Роль держави в економіці. Процентна ставка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Кафедра економічної теорії

Розрахункова робота

З макроекономіки

Роль держави в економіці. Процентна ставка

Харків



Вступ

РГР складається з вступу, 6 практичних завдань, висновків і списку використаних джерел. При виконанні розрахунково-графічної роботи використовувалися підручники з макроекономіки та тексти лекцій.

Макроекономіка - це наука про розвиток економічної системи країни в цілому. Вона вивчає агреговану поведінку всіх суб'єктів національної економічної системи, а також вплив на її розвиток економічної політики держави. Тому макроекономіка - це досить цікава наука, яка досліджує такі значимі для кожної людини проблеми, як інфляція і безробіття, економічне зростання та його вплив на добробут населення, оподаткування і формування ставки банківського відсотку, причини дефіциту бюджету, його наслідки та пошук способів його покриття, коливання валютних курсів та багато інших проблем. Макроекономіка не пропонує готових рецептів вирішення тих чи інших макроекономічних проблем, не вчить вона і тому, як робити бізнес чи стати багатою людиною. Але все-таки, макроекономіка має дуже важливе значення для кожної людини, оскільки вирішення макроекономічних проблем впливає на життя кожної родини і кожної людини. Великий англійський економіст, якого прийнято вважати основоположником макроекономіки як науки, Дж. М. Кейнс писав: "Ідеї економістів і політичних філософів - і коли вони праві і коли помиляються - мають набагато більше значення, ніж прийнято думати. У дійсності саме вони і правлять світом". Кожна наука є справою співробітництва, тому в макроекономічному аналізі існує дуже багато різних напрямів і теорій.

Економіка як наука розвивається вже понад 200 років. За цей значний історичний період предмет економіки постійно розвивався і йому належить пройти ще довгий шлях, щоб досягти стану точної науки. Макроекономіка також динамічна наука, вона відображає зміни тенденцій в економічних процесах, довколишньому середовищі, у світовій економіці і суспільстві в цілому.

Розрахунково-графічна робота допомогла нам більш детально розглянути основні моменти з курсу макроекономіка.

процентний прибутковість обіг попит



Теоретичне питання 1: теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція

З початком розвитку перших цивілізація, держава відігравала провідну роль у суспільно політичному та економічному житті. За часів середньовіччя державна влада набуває “божественного” характеру, тобто відбувається зрощування верхівки державного апарату і релігійно-церковної знаті. Епоха первісного нагромадження капіталу, сколихнувши Європу від "феодального сну" і спричинивши зміну трактування суспільного та індивідуального багатства, привела до значного посилення ролі держави в економіці. Утвердження абсолютизму сприяло формуванню системи поглядів щодо державного регулювання в економічному вченні меркантилізму.

Меркантилісти вважали, що для зміцнення національних позицій держава обов'язково повинна:

1. підтримувати позитивний торговий баланс, тобто експортувати товарів більше, ніж імпортувати, оскільки це, забезпечує притік золота в якості платежів, що, в свою чергу, дасть можливість збільшувати внутрішні витрати, виробництво і зайнятість;

2. регулювати зовнішню торгівлю з метою збільшення експорту і скорочення імпорту задля забезпечення позитивного торгового сальдо за допомогою тарифів, квот і інших інструментів торгової політики;

3. забороняти або суворо обмежувати вивезення сировини і дозволяти безмитний імпорт сировини, яка не видобувається всередині країни, оскільки це дозволить нагромаджувати запаси золота і утримувати на низькому рівні експортні ціни на готові вироби;

4. забороняти будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополії, яка одна лише може перепродувати колоніальні товари третім країнам, а також забороняти колоніям виробляти готові товари з метою перетворення колоній у постачальників сировини для метрополії.

Практична реалізація поглядів меркантилістів протягом півтора століть приводила до встановлення державного контролю за використанням і обміном дорогоцінних металів, запровадження жорстких обмежень на імпорт споживчих товарів і встановлення всіляких пільг за експорт товарів та імпорт сировини, яку можна перетворити в експортний товар.

Класична політична економія зародилася в Англії в кінці ХVII ст. та у Франції на початку ХVIIІ ст., прийшовши на зміну меркантилізму. Класична школа, на відміну від меркантилістів -- прихильників державного втручання в економічне життя, проголосила принцип економічної свободи, економічного лібералізму. Класики були противниками протекціонізму. В своій роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» А. Сміт поширює ідею природного порядку на діяльність держави. Він є прихильником економічного лібералізму, «вільної гри» господарських сил, невтручання держави в економічне життя. Водночас Сміт визнає роль держави у виконанні таких функцій, як оборона країни, правосуддя, народна освіта, утримання громадських установ тощо.

