Поняття ефекту та ефективності економічних показників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття ефекту та ефективності економічних показників

У ринковій економіці кожне підприємство, має право використовувати будь-які оцінки ефективності розвитку власного виробництва з урахуванням встановлених державою податкових виплат. Однак існують загальновизнані категорії і поняття, які використовуються при вирішенні проблем ефективності. Розглянемо такі широко вживані поняття, як, економічний ефект і економічна ефективність.

Ефект (від лат. еffectus - виконання, дія) означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженнях. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції (тобто штуками, кубічними або квадратними метрами, тоннами тощо), показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) тощо. У тому випадку коли зазначені результати отримують грошову оцінку, говорять про економічний ефект. Економічний ефект - виражений у вартісній (грошової) формі результат будь-яких дій (зокрема, зазначених вище господарських заходів). Хоча за самим визначенням результат і ефект є близькими поняттями (ефект - певна форма результату), потреби економічної практики змушують у деяких випадках розмежовувати зазначені терміни. При цьому під умовним поняттям «економічний результат» звичайно мають на увазі загальний (брутто) результат (зокрема, виручка, доход), а під поняттям «економічний ефект» - чистий (нетто) результат (зокрема, прибуток). Принциповий взаємозв'язок між зазначеними двома поняттями може бути виражений формулою:

Де:

Е - величина умовного економічного ефекту;

Р - величина умовного економічного результату;

З - повні витрати на реалізацію заходу, який викликав ефект.

Залежно від рівня господарювання розглянуті показники можуть, зокрема, отримувати такий зміст:

1) державний рівень:

Р - приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) за період;

З - повні витрати по заходу, включаючи економічні збитки від порушення середовища;

Е - приріст національного доходу.

2) рівень підприємства:

Р - загальний виручка (виторг) підприємства за період;

З - вартість виробництва і реалізації продукції «плюс» податкові відрахування і платежі;

Е - прибуток.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, говорять про позитивний (додатний) ефект (зокрема, підприємство отримує прибуток), у протилежному разі - про негативний (від'ємний) ефект (збитки, шкода, втрати та ін.).

В ролі показника економічного ефекту залежно від цілей заходу і від рівня прийняття рішення можуть використовуватися: на національному рівні:

- приріст національного доходу;

- збільшення надходження валютних коштів у країну;

- збільшення обсягу податкових надходжень у бюджет;

- зниження зовнішнього (внутрішнього) боргу;

- зниження економічного збитку від забруднення навколишнього середовища тощо.

На територіальному рівні:

- збільшення обсягу надходжень у бюджет;

- збільшення відрахувань, спрямованих на вирішення соціальних проблем;

- зростання доходів населення тощо.

На рівні підприємства:

- зростання прибутку;

- приріст заробітної плати працівників підприємства;

- економія заробітної плати внаслідок вивільнення працюючих;

- заощадження сировини, енергії і матеріалів тощо.

Термін ефективність походить від латинського effectivus, що в перекладі означає діяльний, творчий.

В науковій літературі ефективність - це відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення результату до затрат, які зумовили його одержання.

Економічна ефективність (Е) - це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки).

Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема одержання прибутку).

Економічна ефективність - досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність є конкретною формою дії закону економії часу. Для підприємств у розвинутих країнах Заходу основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку. Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.

Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні: суттєве зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції приблизно в 2,5-3 рази перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти - у 8-10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції в 2-2,5 рази перевищують аналогічні показники у країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо.

Поняття ефективність оцінюється як відношення результату Р до витрат 3, за рахунок яких було досягнуто цього результату:

З цієї формули випливає: чим більша отримана сума прибутку (результату) на одиницю витрат, тим вища ефективність перевезень. При цьому результати і витрати визначаються з урахуванням фактору часу.

Відрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну (відносну) економічні ефективності. Загальна (абсолютна) економічна ефективність застосовується в масштабах економіки України. Одним з основних її показників є ефективність капітальних вкладень, що характеризується відношенням приросту національного доходу Д до капітальних вкладень К, якими було забезпечено даний приріст:

Економічна ефективність залежить від економічного ефекту, а також від витрат і ресурсів, які викликали даний ефект. Таким чином, економічна ефективність - величина відносна, що отримується в результаті зіставлення ефекту з витратами та ресурсами. Зазвичай аналізуються обидва показники, що характеризують успішність економічної діяльності підприємства, так як окремо показники ефекту та ефективності не можуть дати повної і всеосяжної оцінки підприємству. Так, наприклад, може бути така ситуація, коли на підприємстві досягнуто значний економічний ефект, виражений в отриманому прибутку, при відносно низькому рівні економічної ефективності. І навпаки, виробництво може характеризуватися високим рівнем ефективності, при невеликій величині економічного ефекту.

Ефективність економічна:

1) показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів;

2) зіставлення результатів (зокрема побічних і непрямих) господарської діяльності з витраченими ресурсами: трудовими, матеріальними, природними, фінансовими, основним капіталом тощо.

Теорія ефективності розробляє методи вимірювання витрат і результатів функціонування національного господарства та його окремих ланок. Економічна суть і загальна методологія визначення процесу виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукту є суспільну корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосованих засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання. Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу. ринковий економіка господарювання

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може слугувати необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу. У кінцевому підсумку змістовне тлумачення ефективності (продуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що є утворювальною субстанцією багатства і мірою витрат, необхідних для його нагромадження. Саме тому підвищення ефективності виробництва (продуктивності системи виробництва і обслуговування) можна вважати конкретною формою проявлення цього закону.

Суттєва характеристика ефективності виробництва (продуктивності системи) знаходить відображення у загальній методології її визначення, математично формалізована форма. У зарубіжних країнах а розвиненою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання використовують інший термін продуктивність системи виробництва і обслуговування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів та послуг. Отже, ефективність виробництва і продуктивність системи - це по суті терміни-синоніми, які характеризують одні й ті ж результативні процеси. При цьому слід усвідомлювати, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці і прибутковість виробництва.

Размещено на Allbest.ru