Економіка Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Загальна характеристика країни (геополітичне розміщення): територія, ресурси, клімат, економічна історія

2. Модель економічного розвитку: фактори, які визначають пріоритети розвитку на сьогодні та його динаміка

3. Галузева структура економіки країни

4. Фінансова система країни

5. Зовнішньоекономічні зв'язки

6. Висновок: тенденції економічного розвитку; риси, які доцільно застосовувати для економічного розвитку України

Задача «Визначення макроекономічних показників»

Задача «Визначення реального ВНП»

1. Загальна характеристика країни (геополітичне розміщення): територія, ресурси, клімат, економічна історія

Географічне положення. Польща розташована у Центральній Європі над Балтійським морем, між 49о 00' та 54о 50' північної широти і між 14о 08' та 24о 09' східної довготи.

Протяжність з півночі на південь складає 649 км, зі сходу на захід - 689км.

Площа території країни складає 312685 кв. км (9 місце у Європі).

Столицею Польщі є Варшава з населенням 1,618 млн. мешканців (4,2% від загальної кількості населення країни) Найбільші міста (1999 р.): Лодзь (803,4 тис.), Краків (740,0 тис.), Вроцлав (637,2 тис.), Познань (577,5 тис.), Гданьськ (458,4 тис.), Щецін (416,7 тис.), Бидгощ (386 тис.), Люблін (356,5 тис.), Катовіце (344,8 тис.).

Загальна довжина державного кордону складає 3496 км. На півночі переважну частину кордону складає територіальний відрізок Балтійського моря - 440 км, а по суші Польща межує з Російською Федерацією - 210 км. На півдні гірські хребти Судетів і Карпат відділяють Польщу від Чехії - 790 км та Словаччини - 541 км. На сході сусідами Польщі є Литва - 103 км, Білорусь - 416 км та Україна - 529 км.

Чисельність населення - 38,6 млн. чол. (1999 р.)

Адміністративний поділ - 16 воєводств (wojewodztwo). Воєводства поділяються на 308 повітів (powiat), які розділені на 2489 гмінів (gmina), включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. (Новий адміністративний розподіл введений 1 січня 1999 р.)

Прапор Польщі- прямокутне полотнище, розділене на дві рівні горизонтальні половини. Верхня - білого, а нижня - червоного кольору.

Герб Польщі. За легендою, білого орла, який у подальшому став гербом польської держави, побачив легендарний Лех разом зі своїми братами Чехом і Русом - родоначальниками слов'янських народів. У тому місці, де це трапилося, Лех заснував місто і назвав його Гнєзно (Gniezno), тому що орел кружляв над своїм гніздом.

Спочатку орел був особистим знаком Пшемисла II, коронованого у 1295 році. За півстоліття він став загальнодержавним символом.

Нинішній герб було затверджено у 1990 році.

Офіційна мова - польська.

Офіційна релігія - католицизм.

Грошова одиниця - злотий = 100 грошам.

Членство в міжнародних організаціях: ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, СБ, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центральноєвропейське Об'єднання Вільної Торгівлі, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВОЗ, ЦЄІ [2].

2. Модель економічного розвитку: фактори, які визначають пріоритети розвитку на сьогодні та його динаміка

Послідовне впровадження економічних реформ, успіхи процесів реструктуризації, а також позитивні макроекономічні показники, досягнуті в результаті цілеспрямованої економічної політики, здійснюваної державою, допомогли Польщі уникнути криз, які переживають багато країн світу. Завдяки цьому Польщу все частіше сприймають у світі як країну успіху. Ця думка знайшла відображення і в оцінках міжнародних економічних організацій та фінансових інститутів, і в світовій економічній публіцистиці.

Процеси розвитку економіки, розширення лібералізації і широке впровадження ринкових механізмів супроводжувалися в Польщі також істотними змінами у зовнішньоекономічній політиці. Здійснено ряд змін у торговельній політиці, результатом яких була значна лібералізація товарообороту відповідно до принципів СОТ. Зміни у зовнішньоекономічній політиці Польщі позначилися також на головних напрямках економічного співробітництва і торгівлі.

