Ефективність інноваційного проекту. Основні критерії його оцінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Інститут післядипломної освіти

Кафедра менеджменту сфери послуг

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни „Економіка та організація інноваційної діяльності”

Виконав:

Студент Дурова Ірина Олександрівна

спеціальність економіка підприємства

інновація рентабельність окупність

Київ КНУТД 2015 р.

1. Ефективність інноваційного проекту. Основні критерії оцінки інноваційних проектів

Інноваційні проекти реалізуються в умовах високої невизначеності і ризику, що ускладнює застосування традиційних методів оцінки ефективності. У даній роботі проаналізовано інструментарій оцінки ефективності інноваційних проектів з урахуванням високоризиковості і динамізму зовнішнього середовища, аргументована ефективність спільного застосування методу розрахунку чистої приведеної вартості і реальних опціонів, розглянуто організаційне забезпечення, необхідне для ефективного застосування методу реальних опціонів.

Інноваційний проект - це система взаємопов'язаних цілей і програм їхнього досягнення, що являють собою комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідним чином організованих (ув'язаних по ресурсах, термінами і виконавцям), оформлених комплектом проектної документації і забезпечують ефективне вирішення конкретної науково-технічної задачі (проблеми), вираженої в кількісних показниках і приводить до інновації. Реалізація інноваційних проектів пов'язана з підвищеним ризиком. Це обумовлено високою невизначеністю як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, в яких реалізується проект. В таких умовах традиційні методи оцінки ефективності призводять до значного заниження ефективності інноваційних проектів внаслідок ряду припущень, що спотворюють середу проектів такого роду. Недоліками традиційних методів оцінки ефективності проектів є: статичність, вимога детермінованості і визначеності вхідних даних, розгляд ризику тільки в якості несприятливого фактора.

Значимість визначення ефекту від реалізації інновацій зростає в умовах ринкової економіки. Однак не менш важливою він є і для перехідної економіки.

В табл. 1 представлені виді ефекту в залежності від результатів та затрат.

Таблиця 1 Види ефекту

Тривалість прийнятого тимчасового періоду залежить від наступних факторів:

* тривалості інноваційного періоду;

* терміну служби об'єкта інновацій;

* ступеня достовірності попередньої інформації;

* вимог інвесторів.

Залежно від тимчасового періоду обліку результатів і витрат розрізняють показники ефекту за розрахунковий період, показники річного ефекту.

Вище зазначено, що загальним принципом оцінки ефективності є зіставлення ефекту (результату) і витрат.

Відношення результат / витрати може бути виражене як в натуральних, так і в грошових величинах і показник ефективності при цих способах вираження може виявитися різним для однієї і тієї ж ситуації. Але, головне, потрібно чітко зрозуміти: ефективність у виробництві - це завжди відношення.

В цілому проблема визначення економічного ефекту і вибору найбільш бажаних варіантів реалізації інновацій вимагає, з одного боку, перевищення кінцевих результатів над витратами на розробку, виготовлення і реалізацію, а з іншого - співставлення отриманих при цьому результатів з результатами від застосування інших аналогічних за призначенням варіантів інновацій. Особливо гостро виникає никает необхідність швидкої оцінки і правильного вибору варіанту на фірмах, що застосовують прискорену амортизацію, при якій строки заміни діючих машин і устаткування на нові істотно скорочується. Метод обчислення ефекту (доходу) інновацій, заснований на співставленні результатів їхнього освоєння з витратами, дозволяє приймати рішення про доцільність використання нових розробок [5].

Для оцінки загальної економічної ефективності інновацій може використовуватися система показників:

1) інтегральний ефект;

2) індекс рентабельності;

3) норма рентабельності;

4) період окупності.

Інтегральний ефект (Е_інт) являє собою величину різнць результатів і інноваційних витрат за розрахунковий період, приведених до одного, звичайно початкового року, тобто з урахуванням дисконтування результатів і витрат.

де T_p - розрахунковий рік; P_t - результат у t-й рік; З_t - інноваційні витрати в t-й рік; б_t - коефіцієнт дисконтування.

Інтегральний ефект має також інші назви, а саме: чистий дисконтований дохід, чиста приведена або чиста сучасна вартість, чистий наведений ефект. Розглянутий нами метод дисконтування - метод порівняння різночасових витрат і доходів, допомагає вибрати напрямки вкладення коштів в інновації, коли цих засобів особливо мало. даний метод корисний для організацій, що знаходяться на підлеглому становищі й одержують від вищого керівництва вже жорстко зверстаний бюджет, де сумарна величина можливих інвестицій в іннова- ваціі визначена однозначно. У таких ситуаціях рекомендується проводити ранжирування всіх наявних варіантів інновацій у порядку спадної рентабельності. В якості показника рентабельності можна використовувати індекс рентабельності (JR). Він має й інші назви: індекс дохідності, індекс прибутковості. Індекс рентабельності являє собою співвідношення наведених доходів до наведених на цю ж дату інноваційних витрат. Розрахунок індексу рентабельності ведеться за формулою:

Наведена формула відображає в чисельнику величину доходів, наведених до моменту початку реалізації інновацій, а в знамннику - величину інвестицій в інновації, продисконтовані до моменту початку процесу інвестування. Чи інакше можна сказати - тут порівнюються дві частини потоку платежів: дохідна та інвестиційна. Індекс рентабельності тісно пов'язаний з інтегральним ефектом, якщо інтегральний ефект Е_інт позитивний, то індекс рентабельно сти J_R>1, і навпаки. При J_R>1 інноваційний проект вважається еко номически ефективним. В іншому випадку J_R<1 - неефективний. Перевага в умовах жорсткого дефіциту коштів має віддаватися тим інноваційним рішенням, для яких найбільш високий індекс рентабельності.

