Стратегічний аналіз галузі машинобудування України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічний аналіз галузі машинобудування України

Вступ

Одним із пріоритетних видів промислової діяльності є машинобудування - ключова ланка економіки, від стану і рівня розвитку якої залежить промисловий потенціал країни, її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, а також рівень соціального розвитку. Тому набуває актуальності необхідність постійного стратегічного контролю за станом і розвитком машинобудування та його галузей.

Машинобудівний комплекс охоплює два десятки спеціалізованих галузей. До нього належить практично всі галузі машинобудування (крім годинникової).

Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу.

Випускаючи знаряддя праці для різних галузей народного господарства, машинобудування реалізує досягнення науково-технічного прогресу і забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

Конкурентоспроможна машинобудівна галузь є запорукою ефективної економіки будь-якої держави. Саме машинобудівний комплекс забезпечує технічну озброєність, механізацію, автоматизацію виробництва, а тому і в значній мірі впливає на промисловий потенціал країни, її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

Роль і місце машинобудування в народногосподарському комплексі

Машинобудування - важлива галузь промисловості розвинутих країн світу. Воно значною мірою визначає не лише галузеву структуру промисловості, а й її розміщення. Рівень розвитку машинобудування є одним з основних показників економічного, і насамперед промислового розвитку країни[2].

Велике значення машинобудування в народногосподарському комплексі визначається тим, що воно виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва (робочі машини і апарати, верстати, технологічне і силове устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, технічні засоби автоматики тощо), так і для галузей, які виробляють предмети споживання (машини для сільського господарства, технологічне устаткування для легкої і харчової промисловості і т. п.), а також самі предмети споживання (легкові автомобілі, побутову техніку, телевізори, радіоприймачі, відеотехніку, годинники тощо). Крім того, машинобудування виробляє різноманітне устаткування для будівництва, транспорту, зв'язку, торгівлі, спецобладнання для невиробничих галузей, а також продукцію оборонного призначення[3].

Машинобудування України як потужний сектор промисловості об'єднує близько 11тис підприємств з виробництва різноманітних машин і устаткування, приладів і апаратури, тощо. У машинобудуванні зосереджено понад 15% вартості основних засобів і майже 6% оборотних активів вітчизняної промисловості та понад 22% кількості найманих працівників. Від рівня розвитку машинобудування залежать темпи та масштаби впровадження науково-технічних досягнень в галузях - споживачах машинобудівної продукції[1].

Машинобудівний комплекс України охоплює понад 20 спеціалізованих галузей, тобто практично всі галузі машинобудування. Залежно від того, на який ринок орієнтована продукція, що випускається підприємствами машинобудівного комплексу, їх умовно можна об'єднати в 5 груп (табл.1).

Таблиця 1 Групування галузей машинобудівного комплексу України[3]

В структурі українського машинобудування помітно переважає частка підприємств автомобілебудування (табл. 2).

Таблиця 2 Структура цивільних галузей машинобудування України у 2012 р., %[4]

Таблиця 5 Обсяги виробництва основних видів машинобудівної продукції у 2005-2012 рр.[4]

Номенклатура вітчизняної продукції машинобудівної промисловості (табл. 5) свідчить про високу здатність до виробництва широкого асортименту товарів як споживчого, так і промислового призначення.

Рис. 1. Динаміка зовнішньої торгівлі України продукцією машинобудівної промисловості, млрд дол. США[4]

Аналіз показників зовнішньої торгівлі України у 2005-2012 рр. свідчить, що зростання експортної орієнтованості вітчизняного машинобудування супроводжувалося одночасним збільшенням залежності української економіки від імпорту машинобудівної продукції. Так, протягом 2005-2012 рр. частка імпорту продукції машинобудівної промисловості у загальній структурі товарного імпорту України становила у середньому за період 26,7 %, у 2012 р. - 26,5 %. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі зросло у 1,7 разу (з - 5,4 млрд дол. США у 2005 р. до - 9,1 млрд дол. США у 2012 р.). Імпорт за вказаний період збільшився у 2,2 разу (з 10,1 млрд дол. США у 2005 р. до 22,4 млрд дол. США у 2012 р.), а експорт - у 2,9 разу (з 4,6 млрд дол. США у 2005 р. до 13,3 млрд дол. США у 2012 р.)(рис. 1).

Провідні українські підприємства машинобудування

За версією журналу Forbes до списку 200 найбільших компаній України в 2012 році входило п'ятнадцять підприємств машинобудівної галузі. Компанії списку проранжовані журналом за розміром виручки за 2011 рік. В той же час туди не включено фінансові компанії та підприємства, які більш ніж на 90% належать державі[4].

Загальна виручка п'ятнадцяти найбільших українських машинобудівних компаній з приватним капіталом склала у 2011 році 46,5 млрд. грн. Їх частка в сукупній виручці списку Forbes складає 4,2%. Для порівняння - третина сукупної виручки найбільших вітчизняних компаній зароблена в гірничо-металургійному секторі. На другому місці - рітейлери (десята частина виручки). Третій - аграрний сектор з 7% сукупної виручки.

Найбільше машинобудівне підприємство списку - "Азовмаш". Він перебуває на 24-му місці у списку Forbes(табл. 6).

Таблиця 6 Найбільші українські машинобудівні компанії у 2011 році[4]

SWOT-аналіз галузі машинобудування України

SWOT-аналіз потенціалу розвитку машинобудування України є зручним інструментом структурного опису стратегічних характеристик ринкового середовища і галузі машинобудування.

Оцінка сильних (Strenght) і слабких (Weakness) властивостей галузі стосовно можливостей(Opportunities) і погроз (Threats) зовнішнього ринкового середовища дає можливість визначити стратегічні перспективи галузі та можливі шляхи їх реалізації (табл. 7).

Таблиця 7 SWOT-аналіз галузі машинобудування України

За результатами SWOT-аналізу галузі побудована матриця рекомендацій (Рис. 2). машинобудування інвестиційний економічний

Отже, в таких умовах вітчизняним машинобудівним підприємствам доводиться важко. Втім, ситуація далеко не критична. Наявний технологічний потенціал ряду підприємств цілком достатній для успішної роботи. Машинобудівні підприємства зараз обирають шлях спеціалізації на виготовленні певних видів обладнання. Вітчизняне машинобудування може скласти ефективну конкуренцію іноземним підприємствам як за ціною, так і за якістю. Крім того, багато вітчизняних виробників діють на умовах субпідряду у іноземних компаній. Провідні європейські виробники охоче розміщують замовлення на виготовлення певного обладнання (як правило, енерго- і трудомісткого) на українських машинобудівних підприємствах. Що стосується подальших перспектив машинобудування, то вони досить туманні. Для зміни ситуації вітчизняним підприємствам необхідно провести корінну реконструкцію своїх виробничих потужностей. Це дозволить випускати високотехнологічні вироби і в кілька разів збільшити власну продуктивність праці при їх виготовленні[5].

Висновки

На сьогоднішній день машинобудування розглядається як найбільший комплекс, від діяльності якого залежить конкурентоспроможність товарів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Конкурентоспроможна машинобудівна галузь є запорукою ефективної економіки будь-якої держави. Саме машинобудівний комплекс забезпечує технічну озброєність, механізацію, автоматизацію виробництва, а тому і в значній мірі впливає на промисловий потенціал країни, її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

Підводячи підсумок всьому вище написаному, можна відзначити: за роки розвитку економіки України машинобудівна галузь пережила тривалу руйнівну кризу з великими втратами виробничого та кадрового потенціалу з дворазовим скороченням частки продукції машинобудування в виробництві України, знижена активність інноваційно-інвестиційної діяльності.

В незалежності від масштабів кризи розвиток галузі неможливо без вкладення значних інвестицій. В теперішній час даний знос обладнання складає близько 70 %. При нестачі фінансових ресурсів досить повільно вирішуються проблеми відновлення виробничого потенціалу галузі. Керівництву держави повинно докласти значні зусилля для стимулювання інвестиційної діяльності машинобудівної промисловості та розвитку науки держави.

Пріоритетними напрямками розвитку галузі повинні стати: подолання науково-технологічного відставання від індустріально розвинених країн, підвищення рівня наукових розробок в галузі машинобудування, зростання інноваційної активності підприємств, створення умов для збільшення обсягів випуску високотехнологічної продукції.

Список використаних джерел

1. Барташевська Ю.М. Розвиток машинобудування України: стан, проблеми, перспективи / Ю.М. Барташевська // Європейський вектор економічного розвитку. - 2010. - №1. - С.19-25.

2. Ілляшенко, С.М. Управління інноваційним розвитком промислових підприємств [Текст] : моногр. / С.М. Ілляшенко, О.А. Біловодська. - Суми: Університетська книга, 2010. - 281 c.

3. Інноваційні програми машинобудівних підприємств: креативні рішення і моделі їх трансферного забезпечення [Текст] : моногр. / О. Є. Кузьмін С.В. Князь, Л.Й. Гнилянська, Д.К. Зінкевич. - Львів: Видавництво "СПОЛОМ", 2010. - 345 с.

4. Коржов, Є. О. Управління інноваційною активністю машинобудівних підприємств [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 /Коржов Євген Олександрович. - Київ: НТУУ "Київський політехнічний інститут", 2013. - 22 с.

5. Федоренко, В.Г. Інвестиційно-інноваційний розвиток промисловості України [Текст] : монографія / В.Г. Федоренко, С.В. Палиця; М-во праці та соц. політики України, Ін-т підготовки кадрів Держ. Служби зайнятості України. - К. : ІПК ДСЗУ, 2009. - 332 с.

Размещено на Allbest.ru