Стратегічною метою цієї політики стало членство Польщі в Європейському Союзі. Польща реалізує Європейський договір від 1 лютого 1994 року, яким затверджена асоціація країни з Європейськими співтовариством. Країни ЄС є головними торговельними партнерами Польщі, на їх частку в 2000 році припадало 70% всього польського експорту і 62% імпорту [3].

Триває процес пристосування польської економіки до структур ЄС, тому перспектива вступу Польщі в цю організацію стає все реальнішою. Системні зміни, вільний вихід польських товарів на світовий ринок і підвищення їх конкурентоспроможності стимулювали зростання зовнішньоторговельного обороту Польщі за останні роки.

Економічні відносини Польщі з більшістю країн Центральної і Східної Європи здійснюються на основі угод про вільну торгівлю. У своїй зовнішньоекономічній політиці Польща надає також великого значення відносинам з Російською Федерацією. З цією метою вона підтримує зусилля Росії, спрямовані на її прийняття в СОТ, що сприяло б пожвавленню взаємного економічного співробітництва і торгівлі на нових, чіткіше окреслених засадах.

Оцінюючи результати, досягнуті в польській економіці в період 1999-2000 років, слід звернути увагу на тенденцію економічного зростання, що зберігається в межах 5% (ВВП) порівняно з попереднім періодом. Знизився також рівень річної інфляції, який, згідно з попередніми даними, сягнув 9,5%.

Особливо збільшився обсяг реалізованої промислової продукції (близько 9% порівняно з 1999 роком), в основному за рахунок покращення кон'юнктури переробної промисловості, а також житлового будівництва. В загальному обсязі промислового виробництва більшу роль відіграють галузі, що визначають технічний прогрес. Збільшилася також кількість квартир, зданих в експлуатацію.

3. Галузева структура економіки країни

польща економіка зовнішньоекономічний

Господарство Польщі є досить диверсифікованим. У структурі національного продукту країни на промисловість припадає 35 %, торгівлю і сферу послуг - 45 %, сільське господарство - 6 %.

В галузевій структурі промислового виробництва найбільшою є частка легкої і харчової промисловості (29 %), машинобудування (28 %) та паливно-енергетичного комплексу (23 %).

У паливно-енергетичному комплексі переважає виробництво твердих видів палива, головним чином, кам'яного вугілля, частка якого становить понад 75 %. За видобутком вугілля Польща займає восьме місце у свігі - 176 млн. т (113 млн. т - кам'яне). Кам'яне вугілля видобувається у трьох кам'яновугільних басейнах - Верхньосілезькому, Нижньосілезькому та Люблінському. Основним є Верхньосілезький басейн - 95 % усього видобутку. Нафту і газ країна імпортує, в основному з Росії [3].

Металургійний комплекс представлений чорною і кольоровою металургією. Чорна металургія розвинута в Сілезькому і Малопольському воєводстві (Домброва Гурніча, Катовіце, Ченстохов).

Серед галузей кольорової металургії виділяегься мідна промисловість. Виробництво концентрується у трикутнику Лєгніца - Жуковиці - Орск (Нижньо-Сілезьке воєводство). Свинець і цинк виплавляють у Катовіце та інших промислових центрах Верхньої Сілезії.

Найбільші машинобудівні підприємства в Польщі розміщені у великих промислових центрах. До найважливіших галузей машинобудування належать транспортне й важке машинобудування, електротехнічна і електронна промисловість. Виробництво легкових автомобілів концентрується у Варшаві, Плонську, Бєльсько-Бялій, Нисі, Познані, Любліні. Вантажні автомобілі випускають у містах Єльч та Стараховіце, автобуси - у Єльчі та Сяноку. Електропотяги для приміських сполучень виробляються у Вроцлаві, пасажирські вагони у Познані, товарні вагони - у Зеленій Гурі та Свідніці. Виробництво морських суден розташоване у Ґданську, Щецині та Гдині, річкових - у Плоцку. Металургійне обладнання, гірничі машини та інша продукція важкого машинобудування випускається переважно у Сілезькому воєводстві. Головними центрами електротехнічної та електронної промисловості є Варшава, Гданськ, Вроцлав, Бидгощ, Познань та ін.

Хімічна промисловість Польщі належить до галузей, які динамічно розвиваються. Неорганічна хімічна індустрія базується на багатих покладах кам'яної солі та сірки. Кам'яна сіль видобувається поблизу Іновроцлава та Клодави, сірка в Свєнтокшиському та Підкарпатському воєводстві. Головні центри виробництва азотних добрив - Пулави, Влоцлавек, Кендзежин-Козлє та Тарнув. Найбільші центри виробництва фосфорних добрив - Паліце, Гданськ і Тарнобжеґ.

Польща має сприятливі умови для розвитку промисловості будівельних матеріалів. Основними є цементна та скляна промисловість. Головні райони цементної промисловості - Опольський, Свєнтокшиський та Холмський. Головним районом з багаторічними традиціями скляної промисловості є Судетський округ. Тут працює декілька великих підприємств поблизу Валбжига, Болеславця і Строня Шльонського.

Найважливішою галуззю легкої промисловості Польщі є текстильна. Вона займається обробкою бавовни, штучних волокон, вовни, льону і шовку. Основними районами концентрації текстильної промисловості є Лодзинський, Бельсько-Бялський і Ченстоховський та Білявсько-Судетський.

За останні роки харчова промисловість стала найбільш інвестиційно привабливою у Польщі. Важливою її галуззю є цукрова промисловість.

Сільське господарство створює близько 7 % ВНП Польщі й займає четверте місце в господарській сфері після промисловості, торгівлі та будівництва.

У рослинництві виробляється близько 59% вартості сільськогосподарської продукції. Частка зернових становить 23 %, картоплі - 21 %, цукрових буряків - 3 %, овочів та фруктів - 11 %. Основними зерновими культурами є пшениця, жито, ячмінь та овес.

Досить значні валові збори картоплі - 25 млн т. Найбільша концентрація її посівів спостерігаються в центрально-східній Польщі.

Польща - відомий у світі виробник овочів та фруктів. Важливу позицію країна займає в зборі порічок (перше місце в світі), полуниць (третє місце), малини (четверте), капусти (шосте), яблук (дев'яте), цибулі (двадцяте). Земельні площі, зайняті овочами і фруктами, мають найбільше значення для приватних господарств південної і центральної Польщі. Загальна частка овочів і фруктів у фізичному обсязі продукції рослинництва сягає 40 %.

Польща належить до країн з середнім рівнем розвитку тваринництва. Найбільше виробляється свинини, молока, яловичини, яєць, менше - вовни і баранини, риби тощо. Майже 39% загальної вартості продукції тваринництва дає свинарство, розведення великої рогатої худоби - 40 % [3].

За останні десятиліття Польща активно розвиває свої зовнішньоекономічні зв'язки.

У товарній структурі польського експорту провідне місце займають кольорові метали, електротехнічне й електронне обладнання, текстиль, транспортні засоби та кам'яне вугілля. Традиційними продуктами експорту Польщі є також сірка, заморожені овочі, сире м'ясо тощо.

Імпортує країна в основному електротехнічне й електронне обладнання, мінеральну сировину, хімічну продукцію та текстиль, нафту, газ, кольорові метали.

4. Фінансова система країни

Однією з найхарактерніших особливостей функціонування фінансової системи Європейського Союзу є те, що на відміну від інших міжнародних економічних організацій ЄС має самостійний бюджет, який об'єднує переважну більшість спільних фінансових фондів. Бюджет ЄС -- основна фінансова база інтеграційних заходів у рамках Союзу, важливий інструмент наднаціонального регулювання економіки країн-учасниць. Створення власної фінансової бази -- безпрецедентний випадок в історії створення інтеграційних угруповань.

Бюджет ЄС концентрує понад 95 % усіх об'єднаних фінансових ресурсів Союзу. До кошторису Комісії ЄС входять усі бюджетні фонди -- Європейський фонд орієнтації та гарантування сільського господарства, Європейський фонд регіонального розвитку, Європейський соціальний фонд, витрати на проведення науково-технічної та промислової політики ЄС та ін. Починаючи з 1971 р. до бюджету ЄС (поряд із внесками країн-учасниць) почали надходити власні ресурси у вигляді сільськогосподарських зборів на аграрну продукцію, що ввозиться з третіх країн; митних зборів на ввезення промислової продукції в регіон ззовні; податку на додану вартість (ПДВ). Частина ПДВ з 1979 р. надходить до євробюджету на правах власних ресурсів Союзу. Щорічно встановлюється частка ПДВ, яка підлягає відрахуванню країнами -- учасницями ЄС до його бюджету. Розмір податку, що перераховується кожною країною, не повинен перевищувати 1 % розрахованого податку, виходячи з передбаченої Європейським Союзом єдиної основи стягування податку. Витратна частина бюджету охоплює кошториси витрат усіх керівних інститутів ЄС.

Щодо національних бюджетів країн, в тому числі і бюджету Польщі -- учасниць ЄС, то практично із самого початку діяльності Співтовариства, а згодом Союзу, було поставлено завдання гармонізації й уніфікації національних бюджетів, яке вимагало:

* наближення й уніфікацію бюджетної документації, статистики і процедури;

* вирівнювання частки бюджетних доходів у ВВП;

* гармонізації структур бюджету;

* координації бюджетної політики;

* гармонізації податків і податкової політики.

Усвідомлюючи всю складність вирішення такого завдання, керівництво ЄС (як і у вирішенні інших непростих питань перспективного розвитку) підходило до його реалізації поступово.

Комісія ЄС розробила програму гармонізації національних бюджетів, яка передбачала вирішення суто технічних питань, -- розробку рекомендацій щодо уніфікації бюджетної статистики і зближення структур національних бюджетів, зіставлення й аналіз бюджетів, розробку методики гармонізації бюджетної політики.

Перед економікою ЄС постали завдання зниження рівня інфляції, досягнення стійких темпів економічного зростання, підвищення рівня зайнятості, стабілізації платіжних балансів. Відповідно до нових завдань Комісія ЄС визначила й основні напрями у сфері бюджетної політики: скорочення дефіцитів державних бюджетів; збільшення частки бюджетних коштів, які спрямовуються на інвестування; перекваліфікація робочої сили і зниження виробничих витрат; посилення контролю за рівнем соціальних витрат [2].

5. Зовнішньоекономічні зв'язки

Зовнішньоекономічні зв'язки завжди відігравали велику роль у розвитку господарства країни. Після Другої світової війни вони були зорієнтовані переважно на країни соціалістичного табору. Але сучасні показники зовнішньої торгівлі з постсоціалістичними країнами невисокі. У зовнішньоторговельному балансі країни на них припадає понад 40 % середньорічного товарообороту, на західноєвропейські країни - близько 50 %, решта - на країни, що розвиваються.

Нині головними статтями експорту є продукція машинобудування (43 %) морські судна, гірничошахтне обладнання, автомобілі, устаткування для цукрової та хімічної промисловості, кокс. На експорт іде вугілля, мідь, срібло. Сировина становить 14 % експорту, близько 10 % припадає на сільськогосподарські та харчові продукти, 8 % - на продукти легкої та целюлозно-паперової промисловості, 5 °/, на будівельні послуги. Вважається, що тільки 30 % польських товарів є конкурент нездатними на світовому, зокрема європейському, ринку.

Імпортує країна паливо, металеву сировину, хімічні продукти. Щорічно імпорт становить 15 млн тонн нафти, 3,5 млн тонн нафтопродуктів, 7,5 млрд м3 газу. Також імпортується алюміній, марганцева та хромова руди, нікель, рідкісні метали, целю лоза, каучук, вовна, пиломатеріали. Металургія споживає щорічно 17 млн тонн імпортної залізної руди, 1,5 тонн імпортного чавуну.

Членство в міжнародних організаціях: ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, Європейський Союз, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі (CEFTA), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВОЗ, ЦЄІ [4].

