Загальні засади соціально-економічного розвитку
Економічні потреби та інтереси. Сутність і основні структурні елементи відповідних систем, їх класифікація та різновиди. Власність як економічна категорія, принципи та підходи до її вивчення. Типи, форми та види власності, її правове регулювання.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.12.2015 |
| Размер файла | 352,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальні засади соціально-економічного розвитку
1. Економічна система, її сутність та основні структурні елементи
Економічна система, її сутність та основні структурні елементи. Система як загальнонаукове поняття - це сукупність взаємопов'язаних і розміщених у належному порядку елементів певного цілісного утворення.
Кожній системі притаманні такі властивості: цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух та загальна мета.
Економіка будь-якої країни функціонує як багатовимірна система, що складається з великої кількості різних взаємопов'язаних та взаємозалежних компонентів, які розвиваються відповідно до спільних для всієї системи законів.
В економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної системи, а саме:
- як сукупності відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;
- як сукупності людей, об'єднаних спільними економічними інтересами;
- як історично визначеного способу виробництва;
- як особливим чином упорядкованої системи зв'язків між виробниками та споживачами матеріальних і нематеріальних благ;
- як сукупності всіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм, тощо.
З нашого погляду, найзагальнішим є таке визначення економічної системи.
Економічна система - це сукупність взаємопов'язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства, яка має загальну мету.
Відомий американський економіст П. Самуельсон визначає будь-яку економічну систему, незалежно від її соціально-економічної форми, як таку, що має відповідати на три запитання: Що? Як? Для кого? (рис.).
Найважливіші ознаки економічної системи
Важливою характеристикою економічної системи є визначення її структурних елементів. Економічна система складається з трьох основних ланок: продуктивних сил, економічних відносин і механізму господарювання (рис.).
економічний власність потреба
Основні структурні елементи економічної системи
Продуктивні сили - це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей. В процесі історичного розвитку продуктивні сили як в цілому, так і окремі їх елементи, постійно оновлюються, збагачуються і перебувають у діалектичній єдності, кількісній і якісній функціональній залежності.
Продуктивні сили становлять матеріально-речовий зміст економічної системи, є найважливішим показником і критерієм досягнутого нею рівня науково-технічного прогресу і продуктивності суспільної праці.
Економічні (виробничі) відносини - це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.
Система економічних (виробничих) відносин складається з: техніко-економічних, організаційно-економічних, соціально-економічних відносин.
Система економічних відносин
Техніко-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і виробляють необхідні життєві блага. Техніко-економічні відносини відображають технологію і є матеріально-речовим змістом суспільного виробництва.
Організаційно-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці, кооперування, концентрація та комбінування виробництва.
Соціально-економічні відносини - насамперед це відносини власності в економічному значенні цього поняття. Відносини власності визначають головне в економічній системі - спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. Крім того, відносини власності зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її соціальну структуру, систему влади.
Таким чином, соціально-економічні відносини, основою яких є певна форма власності, займають визначальне місце у структурі економічних відносин та в економічній системі взагалі, виконуючи в ній системоутворюючу функцію.
Господарський механізм є структурним елементом економічної системи, що складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб'єктів на основі використання економічних законів ринку, державних економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.
Найважливіша функція господарського механізму - забезпечення процесу відтворення та ефективного розвитку суспільного виробництва на основі динамічної рівноваги між виробництвом та споживанням, попитом і пропозицією.
2. Класифікація економічних систем
Типи економічних систем. Людству відомі різні економічні системи, які сформувалися в процесі тривалого історичного розвитку, їх можна класифікувати за відповідними критеріями. Найпоширенішою в економічній науці є класифікація економічних систем за двома ознаками:
- за формою власності на засоби виробництва;
- за способом управління господарською діяльністю.
На основі цих ознак розрізняють такі типи економічних систем: традиційну, ринкову, командно-адміністративну, змішану.
Типи економічних систем
Традиційна економіка. Традиційна економічна система панувала в минулому, і зараз деякі її риси властиві слаборозвинутим країнам. Вона характеризується багатоукладністю економіки, збереженням натурально-общинних форм господарювання, відсталою технікою, широким застосуванням ручної праці, нерозвиненою інфраструктурою, найпростішими формами організації праці і виробництва, бідністю населення. На соціально-економічні процеси значний вплив справляють освячені століттями традиції та звичаї, релігійні та культові цінності, кастовий і соціальний поділ населення. У сучасних умовах країни з традиційною економікою потерпають від засилля іноземного капіталу і надмірно активного перерозподілу національного доходу державою.
Економічна система вільного капіталізму. Ринкова економічна система (економіка капіталізму вільної конкуренції) характеризується пануванням приватної власності на економічні ресурси, передбачає функціонування великої кількості діючих виробників і покупців товарів, свободу вибору підприємницької діяльності, особисту свободу всіх економічних суб'єктів, однаковий доступ їх до ресурсів, науково-технічних досягнень, інформації. У такій системі поведінка кожного економічного суб'єкта мотивується його особистими інтересами. Кожний з них прагне отримати максимальний дохід на основі індивідуального прийняття рішень. Але кожний економічний суб'єкт здатний реалізувати свій приватний інтерес лише в тому випадку, якщо він одночасно є носієм і суспільного інтересу. На ринку здійснюється таке поєднання приватного інтересу із суспільним, яке Адам Сміт проголосив принципом «невидимої руки» ринку. Це означає, що кожний індивід, який реалізує свій приватний інтерес через виробництво і продаж товарів на ринку, не усвідомлює того, що одночасно працює і на задоволення суспільного інтересу. Всі макро - та мікроекономічні процеси (розподіл ресурсів, ціноутворення, створення доходів тощо) регулюються ринковим механізмом на основі вільної конкуренції. Конкуренція тут є основною рушійною силою розвитку економіки.
Втручання держави в економічні процеси мінімальне і виважене. Роль держави обмежується лише захистом приватної власності та встановленням сприятливого правового поля для вільного функціонування ринку. Усі економічні рішення приймаються ринковими суб'єктами самостійно на свій страх і ризик.
Ринкова економіка вільної конкуренції проіснувала приблизно до першої третини XX ст.
Командно-адміністративна система. Командно-адміністративна система - це неринкова економіка, яка базується на пануванні державної власності, одержавленні та монополізації народного господарства, жорсткому, централізованому директивному плануванні виробництва і розподілі ресурсів, відсутності реальних товарно-грошових відносин, конкуренції і вільного ціноутворення. Їй притаманні висока затратність виробництва, несприйнятливість до НТП, зрівняльний розподіл результатів виробництва, відсутність матеріальних стимулів до ефективної праці» хронічний дефіцит (особливо товарів народного споживання) тощо. Усе це ознаки недостатньої життєздатності командної системи, які закономірно призвели її до кризи, а потім і розпаду.
Командна економіка існувала у колишньому Радянському Союзі та соціалістичних країнах Східної Європи й Азії.
Система змішаної економіки. Змішана економічна система є адекватною формою функціонування сучасних розвинутих країн світу і характеризується такими рисами:
- різноманітністю (плюралізмом) форм власності й рівноправним функціонуванням різних господарюючих суб'єктів (приватних, колективних, державних);
- високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої ринкової інфраструктури суспільства;
- оптимальним поєднанням ринкового механізму з державними методами регулюванням економіки, які органічно переплітаються і доповнюють один одного;
- орієнтацією на посилення соціальної спрямованості розвитку економіки. Збільшуються затрати на освіту, медичне обслуговування, створюються державні й приватні фонди соціального страхування та соціального забезпечення населення тощо.
Перехідні економічні системи, їх зміст та основні риси. У процесі свого розвитку будь-яка система проходить декілька стадій: становлення, зрілість, занепад старої системи і зародження елементів нової.
Стадія становлення означає низхідний рух старої системи та висхідний рух нової системи.
Трансформаційна економіка є особливим станом еволюційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-економічних форм. Загальні закономірності трансформаційних перетворень представлено на рисунку.
Загальні закономірності трансформаційних перетворень
Перехідні (трансформаційні) економічні системи - це складне явище. В історії розвитку практично кожного соціуму настають періоди, коли стара економічна система функціонує за низхідною (занепадає), а в її просторі зароджуються елементи нової системи з тенденцією до самоорганізації та висхідного розвитку.
Перехідні економіки можна класифікувати за аспектами цивілізаційного і формаційного процесів.
Аспект цивілізаційного процесу:
- від неоліту до бронзового віку;
- від бронзового до залізного віку;
- від залізного до передіндустріального віку;
- від передіндустріального до індустріального віку;
- від індустріального до постіндустріального (інформаційного) віку.
Аспект формаційного процесу:
- від первісного до рабовласницького ладу;
- від рабовласництва до феодалізму;
- від феодалізму до капіталізму;
- від капіталізму до соціалізму;
- від соціалізму до капіталізму (для постсоціалістичних країн тощо).
У межах кожної цивілізації та кожної суспільно-економічної формації є перехідні стани від однієї стадії розвитку до іншої.
Зміст перехідної економіки - формування нових елементів та системоутворення їх, яке дає можливість зайняти новому панівне місце в ієрархи підсистем та системи як цілого.
Характерні риси перехідної економіки (рис.):
Риси перехідної економіки
1. Нестійкість перехідної економіки пояснюється тим, що на відміну від стабільної економічної системи, в якій зміни стосуються переважно механізму функціонування системи, в перехідних системах змінюється сам механізм розвитку. Останнє порушує її стійкість, оскільки спричиняє розбалансованість попередньої системи.
2. Невизначеність як риса перехідної економіки пояснюється, насамперед, здатністю елементів системи до самоорганізації. Суб'єкти економіки ставлять перед собою мету - побудувати економічну систему певного типу і розробляють механізми та засоби досягнення мети, але зазвичай теоретично сформульована і практично реалізована мета не співпадає повністю. По-перше, тому що завжди в процесі становлення виникають непередбачувані заздалегідь моменти. По-друге, з причини здатності системи до самоорганізації, що сама по собі передбачає багатоваріантність розвитку.
3. Багатоваріантність самоорганізації системи, різноманітність устремлінь, цілей, бажань стосовно майбутнього суспільного устрою зумовлюють альтернативний характер розвитку перехідних економік. Устремління щодо трансформації старої системи можуть бути успішними (реалізована мета близька до поставленої) і безуспішними (система повертається в модифікованому вигляді до попереднього стану або ж гине).
4. Перехід до нової економічної системи - це співіснування і боротьба старого й нового. Становлення нової системи породжує відповідні нові економічні форми. Наприклад, грошова рента в умовах феодалізму або індикативне планування та державне регулювання в умовах капіталізму.
5. Суперечності перехідних економік є суперечностями розвитку, а не функціонування. Це суперечності між старим та новим у надрах самої економічної системи; між економікою і політикою, між економікою та ідеологією; політикою та ідеологією; між соціальними верствами, що традиційно склалися, і тими, що зароджуються, тощо.
Загострення цих суперечностей часто супроводжується бажаннями та закликами повернутися до попереднього стану (фізіократи, соціалісти-утопісти, сучасні ультраліві).
6. Історичність перехідної економіки зумовлена характером умов переходу, природними, економічними, регіональними, політичними, ідеологічними та соціальними особливостями країн, які формують специфіку моделей переходу.
Формування інституційних та економічних умов переходу до нової системи господарювання.
Обмеження прямого державного втручання в економіку трансформаційного типу означає не послаблення ролі держави в економічному житті, а докорінну зміну цієї ролі.
Головні напрями впливу держави на формування інституційних та економічних умов формування ринкової економіки:
1. Законодавче забезпечення трансформаційних перетворень встановлює «правила гри» у ринковій та перехідній економіці і є регулятором ринку. Законодавство про власність, підприємницьку діяльність, антимонопольне законодавство, трудове, про соціальний захист, природоохранне, про регулювання зовнішньоекономічної діяльності, податкового кодекс тощо.
Господарське законодавство перехідного періоду покликане забезпечити формування конкурентного середовища, сприяючи:
- виникненню нових підприємств, спрощенню їхньої реєстрації;
- формуванню конкурентних ринків у процесі приватизації державних підприємств та вільного доступу іноземних підприємців до національного ринку;
- забороні монополістичних об'єднань, змов, заохоченню та захисту конкуренції.
Законодавство про власність покликане забезпечити рівність усіх форм власності та форм господарювання перед законом, не надаючи переваг і пріоритетного розвитку державній формі.
Законодавство про підприємницьку діяльність має гарантувати повну економічну свободу вибору сфери господарської діяльності, планування, виробництва, реалізації товарів та послуг, ціноутворення, формування фінансових ресурсів, зовнішньоекономічних зв'язків тощо.
Антимонопольне законодавство має запобігати створенню нових монополій, унеможливлювати зговори, відкриті й таємні угоди про розподіл ринків збуту, встановлення монопольних цін; регламентувати державне регулювання природних монополій тощо.
Податкове законодавство має виконувати не тільки фіскальну, а й регулюючу та стимулюючу функції.
Трудове законодавство покликане забезпечити проведення ефективної політики зайнятості.
Законодавство про соціальний захист населення має стимулювати ділову активність усіх верств населення, соціально захищати його найвразливіші прошарки.
Природоохоронне законодавство через запровадження економічних санкцій, жорстких заборонних та карних засобів для порушників природоохоронних законів має спонукати і стимулювати дбайливе ставлення до охорони довкілля.
Законодавство у сфері зовнішньоекономічної діяльності в перехідний період покликане, з одного боку, захищати інтереси вітчизняного виробника на період адаптації його до роботи в умовах міжнародної конкуренції, з іншого - забезпечувати лібералізацію експортно-імпортних операцій з метою захисту інтересів споживача. Критерієм доцільності встановлення і зняття експортно-імпортних та валютних обмежень має стати ступінь захищеності національних економічних інтересів з урахуванням суперечливого характеру поточних і довгострокових цілей.
2. Забезпечення інституційних змін у підприємництві (рис.).
Основні напрями забезпечення інституційних змін у перехідній економіці
3. Подолання автаркії та забезпечення відкритості економіки.
4. Адаптація соціальної політики до умов перехідної економіки.
Економіка, що трансформується з адміністративно-командної в ринкову, характеризується для значної частки країн ригідністю, віртуальністю та бартеризацією.
Підсумовуючи слід зазначити, що трансформаційні процеси в розвитку економічних систем характеризуються суперечливістю, нестійкістю, невизначеністю та наявністю перехідних, часто спотворених, економічних форм.
Ці особливості перехідних систем зумовлюють як складнощі теоретичного осмислення їх, так і труднощі в управлінні насамперед ініційованими трансформаційними процесами.
Криза та розпад командно-адміністративної системи і необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин. Криза адміністративно-командної системи стала проявом загострення суперечностей, породжених та нагромаджених нею, які система виявилася не здатною вирішити.
Головна суперечність - суперечність між проголошеними та реалізованими цілями.
Форми вияву головної суперечності:
- між вивільненням трудящих від поневолення (експлуатації) з боку капіталу і поневоленням їх державою;
- між проголошеною метою побудови суспільства всезагального добробуту і сформованою економікою тотального дефіциту, який є не лише наслідком, а й передумовою відтворення бюрократичної системи адміністративного соціалізму;
- між проголошеною метою побудови суспільства, де, всі блага «поллються повним потоком» і здійсниться великий принцип: «від кожного - за здібностями, кожному - за потребами» і деформованою структурою економіки, зорієнтованою на виробництво заради виробництва;
- між проголошеною метою високопродуктивного виробництва (трудящі працюють на себе й на суспільство в цілому) і спадною ефективністю реального виробництва через відсутність конкуренції і тотальне панування державної монополії;
- між проголошеною метою побудови суспільства, заснованого на самоуправлінні (самоуправління як антипод державного управління), і реальною системою управління у формі диктатури держави, яка виявляється через диктатуру пролетаріату, диктатуру партії та ін.
Причини глибокої кризи командно-адміністративної системи не вичерпуються тільки нагромадженими нею внутрішньо притаманними їй суперечностями. Вони пояснюються існуючою структурою влади та запроваджуваною нею політикою. Значною мірою ця криза зумовлена об'єктивними законами нерівномірності та циклічності економічного розвитку.
Концепції різноманітності форм переходу різних країн до ринкової економіки:
· Градуалімстський перехімд до римнкової економміки - система заходів економічної політики, результатом яких є поступова заміна директивних механізмів керування національною економікою ринковими.
Концепція градуалізму передбачає проведення реформ повільно і послідовно, крок за кроком. Двигуном ринкових перетворень ця теорія вважає державу. Остання, керуючись довгострокової стратегічної програми реформ, повинна замінювати командну економіку ринковою. Градуалістський підхід передбачає пом'якшення економічних і соціальних наслідків реформ, прагне уникнути різкого зниження життєвого рівня населення. Це перехід не революційного, а еволюційного характеру.
· Шомкова терапімя - це комплекс радикальних економічних реформ, що направлені на «лікування» економіки держави, вивод її з економічної кризи. До таких реформ відносяться:
o Лібералізація цін
o Скорочення грошової маси
o Приватизація збиткових державних підприємств.
«Шокова терапія» - це шлях переходу до змішаної економіки, що з певною мірою послідовності був застосований в країнах Східної Європи, а у класичному вигляді - в Польщі.
Вибір шокового варіанту зазвичай є вимушеним. Він пов'язаний з необхідністю подолання вкрай важкого фінансового стану, що дістався в спадщину від командно-адміністративної системи, а також гострого товарного дефіциту, викликаного усіма структурними диспропорціями. Концепція «шокової терапії» дозволяє провести зміни хоч і болісно, але швидко. Швидке досягнення тієї стадії реформ, коли зміни незворотні, - перевага цієї теорії порівняно з градуализмом.
Основні напрямки формування сучасних ринкових відносин. Головні завдання перехідного періоду від адміністративно-командної до соціально орієнтованої ринкової системи такі:
· реформування відносин власності;
· роздержавлення (обмеження втручання держави в економічне життя суспільства аж до повного вилучення, відмова від прямого управління держави економікою, створення умов для зростання кількості господарюючих суб'єктів);
· приватизація (перехід у приватну власність значної частки державної власності);
· демонополізація (створення і захист конкурентного середовища, подолання державної та недержавної монополії);
· лібералізація, яка набуває двох форм - внутрішньоекономічної (усунення державного контролю за цінами на переважну більшість товарів та послуг, запровадження свободи торгівлі юридичних та фізичних осіб і підпорядкування діяльності товаровиробника умовам ринку) і зовнішньоекономічної (розширення доступу в країну іноземних інвестицій; роздержавлення зовнішньоекономічних зв'язків і зняття протекціоністських обмежень на експорт; зняття обмежень на імпорт; конвертованість національної валюти тощо);
· макроекономічна стабілізація (мінімізація дефіциту державного бюджету, припинення надлишкової грошової емісії та пільгового кредитування, що спричиняють інфляцію);
· формування ринкової інфраструктури - це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це - біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торгівельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері;
· соціальний захист найвразливіших верств населення.
Головні напрями впливу держави на формування інституційних та економічних умов формування ринкової економіки - див. стор. 8
Формування державного і ринкового механізмів регулювання економіки. Кожен тип економічної системи має свій механізм регулювання економічних процесів.
Так, регулятором ринкової економіки є ринковий механізм; адміністративно-командної системи - планово-державний; ринкової економіки змішаного типу - змішана система регулювання.
Ринковий механізм - спосіб (форма) організації та функціонування відносин між суб'єктами господарювання, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції. Переваги та недоліки функціонування ринкового механізму представлено в таблиці.
Переваги та недоліки ринкового механізму
Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) - це жорстко централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану (табл.).
Переваги та недоліки планово-державного механізму
Залежність ефективності економіки від державного втручання показано на рис., де точка відображає стан, коли регулювання економіки здійснюється тільки ринковими регуляторами, без державного втручання; точка - ринкові регулятори не діють, управління здійснюється тільки державою; точка - оптимальне поєднання ринкових і державних регуляторів, яке забезпечує максимальну економічну ефективність (точка ).
Залежність ефективності економіки від державного втручання
Змішане управління національною економікою - система управління, яка базується на плюралізмі (різноманітності) форм власності та органічно поєднує переваги ринкових і державних регуляторів.
Характерні риси змішаної системи управління:
· основним регулятором економічних процесів виступає ринковий механізм. Державне регулювання економіки доповнює ринкові важелі;
· система поєднує гнучкість ринкового саморегулювання, що забезпечує високу економічну ефективність виробництва, можливість задоволення численних і швидкоплинних особистих потреб і стійкість державного управління, необхідного для задоволення соціальних потреб суспільства;
· забезпечується реалізація вищих макроекономічних цілей: макроекономічна ефективність і конкурентноздатність, соціальна справедливість, стабільне економічне зростання.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Власність як основа економічного ладу суспільства. Сутність економічної системи, її структура та класифікація. Типи та форми власності, їх еволюція. Закон відповідності економічних відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил. Способи виробництва.
презентация [102,5 K], добавлен 24.09.2015Економічні потреби суспільства: сутність і класифікація. Технологічний спосіб виробництва. Роль НТП в розвитку технологічного способу виробництва. Економічна система й економічний лад суспільства. Сучасні соціально-економічні системи та їх еволюція.
контрольная работа [37,6 K], добавлен 08.12.2010Власність як економічна категорія, теорія прав власності. Форми, місце та роль власності в економіці України, особливості становлення та основні тенденції розвитку відносин власності. Економічні, юридичні, політичні та інші суспільні відносини власності.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 13.11.2010Сутність продуктивних сил та їх структурні елементи. Загальна характеристика технологічних способів виробництва, історія їх виникнення й розвитку. Особливості системи виробничих відносин суспільства. Власність як економічне явище, її значення та форми.
реферат [22,8 K], добавлен 30.11.2010Зміст економічної потреби. Соціально-економічні відносини і принципи розподілу благ. Різноманітність потреб та їхня класифікація за різними критеріями. Корисність продукту та її види. Закон зростання потреб. Прояви економічних суперечностей в Україні.
презентация [186,9 K], добавлен 24.09.2015Історичні етапи розвитку економічної думки. Економічні закони, принципи та категорії. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Сутність та типи економічних систем. Форми організації суспільного виробництва. Грошовий обіг та його закони.
курс лекций [197,0 K], добавлен 10.11.2010У процесі тривалого історичного розвитку людства сформувались чотири основні типи економічної власності: суспільна; приватна; колективна; державна. Суб'єкти та об'єкти даних форм власності. Розкриття понять "власність", "володіння", "користування".
реферат [23,4 K], добавлен 06.05.2010Право власності, її форми і типи та зв’язок між ними. Суспільні відносини, що виникають у зв'язку і з приводу привласнення матеріальних благ. Види та функціонування підприємств, залежно від форм власності. Новітні тенденції у розвитку відносин власності.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 10.09.2012Суть та складові елементи економічної системи. Класифікація економічних систем за типом власності. Характеристики економічних систем та їх функцій. Особливості становлення економічної системи в Україні. Економічна політика України на сучасному етапі.
курсовая работа [78,9 K], добавлен 17.03.2012Сутність поняття та історичні аспекти розвитку приватної власності, її основні види: індивідуально-трудова, партнерська та корпоративна. Світова практика реформування приватної власності. Перспективи та пріоритети приватизаційних процесів в Україні.
курсовая работа [458,5 K], добавлен 20.12.2014Сутність, еволюція та основні структурні елементи економічної системи. Механізм її функціонування і розвитку. Методи управління як способи впливу на працівників і трудові колективи в цілому для досягнення цілей фірми, їх види та змістова характеристика.
контрольная работа [16,7 K], добавлен 11.07.2010Етапи процесу реформування української економіки. Приватизація як процес перетворення державної власності в інші правові форми. Напрямки трансформації відносин власності у країнах з ринковою економікою. Наслідки роздержавлення і приватизації власності.
реферат [190,2 K], добавлен 08.09.2010Сутність держави та її еволюція. Державна власність. Підприємництво в державному секторі. Суспільні блага і послуги. Сутність та структура економічних функцій держави. Економічна політика держави. Основні моделі державного регулювання економіки.
книга [62,9 K], добавлен 14.07.2008Система економічних законів, їх суть і класифікація. Основні фактори суспільного виробництва: сутність і співвідношення. Виробничі ресурси, їх обмеженість. Економічні інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку. Еволюція грошей.
шпаргалка [22,9 K], добавлен 17.06.2007Загальні умови переходу економіки України до соціального ринкового господарства. Сучасні соціально-економічні проблеми, шляхи та методи їх вирішення. Класифікація об’єктів державного сектора. Розвиток реформування державної власності в Україні.
реферат [22,4 K], добавлен 28.03.2012Зміст економічної системи та її структурні елементи. Рівні економічної системи та їхні основні суб’єкти. Відносини власності як елемент економічної системи. Новітні тенденції у розвитку відносин власності.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 10.04.2007Ставлення до власності в історичні часи та її вагомий вплив на предмети виробничого призначення. Поняття, типи, форми і види власності у системі економічних відносин. Способи привласнення благ та методи господарювання, як багатоманітність форм власності.
курсовая работа [96,0 K], добавлен 18.09.2014Сутність і особливості об’єктів інтелектуальної власності як результату творчої діяльності. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Здійснення експертизи заявок на промислові об'єкти. Визначення раціональної форми комерціалізації.
контрольная работа [719,7 K], добавлен 19.04.2014Дослідження сутності власності - закріплення права контролю економічних ресурсів та життєвих благ за економічними суб’єктами. Приватна і колективна власність: аспекти взаємодії. Роль, призначення і використання державної власності як виду колективної.
курсовая работа [106,3 K], добавлен 29.03.2011Поняття економічного циклу, його сутність і особливості, класифікація та різновиди. Теорія циклів К. Маркса. Пояснення коливань на базі змін сукупної пропозиції. Основні заходи антикризової політики. Сутність інфляції, її причини та шляхи подолання.
лекция [22,2 K], добавлен 27.01.2009
