Управління прибутком на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Вступ

Кожне підприємство має власну організаційну структуру, яка визначається наявністю та взаємодією його підрозділів. У невеличких підприємствах нерідко одна й та сама особа (власник або головний менеджер) здійснює управління господарською діяльністю і приймає важливі рішення.

Але здатність людини керувати має певні обмеження. Тому в разі зростання масштабів бізнесу й ускладнення його структури виникає необхідність розподілити повноваження з прийняття рішеннь між різними рівнями управління. Делегування повноважень з прийняття рішень означає децентралізацію управління.

Децентралізацію системи управління можна визначити як об'єктивний процес розподілу відповідальності між менеджерами в частині управління, планування і контролю витрат та результатів діяльності.

Децентралізація управління визначає місце кожного підрозділу в інформаційному просторі, делегуючи йому певні повноваження і відповідальність[13].

Отримання менеджером права самостійно приймати рішення означає водночас і відповідальність за його наслідки. Тому підрозділ, очолюваний керівником, який несе відповідальність за результати його діяльності, дістав назву "центр відповідальності".

Центр відповідальності -- сфера (сегмент) діяльності, в межах якої встановлено персональну відповідальність менеджера за показники діяльності, які він контролює. У системі управління виший керівник має контролювати й оцінювати роботу менеджерів нижчого рівня, а вони, своєю чергою, повинні здійснювати самоконтроль та інформувати вище керівництво про результати діяльності[14].

Отже, мета курсової роботи - ознайомитися з організаційною структурою підприємства, з діяльністю такого центру відповідальності як центр прибутку. Вивчити облік, контроль і оцінку його діяльності. На основі практичної частини навчитися складати кошториси виробничих накладних витрат за статтями калькуляції та економічними елементами, калькулювати собівартість одиниці виробу, складати формулу функції витрат, здійснювати розподіл загальновиробничих витрат. До завдань курсової роботи можна віднести:

- визначити типи управління підприємством;

- розглянути управління поведінкою персоналу на підприємстві;

- розглянути системи управлінського контролю;

- надати загальну організаційно-економічну характеристику підприємства;

- проаналізувати рентабельність та фінансовий стан підприємства;

- розробити заходи щодо підвищення прибутковості виробництва.

Об'єктом курсової виступає прибуток підприємства. Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації управління прибутком на підприємстві. Інформаційною базою дослідження послужили сучасна наукова література, матеріали фахових періодичних видань, нормативно-правові акти, які регулюють господарські відносини підприємств, статистичні дані, Фінансова звітність ?ДніпроАЗОТ? за 2014-2015рр., Баланс ?ДніпроАЗОТ? за 2014-2015 рр. Курсова робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

управління прибуток рентабельність

Розділ 1. Типи управління та системи управлінського контролю

1.1 Типи управління

Виокремлюють такі типи управління організаціями: бюрократичний (механістичний) (фр. bureu -бюро, канцелярія + грец. kratos -- влада, панування, букв. -- панування канцелярії) та адаптивний (органічний) (лат. adaptation -- пристосування). Вони побудовані на принципово різних підставах і мають специфічні риси, що дають змогу виявляти сфери їхнього раціонального використання і перспективи подальшого розвитку. Бюрократичний тип управління сформувався історично першим. Концепцію підходу до побудови організаційних структур розробив німецький соціолог М. Вебер на початку XX ст. Він сформулював нормативну модель раціональної бюрократії, що кардинально змінювала комунікаційні системи, які діяли раніше: звітності, оплати праці, структури роботи, відносин на виробництві. В основі концепції цієї моделі -- підприємства як організації, що висувають жорсткі вимоги як до людей, так і до структур, у межах яких діють. Ключові концептуальні положення нормативної моделі раціональної бюрократії такі:

1) чіткий поділ праці, використання на кожній посаді кваліфікованих фахівців;

2) ієрархічність управління, за якої нижчий рівень підпорядковується вищому і контролюється ним;

3) наявність формальних правил і норм, що забезпечують однорідність виконання менеджерами своїх завдань і обов'язків;

4) дух формальної безособовості, характерної для виконання офіційними особами своїх обов'язків;

5) здійснення найму на роботу відповідно до кваліфікаційних вимог до посади, а не за суб'єктивними оцінками[4].

Більшість сучасних організацій є варіантами моделі бюрократії. Теорія М. Вебера розглядала бюрократію як певну нормативну модель, ідеал, до якого повинні прагнути організації. Причина такого тривалого та широкомасштабного використання бюрократичних структур полягає в тому, що їх характеристики більш властиві промисловим фірмам, організацій сфери послуг, усіх видів державних установ[11,32]. Бюрократичний тип структури управління -- це раціональність, відповідальність й ієрархічність. Серед переваг бюрократичної структури управління потрібно назвати ефективність, особливо у великих і дуже великих організаціях, у яких необхідно забезпечувати злагоджену чітку роботу величезних колективів людей, що працюють на єдину мету. Ці структури дають змогу мобілізувати людську енергію та кооперувати працю людей під час реалізації складних проектів, у масовому і великосерійному виробництві. Однак, як переконує досвід, цій системі притаманні й недоліки. Один із них -- неможливість за її допомогою управляти процесом змін, спрямованих на вдосконалення роботи. Функціональна спеціалізація елементів структури призводить до того, що їхній розвиток характеризується нерівномірністю і різною швидкістю. В результаті виникають суперечності між окремими частинами структури, неузгодженість у їхніх діях та інтересах, що уповільнює прогресивний розвиток організації. Відповідно до бюрократичної системи управління інтереси організації ставилися вище за інтереси людини. Однак, як показав подальший розвиток теорії і практики менеджменту, управлінські роботи повинні здійснюватися на засадах перш за все потреб людини, а не організації. Чіткі приписи, сформульовані щодо кожної роботи (що і як необхідно робити), не залишають місця для вияву суб'єктивізму й індивідуального підходу. В цьому полягає принципова відмінність бюрократичної структури від історичної та общинної, яка їй передувала, де головна роль відводилася партнерству і майстерності[12,ст.137]. Адаптивній (органічній) системі управління притаманні такі риси:

1) рішення приймаються на основі обговорення і не базуються на авторитеті, правилах або традиціях;

2) обставинами, на які зважають під час обговорення проблем, є довіра, а не влада, переконання, а не команда, робота на єдину мету, а не заради виконання посадової інструкції;

3) головні чинники, що інтегрують, -- місія і стратегія розвитку організації;

4) творчий підхід до роботи і кооперації базується на зв'язку між діяльністю кожного індивіда і місією;

5) правила роботи формулюються у вигляді принципів, а не настанов;

6) розподіл роботи між співробітниками зумовлюється не їхніми посадами, а характером проблем, що вирішуються;

7) постерігається постійна готовність до проведення в організації прогресивних змін.

