Значення та завдання аналізу фінансової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

з дисципліни «Аналіз фінансової діяльності»

Значення та завдання аналізу фінансової діяльності

Зміст

логіка аналітичний фінансовий

Вступ

1. Сутність і значення фінансового аналізу: його основна мета, завдання, особливості

2. Методологічні принципи і логіка аналітичної роботи фінансової сфери підприємства. Предмет, об'єкт та суб'єкти фінансового аналізу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу.

Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити можливі ризики у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами. Метою даної роботи є: визначити сутність і значення фінансового аналізу, його мету, завдання, та особливості, розкрити поняття предмету, об'єктів та суб'єктів фінансового аналізу.

1. Сутність і значення фінансового аналізу: його основна мета, завдання, особливості

В часи, коли підприємство самостійно обирає собі постачальників і покупців, має право надавати позики іншим підприємствам, вкладати свої кошти в їх статутні капітали, купувати акції та інші цінні папери різних підприємств, посилюється значення фінансового аналізу.

У традиційному розумінні суть фінансового аналізу полягає в оцінці й прогнозуванні фінансового стану підприємства за даними фінансової звітності та обліку. Фінансовий аналіз є одним із основних елементів фінансової політики підприємства. Для забезпечення якісного та докладного фінансового аналізу потрібно володіти загальними концептуально-методичними принципами у його підходах і трактуваннях.

Фінансовий аналіз -- це процес дослідження фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку, це засіб накопичення, трансформації й використання інформації фінансового характеру.

Фінансовий аналіз є суттєвим елементом фінансового менеджменту та аудиту. Він виступає прерогативою найвищої ланки управлінських структур підприємства, спроможних впливати на формування фінансових ресурсів і потоки грошових коштів, ефективності управлінських рішень, пов'язаних із визначенням ціни продукції, заміною устаткування чи технології, економічного зростання підприємства.

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, який складається з двох взаємопов'язаних розділів фінансового і управлінського аналізу.

Особливого значення в сучасних умовах господарювання набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства за існування різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки завдяки своєчасному й об'єктивному аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства і розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства також банки при визначенні кредитоспроможності позичальника.

Фінансовий аналіз є основою для управління фінансами підприємства. В узагальненому вигляді він включає в себе три головні елементи:

1) оцінка фінансових потреб підприємства;

2) розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучення фінансових ресурсів та каналів їх одержання -- кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

3) забезпечення системи фінансової звітності, яка б об'єктивно відображувала процеси та забезпечувала контроль за фінансовим станом підприємства.

Фінансовий аналіз сприяє вирішенню питання поточного руху фінансових ресурсів, їх формування й використання, поточного та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання фінансового та загального менеджменту в частині аналізу, а також фінансового забезпечення стратегії підприємства.

Без фінансового аналізу неможливі планування, прогнозування, бюджетування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит.

Отже, фінансовий аналіз має важливе значення в економічній діяльності підприємства, оскільки дає змогу:

1) вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

2) об'єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

3) своєчасно вживати заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

4) забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у результаті аналізу резервів;

5) забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства.

Зміст фінансового аналізу. Фінансовий аналіз -- це складова загального, повного, всебічного аналізу господарської діяльності, що охоплює два взаємопов'язаних розділи: аналізи фінансовий та управлінський. Такий розподіл досить умовний і відповідає розподілу бухгалтерського обліку на підприємстві на фінансовий та управлінський, що є об'єктивною потребою під час діяльності підприємства в ринкових умовах.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу -- надання інформації численним користувачам про прибутковість діяльності підприємства, його платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність, ринкову стійкість тощо.

Фінансовий аналіз являє собою методику оцінки поточного і перспективного фінансового стану підприємства на підставі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового стану - це глибоке науково обґрунтоване дослідження фінансових ресурсів підприємства в єдиному виробничому процесі.

Основною метою фінансового аналізу є одержання певної кількості ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутку і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу і більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану. Ідеться про отримання відносно невеликої кількості ключових, найінформативніших параметрів, що об'єктивно, всебічно характеризують фінансовий стан підприємства (платоспроможність, фінансову стійкість, незалежність, рентабельність діяльності, імовірність банкрутства тощо) [2].

Завдання фінансового аналізу зумовлені завданнями управління підприємством у трьох сферах діяльності -- фінансовій, інвестиційній та операційній (виробничій), що поєднані рухом фінансових ресурсів.

Звідси завдання фінансового аналізу полягають в інформаційному забезпеченні прийняття обґрунтованих рішень за такими напрямками діяльності підприємства:

1) фінансовою -- управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, що пов'язаний з використанням зовнішніх позик;

2) інвестиційною -- управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів;

3) операційною -- управління фінансовими результатами діяльності; прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів.

Жодний фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності. Необхідно враховувати істотний вплив зовнішніх чинників: зміни рівня цін на матеріально-технічні ресурси, зокрема на енергоносії; зміни ставок процентів; зміни в податковому законодавстві тощо. Важливо визначити місце підприємства в галузі, його конкурентоспроможність. У процесі аналізу слід ураховувати специфіку галузі, форму власності, розміри підприємства. За результатами аналізу розроблюють заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

2. Методологічні принципи і логіка аналітичної роботи фінансової сфери підприємства. Предмет, об'єкт та суб'єкти фінансового аналізу

У ринкових умовах запорукою виживання і основою стабільного становища підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає стан фінансових ресурсів підприємства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефективно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, враховувати витрати для його розширення і відновлення.

Фінансовий стан являє собою найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні Інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансових і інших відносинах.

Рух трудових і матеріальних ресурсів на підприємстві супроводжується утворенням і витратою коштів. Це свідчить про те, що фінансовий стан господарюючого суб'єкта відображає різні сторони його діяльності.

У рамках зовнішнього фінансового аналізу використовують насамперед бухгалтерську звітність, яку можна в принципі одержати в органах статистики. Інформаційне забезпечення внутрішнього фінансового аналізу набагато ширше, тому що можливе залучення практично будь-якої необхідної інформації, у тому числі конфіденційної. Проте доступ до інформаційної бази, як правило, обмежується сферою інтересів, компетентністю і відповідальністю аналітика. Таким чином, методики зовнішнього фінансового аналізу будуються на припущенні про певну інформаційну обмеженість об'єкта дослідження. Як правило, подібні методики засновані на найбільш повному наборі загальнодоступної бухгалтерської і фінансової звітності підприємства.

Оскільки для внутрішнього фінансового аналізу можуть використовуватися різні внутрішні звіти і форми, що не є уніфікованими і обов'язковими до складання на всіх підприємствах, багато аналітичних процедур заздалегідь не визначені, то аналіз у цьому випадку носить більш творчий, деякою мірою імпровізований характер.

Основою інформаційного забезпечення зовнішнього фінансового аналізу слугує бухгалтерська звітність. У цьому випадку можлива розробка формалізованої послідовності аналітичних процедур. Шляхом згортання балансу або перекомпонування і агрегування статей публікованої звітності можна побудувати інформаційні варіанти, придатні для формалізації дослідницьких завдань.

У даному підручнику головним чином розкриваються проблеми і можливості зовнішньою публічного фінансового аналізу, інформаційною основою якого є річний звіт підприємства.

Успішність аналізу визначається різними факторами. З певною умовністю рекомендують шість основних етапів, що доцільно мати на увазі при проведенні фінансового аналізу.

На першому етапі об'єкт дослідження рекомендується як система, для якої визначають цілі й умови функціонування. Виробничо-фінансову діяльність підприємства можна розглядати як систему, що складається з трьох взаємозалежних елементів: ресурсів, виробничого процесу і готової продукції. Основні функції підприємства знаходять відображення в грошовому обігу.

Грошовий обіг відображає реальні процеси підприємницької діяльності, його дані фіксуються в комплексній системі бухгалтерського обліку, завдяки якому формується інформаційна система підприємства, необхідна для проведення фінансового аналізу.

На другому етапі провадиться добір показників, що характеризують виробничо-фінансову діяльність підприємства. Враховуються якісні характеристики економіки підприємства: система синтетичних і аналітичних показників.

На третьому етапі проведення системного фінансового аналізу складається загальна схема системи, встановлюються її головні компоненти, функції, взаємозв'язки, розроблюється схема підсистем, що враховує підпорядкованість їхніх елементів.

На четвертому етапі системного фінансового аналізу діяльності підприємства визначаються всі основні взаємозв'язки і фактори, що дають кількісні характеристики. При системному фінансовому аналізі особлива увага приділяється дослідженню взаємозв'язків і взаємообумовленості його окремих підсистем, показників і факторів. Знання факторів виробництва, формування і розподілу фінансових ресурсів, їхніх взаємозв'язків, уміння визначити їх вплив на окремі показники виробничо-фінансової діяльності дозволяють впливати на рівень показників за допомогою управління факторами.

На п'ятому етапі будується модель системи фінансового аналізу на підставі інформації, отриманої на попередніх етапах. У цю модель вводять конкретні дані про роботу якогось підприємства і одержують параметри моделі в числовому вираженні.

На шостому етапі фінансового аналізу проводиться робота з моделлю. Цей етап включає об'єктивну оцінку результатів виробничо-фінансової діяльності підприємства, дає можливість комплексно оцінити резерви для підвищення ділової активності та ефективності виробництва.

