Основні причини виникнення монополій і конкуренції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Спосіб ринкової поведінки економічних суб'єктів залежить від індивідуального попиту та пропозиції, які складаються на той чи інший час на ринку. Чисельність продавців та покупців і їхня економічна сила є тими критеріями, які визначають тип ринкової поведінки кожного з суб'єктів.

В теоретичному аспекті можна виділити два типи ринкової поведінки: досконалу (вільну, чисту) й недосконалу конкуренцію. На практиці домінує недосконала конкуренція. Вона виникає тоді, коли далеко не всі фірми галузі можуть запропонувати певний товар за діючою ціною. Залежно від кількості продавців і покупців одного і того ж товару чи послуги, на ринку розрізняють типи їхньої ринкової поведінки і ймовірні результати ринкової діяльності кожного з суб'єктів.

Найпростішим типом ринкової поведінки економічних суб'єктів є монополія.

В основі її виникнення був процес розвитку продуктивних сил наприкінці дев'ятнадцятого - на початку двадцятого століття[2:355]; становлення розвинутої підприємницької діяльності вимагало відповідної робочої сили, бази у вигляді машинного виробництва; з розвитком техніки невеликі виробники не могли конкурувати з гігантами, адже новітня техніка була дорогою, а, отже, недоступною для дрібних виробників.

Проблеми монополізації господарського життя, конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні увагу не лише спеціалістів, але й широкі маси населення.

З початку 90-х років ці проблеми гостро постали перед економікою України. Успіх економічних перетворень в значній мірі залежить від зваженої, обміркованої системи регулювання державою монопольних процесів і конкурентних відносин.

В нашій державі, промисловості якої у спадок залишився цілий комплекс гігантів-монополістів, особливо важливою стає проблема демонополізації економіки і недопущення посилення ролі вже діючих на ринку монополій.

Виходячи з актуальності теми в даній курсовій роботі ми розглянемо основні причини виникнення монополій та конкуренції, принципи їх взаємозв`язку та співвідношення, розглянемо поняття “монополії” та “конкуренції” в структурі ринку, їх основні види та характеристики.



Розділ 1. Основні причини виникнення монополій і конкуренцій

Економічні системи розвинутих країн оптимально поєднують ринкові важелі саморегулювання господарства з державним регулюванням, однак їх економіка періодично зазнає криз. Ще глибші кризові потрясіння у 90-ті роки XX ст. переживає економіка пострадянських держав. Однією з вагомих причин того, що не працює механізм поєднання ринкових і державних важелів регулювання економіки, є діяльність монополій у різних сферах господарства.

Причини виникнення і діяльності монополій. Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні властивості. Однією з негативних властивостей є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.

Монополізм має окремі форми (ознаки) вияву навіть у тій економічній системі, де монополії не посідають панівного становища. Тому Арістотель згадував про монополії ще за рабовласницького ладу, англійський філософ Т. Гоббс -- у сфері зовнішньої торгівлі за феодалізму. Обидва їх появу пов'язували з мотивами накопичення багатства, прибутків, засобом для якого вважалося панівне становище монополій на ринку.

Хоча ринок і окремі монополістичні ознаки в деяких країнах існували впродовж кількох тисячоліть (з IV тис. до н. е. до останньої третини XIX ст.), монополістичні тенденцїї в економіці стали панівними лише наприкінці XIX ст. Тому логічно постає питання про причини виникнення монополій.

Ці причини пов'язані передусім зі змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою їх була промислова революція кінця XVIII -- початку XIX ст., низка винаходів, виникнення нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед у легкій промисловості.

Так, обсяг промислового виробництва в Англії у першій половині XIX ст. зріс у чотири рази. Попередній технологічний спосіб виробництва базувався на ручній праці з використанням ручної техніки й розвивався дуже повільно. У цей період (початок XVI -- кінець XVIII ст.) переважав процес концентрації особистісного фактора. Узагальнено зміни виражалися в концентрації виробництва.

Ще однією важливою причиною виникнення монополістичних тенденцій в економіці є перетворення індивідуальної (приватної) капіталістичної власності на гальмо розвитку продуктивних сил, тобто дія закону відповідності виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил. Це означає, зокрема, що в останній третині XIX ст. наукові винаходи (нові методи виплавлення сталі, нові види двигунів тощо) зумовили необхідність будівництва таких заводів, які не здатний збудувати самостійно жоден капіталіст. Одночасно починається широке будівництво залізниць, інших гігантських об'єктів. Щоб накопичити необхідні кошти, окремому капіталісту знадобилося б кілька десятків років. Отже, потрібна була нова форма власності, яка могла б швидко розв'язати ці проблеми. Нею стала акціонерна капіталістична власність, що виникла внаслідок злиття, об'єднання кількох капіталістів. Тому масово акціонерні товариства утворюються в останній третині XIX ст.

Деякі монополії виникли завдяки цілеспрямованим діям держави. Так, голландській та англійській Ост-Індським компаніям на початку XVII ст. держава надала виняткове (монопольне) право на торгівлю з Індією. Ці дві компанії існували у формі акціонерних товариств.

Акціонерна форма власності за понад сто років свого розвитку набула надзвичайного поширення. Зокрема, на підприємствах акціонерного (колективного) типу в США на початку XXI ст. вироблялося до 90% ВВП, в Україні -- 70%. Натепер кожне велике і навіть середнє та частина малих підприємств в усіх розвинутих країнах існує у формі акціонерного. Щоправда, акції більшості малих компаній не продають на фондовій біржі (ринку цінних паперів). Вони є акціонерними компаніями закритого типу.

1.1 Поняття «монополія»

Монополія - це тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких змінників.

Фірма, що діє в умовах монополій є монополістом, а ринок на якому діє монополіст називається монопольним ринком.

Умови функціонування монополій:

Один виробник - багато покупців.

Монополіст повністю забезпечує потреби ринку в певному продукті.

Продукція однорідна і не має близьких змінників.

Чиста монополія - один виробник забезпечує ввесь попит.

Природна монополія - утворюється внаслідок розширення якогось підприємства і поглинають конкурентів.

Просто монополія - ціна на її товар однакова для всіх покупців.

Закрита монополія - її права охороняються урядовими постановами та юридичними актами.

Відкрита монополія - після утворення в новій галузі фірма певний час є монополістом.

Адміністративна монополія - підприємство належить державі

Монопсонія - багато продавців, один покупець - в основному характерна для ринку праці.

1.2 Зміст та види монополій

Суть і основні види монополій. Ринок і ринкова економіка мають багато як позитивних так і негативних рис. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.

Є три види монополій:

1.Природна монополія виникає внаслідок різних причин. Вона існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція неможлива. Наприклад: енергозабезпечення, телефонні послуги і т.д. У цих галузях існує обмежена кількість монополій і тому вони посідають монопольне становище на ринку.

2. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами: надання окремим фірмам виключного права на заняття певного роду діяльності.

3. Найпоширенішою є економічна монополія. Вона виникає на основі закономірного господарського розвитку, коли підприємці зуміли завоювати монополістичне становище на ринку.

Типи монополій.

Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворення: безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Першою монополізувалася сфера обігу. На цій основі виникли найпростіші форми монополістичних об'єднань - картелі та синдикати.

Картель - це об'єднання підприємств однієї галузі виробництва, які зберігають за собою і виробничу і комерційну (діяльність) самостійність, а домовляються про ринки збуту і ціну.

Синдикат - це невелике за обсягом об'єднання однієї галузі, де учасники зберігають виробничу, але втрачають самостійну діяльність.

Трест - це об'єднання підприємств однієї галузі або декількох галузей, при якому часники втрачають і виробничу, і комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, управління і фінанси. Учасникам видаються акції на вкладений капітал.

Концерн - багатогалузеве об'єднання 10, а то і 100 підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, де все повністю об'єднано, а головна фірма здійснює контроль за всіма ними (над іншими учасниками об'єднання).

Конгломерат - це монополістичне об'єднання, які утворилися шляхом поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, що не мали виробничої та технічної єдності.

Форми монополій.

Ціни на товари, що їх виготовляють природні монополісти регулює держава.

Такими типовими товарами є електрична енергія, послуги зв'язку і пошти та ін.

Структура монопольного прибутку визначається так:

Рпр = Р1+Р2+Р3,

де Р1 - середній прибуток, який отримують підприємства за умов вільного переливу капіталу у результаті дії міжнародної конкуренції.

Р2 - звичайний прибуток (в результаті нововведень).

Р3 - монопольний надприбуток (в результаті використання монополістичного становища).

1.3 Принципи та етапи розробки монополій

Процес монополізації має позитивні й негативні наслідки. Позитивним є те, що у гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, фінансувати науково-дослідні лабораторії, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже, пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до структурних зрушень в економіці. Тому нині розвиваються такі форми співробітництва гігантських корпорацій, як організація спільних підприємств, фірм, обмін патентами, науково-технічною інформацією тощо. Утворення цих міжфірмових об'єднань, консорціумів пов'язане насамперед з реалізацією великих науково-технічних програм. Створюються також корпоративні дослідницькі організації.

Останнім часом одним із напрямів вертикальної інтеграції та диверсифікації (тобто збільшення кількості галузей, в які здійснює експансію певна монополія) стало формування торговельно-промислових комплексів, інтеграція великих промислових корпорацій з торговельними компаніями. У 90-ті роки XX ст. така вертикальна інтеграція охопила сферу зовнішньої торгівлі.

Виникнення й розвиток великих господарських одиниць, координація їх діяльності розширюють масштаби планомірного й організованого розвитку економіки, свідомого регулювання економічної системи. Це дало підставу американському економісту Дж. Гелбрейту виділити в економіці США планову систему, що формується з гігантських корпорацій, і ринкову, представлену малим і середнім бізнесом. У першій із них 100 наймогутніших компаній спрямовують до 80% загальних витрат на наукові дослідження, а 600 корпорацій -- майже 99% всіх витрат на науку.

Гігантські підприємства завдяки масовому виробництву мають змогу економити на витратах виробництва, забезпечувати споживачів дешевими якісними товарами.

Позитивними наслідками діяльності монополій, на думку Й. Шумпетера та Дж. Гелбрейта, є те, що завдяки привласненню монопольно високих прибутків вони стимулюють конкуренцію, інноваційну діяльність (з кожним зниженням цін після впровадження нової техніки у великих компаній не було б стимулів до нововведень, що виправдовує встановлення монопольно високих цін), а тривалий період їх діяльність й складність проникнення інших фірм у монополізовані галузі переконує монополії у доцільності довготермінових інвестицій.

Негативним наслідком монополізації економіки є передусім практика встановлення монопольних цін, створення штучного дефіциту. Покупці змушені купувати товари за вищими цінами, оскільки великі компанії виробляють переважну масу продукції. За підрахунками американських економістів, населення США щороку переплачує понад 70 млрд. дол. за завищені груповими монополіями ціни.

Монополія гальмує науково-технічний прогрес. Це відбувається тому, що монополія на інтелектуальну власність, виробництво і збут дає змогу компаніям отримувати певний час високі прибутки, навіть не впроваджуючи нові досягнення науки і техніки у виробничий процес, стримуючи ефективне використання ресурсів, максимально можливе зниження витрат виробництва й відповідне зростання його ефективності. Так, патентна монополія у США в автомобільній промисловості захищає від конкуренції протягом 17 років.

конкуренція монополія благо



Розділ 2. Аналіз монополій та конкуренції на ВАТ «Текстерно»

Колись на найбільшому виробнику в Україні бавовняних тканин ВАТ “Текстерно” працювало майже 10 тисяч людей. Нині тут не більше тисячі працівників, здебільшого старші люди. Через те, що підприємство працює не постійно, інколи кілька місяців у рік, а відтак немає стабільної роботи й зарплати, молодь не затримується. Не вистачає й замовлень на продукцію. Насправді “Текстерно” переживає банкрутство, юридично комбінат функціонує в режимі економічної санації.

Наступна стадія порушення справи по банкрутству йде санація. Перша стадія була, це розпорядження майном, наступне - це санація, це краще вже і видно результати роботи, то що було в попередній стадії, - розповідає керуюча санацією ВАТ “Текстерно” Катерина Алєксандрова.

Підприємство зберегло повний замкнутий цикл виробництва бавовняних тканин. Працює три цехи - ткацький, прядильний та обробний. Обладнання потужне й сучасне. Налагоджені поставки бавовни із Таджикістану та Узбекістану. Нині в основному роблять тканину для постілі. Водночас зосередилися на виготовлені камуфляжу й розраховують, що цю продукцію замовить Міністерство оборони України для пошиття військової форми Збройним Силам. Камуфляжну тканину текстернівці розробили самі та запевняють, що рівної за якістю немає. Спеціально оброблена 100% бавовняна тканина, яка відштовхує воду та не горить у вогні, найкраще підійде для пошиття армійської форми, зручної й безпечної в бойових умовах - так кажуть на підприємстві.

На тернопільському комбінаті ВАТ «ТО «Текстерно», який на вітчизняному ринку представляє ТМ «Текстерно» і є єдиним у Європі підприємством з повним виробничим циклом і новітніми технологічними лініями, розпочато другий етап повної модернізації виробництва -- від переробки бавовноволокна до готової продукції. Свою виробничо-торгiвельну дiяльнiсть ВАТ "Текстерно"проводить в бавовнянiй галузi текстильної промисловостi. Зi сторони держави розвитку текстильної промисловостi не придiляється належної уваги нi в iнвестицiйнiй, нi в податковiй полiтицi.Тому текстильнi пiдприємства України i досi не можуть вийти з кризи i не можуть конкурувати своєю продукцiєю як на зовнiшньому, так частково i на внутрiшньому ринку.

2.1 Загальна характеристика підприємства

18 березня 1965 - розпочалося будівництво промислового гіганта в Тернополі. Вже лютому 1968 року випущені перші рулони пряжі. Через місяць перші метри сурової тканини, а перші метри готової набивної тканини - в 1973 році. Комбінат почав будівництво житла. Багато було зроблено на комбінаті в області соціального розвитку. Побудовано 16 молодіжних і сімейних гуртожитків, 7 дитячих садочків. До послуг працівників надається продовольчий, промтоварний, книжковий магазини, майстерні служби побуту, перукарня. Створено спортивне містечко з футбольним полем, волейбольними і баскетбольними майданчиками.

З 1975 повністю введені в дію заплановані потужності: прядильна, ткацька і обробна фабрики.

Проектні потужності:

- 243,9 тис. прядильних веретен;

- 6004 ткацьких верстатів;

- 123 млн. погонних метрів готових тканин.

Добовий випуск:

- пряжа - 88 тонн;

- сурових тканин - 617 тис. п. м.;

- готових тканин - 635 тис. п. м.

1981 рік - за великі заслуги у виконанні завдань 10-й п'ятирічки і прийнятих соціалістичних зобов'язань по випуску високоякісної продукції комбінат нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Почалося технічне переозброєння основних виробництв. Були встановлені нові пнемо механічні прядильні машини, без човникові ткацькі верстати. Це дозволило підвищити продуктивність праці в 1,5 рази і поліпшити умови праці робітників за рахунок зниження запорошеності повітря і шуму в цехах.