6. Висновок: тенденції економічного розвитку; риси, які доцільно застосовувати для економічного розвитку України

Позитивними сторонами польського досвіду роздержавлення власності, які можна використати в Україні, є активна участь іноземних інвесторів у приватизаційних торгах, застосування реальних міжнародних цін у процесі оцінки майна, контроль правоохоронних органів, Національної контрольної Палати та широкої громадськості за даними процесами, а також повноцінне запровадження механізму банкрутства з перших років трансформаційних процесів. Програма національних інвестиційних фондів означає поєднання ідеї інвестиційних фондів та загальної сертифікатно-ваучерної приватизації, за якої акції польських громадян котуються на Варшавській біржі і мають реальну ціну, що робить польське населення зацікавленим учасником приватизаційних перетворень.

На основі врахування польського досвіду розвитку податкової системи конструктивними можуть бути наступні рекомендації для України: 1) розширення бази оподаткування; 2) упорядкування переліку підакцизних товарів та диференціація ставок акцизного збору; 3) збільшення неоподаткованого мінімуму та зменшення цієї суми на витрати, пов'язані з навчанням, лікуванням, професійною підготовкою; 4) збільшення ставки прибуткового податку на надвисокі доходи при зменшенні на середні; 5) диференціація ставки ПДВ.

У грошово-кредитній сфері Польщі на зразок західних була змінена роль центробанку: на нього покладалася відповідальність за грошово-кредитну політику та зобов'язання банківського нагляду, банківське обслуговування країни, управління державним кредитом, виконання емісійної функції. Банківські правила Польщі було приведено у відповідність із вимогами ЄС (забезпечення резервів для ринкових ризиків, 15% ліміт при кредитуванні клієнта). Враховуючи польський досвід, пропонуємо такі заходи для удосконалення банківської системи України: 1) консолідація банків; 2) укріплення незалежності банків від безпосереднього втручання адміністративної влади; 3) створення банківського фонду, що виконує функції гаранта банківських депозитів і знімає частину відповідальності з центрального банку та державного бюджету.

Задача «Визначення макроекономічних показників»

На підставі даних наведених в табл. 1 визначити валовий національний продукт (ВНП), чистий національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД), особистий дохід (ОД) та використовуваний дохід (ВД).

ВНП= C + I + G + X n , де

ВНП=504+78+156+34=772 млрд.грн.

С - споживчі витрати;

I - валові приватні інвестиції;

G - державні витрати;

Xn - чистий експорт;

ЧНП=ВНП-А, де А-амортизаційні відрахування;

ЧНП=772-66=706 млрд. грн.

НД=ЧНП-НП, НП - непрямі податки на бізнес

НД=706-48=658 млрд. грн.

ОД = НД - ВС..? ППК ? НПК +ТП, де

ОД = 658-52-54-50+36=538 млрд.грн.

ППК - податки на прибуток корпорацій

НПК - нерозподілений прибуток корпорацій

ВС - Внески на соціальне страхування;

ТП-трансфертні платежі;

ВД=ОД ? ОП, де

ВД ? 538-64=474 млрд. грн.

ОП - особисті податки

Задача «Визначення реального ВНП»

У 2013 р. номінальний обсяг ВНП становив 3875,8 млрд. грн., а індекс цін дорівнював 121,7, або був на 21,7% вищий порівняно а базовим 2011 р. У 2009 р. номінальний обсяг ВНП становив 1458,2 млрд. грн., а індекс цін - 85,7, або був на 14,3% нижчий порівняно з базовим 2011 р. Розрахуйте:

1. реальний обсяг ВНП для 2013 p. з урахуванням індексу цін;

2. реальний обсяг ВНП для 2009 р. з урахуванням індексу цін

Реальний обсяг ВНП з урахування індексу цін дорівнює

для 2013 року 3875,8/1,217 = 3184,717 млрд. грн.

для 2009 року 1458,2/0,857 = 1701,517 млрд. грн.

Список використаної літератури

1. Gіуwny Urz№d Statystyczny. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://stat.gov.pl/index.php

2. Вільна електронна енциклопедія. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка

3. Ministerstvo Gospodarki. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.mg.gov.pl/Analizy+i+prognozy/Sytuacja+gospodarcza+Polski

3. Чеботар С.І. Економічні реформи у Польщі: українсько-польські порівняльні дослідження. - Рукопис. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2010.

Размещено на Allbest.ru