Марксистська економічна теорія в питанні про економічну роль держави була непослідовною. З одного боку, держава визнавалася апаратом насильства, засобом експлуатації найманих працівників, з іншого -- надкласовою інституцією, яка в умовах переходу до справедливого економічного устрою здійснить тотальне одержавлення, націоналізацію землі та майна, ліквідує право приватної власності (диктатура пролетаріату), а згодом налагодить всеохоплююче управління економікою і забезпечить реалізацію економічних інтересів трудящих. Марксизм протиставив розгляду окремих питань державного регулювання теоретичний аналіз розгорнутої системи централізованого державного управління економікою. Останнє, за К. Марксом, необхідне через експлуататорську сутність існуючого ладу і держави зокрема, дію закону капіталістичного нагромадження, суперечності відтворювального процесу і неможливість уникнути кризових явищ у капіталістичній економіці.

Маржиналізм і неокласична школа сприйняли основні теоретичні висновки класичного вчення: економічний лібералізм, ідею державного невтручання у виробничу та комерційну діяльність індивідів, тезу про раціональні (найвигідніші, найефективніші) дії економічних суб'єктів, особливо наголосивши на необхідності державної підтримки вільного підприємництва як основної ланки ринкової системи і на антимонопольній спрямованості державної економічної політики.

З кінця XIX ст. майже в усіх країнах відбувалося неухильне розширення економічних функцій держави. Це призвело до посилення економічної ролі держави і спонукало економістів до пошуків теоретичного обґрунтування цієї тенденції за двома основними напрямами:

• ідея "соціального контролю" інституціоналізму (Т. Веблен), що передбачала втручання держави в економічні процеси з метою прискорення встановлення індустріальної епохи; в межах економічної науки інституціональна теорія почала вивчати формальні і неформальні "інститути" та їх еволюції, до яких належала й держава;

• повномасштабна система державного регулювання економіки, побудована на нових макроекономічних засадах, запропонована Дж. Кейнсом.

В основі кейнсіанського уявлення про економічну роль держави лежить проблема формування ефективного попиту, що забезпечить реалізацію створеного суспільством багатства. Кризовий стан економіки спонукав Дж. Кейнса до вирішення проблеми реалізації багатства за допомогою принципово нового підходу і розширення напрямів державного регулювання, серед яких -- бюджетне регулювання з традиційно високим рівнем перерозподілу національного доходу через держбюджет, спрямоване на забезпечення фінансування державних інвестицій; здійснення значних соціальних витрат. Післявоєнний період засвідчив можливість застосування модифікованого варіанта кейнсіанської теорії при вирішенні проблем економічного зростання, що спирався на розширене трактування економічних функцій держави.

Сучасна неокласична модель державної економічної політики, що виникла у 70-х роках XX ст. в умовах кризи кейнсіанської моделі державного втручання та критичного перегляду кейнсіанських теоретичних рекомендацій, засновується на теоріях монетаризму та економіки пропозиції і передбачає:

• грошово-кредитне (антиінфляційне) регулювання, в основі якого контроль за обсягом грошової маси в обігу та недопущення не-контрольованої грошової емісії, тобто додержання "грошового" правила монетаризму про 3-5-відсотковий темп щорічного зростання грошової маси;

• ліберальна податкова політика, пов'язана зі зменшенням ставок оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб з метою стимулювання приватної ініціативи та інвестування, необхідність яких емпірично доведена кривою А. Лаффера;

• обмежене бюджетне регулювання, основна мета якого -- збалансування доходів і видатків бюджету, уникнення бюджетного дефіциту;

• дерегулювання економіки за допомогою ліквідації регламентації цін, заробітної плати, ринку робочої сили, а також лібералізації антимонопольного законодавства та приватизації;

• обмежене соціальне регулювання (скорочення фінансування соціальних програм і соціальної інфраструктури);

• зовнішньоекономічне регулювання, орієнтоване на посилення відкритості економік та участь у світових інтеграційних процесах і засноване на гнучких валютних курсах.

Основні моделі державного регулювання в сучасних економічних системах набувають певних модифікацій унаслідок таких причин: відродження тези історичного напряму економічної думки про національну систему державного регулювання, у зв'язку з чим виокремлюються моделі ринкової економіки і державного регулювання за національною ознакою (американська, німецька, японська, корейська та ін.); синтезування і взаємопроникнення багатьох протилежних теорій, зокрема щодо питань економічної ролі держави (кейнсіансько-неокласичний синтез, ліве кейнсіанство і марксизм, неокласична теорія економічного добробуту та соціально-інституціональний напрям тощо); врахування в сучасній економічній науці поряд з усталеними неокласичними та кейнсіанськими підходами здобутків нової інституціональної теорії.

Висновок: Загалом державне регулювання доповнює і коригує вільний ринковий механізм. Основна проблема економічного розвитку сьогодні і в майбутньому -- знаходження оптимального співвідношення ринкового і державного регулювання. Взаємодія цих двох сторін економічного механізму і нестійкий баланс їх відносин свідчать про посилення в окремі періоди або економічної ролі держави, або дії стихійно-ринкових сил.