Головна цінність системного фінансового аналізу полягає в тому, що в процесі його здійснення будується чітка логічна схема, що відповідає методиці проведення аналізу, внутрішнім зв'язкам показників і факторів.

Методика комплексного фінансового аналізу повинна містити такі елементи:

- визначення цілей і завдань фінансового аналізу;

- сукупність показників для досягнення поставлених цілей і розв'язання завдань фінансового менеджменту;

- схему і послідовність проведення аналізу;

- періодичність і терміни проведення фінансового аналізу;

- способи одержання інформації та її опрацювання;

- способи і методи проведення фінансового аналізу;

- перелік організаційних етапів проведення фінансового аналізу і розподіл обов'язків між аналітиками;

- систему організаційної та обчислювальної техніки, необхідної для аналізу;

- порядок оформлення результатів фінансового аналізу та їхньої оцінки;

- оцінку трудомісткості аналітичних робіт, підрахунок економічного ефекту від здійсненого аналізу.

Предметом фінансового аналізу є вся доступна інформація по тим чи іншим направленням діяльності суб'єктів ринкової економіки, яка знаходиться в діалектичному взаємозв'язку та взаємодії, яка проявляється зміною стану того чи іншого суб'єкту господарювання.

Відповідно до сучасних підходів суб'єктами аналізу виступають, як безпосередньо, так і опосередковано, зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації. У різних літературних джерелах суб'єкти аналізу розбиваються на дві групи.

До першої групи ставляться власники засобів підприємства, позикодавці (банки), постачальники, клієнти (покупці), податкові органи, персонал підприємства й керівництво. Кожний суб'єкт аналізу вивчає інформацію виходячи зі своїх інтересів. Так, власникам необхідно визначити збільшення або зменшення частки власного капіталу й оцінити ефективність використання ресурсів адміністрацією підприємства; кредиторам і постачальникам - доцільність продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту; потенційним власникам і кредиторам - вигідність приміщення в підприємство своїх капіталів. [3].

Друга група - це суб'єкти аналізу, які хоча безпосередньо й не зацікавлені в діяльності підприємства, але повинні за договором захищати інтереси першої групи користувачів звітності. Це аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки.

Така класифікація носить сильно узагальнюючий характер і трохи умовна. Щоб виправити ці недоліки, варто було б провести розподіл суб'єктів по декількох підставах. Так, наприклад, одним з таких підстав могла б бути ступінь доступності суб'єктів до інформації про діяльність аналізованого підприємства. Тоді можна було б виділити наступні групи суб'єктів:

1) Суб'єкти необмеженого доступу - особи, що мають доступ до всієї інформації аналізу, включаючи елементи планування, прогнозування й іншу інформацію, що може становити комерційну таємницю або ноу-хау. До них ставляться: власники засобів підприємства, окремі представники персоналу, керівництво підприємства.

2) Суб'єкти формального доступу - особи, які мають право доступу до всієї інформації відносно бухгалтерського обліку й звітностей. Як правило, вони не мають права розголошення інформації, до якої мають доступ. До цієї групи ставляться: позикодавці, податкові органи, аудиторські фірми, консультанти.

3) Суб'єкти зовнішнього доступу - особи, що мають доступ до фінансових звітностей підприємства, а також до інформації, публикуемой і оголошуваної, тільки з дозволу керівних органів підприємства. У цю групу входять постачальники, клієнти, преса, профспілки.

Таким чином, з вищевикладеного видно, що не існує якої-небудь однієї універсальної класифікації суб'єктів фінансового аналізу, і число таких класифікацій може бути збільшене шляхом введення нових підстав.

Об'єкт - категорія, пов'язана з означенням напрямку спрямування аналітичного дослідження. Залежно від рівня проведення (макро- і мікро- рівень), широти охоплення видів та аспектів діяльності, мети і завдань аналізу(комплексний, тематичний, експрес-аналіз та поглиблений) об'єктами фінансового аналізу можуть бути фінансове становище держави (аналіз виконання Державного бюджету, динаміка інфляційних процесів), галузі (аналіз динаміки показників прибутковості підприємств галузі, ефективність зовнішньо-економічних операцій), регіону (аналіз ходу наповнення та використання місцевого бюджету, динаміка готівкової потреби в комерційних банках регіону), вся фінансово-господарська діяльність підприємства або певні її сторони (фінансовий стан та його динаміка, фінансові результати, ефективність використання оборотних засобів).

Висновок

Отже, можна зробити висновок про те, що основними завданнями аналізу фінансової діяльності є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу можна отримати певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності фінансового аналізу стану підприємства, слід ще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Размещено на Allbest.ru