукції. В цьому році експорт сільськогосподарської продукції побив усі рекорди, зайнявши перше місце за обсягами валютної виручки, а тому Укрзалізниця має допомогти аграріям у перевезенні їхньої продукції. Обсяги перевезення зерна залізницею значно зросли: експорт - на 15,7%, для внутрішнього ринку - на 20,6%. При цьому майже 60% експортних поставок аграрної продукції здійснюється залізницею, 40% - автотранспортом. Укрзалізниця має намір збільшити ці показники, адаптувавши роботу залізниці під запити і вимоги вантажоперевізників. Зокрема, уже запущена онлайн-система, яка дасть змогу клієнтам контролювати наявність і кількість вільних вагонів. Завдяки онлайн-режиму можна бачити заявки клієнтів та наявність вагонів. Головне, що система повністю автоматизована, що дасть змогу виключити людський фактор, отже, корупційну складову. Разом з тим, як заявив глава Укрзалізниці, почалася серйозна боротьба й з експедиторськими фірмами, які реально нічого не роблять, а створені лише для того, щоб брати побори з клієнтів. Але глава УЗ пообіцяв провести оптимізацію тарифів, що покращить умови логістики. За його словами, керівники УЗ після консультацій з учасниками ринку вирішили ввести плату за порожній пробіг інвентарних вагонів. Це дасть змогу розвиватися приватним паркам і залучить інвестиції в будівництво зерновозів.

З урахуванням сучасного входження України до Світової організації торгівлі та можливого - в Європейський Союз як країни з високим потенціалом виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, виникає необхідність запровадження практики підтримки та дотування як складової політики державного впливу на розвиток сільського господарства України.

Подальші самозбереження і розвиток України, як суверенної держави, неможливі без розроблення і здійснення багатопланової та цілеспрямованої системи захисту її економічних інтересів. Засади такої політики нині визначені лише Концепцією національної безпеки України, прийнятою постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 р. №3/97-ВР.

Держава має виступати регулятором продовольчого ринку, а її виконавчі органи повинні активно виконувати такі регуляторні функції:

регулювати процес ціноутворення, що буде забезпечувати рівновеликий прибуток усім учасникам ринкових відносин та водночас підвищуватиме купівельну спроможність споживачів;

стимулювати товаровиробників у нарощуванні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції до кількості, необхідної для повного забезпечення населення продукцією і досягнення раціонального співвідношення потреби харчових продуктів тваринного та рослинного походження;

здійснювати протекційні заходи щодо захисту внутрішнього ринку (товаровиробників, переробників) від іноземних конкурентів;

формувати ринок зернових на основі регіональних особливостей (надавати перевагу тим регіонам, де умови для виробництва зернових кращі з метою зниження собівартості продукції, забезпечення її конкурентоспроможності). [10,11]

Підходи до розроблення основних напрямів системної державної політики щодо розвитку зернового ринку можуть стати основою розв'язання проблеми його стабілізації за умови, якщо вони будуть комплексними.

Комплексність підходів полягає в реалізації поставленого завдання, насамперед, завдяки стабілізації пропозиції на ринку зерна шляхом інтенсифікації зернового виробництва.

Необхідним напрямом розвитку ринку зерна має стати удосконалення законодавчо-нормативної бази щодо досягнення стабільності зернового ринку.

Невід'ємною умовою повноцінного функціонування зернового ринку є наявність розвиненої інфраструктури, що забезпечує стабільність і прозорість ринкового товарообміну в процесі руху продукції від виробника до споживача. Саме відсутність останньої та потреба товаровиробників у вільних коштах для подальшого відтворення виробництва створюють умови для реалізації значної частини продукції одразу після збирання врожаю за зниженими ринковими цінами. Більшу половину зерна виробники нині реалізують комерційним структурам-посередникам - 50-70%, а на переробні підприємства та елеватори лише 2 - 6%.

Одним із шляхів розв'язання проблеми сезонного збуту зерна є створення мережі сучасних сертифікованих зернових елеваторів з урахуванням раціонального розташування, що дасть змогу зберігати достатню кількість зерна належної якості. Це дасть можливість підвищити ефективність роботи товаровиробників за рахунок продажу ними зерна за сприятливої кон'юнктури ринку. Мають діяти також незалежні оператори, які забезпечуватимуть об'єктивне визначення якості зерна. Аналіз роботи зернових складів свідчить, що проблемним питанням залишається висока вартість послуг елеваторів. При державній заставній закупівлі за зберігання зерна зерновий склад може брати за місяць не більше 1 відсотка мінімальної ціни. Доведено, що при визначенні розміру оплати вартості послуг елеватора за зберігання зерна у державній заставі слід враховувати не фактичні ціни зерна, а в основі їх формування мають бути нормативні витрати, що сприятиме оптимізації їх розміру.