Теоретичне питання 2: Номінальна й реальна процентна ставка. Процентна ставка і чиста прибутковість інвестицій

У ринковій економіці об'єктом купівлі - продажу виступають гроші. Часто буває так, що у певний момент часу одні домогосподарства, фірми відчувають гостру нестачу грошей, тоді як в інших домогосподарствах або фірмах є тимчасово вільні кошти. Виникають об'єктивні необхідність і

можливість купівлі грошових коштів на певний строк. Ціною грошей є відсоткова ставка.

Відсоткова ставка - це плата за право користуватися грошовими коштами. Інакше кажучи, це вартість позички, або ціна, яку потрібно заплатити за користування позиченими грішми. Відсоткову ставку звичайно розглядають як відсоток, а не як абсолютну величину. Замість оголошувати, що процентна ставка становить 120 грн. за рік на 1000 грн. наданих у позику коштів, зручніше говорити, що відсоткова ставка становить 12%. Це означає, що на кожну сотню наданих у позику коштів плата у нашому прикладі дорівнює 12 грн. за рік. Добуток процентної ставки визначає величину відсотка.

У ринковій економіці існує багато видів відсоткових ставок: відсоткові ставки за вклади, відсоткові ставки за векселі державної скарбниці, відсоткові ставки за довгострокові облігації державної позики, облікові відсоткові ставки, відсоткові ставки за заставні тощо. Рівень різних відсоткових ставок неоднаковий і зумовлюється такими обставинами. По-перше, строком надання позики. По-друге, ризиком. По-третє, податковим режимом. По-четверте, адміністративними витратами. У макроекономічному аналізі найчастіше залишаємо осторонь відмінності між відсотковими ставками. Річ у тому , що відсоткові ставки здебільшого змінюються в одному напрямі. Проте обов'язково розрізняємо номінальну і реальну відсоткові ставки.

Номінальна відсоткова ставка - це ставка, яка не скоригована на інфляцію. Економісти кажуть, що номінальна відсоткова ставка - альтернативна вартість накопичення грошей, тобто те, від чого відмовляються, володіючи грішми, а не облігаціями. Поклавши гроші на заощаджувальний рахунок або купивши облігації, можна отримувати номінальну відсоткову ставку. Реальна процентна ставка характеризує зміну купівельної спроможності певної суми грошей. Якщо і - номінальна процентна ставка, r - реальна процентна ставка; р- темп інфляції, то можна записати, що r = і- р.

Реальна відсоткова ставка - це різниця між номінальною процентною ставкою та темпом інфляції, а номінальна процентна ставка - це сума реальної процентної ставки й темпу інфляції: і= r+р. Рівняння, що записане у такій формі, називають рівнянням Фішера. Воно показує, що номінальна відсоткова ставка може змінюватись з двох причин: внаслідок зміни реальної відсоткової ставки або внаслідок зміни темпу інфляції. Із цього рівняння випливає, що підвищення рівня інфляції на 1% збільшує номінальну відсоткову ставку також на 1%. Цей взаємозв'язок між рівнем інфляції та номінальною процентною ставкою називають ефектом Фішера.

Коло позичальник і кредитор погоджують відсоткову ставку, вони не знають, якими будуть темпи інфляції на момент повернення позики. Тому економісти розрізняють два види реальної відсоткової ставки:

• реальну відсоткову ставку , яку позичальник і позикодавець очікують у момент надання позики; її називають реальною процентною ставкоюex ante;

• фактичну реальну відсоткову ставку , яку називають реальною відсотковою ставкоюex post.

Позикодавці і позичальники не можуть передбачити майбутній темп інфляції, але в них є певні очікування щодо цього. Позначимо через р фактичний рівень інфляції у майбутньому , а очікуваний економічними суб'єктами рівень інфляції через ре. Тоді реальна відсоткова ставка ex ante дорівнює і- ре, а реальна процентна ставка ex post буде: і - р. Ці два види реальної відсоткової ставки збігаються, коли фактичний рівень інфляції дорівнює очікуваному(р= ре).

Отже, коли реальні відсоткові ставки низькі, то існують більші стимули для отримання позик і менші -- для надання позик. Ця обставина суттєво впливає на рішення економічних суб'єктів, зокрема на рішення домогосподарств щодо заощадження, банків щодо надання позик, підприємств щодо отримання позик.

Інвестиції -- це будь-яке вкладення коштів, що може і не призводити ні до зростання капіталу, ні до одержання прибутку. До них часто відносять так звані “споживчі інвестиції” (купівля телевізорів, автомобілів, квартир, дач), що за своїм економічним змістом до інвестицій не належить -- засоби на придбання цих товарів витрачаються в даному разі на безпосереднє довгострокове споживання (якщо їхнє придбання не передбачає наступного перепродажу).

Досить часто, особливо раніше, термін “інвестиції” ототожнювався з терміном “капітальні вкладення”. При цьому інвестиції розглядалися як вкладення коштів у відтворення основних фондів (будівель, устаткування, транспортних засобів і т.п.). Але водночас інвестиції можуть здійснюватися й в оборотні активи, і в різноманітні фінансові інструменти (акції, облігації тощо), і в окремі види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій, “ноу-хау” тощо). Отже, капітальні вкладення є вужчим поняттям і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій, але не як їхній аналог.

Інвестиції відіграють велику роль у розвитку й ефективному функціонуванні економіки. Для того, щоб визначити цю роль, розглянемо -- валові і чисті інвестиції.

Валові інвестиції являють собою загальний обсяг інвестованих коштів у певному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції -- це сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Динаміка показника чистих інвестицій відбиває характер економічного розвитку країни на тому або іншому етапі. Якщо сума чистих інвестицій є негативною величиною (тобто якщо обсяг валових інвестицій менший за суму амортизаційних відрахувань), це означає зниження виробничого потенціалу і, як наслідок, зменшення обсягу випущеної продукції (така ситуація характеризує державу, яка “проїдає” свій капітал). Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (тобто якщо обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це означає відсутність економічного зростання, тому що виробничий потенціал залишається при цьому незмінним (така ситуація характеризує державу, що “тупцює на місці”). І нарешті, якщо сума чистих інвестицій є величиною позитивною (тобто обсяг валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань), це означає, що економіка перебуває в стадії розвитку, тому що забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу (така ситуація характеризує державу “з економікою, що розвивається”).

Зростання обсягу чистих інвестицій зумовлює збільшення прибутків. При цьому темпи зростання суми прибутків значно перевищують темпи зростання обсягу чистих інвестицій.

Індекс прибутковості інвестицій дозволяє визначити не абсолютну, а відносну характеристику ефективності інвестицій

,

де NPV - чиста поточна вартість інвестицій; TIC - повні інвестиційні витрати за проектом.

Індекс прибутковості інвестицій характеризує, який рівень генерованих проектом доходів можна одержати на одну гривню капітальних вкладень. Його доцільно використовувати для ранжирування наявних варіантів вкладення засобів в умовах обмеженого обсягу інвестиційних ресурсів.

Завдання 1: Розрахуйте кількість грошей, необхідну для обігу, якщо швидкість обігу грошової одиниці становить 4 оберти, середня ціна товару - 10 гр. од., фізичний обсяг реалізованої продукції - 150 одиниць, вартість товарів, цього року проданих у кредит, - 800 гр. од., сума повернених кредитів минулих років - 600 гр. од., взаємопогашені платежі - 200 гр. од.

Кількість грошей, необхідних для обігу, та форми грошей визначають певні закони.

Закони грошового обігу -- закони, що виражають внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу; цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей.

Загальний закон кількості грошей в обігу з урахуванням перших двох функцій грошей виражається формулою, в якій кількість грошей залежить від суми цін товарів (що, у свою чергу, визначається кількістю товарів і рівнем цін на кожний із них) і швидкості обороту одноіменної грошової одиниці:

,

де К -- кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році; Ц -- сума цін товарів, що реалізуються у певному році; О -- середнє число оборотів за рік грошової одиниці.

З розвитком функції грошей як засобу платежу ця формула набуває складнішого вигляду, оскільки не всі товари, що реалізуються, оплачуються негайно:

,

де Q -- фізичний обсяг товарів і послуг, реалізованих у певному періоді; Р -- середній рівень цін на товари й послуги; ?К -- сума продажів товарів і послуг у кредит; ?П -- загальна сума платежів, строк оплати яких настав; ?ВП -- сума платежів, що погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

Розв'язання:

Сума цін товарів, проданих у кредит = 800 гр. од.

Сума повернених кредитів минулих років = 600 гр. од.

Взаємопогашені платежі = 200 гр. од.

Швидкість обігу грошової одиниці = 4 оберти

Знайти -- Кn (кількість грошей, необхідну для обігу).

За законом грошового обігу, можемо знайти кількість грошей, необхідну для обігу,

кількість грошей, необхідна для обігу.

Висновок: для виконання функції засобу платежу не потрібна додаткова кількість грошей, оскільки частину товарів продають у кредит і оплачують за межами певного періоду. Отже, на відповідну величину зменшується потрібна кількість грошових одиниць. Крім того, значну частину боргових зобов'язань погашають не сплатою готівки, а їх взаємним зарахуванням. Слід також урахувати в певний період суму платежів за товари, продані в кредит раніше.

Завдання 2. Проаналізуйте модель “IS - LM” як модель сукупного попиту в закритій економіці:

1. Особливості даної моделі у порівнянні з моделлю “AD-AS”.

2. Побудувати і пояснити криву IS.

3. Побудувати і пояснити графік LM.

У моделі AD - AS і моделі кейнсіанського хреста ринкова ставка відсотка є зовнішньою (екзогенної) змінної і встановлюється на грошовому ринку відносно незалежно від рівноваги товарного ринку. Основною метою аналізу економіки за допомогою моделі IS - LM є об'єднання товарного та грошового ринків в єдину систему. У результаті ринкова ставка відсотка перетворюється у внутрішню (ендогенну) змінну, і її рівноважна величина відображає динаміку економічних процесів, що відбуваються не тільки на грошовому, але і на товарному ринках.

Модель IS - LM (інвестиції - заощадження, перевага ліквідності - гроші) - модель товарно-грошового рівноваги, що дозволяє виявити економічні чинники, що визначають функцію сукупного попиту. Модель дозволяє знайти такі сполучення ринкової ставки відсотка R і доходу Y, при яких одночасно досягається рівновага на товарному і грошовому ринках. Тому модель IS - LM є конкретизацією моделі AD -- AS.

Крива IS відображує всі можливі зв'язки (комбінації) між процентною ставкою (r) та доходом (Y), за яких забезпечується рівновага на товарному ринку, тобто тотожність між величиною запланованих сукупних витрат (сукупним попитом) і доходом. У системі цих зв'язків процентна ставка є незалежною змінною, а дохід -- залежною. Отже, крива IS має дати відповідь на питання, як зміна рівня процентної ставки впливає на зміну рівня доходу.

У пошуку відповіді на це питання слід враховувати, що між процентною ставкою і доходом не існує безпосереднього зв'язку. Але крива IS здатна пов'язувати їх між собою опосередковано через інвестиції, які, з одного боку, залежать від процентної ставки, з іншого -- впливають на дохiд. Тому криву IS можна побудувати лише на основі синтезу двох графіків: інвестиційна функція та «кейнсіанській хрест».

Це, в свою чергу, збільшує рівень доходу від Y₁ до Y₂ за формулою

DI=-bЧDrЧme.

Отже, між процентною ставкою і доходом існує обернений зв'язок: чим нижчою є процентна ставка тим більшим є рівень доходу в економіці і навпаки. На рис. 2.1в крива IS підсумовує обернений зв'язок між процентною ставкою та доходом і тому має від'ємний нахил.

Крива IS є графічною інтерпретацією рівноваги на товарному ринку. Вона охоплює всі точки, в яких забезпечується тотожність між реальним ВВП і сукупним попитом. Оскільки крива IS відображує рівновагу на товарному ринку, то її функції можна описати такими рівняннями:

.

З наведених рівнянь можна отримати алгебраїчний вираз для кривої IS. Для цього рівняння рівноваги товарного ринку (Y = C + I + G) подамо у розгорнутому вигляді:

(2.1)

Далі перенесемо всі члени рівняння (2.1), що містять Y, у ліву частину:

(2.2)

Розв'язавши рівняння (2.2) відносно Y, отримаємо

(2.3)

Це рівняння характеризує криву IS у розгорнутій алгебраїчної формі. Для його спрощення суму автономних витрат позначимо як і врахуємо, що вираз є мультиплікатором витрат me. Звідси випливає уніфіковане рівняння функції кривої ІS:

(2.4)

Як зазначалося, крива IS має від'ємний нахил, оскільки чим нижчою є процентна ставка, тим більшими є інвестиції, сукупний попит і дохід. Але ступінь впливу процентної ставки на дохід може бути різним. Від цього залежить крутизна нахилу кривої IS.

Як відомо, нахил будь-якої кривої залежить від співвідношення між зміною ендогенної (залежної) змінної та зміною екзогенної (незалежної) змінної. Як видно з рівняння (2.4) ендогенною змінною функції кривої IS є дохід, а екзогенною -- процентна ставка. Співвідношення між ними відображує ступінь впливу процентної ставки на дохід. Чим більше процентна ставка впливає на дохід, тим пологішою є крива IS, і навпаки, чим слабшим є цей вплив, тим крутішою є крива IS.

Вплив процентної ставки на дохід опосередковується її впливом на інвестиції і впливом інвестицій на дохід Ступінь впливу процентної ставки на інвестиції залежить від чутливості інвестицій до змін рівня процентної ставки, тобто від величини b. Якщо b велике, то навіть незначне зниження процентної ставки спричинює суттєве зростання інвестицій і доходу. За цих умов на графіку кривої IS відрізок Y₁ Y₂ буде набагато більшим за відрізок r₁ r₂, а крива IS тяжітиме до горизонтальної лінії. Якщо b мале, то навіть значне зниження процентної ставки не викличе суттєвого зростання інвестицій і доходу. За цих умов на графіку кривої IS відрізок Y₁ Y₂ буде набагато меншим за відрізок r₁ r₂, а крива IS тяжіє до вертикальної лінії.

Ступінь впливу інвестицій на дохід залежить від величини мультиплікатора. Чим більшим me, тим більше зростає дохід за даного зниження процентної ставки і зростання інвестицій, тим пологішою є крива IS. І навпаки, чим меншим є me, тим менше зростає дохід за даного зниження процентної ставки і зростання інвестицій, тим крутішою є крива IS.

Крива LM відображує всі можливі зв'язки (комбінації) між доходом (Y) і процентною ставкою (r), за яких забезпечується рівновага на грошовому ринку, тобто тотожність між попитом на гроші і пропозицією грошей. У системі цих зв'язків дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка -- ендогенною. Це означає, що крива LM має дати відповідь, як зміна рівня доходу впливає на зміну рівня процентної ставки.

Зв'язувальною ланкою між доходом і процентною ставкою є попит на гроші, який, з одного боку, залежить від доходу, з іншого -- впливає на процентну ставку. Тому для побудови кривої LM скористаємося графіком ринку грошей, зміни на якому відбуваються лише під впливом змін на товарному ринку (див. Рис. 2.2).

Побудова кривої LM

В основі кривої LM лежить теорія переваги ліквідності Кейнса, яка спирається на припущення, що пропозиція грошей є нееластичною до зміни процентної ставки. Тому в моделі IS-LM крива пропозиції грошей має вигляд вертикальної лінії. Крім того, крива LM будується за припущення, що пропозиція номінальних грошей є незмінною. Враховуємо також, що модель IS-LM спирається на стабільні ціни. За цих умов номінальна і реальна пропозиції грошових запасів (залишків) збігаються.

Як видно з рис. 2.2а і 2.2б, кожному рівню доходу відповідає власна крива попиту на гроші. Якщо дохід становить Y₁, то крива попиту на гроші займає положення , а рівновага на грошовому ринку досягається в точці Т₁, в якій процентна ставка дорівнює r₁. Коли дохід зростає до Y₂, то крива попиту на гроші переміщується вправо в положення , оскільки більший обсяг виробництва викликає збільшення попиту на гроші. Щоб урівноважити грошовий ринок за незмінної пропозиції грошей, процентна ставка має зрости до r₂. Рівновага на грошовому ринку досягається тепер у точці Т₂. Аналогічно, збільшення доходу до Y₃ матиме своїм наслідком ще вищий рівень рівноважної процентної ставки, тобто r3.Отже, між доходом і процентною ставкою існує прямий зв'язок: чим більший дохід, тим вищою є процентна ставка, і навпаки. На рис. 2.2б крива LM підсумовує зв'язок між доходом і процентною ставкою. Вона має додатний нахил і показує, що між доходом і процентною ставкою існує пряма залежність. Крива LM є графічним відображенням рівноваги на грошовому ринку й охоплює всі точки, в яких забезпечується тотожність між попитом на гроші і пропозицією грошей. Для кожного рівня доходу крива LM показує, якою має бути процентна ставка, щоб на грошовому ринку досягалася рівновага. Але уявлення про властивості кривої LM можна розширити, якщо розглянути лінійну функцію попиту на гроші в алгебраїчній формі.

Згідно з Кейнсіанською функцією попит на гроші визначається таким рівнянням:

(2.5)

У стані рівноваги на грошовому ринку попит має дорівнювати пропозиції, тобто

Md/ P = Ms/ P.

У розгорнутому вигляді рівновагу на ринку грошей можна подати так:

(2.6)



Розв'язавши це рівняння відносно r, дістанемо функції кривої LM:

(2.7)

За загальним правилом нахил кривої визначається співвідношенням між зміною ендогенної (залежної) змінної і зміною екзогенної (незалежної) змінної. Отже нахил кривої LM залежить від співвідношення між зміною процентної ставки і зміною доходу, тобто від співвідношення Дr / ДY.

Як видно з рівняння (2.7) співвідношення Дr/ДY і нахил кривої LM залежить від коефіцієнта k/h, який відображає ступінь залежності процентної ставки від доходу. Якщо k/h велике, то навіть незначне збільшення доходу може викликати велике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривої LM відрізок r1r2 буде набагато більшим за відрізок Y₁ Y₂, а крива LM тяжіє до вертикальної лінії. Якщо k/h мале, то навіть значне збільшення доходу може викликати невелике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривої LM відрізок r₁ r₂ буде набагато меншим за відрізок Y₁ Y₂, а крива LM тяжітиме до горизонтальної лінії.

Величина коефіцієнта k/h залежить від чутливості попиту на гроші до змін величини доходу (k) і чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки (h). Чим більшою є чутливість попиту на гроші до змін величини доходу і чим меншою є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тим крутішою є крива LM. І навпаки, чим меншою є е k і чим більшою є величина h, тим пологішою є крива LM.

Серед показників чутливості найнестабільнішим є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тобто h. Показник чутливості h може суттєво впливати на криву М. Якщо попит на гроші майже не реагує на зміни процентної ставки, тобто коли h наближається до нуля, тоді співвідношення Дr/ДY прямує до безкінечності, а крива LМ стає майже вертикальною. Коли попит на гроші великою мірою залежить від змін рівня процентної ставки, тобто h дуже великий, то дуже великим є й співвідношення Дr/ДY, а крива LМ стає майже горизонтальною.

Модель IS-LM дозволяє:

1) показувати взаємозв'язок і взаємозалежність товарного і грошового ринків;

2) виявити чинники, що впливають на встановлення рівноваги як на кожному з цих ринків окремо, так і умови їх одночасної рівноваги;

3) розглянути дію зміни рівноваги на цих ринках на економіку;

4) проаналізувати ефективність фіскальної і монетарної політики;

5) вивести функцію сукупного попиту і визначити чинники, що впливають на сукупний попит;

6) проаналізувати варіанти стабілізаційної політики на різних фазах економічного циклу

Завдання 3. Населення складає 80 млн. осіб, 14 млн. осіб - діти до 16 років, 20 млн. осіб вибули зі складу робочої сили, безробітні складають 24 млн. осіб Розрахувати: величину робочої сили; рівень безробіття; рівень зайнятості

Робоча сила -- здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності.

Величина робочої сили розраховується за формулою:

В_р.с. = Кількість населення -- населення у віці до 16 років -- особи, що вибули з робочої сили

В_р.с. = 80 млн.осіб -- 14 млн.осіб -- 20 млн. осіб = 46 млн.осіб

Безробіття -- це різниця між числом осіб, що перебувають на цей момент у складі робочої сили, і числом зайнятих. Правда, поняття "повна зайнятість" важко піддається визначенню, оскільки певний рівень безробіття вважається нормальним, або виправданим. Згідно з міжнародними стандартами, розробленими Міжнародною організацією праці (МОП), все населення поділяють на три групи: зайняті; безробітні; незайняті.

Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили і вимірюється у відсотках:

Б_р = % ,

Б_р = 24/46 *100 = 52 %

Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старше:

Рівень зайнятості = % ,

Зайняті - це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день.

Зайняті = Робоча сила -- Безробітні = 46 млн. осіб -- 24 млн. осіб = 22 млн. осіб

Отже, Рівень зайнятості = 22 млн. осіб/14млн.осіб * 100 % = 157 %

Завдання 4. Витрати домогосподарств на споживання: C = 65 + 0,75Y. Розрахуйте витрати домогосподарств на споживання і величину заощаджень, а також середню схильність до споживання і середню схильність до заощаджень, якщо дохід (Y) дорівнює 1000 гр. од. Визначте граничну схильність до споживання і граничну схильність до заощаджень при зростанні наявного доходу з 1000 до 2100 гр. од

Кейнсіанська функція споживання має наступний вигляд:

С = С₀ + МРС * У.

Виходячи з формули витрат домогосподарств на споживання C = 65 + 0,75Y), С₀ = 65.

Тоді витрати домогосподарств на споживання (АРС) знаходимо за формулою:

АРС=

Витрати домогосподарств на величину заощаджень можно вирахувати з витрат на споживання,

АРS = 1 -- АРС = 0,935

Гранична схильність до споживання визначається з формули

С = С₀ + МРС * У,

за умовою задачі МРС = 0,75, тоді гранична схильність до заощадження --

МРS = 1 -- МРС = 1 -- 0,75 = 0,25

Y	C	S	MPC	MPS
1000	815	185	0,815	0,185
2100	1640	460	0,75	0,25

С = 65+ 0,75Y,

тоді при У = 1000, С = 65+ 0,75 * 1000 = 815

У = C + S, звідси S = Y - C = 1000 - 815 = 185

Якщо дохід дорівнює 2100, тоді споживання --

С = 65 + 0,75 * 2100 = 1640,

тоді заощадження --

S = Y - C = 2100 - 1640 = 460

Звідси,

МPC = ?C/?Y,

де ?C - приріст споживання, ?У- приріст доходу.

МРС = 815 -- 0 / 0 - 1000 = 0,815

МРS= 1 - MPC = 1 - 0,815 = 0,185



Висновок

Проаналізувавши результати, отримані при виконанні першого завдання можемо зазначити, що Загалом державне регулювання доповнює і коригує вільний ринковий механізм. Основна проблема економічного розвитку сьогодні і в майбутньому -- знаходження оптимального співвідношення ринкового і державного регулювання. Взаємодія цих двох сторін економічного механізму і нестійкий баланс їх відносин свідчать про посилення в окремі періоди або економічної ролі держави, або дії стихійно-ринкових сил.

Виходячи з зазначеного у завданні 2, дійшли висновку інвестиційні рішення визначаються рядом факторів. Це, по-перше, зміни у попиті на продукцію, отриману від нових інвестицій, з чим пов'язаний додатковий дохід, зумовлений ними. По-друге, на інвестиційні рішення впливають рівень процентних та податкових ставок, що зумовлюють витрати на інвестиції. По-третє, обсяг інвестицій залежить від прогнозного стану економіки. Оскільки наявні фактори суперечливі, то інвестиції характеризуються значною нестабільністю, їх динаміка характеризується як збільшенням, так і зменшенням обсягу інвестицій. Водночас інвестиції суттєво впливають на рівень національного виробництва, будучи важливою складовою сукупного попиту.

Розв'язавши задачу 1 доходимо висновків: для виконання функції засобу платежу не потрібна додаткова кількість грошей, оскільки частину товарів продають у кредит і оплачують за межами певного періоду. Отже, на відповідну величину зменшується потрібна кількість грошових одиниць. Крім того, значну частину боргових зобов'язань погашають не сплатою готівки, а їх взаємним зарахуванням. Слід також урахувати в певний період суму платежів за товари, продані в кредит раніше.

При розв'язанні задачі 2, дійшли висновку, що Модель IS-LM дозволяє: 1) показувати взаємозв'язок і взаємозалежність товарного і грошового ринків; 2) виявити чинники, що впливають на встановлення рівноваги як на кожному з цих ринків окремо, так і умови їх одночасної рівноваги; 3) розглянути дію зміни рівноваги на цих ринках на економіку; 4) проаналізувати ефективність фіскальної і монетарної політики; 5) вивести функцію сукупного попиту і визначити чинники, що впливають на сукупний попит; 6) проаналізувати варіанти стабілізаційної політики на різних фазах економічного циклу.

Розв'язавши задачу 3, дійшли висновку, що зайнятість як економічна категорія - діяльність працездатного населення, спрямована на створення продукту. Зайнятими вважаються ті, хто бере участь у виробництві продукції, виготовленні товарів і наданні послуг. Повнота зайнятості економічно активного населення визначається за кількістю відпрацьованих днів за певний відтинок часу. Економічно активне населення це: особи найманої праці; постійні працівники; сезонні працівники; сезонні та випадкові працівники й особи, котрі тимчасово не працюють з об'єктивних причин; особи, які навчаються і суміщають роботу в режимі неповного робочого дня; учні й особи, що відбувають професійну підготовку на виробництві та отримують стипендію або заробітну плату.

Безробітними, згідно з чинним законодавством, не можуть бути визнані громадяни, котрі не досягли 16 років, за винятком тих, що працювали і скорочені з різних причин; уперше шукають роботу, не мають професії і відмовились від професійної підготовки та від тимчасової роботи; відмовились від двох пропозицій відповідної роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, котрі шукають роботу; мають право на пенсію.

Виходячи з вирішення задачі під номером чотири, зробимо висновок, що рівень залежності споживання та збереження від дохода описується наступними показниками: середня схильність до споживання, середня схильність до збереження, граничної схильності до споживання та збереження.



Список використаної літератури

1. Алексеєв І. В., Колісник М. К. Гроші та кредит: Навч. посібник.-- К. : Знання, 2009.-- 253 с.

2. Бібліотека Економіста / http://library.if.ua/book/18/1456.html

3. Економічний портал: http://econ-house.ru.html

4. Економічна теорія: навч. посібник/ В. П. Решетило, Г. В. Стадник, Н. В. Можайкіна та ін.; а аг. ред. В. П. Решетило; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. - Х. : ХНУМГ, 2014. - 290с

5. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ: тексти лекцій( для студентів1 курсу денної і2 курсу заочної форм навчання за напрямом підготовки6.030601 «Менедж-мент») / В. П. Решетило, О. Ю. Єгорова, О. І. Батістова; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2012. - 193 с.

6. Палехова В.А. Макроекономіка: Навчальний посібник. - 2-ге вид., доп. та перероб. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - 304 с.

7. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / За ред. А. I. Кредісова. К.: Віра-Р, 1997. -- 448 с.

8. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. -- М., 1992.

9. Хейне П. Экономический образ мышления. -- М., 1991.

10. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е. Ф. Борисов. -- М.: Юристь, 1997. -- 536 с.

11. Шамхалов Ф. И. Государство и экономика: основы взаимодействия: Учебник. -- М., 2000. -- 382 с.

12. Экономикс: Англо-русский словарь-справочник. - Э.Дж.Долан, Б.И.Домненко. - М.: Лазурь, 1994.

13. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебн. пособие для студентов вузов и преподавателей / Под ред. В. М. Белоусова. -- Ростов н/Д.: Феникс, 1998. -- 512 с.

14. Экономическая энциклопедия: политическая экономия. -- М.: Советская энциклопедия, 1972. -- Т. 1-4.

15. Энгельс Ф. Анти-Дюринг: Соч. -- Т. 20.

Размещено на Allbest.ru

...