Оцінка майнового стану підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

з економічного аналізу

Оцінка майнового стану підприємства

Зміст

1. Сутність майнового стану підприємства та джерела його аналізу

2. Основні задачі аналізу майнового стану підприємства

3. Аналіз загального стану майна і джерел його утворення

4. Аналіз складу і джерел формування майна підприємства з використанням матричного балансу

Список використаної літератури

1. Сутність майнового стану підприємства та джерела його аналізу

Майновий стан в науковій літературі деколи ототожнюють із фінансовим станом підприємства. Фінансовий стан підприємства є більш широким поняттям і включає майновий як окрему, хоча і одну із основних, складових. Майновий стан - це стан майна (активів) підприємства та його джерел (пасивів). Він визначається їх обсягами, складом, структурою і динамікою. Поряд із поняттям майнового стану підприємства розглядають поняття майнового потенціалу підприємства, яке визначають, як такий, що характеризується розміром, складом і станом засобів, якими володіє підприємство. Тобто з їх точки зору майновий потенціал підприємства є більш широким поняттям. Це не зовсім так оскільки згідно загальнонаукового розуміння поняття «стан» - це сукупність проявів властивостей об'єкта, в даному випадку - майна підприємства. Відповідно потенціал - це потенційні можливості цих проявів. Крім того згідно системного підходу та системного аналізу стан є основним проявом об'єкта та може розглядатися з точки зору потенційних можливостей. В активі Балансу в узагальненому грошовому вираженні показані стан і розміщення засобів підприємства, в пасиві - джерела їх утворення. Загальна вартість майна підприємства, що перебуває в різних фізичних формах, дорівнює валюті балансу. Також дані про майновий стан підприємства містяться у:

- формах фінансової звітності: ф. №5 «Примітки до річної фінансової звітності», ф. №6 «Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»;

- формах статистичної звітності: ф. 11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)», ф. №1-інвестиції «Звіт про інвестиції в основний капітал», ф №2-інвестиції «Звіт про капітальні інвестиції».

Основним джерелом даних для аналізу майнового стану підприємства є Баланс (ф. №1). Його загальна структура представлена на рис.

Рис. - Загальна структура Балансу підприємства:

На показники майнового стану підприємства безпосередньо пов'язані із багатьма основними показниками діяльності підприємства. Тому при його аналізі також необхідно використовувати дані:

- Звіту про фінансові результати (ф. №2);

- Звіту про рух грошових коштів (ф. №3);

- Звіту про власний капітал (ф. №4);

- Звіту про основні показники діяльності підприємства (ф. №1-П);

- Термінового звіту про виробництво промислової продукції (робіт, послуг) (ф. №1-П (термінова)).

Для поглибленого внутрішнього аналізу майнового стану підприємства крім даних форм фінансової та статистичної звітності використовують дані первинних документів обліку, насамперед, основних засобів і нематеріальних активів, дані рахунків бухгалтерського обліку, насамперед, 10 «Основні засоби», 11 «Необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції», облікові регістри, зокрема Журнал 4, інші документи, насамперед, інвентаризації майна, вибіркових обстежень договір лізингу, план технічного розвитку, паспорт будівлі, патенти і ліцензійні договори, дані попередніх аудиторських перевірок, дані попередніх аналітичних досліджень тощо.

2. Основні задачі аналізу майнового стану підприємства

Аналіз майнового стану підприємства є початковим етапом аналізу фінансового стану підприємства.

У науковій літературі відсутній загальновизнаний підхід до аналізу майнового стану підприємства.

Ізмайлова К.В. розглядає аналіз майнового стану підприємства як:

- аналіз порівняльного аналітичного балансу, в тому числі аналіз якісних зрушень у майновому стані підприємства;

- аналіз аналітичних показників майнового стану підприємства;

- аналіз матричного балансу підприємства.

Мошенський С.З. і Олійник О.В. пропонують наступний порядок проведення аналізу майнового потенціалу підприємства:

1) загальне ознайомлення з даними балансу;

2) аналіз структури та динаміки активів;

3) аналіз структури та динаміки пасивів підприємства;

4) розрахунок основних показників, що характеризують майновий стан підприємства.