Однак адаптивні структури управління в "чистому" вигляді, як правило, не використовують, хоч елементи цього підходу набули поширення в компаніях, які прагнуть пристосуватися до динамічного середовища, що змінюється. Отже, ефективність названих систем виявляється в їх поєднанні. Наприклад, керівництво великих організацій використовує у виробничих підрозділах бюрократичні структури, а в науково-дослідних -- адаптивні. Управлінські рішення реалізуються через певний комплекс функцій. Функція управління -- це вид діяльності, у процесі якої справляється ефективний вплив на об'єкт управління і досягається мета. Визначають такі основні функції управління: планування, організація, координація, мотивація, контроль[3]. Процес управління розпочинається з планування. Планування передбачає вибір мети, розробку шляху її досягнення та просування цим шляхом. Виокремлюють стратегічне (понад один рік) та оперативне (поточне) планування (до одного року) (рис 1.1).



Рис 1.1 Види планування

Оперативне планування є одночасно логічним продовженням стратегічного планування і способом реалізації стратегії. Тому в американському менеджменті його часто називають плануванням реалізації стратегії. Стратегічне планування (грец. strategia -- військове мистецтво, яке охоплює питання теорії й практики підготовки збройних сил до війни) є набором дій і рішень, визначених керівництвом, які приводять до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей [14]. П. Лоранж визначає процес стратегічного планування як такий, що забезпечує нововведення та зміни в організації достатньою мірою, виокремлюючи чотири основні види управлінської діяльності в межах планування: розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація, організаційно-стратегічне передбачення[1,ст.62]. Стратегія -- це детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації та досягнення її цілей[3,ст.57]. Стратегія розробляється та формулюється вищим керівництвом. Стратегічний план повинен спиратися на масштабні дослідження і фактичні дані. Реалізація стратегії передбачає участь усіх рівнів управління, а інформаційне забезпечення для затвердження стратегії створюють виробники продукції чи працівники, що виконують роботи. Стратегічне планування -- складний процес, який охоплює такі етапи:

- інформаційне забезпечення стратегічного планування;

- становлення місії та цілей організації;

- вибір методів аналізу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища;

- оцінка та аналіз факторів зовнішнього середовища;

- оцінка та аналіз факторів внутрішнього середовища;

- виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних рішень;

- формування варіантів стратегій (стратегічних альтернатив);

- вибір стратегії на засадах формування управлінського рішення;

- оцінка стратегії на предмет відповідності встановленим критеріям[11,ст. 33].

Стратегічний план надає фірмі визначеність, індивідуальність, що дає їй можливість залучити певні типи кваліфікованих працівників. План є "маршрутом" руху організації до поставленої мети. Він включає схеми, які розподіляють ресурси, календарні графіки, проміжні завдання. Мета визначає кінцеві результати, а плани -- методи їх досягнення. Однією з головних рис планування в нових умовах є гнучкість, здатність компаній адаптуватися до постійних змін навколишнього середовища. Тут необхідна місія -- уявлення цілеспрямованості. Місія деталізує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії організації передбачає врахування зовнішнього середовища, основні ринки і технології, культуру організації, робочий клімат усередині фірми. Щоб вибрати відповідну місію, керівництво має відповісти на запитання "Хто є нашими клієнтами та які їх бажання ми можемо задовольнити?" Місія може охоплювати турботу про працівників, про виробництво, політику зростання та фінансування фірми, виробничі технології, методи виходу й функціонування на ринку, пошуку потенційних ринків, задоволення потреб споживачів тощо. Наприклад, місією автомобільної фірми Г. Форда було проголошено забезпечення людей дешевим автомобільним транспортом, місією фірми "Дженерал електрикс" -- забезпечення кращого життя[14].

1.2 Управління дією або поведінкою персоналу

Поведінка людини - сукупність усвідомлених, соціально значущих дій, зумовлених займаної позиції, тобто розумінням власних функцій. Ефективне для організації поведінка її співробітників проявляється в тому, що вони надійно і сумлінно виконують свої обов'язки, готові в ім'я інтересів справи в умовах мінливої ситуації виходити за межі своїх безпосередніх обов'язків, докладаючи додаткові зусилля, проявляючи активність, знаходять можливості для співпраці[3,ст. 76].

Перший підхід до вирішення даної проблеми - підбір людей з певними якостями, які можуть гарантувати бажане для організації поведінку її членів. Однак даний підхід має обмежене застосування, тому що, по-перше, не завжди можна знайти людей з необхідними характеристиками, по-друге, немає повної гарантії, що вони будуть вести себе обов'язково, таким чином, як цього чекає від них організація, і, по-третє, вимоги до поведінки членів організації з боку організаційного оточення можуть змінюватися з часом, входячи в суперечність з тими критеріями, за якими люди відбиралися в організацію.

Другий підхід, в принципі не виключає першого, полягає в тому, що організація впливає на людину, змушуючи його модифікувати своє поведінку в потрібному для неї напрямі. Даний підхід можливий і грунтується на тому, що людина має здатність бути навченим поведінки, міняти свою поведінку на основі усвідомлення свого попереднього поведінкового досвіду і вимог, що пред'являються до його поведінки з боку організаційного оточення. У взаємодії зорганізацією людина виступає не як механізм, що виконує певні дії, а як розумна і свідома істота, що має устремліннями,бажаннями, емоціями, настроєм, що має уяву, що розділяє певні вірування і наступне певної моралі[6,ст. 47].

Поведінка більшості людей важко вписується встандартні рамки. Для того щоб знімати протиріччя між стандартизацією і різноманітністю поведінки людини, а також між поведінкою людини і нормами організаційного оточення, необхідно знати, що визначає поведінку людини, як він визначає себе і оточуючих, яким чином він реагує на ті чи інші стимулюючі впливу, від чого залежать його переваги, що для нього прийнятне, а що ні. Природно, що на поведінку людини мають вплив цілі, які він переслідує, умови, в яких розгортаються дії, його реальні можливості, динаміка процесів, що відбуваються, настрій і ряд інших чинників. Однак при всій різноманітності чинників поведінка кожної конкретної людини має деякою стабільністю і передбачуваністю, властивими йому особливостями.

Поведінка людини в організації визначається його власними (особистісними) рисами, впливом умов формування індивідуальної діяльності - особливостями групи, в яку він включений, умовами спільної діяльності, своєрідністю організації і країни, в яких він працює. Відповідно можливості з успіхом включити людину в організаційне оточення, навчити поведінки залежать в рівній мірі від характеристик як цього оточення, так і від характеристик його особистості.

Риси особистості складаються під впливом природних властивостей (фізіологічний стан організму, особливості вищої нервової діяльності, пам'ять,емоції, почуття, сприйняття), а також соціальних факторів (освіта, досвід, звички, коло спілкування, і т.п.) [11]. Крім соціальних основ поведінкою людини в робочому колективі керують і психологічні, закладені спадковістю і вихованням. Психологічне, пряме або непряме, вплив на працівників є одним з найпотужніших нематеріальних засобів стимулювання та управління, однак, на наш погляд, воно вимагає від керівника обов'язкових заходів з кількох причин.

Психологічний вплив рідко дає гарантовані результати. Більшість психологічних досліджень будуються на середніх показниках, а відхилення обумовлені індивідуальністю психіки кожної людини. Проте цей вплив приносить свої плоди тоді, коли всі інші безсилі.

Психологічні методи вимагають дбайливого і педантичного підходу до психіки кожної людини, так як помилки і прорахунки в цій області можуть привести до непередбачених і що руйнує відносини наслідків. Людина, що користується психотехническими прийомами, повинен бути готовий до високого ступеня відповідальності за свої дії. Вплив в області психології передбачає постійні тренування і оброблення навичок. Існують 4 основні захисні механізми психіки: витіснення - витісняється "заборонене почуття" індивіда, яке суперечить його системі цінностей; перенесення - це відчуттяі думки переносяться на інших індивідів; раціоналізація - пом'якшення або заміна занадто неприємних для свідомості причин, думок або вчинків на інші, більш прийнятні; заміщення - заміна неприйнятних для психіки бажань або думок на протилежні.

Хоча теорія психоаналізу не пропонує конкретних методів розв'язання практичних проблем, з якими стикається керуючий колективом, можна відзначити, що на основі її вивчення він може в основному зрозуміти вчинки інших людей, засвоїти, що поведінка не завжди буває логічним і обгрунтованим, які диктуються свідомими процесами. Це дуже суттєво для вирішення проблеми кадрів в Росії, так як десятиліття утриманського підходу до праці і дискредитації моральних цінностей призвели не тільки до стійкої деформації психіки співробітників, але і до утворення у них складних психологічних комплексів, які часто визначають поведінку в роботі і здаються оточуючим ( особливо молодим) безпричинними і смішними страхами і примхами.

До знакових систем відносять мову, письмо, систему традицій, прийнятий в організації образ трудової діяльності та інші види діяльності, де виявляються вищі психічніфункції людини. Представляє значний інтерес висновок про природу складної знакової діяльності: вона не визначається сумарним досвідом, інтуїцією і логічниммисленням, а є продуктом еволюції вищих психічних функцій, що формується під впливом виховання і навчання.

Для налагодження хороших відносин у фірмі необхідно володіти всіма станами вільно, насамперед, самому що впливає. Також важливо визначити, яке его-стан є для впливає звичним в конфліктній ситуації, і спробувати в спокійному стані знайти альтернативне его-стан, більш бажане для вирішення конфлікту. Можна думкоюпідставити знайдене рішення в конфлікт і відбудеться запам'ятовування правильно змодельованої ситуації.

1.3 Системи управлінського контролю

Контроль як одна з функцій управління являє собою процес визначення якості й коригування виконуваної підлеглими роботи, для того щоб забезпечити виконання планів, спрямованих на досягнення цілей підприємства. Управлінський контроль в сучасних умовах господарювання доцільно представити як систему, що складається з елементів входу (інформаційне забезпечення контролю), елементів виходу (інформація про об'єкт управління, отримана в результаті контролю) і сукупності наступних взаємопов'язаних ланок: центрів відповідальності; техніки контролю,тобто інформаційно-обчислювальна техніка і технологія; процедури контролю та системи обліку[11,ст. 34]. Як правило, найбільш ефективний контроль -найпростіший контроль з точки зору тих цілей, для яких він призначений. Якщо система контролю дуже складна і люди, які взаємодіють з нею, не розуміють і не підтримують її, то така система контролю не може бути ефективною. Надлишкова складність веде до безладдя, що є синонімом втрати контролю над ситуацією Управлінський контроль в сучасних умовах господарювання доцільно представити як систему, що складається з елементів входу (інформаційне забезпечення контролю), елементів виходу (інформація про об'єкт управління, отримана в результаті контролю) і сукупності наступних взаємопов'язаних ланок: центрів відповідальності; техніки контролю,

тобто інформаційно-обчислювальна техніка і технологія; процедури контролю та системи обліку. На сучасних підприємствах повинні мати місце важливі елементи управлінського контролю, які є необхідними для реалізації процесу управління підприємства в цілому. Кожний з елементів буде ефективним за умови періодичності його використання.Наглядно елементи системи управлінського контролю підприємств представлені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Елементи системи управлінського обліку

Складовий елемент	Періодичність проведення	Відповідальний за обробку і надання інформації	Користувачі інформації
Аналіз дотримання договірних відносин, оцінка ефективності умов окремих договорів	Щомісячно	Заступник головного бухгалтера	Головний бухгалтер,директор підприємства, члени правління, аукціонери
Аналіз відповідності обсягів надходження ресурсів потребам підприємства	Щомісячно	Менеджер	Головний бухгалтер,директор підприємства, члени правління, аукціонери
Контроль за станом розрахунків з постачальниками та їх обсягом	Щомісячно	Бухгалтер	Головний бухгалтер,директор підприємства, члени правління, аукціонери
Внутрішній аудит	1 раз на рік або півріччя	Аудиторська фірма	Головний бухгалтер,директор підприємства, члени правління, аукціонери
Аудит реалізації по відділам та всього підприємства	Раз в квартал	Відділ бухгалтерії, аудиторська фірма	Головний бухгалтер,директор підприємства, члени правління

Однією з найважливіших особливостей управлінського контролю за результатами є виділення центрів відповідальності, зокрема центрів витрат, доходів, прибутку та інвестицій, формування бюджетів для кожного центру відповідальності, організація обліку виконання бюджетних завдань та ідентифікація і аналіз причин відхилень. Однак систему управлінського контролю за результатами доволі складно використовувати в неприбуткових організаціях та для оцінювання роботи працівників допоміжних підрозділів (відділу кадрів, бухгалтерії тощо), результати роботи яких важко виразити кількісно. Основними чинниками, які впливають на ефективне функціонування системи управлінського контролю, в умовах сьогодення є:

- ставлення керівництва до внутрішнього контролю, тобто наскільки правильно розуміє керівництво роль внутрішнього контролю в управлінні організацією, наскільки воно покладається на інтуїцію і неринковий «досвід» ведення бізнесу;

- зовнішні умови функціонування підприємства, його розміри, організаційна структура, масштаби і види діяльності, кількість та регіональна неоднорідність (розгалуженість) місця розташування її відокремлених підрозділів, стратегічні установки, цілі і завдання, ступінь механізації і комп'ютеризації діяльності, ресурсне забезпечення.

Основними чинниками, які впливають на ефективне функціонування системи управлінського контролю, в умовах сьогодення є:

- ставлення керівництва до внутрішнього контролю, тобто наскільки правильно розуміє керівництво роль внутрішнього контролю в управлінні організацією, наскільки воно покладається на інтуїцію і неринковий «досвід» ведення бізнесу;

- зовнішні умови функціонування підприємства, його розміри, організаційна структура, масштаби і види діяльності, кількість та регіональна неоднорідність (розгалуженість) місця розташування її відокремлених підрозділів, стратегічні установки, цілі і завдання, ступінь механізації і комп'ютеризації діяльності, ресурсне забезпечення;

- рівень компетентності кадрового складу[11,ст. 34].

З метою ефективного і успішного впровадження управлінського контролю на підприємствах України варто зосередити увагу на вирішення наступних проблем:

1) вибір варіанту побудови системи управлінського контролю в залежності від розміру підприємства, галузі і сфери діяльності підприємства;

2) визначення параметрів інформації, що надходитиме з інших організаційних рівнів, аналіз форми її вирішення, терміни надходження, визначення відповідальних за вчасне та правильне подання цієї інформації;

3) підвищення кваліфікаційних вимог спеціалістів всіх рівнів;

4) запровадження ефективного технічного функціонування системи управлінського контролю, що значно підвищить оперативність контролю завдяки мінімізації розриву в часі між збирання вхідної інформації та отриманням вихідних, опрацьованих даних, які необхідні для складання управлінської звітності та прийняття на її основі ефективних управлінських рішень.

Висновок за 1 розділом

Отже, існує 2 типи управління організаціями - це бюрократичний (механістичний) та адаптивний (органічний). На початку ХХ століття Вебер сформулював нормативну модель раціональної бюрократії. Ми бачимо, що бюрократичний тип управління забезпечує злагоджену чітку роботу величезних колективів людей, що працюють на єдину мету у великих підприємствах. В цьому типі управління інтереси організації ставилися вище за інтереси людини, але як показав подальший розвиток теорії і практики менеджменту, управлінські роботи повинні здійснюватися на засадах перш за все потреб людини, а не організації. Ми бачимо, що адаптивні структури управління в "чистому" вигляді, як правило, не використовують. Ефективність названих систем виявляється в їх поєднанні. Визначають такі основні функції управління: планування, організація, координація, мотивація, контроль. Стратегічний план надає фірмі визначеність, індивідуальність, що дає їй можливість залучити певні типи кваліфікованих працівників. План є "маршрутом" руху організації до поставленої мети. Таким чином, гнучкість(здатність компаній адаптуватися до постійних змін навколишнього середовища) є однією з головних рис планування в нових умовах. Отже, необхідна поведінка працівників підприємства повинна проявлятися в тому, щоб вони надійно і сумлінно виконують свої обов'язки, готові в ім'я інтересів справи в умовах мінливої ??ситуації виходити за межі своїх безпосередніх обов'язків, докладаючи додаткові зусилля. Існує два підходи для ефективного підбору працівників - це підбір людей з певними якостями, які можуть гарантувати бажане для організації поведінку її членів та другий підхід, це коли організація впливає на людину, змушуючи його модифікувати своє поведінку в потрібному для неї напрямі. Вияснили, що на поведінку людини мають вплив цілі, які він переслідує, умови, в яких розгортаються дії, його реальні можливості, динаміка процесів, що відбуваються, настрій і ряд інших чинників. На поведінку людини в колективі впливають як соціальні фактори так і психічні. Отже, система управлінського контролю має сприяти підвищенню ефективності управлінської діяльності, позитивно впливати на результати роботи. Управлінський контроль у менеджменті підприємства необхідний для виявлення і вирішення проблем раніше, ніж вони нанесуть серйозну шкоду підприємству. Управлінський контроль не є разовою акцією. Це процес безперервний, він включає спостереження і регулювання різних видів діяльності підприємства з метою полегшення виконання управлінських завдань. Таким чином, управлінський контроль є невід'ємною складовою менеджменту, без якої не може повноцінно та злагоджено функціонувати жодне підприємство.

Розділ 2. Оцінка діяльності центрів прибутку

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? входить в десятку провідних підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості України з приросту товарної продукції, обсягам прибутку та зростання валового доходу. Продукція підприємства застосовується в металургії, сільському господарстві, гірничо-видобувної, хімічної та переробної промисловості, в енергетиці та водопідготовці. На сьогодні авторитет компанії як чесного й надійного партнера можуть підтвердити не лише в Україні, але й у країнах Європи, Америки, Африки, Азіатсько-Тихоокенському регіоні, країнах СНД і Балтії.

ПАТ ?ДніпроАЗОТ? було утворене в 1938 році на базі Кам'янського азотно-тукового комбінату. Нове підприємство, маючи прогресивну на той час, технологію почало виробництво синтетичного аміаку для потреб сільського господарства.

У 50-ті роки на підприємстві вводяться в експлуатацію цехи з виробництва азотної кислоти, флотореагентів, етилбензолу. У60-тих роках починає активно розвиватися хлорне виробництво. Переробляючи солі Артемівського родовища, ПАТ ?ДніпроАЗОТ? почало випускати каустичну соду, рідкий хлор, хлорбензол та соляну кислоту. Сімдесяті роки двадцятого століття для підприємства ознаменувалися тим, що освоюється випуск ТДІ, полівінілхлоридних смол, окису вуглецю, каталізаторів, полістиролу. У 80-тих роках вводиться в експлуатацію два великотоннажних агрегату синтезу аміаку, та два агрегати з виробництва карбаміду, які стали основною виробничою базою підприємства. Також було здано в експлуатацію виробництво поліізоціоната. З 1990 року підприємство першим в Україні почало освоювати лінію з випуску одноразового посуду з харчового полістиролу та значно розширило асортимент товарів народного споживання. У 1993 році підприємство перетворилося на відкрите акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ?, що значно збільшило його самостійність і дозволило будувати взаємини з партнерами на якісно новій основі. Починаючи з 2000 року ведеться постійне активне переоснащення та модернізація основних фондів підприємства з нарощуванням випуску продукції та зниженням норм витрати сировини та енергоносіїв.

Публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? знаходиться за адресою: 51909 Україна, Дніпропетровська область, Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1. Дана адреса виступає і як місце знаходження підприємства, і як юридична адреса.

Сьогодні ПАТ ?ДніпроАЗОТ? виробляє:

- аміак і карбамід;

- соду каустичну і рідкий хлор;

- соляну кислоту і гіпохлорит натрію;

- КМЦ різних модифікацій і товари народного споживання.

Також підприємство активно займається курортно-оздоровчої діяльністю, має дитячий табір ім. Г.Тітова, дитячий оздоровчий табір ?Лелека? та лікувально-оздоровчий комплекс ?Хімік?.

ПАТ ?ДніпроАЗОТ? набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації згідно чинному законодавству України, має відокремлене майно, самостійний баланс, круглу печатку та штампи зі своїм найменуванням, бланки, товарний знак, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах. Отже, підприємство має всі необхідні складові, які підтверджують його статус як юридичної особи.

У процесі своєї діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? несе відповідальність за всі результати своєї діяльності, за виконання зобов'язань перед партнерами за укладеними договорами, перед держбюджетом і банками згідно діючому законодавству; самостійно планує свою діяльність на основі попиту на вироблену продукцію та визначає перспективи розвитку підприємства; реалізує свою продукцію по самостійно встановленим або договірним цінам; розробляє й затверджує власні фінансові плани, веде бухгалтерський облік, складає й подає статистичну інформацію.

Положеннями публічного акціонерного товариства ?ДніпроАЗОТ? затверджено його основні органи управління:

- Загальні збори акціонерів - головний орган управління підприємством;

- Наглядова рада - орган управління, який представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів та обирається з числа акціонерів в кількості трьох осіб: Голова, заступник Голови та секретар терміном на 5 років;

- Ревізійна комісія - орган підприємства, який контролює фінансово-господарську діяльність Правління та складається з трьох осіб, обраних на Загальних зборах;

- Правління - виконавчий орган підприємства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю та діє на колегіальних засадах; складається з 5 осіб (Голова та члени, які обираються за рішенням наглядової ради за пропозицією Голови Правління).

