Проблеми ціноутворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Постановка завдань ціноутворення

2. Сертифікат походження у зовнішньоекономічній діяльності

3. Розрахунково-аналітичне завдання

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність. Функціонування суб'єктів господарювання у ринковому середовищі вимагає перегляду принципів та підходів до ведення господарської діяльності. Особливої уваги заслуговують питання довгострокового розвитку підприємств, в основі якого лежить зростання компаній та розширення сфер впливу за рахунок отриманих прибутків. Базисом ефективного ведення господарської діяльності є механізми ринкового ціноутворення, які, в свою чергу, визначають рівень доходів суб'єктів ринку. Ціноутворення є ключовою проблемою управління підприємством. Воно лежить в основі прийняття управлінських рішень щодо стратегій та перспектив функціонування суб'єкта в економічному середовищі, спрямування діяльності на найбільш перспективні напрямки.

Основною метою роботи є оволодіння знаннями про принципи формування цін, механізми, методи, закономірності ціноутворення.

Головними завданнями роботи є:

- вивчення теоретичних основ ціноутворення;

- формування вмінь використання методів ціноутворення

- вивчення механізму формування цін;

- вивчення основних концептуальних підходів встановлення цін в сучасних умовах господарювання;

- набуття навичок застосування інструментарію для формування ціни.

1. Постановка завдань ціноутворення

Ціна - єдиний елемент маркетингу, який приносить дохід, решта його складові збільшують витрати компанії. Крім того, ціна - один з найбільш гнучких, легко змінюваних його елементів на відміну від характеристик продукту і зобов'язань, пов'язаних з каналами розподілу. В умовах ринку ціноутворення вельми складний процес і, звичайно, базується не тільки на рекомендаціях маркетингу. Але вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення цін на нові або вже випущені товари або послуги для збільшення обсягів продажів, підвищення виробництва і зміцнення ринкових позицій підприємства є функцією маркетингу. Разом з тим ціноутворення і цінова конкуренція - проблема номер один маркетингу.

Передусім фірма має вирішити, яких саме цілей вона прагне досягнути за допомогою конкретного товару. Якщо вибір цільового ринку і ринкове позиціонування ретельно продумані, тоді підхід до формування комплексу маркетингу, включаючи і проблему ціни, досить ясний. Чим ясніше уявлення про те, що маєш на меті, тим легше встановлювати ціну. Цілей цінової політики - значна кількість, проте найбільш поширені такі:

1. Забезпечення виживання (існування фірми на ринках) стає основною метою фірми в тих випадках, коли на ринку занадто багато виробників і панує гостра конкуренція або різко змінюються потреби клієнтів. Виживання важливіше, ніж прибуток. Доти, доки знижені ціни покривають витрати, фірми, які потрапили у скрутне становище, можуть ще деякий час продовжувати діяльність. Тобто в даному випадку підприємство призначає на свою продукцію мінімально прийнятні для нього ціни;

2. Максимізація поточного прибутку. Багато підприємців хотіли б встановити на свій товар ціну, яка забезпечить їм отримання максимального прибутку. Для цього визначають можливий попит і попередні витрати за кожним варіантом цін. Із альтернативних варіантів обирається той, що дає в короткостроковому періоді підприємству найбільший прибуток. При реалізації даної мети (цілі) орієнтуються на короткострокове очікування прибутку і не враховується довгострокова перспектива. Поточні фінансові показники для фірми важливіші, ніж довготривалі;

3. Максимальне розширення обороту. Ціну, що спрямована на максимізацію обороту, застосовують, якщо продукт виробляється корпоративно і важко визначити всю структуру і функції витрат. Саме тут важливо оцінити попит. Реалізувати цю мету можна шляхом встановлення відсотка комісійних від обсягу збуту;

4. Оптимальне розширення збуту. Вважається, що оптимальне розширення обсягу збуту призводить до зниження витрат на одиницю продукції та до збільшення прибутку. Відповідно до можливостей ринку встановлюють якомога нижчу ціну, що називається ціновою політикою наступу на ринок. Фірми знижують ціни на свою продукцію до мінімально допустимого рівня, підвищуючи тим самим частку свого ринку, домагаючись зниження витрат одиниці товару, і на цій основі можуть і далі знижувати ціни. Проте така політика веде до успіху тільки якщо чутливість ринку до цін велика, якщо є реальне зменшення витрат виробництва і збуту і якщо зниження цін відсуне конкурентів у бік;

5. Оптимальне збільшення збуту з міркування, що компанія, якій належить найбільша частка ринку, буде мати найнижчі витрати і найвищі довготривалі прибутки. Домагаючись лідерства за показниками частки ринку, вона йде на максимально можливе зниження цін;

6. "Зняття вершків" завдяки встановленню високих цін. Фірма встановлює на кожне своє виробниче нововведення максимально можливу ціну завдяки порівняльним перевагам новинки. Коли збут за даною ціною скорочується, фірма знижує ціну, залучаючи до себе наступний прошарок клієнтів;

7. Лідерство у якості. Фірма, яка здатна закріпити за собою таку репутацію, встановлює високу ціну, щоб покрити витрати на досягнення високої якості і проведення дорогих науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Такі цілі цінової політики співіснують між собою, не завжди збігаючись. їх досягнення взаємодіє у часі.

2. Сертифікат походження у зовнішньоекономічній діяльності

При перетині кордону, визначенні режиму митного оформлення керуються сертифікатом походження товарів, оскільки якщо вантажну митну декларацію подають без повного комплекту документів, необхідних для митного оформлення товарів, митний орган має право не прийняти її для оформлення. ціна прибуток ринковий

Сертифікат про походження товару--це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий органом держави-експортера, уповноваженим відповідно до національного законодавства. Він є підставою для надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності преференції та пільг щодо сплати митних зборів у межах режиму найбільшого сприяння або іншого правового режиму. Подають його митним органам під час митного оформлення товару. Відомості про сертифікат походження товару зазначають у графі 44 ВМД "Додаткова інформація/подані документи", в розділі 6 (6.6 - сертифікати про походження товару).

Найпоширенішими формами сертифікатів походження товарів є:

- сертифікат походження товарів форми А;

- сертифікат походження товарів форми СТ-1;

- сертифікат походження на товари з Європейського Співтовариства;

- сертифікат форми EUR. 1;

- сертифікат форми EUR.2;

- сертифікат походження (експортний документ) форми ESCS;

- сертифікат походження товарів форми APR.

Країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.

Повністю виробленими в цій країні вважаються наступні товари:

- корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;

- рослинна продукція, вирощена на її ґрунті;

- живі тварини, вирощені в ній;

- продукція, одержана в ній від живих тварин;

- вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;

- продукція морського промислу, видобута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

- вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

- товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної в попередніх пунктах.

Товари вважатимуться підданими достатній переробці або обробці в цій країні, якщо:

- декларовані товари класифікуються в іншій тарифній позиції, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;

- у вартості декларованих товарів частка доданої вартості становить не менше 50%.

Достатньою переробкою не визнають технологічні операції:

- щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;

- підготовка товарів для продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та переупакування);

- прості складальні операції;

- змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Розглянемо конкретніше кожен вид сертифікату походження товарів із наведеного вище переліку.

Сертифікат походження товарів форми А. Декларація-сертифікат про походження товару за формою А, прийнятою в межах Загальної системи преференції, засвідчує походження товару в країні, що розвивається, на яку поширюється тарифний преференційний режим. Сертифікати цієї форми оформлюються на товари українського походження, до яких в країнах Європейського Співтовариства застосовується преференційний тариф.

Обов'язок подавати сертифікат покладений на особу, що переміщує відповідні товари. Надають його митним органам разом з митною декларацією та іншими документами, необхідними для митного оформлення товару, в надрукованому вигляді, без виправлень, російською або англійською мовою. У разі потреби митні органи можуть вимагати перекласти сертифікат на національну мову відповідної країни. Якщо його втрачено, до митного органу можна подати офіційно засвідчений дублікат (копію). Термін дії сертифіката становить 12 місяців від дня його видачі.

Розбіжність між фактично поставленою кількістю товару і зазначеною в сертифікаті не повинна перевищувати 5 %.

Під час митного оформлення невеликих партій товарів (з митною вартістю, еквівалентною не більше 5000 доларів США) не треба подавати сертифікат. Експортер може декларувати країну походження товару в рахунку-фактурі або інших товаросупровідних документах. Виняток становлять випадки виникнення обґрунтованих сумнівів стосовно достовірності заявлених відомостей про походження товару (в такій ситуації митний орган має право вимагати сертифікат про походження товару).

Тарифні преференції відносно товарів, які походять з країн, що розвиваються, надають лише за умови безпосередньої закупівлі таких товарів у цих країнах і прямої поставки їх у країну, що надає тарифні преференції.

Товар розглядається як безпосередньо закуплений, якщо імпортер придбав його в особи, зареєстрованої у встановленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності в країні, що розвивається і на яку поширюється тарифний преференційний режим.

Прямою поставкою вважають поставку товарів, транспортованих з країни, що розвивається і на яку поширюється тарифний преференційний режим, в країну, що надала тарифні преференції без провезення через територію іншої держави. Правилу прямої поставки відповідають також товари, що транспортують через територію однієї чи кількох країн внаслідок географічних, транспортних, технічних або економічних причин, за умови, що вони перебувають під митним контролем у країнах транзиту, в тому числі у разі тимчасового складування на їхній території. Під це правило підпадають товари, закуплені імпортером на виставках або ярмарках, якщо їх:

- було поставлено з території країни, що розвивається і на яку поширюється тарифний преференційний режим, на територію країни проведення виставки або ярмарку та залишено під митним контролем під час їх проведення;

- з моменту відправлення на виставку або ярмарок не використовували з будь-якою іншою метою, крім демонстраційної;

- ввозять у країну, що надала тарифні преференції, втому самому стані, в якому вони були поставлені на виставку або ярмарок, без урахування змін стану товарів внаслідок природного зносу або убутку за нормальних умов транспортування та зберігання.

У разі виникнення обґрунтованих сумнівів стосовно належного оформлення сертифіката або відомостей, що містяться в ньому, а також стосовно відомостей про походження товару, митні або інші компетентні органи країни, що надає тарифні преференції, можуть звернутися до компетентних національних органів, які завірили сертифікат, у країнах, що розвиваються, з проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості.

Товар з країни, що розвивається, не вважають таким, що походить з цієї країни, доти, доки не буде надано належно оформлений сертифікат про походження товару. Тарифні преференції для такого товару надають лише після отримання задовільної відповіді компетентних наці ональних органів країни, на яку поширюється тарифний преференційний режим.

Сертифікат походження форми А видає на українські товари Торгово-промислова палата України та її регіональні відділення. Отримуючи сертифікат, замовник сплачує послуги за його видачу (на цей час 80,75 гривень без урахування ПДВ).

Сертифікат походження товарів форми СТ-1. Сертифікат форми СТ-1 застосовують під час здійснення торговельних операцій з країнами СНД.

Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди 2 необхідно надати митним органам країни ввезення сертифікат про походження товару форми СТ-1 або декларацію про походження товару. Декларація про походження товару є заявою про країну походження товару, зробленою виробником, продавцем або особою, що переміщує товари, в комерційному рахунку або іншому документі на товар.

Сертифікат про походження товару форми СТ-1 оформляють, як правило, на кожну окрему поставку товару, що її здійснюють одним або кількома транспортними засобами одному і тому самому вантажоодержувачеві від одного і того самого вантажовідправника.

У разі експорту товарів з держав--учасниць Угоди 2 такий сертифікат вилає уповноважений орган відповідно до національного законодавства держави-експортера. Його оформляють на спеціальному захищеному бланку формату А 4 (210 х 297 мм), виготовленому друкарським способом. Термін його дії становить 12 місяців від дня видачі.

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити: 1) письмову заяву експортера про країну походження товару; 2) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності. Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

3. Розрахунково-аналітичне завдання

Задача 1.

Визначити:

1) роздрібну ціну виробу за умови, що він постачається в роздрібну мережу через двох посередників (торгово-закупівельні організації);

2) прибуток промислового підприємства від реалізації виробу за вільними відпускними цінами;

3) структуру вільної роздрібної ціни.

Відомі такі дані:

Виробнича собівартість продукції - 10 грн., адміністративні витрати - 1,2 грн., витрати на збут - 7,4 грн., інші витрати - 5,4 грн., вільна відпускна ціна (з ПДВ) - 42 грн., постачальницько-збутова націнка - 25%, торгова націнка -30% від ціни закупівлі.

Розв'язання

1) Ціна закупівлі(Цз):

Цз = (42*1,25)*1,25 = 65,63 (грн.)

2) Роздрібна ціна виробу за умови, що він постачається в роздрібну мережу через двох посередників (Цр):

Цр = 65,63*1,3 = 85,32 (грн.)

3) Відпускна ціна без ПДВ (Цв.в.без ПДВ):

Цв.в.без ПДВ = 42- (42*0,1667) = 42-7 = 35 (грн.)

4) Прибуток промислового підприємства від реалізації виробу за вільними відпускними цінами(Пр):

Пр = 35- (10+1,2+7,4+5,4) = 35-24 = 11 (грн.)

5) Структура роздрібної ціни (питома вага кожного елементу):

- Повна собівартість:

24/85,32 *100% = 28,13 %

- Прибуток:

11/ 85,32 *100% = 12,89%

- ПДВ:

(42*0,1667)/ 85,32 *100% = 8,2%

- Постачальницько-збутова націнка:

(42*0,25)/ 85,32 *100% = 12,31%

- Торгова націнка:

(65,63 *0,3)/ 85,32 *100% = 23,08%

Висновок: роздрібна ціну виробу за умови, що він постачається в роздрібну мережу через двох посередників складе 85,32 грн., прибуток промислового підприємства від реалізації виробу за вільними відпускними цінами складе 11 грн./од., структура роздрібної ціни матиме такий вигляд: повна собівартість - 28,13%, прибуток - 12,89%, ПДВ - 8,2%, постачальницько-збутова націнка - 12,31%, торгова націнка - 23,08%.

Задача 2.

Собівартість ювелірного виробу становить 2200 грн., а прибуток підприємства виробника - 40% від собівартості. Ювелірний виріб надходить у роздрібну мережу без посередника. Торгова націнка - 14% від відпускної ціни. Визначити роздрібну ціну ювелірного виробу, а також питому вагу кожного елементу в роздрібній ціні.

Розв'язання

1) Розрахуємо вільну відпускну ціну ювелірного виробу(Цв.в.):

Цв.в. = 2200*1,4 = 3080 (грн.)

2) Вільна відпускна ціна ювелірного виробу з ПДВ:

Цв.в. з ПДВ = 3080 + (3080*0,1667) = 3593,44 (грн.)

3) Роздрібна ціна ювелірного виробу(Цр):

Цр = 3593,44*1,14 = 4096,52 (грн.)

4) Знайдемо питому вагу кожного елементу в роздрібній ціні:

- Собівартість:

2200/4096,52 *100% = 53,70 %

- Прибуток:

(2200*0,4)/ 4096,52 *100% = 21,48%

- ПДВ:

(3080 *0,1667)/ 4096,52 *100% = 12,53%

- Торгова націнка:

(3080*0,14)/ 4096,52 *100% = 10,53%

Висновок: роздрібна ціну виробу складе 4096,52 грн., структура роздрібної ціни матиме такий вигляд: повна собівартість - 53,70 %, прибуток - 21,48%, ПДВ - 12,53%, торгова націнка - 10,53%.

Задача 3.

Роздрібна ціна пляшки пива 0,5 л - 11,60 грн. Пиво надходить в магазин безпосередньо від підприємства-виробника, прибуток якого становить 30% від собівартості. Торгова націнка - 25% від вільної відпускної ціни. Ставка акцизного збору 27 коп./л.

Визначити собівартість і прибуток підприємства-виробника, а також питому вагу кожного елементу в роздрібній ціні (собівартість, прибуток, акциз, ПДВ і торгова націнку).

Розв'язання

1) Ставка акцизного збору за 0,5 л пива(Акц):

Акц=0,27/2=0,135 (грн.)

2) Вільна відпускна ціна пляшки (Цв.в.):

Цв.в.=11,60*(1-0,25) = 8,70 (грн.)

3) Відпускна ціна без ПДВ (Цв.в.без ПДВ):

Цв.в.без ПДВ = 8,70 - (8,70 *0,1667) = 7,25 (грн.)

4) Вільна відпускна ціна без акцизу:

Цв.в.без акц = 7,25 - 0,135= 7,12 (грн.)

5) Розраховуємо собівартість 1 пляшки(Сб), виходячи з рівняння:

Cб+0,3Сб=7,12;

Сб=7,12/1,3;

Сб=5,48 (грн.)

6) Розрахуємо прибуток на 1 пляшку (Пр):

Пр=5,48*0,3= 1,64 (грн.)

7) Знайдемо питому вагу кожного елементу в роздрібній ціні:

- Собівартість:

5,48/11,60 *100% = 47,24%

- Прибуток:

1,64/11,60*100% = 14,14%

- Акциз:

0,135/11,60*100% = 1,16%

- ПДВ:

(8,70 *0,1667)/ 11,60*100% = 12,50%

- Торгова націнка:

(8,70*0,25)/11,60*100% = 18,75%

Висновок: собівартість однієї пляшки для підприємства-виробника становитиме 5,48 грн., а прибуток з неї - 1,64 грн. Структура роздрібної ціни матиме такий вигляд: собівартість - 47,24%, прибуток - 14,14%, акциз - 1,16%, ПДВ - 12,50%, торгова націнка - 18,75%.

Задача 4.

Продукція постачається на експорт. Визначте ціну FOB і CIF. Нижче наведені умовні дані:

- вартість товару - 1100 грн.;

- доставка в порт відправлення - 11 грн.;

- вартість вантажно-розвантажувальних робіт із доставкою товару вздовж борту судна - 12 грн.;

- вартість доставки на борт судна - 1,5 грн.;

- фрахт до порту призначення - 15 грн.;

- вартість вантажно-розвантажувальних робіт в країні-імпортері - 12,5 грн.;

- доставка на склад покупця - 1,5 грн.;

- страхування вантажу - 12 грн.

Розв'язання

1. Визначаємо ціну FOB:

Ц FOB = 1100+11+12= 1123 (грн.)

2. Визначаємо ціну CIF:

ЦCIF = 1100+1,5+15+12,5+12=1141 (грн.)

Висновок: ціна FOB становить 1123 грн, а ціна CIF - 1141 грн.

Задача 5.

Підприємство щорічно випускає 90 тис. виробів і реалізує їх за ціною 50 грн. за штуку. Змінні витрати на одиницю продукції становлять 20 грн. Визначити беззбиткову зміну обсягу реалізації за умови зниження ціни на 10 %.

Розв'язання

1. Визначимо беззбиткову зміну обсягу реалізації за умови зниження ціни на 10 %:

- у відсотках:

-5/(45-20)=-5/25= -20%

- у натуральному виразі:

20%*90000/100 = 18000 (шт.)

Висновок: беззбиткова зміна обсягу реалізації за умови зниження ціни на 10 % складає 18 тис од. виробів.

Висновки

Отже, сьогодні, коли ситуація на ринках продукції постійно змінюється, потрібно розглядати ціноутворення як процес, на який впливає ряд факторів. За таких умов стає неможливим використовувати один метод ціноутворення і приділяти увагу одному чи кільком факторам. Тому потрібно об'єднати різні методи ціноутворення і враховувати фактори впливу з метою отримання обґрунтованої, конкурентоспроможної ціни на продукцію, яка допоможе підприємству розвиватись. Ці методи повинні враховувати:

1) вплив витрат на ціноутворення і за допомогою сукупності заходів з економії витрат стимулювати зниження їх рівня;

2) вплив конкурентів;

3) вплив держави;

4) вплив споживачів;

5) вплив інших факторів.

Фінансове положення підприємств і на сьогоднішній день далеке від стабільного, існує цілий ряд труднощів як із забезпеченням виробництва, так і з перебудовою і впровадженням нових технологій. Ринок диктує необхідність розробки нових методологічних підходів до ціноутворення на підприємстві і вимагає комплексного підходу до вирішення цієї проблеми.

Список використаних джерел

1. Безкоровайна С.В. Дослідження підходів до формування ціни на підприємстві. Актуальні проблеми мікроекономіки/ Вісник Рівненського державного технічного університету 2003р. - №2(20). - с.49-52.

2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент./ 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. с.68-73.

3. Маргасюк Д.В. Проблеми ціноутворення в умовах економічної кризи/ Буковинська державна фінансова академія/ Чернівці. 2012p. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт журналу Zinet.info/ Режим доступу: http://nauka.zinet.info/3/margasiuk.php

4. Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка / К.: "Центр учбової літератури", 2009р. - с. 247-249 .

5. Савчук О.О. Теоретичні засади ціноутворення (c. 179 - 182) . [Електорний ресурс] / Офіційний сайт журналу "Бизнес.информ" / Режим доступу: http://www.business-inform.net/main/

6. Шкварчук Л.О. Ціноутворення / Підручник. - К.: Кондор, 2006р. - с 143-146.

Размещено на Allbest.ru

...