Норма рентабельності (Е_р) являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певну число років стає рівним інноваційним вкладенням. У цьому випадку доходи і витрати інноваційного проекту визначаються шляхом приведення до розрахункового моменту часу.

Даний показник інакше характеризує рівень прибутковості конкретного інноваційного рішення, що виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість грошового потоку від інновацій приводиться до справжньої вартості інвестиційних коштів. Показник норми рентабельності має інші назви: внутрішня норма прибутковості, внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій.

За кордоном розрахунок норми рентабельності часто застосовують у якості першого кроку кількісного аналізу інвестицій. Для подальшого аналізу відбирають ті інноваційні проекти, внутрішня норма прибутковості яких оцінюється величиною не нижче 15-20%. Норма рентабельності визначається аналітично, як таке порогове значення рентабельності, що забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інновацій.

Одержувану розрахункову величину Ер порівнюють з нормою рентабельності, яку вимагає інвестор. Питання про прийняття інноваційного рішення може розглядатися, якщо значення Ер не менш величини, що вимагає інвестором.

Якщо інноваційний проект повністю фінансується за рахунок позики банку, то значення Ер вказує верхню межу припустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить даний проект економічно неефективним.

У випадку, коли має місце фінансування з інших джерел, то нижня межа значення Е_р відповідає ціні авансованих капіталів, яка може бути розрахована як середня арифметична зважена величина плат за користування авансованих капіталів. Інвестування в умовах ринку пов'язане зі значним ризиком і цей ризик тим більше, чим довший термін окупності вкладень. Занадто істотно за цей час можуть змінитися і кон'юнктура ринку, і ціни. Цей підхід незмінно актуальний і для галузей, у яких найбільш високі темпи науково-технічного прогресу і де поява нових технологій чи виробів може швидко знецінити колишні інвестиції.

Нарешті, орієнтація на показник «період окупності» часто обирається в тих випадках, коли немає впевненості в тому, що інноваційній захід буде реалізовано і тому власник засобів не ризикує довірити інвестиції на тривалий термін. Формула періоду окупності:

де К - початкові інвестиції в інновації; Д - щорічні грошові доходи.

У висновку хотілося б відзначити, що сталий розвиток виробництва в більшій мірі залежить не від наявних ресурсів, а від інноваційного характеру виробництва. Успішність впровадження в зовнішнє високотехнологічну ринкове середовище визначається наявністю в компанії інноваційного менеджменту, представники якого можуть швидко реагувати на безперервні зміни. Інновації виникають не тільки у сфері високих технологій за участю винахідника або підприємця, вони можуть виникнути і при створенні або реалізації низьких технологій, продуктів або послуг. В результаті інноваційної діяльності народжуються нові ідеї, нові й удосконалені продукти, нові або удосконалені технологічні процеси, з'являються нові форми організації і управління різними сферами економіки та її структурами.

2. Задача

Створена автоматизована лінія для виготовлення продукції. Визначити економічну доцільність її впровадження замість існуючого технологічного процесу.

Таблиця 2 Вихідні дані для розрахунків:

Витрати:

(Єдиноразові витрати на НДКР) + (Балансова вартість обладнання) + (Витрати на виробничу площу) + (Чисельність робітників) Ч (Середньорічна заробітна плата одного робітника) Ч 12 + (Чисельність робітників) Ч (Середньорічна заробітна плата одного робітника) Ч 12 Ч (Нарахування на зарплату) + (Вартість спожитої за рік електроенергії) + (Норма амортизації обладнання) Ч (Балансова вартість обладнання) + (Балансова вартість обладнання) Ч (Витрати на ремонт обладнання) + (Річні витрати на амортизацію, ремонт і утримання приміщення)

при існуючому процесі: 419610 грн/рік;

для нового варіанту: 253910 грн/рік.

Таким чином, впровадження нової лінії є економічно доцільним.

3. Тестові завдання

1. Головною метою державної інноваційної політики є:

А. Створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни.

Б. Визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку.

В. Забезпечення впровадження сучасних економічно чистих, безпечних, енерго - та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентноздатної продукції.

2. Доповнити схему класифікації інновацій.

Рис. 1

3. Інноваційна діяльність - це

а) діяльність, спрямована на реалізацію будь - яких проектів;

б) діяльність, пов'язана з науково-технічними розробками;

в) діяльність, спрямована на управління науково технічним потенціалом фірми;

г) робота з розробки, підготовки, і переходу на новий продукт;

д) процес впровадження у виробництво нового продукту (послуги)

4. Необхідність ефективного використання світової мережі знань, також розвитку і презентації власних інформаційних ресурсів у світовому просторі означає, що підхід до забезпечення інформаційної безпеки має бути:

а) наступальним;

б) захисним;

в) агресивним.

Размещено на Allbest.ru