2.3 Аналіз резервів збільшення прибутку і рентабельності

• РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ ЗАСОБАМИ АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
• 3.1 Планування нормування оборотних засобів та доходів на підприємствах траспорту

Загальна характеристика виконання плану перевезень доповнюється дослідженням причин відхилень фактичних обсягів робіт від передбачених у плані. Обсяг роботип-го виду, котрі можуть освоїти автотранспортне підприємство, визначається величиною що у розпорядженні середньоспискового парку автомобілів Асс і середній продуктивністю одного спискового автомобіля А>вп.

Зміна спискового кількості відбувається, зазвичай, з причин, які залежать з посади автотранспортного підприємства. Вплив цього чинника на обсяг перевезень визначається під час розрахунків.

Середня продуктивність автомобіля складається як наслідок дії багатьох чинників. Окремі залежить головним чином від якості роботи колективу, інші відбивають сформовані умови роботи. Наприклад, в вантажних перевезеннях до останніх відносять зміна середньої довжини їздки, середньої вантажопідйомності автомобіля, відстані перевезення вантажів. Оцінюючи впливу роботи вистачить чинників, визначальних рівень производительности автомобіля, використовують результати аналізу цей показник.

Виконавши оцінку причин змін обсягу перевезень і перевіривши результати розрахунків, підсумовують відхилення від плану (базису) обсягу роботи з чинникам, відбиваючим умови виробництва чинникам, що характеризує якість роботи Узагальнюючи результати аналітичних розрахунків, визначають, що у звітних умовах роботи підприємство міг би виконати обсяг перевезень більшою або меншою планового і яку величину.

Відхилення можливого обсягу перевезень від фактично виконаного пояснюється зміною якісних показників роботи.

Поруч із оцінкою виконання плану перевезень цього виду загалом підприємству той самий алгоритм використовується для аналізу роботи окремих автоколон.

Після загального висновку про виконанні автотранспортним підприємством плану з обсягу роботи вивчаються перевезення вантажів щодо окремих замовникам, Мета такої дослідження -- встановити повноту задоволення попиту перевезення, а разі невиконання плану перевезень -- винуватців і відхилення звітного обсягу робіт від планового. У замовника причинами зміни потреби у перевезеннях вантажів може бути відхилення від плану обсягу виробництва та реалізації продукції, розміру поставок сировини, матеріалів, напівфабрикатів, порушення передбаченого графіками ритму відвантаження та інших. Зменшення обсягу роботи з цим причин звільняє автотранспортнепредприятие від відповідальності за невиконання плану перевезень. Для пояснення причин невиконання плану перевезень з вини автотранспортногоредприятия приваблюють результати раніше виконаною оцінки впливу обсяг перевезень змін умов і забезпечення якості роботи цього підприємства.

Результати аналізу виконання плану перевезень підбиваються окремо за групою замовників, закріплених за даним підприємством (обов'язкова клієнтура), і з групі незакріпленої клієнтури.

Завершується аналіз розробкою організаційно-технічних заходів із освоєння виявлених резервів зростання обсягу перевезень.

Крім перевезень, під час аналізу дається характеристика виконання плану з обсягу транспортно-експедиційних операцій, навантажувально-розвантажувальних робіт та інші видів робіт та надання послуг.

Доходи автотранспортного підприємства складаються з доходів від перевезень, виконання транспортно-експедиційних робіт, експлуатації складів, навантажувально-розвантажувальних операцій та інших робіт і постачальники послуг (надання техдопомоги на лінії, технічне обслуговування може й ремонт автомобілів інших підприємств тощо. п.).

Доходи від перевезень -- основна складова загального обсягу доходів. Анализируются ці доходи окремо за кожним видом перевезень поавтоколоннам і підприємству цілому. Його розмір представляється яка від обсягу перевезень-го виду вантажу і зажадав від середньої дохідної ставки.

Знайдені відхилення підлягають подальшому дослідженню, у якому виявляються зміни доходів від чинників, визначальних обсяг перевезень і дохідні ставки. Так, використовуючи результати аналізу впливу обсяг перевезень окремих чинників, можна визначити зміна за цими чинникам доходів.

Доходні ставки за видами перевезень складаються під впливом великим колом чинників. Їх рівень визначається, передусім, системою застосовуваних тарифів. Основними є відрядні тарифи. Для вантажних перевезень побудовані залежно від відстані перевезення і класу вантажів.

3.2 Основні шляхи піідвищення єфективності нормування оборотниз засобів

Внутрішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори , які залежать від діяльності підприємства :

обсяг діяльності підприємства

стан та ефективність використання ресурсів підприємства

рівень доходів

рівень витрат

ефективність цінової та асортиментної політики.

Кінцевою метою діяльності підприємства в ринкових умовах є отримання прибутку. Тому дуже важливо під час стратегічного планування врахувати усі фактори й аспекти подальшого розвитку для повного і обґрунтованого визначення величини прибутку та забезпечення певного рівня прибутковості. Водночас при стратегічному плануванні маємо низку особливостей, специфічних аспектів, які треба враховувати для фінансового забезпечення насамперед сталого розвитку підприємства.

Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства.

Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:

-- нарощувати обсяги виробництва і реалізації транспортних послуг;

-- розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість транспортних послуг;

-- впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

-- зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) послуг (тобто її собівартість);

-- з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

-- зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

-- грамотно будувати договірні відносини з клієнтами;

-- вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

Дуже актуальною проблемою для підприємств, є вдосконалення оподаткування прибутку. Відомо, що частка податків у чистому доході підприємства (якщо при цьому врахувати, що частиною чистого доходу є також обов'язкові відрахування, включені у витрати) значно перевищує прийнятий у світі оптимальний рівень вилучень з даного джерела (30--35 %). Але не тільки в цьому -- сутність проблеми. Можна було б змиритися з відрахуванням з чистого доходу в розмірі, який перевищує оптимальний рівень (який досягає, скажімо, 50 %). Головна проблема полягає в тому, що всі види відрахувань, які проводяться з доходів підприємства, знеособлюються, втрачають зв'язок з підприємством -- хоча деякі з відрахувань, тим часом, повинні його зберігати. Це стосується в першу чергу відрахувань на соціальне та медичне страхування. У всьому цивілізованому світі прийнято порядок, за якого підприємства за рахунок своїх доходів оплачують страхові листи, а створювані на цій основі страхові фонди використовуються для відшкодування відповідних затрат.

Якщо в результаті господарської діяльності збільшуються активи підприємства, то, виходячи з подвійного запису, збільшуються й пасиви, і якщо це не кредиторська заборгованість, то має місце приріст капіталу, або, іншими словами, прибуток. Останнє твердження ґрунтується на аналізі балансу підприємства, і прибуток розглядається як зростання капіталу.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. Він сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва і реалізації, розширення асортименту виготовлюваних товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Він є визначальним критерієм ефективності господарювання.

При розробці стратегії планування прибутку необхідно враховувати, що із макроекономічних чинників вплив на рівень прибутку підприємства та його конкурентні позиції мають: соціально - демографічні умови, характер державного регулювання економіки, кон'юнктура світового ринку відповідного виду продукції, рівень платоспроможного попиту населення тощо. На мезорівні вплив на рівень прибутку підприємства мають наступні чинники: основні економічні , технічні характеристики та структура галузі, у якій функціонує підприємство, питома вага продукції галузі у народногосподарських та міжнародних показниках, стан внутрішнього конкурентного середовища у галузі, роль і місце підприємства у діяльності відповідної галузі. На мікрорівні у процесі стратегічного планування прибутку необхідно враховувати якість та ціну продукції (робіт, послуг), інноватизацію виробництва та підприємства в цілому, асортимент продукції та його відповідність вимогам ринку, кваліфікацію та рівень мотивації працівників, фінансово - економічний стан підприємства тощо.

Окремо потрібно закцентувати увагу на прямому взаємозв'язку та взаємозалежності таких економічних категорій, як інноватизація, якість прибутку і конкурентоспроможність підприємства. Слід відмітити, що поняття інноватизація виробництва запропоноване нами в попередніх дослідженнях і представляє собою «постійний процес залучення і впровадження інновацій в виробництво, який є комплексним, системним і базується на якісних змінах в продуктивних силах і в виробничих відносинах, що забезпечують поточне і перспективне зростання конкурентоспроможності підприємства і підвищення його економічної ефективності»

Велика увага при розробці стратегії планування прибутку сучасних підприємств приділяється показникам, що враховують величину прибутку. Однак, розробка стратегії планування прибутку підприємства, на нашу думку, повинна базуватись на використанні системи показників, що спрямовані на оцінку не тільки величини, але й якості прибутку. Якість прибутку відображається, насамперед, в організаційно - технічному та технологічному потенціалах підприємства, рівні кваліфікації кадрів, розвинутій системі соціально - економічних відносин, оптимальності використання всіх виробничих ресурсів. Необхідно розробити систему планування, яка б враховувала тісний взаємозв'язок показників, що характеризують інноватизацію підприємства, якість прибутку, конкурентоспроможність підприємства.

ВИСНОВКИ

Виходячи з економічної природи прибутку, його розподіл є складовою частиною загальної системи розподілу сукупного суспільного продукту і чистого продукту. Прибуток має забезпечити підприємство власними коштами для розширення виробничих фондів, стимулювати підвищення ефективності виробництва та формування централізованого грошового фонду. Від досконалості форм і методів розподілу прибутку залежить заінтересованість підприємств та окремих працівників у постійному зростанні й удосконаленні виробництва та підвищенні його ефективності. Саме прибуток є основним джерелом матеріального заохочення працівників підприємств, власників акцій, підприємців і менеджерів.

Стратегічне планування прибутку включає в себе детальний аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що мають вплив на економічну ефективність підприємства і на основі цього аналізу розробку алгоритму функціонування та розвитку підприємства в майбутньому з метою досягнення оптимального співвідношення «прибуток - ризик». Важливим етапом стратегії планування прибутку є зважена оцінка конкурентоспроможності як підприємства, так і його конкурентів. При цьому повинні враховуватись та порівнюватись особливості розвитку підприємства та його конкурентів, їх регіональні та галузеві особливості на різних рівнях.

В результаті проведеного дослідження нами встановлено:

1. Найбільшу питому вагу на ПАТ “АТП 11205” має дохід від реалізації продукції: 92,5% торік, 93,4% за звітний рік: Усі інші доходи становлять незначну частку загальних доходів підприємства.

2. З-поміж витрат найбільшу питому вагу має собівартість реалізованої продукції -- 64,3 % торік, 67,9 % у звітному 2015 році. Значну частку становлять адміністративні витрати. Так, торік вони дорівнювали 19 %, а у звітному зменшились до 14,8%.

3. Найбільшу абсолютну суму має прибуток від реалізації продукції (валовий): він збільшився проти минулого року на 373 тис. грн, або на 11,3 %. Збиток від звичайної діяльності збільшивсь на 992 тис. грн. У результаті чистий збуток у звітному році становив 1210 тис. грн.

4. Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв :-- це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації.

6. Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

7. Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньо змінні простої тощо.

8. Аналіз витрат за їхніми елементами дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріало-, фондо-, енерго- та трудомісткість діяльності).

9. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів .

10. Під час аналізу складу фонду заробітної плати робітників потрібно встановити співвідношення між різними видами оплати праці (почасова, відрядна, додаткова та ін.), а також виявити непродуктивні виплати. Серед останніх найбільш відомі такі:

· доплати у зв'язку зі змінами умов праці;

· доплати за роботу в понаднормативний час;

· оплата цілодобових простоїв та годин внутрішньорейсових простоїв;

Ці суми слід враховувати як резерви економії фонду заробітної плати.

Усі розрахунки в роботі були здійснені на основі річної бухгалтерської та фінансової звітності ПАТ "Дніпропетровське АТП 11205"за 2012-2014 рр., що здійснює пасажирські перевезення по м. Дніпропетровськ та в приміських населених пунктах.

На підприємстві спостерігається значне скорочення всіх видів рентабельності у 2014 році, порівняно з 2013 роком, що свідчить про те, що прибутки підприємства знизились і продовжуть знижуватися у зв'язку з економічною кризою в Україні в 2014 році та зі збільшенням податкового тягаря для підприємців. Крім того, зросла собівартість, оскільки здорожчали паливні та мастильні матеріали, пальне та деталі для машин. Також у зв'язку з кризою приміські маршрути стали більш конкурентоспроможними, оскільки вони дорожчі від міських в 1,2 - 3 рази, хоча в 2013 році ситуація була протилежною.

Рентабельність міських пасажирських перевезень більша, ніж приміських у структурі рентабельності продукції (послуг) в 2013 році. А в 2014 році рентабельність приміських маршрутів виявилася більшою за рентабельність міських. Це означає, що підприємств...