3. Матеріальний баланс пшениці. Пропозиції щодо збалансування ресурсів та потреб

аграрний пшениця ринок

Аналіз ситуації на ринку пшениці

У розрахунковому році обсяги виробництва пшениці складає 25 383 тон на рік. Коеф. використання виробничої потужності визначений в розмірі 95%.

Vпр. = Qвир.*Кпотуж.

Vпр. = 25383*95% = 25383*0,95 = 24114 тон

У розрахунковому році імпорт пшениці складає 50 тис тон.

У розрахунковому році експорт продукції складає 11665 тис. тон.

Виробничо-експлуатаційні потреби харчової промисловості складають 47% наявної у країні.

Потреби харч. пром. = (Vпр. + імпорт - експорт) * 47%

Потреби харч. пром. = (24114+50-11665)*0,47= 12499*0,47 =5874,5 тис. тон

Таким чином, знайдемо потреби у насінні та кормах.

Виробничо-експлуатаційні потреби насіння складають 15% наявної у країні.

Потреби нас. =(24114+50-11665)*0,15=12499*0,15=1878 тис. тон

Виробничо-експлуатаційні потреби корму складають 32% наявної у країні.

Потреби корм. =(24114+50-11665)*0,32=12499*0,32=3999 тис. тон

Виробничо-експлуатаційні потреби інших галузей промисловості складають 6%.

Потреби ін. галуз. = (Vпр. + імпорт - експорт) *0,06%

Потреби ін. галуз. =(24114+50-11665)* 0,06 = 12499*0,06 = 750 тис. тон

Потреби населення в пшениці характеризує

Ринковий фонд = Т*N, тому:

РФ=42,5 млн. ос. *0,118 т/ос.=5030 тис. тон

Нормативні запаси пшениці на кінець року повинні забезпечити безперебійну роботу підприємствам протягом 30 днів.

Запаси пшениці на кінець року = 30 днів * середньодобове споживання пшениці

Середньодобове споживання пшениці = Виробничо-експлуатаційні потреби/ кількість робочих днів

Запаси харч. пром. = 30* (5874,5 /250) = 30*23,5=705 тис. тон

Запаси нас.=30* (1878/250) = 30*7,5=225 тис. тон

Запаси корм.=30* (3999/250) = 30*16=480 тис. тон

Запаси ін. галуз. = 30* (750/250) = 30*3= 90 тис. тон

Запаси на кінець року = 705+225+480+90=1500 тис. тон

Залишки на початок року становлять 3664 тис. тон. [3,8,9]

Матеріальний баланс пшениці, (тис. тон)

Висновок

Ми отримали позитивне сальдо балансу, що означає перевищення експорту над імпортом (профіцит), тобто країна більше продає, ніж купує, а загальний обсяг наявних ресурсів перевищує загальний обсяг наявних потреб. Це свідчить про хорошу динаміку розвитку аграрного сектора у кризових для усієї економіки умовах. Розвиток експорту сільськогосподарської продукції - це ключ до успіху України в цілому. Насамперед експорт генерує розвиток галузі та нові робочі місця, що надзвичайно важливо для забезпечення стабільності в державі. По-друге, встановлення добрих, міцних і взаємовигідних відносин з іншими країнами країні лише на руку.

Але я вважаю, що ми не дуже ефективно використовуємо наш виробничий потенціал, бо вигідніше було б продавати пшеницю не в якості сировини, а в якості готового продукту.

Список використаної літератури

1. http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/09/23/7038635/

2. http://www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=145

3. http://www.apk-inform.com/ru/news/8285#.VmYJ5tKLS01

4. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002

5. http://www.biolog188.narod.ru/botanika/psheniza.htm

6. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0% 9F % D1% 88% D0% B5% D0% BD % D0% B8% D1% 86% D0% B0

7. Соловйов І.О., Кирилов Ю.Є. Біржова торгівля на шляху становлення ринку зерна // Економіка АПК. - 2003. - №2.с. 124-127

8. http://uga-port.org.ua/balansy-zerna/balansy-mrg/balans-popitu-ta-propozits-zerna-na-20142015-marketingovii-r-k-po-vs-kh-5

9. http://www.ukrstat.gov.ua/

10. Масляніцина О.В. Державне регулювання зернового ринку України // Агроінком. - 2005. - №11-12.-с. 78-81.

11. Шкаберін В.М. Механізми державного регулювання системи продовольчої безпеки // Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. пр. - Х.:Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - №1 (27).-Ч1.-с. 241-249.

Размещено на Allbest.ru