Керівництво підприємством здійснює директор. Він організовує виробничо-господарську діяльність та несе особисту відповідальність за виконання плану, впровадження досягнення науки і техніки, дотримання дисципліни (фінансової і трудової), а також за поліпшення умов праці та побуту працівників підприємства.

ПАТ ?ДніпроАЗОТ? має певну структуру відділів (понад 20), кожен з яких має своє коло прав та обов'язків. До того ж, кожен із відділів підприємства має й підструктуру, наприклад, відділ інженерії має такі підрозділи як: виробничий відділ, відділ головного механіка, відділ охорони навколишнього середовища, газорятівна служба та ін [9].

Більш детально організаційна структура підприємства зображена на рисунку 2.1.



Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Рис. 2.1. Організаційна структура ПАТ ?ДніпроАЗОТ?

На основі звітності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2012-2013 рр., наданої в додатку А, було проведено фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства, результати якого наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ?

за 2014-2015 рр.

Показник	Рік	Відхилення
	2014	2015	Абсолютне, +/-	Відносне, %
1	2	3	4	5
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	14917	12546	-2371	-15,89
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	315	256	-59	-18,73
Фінансовий результат від звичайної діяльності, тис. грн.	1698	574	-1124	-66,19
Чистий прибуток, тис. грн.	1070	184	-886	-82,8
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	4761	6021	1260	26,47
Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн.	20528	11326	-9202	-44,83
Фондовіддача	3,13	2,08	-1,05	-33,55
Фондоозброєність, грн./чол.	62,64	82,48	19,84	31,67
Оборотність оборотних коштів, дні	495,41	324,99	-170,42	-34,39
Чисельність робітників, чол.	76	73	-3	-3,95

За підсумками проведеного дослідження фінансово-економічного стану компанії ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2014-2015 рр. спостерігається зменшення за більшістю показників. Так, чистий дохід від реалізації продукції зменшився у звітному році на 2371 тис. грн., або на 15,89%. Також зменшилась собівартість реалізованої продукції на 59 тис. грн., що складає майже 19%. Фінансовий результат від звичайної діяльності у 2015 році зменшився на 1124 тис. грн., тобто на 66,19%. Також, у звітному році страхова компанія отримала чистий прибуток у розмірі 184 тис. грн., що є меншим порівняно з попереднім роком майже на 83%.

Середньорічна вартість оборотних коштів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? у 2015 році підвищилась на 1260 тис. грн. (на 26,47%), тоді як вартість основних фондів зменшилась у звітному році на 9202 тис. грн., що складає 44,83%.

У 2015 році зменшився показник фондовіддачі на 33,55%, тобто, у звітному періоді кількість наданих послуг на кожну вкладену одиницю основних фондів знизилась на 1,05. Разом із тим, показник фондоозброєності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? збільшився на 31,67%, тоді як чисельність працівників у звітному періоді зменшилася на 3 особи.

Показник оборотності оборотних коштів страхової компанії у 2015 році знизився на 34,39%, що є позитивним, скільки свідчить про покращення використання оборотних коштів у звітному періоді.

На основі проведеного аналізу виявлено, що більшість фінансово-економічних показників діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? має стійку тенденцію до зниження, але показники не є занизькими, знаходяться в межах нормальних значень, тобто компанія знаходиться в досить стабільному стані.

2.2 Аналіз рентабельності та фінансового стану підприємства

Аналіз доходів, витрат і прибутку підприємства є важливим для оцінки реального стану компанії, на основі якої керівники зможуть прийняти ефективні й об'єктивні управлінські рішення для подальшої успішної діяльності компанії та здійснювати стратегічне планування[15, ст. 176].

Аналіз доходів підприємства компанії проводиться за даними форми фінансової звітності № 2 "Звіт про фінансові результати", в якій міститься інформація про всі види доходів за звітний і попередній періоди. Це дозволяє кожному економічному суб'єкту аналізувати в динаміці склад і структуру доходів, їх зміни, а також розраховувати ряд коефіцієнтів, які свідчать про ефективність використання доходів. У табл. 2.2 поданий аналіз динаміки та структури доходів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? .

Таблиця 2.2

Аналіз динаміки та структури доходів ПАТ ?ДніпроАЗОТ?

за 2014-2015 рр.

Показник	Сума, тис. грн.	Абсолютне відхилення, +/-	Темп зімни, %	Питома вага, %
	2014	2015			2014	2015
1	2	3	4	5	6	7
Чистий дохід	14917	12546	-2371	-15,89	68,87	79,59
Інші операційні доходи	1241	414	-827	-66,64	5,73	2,63
Дохід від участі в капіталі	0	0	-	-	0	0
Інші фінансові доходи	1899	1736	-163	-8,58	8,77	11,02
Інші доходи	3602	1066	-2536	-70,41	16,63	6,76
Надзвичайні доходи	0	0	-	-	0	0
Усього доходів	21659	15762	-5897	-27,23	100,0	100,0

Загальна сума доходів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2014-2015 рр. зменшилась на 5897 тис. грн., або на 27,23%. Чистий дохід підприємства звітному періоді зменшився на 2371 тис. грн., що складає 15,89%. Значно зменшилась сума інших операційних доходів - на 66,64% (827 тис. грн.). Інші фінансові доходи підприємства зменшились у 2015 році на суму в 163 тис. грн., тобто на 8,58%. Також зменшилась і сума інших доходів на 2536 тис. грн. або на 70,41%, що є негативним.

Загалом, динаміка доходів ПАТ ?ДніпроАЗОТ? за 2014-2015 рр.має негативні тенденції до зниження, що є негативним для функціонування підприємства.

Що стосується структури доходів ПАТ ?ДніпроАЗОТ то найбільшу частку серед них займає чистий дохід, питома вага якого у 2014 р. складала 68,87%, а у 2015 р. збільшилась до 79,59%. Частка інших операційних доходів у звітному періоді зменшилась з 5,73% до 2,63%, тобто на 3,1%. Вага інших фінансових доходів навпаки - зросла з 8,77 у 2014 р. до 11,02 у 2015 р. Обсяг інших доходів у звітному періоді, у свою чергу, зменшився на 9,87%.



Рис. 2.2 - Структура доходів ПАТ ?ДніпроАЗОТ за 2014 рік

Рис. 2.3 - Структура доходів ПАТ ?ДніпроАЗОТ за 2015 рік

Аналіз витрат підприємства проводиться за даними форми фінансової звітності №2 "Звіт про фінансові результати", де міститься інформація про всі види витрат за звітний та попередній періоди. Це дозволяє кожному економічному суб'єкту аналізувати в динаміці склад і структуру витрат, їх зміни, а також розраховувати ряд коефіцієнтів, які свідчать про доцільність зроблених витрат у порівнянні з отриманими доходами. Динаміка та структура витрат ПАТ ?ДніпроАЗОТ за 2014-2015 рр. подані в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та структури витрат ПАТ ?ДніпроАЗОТ

за 2014-2015 рр.

Показник	Сума, тис. грн.	Абсолютне відхилення, +/-	Темп зімни, %	Питома вага, %
	2014	2015			2014	2015
1	2	3	4	5	6	7
Собівартість реалізованої продукції	315	256	-59	-18,73	1,83	1,92
Адміністративні витрати	4713	4407	-306	-6,49	27,42	33,14
Витрати на збут	4092	3554	-538	-13,15	23,81	26,72
Інші операційні витрати	1939	1891	-48	-2,46	11,28	14,22
Фінансові витрати	1688	1423	-265	-15,69	9,82	10,69
Інші витрати	3680	1195	-2485	-67,53	21,41	8,98
Витрати з податку на прибуток	761	574	-187	-24,57	4,43	4,32
Усього витрат	17188	13300	-3888	-22,62	100,0	100,0

У 2015 р. порівняно з 2014 гр. загальна сума витрат зменшилась на 22,62% або на 3888 тис. грн. Спостерігається зниження по всіх статтях витрат підприємства. При цьому найбільше зменшення витрат відбулось у структурі інших витрат, які на зменшились 2485 тис. грн., тобто більше, ніж на 50%.

У структурі витрат ПАТ ?ДніпроАЗОТ, як у 2014 р. , так і в 2015 р. найбільшу питому вагу мають адміністративні витрати, вага яких складає у 2014 р. 27,42%, а у 2015 р. вже 33,14%. У цілому, вага майже всіх статей витрат компанії у звітному році підвищилась. Зниження спостерігається в питомій вазі інших витрат, які з 21,41% у 2014 році знизились до 8,98% у 2015 році. Також, спостерігається зменшення частки витрат з податку на прибуток, питома вага яких зменшилась у звітному році до 4,32 % (на 0,11%).

Далі на основі даних форми фінансової звітності №2 "Звіт про фінансові результати", де міститься інформація про всі види прибутків за звітний та попередній періоди, проведемо аналіз динаміки ПАТ ?ДніпроАЗОТ за період 2014-2015 рр. [16, ст. 236].

Таблиця 2.4

Аналіз динаміки прибутку ПАТ ?ДніпроАЗОТ

за 2014-2015 рр.

Показник, тис. грн.	Рік	Абсолютне відхилення, +/-	Темп зімни, %
	2014	2015
1	2	3	4	5
Валовий прибуток	11201	9725	-1476	-13,18
Прибуток від операційної діяльності	1698	574	-1124	-66,19
Прибуток до оподаткування	1831	758	-1073	-58,6
Чистий прибуток	1070	184	-886	-82,8

Динаміка змін прибутку ПАТ ?ДніпроАЗОТ подана на рис. 2.4.

Рис. 2.4 - Динаміка прибутку ПАТ ?Дніпро АЗОТ за 2014-2015 рр.

У результаті аналізу динаміки прибутку ПАТ ?Дніпро АЗОТ виявлено зменшення усіх показників прибутку підприємства у 2015 році порівняно з 201254 роком, що є негативним для компанії. Так, валовий прибуток компанії зменшився на 13,18% (1476 тис. грн.). Прибуток від операційної діяльності зменшився у звітному періоді на 1124 тис. грн., що складає 66,19%. У свою чергу, прибуток компанії до оподаткування зменшився майже на 59%, тоді як чистий прибуток знизився на 886 тис. грн., тобто на 82,8%.

На основі проведеного аналізу динаміки і структури доходів, витрат і прибутку ПАТ ?Дніпро АЗОТ можна зробити висновок про стійку тенденцію до зниження більшості показників. Це є негативним, оскільки може бути поштовхом для виникнення загрози невиконання компанією своїх зобов'язань.

Для визначення ефективності функціонування страхової компанії та прийняття рішень для її покращення, необхідно проводити регулярний аналіз рентабельності страхової діяльності з метою виявлення факторів, які справляють на неї вплив. Проведемо загальний аналіз основних показників рентабельності страхової діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ, результати якого подані в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз показників рентабельності ПАТ ?Дніпро АЗОТ

за 2014-2015 рр.

Показник	Рік	Темп зміни, %
	2014	2015
1	2	3	4
Рентабельність власного капіталу, %	4,1	0,7	-82,93
Рентабельність активів, %	2,5	0,5	-80
Рентабельність виробничої діяльності, %	95,35	103,69	8,34
Коефіцієнт збитковості	0,23	0,2	-13,04

У результаті аналізу видно, що майже всі показники рентабельності у звітному періоді знизились. Таким чином, відбулося зниження ефективності страхової компанії. Так, рентабельність власного капіталу компанії знизилась на 82,93%, тобто ефективність використання власного капіталу знизилась більше, ніж на половину. Рентабельність активів у 2015 році знизилась на 80%, що свідчить про значне зниження рівня ефективності використання майна ?ДніпроАЗОТ. Одночасно, спостерігається збільшення показника рентабельності компанії, який зріс на 8,34%, що свідчить про підвищення ефективності виробничої діяльності компанії у звітному періоді. Коефіцієнт збитковості у 2015 р. зменшився на 13,04%, тобто збитковість компанії зменшилась, а рентабельності діяльності підвищилась, що є позитивним.

Таким чином, ?ДніпроАЗОТ є доходною компанією, але її політика управління у звітному періоді дещо погіршилась порівняно з минулим роком.

Оскільки показники рентабельності характеризують саме ефективність роботи підприємства в цілому, необхідно провести факторний аналіз рентабельності.

За даними фінансової звітності ?ДніпроАЗОТ проаналізуємо вплив кількох основних факторів на зміну показників рентабельності компанії.

1. Розрахуємо вплив зміни доходу від реалізації на рентабельність діяльності компанії за наступною формулою:

, (2.1)

де Д0 та Д1 - дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у базисному та звітному періодах;

С0 та С1 - собівартість у базисному та звітному періодах;

В0 та В1 - витрати страховика в базисному та звітному періодах[17,ст.45].

Отже, розрахуємо вплив зміни доходу від реалізації на рентабельність діяльності?ДніпроАЗОТ:

.

За результатом розрахунку, зменшення доходу від реалізації призвело до зменшення рентабельності діяльності компанії на 22,18%.

2. Розрахуємо вплив зміни собівартості на рентабельність діяльності ?ДніпроАЗОТ за формулою:

. (2.2)

Так, вплив зміни собівартості на рентабельність діяльності підприємства складає:

.

Отже, зменшення собівартості стало причиною зменшення рентабельності діяльності компанії на 0,47%.

3. Розрахуємо вплив зміни витрат на рентабельність діяльності ?ДніпроАЗОТ за наступною формулою:

. (2.3)

Отже, вплив зміни витрат на рентабельність діяльності компанії:

.

Таким чином, зменшення витрат спричинило збільшення рентабельності діяльності ?ДніпроАЗОТ на 30,99%.

Отримані результати розрахунків подамо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Результати факторного аналізу рентабельності діяльності ?ДніпроАЗОТ

Рентабельність виробничої діяльності, %	Зміна рентабельності, %	Зміна рентабельності за рахунок факторів, %
2014 рік	2015 рік		зміна доходу	зміна собівартості	зміна витрат
1	2	3	4	5	6
95,35	103,69	8,34	-22,18	-0,47	30,99

Отже, на основі проведеного аналізу виявлено, що у звітному періоді рентабельність діяльності компанії зросла на 8,34%. Основним фактором, який вплинув на зміну рентабельності виробничої діяльності ?ДніпроАЗОТ у звітному періоді є зменшення витрат.

Висновки за 2 розділом

Таким чином, публічне акціонерне товариство ?ДніпроАЗОТ? входить в десятку провідних підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості України з приросту товарної продукції, обсягам прибутку та зростання валового доходу. Продукція підприємства застосовується в металургії, сільському господарстві, гірничо-видобувної, хімічної та переробної промисловості, в енергетиці та водопідготовці. На сьогодні авторитет компанії як чесного й надійного партнера можуть підтвердити не лише в Україні, але й у країнах Європи, Америки, Африки, Азіатсько-Тихоокенському регіоні, країнах СНД і Балтії.

ПАТ ?ДніпроАЗОТ? займається багатьма різноманітними видами діяльності, основними з яких є виробництво аміаку й карбаміду, соди каустичної та рідкого хлору, соляної кислоти й гіпохлориту натрію та КМЦ різних модифікацій і товарів народного споживання.

Переважна більшість фінансово-економічних показників діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? дещо знизились у звітному періоді, але показники не є низькими та знаходяться в межах нормальних значень, тобто характеризується досить стабільним станом.

На основі проведеного аналізу динаміки і структури доходів, витрат і прибутку компанії виявлено зниження більшості показників, що є негативною тенденцією, оскільки такий стан речей може бути поштовхом для виникнення загрози невиконання ПАТ ?ДніпроАЗОТ? своїх зобов'язань.

Аналіз основних показників рентабельності свідчить про погіршення політики управління ПАТ ?ДніпроАЗОТ? у 2015 році порівняно з 2014 роком. Найбільше на рентабельність діяльності компанії впливає зменшення витрат.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що ефективність діяльності ПАТ ?ДніпроАЗОТ? у звітному періоді знизилась та потребує заходів щодо підвищення.

Розділ 3. Напрями підвищення прибутковості виробництва

Як уже підкреслювалося, основною метою діяльності підприємства є збільшення його прибутку (доходу). Загалом зростання прибутку може здійснюватися за такими основними чотирма напрямами: зростання цін, зниження виробничих витрат, удосконалення структури кінцевих продуктів, підвищення вартості кінцевих продуктів. Однак кожен з цих напрямів має безпосередній зв'язок з формуванням та функціонуванням виробничих витрат і зводиться до таких методів підвищення прибутковості виробництва крізь призму виробничих витрат:

1. Збільшення прибутку за незмінних постійних витрат. У цьому випадку можливі два шляхи. По-перше, підвищення прибутку за рахунок поліпшення організації господарства, зокрема шляхом упровадження нових організаційних форм господарювання, вдосконалення маркетингу, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і т. ін. По-друге, зростання прибутку можна досягти за рахунок реструктуризації виробництва нарощування прибуткових галузей та видів продукції за відповідного скорочення менш прибуткових.

2. Підвищення прибутку за збільшення постійних витрат. Це означає абсолютне розширення виробництва за рахунок прибуткових галузей і видів продукції, впровадження нових технологій, підвищення якості продукції тощо.

3. Зростання рівня рентабельності господарювання за скорочення постійних витрат та незмінної суми прибутку. Виходячи з формули визначення рівня рентабельності, де чисельник позначає прибуток, а знаменник -- виробничі витрати, певне зменшення знаменника за незмінного чисельника відповідно збільшить результативний показник. Досягти скорочення постійних витрат за незмінної абсолютної суми прибутку можна завдяки їх перегрупуванню за видами продукції, відповідно скоротивши й розширивши виробництво певних видів продукції.

4. Підвищення рівня рентабельності господарювання за зниження постійних витрат та абсолютної суми прибутку. Такий процес може відбуватися за умови, що темпи зниження постійних витрат перевищують темпи скорочення абсолютної суми прибутку[18, ст. 45].

Доречно підкреслити, що показник рівня рентабельності не є тотожним показнику рівня прибутковості, що досить часто сплутуються як у літературі, так і в усних виступах окремих економістів. Не відкидаючи доцільність розрахунку показника рівня рентабельності виробництва як такого, що характеризує ступінь віддачі виробничих витрат, слід зазначити, що показник рівня прибутковості значною мірою характеризує саме кінцеву ефективність виробництва. Адже з позиції макрорівня, суспільства загалом кінцевим результатом виробництва є рівень цін, за якими реалізується продукт (робота, послуга). У свою чергу, рівень цін залежить від затрат праці, втіленої в продукт. Водночас ефект від продукту визначається рівнем затрат робочого часу споживача продукту. В цьому зв'язку деякі вчені пропонують відповідні методики розрахунку ефективності праці, які ураховували б названі критерії. Однак запропоновані методики є досить складними і навряд чи можуть бути застосовані в широкій господарській практиці, тому що передбачають використання значної кількості додаткових, визначених розрахунковим шляхом показників, які на рівні підприємств не можуть бути одержані. Це такі показники, як рівень реального задоволення відповідної кінцевої потреби за певними видами продукту, затрати сукупного робочого часу, виробництво продукції, суспільно необхідні результати і витрати, втілені в продукті, тощо.

Тому на мікрорівні показником, що відповідає вимогам кінцевої ефективності виробництва, є рівень його прибутковості, що визначається як відношення прибутку (доходу) до виручки від реалізації продукції, або відношення прибутку на одиницю продукції до її ціни. Економічна сутність цього показника полягає в тому, що він відповідає всім критеріям суспільної ефективності зниженню собівартості продукції, зростанню обсягів її виробництва і реалізації, а також підвищенню рівня споживчої вартості продукту. Рівень прибутковості гнучко реагує на рух ціни як серцевини економіки, відображаючи її динаміку й оцінюючи ефективність виробництва адекватно цій динаміці[8]. У таблиці 3.1 наведено приклад розрахунку ефективності виробництва двох видів продукції аміаку та карбаміду, а на рис. 3.1 графічно показано точку беззбитковості виробництва аміаку.

Таблиця 3.1

Розрахунок прибутковості виробництва аміаку і карбаміду

№ з/п	Показник	Аміак	Карбамід
1	Виробництво, кг	40	300
2	Ціна за центнер, грн	30	8,60
3	Постійні виробничі витрати, грн	200	200
4	Зм...

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Управління прибутком на підприємстві" скачать

Подобные документы

• Управління прибутком підприємства при здійсненні імпортних операцій

  Правове поле та методологія процесу управління прибутком. Характеристика організаційно-управлінського та фінансово-економічного стану ТОВ "Бріктон". Шляхи вдосконалення управління прибутком на підприємстві при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
  
  дипломная работа [102,9 K], добавлен 15.09.2010
  

• Управління прибутком підприємства

  Теоретичні основи організації управління прибутком на підприємстві. Управління прибутком та рентабельністю на ЗАТ "Тканини". Аналіз розподілу прибутку на підприємстві. Рекомендації щодо створення комплексної методики управління прибутком на підприємств.
  
