Методи формування бюджету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прагнення до побудови в Україні ефективної системи взаємовідносин між органами різних рівнів у бюджетній сфері і бажання уникнути економічно необґрунтованих рішень актуалізує вивчення світового досвіду у формуванні місцевих бюджетів.

Питання місцевих бюджетів повсякчас перебувають у полі зору науковців і практиків, їх розгляду присвячені праці І.П. Адаменка, М.І. Деркача, М.В. Литвина, Л. Михайлишина, Р.О Стефранчука., О.А. Музики-Стефанчука, В.В. Руденка, Л.В. Панасюк , С.В. Слухай та інших.

Мета нашої статті полягає в дослідженні окремих питань, пов'язаних із місцевими бюджетами, бюджетними системами в деяких державах та визначення можливості застосування зарубіжного досвіду формування місцевих бюджетів в Україні.

Бюджет є обов'язковою умовою ефективного функціонування будь-якої держави, і розвинені зарубіжні країни пройшли значний шлях, який вимірюється сторіччями, завдяки чому кожна країна напрацювала свою схему бюджетних відносин.

Бюджетна система ґрунтується на економічних і юридичних нормах та організаційно залежить від форми державного устрою. Так, для федеративних країн (наприклад США, Німеччина, Російська Федерація, Канада, Швейцарія) характерною є трирівнева бюджетна система (федеральний (центральний) бюджет, бюджети суб'єктів федерації (бюджети штатів, регіональні бюджети тощо), місцеві бюджети), а бюджетна система в унітарних країнах (наприклад Італія, Франція, Україна, Японія) представлена двома рівнями бюджетів (державний і місцеві бюджети). [1].

Місцеві бюджети складаються із доходної та видаткової частин. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок як податкових, так і неподаткових надходжень. Податкові бюджетні надходження (до яких належать доходи від податків, зборів, інших обов'язкових платежів) є базисом бюджетних доходів. Неподаткові доходи відіграють значно меншу роль у складі доходів місцевих бюджетів, ніж податкові. Надходження від неподаткових доходів коливаються в середньому від 10% до 30%. Так, у доходах місцевих бюджетів Бельгії неподаткові доходи дещо перевищують 30%, у доходах муніципалітетів США - 27%, Швеції - 15%, Норвегії - 14,5%, Австрії та Великобританії - 14%. Також важливим витоком доходів і фінансування видатків місцевих бюджетів є різноманітні міжбюджетні трансферти (гранти, державні дотації, субвенції та субсидії), а також запозичення [ 2; с.135].

У окремих країнах доходи місцевих бюджетів формуються по різному, проте можна виокремити чотири основні джерела наповнення дохідної частини місцевих бюджетів: податки, неподаткові надходження, субсидії та дотації з центрального бюджету, позики (кредити). Одним із найважливіших джерел доходів місцевих бюджетів є податки. Рівень доходів від податків коливається досить широко. В Італії, Ірландії і Нідерландах він найнижчий і становить менше 10% від доходів місцевих бюджетів. У Бельгії, Франції, Німеччині, Данії, Великобританії доходи від місцевих податків перевищують 20% бюджетних доходів. В Данії і Франції ця стаття доходів перевищує 40% [ 3; с.347 ].У США близько 40 - 60 % доходів регіональних бюджетів-штатів та територіальних одиниць формуються за рахунок трансфертів. Найбільш залежні від федеральної допомоги міста Анкоридж - на 71,3 %, Вашингтон - 40,8 %, а найменш - Йонкерс (Нью-Йорк) - на 1,7 % [4].

Найбільша питома вага у доходах бюджету всіх рівнів розвинутих держав належить податкам, які досягають у доходах центральних бюджетів 80 - 90 %, а в США - понад 95 %. У бюджетах членів федерації та місцевих органів влади питома вага податків перевищує 50 % [5].

У світі є ряд держав, в яких місцеві бюджети наділені дуже високою фінансовою автономією, тобто практично не залежать або слабо залежать від бюджету центральної адміністрації. Це - Ісландія, США, Люксембург, Австрія, Швеція. У зазначених країнах фінансова автономія місцевих бюджетів знаходиться в інтервалі від 99,2 до 72,8 %. У Німеччині, Японії, Франції, Фінляндії, Бельгії і Данії фінансова автономія місцевих бюджетів коливається від 68 до 56 %[6]. Основу їх фінансової автономії складають місцеві податки і місцеві надбавки до загальнодержавних податків.

Особливості формування та використання коштів місцевих бюджетів зарубіжних країнах наведено в таблиці

На відміну від розвинутих країн світу, Україна залишається державою, в якій зберігаються екстенсивні методи розвитку економіки, що неминуче призводить до нераціонального і неефективного використання коштів місцевих бюджетів. Тому вітчизняна податкова система потребує подальшого реформування, розпочатого Податковим кодексом України.

Науковці відзначають, що основними напрямами вдосконалення формування місцевих бюджетів в Україні є такі: об'єктивне бюджетне планування, яке б забезпечило реальні надходження до бюджету; складання та виконання цільових бюджетних програм; підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних коштів; забезпечення дієвого бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу; дотримання строків складання, розгляду, затвердження, виконання та складання звітів про виконання державного бюджету; зменшення до мінімуму політичних факторів під час бюджетного процесу.

Ураховуючи світовий досвід та необхідність реформування, в Україні розпочалося вдосконалення діючої системи організації влади на місцевому рівні відповідно до загальноприйнятих європейських принципів, закладених у Європейській хартії місцевого самоврядування, за яких органи місцевого самоврядування мають стати головним елементом і суб'єктом процесу децентралізації. Основою нової моделі формування місцевих бюджетів в Україні має стати комплексна бюджетна децентралізація. Тобто бюджетна система країни повинна будуватися таким чином, щоб місцеве самоврядування мало можливість активно впливати на підвідомчі території шляхом передачі її в розпорядження достатніх фінансових ресурсів [7; с. 208].

Таким чином, можна зробити висновок, що загальний стан правового регулювання місцевих бюджетів потребує свого подальшого реформування, тобто необхідно вдосконалювати бюджетне законодавство текстуально для досягнення однозначності та зрозумілості термінології, уникнення суперечностей у різних нормативно-правових актах, а також вдосконалювати законодавство на якісному рівні, використовуючи позитивний досвід у цій сфері економічно сильних та розвинених країн світу з метою найповнішого забезпечення інтересів населення окремих територій та регіонів України.

Список використаної літератури

економічний бюджет дохід фінансування

1. Адаменко І.П. Запровадження європейських стандартів у галузі місцевих фінансів в Україні / І.П. Адаменко // Наукові праці НДФІ. - 2007. - №3 (40). - С. 67-77.

2. Стефанчук Р.О. Зарубіжний досвід формування та функціонування місцевих бюджетів / Р.О. Стефанчук, О.А. Музика-Стефанчук // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2010. - №1. - С.132 - 138.

3. Михайлишин // Збірник наукових праць: Ефективність державного управління. - 2010. - №23. - С.343 - 351.

4. Сунцова О. О. Зарубіжний досвід формування доходів місцевих бюджетів / О. О. Сунцова // Науковий вісник Академії ДПС України. - 2002. - № 2. - С. 115-123.

5. Дробозина Л. А. Финансы : учебник для вузов / под ред. проф. Л. А. Дробозиной. - М. : ЮНИТИ, 2001. - 527 с.

6. Миргородська Л. О. Фінансові системи зарубіжних країн : навч. посібн. / Л. О. Миргородська. - К. : ЦУЛ, 2003. - 240 с.

7. Чернякова Т. М. Інструменти бюджетно-податкового регулювання розвитку регіонів : [монографія] / Т. М. Чернякова. - Луганськ, 2009. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru