Роль підприємницької діяльності в суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Роль підприємницької діяльності в суспільстві

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Становлення підприємництва в Україні пов'язане з формуванням нової економічної системи, а саме, ринкової. За умов адміністративно-командної економіки, яка функціонувала в Україні до 1991 року, поняття «підприємництво» ототожнювалося з негативним явищем спекуляції й трактувалося як щось кримінальне. Відсутні були будь-які уявлення про підприємницьку діяльність окремої особи, вважалося, що господарську діяльність могла здійснювати лише держава.

Зі зміною форми правління, розвалом СРСР, орієнтацією на західні моделі розвитку економіки, в Україні виникла необхідність формування нових форм господарювання, зокрема підприємництва. Почалося швидке нарощування законодавчої бази (не завжди досконалої), що викликає часті суперечки у сфері регуляторної політики підприємницької діяльності.

1. Роль підприємницької діяльності в суспільстві

підприємництво розвиток ринковий економіка

Формування ефективної ринкової системи господарювання в Україні пов'язане з розвитком масштабів підприємницької діяльності в усіх галузях економіки. Підприємництво має на меті, з одного боку, одержання прибутку в результаті застосування новітніх технологій, розвитку нових методів організації виробництва, надання послуг; з іншого - найбільш ефективне використання ресурсів.

Роль і значення підприємництва в економічному розвитку країни полягає у тому, що:

- підприємництво впливає на структурну перебудову в економіці, збільшення обсягів виробництва і надання послуг, інвестиційної діяльності та на формування інфраструктури бізнесу;

- підприємництво сприяє розвитку перспективних напрямків господарської діяльності, здійсненню інноваційних процесів, швидшому оновленню техніко-технологічної бази і номенклатури продукції;

- розвиток підприємництва створює сприятливе середовище для конкуренції;

- підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до високоефективної праці, сприяє економії і раціональному використанню всіх ресурсів. У більшості випадків особистості, котрі мають власний бізнес і завдяки цьому сильніші спонукальні мотиви, більше зацікавлені в якісній і продуктивній праці, ніж наймані працівники;

- створює нові робочі місця, проводить благодійну діяльність.

Отже, підприємництво відіграє особливу роль у національному господарстві країни, прискорюючи рух економіки шляхом підвищення ефективності та постійного оновлення. Нагромаджений досвід усіх без винятку індустріально розвинутих країн з ринковою економікою соціального спрямування незаперечно підтверджує, що підприємництво - необхідна умова досягнення економічного зростання.

В Україні протягом останніх 20 років спостерігається процес формування ринкових відносин, у яких підприємництво відіграє основну роль.

Суттєвим моментом при визначенні ролі підприємництва є масштаби діяльності. В цьому розумінні підприємництво охоплює малий, середній і великий бізнес, що формує особливе середовище, яке функціонує для одержання прибутку і структурно перетворює економічну систему відповідної держави або її окремої території. Основні функції малого, середнього і великого підприємництва в загальних рисах співпадають, проте є і певні відміни. Суб'єкти малого підприємництва кількісно переважають в усіх розвинених країнах світу. Малий бізнес швидше реагує на зміни кон'юнктури ринку, забезпечує насиченість його товарами і різноманітними послугами, працює в основному на масового споживача, сприяє послабленню монополізму, є носієм інновацій. Усі ці властивості малого бізнесу свідчать, що його розвиток - це могутній чинник реформування вітчизняної економіки, подолання кризи та забезпечення передумов для економічного зростання. Однак, малий бізнес в силу обмеженості масштабів діяльності, відносно невеликих ринків ресурсів та збуту, а також інших специфічних особливостей направлений в основному на задоволення місцевих потреб у товарах і послугах і, отже, має переважно регіональну направленість. Малі фірми дозволяють створити різноманітну економічну базу розвитку регіону, дають значну кількість нових робочих місць, створюють умови для задоволення потреб населення, в певній мірі знижують наслідки соціальних потрясінь, зв'язаних з економічною перебудовою суспільства. З іншого боку, малі фірми вимагають набагато менше капіталу для їхнього запуску, вони охоче здійснюють ризикові заходи з метою одержання більших доходів. Сектор малого і середнього бізнесу потребує ефективної державної підтримки як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.

Середні підприємства здійснюють виробництво невеликої, але стійкої номенклатури виробів з малою капіталомісткістю та незначними витратами у значних обсягах. Вони, як правило, здатні швидко пристосовуватись до регіональних ринків, краще використовувати місцеві виробничі ресурси (трудові і сировинні) та забезпечувати насичення ринку регіону необхідними товарами та послугами. Порівняно з великим бізнесом середнє підприємництво більш тісно пов'язане з національними інтересами, значною мірою залежить від внутрішньої економічної кон'юнктури і тому зацікавлене у захисті з боку держави на внутрішньому ринку.

Великий бізнес, як правило, здійснює виробництво масової продукції стабільного асортименту, що значно зменшує собівартість продукції і підвищує її конкурентоспроможність. З метою самозбереження та розвитку він має потяг до консолідації, поглинаючи або контролюючи більш дрібних партнерів, з одного боку, та об'єднуючись у міжнародні структури, частково втрачаючи самостійність та допускаючи іноземних підприємців на внутрішній ринок країни - з іншого. Великі підприємства створюють сприятливі умови для розробки науково-технічних проектів з метою швидкого впровадження новітніх досягнень науки і техніки і виготовлення найновішої високоякісної продукції наукоємних галузей - електронних виробів, персональних комп'ютерів тощо. Завдяки ефекту економії на масштабах виробництва великий бізнес забезпечує більш результативну діяльність, стійкість розвитку. Крім того, привабливими рисами великого і середнього бізнесу є кваліфікований менеджмент, диверсифікація виробництва, ефективний механізм внутрігалузевого, міжгалузевого і внутрішньофірмового переливу капіталу. Водночас великі підприємства часто занадто консервативні і неспроможні оперативно реагувати на кон'юнктуру ринку щодо моделей і дизайну продукції підприємництва [56].

Отже, формування ринкової структури національної економіки передбачає оптимальне поєднання малого, середнього і великого бізнесу. Загалом вони краще задовольняють різнобічні потреби суспільства, більш оперативно реагують на кон'юнктуру ринку та на досягнення науково-технічного прогресу, забезпечують передумови для економічного зростання.

Підприємництво є одним із важливих чинників соціально-економічного прогресу і тому суспільство зацікавлене у створенні необхідних передумов для його розвитку.

Ефективна та активна підприємницька діяльність може здійснюватись в суспільному господарстві за певних макроекономічних передумов:

- наявність прав і свобод для здійснення самостійної підприємницької діяльності;

- узаконене право власника на засоби виробництва, продукт і дохід від підприємницької діяльності;

- повна відповідальність за результати своєї економічної діяльності;

- наявність конкурентного середовища;

- відкритість економіки, її інтеграція в систему світогосподарських зв'язків, право підприємця здійснювати зовнішньоекономічні операції;

- сприятливий політичний клімат;

- позитивна суспільна думка.

Роль підприємництва в економіці країни виявляється в основних його функціях. Розглянемо їх.

- Змінюється структура економіки (розвиваються нові напрями господарської діяльності, результати бізнесу в яких обіцяють перевищити середні показники в економіці в цілому).

- Створюється сприятливе середовище для конкуренції, забезпечується освоєння нових перспективних виробництв і модернізацію застарілих.

Змінюється структура економіки, зростає конкуренція, стимулюється інвестиційна діяльність, яка, у свою чергу, є фактором збільшення сукупного попиту та сукупної пропозиції. Створюються нові підприємства, збільшується попит на сировину, матеріали, робочу силу, зростання ринку нових товарів і послуг, тобто прискорюються темпи економічного розвитку суспільства в цілому.

- Раціонально використовуються всі види ресурсів. Присутність багатьох видів ризику потребує від підприємця детального аналізу рентабельності проектів, відповідального ставлення до інвестицій, раціонального витрачання ресурсів, найму робочої сили тощо.

- Вирішується проблема зайнятості, створюються нові робочі місця, використовується робоча сила під час циклічних спадів в економіці.

- Прискорюючи реалізацію новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, підприємництво тим самим сприяє розвитку науково-технічного прогресу (НТП).

- Вирішуються не лише економічні, але і соціальні проблеми, а саме; розвиток малого і середнього бізнесу сприяє створенню численної верстви підприємців-власників, які самостійно забезпечують собі добробут та відповідний рівень життя. Формується середній клас, який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства. Знижується рівень безробіття та соціальної напруженості.

Становлення в Україні різних форм недержавної власності, розвиток підприємництва зумовлюють істотні зміни і в соціальній структурі суспільства. Найчастіше вона представлена соціально-класовими, етнічними, демографічними, професійними і територіальними спільнотами людей. З-поміж усіх соціальних спільнот, виділяються соціально-класові (суспільні класи, внутрішньокласові, міжкласові соціальні верстви) і соціально-професійні (робітники, селяни, підприємці, службовці) спільноти.

Соціальне розшарування суспільства набуло великого значення у контексті соціально-економічного розвитку України як держави з потужним економічним потенціалом. Зміни у формах власності зумовили відповідні зрушення у структурі суспільств у країнах з ринковою економікою, зокрема, виокремилося три класи у структурі суб'єктів господарювання: наймані працівники, великі й середні власники засобів виробництва, дрібні власники засобів виробництва. Виникли передумови формування так званого середнього класу, з'явилися нові джерела доходів ринкового походження, зокрема від заняття підприємницькою діяльністю. Це сприяло зміні у структурі доходів домогосподарств, зокрема спостерігається зростання доходів , що позитивно позначається на соціальній структурі суспільства, а саме, зменшення частки бідних людей.

Соціально-економічна значимість підприємництва, як визначального чинника формування середнього класу в Україні, характеризується чисельністю групи власників підприємств та їх найманих працівників. Їхня кількість є однією з найсуттєвіших якісних характеристик будь-якої країни з розвиненою ринковою економікою.

Висновки

Підприємництво відіграє визначальну роль у формуванні нової соціальної структури суспільства. Тому виявлення основних проблем у розвитку підприємництва та пропозиції щодо їх ліквідації позитивно вплине на якість і рівень життя населення України.

Отже, ключовими проблемами і перешкодами на шляху розвитку підприємництва як основи формування середнього класу в Україні залишаються:

- суперечливість і неповнота чинних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва;

- неврегульованість питань фінансування і кредитування, зокрема мікрокредитування малого підприємництва;

- обтяжлива та нестабільна система оподаткування;

- недостатня розвиненість інфраструктури підтримки малого підприємництва;

- недостатність професійних знань і досвіду починаючих підприємців щодо сучасного менеджменту, здійснення маркетингу, організації виробництва і збуту продукції (робіт, послуг) тощо;

- надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб'єктів господарювання;

- складність процедур реєстрації суб'єктів підприємництва та значна кількість видів підприємницької діяльності, які ліцензуються.

Список використаних джерел

1. Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні / Науково-дослідний ін-т Мінекономіки України. -- К., 1998. -- 205 с.

2. Бойчик I. М., Харгв П. С, Хопчан М.І. Економіка підп-риємства: Навч. посіб. -- друге видання, випр. и доп. -- К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ -- 2000», 2001.

3. Ватаманюк З., Панчишин С., Бандера В., Буняк В., Ватаманюк О. Економіка України. Десять років реформ / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка / Зіновій Ватаманюк (ред.), Степан Панчишин (ред.). -- Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. -- 496 с.

4. Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України: Національна економіка України: Підручник для студ. екон. спец. вузів / Національний банк України; Львівська комерційна академія. -- Львів, 1997. -- 579 с.

5. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.пос. - 3-тє вид., доп.і переробл. - К.: Знання - Прес, 2008. - 190с.

Размещено на Allbest.ru