  курсовая работа [84,5 K], добавлен 04.04.2007
  

• Управління прибутком підприємства (на прикладі ДП "Фокстрот-Житомир" ТОВ "Фокстрот")

  Основи управління прибутком на підприємстві. Економічна сутність прибутку підприємства, система управління. Правові засади управління прибутком підприємства. Оцінка системи управління прибутком на підприємстві ДП "Фокстрот-Житомир" ТОВ "Фокстрот".
  
  дипломная работа [165,5 K], добавлен 27.05.2010
  

• Управління зовнішньоекономічною діяльністю ПАТ ПБК "Радомишль"

  Зміст та роль зовнішньоекономічної діяльності, характеристика її системи управління та показники ефективності. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз фінансового стану організації. Шляхи підвищення рівня управління ЗЕД компанії.
  
  курсовая работа [258,6 K], добавлен 19.09.2014
  

• Аналіз та характеристика діяльності ВАТ "Львівхім"

  Оцінка інформаційної системи підприємства. Аналіз стану та визначення основних напрямів розвитку матеріально-технічної бази ВАТ "Львівхім". Цінова та збутова політика організації. Управління соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемою.
  
  отчет по практике [400,3 K], добавлен 25.11.2012
  

• Планування прибутковості підприємства

  Законодавче визначення сутності, видів та функцій прибутку. Його формування та використання. Планування потреби в фінансових ресурсах як основа прибутковості фірми. Резерви збільшення прибутку суб’єктів господарювання. Ефективне управління прибутком.
  
  курсовая работа [554,9 K], добавлен 18.11.2010
  

• Аналіз управління необоротними активами на державному підприємстві "Миколаївський морський торговельний порт"

  Оцінка фінансово-майнового стану підприємства та динаміка його зміни. Аналіз ліквідності, ділової активності, платоспроможності, рентабельності, забезпеченості основними засобами. Облік та управління необоротними активами і ефективність їх використання.
  
  дипломная работа [184,2 K], добавлен 14.09.2016
  

• Аналіз системи управління та фінансових результатів ТОВ "НВФ Цифрові технології"

  Загальна характеристика ТОВ НВФ "Цифрові технології". Аналіз системи управління, економічних показників діяльності та фінансового стану. Характеристика клієнтів підприємства, види його діяльності та напрямки послуг. Структура програмних продуктів.
  
  отчет по практике [160,1 K], добавлен 16.01.2014
  

• Інструменти та методи запобігання банкрутства підприємства

  Традиційні підходи до оцінки причин фінансової кризи на підприємстві. Аналіз динаміки показників фінансового стану та ймовірності банкрутства ТОВ ВК "Індастрі". Рекомендації з організації інформаційного забезпечення управління витратами на підприємстві.
  
  дипломная работа [204,1 K], добавлен 06.03.2011
  

• Теоретичні основи управління виробничими запасами на підприємстві

  Сутність та склад виробничих запасів підприємства згідно стандартів обліку. Чинники впливу на формування та використання виробничих запасів. Оцінка та розробка системи управління виробничими запасами на підприємстві, аналіз їх складу та структури.
  
  курсовая работа [232,4 K], добавлен 25.09.2011
  

• Аналіз діяльності ТОВ "Шелбі Френз Біт"

  Управління організаційною підсистемою підприємства. Аналіз стану і визначення основних напрямів розвитку матеріально-технічної бази. Управління виробничо-технологічною, фінансово-економічною, соціально-психологічною підсистемою та інноваційною діяльністю.
  
  отчет по практике [52,3 K], добавлен 26.01.2016
  

• Шляхи підвищення прибутковості підприємства

  Значення фінансового обліку доходів і витрат. Поняття і облік надзвичайних доходів і витрат. Класифікація витрат в управлінському обліку. Аналіз господарської діяльності на прикладі СВК ім. Котовського. Шляхи підвищення прибутковості підприємства.
  
  курсовая работа [841,1 K], добавлен 20.10.2012
  

• Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві

  Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства "Шахта ім. Артема". Визначення економічної ефективності виробництва на підприємстві і планування щодо її підвищення.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 25.08.2010
  

• Організаційна структура управління підприємством невиробничої сфери та її вдосконалення в умовах ринку

  Структура управління організацією. Визначення поняття і принципи побудови. Ієрархічний тип структур управління. Органічний тип структур управління. Вибір організаційної структури управління. Основні аспекти організаційного процесу. Загальна мета.
  
  реферат [360,0 K], добавлен 13.06.2008
  

• Управління прибутком підприємства (за матеріалами ДП ВК "Краснолиманська")

  Теоретичні аспекти формування, розподілу і управління прибутком підприємства. Аналіз фінансово-економічних показників підприємства вугільної промисловості. Політика оперативного управління фінансовими ресурсами підприємства, охорона праці та безпека.
  
  дипломная работа [606,4 K], добавлен 05.11.2011
  

• Аналіз фінансового стану ВАТ "Гідросила МЗТГ"

  Теоретичні основи фінансового стану підприємства, основні джерела фінансового аналізу. Методика проведення аналізу активів та пасивів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Визначення шляхів підвищення його фінансового стану.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.01.2012
  

• Проблеми управління прибутковістю та рентабельністю дільничої станції Микитівка

  Класифікація показників прибутковості підприємства, формування чистого прибутку, принципи його розподілу. Сутність, поняття рентабельності. Аналіз та оцінка формування та використання прибутку на ДС-Микитівка. Шляхи підвищення прибутковості підприємства.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 16.12.2012
  

• Вдосконалення шляхів формування та використання прибутку підприємства (на прикладі ПАТ "ТНТ")

  Теоретичні аспекти управління прибутком на підприємстві. Фінансово-економічний аналіз діяльності публічного акціонерного товариства "ТНТ". Основні фактори формування і використання прибутку на підприємстві, аналіз ефективності його використання.
  
  курсовая работа [294,4 K], добавлен 17.01.2015
  

• Економічне обґрунтування проектних рішень з підвищення рентабельності виробництва ДУВО "ЛУЧ" УТОС

  Загальна характеристика діяльності ДУВО "ЛУЧ" УТОС, аналіз його показників рентабельності виробництва, рекомендації щодо їх вдосконалення. Факторний аналіз як методичний інструмент обґрунтування можливих шляхів підвищення рентабельності виробництва.
  
  дипломная работа [4,1 M], добавлен 19.09.2010
  

• Управління інноваційним проектом

  Сутність та етапи розробки інноваційного проекту на підприємстві, особливості організації системи управління нововведеннями. Критерії визначення його ефективності. Основні рекомендації щодо шляхів покращення управління проектом впровадження інновацій.
  
  курсовая работа [364,7 K], добавлен 09.07.2013
  

Другие документы, подобные "Управління прибутком на підприємстві"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам