Темпи стійкого економічного зростання підприємства

Прогнозування фінансових потреб підприємства при нарощуванні його економічного потенціалу. Аналіз беззбитковості і ризику діяльності підприємства. Критичний обсяг продажу. Визначення додаткових джерел фінансування для розширення діяльності підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2015
Размер файла 724,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Визначення темпів стійкого економічного зростання підприємства
  • 2. Прогнозування фінансових потреб підприємства при нарощуванні його економічного потенціалу
  • 3. Аналіз беззбитковості і ризику діяльності підприємства
  • 3.1 Визначення критичного обсягу продажу
  • 3.2 Оцінка запасу фінансової міцності
  • 3.3 Оцінка ризику та доцільності зміни структури капіталу
  • 3.4 Розрахунок операційного та фінансового циклу
  • 4. Визначення та обґрунтування додаткових джерел фінансування для розширення діяльності підприємства
  • 5. Оцінка ефективності політики фінансування
  • Висновки
  • Список використаної літератури

Вступ

Складність та різноманітність фінансових відносин суб'єктів господарювання, посилення конкуренції на фінансових та товарних ринках визначають необхідність високоефективного управління фінансами на мікрорівні з використанням світового досвіду і врахуванням вітчизняних реалій.

Успішна діяльність будь-якого підприємства, його життєздатність протягом тривалого періоду часу залежить від неперервної послідовності управлінських рішень, що їх приймають менеджери як індивідуально, так і колективно.

Кожне з цих рішень, зрештою, відбивається на погіршенні чи поліпшення фінансового стану підприємства. Спільним для усіх підприємств є визначення головної мети фінансового менеджменту - забезпечення зростання добробуту власника капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.

Забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвидку відбувається шляхом втілення ефективної політики фінансування господарської діяльності підприємства, управління формуванням фінансових ресурсів, оптимізації фінансової структури підприємства.

Оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства досягається за рахунок ефективного управління грошовими потоками підприємства, підтримання ліквідності його активів, забезпеченням постійної платоспроможності підприємства.

Метою роботи є визначення темпів стійкого економічного зростання підприємства, аналіз беззбитковості і ризику діяльності підприємства, прогнозування його фінансових потреб відповідно при нарощуванні економічного потенціалу, визначення додаткових джерел фінансування для розширення діяльності підприємства, здійснення оцінки ефективності політики фінансування.

Об'єктом виступає ТОВ "Силует", яке займається виробництвом та реалізацією робочого одягу.

Предметом курсової роботи є фінансовий стан підприємства, який базується на фінансовій звітності, фінансові та економічні процеси та явища, що відбуваються на підприємстві при здійсненні господарської діяльності та при нарощуванні економічного потенціалу.

економічний потенціал беззбитковість фінансування

1. Визначення темпів стійкого економічного зростання підприємства

Будь-яке підприємство, що стійко функціонує протягом визначеного періоду, має цілком сформовані значення фінансово-економічних показників, а також тенденції їхньої зміни. Якщо орієнтуватися на їх поточні значення, тобто не змінювати сформовану структуру активів, джерел засобів, використання прибутку, тоді темп приросту обсягів виробництва є визначеним (з певним ступенем точності) і може бути розрахований за формулою:

(1.1)

де q - темп приросту економічного потенціалу (бажаний чи прогнозований);

r - коефіцієнт реінвестування прибутку: r =РR/РN;

РR - прибуток, що реінвестований в звітному періоді;

РN - чистий прибуток звітного періоду;

р - коефіцієнт рентабельності продукції: р=РN/S;

S - обсяг реалізованої продукції;

- ресурсовіддача: RО=S/А;

А - майно підприємства (актив балансу);

FD - коефіцієнт фінансової залежності: FD=А/Е;

Е - власний капітал підприємства;

L - залучений капітал підприємства.

Таким чином, для розрахунку приросту економічного потенціалу необхідно розрахувати ряд вищевказаних показників.

Коефіцієнт реінвестування прибутку () показує, яка частка чистого прибутку була спрямована на капіталізацію, тобто на поповнення власного капіталу підприємства з метою підтримки та розширення економічного потенціалу підприємства у досліджуваному періоді. Згідно з даними фінансової звітності (див. Додатки) чистий прибуток підприємства за звітний період склав 2149 тис. грн. і був повністю спрямований на розвиток виробництва. Про це свідчить відсутність нарахованих дивідендів, а також приріст власного капіталу на 2149 тис. грн. у звітному періоді. Тоді коефіцієнт реінвестованого прибутку дорівнюватиме 1.

Коефіцієнт рентабельності продукції показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його зниження дозволяє припустити скорочення попиту на продукцію підприємства.

р = 2149/19636 = 0,11

Ресурсовіддача, показує скільки коштів витрачається на одну гривню прибутку:

RО = 19636/ (14235+20933) 2 = 1,12

Отже, кожна грошова одиниця, вкладена у активи, приносить 2,58 грн. доходу від реалізації продукції. Коефіцієнт фінансової залежності, визначає рівень фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування (бажане значення ?0,5):

FD = (65+12705) /20933=0,61

Як бачимо даний показник трохи перевищує граничне значення, що свідчить про незначну фінансову залежність нашого підприємства.

І, нарешті, визначивши всі необхідні коефіцієнти, можемо розрахувати найголовніший:

q = (1*0,11*1,12*0,61) / (1 - 1*0,11*1,12*0,61) = 0,03/ 0,97= 0,07

З розрахунку бачимо, що наш темп економічного зростання не значний, тому підприємству необхідно переглянути свою фінансово-господарську діяльність щоб збільшити даний показник у майбутньому, що дасть змогу його більш надійно працювати. За досліджуваний період даний показник зріс на 0,02 пункти. В цілому це характеризує те, що основні фактори, що обумовлюють вплив на економічний потенціал підприємства, досить добре використані на користь нарощування обсягів виробництва та розвитку підприємства.

2. Прогнозування фінансових потреб підприємства при нарощуванні його економічного потенціалу

Важливим моментом в управлінні фінансами підприємства є побудова прогнозної фінансової звітності.

Найбільш загальним показником розміру підприємства є обсяг реалізованої продукції (S). Збільшення обсягів реалізації може свідчити про нарощення виробничої діяльності підприємства. За умов ефективного використання активів і пасивів підприємства, що відповідає оптимальному їх розміру і структурі, для розширення обсягів виробництва і реалізації продукції необхідно збільшувати активи підприємства.

Якщо активи оптимальні, то можна припустити, що всі вони будуть змінюватися пропорційно зміні S. Якщо пасиви оптимальні, то пропорційно зміні S будуть змінюватися поточні пасиви підприємства.

Наскільки ефективна операційна, інвестиційна і фінансова діяльність можна оцінити на основі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства і його фінансової звітності.

Результати аналізу є основою для прогнозування фінансової звітності.

Прогнозування починається з форми № 2. Необхідно визначити чистий прибуток (збиток) з урахуванням:

1) заходів щодо зниження собівартості продукції (закупка більш дешевої сировини, удосконалення технології, зменшення простоїв, підвищення продуктивності праці та ін. (стр. 2050 форми №2);

Оскільки ТОВ "Силует" займається виробництвом робочого одягу, то знизити собівартість за рахунок закупки більш дешевої сировини буде складноо, оскільки ціни на сировину завжди ростуть. Тому прогнозована собівартість хоч і збільшиться, але не на багато, і складе 16340 грн.

2) динаміки змінних і постійних витрат - постійні, умовно-постійні витрати змінюються непропорційно темпам зростання виручки від реалізації (стр. 2050, 2130, 2180 форми №2);

3) маркетингових заходів - витрати на рекламу, збут тощо (стр.2150 форми №2);

Що стосується постійних витрат, то основну питому вагу тут займають витрати на збут, які по прогнозам можуть збільшитись на 8%, всі ж інші витрати, які відносяться до постійних, зростуть на 15%.

4) змін в системі оподаткування (стр.2300 форми №2);

Відсотки по оподаткуванню прибутку залишаться на тому ж рівні, тому даний рядок форми №2 збільшиться лише за рахунок збільшення прибутку до оподаткування, і складе 150 грн.

5) заходів щодо зниження інших операційних та фінансових витрат;

Враховуючи даний рівень інфляції, підприємству не вдасться зменшити інші операційні та фінансові витрати, тому цей показник збільшиться, але не дуже суттєво.

6) заходів щодо збільшення доходів від інвестиційної, фінансової діяльності та ін.

Оскільки ТОВ "Силует" є виробничим підприємством, то основними напрямками подальшого розвитку підприємства:

- розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;

- розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;

- диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

Рішення про розподіл прибутку на реінвестиції та виплату дивідендів оцінюється показником норми розподілу, тобто відношенням суми дивідендів до прибутку після відрахування податків. Що менший цей коефіцієнт, то більші можливості підприємства для розвитку. Водночас низький коефіцієнт може не влаштовувати інвесторів; оптимальний коефіцієнт розвитку - 0,4-0,6.

Створивши прогнозовані дані для подальшої діяльності підприємства визначимо, за допомогою прогнозованої форми №2, прибуток, що реінвестується у виробництво RN (з урахуванням змін в дивідендній політиці). Таким чином, прибуток = 2455 грн.

Тепер перейдемо до прогнозування балансу, яке починається з прогнозу активів. Як наводилося вище, пропорційно зміні S = qпр будуть змінюватися ті активи, які оптимальні (ефективно використовуються). Активи, яких більше, чи менше в балансі за оптимальне значення слід змінювати таким чином, щоб досягти їх більш ефективного використання, тобто покращити фінансовий стан підприємства. Для цього слід враховувати:

- рівень завантаження основних засобів; якщо порівнювати фактичне й потенційне завантаження основних засобів, то його рівень збільшиться, оскільки підприємство планує збільшити обсяг випуску своєї продукції.

- оптимальний рівень запасів (порівняти фактичний і нормативний обсяг виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, готової продукції);

Основними мотивами створення товарно-матеріальних запасів є:

1. Імовірність порушення встановленого графіка постачань, щоб не зупинився безперервний цикл виробництва.

2. Можливість коливання попиту.

3. Сезонні коливання виробництва деяких видів товарів.

4. Знижки на покупку великої партії товарів.

5. Можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу.

6. Зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність сировини та матеріалів.

7. Спрощення процесу управління виробництвом. (Створення напівфабрикатів на різних стадіях виробничого прочешу всередині підприємства, що дозволить знизити вимоги до ступеня узгодженості виробничих процесів на різних ділянках).

Тому підприємству, яке займається виготовленням робочого одягу просто необхідно мати товарний запас з матеріалів.

1. заходи щодо підвищення оборотності виробничих запасів, товарів;

- оптимізації виробничих запасів

- Зменшення тривалості виробничого циклу

- прискорити реалізацію продукції

2. заходи щодо прискорення розрахунків з дебіторами;

3. заходи щодо управління грошовими коштами підприємства (досягнення оптимального обсягу грошових коштів);

визначення оптимального залишку грошових коштів для забезпечення безперервності діяльності підприємства;

створення резервного залишку грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності;

своєчасне забезпечення поточних платежів пов'язаних з виробничо-комерційною діяльністю;

формування компенсаційного залишку грошових коштів на поточному рахунку підприємства з метою своєчасного обслуговування невідкладних потреб підприємства;

забезпечення прискорення оборотності грошових коштів зменшенням операційного та фінансового циклів, скороченням розрахунків готівкою, своєчасної інкасації виручки від реалізації продукції.

4. заходи щодо підвищення оборотності активів;

5. заходи щодо покрашення структури активів та ін.

Щоб підприємству покращити структуру активів, йому необхідно збільшити обсяг продажу, цим самим збільшаться грошові кошти, дебіторська заборгованість та запаси.

Виходячи з вищевикладеного бачимо, що активи ТОВ "Силует" зросли на 1225 тис. грн. і склали 22158 тис. грн.

В залежності від змісту запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства, можливі різні кінцеві результати від їх впровадження:

зростання продуктивності праці, обсягів виробництва і прибутку внаслідок повнішого завантаження виробничих потужностей;

збільшення обсягів реалізації і прибутку внаслідок прискоренні обертання оборотних коштів, кращого їх використання;

збільшення випуску традиційної продукції і прибутку внаслідок розширення виробничих потужностей, додаткових капітальних вкладень, залучення позикових коштів;

збільшення прибутку від впровадження заходів, спрямованих н. зниження собівартості продукції;

збільшення прибутку внаслідок зростання випуску вже освоєно конкурентоспроможної продукції;

збільшення прибутку шляхом освоєння виробництва нових конкурентоспроможних виробів;

покращення результатів діяльності внаслідок поліпшення структури власних і позичених коштів, підвищення ліквідності, більш раціонального використання коштів і т. ін.

Тепер перейдемо до аналізу прогнозованого пасиву балансу. Пропорційно зміні S змінюється поточна заборгованість, якщо структура пасиву оптимальна і розрахунки з кредиторами проводяться в зазначений термін. В іншому випадку поточну заборгованість прогнозують з урахуванням:

1. змін у фінансовій політиці підприємства;

2. заходів щодо підвищення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

3. заходів щодо прискорення розрахунків з кредиторами;

4. заходів щодо зменшення фінансового циклу підприємства;

5. покрашення структури пасиву балансу та ін.

Проаналізувавши базовий пасив балансу підприємства і пам'ятаючи про прогнозовані дані можемо говорити й про структурні зміни в прогнозованому пасиві. Так, з огляду на збільшення обсягів виробництва у підприємства збільшаться поточні зобов'язання, можливо довгострокові зобов'язання (якщо підприємство займеться паралельно іншим видом діяльності) та нерозподілений прибуток. Загальна сума збільшення пасиву балансу складе 21976 тис. грн.

Тепер порівняємо суму прогнозованих активів з сумою прогнозованих пасивів. Як бачимо з отриманих даних сума пасиву перевищує суму активу.

Розрахуємо показник EFN, який характеризує суму додаткових джерел фінансування, які необхідні для нарощування економічного потенціалу підприємства.

Апр - Ппр = EFN (2.1)

EFN = 22158 - 21976 = 182

Бачимо, що розрахований нами показник має від'ємне значення, а це свідчить про те, що підприємству не потрібно залучати додаткові джерела фінансування.

3. Аналіз беззбитковості і ризику діяльності підприємства

3.1 Визначення критичного обсягу продажу

Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості.

Точка беззбитковості - це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.

Обсяг продажів, що перевищує точку беззбитковості, забезпечує прибуток. Якщо обсяг продажів нижче від точки беззбитковості, підприємство зазнає збитків.

Точка беззбитковості, отже, вказує на те, при якому обсязі виробництва дохід від реалізації покриє сумарні (валові) витрати підприємства. Точка беззбитковості залежить від трьох факторів:

- ціни продажу виробленого товару;

- змінних витрат виробництва, реалізації, управління;

- постійних витрат виробництва, реалізації, управління.

Отже, аналіз беззбитковості передбачає низку припущень, при які мати уявлення при його використанні.

Точка беззбитковості (ВЕР) в натуральних одиницях може бути розрахована за формулою:

(3.1)

де BEP - точка беззбитковості (одиниць продукції), FC - постійні витрати підприємства, P - ціна одиниці продукції, 70,00; AVC - змінні витрати на одиницю продукції, P-AVC = СМ - вкладений дохід.

BEP = 30795/ (70 - 58) = 259 шт.

Таким чином, критичний обсяг продажу залежить від постійних витрат на виробництво та їх співвідношення між ціною продукції та змінними витратами. За даними, отриманими на підставі дослідження виробничого процесу на підприємстві, розраховано, що величина витрат підприємства, яке воно здійснює незалежно від рівня завантаженості виробничих потужностей та обсягів випуску продукції (постійні витрати), становлять 30795 тис. грн.

Отже, щоб підприємство не отримало збитку йому потрібно випустити 259 одиниць продукції.

BEP = FC / ПВсм (3.2)

де BEP - точка беззбитковості (тис. грн), ПВсм - питома вага вкладеного доходу (ПВсм =СМ / S), S - виручка від реалізації продукції.

BEP = 30795/0,2 = 15397 грн.

Графічно дана ситуація має таку інтерпретацію (рис.1).

Рис.3.1 Графік точки беззбитковості ТОВ "Силует"

Виходячи з отриманих результатів зобразимо графічно обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків, тобто точку беззбитковості.

За даного обсягу продажу надходження від реалізації продукції дорівнюють витратам на виробництво і реалізацію продукції.

Виходячи з вищенаведених розрахунків, можемо сказати, що підприємство має досить не поганий результат, оскільки розрахована точка беззбитковості менша за отриманий підприємством результат. Якщо підприємство й надалі буде вести таку діяльність, не втрачаючи свої оберти, то загроза збитковості у нього зводиться до нуля.

3.2 Оцінка запасу фінансової міцності

Запас фінансової міцності (ЗФМ) - це сума грошових коштів, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків. Запас фінансової міцності показує, як виручка від реалізації віддаляється від межі рентабельності. Запас фінансової міцності можна визначити за формулами:

(3.3)

де Зфм - запас фінансової міцності (тис. грн.)

З фм = 19636 - 15397 = 4239 грн.

(3.4)

де Зфм - запас фінансової міцності (%)

З фм = (4239/19636) * 100% = 21,59 %

Отже, підприємство може без загрози зазнати збитків знизити обсяг реалізованої продукції на 4239 тис. грн. або на 21,59% до рівня, при якому підприємство матиме беззбитковий рівень виробництва.

Таким чином, показник безпеки виконує роль індикатора операційного ризику. Оскільки об'єм продажу нашого підприємства вищий за поріг рентабельності, то можемо зробити висновок, що підприємство має фінансове джерело у формі прибутку для розвитку бізнесу.

Для більшої наглядності зведемо результати розрахунків до таблиці 32.1.

Нехай темп приросту економічного потенціалу у прогнозному періоді qпр= 5%.

Виручка від реалізації (S) є найбільш загальним показником розміру підприємства, бо по його збільшенню можна судити про нарощування економічного потенціалу підприємства.

Можна припустити, що багато статей звітності змінюється пропорційно зміні виручки від реалізації, тобто . Якщо темп зростання виручки qпр, то:

, (3.5)

, (3.6)

де , - значення виручки від реалізації відповідно у звітному та прогнозному періодах відповідно, гр. од.; , - сума активів підприємства у звітному та прогнозному періодах відповідно, гр. од.

Рівності (2.7), (2.8) мають місце лише у випадку оптимальності активів.

При побудові прогнозу на наступний період виходимо з припущення, що змінні витрати та постійні витрати зростуть. Ціна одиниці продукції також збільшиться.

Таблиця 3.1 - Визначення критичного обсягу продажу

Показники

Базовий період

Питома

вага, %

Прогнозний період

Питома

вага, %

Темп зростання, %

Змінні витрати

Матеріальні витрати

7732

41,6

8136

41,37

105,23

Витрати на оплату праці

5968

32,12

6420

32,65

107,57

Відрахування на соціальні заходи

2190

11,79

2320

11,8

105,94

Інші операційні витрати

2692

14,49

2789

14,18

103,6

Всього

18582

100

19665

100

105,83

Постійні витрати

собівартість

14889

48,35

16340

47,82

109,75

Амін. витрати

2031

6,6

2370

6,94

116,69

Витрати на збут

317

1,03

345

1,01

108,83

Інші витрати

13558

44,02

15112

44,23

111,46

Всього

30795

100

34167

100

110,95

Аналіз беззбитковості

Ціна одиниці продукції

70,00

100

82,00

100

117,14

Змінні витрати на одиницю продукції

58,00

---

65,00

---

112,07

Вкладений дохід

12,00

---

15,00

---

125,00

Критичний обсяг продажу:

одиниць продукції

259

---

380

---

146,72

Тис. грн.

15397

---

16369

---

106,31

Оцінка прибутку

Обсяг продажу, од.

326

-

450

-

138,04

Виручка від реалізації

19636

100

22570

100

114,94

Змінні витрати

18582

---

19665

---

105,83

Постійні витрати

30795

---

34167

---

110,95

Прибуток

2149

---

2455

---

114,24

Запас фінансової міцності:

Тис. грн.

4239

---

4895

---

115,48

%

21,59

---

32,5

---

150,53

Отже, прогнозний темп зростання прибутку від реалізації продукції складатиме 114,24%. Оскільки зростають доходи від реалізації, то відбувається зростання запасу фінансової міцності з 21,6% до 32,5%.

По розрахункам зведеним до таблиці бачимо, що спрогнозована діяльність підприємства, якщо воно буде дотримуватись заданого напрямку, буде більш вигідною та фінансово стійкою.

3.3 Оцінка ризику та доцільності зміни структури капіталу

Для оцінки ризику визначається рівень лівереджу - взаємозв'язок прибутку і вартісної оцінки витрат активів чи пасивів, які було здійснено для отримання цього прибутку.

Структура капіталу впливає на ступінь фінансового ризику, тому керівництво підприємства досліджує доцільність її зміни, визначає і регулює рівень фінансового левериджу, з'ясовує на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні прибутку до сплати відсотків і податків на 1% при різних обсягах залученого капіталу.

У зв'язку з тим, що витрати на виробництво і реалізацію продукції поділяються на постійні і перемінні, відбувається непропорційна зміна розміру виробничих витрат при зміні випуску продукції.

Наявність постійного елементу у складі витрат при зростанні обсягів продажу викликає непропорційне збільшення прибутку. Таким чином, темпи збільшення прибутку випереджають темпи збільшення обсягів продажу. Це є проявом дії ефекту операційного левериджу.

Щоб визначити ступінь дії ефекту операційного левериджу, розраховується коефіцієнт операційного левериджу:

FL = tROE / tPIT (3.7)

де - темп зміни операційного прибутку;

- темп зміни виручки від реалізації.

Цей коефіцієнт показує, у скільки разів збільшиться (зменшиться) операційний прибуток підприємства при збільшенні (зменшенні) на один відсоток обсягу реалізації продукції. Операційний леверидж полягає у потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни операційного прибутку шляхом зміни обсягів продажу і структури операційних витрат (постійних і змінних).

Чим вище значення , тим вище значення ризику підприємницької діяльності, оскільки незначні коливання в обсягах продажу викликають суттєві зміни в розмірі прибутку. В умовах економічної кризи, зниження попиту на ринку необхідно оптимізувати співвідношення між постійними і змінними затратами з метою зниження коливань отримання прибутку.

Рівень операційного левериджу на підприємстві становить 1,94. Це є свідченням високого рівня ризику підприємницької діяльності, адже при збільшенні виручки від реалізації на 1%, операційний прибуток збільшиться на 1,94%.

Ефект операційного левериджу підтверджує прогнозоване зростання операційного прибутку на 115% (табл. 3.1) при збільшенні обсягів виробництва на 38% при незмінній структурі виробничих витрат:

tоп = 38*1,94 = 73,72 %

Отже, управління операційним прибутком базується на використанні елементів операційного левериджу та врахуванні впливу їх змін на результати фінансової діяльності підприємства.

Фінансовий леверидж полягає у потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягів та структури власного та позикового капіталу.

Вплив фінансового левериджу на фінансові результати підприємства можна представити таким чином:

FL = tROE / tPIT (3.8)

де tROE - темп зміни рентабельності власного капіталу;

t PIT - темп зміни прибутку до сплати відсотків та податків,

(PIT2290 + Ф2250)

Таким чином, рівень фінансового ризику за наявної структури капіталу на підприємстві становить:

Рівень фінансового левериджу становить 3,0, тому при зростанні операційного прибутку на 1%, темп зростання чистого прибутку складе 3,0%.

Така ситуація пояснюється ефектом фінансового важеля (PFL). Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків підвищується рентабельність власного капіталу підприємства за рахунок залучення в господарський оборот позикового капіталу, незважаючи на його платний характер:

, (3.9)

де PFL - ефект фінансового левериджу;

Pk - рентабельність капіталу підприємства (Pk =EBIT / (L+E));

EBIT - прибуток до сплати податків та відсотків;

i - відсоткова ставка по кредитах і позиках;

T - ставка податку на прибуток;

L - сума залучених коштів підприємства;

E - сума власних коштів підприємства.

Сукупний вплив комерційного та фінансового ризиків на чистий прибуток підприємства оцінюється за допомогою операційно-фінансового важеля (загального левериджу):

, (3.10)

де - темп зміни чистого прибутку;

- темп зміни виручки від реалізації;

- загальний леверидж.

Загальний леверидж () показує, наскільки відсотків зміниться чистий прибуток підприємства, що користується позиковим капіталом при зміні виручки від реалізації на 1%. Розраховується наступним чином:

(3.11)

В даному випадку:

Отримане значення загального левериджу показує, що при збільшенні виручки від реалізації на 1% за частки позикового капіталу в структурі джерел фінансування майна підприємства 14,24%, приріст чистого прибутку складе 5,82%, що передусім обумовлено впливом операційного важелю. Якщо підприємство не користувалося б позиковим капіталом, зростання виручки на 1% спричинило б приріст чистого прибутку на 1,94% (вплив операційного левериджу). Чим більше частка позикового капіталу, тим вища чутливість чистого прибутку до зміни виручки від реалізації.

Дослідимо, як зміниться рентабельність власного капіталу при зміні питомої ваги залучених коштів. Для цього проведемо відповідні розрахунки, результати зведемо до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Дослідження рентабельності власного капіталу в залежності від структури джерел коштів

Показники

Питома вага залученого капіталу, %

0

25

50

1

Капітал підприємства, тис. грн.

8053

8053

8053

2

Власний капітал, тис. грн.

8053

6039,75

4026,5

3

Залучений капітал, тис. грн.

0

2013,25

4026,5

4

Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.

попер. пер.

звітн. пер.

прогн. пер.

попер. пер.

звітн. пер.

прогн. пер.

попер. пер.

звітн. пер.

прогн. пер.

0,00

2201

2500

0,00

2201

2500

0,00

2201

2500

5

Сплачені відсотки (i=20%), тис. грн.

161,06

0,0

0,0

402,65

402,65

402,65

805,3

805,3

805,3

6

Прибуток до оподаткування, тис. грн.

-161,06

2201

2500

-402,65

1798,35

2097,35

-805,3

1395,7

1694,7

7

Податок на прибуток (T=25%), тис. грн.

0,0

550,25

625

0,0

449,59

524,34

0,0

348,9

423,67

8

Чистий прибуток, тис. грн.

-161,06

1650,75

1875

-402,5

1348,78

1573,01

-805,3

1046,8

1271,03

9

Рентабельність власного капіталу (ROE), %

-2,00

20,5

23,28

-6,66

22,33

26,04

-20,00

26,00

31,56

З таблиці 3.2 видно, що зі збільшенням частки позикових коштів у структурі капіталу зростає рентабельність власного капіталу, а також підвищується рівень фінансового левериджу.

Так, якщо фінансування здійснюється виключно за рахунок власного капіталу, у звітному періоді рентабельність власного капіталу складатиме 20,5%. Якщо частка позикових коштів у структурі капіталу зросте до 25% рентабельність власного капіталу збільшиться до 22,33%, а при питомій вазі 50% позикового капіталу, рентабельність власного капіталу становитиме 26,00%.

Дане явище пояснюється впливом ефекту фінансового важеля, який становить:

а) при 25% позикових коштів у структурі капіталу:

б) при 50% позикових коштів у структурі капіталу:

В даному випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення доти, доки рівень фінансових витрат не перевищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 27,33%. Підприємству варто ретельно слідкувати за нарощуванням позикового капіталу, оскільки зі зростанням величини капіталу, збільшуються витрати на його обслуговування, підвищується ризик неповернення коштів, зниження дивідендів та падіння курсу акцій для інвестора.

На рис. 3.2 відображено наскільки змінюватиметься рентабельність власного капіталу в залежності від розміру прибутку до сплати податків і відсотків за різних структур капіталу.

Рис. 3.2 - Графічне зображення дії фінансового левериджу

Формування від'ємного значення завжди зумовлює зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу

Більше того, підприємство може залучати позичковий капітал навіть тоді, коли диференціал фінансового левериджу від'ємний - така ситуація можлива, коли втрати від призупинення виробництва чи порушення нормального операційного циклу через нестачу коштів будуть більшими, ніж втрати від використання дорогого кредиту.

З рис. 3.2 видно, що найбільший кут нахилу до осі абсцис має пряма, за якої частка позикового капіталу в загальній сумі капіталу становить 50%. У даному випадку дія фінансового левериджу є найбільшою, відповідно і більшим є фінансовий ризик та приріст рентабельності за рахунок зростання прибутку. Так, при величині операційного прибутку 2201 тис. грн. рентабельність ВК складає 20,5%, а чистий прибуток отримує позитивне значення. В тім, незалежно від розміру отриманого прибутку підприємство має сплатити 805,3 тис. грн. в якості плати за позиковий капітал.

Решта варіантів є менш ризиковими. Фінансовий ризик відсутній взагалі, якщо частка позикових коштів у структурі капіталу дорівнює 0%. В такому випадку зростання чистого прибутку залежить лише від операційної діяльності, а приріст рентабельності власного капіталу відбувається повільніше.

Доходимо до висновку, що, чим вищим є фінансовий леверидж, тим більшою є зміна чистого прибутку від зміни операційного прибутку, тим вище фінансовий та комерційний ризик, тим швидшим є приріст рентабельності власного капіталу від зростання прибутку до оподаткування.

3.4 Розрахунок операційного та фінансового циклу

Операційний цикл характеризує час, протягом якого грошові кошти перебувають в формі запасів і дебіторської заборгованості.

Фінансовий цикл, або цикл обертання грошових коштів (готівки), це час, протягом якого грошові кошти відволікаються з обігу.

(3.12)

де ОЦ - тривалість операційного циклу,

- тривалість обігу кредиторської заборгованості.

ФЦ = 174 - 247 = - 73, = 365/ (3.13)

де - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

= 365/1,47 = 247

(3.14)

= 14889/10112,5=1,47

(3.15)

ОЦ= 60+114= 174 (дні)

де - тривалість обігу виробничих запасів,

- тривалість обігу дебіторської заборгованості.

На підприємстві в середньому за 174 доби відбувається процес виробництва, продажу і оплати продукції. Тобто за даний час грошові кошти, вкладені у виробництво, проходять стадії виробництва і повертаються на підприємство у формі виручки.

= 365/ (3.16)

= 365 /6,3 = 60

де - коефіцієнт оборотності запасів

(3.17)

= 14889/2352,5=6,3, = 365/ (3.18), = 365/3,2 = 114

де - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

(3.20)

= 19636/6100 = 3,2

Отримане від'ємне значення фінансового циклу вказує на те, що здійснення виробничого процесу відбувається за рахунок коштів кредиторів: закупівля сировини, відвантаження продукції, збут споживачам. Тільки після отримання коштів за поставлену продукцію, підприємство протягом 73 днів розраховується за сировину та матеріали, витрачені на виробництво, перед кредиторами. Тобто операційна діяльність фінансується за рахунок позикових джерел.

Відобразимо графічно етапи обігу грошових коштів (рис. 3.3).

Рис. 3.3 - Етапи обігу грошових коштів

З рис. 3.3 видно, що оплата сировини здійснюється через 73 дня після розрахунку з дебіторами, в той час як операційний цикл триває 174 доби.

Існує високий рівень ризику, пов'язаний з погіршенням фінансового стану дебіторів, втратою ринків збуту, що може призвести до затримки платежів і нездатності розрахуватися за позиковими коштами. Таким чином, підприємство зіштовхується з виробничим, комерційним, реалізаційним та ринковим ризиком у своїй діяльності.

При розширенні обсягів виробництва необхідно враховувати дані ризики, і особливо ті, що пов'язані з виробничим середовищем (із-за високого операційного левериджу). Необхідно також відслідковувати тенденції на ринку, проводити відповідні маркетингові дослідження. Збільшення частки позикових коштів не є доцільним, оскільки зростає фінансовий ризик, посилюється залежність від кредиторів та з цілей достатності запозичених ресурсів для виробництва, про що свідчать вище проведені розрахунки.

Таким чином, після всіх проведених розрахунків можемо зробити наступні висновки, що діяльність підприємства є більш-менш успішно. Оскільки базовий обсяг продажу перевищує поріг рентабельності, а значить підприємство не є збитковим. При розширенні обсягів діяльності підприємства в майбутньому, йому необхідно звернути увагу на підвищення рентабельності капіталу та на зменшення показників операційного та фінансового циклів. Максимізація прибутку шляхом зміни частки змінних і постійних витрат, визначення точки беззбитковості і запасу фінансової міцності відкриває можливості підприємствам планувати на перспективу розміри зростання прибутку і заздалегідь приймати відповідні заходи щодо зміни в той чи інший бік величини змінних і постійних витрат.

4. Визначення та обґрунтування додаткових джерел фінансування для розширення діяльності підприємства

Будь-яке підприємство фінансує свою діяльність з різноманітних джерел.

За користування авансованими в діяльність підприємства фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди та ін., тобто несе обґрунтовані витрати на підтримку свого економічного потенціалу. Кожне джерело коштів має свою вартість. Показник, що характеризує відносний рівень загальної суми витрат за користування джерелами коштів відображає вартість авансованого капіталу і розраховується за формулою:

WACC= CE dE + CL dL (1 - T) (4.1)

де CE,L - вартість власного (залученого) джерела капіталу;

dE,L - частка власного (залученого) джерела капіталу у загальній сумі капіталу (L+E), тобто dE =E/ (L+E), dL =L/ (L+E);

T - ставка податку на прибуток;

L - сума залученого капіталу;

E - сума власного капіталу.

Цей показник відображає мінімум повернення на вкладений в діяльність підприємства капітал, тобто рівень рентабельності будь-яких рішень інвестиційного характеру повинен бути не нижче показника WACC при сформованій на підприємстві структурі джерел коштів, вимогах інвесторів і кредиторів, дивідендній політиці.

В політиці фінансування слід враховувати ефект фінансового левериджу:

PFL= (Pk - i) (1-T) L / E (4.2)

де PFL - ефект фінансового левериджу;

Pk - рентабельність капіталу підприємства (Pk =EBIT / (L+E));

EBIT - прибуток до сплати податків та відсотків;

i - відсоткова ставка по кредитах і позиках;

T - ставка податку на прибуток;

L - сума залучених коштів підприємства;

E - сума власних коштів підприємства.

Pk = 1587/20933 = 0,08

PFL= (0,08 - 0,2) * (1 - 0,25) *12770/8053 = - 0,14

На основі аналізу можна виявити такі закономірності:

- Доти, доки рентабельність активів перевищує проценти за користування позичковими коштами і процентна ставка за кредитами є стабільною, рентабельність власного капіталу зростає пропорційно зі зростанням частки заборгованості в структурі капіталу.

- Якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кредит, то незалежно від рівня заборгованості рентабельність власного капіталу до оподаткування дорівнюватиме рентабельності активів і процентам за кредит.

- При використанні як джерела фінансування позичкового капіталу проявляється ефект економії на податках, у результаті чого вартість позичок зменшується.

- Якщо рентабельність активів нижча за проценти за користування позичками, то рентабельність власного капіталу падає і може досягати негативних значень. Негативна рентабельність власного капіталу означає, що в результаті одержаних збитків реальний капітал підприємства зменшився на відповідну величину збитків.

- Якщо рентабельність активів дорівнює нулю або є негативною, рентабельність власного капіталу із зростанням рівня заборгованості набуває негативних значень стрімкіше.

Враховуючи згадані рекомендації, розглянемо варіанти фінансування активів підприємства при нарощуванні ним економічного потенціалу. Результати аналізу представлено в таблиці 4.1.

Вартість позикового капіталу визначається виходячи з ринкової кон'юнктури, приймемо її рівною 20%. Вартість власного капіталу приблизно дорівнює його рентабельності (ROE), величина якої становить 30,79%:

У таблиці 4.1 розглянуто структуру капіталу підприємства, вартість окремих його джерел, запропоновано 3 варіанти фінансування приросту економічного потенціалу підприємства. Характерним для запропонованих варіантів є те, що приріст економічного потенціалу пропонується фінансувати за рахунок довгострокових джерел коштів. Це розраховано для того, аби мінімізувати ризики підприємства у випадку, якщо трапляться негативні відхилення у виробництві від запланованих, і у підприємства буде час, аби вдатися до заходів з їх подолання. Доцільно вибрати такий варіант фінансування, за якого середній рівень витрат для підтримки економічного потенціалу підприємства будуть найнижчими.

При варіанті №1 потреба в додаткових джерелах фінансування в розмірі 182 тис. грн. компенсується за рахунок реінвестування прибутку у виробництво. За даного варіанту WACC дорівнює 24,2%, що трохи більше звітного періоду. У даному випадку трішки зменшується маневреність власних коштів підприємства, знизиться рівень фінансового ризику (зниження ефекту дії фінансового важелю), рівень використання активів та поточна ліквідність залишаються незмінними. На мою думку, доцільно застосовувати даний варіант при нарощуванні економічного потенціалу.

Таблиця 4.1 - Варіанти фінансування діяльності підприємства за умов нарощування його економічного потенціалу

Показники

Звітний період

Варіант 1 (виключно за рахунок реінвестування прибутку)

Варіант 2 (залучення довгострокового кредиту та реінвестування прибутку)

Варіант 3 (реінвестування прибутку, залучення довгострокового кредиту та емісії нових акцій)

Сума, тис. грн.

Вартість, %

Питома вага, %

Сума, тис. грн.

Вартість, %

Питома вага, %

Сума, тис. грн.

Вартість, %

Питома вага, %

Необхідні додаткові джерела фінансування (EFN)

-

182

Х

Х

182

Х

Х

182

Х

Х

Джерела фінансування:

20933

21115

Х

100,00

21115

Х

100,00

21115

Х

100,00

Власний капітал, в тому складі:

8053

8235

30,79

39,0

8182

30,79

38,77

8175

30,79

36,14

Звичайні акції

7269

7269

30,79

34,43

7312

30,79

34,6

7330

30,79

23,85

Привілейовані акції

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Нерозподілений прибуток

784

966

30,79

4,57

875

30,79

4,17

845

30,79

12,29

Залучений капітал, в тому складі:

12770

12950

20,0

61,00

13043

20,0

61,23

12880

20,0

63,86

Довгостроковий кредит

65

65,0

20,0

1,22

156

20,0

11,30

126

20,0

5, 19

Короткостроковий кредит

0

0

20,0

0

0

20,0

0

0

20,0

0

Короткострокова заборгованість

12705

12705

-

59,78

12705

-

49,93

12705

-

58,67

WACC, %

22,7

24,2

24, 19

23,9

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,09

1,09

1,09

1,09

Коефіцієнт маневреності власних коштів

1,6

1,54

1,56

1,56

Ефект фінансового левериджу

-0,14

-0,15

-0,15

-0,15

При варіанті №2 пропонується реінвестувати частину прибутку 91 тис. грн. та залучити довгостроковий кредит на суму 91 тис. грн. під 20% річних. Недоліком даного варіанту є те, що підприємство приймає на себе додаткові ризики, пов'язані з використанням та обслуговуванням боргу, а також менше використовує власні фінансові ресурси.

Помірним є варіант №3, за якого додаткові джерела фінансування покриваються за рахунок збільшення статутного капіталу підприємства на 61 тис. грн. через емісію нових акцій, реінвестування прибутку у виробництво у сумі 61 тис. грн., а також додаткового залучення довгострокових кредитів на 60

тис. грн., разом - на 182 тис. грн. Проте, емісія акцій потребує додатних витрат часу і ресурсів, і тому дане джерело фінансування не завжди виправдане.

При обранні запропонованого варіанту фінансування діяльності підприємства за умов нарощування його економічного потенціалу прогнозний пасив балансу матиме вигляд (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 - Прогнозний пасив підприємства за обраного варіанту фінансування в умовах нарощування економічного потенціалу

Пасив

На початок прогнозного періоду

На кінець прогнозного періоду

Зміна

тис. грн

Темп зростання, %

1

3

4

5

6

I. Власний капітал

Зареєстрований капітал

1327

1327

0

100,0

Інший додатковий капітал

5607

5607

0

100,0

Резервний капітал

335

335

0

100,0

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

784

966

182

123,21

Усього за розділом I

8053

8235

182

102,48

II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення

Довгострокові кредити банків

0

156

156

156

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

65

96

31

147,69

Усього за розділом II

65

252

187

187,69

IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення

Короткострокові кредити банків

0

0

0

0

Векселі видані

2423

2628

205

108,46

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

0

0

0

0

за товари, роботи, послуги

2126

2456

330

115,52

з одержаних авансів

6460

6595

135

102,09

з бюджетом

252

248

-4

98,41

з позабюджетних платежів

0

0

0

0

зі страхування

223

218

-5

97,76

з оплати праці

482

477

-5

98,96

з учасниками

177

169

-8

95,48

Поточні забезпечення

Доходи майбутніх періодів

Інші поточні зобов'язання

562

...