Транспортування напівфабрикатів і готової продукції механізовано за рахунок вживання стрічкових транспортерів, ланцюгових підвісних конвеєрів і напільного електротранспорту.

Упровадження нового устаткування і прогресивної технології, механізації і автоматизації виробничих процесів стало можливим завдяки висококваліфікованим робочим фахівцям, раціоналізаторам, які професіонально росли разом з комбінатом і сьогодні продовжують Тернопільські традиції якості.

Після розпаду Радянського Союзу Тернопільський бавовняний комбінат, як і всі промислові підприємства України, опинився в украй важких економічних умовах.

Через відсутність оборотних коштів на придбання сировини, комбінат був вимушений працювати на давальницькій сировині. Хоча робота на таких умовах і була збитковою, вона дала можливість мінімально забезпечувати робітників і зберегти такі дефіцитні професії як прядильниця, ткач, а також підтримувати технологічне устаткування, комунікації, водо-, тепло- і енергосистеми в робочому стані.

Таблиця 2.1 Показники діяльності підприємства

Рік	Кількість продукції (млн. п.м.)	Кількість працівників
1990	166	8633 чол.
1996	27,7	6722 чол.
2000	27,2	5200 чол.
2008	26,9	3871 чол.
2013	31,96	3343 чол.

Силами фахівців об'єднання в 2009 році обладнано ділянки по переробці відходів прядильного і ткацького виробництв, встановлена лінія по випуску ватину для потреб швейної фабрики.

В обробній фабриці встановлено два фарбувальні апарати фірми «Джігер» для широких тканин. Запущена лінія для котонізації волокна. Розроблена структура тканини «Бузок» з вкладенням котонізованого льону - 30% в утокову пряжу, упроваджена технологія холодного вибілювання тканини по розробках Херсонського індустріального інституту.

Проведена реконструкція всіх ліній механізації транспортування напівфабрикатів і готової продукції залежно від перестановки і роботи технологічного устаткування. Розроблені нові структури тканини, такі як: тик, бязь, простирадло (з переробкою фарбованої пряжі в смуги) підроблені бязі різної ширини і поверхневої густини.

Останніми роками багато уваги уділялося виконанню заходів, направлених на економію енергоресурсів: реконструкція підстанцій, заміна електропостачання насосної 1-го підйому на низьковольтні насоси, реконструкція ліній електропостачання головного виробничого корпусу об'єднання.

1993 рік запам`ятався тим, що припиняються поставки сировини навіть на урядовому рівні. Кабінет міністрів в кінці листопада виділяє 97 тис. тонн цукру для обміну його на виляск з Узбекистану. З 2009року комбінат перебуває в критичному стані. Головна проблема - брак сировини. Відбулась гостра наочна дискусія з адміністрацією і колективом. В результаті новий директор зобов'язався відвантажити протягом двох тижнів таку кількість виляску, яка відповідатиме сумі, перерахованій за цукор в попередньому році. Проте, обіцянка так і залишилась невиконаною.

Починаються роботи по дослідженню і запуску у виробництво матеріалу котон. Розробляються технічні характеристики і технологічний режим його виробництва. У зв'язку з відсутністю засобів на придбання нового устаткування і технологій, проводилися заходи щодо консервації устаткування, демонтаж фізично зношеного і морально застарілого устаткування, перемонтаж устаткування, його угрупування для забезпечення зв'язаності по цехах відповідно до об'ємів виробництва.

В 1996 році значно скоротився ринок збуту продукції. До об'єктивних причин додалися і суб'єктивні - брак власних оборотних коштів і неплатоспроможність кредиторів. Підприємство вимушено працювати на давальницькій сировині або брати додаткові кредити в банках під невигідні відсотки. Розриваються господарські зв'язки з партнерами з Узбекистану, Туркменістану, Росії. Собівартість продукції перевищує собівартість аналогічних російських тканин. Ціна на продукцію ТО "Текстерно" перевищує світову.

Експорт стає неможливим. Значну роль грають і податки, які забирають 42% від прибутку. За рік комбінат випустив 27,741 тис. кв. м готової тканини, що склало 63% від загальноукраїнського виробництва тканин в бавовняній галузі.

В 1997 році заплановано випустити 29000 тис. кв. м тканини, для чого необхідно закупити 5200 тонн виляску. На підприємстві не припиняються спроби знайти вихід з кризової ситуації. Передбачено:

ввести у виробництво запасні частини, допоміжні матеріали, технологічне оснащення;

розширити асортимент і підвищити якість фарбників і хімікатів;

визначитися з цільовою підтримкою підприємств, які ще працюють;

створити спільне підприємство по обробці виляску і випуску готових виробів.

В наступному році заплановано впустити 32 000 тис. кв. м тканини, потреба в сировині перевищує 5 800 тонн. Почалася робота по запуску у виробництво бавовняно-лляної пряжі і відповідних тканин з використанням котонізованого льону. Партнером був вибраний Старо-Самбірський льонозавод, на якому силами "ТО "Текстерно" змонтували і ввели в експлуатацію лінію по виробництву нової тканини. Запуск лінії дозволив заощадити 1,5 млн доларів. Проте підприємство дотепер працює на третину можливості і лише на давальницькій сировині. За рік випущено 30 млн. м. готових тканин. На комбінаті працює 5 тис. чоловік, 67% з яких - жінки і безліч сімейних династій.

За перші п'ять місяців 1999 року випущено 3,7 млн метрів продукції. Постійно проводяться роботи по зменшенню енерговитрат, трудомісткості виробничого процесу, економного використання енергоресурсів, використання виробничих площ.

Проводиться їх консервація і списання морально застарілих агрегатів.

Звільняються робочі площі, що дає можливість зменшити енерговитрати і розмістити нові технології. Упроваджуються нові технології по переробці відходів тканини і пряжі. На цій основі запускається лінія по випуску ватину.

Починаючи 2000 року впроваджується технологія по випуску пряжі з суміші льону з виляском. Результат - зростання попиту на продукцію. Продовжується експеримент по упровадженню нової технології холодного вибілювання, яке дозволяє значно економити тепло та енергоресурси. В іншому ситуація залежить від проблем галузі, яка гостро потребує пільгового оподаткування закупівлі сировини, матеріалів, запчастин і комплектуючих, які не проводяться на Україні.

На даний час виробничі площі складають більше 50 га, з них 22 га - криті. В 2009 році Київська компанія «Лоджистік - Сервіс» викупила 26 % акцій комбінату і ще 30 % отримала в користування від інших акціонерів. З того часу підприємство стабільно є лідером на Українському ринку бавовняних тканин, збільшивши випуск продукції до 60 тисяч погонних метрів набивної тканини в день.

Таким чином, тільки минулого року частка продукції "ТО "Текстерно" у вітчизняному виробництві склала 63 %. Стратегічною задачею оновленого комбінату є випуск високоякісної конкурентноздатної і абсолютно екологічно чистої вітчизняної продукції.

Вперше на Україні унікальне устаткування фірми "Zimmer Maschinenbau GmbH" - Австрійського лідера світової текстильної промисловості - вже працює саме на "ТО "Текстерно". З конвеєра зійшло більше 600 тисяч високоякісної тканини. Запланований випуск тканини шириною 240 см автоматично зробить “ТО “Текстерно” єдиним на Україні виробником тканин, що маркіруються в Європі як «елітний формат».

В найближчих планах підприємства - запуск в кінці цього року власного швейного виробництва, яке споживатиме половину виготовленої продукції. З цією метою в підприємство інвестується ще 500 тис. доларів.

"ТО "Текстерно" першим і єдиним в нашій країні перейшов на систему роботи "під замовлення", загальноприйняту в розвинених країнах. Замовник сам визначає, які види малюнків і тканини виготовлятиме для нього комбінат.

Приріст виробництва бавовняних тканин на Україні минулого року склав 112%. Порівняно з 2014, він виріс на 11 млн. метрів, і цього року складає близько 50 млн.

Частка вітчизняних ХБК: "ТО "Текстерно" - 33 млн., Херсонський ХБК - 11 млн. і 2 млн. цього року прогнозує "Донтекс".

Споживацька можливість Українського ринку на сьогоднішній день складає 200 млн. погонних метрів в рік.

Основний конкурент вітчизняних виробників - дешевий імпорт російських виробників: "Шуйськой мануфактури", "Тригористої мануфактури" і "Івановських ситців".

Таким чином, з 200 млн. погонних метрів, реалізованих на Україні минулого року, 158 млн. - поступили з-за кордону.

Ціновий демпінг з боку росіян можливий через порівняно низькі ціни на енергоносії, наявності власних фарбників, штучної і натуральної сировини, могутньої виробничої бази. Все це дозволяє російським конкурентам розвернути гігантські (порівняно з Українськими) об'єми виробництва і понизити собівартість продукції.

Тернопільське об'єднання „Текстерно” набирає оберти, поступово нарощуючи виробництво.

Без зупинки, одночасно з проведенням реконструкції основних технологічних ліній та загальним оновленням виробництва, комбінат продовжує випуск екологічно чистих тканин із 100% бавовни завширшки 220 см. Дизайни, як свідчать обсяги продажів, відповідають сучасним тенденціям моди. Швейні вироби, відшиті з нових тканин, мають широкий попит у споживачів. Особливу увагу зараз дизайнери компанії приділяють розробці рушникової вафельної тканини шириною 150 см., яка користується підвищеним попитом у багатьох галузях господарства та є в широкому продажі і виготовлена в десятьох дизайнах. У першому кварталі 2005 долі на комбінаті виготовлено 2 млн. 887 тис. погонних метрів тканин.

8 квітня 2005 долі на Тернопільському комбінаті „Текстерно” пройшов запуск нової технологічної лінії прядіння німецької фірми „Шлафхорст”. Ця лінія складається з базової машини, прядильних камер, агрегату Coromat із системою для автоматичного приведення й заміни пакувань з контролем за допомогою спеціальних сенсорів, мотального апарату, системи контролеві пряжі, шафи для інструментів. Вартість обладнання включаючи монтаж та пусконалагоджувальні роботи 7350000 Євро.

З 22 по 25 березня в Москві на ВВЦ відбулася ХХIV Федеральна оптова виставка-ярмарок товарів та обладнання текстильної та легкої промисловості. В експозиції прийняли участь понад 2500 підприємств з 32 країн світу, а саме - Іспанії, Італії, Польщі, Чехії, Франції, Індії, Пакістану, Турції, Білорусі та ін. Український бавовняний текстиль був представлений ВАТ „Тернопільським об'єднанням „Текстерно”. ВАТ „ТО” Текстерно”, яка вже втретє прийняла участь в цьому міжнародному форумі, представило нову колекцію 2010 набивних тканин, комплекти постільної білизни та швейні вироби дитячого асортименту.

Підвищений інтерес до нових взірців тканин шириною 220-240 см., вироблених за останній час на комбінаті, спостерігався не тільки з боку представників швейних підприємств, оптових покупців з країн СНД, а і з боку виробників інших держав світу. Досягнення в розробці нових дизайнів, різноманітність композицій та малюнків, висока якість представлених тканин показали, що ВАТ "ТО" Текстерно" підтвердило звання "Краще підприємство України".

11 березня 2010 долі керівництво ВАТ „ТО” Текстерно” та представники австрійської фірми „Zimmer” підписали акт прийняття до експлуатації новітньої лінії для друку тканин. Ця лінія дозволяє тернопільським виробникам друкувати бавовняні тканини шириною 220-240 см. п'ятнадцятьма кольорами одночасно. Тканини такої ширини є у світі еліт-форматом. Це вже друга машина для друку тканин фірми „Zimmer”, що встановлено на Тернопільському комбінаті. Запуск цієї лінії дозволяє випускати до 1,5 млн. м екологічно чистих бавовняних тканин за технологією пігментного друку при середній швидкості виробництва 45 м за хвилину.

24 лютого 2011 долі в Києві відбувся VII Конгрес Асамблеї ділових, наукових і творчих кіл України, на якому було виголошено результати національного рейтинг - конкурсу на звання „Кращі підприємства України”. Присудження звання лауреата рейтинг - конкурсу здійснюється за рішенням експертної Наради Асамблеї ділових кіл. Реєстр підприємств-лауреатів рейтингові формується за видами діяльності підприємства, з урахуванням основних видів вироблених товарів та наданих послуг.

Звання „Краще підприємство України” у номінації „Текстиль” було присуджено ВАТ „ТО” Текстерно” (м. Тернопіль) за показниками динаміки розвитку, прибутку та вагомості в промисловості відповідної галузі України.

Керівник компанії відзначив, що після реконструкції "Текстерно" за рівнем технології може вважатися унікальним виробництвом у СНД і Європі. В Україні це єдиний виробник, що виготовляє екологічно чисті бавовняні тканини шириною до 260 см. найвищої якості. "За рівнем технології - це в повному сенсі слово двадцять першого століття", - підкреслив директор.

2.2 Монополія - як крайня форма недосконалої конкуренції

Таблиця 2.2 Види ринкових монополій

До першого виду ( власне монополія ) відносяться фірми, які є єдиним виробником товару, що надходить на ринок, причому в нього немає близького замінника. Ціна такого товару повністю визначається фірмою й не залежить від кон'юктури ринку. Монополія - продавець, а точніше виробник ( картелі, синдикати, трести ), може бути одно продуктовою, тобто такою, яка монополізує виробництво і збут одного виду продукції, багато продуктовою, коли монополізується виробництво і збут багатьох видів продукції однієї або ряду галузей.

Якщо такі монополії стають головною формою організації виробництва в кожній галузі, то вони істотно обмежують конкуренцію, деформують ринок.

Тому держава всіляко повинна обмежувати рішучі заходи для обмеження їх впливу на економіку. Різновидом монополії - продавця виступає так звана технологічна монополія. Суть такої монополії полягає в тому, що монополізується виробництво і збут не багатьох продуктів і навіть не одного, а певного різновиду даного продукту. Наприклад, одна з модифікацій двокамерного холодильника або кольорового телевізора. Така монополія пов'язана з диференціацією продукту. В результаті будь-яке підприємство, якщо воно має можливість зацікавити продавців якими-небудь особливостями ( якостями ) свого товару, здобуває певну монополію на цей товар і може користуватися нею для підвищення цін з метою отримання додаткового прибутку. Особливість такої монополії, на відміну від попередніх, у тому, що вона не обмежує конкуренції, а розвиває й поглиблює її. Чому? Тому, що скрізь, де існує диференціація продуктів, будь - який продавець, хоча й володіє монополією, в той же час зазнає конкуренції з боку більш-менш досконалих замінників. Тобто, заволодівши монополією на виробництво і збут якогось різновиду продукту, монополіст спонукає тим самим конкурентів конструювати рівноцінні замінники цього різновиду. В результаті конкуренція між виробниками різновидів одного й того ж продукту ще більше розгортається. Тому такий вид монополій антимонопольним законодавством не повинен обмежуватися.

Другим видом є монополія - покупець. В якості таких монополій має виступати держава, а також окремі фірми. Наприклад, монополізація однією або декількома переробними фірмами збуту сировини, яка вирощується й реалізується сотнями сільськогосподарських підприємств. Теж саме можна сказати про металургійні комбінати, які монополізують збут сировини підприємств добувної промисловості. Більшість таких споживчих монополій, які у світовій економічній науці отримали назву монополій, виникає завдяки створенню штучних умов, що обмежують конкуренцію виключно з метою забезпечити перерозподіл прибутку на користь монополістів. Тому нормальне функціонування ринкової економіки передбачає обмеження сфери їх дій.

Отже, в якому б вигляді монополія не фігурувала, вона так чи інакше деструктивно впливає на ринок. Найбільш деформує ринок двостороння монополія, коли взаємодіють один продавець і один покупець. У цій ситуації, практично неможливий контроль суспільства за цінами, якістю, бо вони встановлюються шляхом угоди між ними. Прикладом подібної ринкової структури є військово - промисловий комплекс, де в якості виробника виступає одна фірма, а покупця - військове відомство.

У реальному житті монополізація економіки відбувається найрізноманітнішими методами (способами) і проявляється в багаточисельних видах і формах, що викликає необхідність певної їх типізації. В економічній теорії і практиці відомі принаймні шість основних типів монополізму.

Істотно, що в чистому вигляді названі типи монополізацій не зустрічаються, бо вони, так як і всі процеси в економіці, взаємопов'язані і взаємопереплітаються. Але для теоретичного аналізу і з'ясування напряму певних практичних дій, наприклад, держави в умовах ринкової економіки, така класифікація досить конструктивна.

Таблиця 2.2 Типи конкурентної поведінки



Розділ 3. Проблеми та напрямки покращення монополій на підприємстві

Стабільний розвиток підприємства у ринковому середовищі можливий лише за умови постійного вдосконалення його діяльності, підтримання сфер і напрямів іноваціної діяльності, обґрунтування і вибір інноваційних проектів, їх упровадження здійснюється системою управління інноваційними процесами. Іноваційний характер виробництва є одним із найвагоміших факторів, що визначають успішність діяльності підприємства в ринковому середовищі, його фінансову стабільність і конкурентоспроможність.

На сьогодні, інноваційну діяльність слід розглядати як один із чинників економічного розвитку не тільки окремих господарюючих суб'єктів, а й держави. Цей факт свідчить про наявність та ефективне використання науково-технічного потенціалу країни і позитивно впливає на її міжнародний імідж.

Управління підприємством в умовах ринкової економіки неможливе без планування господарської діяльності на всіх рівня: стратегічному, тактичному, оперативному. Найважливішим є стратегічний рівень, на якому приймаються життєво важливі для подальшого розвитку підприємства в тому числі й інноваційного, управлінського рішення.

Регулярний аналіз іноваційного потенціалу та оцінка інноваційних можливостей підприємства, а також виявлення та виправлення недоліків сприяє підвищенню ефективності роботи як окремих підрозділів, так і покращення функціонування підприємства в цілому.

Стабільний розвиток підприємства у ринковому середовищі можливий лише за умови постійного вдосконалення його діяльності, підтримання здобутих і формування нових конкурентних переваг.

Визначення сфер і напрямів інноваційної діяльності, обґрунтування і вибір інноваційних проектів, їх упровадження здійснюються системою управління інноваційними процесами. Інноваційний характер виробництва є одним із найвагоміших факторів, що визначають успішність діяльності підприємства і його фінансову стабільність і конкурентоспроможність.



Висновки

Отже, після всього вищесказаного можна зробити висновок, що в економічній теорії монополія є однією з найбільш суперечливих, але в той же час однією з найбільш цікавих тем. Різні провідні економісти постійно намагалися висловити свої думки з приводу них. Ще давні вчені виявили існування такого явища в суспільному житті.

Серед причин їх появи вказуються різні передумови. Деякі вважають, що це був об'єктивний процес, інші твердять, що їх було створено штучно. На сучасному етапі розвитку людства виникли 3 шляхи утворення монополістичних об'єднань: концентрація виробництва і капіталу, централізація того самого виробництва і того ж таки капіталу, та диверсифікація. Ці шляхи виникали послідовно на кожному етапі прогресивного розвитку суспільства і кожен з них мав та має свій механізм дії та застосування.

Форми монополій існують різноманітні і загальною тенденцією розвитку різних монополістичних форм був їх шлях від найпростіших утворень (таких як картелі) до надвеликих та надмогутніх, прикладами яких можуть слугувати сучасні багатогалузеві концерни та конгломерати.

Монополія, як економічний процес має результатами своєї діяльності певні наслідки. Переважна частина з них була перерахована в роботі, та слід зазначити, що серед цих наслідків, як і скрізь, є позитивні, а є й негативні. І реальність на сьогодні така, що негативні, на жаль, набагато переважають позитивні. Одним з найголовніших таких наслідків є придушення конкуренції, без якої неможливе нормальне існування ринку.

Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава була змушена проводити регулюючу антимонопольну політику, до складу якої входить видання різних актів, які мають силу законів, обмеження сфери впливу монополістичних об'єднань і, звісно, застосування різних санкцій до порушників -- від економічних (штрафи, пені) до кримінальних (тюремні ув'язнення).

Що стосується конкуренції, то вона є необхідною і визначальною умовою нормального функціонування ринкової економіки. Явище конкуренції має свої плюси й мінуси. До позитивних рис можна віднести: активізацію інноваційного процесу, гнучке пристосування до попиту, висока якість продукції, високу продуктивність праці, мінімізацію витрат, реалізацію принципу оплати праці за її якістю й кількістю, можливість регулювання з боку держави. До негативних наслідків - те, що перемога одних супроводжується тяжкою, а подекуди катастрофічною поразкою інших, застосування нечесних прийомів, надмірна експлуатація природних ресурсів, екологічні порушення і т.і.

Як показано в курсовій роботі, надмірна монополізація, поява конкурентної боротьби між монополіями, без відповідного контролю з боку держави може призвести до створення, так би мовити, "держав у державі". Монополізм призводить до уповільнення науково-технічного прогресу, консервує низька якість продукції, роблять цю продукцію неконкурентноспроможною на світовому ринку, втрачаються стимули пошуку більш ефективних рішень при розв'язанні проблем організації виробництва.

Говорячи про негативні методи здійснення конкурентної боротьби необхідно зазначити, що конкуренції притаманне й таке явище, як промислове шпигунство. Звичайно, не можна заперечувати певну ефективність промислового шпигунства, наприклад він здійснює значний вплив на розвиток військово-промислового комплексу. Проте промислове шпигунство не може замінити розвитку в галузевих, державних і глобальних масштабах, не може замінити науково-дослідницькі роботи, відкриття, адже, якщо постійно користуватися чужим, вкраденим, то при цьому втрачається деякий власний потенціал розвитку, що зрештою веде до регресу.

В цілому ж, конкуренція має менше негативних ознак, ніж позитивних; конкуренція - значно менше лихо, ніж монополія, яка зловживає своїм панівним положенням в економіці.

Конкуренція - визначальна умова підтримання динамізму в економіці, за умов конкуренції створюється більше національне багатство при меншій вартості кожного виду продукції порівняно з монополією й плановою економікою.

Вирішальну роль у створенні на ринку сприятливого конкурентного середовища грають антимонопольне законодавство і діяльність антимонопольних органів, правильне поводження яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.

Отже, як бачимо, світові монопольні процеси змусили державу посилити регулюючі засади в економіці. Спеціальна антимонопольна політика та антимонопольне законодавство дали змогу поставити під контроль процеси монополізації, зберегти і посилити конкуренцію.

Прийнятий в Україні Закон “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” спрямований на демонополізацію економіки, фінансову, матеріально - технічну, інформаційну, консультативну підтримку підприємств, які сприяють розвиткові конкуренції.

Підводячи результати, можна охарактеризувати антимонопольне законодавство й антимонольную політику України як необхідні атрибути структурних перетворень у всіх сферах економіки країни. На даному етапі проблема монополізації і несумлінної конкуренції перестає бути чисто економічної вона усе більше стає політичної і суспільної. Тому надзвичайно необхідно, щоб населення України усвідомило всю згубність і всі негативні наслідки монополії. Безперечно, у деяких випадках (але лише в малій дещиці від їхньої загальної кількості) існування монополії є виправданим і необхідним, але за цими процесами повинний здійснюватися жорсткий контроль із боку держави по недопущенню зловживання своїм монопольним положенням.

Антимонопольна служба України ще дуже молода, але вже зроблені її перші кроки до нормалізації ситуації за даними проблемам. Їй ще багато потрібно зробити рішучих дій, та ці дії повинні здійснюватися одночасно з удосконаленням антимонопольного законодавства України. У даному напрямку потрібно звернути особливу увагу на більш ніж віковий досвід антимонопольного законодавства США і на антимонопольну практику інших розвитих країн.



Список використаної літератури

1. Г.І.Башнянин, П.Ю.Лазур, В.С.Медедів. Політична економія. - Підручник для студентів вузів. - Київ: Ніка - Центр Ельга2010.

2. В.Я.Бобров. Основи ринкової економіки. - Київ: Либідь,2009 р.

3. А.Барановский. Что такое монополия и как с ней бороться? //Фінансова Україна. - 26 грудня 2010р. № 52.

4. Закон України “Про обмеження монополізму і недопущенні несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності” - “Правда України”,2011. 15 травня

5. Закон України “Про антимонопольний комітет України” - “Голос України”, 2009 р.,21 грудня

6. А.В.Калина, В.В.Осокіна - Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. - Київ: МАУП,2010 р.

7. С.В.Мочерний - Економічна теорія. - Посібник для студентів вищих закладів освіти, Київ “Видавничий центр “Академія””,2005р.

8. М.Портер - Международная конкуренция, Москва,2009 г.

Размещено на Allbest.ru

...