Соціально-економічне управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ УПРАВЛІННЯ УМОВАМИ ТА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Спеціальність 08.09.01 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Панченко Ігор Володимирович

Донецьк - 2006

Дисертацією є рукопис.

Дисертацію виконано на кафедрі управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Лук'янченко Наталя Дмитрівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мартякова Олена Володимирівна, Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач відділу проблем економічного регулювання соціальних процесів;

кандидат економічних наук, доцент Керб Лариса Петрівна, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана МОН України, доцент кафедри управління персоналом.

Провідна установа: Одеський державний економічний університет, кафедра управління персоналом і економіки праці.

Захист відбудеться 26 грудня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “24” листопада 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна

АНОТАЦІЯ

Панченко І. В. “Соціально-економічне управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.09.01 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Донецький національний університет Міністерства освіти та науки України, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена розробці теоретичних, методичних та практичних рекомендацій з формування системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промислових підприємствах.

У роботі досліджено теоретичні підходи до визначення поняття “соціально-економічне управління умовами та охороною праці”, узагальнено сучасні методи управління умовами та охороною праці на промислових підприємствах, досліджено нормативно-правове забезпечення управління умовами й охороною праці в Україні, його переваги та недоліки.

Здійснено аналіз факторів та основних чинників виникнення травматизму, аналіз стану умов праці та елементів виробничого ризику на промислових підприємствах, здійснено оцінку соціально-економічної ефективності рекомендацій щодо поліпшення умов праці та підвищення безпеки промислового виробництва.

Обґрунтовано основні напрямки та механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промисловому підприємстві, запропоновані методичні рекомендації щодо забезпечення функціонування системи соціально-економічного управління охороною праці на основі колективного договору.

Основні результати дисертації знайшли застосування в практичній діяльності промислових підприємств Донецької області та у навчальному процесі Донецького національного університету для підготовки бакалаврів економічних спеціальностей.

Ключові слова: умови праці, охорона праці, безпека праці, соціально-економічне управління умовами та охороною праці.

АННОТАЦИЯ

Панченко И.В. “Социально-экономическое управление условиями и охраной труда на промышленном предприятии”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке научно-практических рекомендаций по формированию системы социально-экономического управления условиями и охраной труда на промышленных предприятиях.

В работе исследованы теоретические подходы к определению понятия "социально-экономическое управление условиями и охраной труда", обобщены современные методы управления условиями и охраной труда на промышленных предприятиях, исследовано нормативно-правовое обеспечение управления условиями и охраной труда в Украине, его преимущества и недостатки.

Исследованы основные положения законодательных и нормативно-правовых актов об охране труда, касающиеся вопросов улучшения условий труда, стимулирования мероприятий по охране труда, механизма обеспечения защиты прав и гарантий работников в сфере охраны труда. Выявлены типичные недостатки действующей нормативно-правовой базы охраны труда. На теоретическом уровне разработаны предложения по устранению недостатков и совершенствованию нормативно-правового обеспечения охраны труда.

Осуществлен анализ факторов и основных причин возникновения травматизма, анализ состояния условий труда и элементов производственного риска на промышленных предприятиях. Проанализирована зависимость уровня травматизма от аварий, остановок производства и нарушений правил безопасности.

На основании проведенного социологического исследования выявлены основные причины неудовлетворенности работников положениями коллективно-договорного регулирования охраны труда.

Осуществлена оценка социально-экономической эффективности рекомендаций относительно улучшения условий работы и повышения безопасности промышленного производства.

Обоснованы основные направления и механизм функционирования системы социально-экономического управления условиями и охраной труда на промышленном предприятии, предусматривающий выполнение конкретных управленческих действий, социального, экономического и социально-психологического характера, вырабатываемых на основе анализа факторов, существующих методов управления, мероприятий по охране труда и направленных на комплексное решение проблем в сфере организации охраны труда и улучшения условий труда.

Предложены методические рекомендации относительно обеспечения функционирования системы социально-экономического управления условиями и охраной труда на основе коллективного договора, регулирующие вопросы финансирования целевых расходов на охрану труда, контроля исполнения работниками требований технологических процессов, выполнения работ в соответствии с нормативами безопасности, гигиены труда, производственной санитарии, проведения мониторинга состояния здоровья работников, поощрения работников за активное участие и инициативность при реализации мероприятий по улучшению условий труда.

Основные результаты диссертации нашли применение в практической деятельности промышленных предприятий Донецкой области и в учебном процессе ДонНУ для подготовки бакалавров экономических специальностей.

Ключевые слова: условия труда, охрана труда, безопасность труда, социально-экономическое управление условиями и охраной труда.

SUMMARY

Panchenko I.V. “Social and economic management of conditions and a labor safety at the industrial enterprise”. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Ph.D., the speciality code 08.09.01. - The Demography, Labor Economics, Social Economics and Policy. - Donetsk National University, Donetsk, 2006.

The dissertation is devoted to development of methodical recommendations on formation of system of social and economic management by conditions and a labor safety at the industrial enterprises. In work theoretical approaches to definition of concept "social and economic management of conditions and a labor safety" are investigated, modern methods of management by conditions and a labor safety at the industrial enterprises are generalized, legal maintenance of management with conditions and a labor safety in Ukraine, his advantages and lacks is investigated.

The analysis of factors and principal causes of occurrence of a traumatism, the analysis of a condition of operating conditions and elements of industrial risk at the industrial enterprises is carried out, the estimation of social and economic efficiency of recommendations concerning improvement of operating conditions and increases of safety of industrial production is carried out.

The basic directions and the mechanism of functioning of system of social and economic management by conditions and a labor safety at the industrial enterprise are proved, methodical recommendations concerning maintenance of functioning of system of social and economic management with conditions and a labor safety are offered on the basis of the collective agreement.

The basic results of the dissertation have found application in practical activities of the industrial enterprises of Donetsk area and in educational process Donetsk National University for preparation of bachelors of economic speciality.

Key words: working conditions, a labor safety, safety of work, social and economic management of conditions and labor safety.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний трансформаційний етап розвитку економіки України потребує нестандартних підходів до створення умов праці, максимально сприятливих для людини, та поліпшення стану охорони праці на вітчизняних підприємствах. Сьогодні кожен третій працівник здійснює трудовий процес на місцях зі шкідливими та небезпечними умовами праці. У цій ситуації необхідні ефективні заходи не тільки поточного, але й випереджального характеру щодо нормалізації умов праці, як на рівні держави, так і на рівні окремого підприємства.

У зв'язку з цим великого значення набувають питання вдосконалення системи управління умовами й охороною праці як одного з основних напрямів соціально-економічного розвитку держави. Проблеми подальшого поліпшення умов праці безпосередньо пов'язані з вирішенням завдань раціонального використання трудових ресурсів, підвищення трудової активності людини, оскільки від цього багато в чому залежить зростання продуктивності, задоволеності працею, мотивації працівника.

Різні аспекти поліпшення умов й охорони праці як факторів підвищення ефективності промислового виробництва досліджували у своїх працях такі українські вчені, як О.І.Амоша, Г.Г.Гогіташвілі, В.С.Джигирей, В.Ц.Жидецький, А.М.Кутиркін, Л.П.Керб, Л.М.Логачова, Н.Д.Лук'янченко, О.В.Мартякова, І.М.Миценко, О.Ф.Новикова, К.Н.Ткачук, С.П.Ткачук, Л.В.Шаульська, В.Г.Шульга та інші.

Вагомий внесок у розробку цих проблем внесли також російські економісти: О.М.Гржегоржевський, Н.П.Калініна, В.Г.Макушин, А.І.Рофе, Г.М.Черкасов, А.І. Ширшков та інші. Однак у науковій літературі недостатньо дослідженими залишаються питання розробки комплексного соціально-економічного підходу до управління умовами й охороною праці й недостатньо визначені можливості його використання на промислових підприємствах. Зазначене обумовлює вибір теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: Г-01/24 “Управління зайнятістю й соціальним захистом працівників промислових підприємств”, номер державної реєстрації 0101U005711 (2001-2005 рр.), у рамках якої обґрунтовано методичні підходи до оцінки економічної ефективності управління безпекою праці в промисловому виробництві, сформовані основні принципи комплексної системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промисловому підприємстві.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на основі комплексу теоретичних, методичних і практичних рекомендацій, що забезпечують безпеку праці в промисловому виробництві.

Для досягнення поставленої мети було поставлено і вирішено наступні задачі:

дослідити теоретичні основи управління умовами й охороною праці і їх місце у соціально-економічному розвитку підприємства;

провести оцінку діючих законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці й розробити пропозиції щодо їх удосконалення;

узагальнити сучасні методи управління умовами й охороною праці на промислових підприємствах і визначити основні напрями щодо їх удосконалення;

здійснити аналіз стану умов праці та елементів виробничого ризику на промислових підприємствах;

дослідити фактори, що впливають на аварійність і виробничий травматизм з метою розробки методів оптимізації системи безпечної праці;

розробити напрямки удосконалення управління умовами, охороною праці та безпекою праці в промисловому виробництві;

розробити механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промисловому підприємстві;

обґрунтувати методичні рекомендації щодо забезпечення функціонування системи соціально-економічного управління охороною праці на основі колективного договору.

Об'єктом дослідження є процес управління умовами й охороною праці на промислових підприємствах Донецької області.

Предметом дослідження є фактори, методи і механізм соціально-економічного управління умовами та охороною праці.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи виступають фундаментальні положення економічної теорії, праці провідних вчених-економістів. Інформаційною базою дисертації є законодавчі акти, рішення і постанови Уряду України з питань охорони праці, матеріали державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, Донецької обласної ради профспілок, звітні показники промислових підприємств Донецької області. Для вирішення поставлених у роботі задач було використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи дослідження: комплексного аналізу й синтезу, формальної й діалектичної логіки (при обґрунтуванні поняття “соціально-економічне управління умовами й охороною праці”); узагальнення (при дослідженні сучасних методів управління умовами й охороною праці); порівняльно-економічного аналізу (при вивченні сучасних методів управління умовами й охороною праці на промислових підприємствах); анкетування (при соціально-економічній оцінці умов праці та факторів виробничого ризику); економіко-статистичний (при прогнозуванні економічних наслідків аварійності й травматизму на виробництві); системний підхід (при формуванні ефективної системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в розробці комплексу теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промислових підприємствах.

Конкретні наукові результати, які розкривають особистий внесок автора в розробку досліджуваної проблеми та характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають в наступному:

вперше:

визначено поняття “соціально-економічне управління умовами та охороною праці” як сукупність методів управління, організаційних, технічних, профілактичних заходів з охорони праці, що враховують фактори формування умов праці, елементи виробничого середовища та управлінських дій, спрямованих на досягнення позитивних соціальних та економічних результатів діяльності;

обґрунтовано механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві, який полягає в здійсненні конкретних управлінських дій соціального, економічного, соціально-психологічного характеру, визначених на основі аналізу факторів, існуючих методів управління та заходів з охорони праці, що дозволяє комплексно вирішувати проблеми у сфері організації охорони праці та поліпшення умов праці.

удосконалено:

класифікацію методів управління умовами та охороною праці з доданням в неї заходів з формування психології безпеки у працівників, пропаганди безпечних способів праці, поліпшення змістовності праці, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності виробництва і якості продукції, зниженню травматизму та захворюваності, покращенню соціальних та економічних показників;

теоретико-методичні та прикладні засади колективно-договірного регулювання охорони праці шляхом розробки рекомендацій щодо забезпечення обґрунтованого фінансування цільових витрат на реалізацію заходів з охорони праці, посилення контролю за дотриманням працівниками вимог технологічних процесів, виконанням робіт згідно з нормативами безпеки, гігієни праці, виробничої санітарії, проведення моніторингу стану здоров'я працівників підприємства та заохочення працівників за активну участь та ініціативність у реалізації заходів з поліпшення умов та охорони праці, що сприятиме якісному та своєчасному виконанню керівництвом та профспілками організаційно-технічних, соціально-економічних, нормативно-правових і медико-профілактичних заходів з покращення стану умов та охорони праці.

дістали подальшого розвитку:

структура соціально-економічного управління умовами та охороною праці через чітке виокремлення об'єкту управління у вигляді комплексу заходів з охорони праці та елементів виробничого середовища, формулювання основної мети управлінського впливу та узагальнення факторів формування умов праці;

методика оцінки соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці, організації охорони праці та підвищення безпеки промислового виробництва, за якою до складу економічних витрат на покращення умов та охорони праці пропонується включати показники витрат на інноваційну політику та створення стабільних кадрів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення та пропозиції, викладені в роботі, доведені до рівня конкретних рекомендацій.

Висновки й результати, отримані при вирішенні поставлених задач, спрямовані на забезпечення досягнення кінцевої мети розробки системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці - безпеки праці в промисловому виробництві й впроваджені у ВАТ “Донецький металургійний завод” (довідка №68/05 від 03.04.2005 р.) - методика оцінки соціально-економічної ефективності управління безпекою праці в промисловому виробництві; у ВАТ “ММК ім. Ілліча” (довідка № 89-09/4 від 12.09.2004 р.) - результати соціально-економічної оцінки умов праці й факторів виробничого ризику. Методичні рекомендації щодо забезпечення функціонування системи комплексного управління охороною праці на основі колективного договору використаються в діяльності Донецької обласної ради профспілок (довідка №01-16/616 від 14.11.2005 р.). Матеріали дисертаційної роботи використовуються також у навчальному процесі в Донецькому національному університеті при створенні навчально-методичного комплексу й викладанні дисциплін “Охорона праці”, “Управління умовами праці”, “Організація праці” (довідка № 911/01-27/6.9.0 від 12.09.2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й рекомендації дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах, присвячених проблемам розвитку України і її регіонів: II Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка й соціологія праці, менеджмент персоналу” (м. Донецьк, 2003 р.), Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії й практики” (м. Київ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2006 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 7 робіт загальним обсягом 2,9 д.а., з яких особисто автору належить 2,8 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 7 робіт, загальним обсягом 2,8 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 167 найменувань й 10 додатків. Загальний обсяг дисертації - 162 стор., у тому числі 17 таблиць на 18 сторінках, 16 рисунків на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й задачі дослідження, об'єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи управління умовами та охороною праці і їх роль у соціально-економічному розвитку підприємства” досліджено теоретичні підходи до визначення понять “умови праці” і “охорона праці”, узагальнено сучасні методи управління умовами та охороною праці на промислових підприємствах, досліджено нормативно-правове забезпечення управління умовами й охороною праці в Україні, його переваги та недоліки.

В сучасній науковій літературі немає однозначного трактування понять “охорона праці” і “умови праці”. Більшість вчених-економістів, розглядаючи ці категорії, виходять з того, що вони формуються під впливом факторів технічного, соціального, економічного, правового, психологічного та іншого характеру. Визначаючи їх місце в суспільних процесах, дослідники підкреслюють об'єктивну значущість управління умовами й охороною праці, однак при цьому докладно вивчається вплив управлінських процесів лише на окремі елементи умов і охорони праці. Що стосується чіткого обґрунтування загального поняття “соціально-економічне управління умовами та охороною праці”, то в науковій літературі дослідженню цієї проблеми не приділено належної уваги.

У результаті дослідження теоретичних аспектів даної проблеми та праць провідних вчених-економістів обґрунтовано поняття “соціально-економічне управління умовами та охороною праці” як сукупність методів управління, організаційних, технічних, профілактичних заходів з охорони праці, що враховують фактори формування умов праці, елементи виробничого середовища та управлінських дій, спрямованих на досягнення позитивних соціальних та економічних результатів діяльності. Структуру соціально-економічного управління умовами та охороною праці наведено.

У роботі досліджено сучасні методи управління умовами та охороною праці на всіх стадіях управління, від планування і створення інформаційної бази до стадій прийняття рішень, впровадження методів управління та отримання результатів. У ході дослідження удосконалено класифікацію методів управління і заходів щодо поліпшення умов та охорони праці на промислових підприємствах, яка включає заходи з формування психології безпеки у працівників, пропаганди безпечних способів праці, поліпшення змістовності праці, реалізація яких сприяє підвищенню ефективності виробництва і якості продукції, зниженню травматизму і захворюваності, зменшенню плинності кадрів та іншим позитивним результатам .

З метою оцінки чинного законодавства України в галузі охорони праці досліджено сучасну нормативно-правову базу в зазначеній сфері. Основну увагу було сконцентровано на положеннях законодавчих актів з охорони праці щодо механізму забезпечення захисту прав і гарантій працівників у сфері охорони праці, договірного регулювання охорони праці, стимулювання заходів з охорони праці та поліпшення умов праці. У результаті дослідження було виявлено та обґрунтовано основні недоліки нормативно-правового забезпечення охорони праці, що перешкоджають подальшому розвитку законодавчого регулювання охорони праці в Україні. Незбалансованість прав та гарантій, проголошених законодавством, з умовами їх забезпечення, недостатнє нормативно-правове та методичне забезпечення планування охорони праці, нерозвинена система стимулювання охорони праці, недостатній рівень координації між державним та договірним регулюванням охорони праці є найбільш вагомими недоліками сучасного законодавства в сфері охорони праці, що потребують обов'язкового вирішення шляхом впровадження заходів щодо поліпшення нормативного та методичного забезпечення охорони праці, удосконалення колективно-договірного та державного регулювання охорони праці.

У другому розділі “Характеристика стану умов та охорони праці на промислових підприємствах” здійснено аналіз факторів та основних чинників виникнення травматизму, аналіз стану умов праці та елементів виробничого ризику на промислових підприємствах, здійснено оцінку соціально-економічної ефективності рекомендацій щодо поліпшення умов праці та підвищення безпеки промислового виробництва.

Важливим завданням системи управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві є забезпечення безпеки виробництва та зниження рівня травматизму. При цьому визначальний вплив на підвищення економічної ефективності управління умовами та охороною праці мають зменшення кількості аварій, впровадження безпечних методів праці, скорочення чисельності порушень правил безпеки.

З метою аналізу впливу зазначених факторів на рівень травматизму було досліджено залежність загального (О), тяжкого (Т) та смертельного (С) травматизму від кількості аварій (А), зупинок робіт через порушення правил безпеки (К) та кількості порушень правил безпечного проведення робіт (Н) на основі побудови кореляційної багатофакторної моделі.

У дослідженні були використані дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, матеріали Донецької обласної ради профспілок, звітні показники промислових підприємств Донецької області (табл. 1).

В результаті статистичної обробки даних були побудовані наступні кореляційні залежності:

О = 138.0 + 0.075 ^. А + 0.066 ^. К - 0.027 ^. Н

Т = 13.61 - 0.01 ^. А + 10.005 ^. К - 0.002^.Н

С = А ^{0.105 .} К^{0.004 .} Н^-0.334 + 3.38,

множинні коефіцієнти кореляції: Ro = 0,876; Rт = 0,763; Rс = 0,922; детермінації: До = 0,69; Дт = 0,61; Дс = 0,73.

Перевірка отриманих результатів рівнянь підтвердила їх значимість.

Розрахунки показали, що зі зростанням кількості аварій на одному підприємстві в 1,5 рази загальний травматизм збільшується на 16,4%. При зростанні кількості зупинок в 2 рази збільшується кількість нещасних випадків на 31,2%, травматизм з тяжкими наслідками зростає у 1,28 рази, а зі смертельними наслідками - на 12,1%.

Здійснений статистичний аналіз доводить залежність рівня травматизму від аварій, зупинок та порушень правил безпеки, а отримані результати можуть бути використані в подальшому дослідженні цієї проблеми.

На підприємствах ВАТ “ММК ім. Ілліча” і ВАТ “ДМЗ” було здійснено детальний аналіз стану умов праці, дії елементів виробничого ризику, організації та договірного регулювання охорони праці, а також проведено соціологічне дослідження серед різних категорій працівників.

У результаті аналізу звітних показників та даних соціологічного дослідження було виявлено фактори, що мають найбільший вплив на стан умов праці зазначених підприємств: дія на працівників небезпечних та шкідливих виробничих факторів (зокрема, запиленість, шумність, висока або низька температура, загазованість, небезпечні механізми та інші); недоліки в організації охорони праці; недостатня участь працівників у вирішенні питань управління охороною праці. Крім того, аналіз визначив наявність незадоволеності працівників окремими положеннями колективного договору(рис.3).



Рис. 3. Причини незадоволеності працівників положеннями колективного договору в галузі охорони праці

Основними причинами незадоволеності виявились наступні: невідповідність оплати праці рівню умов праці (30,6%), низький рівень умов праці (11,1%), недостатнє медичне та лікувально-профілактичне забезпечення, незадовільна організація охорони праці в цехах, застаріла техніка недостатня увага керівництва щодо проблем формування сприятливих умов праці.

В цілому 50,2% опитаних лише частково задоволені тим, як регулюються питання формування сприятливих умов праці в основних положеннях договору, а 12,6% - повністю незадоволені. Щодо регулювання охорони праці, то цим аспектом частково задоволені 44,6%, незадоволені - 9,1%.

Для вирішення цих та інших проблем були розроблені науково-практичні рекомендації щодо поліпшення умов праці, організації охорони праці та підвищення безпеки промислового виробництва на основі колективно-договірного регулювання. Поступове впровадження цих рекомендацій здійснювалось у ВАТ “ММК ім. Ілліча” і ВАТ “ДМЗ” у 2004-2005 рр., після чого оцінювалась їх соціально-економічна ефективність (табл.2).

Таблиця 2. Оцінка соціально-економічної ефективності рекомендацій щодо поліпшення умов праці, організації охорони праці та підвищення безпеки промислового виробництва ВАТ “ММК ім. Ілліча” і ВАТ “ДМЗ” (тис. грн.(випадків) на 1 млн.т. продукції)

№	Показники	2003 (до впровадження рекомендацій)	2004 (під час впровадження рекомендацій)	2005 (після впровадження рекомендацій)
1.	Кількість нещасних випадків на виробництві у т.ч. зі смертельними наслідками	48 4	46 3	45 3
2.	Витрати на заходи з охорони праці (Зоп) і техніку безпеки (Зтб)	65,4	36,8	32,8
3.	Витрати на відшкодування збитку потерпілим від нещасних випадків (Пнв)	148,0	115,3	99,4
4.	Кількість аварій	2,58	1,53	0,82
5.	Збитки від аварій на виробництві (Па)	163,08	107,4	101,1
6.	Витрати на інноваційну політику (Зіп)	80,65	115,29	122,93
7.	Витрати на запобігання профзахворювань (Зпз)	49,98	15,24	8,29
8.	Витрати на відшкодування збитку по профзахворюваннях (Ппз)	124,51	118,6	84,4
9.	Кількість знов виявлених профзахворювань	203	196	181
10.	Витрати на підготовку кадрів (Зпк)	8,26	49,94	64,75
11.	Витрати на природоохоронні заходи (Зпоз)	8,22	12,26	18,34
12.	Збитки від впливу несприятливих виробничих обставин (Пвс)	495,1	445,16	399,1
13.	Витрати на створення стабільних кадрів (Зск)	53,36	80,49	126,85
14.	Витрати на соціальне страхування (Зсс)	8,23	15,42	18,91

У ході дослідження було здійснено оцінку соціально-економічної ефективності рекомендацій щодо поліпшення умов праці, організації охорони праці та підвищення безпеки промислового виробництва, яка полягала у порівнянні суми середньозважених річних економічних втрат (Пср) від нещасних випадків (Пнв), професійних захворювань (Ппз), впливу несприятливого виробничого середовища (Пвс), виробничих аварій (Па) з витратами на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці (Зср): витрати на охорону праці (Зоп), техніку безпеки (Зтб), інноваційну політику (Зіп), профілактику захворювань (Зпз), підготовку кадрів (Зпк), природоохоронні заходи (Зпоз), створення стабільних кадрів (Зск), соціальне страхування (Зсс)). Розрахунки показали, що під час впровадження рекомендацій (у 2004 р.) середньозважені річні економічні втрати знизились на 15,5% (або 144,23 тис.грн.) у порівнянні з 2003р., а у 2005 р. - на 26,51% (або 246,69 тис.грн.) у порівнянні з 2003р. У той же час витрати на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці зросли у 2004р. на 18,73% (або 51,34 тис. грн.) в порівнянні з 2003 р., а у 2005р. - на 43,33% (або 118,77 тис. грн.) у порівнянні з 2003 р. Розрахунки показали, що зниження рівня середньозважених економічних втрат від зазначених причин (ДП) більше за зростання рівня витрат на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці (ДЗ):

ДП₂₀₀₄ = Пср₂₀₀₄ - Пср₂₀₀₃ = 144,23 > 51,34 = Зср₂₀₀₄ - Зср₂₀₀₃ = ДЗ₂₀₀₄

ДП₂₀₀₅ = Пср₂₀₀₅ - Пср₂₀₀₃ = 246,69 > 118,77 = Зср₂₀₀₅ - Зср₂₀₀₃ = ДЗ₂₀₀₅

Пср - середньозважені річні економічні втрати (тис. грн. на 1 млн. т. продукції) = Пнв + Ппз + Пвс + Па.

Зср - середньозважені річні економічні витрати на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці (тис. грн. на 1 млн. т. продукції) = Зоп + Зтб + Зіп + Зпз + Зпк + Зпоз + Зск + Зсс.

Отримані результати свідчать про ефективність запропонованих дій та економічну обґрунтованість витрат на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці.

У третьому розділі “Формування системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці” обґрунтовано основні напрямки та механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промисловому підприємстві, запропоновано методичні рекомендації щодо забезпечення функціонування системи соціально-економічного управління охороною праці на основі колективного договору.

Управління умовами та охороною праці є важливим завданням керівництва, вирішення якого потребує системного підходу. Лише комплексне застосування правових, організаційних, економічних, соціальних та інших методів може зробити управління максимально ефективним. Саме на цьому засновано принципи функціонування ефективної системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві.

Дослідження теоретичних підходів до визначення поняття “соціально-економічне управління умовами та охороною праці” та аналіз його практичного застосування дозволили обґрунтувати основні напрямки та механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві.

До основних напрямків функціонування зазначеної системи можна віднести:

підвищення економічної відповідальності власників підприємств за шкоду, що заподіяна здоров'ю працюючих несприятливими умовами праці;

управління витратами, пов'язаними з умовами праці, дозволяє вирішувати проблеми фінансування заходів з охорони праці на підприємствах;

стимулювання посилення діяльності та зацікавленості у поліпшенні умов праці;

створення і забезпечення системи соціальних пільг і гарантій, впровадження соціальних і соціально-психологічних методів управління та заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.

На основі визначених напрямків, існуючих заходів та методів управління, аналізу факторів було вироблено механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві (рис.4).

Зазначений механізм дозволяє комплексно підійти до вирішення існуючих проблем в сфері охорони праці та поліпшення умов праці і спрямований на отримання позитивних соціально-економічних результатів.

З метою поліпшення умов праці, організації та регулювання охорони праці в роботі було розроблено конкретні методичні рекомендації щодо забезпечення функціонування системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці на основі колективного договору. Розроблені рекомендації мають науково-практичне значення, а їх соціально-економічну ефективність було доведено під час впровадження (у 2004-2005 рр.) на підприємствах ВАТ “ММК ім. Ілліча” і ВАТ “ДМЗ”.

Зазначені рекомендації було представлено у вигляді проектної частини умовного колективного договору, що стосується управління охороною праці та поліпшення умов праці. Зокрема, визначено пріоритетні напрямки роботи керівництва, які обов'язково повинні бути відображені в основних положеннях колективного договору. Основним з цих напрямків повинно стати забезпечення функціонування ефективної системи управління умовами та охороною праці, для чого потрібно:

вчасно розробляти, переглядати і затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти з охороні праці, інформувати про це працівників;

здійснювати постійний контроль за дотриманням працівниками вимог технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, технікою та устаткуванням, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт згідно з нормативними актами з охорони праці;

здійснювати постійний контроль за дотриманням працівниками вимог технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, технікою та устаткуванням, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт згідно з нормативними актами з охорони праці;

виконувати у встановлений термін комплексні заходи, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій і пожеж та ін.;

забезпечувати фінансування цільових витрат на реалізацію комплексних заходів щодо охорони праці в розмірі не менше ніж 0,6% від суми реалізованої продукції, робіт, послуг;

проводити, відповідно до затвердженого графіка, атестацію робочих місць в структурних підрозділах, за її результатами розробляти і впроваджувати організаційно-технічні заходи щодо поліпшення умов праці, а також визначати переліки пільгового пенсійного забезпечення та прав працівників на одержання відповідних пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і тяжких умовах праці;

створити банк даних про стан здоров'я працівників підприємства;

заохочувати працівників підприємства за активну участь та ініціативність у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці.

Окрім зазначених дій керівництва, були визначені обов'язки профспілкового комітету та трудового колективу. Згідно з розробленими рекомендаціями, профспілковий комітет обов'язково повинен: здійснювати суспільний контроль: за дотриманням законодавства з охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, сприятливих виробничих і санітарно-побутових умов, за станом виробничого середовища, забезпеченням працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту, за цільовим використанням засобів підприємства на охорону праці. У випадку виявлення порушень комітет повинен вимагати їх негайного усунення. Профспілковий комітет також повинен брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків, аварій і профзахворювань на виробництві; проведенні атестації робочих місць, за її результатам вносити пропозиції щодо поліпшення умов праці, медичного обслуговування, оздоровлення працівників і надання їм відповідних пільг і гарантій; розробці комплексних заходів, локальних нормативно-правових актів, положень й інструкцій з питань охорони праці, забезпечувати їх соціальну спрямованість. В свою чергу, працівники повинні знати і неухильно дотримуватись вимог, правил, норм та інструкцій з безпечного виконання робіт, правил технічної експлуатації, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, нормативно-правових актів з охорони праці, робочих і посадових інструкцій, а також обов'язків з охороні праці, які передбачені Положенням про систему управління охороною праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку й колективним договором.

управління охорона праця промисловий

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження було вирішено важливу наукову задачу розробки й обґрунтування методологічних підходів до формування ефективної системи соціально-економічного управління умовами й охороною праці на промислових підприємствах і зроблено наступні висновки:

1. Встановлено, що теоретичні основи управління умовами та охороною праці потребують удосконалення. Запропоновано визначення категорії “соціально-економічне управління умовами та охороною праці” як сукупності методів управління, організаційних, технічних, профілактичних заходів з охорони праці, що враховують фактори формування умов праці, елементи виробничого середовища та управлінських дій, спрямованих на досягнення позитивних соціальних та економічних результатів. На відміну від існуючих, надане визначення враховує соціальні та психологічні аспекти поведінки людини у виробничій сфері та передбачає використання відповідних важелів управлінського впливу.

2. Нормативно-правове забезпечення управління умовами та охороною праці в Україні оцінюється високо. Але здебільшого не спрацьовують механізми його реалізації та не спостерігається безпосередньої залежності між якістю законодавчого забезпечення та реальним станом в системі охорони праці. Тому в дисертації запропоновано комплекс напрямків щодо удосконалення механізму захисту прав і дотриманням гарантій працюючих щодо безпечних умов праці, що буде сприяти підвищенню дієвості державного регулювання охорони праці.

3. Структурні зміни в економіці, технічна модернізація підприємств, впровадження новітніх моделей організації праці обумовлюють потребу відповідного оновлення системи управління умовами та охороною праці. В роботі обгрунтовано комплекс заходів щодо забезпечення сприятливих і безпечних умов праці, які відповідають принципу відповідності прогресивним змінам матеріальних факторів виробництва і якості продукції, збереженню здоров'я працівників.

4. Комплексний аналіз стану умов і охорони праці, проведений на рівні регіону та промислових підпрємств з використанням статистичних та соціологічних даних показав, що Донецька область має кризовий стан в даній сфері, про що свідчать такі індикатори і тенденції: поширення небезпечних умов праці, високі показники виробничого травматизму, професіної та професійно-обумовленої захворюваності, аварійність та порушення правил безпеки. Негативну тенденцію до збільшення мають зумовлені даними явищами збитки економічного і соціального характеру. В цілому це доводить низьку ефективність чинної системи управління умовами та охороною праці.

5. З метою обґрунтування напрямків удосконалення системи управління умовами та охороною праці в дисертації уточнено фактори та проаналізовано причини виникнення специфічних випадків травматизму. Економіко-статистичний факторний аналіз показав, що більшість травмонебезпечних ситуацій виникає як наслідок порушень у роботі устаткування, у разі миттєвої зупинки технологічного процесу та через недотримання правил безпеки. В роботі визначено ступінь впливу кожного із факторів на рівень виробничого травматизму.

6. Дослідження теоретичних концепцій управління та аналіз стану умов та охорони праці стали підставою для висновку про те, що пріоритетними напрямками соціально-економічного управління умовами та охороною праці в сучасних умовах повинні бути підвищення економічної відповідальності власників підприємств за шкоду, що заподіяна здоров'ю працюючих несприятливими умовами праці; управління витратами, пов'язаними з умовами праці, що дозволяє вирішувати проблеми фінансування заходів з охорони праці на підприємствах; стимулювання посилення діяльності та зацікавленості працівників у поліпшенні умов праці; створення і забезпечення системи соціальних пільг і гарантій, впровадження соціальних і соціально-психологічних методів, заходів щодо управління умовами й охороною праці.

7. Визначені напрямки, існуючі заходи та методи управління, аналіз факторів, які дозволили розробити механізм функціонування системи соціально-економічного управління умовами та охороною праці на промисловому підприємстві. Зазначений механізм базується на сполученні різноспрямованих методів управління, розширенні їх переліку, враховує чинники зовнішнього середовища та внутрішньої сфери виробництва, втілює комплексний підхід до вирішення існуючих проблем в сфері охорони праці та поліпшення умов праці і спрямований на отримання позитивних соціально-економічних результатів.

8. Доведено, що важлива причина неефективності чинної системи управління умовами та охороною праці полягає в невисокому рівні розвиненості інструментів договірного регулювання соціально-трудових відносин. Узагальнення результатів аналізу та соціологічних спостережень стало підставою для систематизації основних проблем колективно-договірного регулювання питань охорони праці: низька активність профспілкових діячів у забезпеченні захисту трудових прав, обумовлена їх матеріальною та адміністративною залежністю від роботодавця; неефективність механізму відповідальності роботодавця (адміністрації підприємства) за невиконання положень колективного договору; у змісті колективних договорів дуже обмежено представлено права працівників на безоплатні медичні огляди, належне санітарно-побутове забезпечення тощо. Розроблено методичні рекомендації із забезпечення функціонування системи комплексного управління охороною праці на основі колективного договору, виконання яких сприятиме контролю реалізації якісного й своєчасного виконання заходів організаційно-технічного, соціально-економічного, нормативно-правового й медико-профілактичного характеру.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Панченко И.В. Социально-экономические аспекты охраны труда на угольных предприятиях // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала Т.4. ч.2 / НАН Украины. ИЭП. - Донецк, 2003. - С.345-350 (0,4 д.а.).

2. Панченко И.В. Создание безопасных условий как фактор повышения мотивации труда // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. Т.1., ч.1. - Хмельницький, 2003, № 4. - С.146-148 (0,4д.а.).

3. Панченко И.В., Ларичева Н.В. Международное сотрудничество в сфере управления условиями труда в угольной промышленности // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. трудов. Ч.2. / ДонНУ. - Донецк, 2005. - С.753-757 (0,5 д.а./0,4д.а.).

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано завдання та етапи формування ефективної системи управління умовами та охороною праці.

4. Панченко И.В. Современные аспекты формирования системы управления охраной труда на предприятии // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. Т.2. / КНЕУ - Київ, 2005. - С. 205-210 (0,4 д.а.).

5. Панченко И.В. Формирование мотивации персонала к безопасному труду в современных условиях // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Т.2. - Хмельницький, 2005, № 3. - С. 224-227 (0,4 д.а.).

6. Панченко И.В. Организация эффективного социально-экономического управления условиями и охраной труда на современном предприятии // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие Т.3 / НАН Украины. ИЭП. - Донецк, 2006. - С. 270-276 (0,4 д.а.).

7. Панченко И.В. Формы социального партнерства в сфере управления охраной труда за рубежом и их применение в Украине // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. Т.1. - Донецьк, 2006, № 1. - С. 313-317 (0,4 д.а.).

Размещено на Allbest.ru

...