Подобные документы

  • Сутність економічного потенціалу підприємства, його властивості. Організаційно-економічна характеристика підприємства "Горсвет". Побудова квадрату потенціалу. Інформаційні технології в сфері планування і прогнозування економічного потенціалу підприємства.

    курсовая работа [174,8 K], добавлен 10.04.2014

  • Сутність, формування, структура та складові елементи економічного потенціалу підприємства та його властивості. Основні економічні показники господарської діяльності підприємства. Динаміка показників формування фінансових результатів підприємства.

    курсовая работа [467,2 K], добавлен 29.04.2014

  • Сутність потенціалу підприємства, його структура та конкурентоспроможність. Фінансові ресурси підприємства, їх склад, характеристика і джерела формування. Аналіз фінансового потенціалу підприємства та шляхи вдосконалення його ефективності в умовах кризи.

    научная работа [44,9 K], добавлен 26.09.2009

  • Основи функціональних стратегій підприємства. Методи аналізу управлінських рішень, їх економічного обґрунтування. SWOT-аналіз діяльності підприємства. Опис загальної діяльності підприємства, розрахунок інтегральної оцінки його інвестиційної привабливості.

    курсовая работа [563,8 K], добавлен 22.11.2013

  • Закон України "Про підприємства в Україні". Порядок та основні етапи створення підприємства. Вибір господарської діяльності та визначення ринкової стратегії. Характеристика основних джерел формування коштів підприємства та основних методів фінансування.

    реферат [24,3 K], добавлен 19.07.2011

  • Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.

    курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019

  • Аналіз кадрового потенціалу підприємства і ефективності його використання, оцінка якості праці працівника та відповідності посаді, яку він займає. Показник загальної фондоозброєності праці, його вплив на темпи зростання продуктивності праці персоналу.

    презентация [177,7 K], добавлен 30.11.2016

  • Організаційно-економічна характеристика підприємства. Загальний аналіз економічного потенціалу та шляхи його оптимізації на основі застосування сучасних інформаційних технологій. Динаміка прибутковості активів та оцінка впливу факторів на її зміну.

    курсовая работа [649,4 K], добавлен 01.10.2012

  • Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства, дослідження структури його соціально-економічного потенціалу. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "Біолік".

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 07.07.2011

  • Характеристика фінансово-економічного стану підприємства ступенем прибутковості та оборотності капіталу. Фінансова стійкость та динаміка структури джерел фінансування. Здатність розраховування за борговими зобов'язаннями. Оцінка фінансових результатів.

    курсовая работа [113,8 K], добавлен 08.12.2009

  • Види і форми підприємницької діяльності. Організаційно–управлінська структура підприємства. Оцінка техніко-організаційного та економічного рівня, забезпечення ефективності використання трудових ресурсів підприємства, впровадження економічного механізму.

    курсовая работа [87,1 K], добавлен 25.07.2009

  • Аналіз майнового стану підприємства та оцінка ефективності використання його активів. Дослідження джерел фінансування господарської діяльності підприємства. Платоспроможність та фінансова стійкість. Оцінка виробництва продукції та витрат, рентабельності.

    курсовая работа [196,8 K], добавлен 18.04.2015

  • Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу. Аналіз рентабельності продукції підприємства. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів ВАТ "Кондитерська фабрика". Резерви збільшення прибутку підприємства.

    курсовая работа [72,6 K], добавлен 09.02.2012

  • Економічний зміст планування діяльності функціонально-організаційних структур. Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка діяльності підприємства, прогнозування величини його прибутку. Розрахунок точки беззбитковості виробництва.

    курсовая работа [259,3 K], добавлен 28.12.2013

  • Оцінка ефективності господарсько-фінансового стану торговельного підприємства на прикладі ПП "Богдан". Аналіз структури та фінансово-господарської діяльності підприємства, особливості організації його діяльності. Характеристика товарообороту підприємства.

    дипломная работа [234,8 K], добавлен 28.05.2013

  • Аналіз технологічного циклу виробництва і організація його обліку. Методика планування реєстрації та дослідження матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Оцінка техніко-економічного функціонування підприємства і організація маркетингової діяльності.

    отчет по практике [65,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Дослідження необхідності розробки комплексу заходів для підвищення конкурентоспроможності власного підприємства. Визначення та аналіз зв'язку конкурентоспроможності, економічного зростання та інноваційної діяльності. Характеристика сфер впливу інновацій.

    статья [287,2 K], добавлен 24.04.2018

  • Теоретичні та методичні основи фінансового аналізу. Характеристика та аналіз фінансових результатів діяльності "Колективної фірми "Ольга". Факторний аналіз прибутку підприємства. Напрямки і резерви покращення фінансових результатів діяльності підприємства

    дипломная работа [480,0 K], добавлен 11.02.2007

  • Розрахунок собівартості робіт. Визначення найбільш конкурентоспроможного підприємства. Space-аналіз італійського ресторану. Агресивна стратегія розвитку підприємства. Система планування. Методи прогнозування, не використані в стратегічному правлінні.

    контрольная работа [706,1 K], добавлен 11.10.2014

  • Характеристика Приватного підприємства "Сварцевицька цегла". Аналіз фінансового стану та результатів діяльності. Структура та динаміка майна, джерел коштів. Показники ліквідності підприємства, структурно-динамічний аналіз його операційних витрат.

    отчет по практике [1,6 M], добавлен 18.02.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.