Традиційно аналіз майнового стану і джерел його утворення здійснюють безпосередньо аналізуючи дані порівняльного балансу. Для цього використовується горизонтальний та вертикальний аналіз.

Проте вважається, що більш змістовний результат можна отримати доповнивши такий аналіз відносними показниками майнового стану.

Тому в науковій літературі, наприклад, С.З. Мошенський і О.В. Олійник, К.В. Ізмайлова та інші, розрахунок і аналіз показників майнового стану виділяють як окрему задачу аналізу і розглядають єдину систему показників майнового стану. Наприклад, у Методиці інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій виділялися наступні показники майнового стану:

1) активна частина основних засобів;

2) коефіцієнт зносу основних засобів;

3) коефіцієнт оновлення;

4) коефіцієнт вибуття.

К.В. Ізмайлова крім показників про майновий стан підприємства, які отримано в результаті горизонтального та вертикального аналізу пропонує використовувати наступні показники майнового стану підприємства:

1) частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах;

2) частка основних засобів в активах;

3) коефіцієнт зносу основних засобів;

4) коефіцієнт оновлення основних засобів;

5) частка довгострокових фінансових інвестицій в активах;

6) частка оборотних виробних активів;

7) частка оборотних виробничих фондів в обігових коштів;

8) коефіцієнт мобільності активів.

С.З. Мошенський і О.В. Олійник найбільш інформативними показниками майнового стану підприємства визначають наступні:

- сума господарських засобів, що знаходяться на балансі підприємства;

- вартість чистих активів підприємства;

- частка основних засобів у валюті балансу;

- співвідношення необоротних і оборотних активів;

- частка активної частини основних засобів;

- коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності основних засобів;

- коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття і приросту основних засобів;

- коефіцієнти структури та динаміки оборотних активів.

О. Кононенко та Я. Клиженко для аналізу майнового стану підприємства рекомендують використовувати три показники стану основних засобів:

1) коефіцієнт зносу;

2) коефіцієнт оновлення;

3) коефіцієнт вибуття.

Коефіцієнти зносу і придатності основних засобів є достатньо умовними. Вони залежать від обраного методу нарахування амортизації. Крім того спотворює картину і та обставина, що згідно з вимогами бухгалтерських стандартів, під час придбання об'єктів основних засобів покупець зараховує їх на баланс за первісною вартістю, яка є сумою коштів, сплаченою постачальнику з урахуванням додаткових витрат, пов'язаних з придбанням. Інакше кажучи, покупець не переносить у свій баланс інформацію про ступінь зносу такого об'єкта. Тобто коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточного стану. Аналіз майнового стану підприємства пропонуємо здійснювати в такій послідовності:

1) аналіз загальний стану майна і джерел його утворення;

2) аналіз складу і джерел формування майна підприємства з використанням матричного балансу;

3) аналіз зв'язку між майновим станом підприємства та виручкою від реалізації продукції;

4) аналіз стану майна (активів);

5) аналіз стану джерел майна (пасивів).

При аналізі майнового стану підприємства необхідно враховувати, що «фактична облікова оцінка засобів, які знаходяться під контролем підприємства, перевищує значення розрахункового показника, так як частина активів, право власності на які не належить підприємству, але які воно використовує в своїй діяльності, враховується на позабалансових рахунках, наприклад, товари, прийняті на комісію, основні засоби, отримані за договорами оренди».

Поглиблений аналіз майнового стану здійснюється в рамках внутрішнього аналізу. У рамках внутрішнього аналізу вважається доцільним періодичне складання ліквідаційного балансу, тобто проведення оцінки наявного майнового потенціалу за цінами можливої реалізації активів для того, щоб виявити неліквіди, визначити активи з суттєво заниженою (завищеною) балансовою оцінкою порівно з оцінкою ринковою, знати реальну вартість активів, які можна використати як забезпечення розрахунків з власниками та кредиторами.

3. Аналіз загального стану майна і джерел його утворення

Аналіз загального стану майна та джерел його утворення здійснюється шляхом загального аналізу даних балансу в результаті якого необхідно здійснити:

1) оцінку вартості усього майна підприємства (підсумок активу балансу - валюта балансу, підсумок пасиву балансу) на певну звітну дату, а також її динаміки;

2) визначити загальний склад майна і джерел його утворення, їх динаміку, встановити зв'язки між різними показниками, виявити так звані «хворі» статті балансу, ознаки нормального балансу;

3) визначити загальну структуру майна і джерел його утворення (шляхом розрахунку питомої ваги окремих статей активу та пасиву балансу в загальному підсумку), її динаміку та причини змін.

Детальний аналіз цього питання дає можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти. За необхідності перед аналізом загального стану майна і джерел його утворення можна здійснити додаткове коригування статей балансу на індекс інфляції з наступним їх агрегуванням у необхідних аналітичних розділах.

Аналіз загального стану майна та джерел його утворення підприємства досліджують за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Методику його складання запропонував у 20-х роках ХХ століття один із фундаторів балансознавства М. Блатов.

Порівняльний аналітичний баланс отримують із вихідного балансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його відповідними показниками структури і динаміки (абсолютної і структурної), що характеризують статику та динаміку обсягів і структури майна підприємства та джерел його утворення.

При складанні та аналізі порівняльного балансу використовують два підходи:

- горизонтальний (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу);

- вертикальний (визначають питому вагу окремих статей та їх зміну).

Показники порівняльного балансу об'єднують у групи:

- показники структури балансу;

- показники динаміки балансу;

- показники структурної динаміки балансу.

На основі структури змін в активі та пасиві можна зробити висновки про те, які джерела в основному забезпечували надходження нових коштів і в які активи вони були інвестовані.

Забезпечення наступних витрат і платежів (розділ ІІ Пасиву) та доходи майбутніх періодів (розділ V Пасиву) показують заборгованість підприємства власне собі тобто йдеться про власні кошти підприємства.

Тому в агрегованому порівняльному балансі суми цих розділів К.В. Ізмайлова рекомендує додати до власного капіталу. У науковій літературі відомі різні підходи до побудови порівняльного аналітичного балансу, що розрізняються різним рівнем узагальнення статей балансу.

При аналізі порівняльного балансу обов'язково крім порівняння за абсолютними даними, частками, повинно здійснюватися порівняння темпів зміни різних показників.

4. Аналіз складу і джерел формування майна підприємства з використанням матричного балансу

Використання матричного балансу для аналізу майнового та фінансового стану підприємства розглядають різні автори, зокрема К.В. Ізмайлова.

Матрична модель - це прямокутна таблиця, елементи (клітинки) якої відображають взаємозв'язок об'єктів. Вона зручна для фінансового аналізу, оскільки є простою та наочною формою поєднання різнорідних але взаємопов'язаних економічних явищ. Аналіз за матричною моделлю можна формалізувати і виконувати на комп'ютері, що дає змогу оперативно змінювати та доповнювати модель. За матричною моделлю баланс підприємства подається як матриця, рядки якої - статті активу (майно), стовпці - статті пасиву (джерела коштів). Розмірність матриці може повністю відповідати кількості статей активу і пасиву, але досить обмежитися кількістю статей агрегованого балансу (приблизно 10 ? 10).

Список використаної літератури

1. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник / За ред. д. е. н. проф. Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге видання, доповнене і перероблене. - Житомир: ПП «Рута, 2007. - 704 с.

2. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.

3. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

4. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - Х.: Фактор, 2007. - 784 с. майновий фінансовий господарювання

5. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству від 23.02.1998 р. №22.

6. Литвин М.И. Применения матричных балансов для оценки финансового состояния предприятия // Финансы. - 1995. - №3.

7. Кононенко О., Клиженко Я. Аналіз фінансової звітності підприємства / Ред. Я. Кавторєва. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2009. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru