Організація виробництва та розрахунок економічних показників швейного цеху по пошиву плаща жіночого з виробничою програмою 89 одиниць в зміну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

1.1. Режим робочого дня

1.2 Організація управління цехом (підприємством)

1.3 Виробнича структура цеху (підприємства)

1.4 Система організації виробництва в цеху ( на підприємстві)

1.5 Організація праці в цеху (на підприємстві)

2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Продукція та послуги виробництва

2.2 Розрахунок випуску продукції у натуральних одиницях

2.3 Розрахунок фонду оплати праці працюючих

2.3.1 Розрахунок основної заробітної плати робітників

2.3.2 Розрахунок основного тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників - погодинників

2.3.3 Розрахунок додаткової зарплати робітників4

2.3.4 Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів

2.4 Розрахунок показників собівартості, прибутку та цін на продукцію

2.4.1 Розрахунок собівартості продукції по статтям калькуляції

2.4.2. Розрахунок суми прибутку

2.4.3 Розрахунок оптової , відпускної цін та витрат на 1 грн. товарної продукції

2.4.4 Розрахунок випуску продукції в вартісних одиницях

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Легка промисловість - сукупність спеціалізованих галузей промисловості, яки виробляють головним чином предмети масового споживання з різних видів сировини. Легка промисловість займає одне із важливих місць у виробництві валового національного продукту та відіграє значну роль у економіці країни.

Галузі легкої промисловості включають в себе:

· текстильну промисловість (бавовняна, льняна, вовняна, шовкова, трикотажна та інші виробництва);

· швейну промисловість (виробництво швейних виробів, ремонт швейних виробів);

· шкіряну, хутряну та взуттєву промисловість (виробництво натуральної шкіри, виробництво штучної шкіри та плівкових матеріалів, шкіро-галантерейна, виробництво хутра та хутряних виробів, взуттєва та інші виробництва);

· інші галузі промисловості (дубильно-екстрактна, виробництво ґудзиків та інші виробництва).

Легка промисловість виконує як первинну обробку сировини, так і випуск готової продукції. Підприємства легкої промисловості виготовляють також продукцію виробничо-технічного та спеціального призначення, яка використовується у меблевій, авіаційній, автомобільній, хімічній, електротехнічній, харчовій та інших галузях промисловості, у сільському господарстві, у силових структурах, на транспорті та в охороні здоров'я.

У даний час існують як перспективи так і проблеми розвитку легкої промисловості (далі ЛП). Першою проблемою скорочення виробництва продукції ЛП є недостатнє забезпечення текстильного та шкіряного виробництва сировиною. Наступними перешкоджаннями є відсталість матеріально-технічної бази (знос технічного обладнання перевищує 40%). Ще стіною на шляху розвитку промисловості стає така річ, як високі фінансові затрати на утримання підприємства через високий податок та дорогу вартість матеріалів для виробництва.

Швейна промисловість - галузь легкої промисловості, яка виробляє одяг й інші швейні вироби побутового і технічного призначення з тканин, трикотажних полотен, штучної та натуральної шкіри і хутра, нових конструкційних матеріалів, а також різноманітних оздоблювальних матеріалів і фурнітури. Це друга після текстильної промисловість за об'ємом продукції, що виготовляється. Підприємства цієї галузі поширені всюди.

Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

В умовах ринкової економіки на підприємствах різних форм власності здійснюється підприємницька діяльність.

Підприємництво - це гарантована Конституцією України самостійна ініціатива систематична, на власний ризик і не заборонена законом діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняттю торгівлею з метою одержання прибутку.

Ринкова економіка - один з типів економічної системи, в якій виробники та споживачі діють самостійно, на відміну від традиційної (в якій все визначається звичаями) та командної (в якій економічні рішення приймаються державними органами).

Позитивні якості ринкової економіки:

· направляє ресурси на виробництво необхідних товарів;

· заохочує раціональну та ефективну діяльність;

· швидко відгукується на потреби суспільства;

· використовує досягнення науково-технічної революції.

Негативні якості ринкової економіки:

· не сприяє збереженню ресурсів;

· не стимулює великі проекти, які не дають швидкої вигоди;

· не забезпечує фундаментальні дослідження у науці;

· розвиток носить нестабільний характер зі спадами та інфляцією;

· можливе безробіття та посилення економічної диференціації суспільства.

За статистичними даними річного звіту Української асоціації підприємств легкої промисловості («Укрлегпром») за 2015 рік були зафіксовані такі види звернень підприємств-учасників асоціації:

· 44,9% - митні питання;

· 8,2% - податкові питання;

· 16,3% - держ-закупівлі;

· 6,1% - зовнішньо-економічна діяльність;

· 14,3% - дозвільні питання;

· 10,2% - інші питання.

Найбільший відсоток займає проблема експорту та імпорту сировини й товарів, що впливає на встановлення довготривалих зв'язків з закордонними організаціями. На сьогоднішній день за рахунок таких відносин економічна частка ЛП України і тримається.

У зв'язку з теперішнім військовим положенням країни «Укрлегпром» займався вирішенням питання виробництва військового обмундирування та речового майна на підприємствах легкої промисловості.

Стосовно інших питань, підіймалися й такі:

· Щодо обґрунтування необхідності проведення дослідження «Адаптація підприємств легкої промисловості до функціонування в умовах асоційованого членства України в ЄС»;

· Індустріальна платформа «Стан, проблеми та перспективи розвитку легкої промисловості України. Пропозиції до проекту Податкової реформи»;

· Про тенденції розвитку легкої промисловості. Ринок панчішно-шкарпеткових виробів.

· і т.д.

Далі, звертаючись до офіційних державних джерел, було досліджено обсяги виробництва в легкій промисловості за останні 2-4 роки.

Індекс промислової продукції текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів від січня 2016 р. до грудня 2015 р. становить 73,1%, а від січня 2016 р. до січня 2015 р. - 99,7%.

Аналізуючи висновки, опубліковані у журналі «Легка промисловість», можна підтвердити дуже слабке положення України на міжнародному ринку:

«Впродовж 2014 р. легка промисловість України працювала нестабільно, з місяця в місяць зменшувались обсяги виробництва. Наприкінці року відбулось незначне підвищення індексів промислового виробництва товарів легкої промисловості, внаслідок різкої девальвації національної валюти (рис. 1)» [випуск № 1-2 (241)'2015, ст. 3]

Ще одне підтвердження скрутного положення ЛП можна знайти у науковій роботі Фрічко М. В. «Перспективи розвитку галузі легкої промисловості в Україні»:

«Проте легка промисловість України протягом останніх років зіткнулась з рядом проблем, які призвели до стійкого погіршення показників її діяльності. До основних причин треба віднести фінансову кризу, нерівноправність в системі оподаткування, існування так званого «сірого» імпорту, що поряд із зниженням конкурентоспроможності вітчизняних товарів та споживчого попиту на них можуть призвести до руйнівних наслідків».

Шляхом вирішення виходу України із кризи пропонується провести програму підтримки розвитку легкої промисловості, а саме:

· заохочення молодих підприємців перспективами розвитку власного виробництва;

· планування державного замовлення на певний вид товару ЛП;

· залучення підтримки закордонних локальних (між кількома країнами) брендів;

· конкурс на державне інвестування кращої пропозиції планування підприємства.

Як наслідок, зростання виробництва продукції, вихід на міжнародний ринок збуту, що забезпечить розширення штату організацій, затребуваність робітників, вихід з економічної кризи.

У підсумку можу зазначити, що підйом економіки нашої країни на достатній рівень і становлення стабільного функціонування всіх галузей легкої промисловості потребують затрат часу, терпіння та сміливого прямування через можливі проблеми. Оскільки ці проблеми є спільними для всього українського населення, то психологічно їх тяжкість уже стає розподіленою та легшою, а значить і оточеною взаємною підтримкою та взаємодопомогою.



РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Режим робочого дня

Робочий час - це час, на протязі якого робітник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку та умовами трудового договору повинен виконувати трудові обов'язки, а також інші періоди часу, які відповідно до закону та інших нормативно правових актів України відносяться до робочого часу.

Види режимів робочого часу:

· звичайний режим роботи (однозмінний);

· режим ненормованого робочого дня;

· режим гнучкого робочого часу;

· режим змінної роботи;

· вахтовий режим роботи;

· режим роздрібненого робочого дня (робочого часу, розділеного на частини).

На підприємстві, що проектується в даній курсовій роботі встановлено звичайний режим роботи, тобто в одну зміну тривалістю 8 годин. Весь робочий день умовно поділено на дві частини - «до обіду» та «після обіду», які розділено трьома організаційними перервами (п'ятихвилинки) на відпочинок, особисті потреби і фізичну гімнастику. Організаційні перерви у потоковому виробництві проводяться одночасно для всіх робітників.

Спираючись на набутий досвід після проходження практики на різних підприємствах, складено наступний графік робочого дня для проектуючого цеху (таблиця 1):

Таблиця 1 - Графік робочого дня

Робота і перерви	I зміна
Початок роботи	7.00
Робота	7.00-9.00
Організаційна перерва	9.00-9.05
Робота	9.05-11:00
Організаційна перерва	11:00-11:05
Робота	11:05-13:00
Обідня перерва	13:00-13:30
Робота	13:30-14:30
Організаційна перерва	14:30-14:35
Робота	14:35-15:30
Закінчення роботи	15:30

1.2 Організація управління цехом (підприємством)

Під організаційною структурою управління розуміють сукупність підрозділів та вирішуваних у ній задач управління організацією, а також сукупність спеціалістів у підрозділах та взаємозв'язки між ними у процесі вирішення даних задач.

Організаційне управління поділяють на шість основних типів: лінійні, функціональні, лінійно-функціональні, лінійно-штабні, програмно-цільові та матричні.

У підприємстві, що проектується у даній курсовій роботі, обрано лінійно-функціональну структуру управління організацією, що показано на схемі 1.

Лінійно-функціональна організаційна структура управління (ЛФОСУ)

являє собою єдність, злиття лінійних і функціональних структур. Для ЛФ-структури характерно своєрідне розділення повноважень, в якому лінійні керівники мають право приймати (затверджувати) рішення, функціональні керівники здійснюють планування, координацію, консультацію, забезпечують лінійних керівників інформацією, що необхідна для прийняття рішень.



Схема 1. Структура управління підприємством.

Характеристику та функціональні обов'язки кожного із керівників і спеціалістів наведено нижче.

Начальник (директор) підприємства - посадова особа, яка очолює все підприємство і має посадові обов'язки, повноваження та відповідальність. Директор повинен забезпечувати процес та контролювати реалізацію цілей і функцій підприємства, налагоджувати взаємовигідні відносини зі стратегічними та новими клієнтами, збирати інформацію про ситуацію на території та аналізувати її, реалізовувати програми, напрямки на просування продукції.

Заступник начальника (або старший майстер) - посадова особа, що безпосередньо та постійно виконує частину функціональних обов'язків, делегованих начальником, який контролює їх якісне та своєчасне виконання. Заступник начальника підприємства відноситься до категорії керівників та має право підписувати документи у межах своєї компетенції.

Головний бухгалтер - спеціаліст, від кваліфікації та професійних знань якого у значній мірі залежать фінансова стабільність, успіх і ділова репутація підприємства. Він займається задачами у сфері бухгалтерського та податкового обліку, трудового і громадянського права та має пропонувати керівнику найбільш прийнятні варіанти їх вирішення.

Технолог виробництва - спеціаліст, який займається розробкою процесу виробництва з урахуванням економічних та людських ресурсів підприємства, контролем якості продукції. До обов'язків технолога входить: оперативне планування роботи виробництва, розробка виробничих програм та завдань; виявлення дефектної продукції, аналіз причин її появи та розробка шляхів для попередження і усунення дефектів; складання планів розміщення обладнання, технічного оснащення, організації робочих місць виробничого персоналу і т.п.

Майстер - повноправний керівник на своїй дільниці (підрозділі) виробництва, що відповідає за організацію ритмічного виконання дільницею виробничого плану та обов'язків колективу по заданій номенклатурі на основі впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, застосуванні нових методів господарської діяльності. Майстер безпосередньо підпорядковується начальнику цеха.

1.3 Виробнича структура цеху (підприємства)

Виробництво - основна сфера діяльності промислового підприємства. Основну діяльність кожного підприємства становить структура підприємства.

Структура підприємства - це склад підрозділів та систем зв'язку, підпорядкованість та взаємодія між ними.

Виробнича структура підприємства - це комплекс цехів, дільниць, інших виробничих підрозділів і форми їх взаємозв'язку. Вона залежить від характеру продукції, яку виготовляє підприємство, рівня спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами, технологічного процесу, виробничих потужностей.

Цех - це основна виробнича структурна одиниця підприємства.

У моєму проектованому підприємстві буде лише два цехи:

· швейний (у якому достатньо площі щоб зробити відокремлені ділянки для розкрою матеріалу, для експериментального виготовлення виробів та для зберігання готової продукції);

· підготовчий (для підготовки матеріалів, їх розбраковування та тимчасового зберігання).

Для курсової роботи над розробкою власного виробництва взято лише основний швейний цех.

У швейному цеху (на ділянці для пошиття виробу) безпосередньо для пошиття виробу функціонуватиме один одномодельний потік. Розміщення у тому ж приміщенні ділянки розкрою буде економити затрати часу на перевезення напівфабрикатів до ділянки запуску. Ділянку для зберігання готової продукції розміщено в цьому ж цеху по причині великих габаритів цеху, наявністю вільного простору та його раціонального заповнення. Експериментальна ділянка виготовлення виробу при правильному планування не заважатиме роботі швейної та розкрійної ділянок.

Переміщення напівфабрикатів у цеху наведено у схемі 2.

Схема 2 - Рух напівфабрикатів у цеху

Тип виробництва визначає структуру підприємства та цехів, характер загрузки робочих місць та руху предметів праці у процесі виробництва.

Існують три основних типа виробництва: одиничне, серійне та масове.

Одиничне виробництво - тип виробництва при якому відсутні постійно закріплені операції за робочими місцями. Це зумовлено тим, що велика кількість замовлень та типорозмір продукції виготовляється та використовується лише один раз.

Характеристика: велика номенклатура (список, перелік) виробів, що виготовляються та відсутність її сталості, малий обсягом випуску, немає закріплення операцій за робочими місцями, застосування універсальних устаткування та технологічного оснащення, висока кваліфікація робітників, маршрутний технологічний процес, складна виробнича структура підприємства та висока трудомісткість виготовлення виробів.

Серійне виробництво - тип організації виробництва, в якому випуск продукції відбувається серіями (якщо це вироби) або партіями (якщо це деталі). Виготовлення серій виробів одного типорозміру на такому виробництві зазвичай повторюється через регулярні проміжки часу. В залежності від розмірів серії розрізняють: великосерійне, серійне та дрібносерійне.

Характеристика: обмежена номенклатура виробів, що виробляються, та значна її сталість, середній обсяг випуску, часткове закріплення операцій за робочими місцями, застосування спеціалізованого устаткування, застосування універсального та спеціалізованого технічного оснащення, середня собівартість продукції, типовий технологічний процес, помірна складність виробничої структури підприємства та середня трудомісткість виготовлення виробів.

Масове виробництво - форма організації виробництва, що має постійне виготовлення однотипної продукції у великому обсязі. Характеризується малою номенклатурою із значною сталістю, великим обсягом виробництва, повним закріпленням операцій за робочими місцями, застосуванням спеціальних устаткування та технологічного оснащення, переважно низькою кваліфікацією робітників, низькою собівартістю продукції, операційним технологічним процесом, простою виробничою структурою та низькою трудомісткістю виготовлення виробів.

Тип виробництва проектованого підприємства - масове. На ньому будуть виготовлятися жіночі плащі, які мають стабільний попит на ринку. Наступним етапом розвитку власної справи буде становлення зв'язків з ціллю імпортування даного виду продукції за кордон.

1.4 Система організації виробництва в цеху (на підприємстві)

Організація виробництва - методи поєднання операцій, ступінь його безперервності. Організація виробничого процесу передбачає розташування робочих місць і їх груп (дільниць, цехів) на території підприємства та забезпечення пересування предметів праці по операціях найкоротшими маршрутами.

Існує три методи організації виробництва: не потоковий, потовий, автоматизований.

Для проектованого підприємства обрано потоковий метод організації виробництва.

Потокове виробництво - це один з методів організації виробництва, який характеризується обробку предметів праці за встановленими найкоротшими маршрутами з фіксованим часом; має стійку номенклатуру випуску однорідної продукції.

Ознаки потокового виробництва:

· обробка предметів одного найменування конструктивно та технологічно однотипних предметів праці закріплена за групою робочих місць;

· послідовне розташування робочих місць за ходом технологічного процесу;

· всі операції виконуються на основі єдиного розрахункового ритму потокової лінії;

· на кожному робочому місці виконується лише одна або кілька однорідних операцій (диференційований технологічний процес);

· передача деталей з операції на операцію відбувається з мінімальною перервою за допомогою спеціальних транспортних засобів (конвеєр) поштучно або невеликими партіями.

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія - технологічно й організаційно відокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або декілька подібних типорозмірів виробів.

У проектованому цеху задіюється один виробничий потік, який за своєю характеристикою: спеціалізований (одномодельний) з послідовним запуском, безперервний з регламентованим ритмом роботи, конвеєрний.

Обрана потокова форма виробництва рекомендується при масову виробництві одягу. Вона діє на основі постійного повторення однакових операцій кожним працівником, за яким закріплено цю операцію. Це полегшує обов'язки робітника та підвищення якості у його роботі, під час відточування майстерності впродовж часу.

Вид конвеєру, який використовується у потоці - підвісний. Його транспортна технологічна система, що має вигляд ланцюга, у кожній своїй ланці може нести транспортер з однієї або кількома зафіксованими у ньому деталями виробу. При наближенні транспортеру до робочого місця швачки конвеєр зупиняється, і оператор виймає деталі з затискачів транспортера. Після виконання необхідних операцій над деталями напівфабрикат фіксують у транспортер, і він переміщує його на іншу ділянку.

Обрана тут безперервна потокова лінія характеризується передачею предметів праці безперервно, без міжопераційного чекання. Вона сприяє підвищенню ефективності роботи цеху за рахунок означеності обов'язків роботи кожного працівника, усуває вільні проміжки часу, раціонально розподіляючи кожну секунду обробки виробу.



1.5 Організація праці в цеху (на підприємстві)

Суть організації праці в цеху полягає у тому, щоб досягти раціонального поєднання складових елементів виробничого процесу та людини, що на основі цього забезпечує високу продуктивність та сприятливі умови праці.

Оснащення робочого місця - сукупність розміщених в межах робочого місця основного технологічного та допоміжного обладнання, інструменту, технічної документації, засобів зв'язку та сигналізації, засобів охорони праці.

До всіх складових оснащення робочих місць висуваються такі вимоги:

· максимальне звільнення робітника від тяжкої фізичної праці;

· зручність робочої пози;

· зручність та легкість у користуванні обладнанням;

· безпека праці;

· забезпечення комфортних умов праці.

Виконання цих вимог залежить від того, як при розробці обладнання враховані вимоги ергономіки, виробничої естетики та безпеки праці. Тому на проектуємому підприємстві застосовано максимальне їх дотримання.

Виконання будь-якої роботи на протязі певного часу супроводжується втомою організму, що впливає на зниження працездатності людини. Значно впливає на втомлюваність окрім фізичної та розумової праці ще й навколишнє виробниче середовище.

Фактори, які формують умови праці, поділяються на такі групи:

· санітарно-гігієнічні;

· психофізіологічні;

· естетичні.

Санітарно-гігієнічні умови - формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запиленість повітря, вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні фактори). Приведення цих факторів у відповідність з сучасними нормами, нормативами та стандартами попереджує нормальну працездатність людини.

У проектуємому виробничому цеху буде встановлено спеціальні пилозбирачі (пристрої, які фільтрують та очищують повітря), звукопоглинаючі (застосування матеріалів, які володіють звукопоглинаючими властивостями) та звукоізолюючі пристрої (зміна конструкцій машин для зменшення амплітуд коливання та усунення резонансних явищ), захист від випромінювань (огороджувальні та вентиляційні пристрої), підтримання нормальних показників мікроклімату (індивідуальні засоби захисту від високої та низької температури, скорочення робочої зміни, кондиціонування повітря) та забезпечення всіх необхідних видів освітлення (природне, штучне, чергове, аварійне, евакуаційне, охоронне) і т.п. собівартість калькуляція продукція

Психофізіологічні умови - це величина фізичного, динамічного та статичного навантаження, робоча поза, темп роботи, напруженість уваги, напруженість аналізаторних функцій, монотонність, нервово-емоційне напруження, естетичний (прибирання туалетів, робота з гноєм і т.д.) та динамічний (використання індивідуальних засобів захисту, змінність) дискомфорт.

Естетичні умови - це колірне оформлення інтер'єрів приміщень і робочих місць, озеленення виробничих та побутових приміщень і територій, забезпечення спецодягом та ін..

Для зменшення психофізичного навантаження та покращення настрою робітників на проектуємому виробництві передбачено «зелений куток» зі зручними сидіннями та просторим вікном, в якому видно панораму вулиці; розташування рослин у вільних місцях на площі цеху, не заважаючи виробничому процесу пересування робітників та агрегатів; підібрано колірне оформлення приміщення, яке не викликає відчуття тиску (світло-сірий фон, на якому проведено неширокі горизонтальні полоси червоним, синім, зеленим та фіолетовим кольором по периметру всіх стін, плиткова підлога з малюнком під дерево).



2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Продукція та послуги виробництва

На сьогоднішній день на ринку товарів присутні безліч різноманітних речей. За останні десятиліття список затребуваних виробів швейного асортименту закріпився і вже важко «влитися» у цей обіг або вигадати щось нове. Серед населення нашої країни жіночі плащі користуються непоганим попитом, тобто платоспроможна потреба у якомусь товарі або послузі. Тому обраною моделлю, яка буде виготовляться в проектованому цеху, є жіночий плащ з плащових тканин.

Плащ - це легке, зазвичай непромокальне пальто, призначене спеціально для дощового періоду, часто виготовлений з формостійких матеріалів.

У помірному кліматі України восени та навесні ніколи не обходиться без осадів. Тому такий виріб як плащ має сенс для застосування у гардеробі не тільки жінки, але й чоловіка та особливо дитини. Прямий силует такого виду верхнього одягу підійде для будь-якої статури людини, так як він маскує всі недоліки. За бажанням можна оздобити його поясом на рівні талії, що перетворить силует у напівприлеглий.

Плащову тканину можна поєднувати з різноманітними матеріалами інших асортиментів одягу: від костюмних до трикотажних. Тому показник універсальності використання таких моделей зростає.

Плащ можна охарактеризувати як виріб, що легко виготовляється. В залежності від основного верхнього матеріалу, якщо це саме плащова прогумована тканина, то відпадає необхідність у додаткових волого-теплових операціях, таких як: дублювання повністю деталей пілочок, спрасування або відтягування, припрасовування заминів тканини.

Оскільки функціональність та призначення цієї речі стоять перед важливістю її зовнішнього вигляду, то вона вже сприймається споживачем охоче та в загалом приємно.

Таким чином можна виділити окремі фактори, які впливають на попит:

· використання реклами;

· моди і смаків;

· очікування споживачів;

· зміни переваг оточуючого середовища;

· доступність товарів;

· величина доходів;

· корисність речі;

· встановлена ціна на товари, які взаємозамінні;

· залежність від кількості населення.

Тому слід попередньо досліджувати маркетингове середовище на свій товар.

2.1.2 Розрахунок випуску продукції у натуральних одиницях

У цьому підрозділі необхідно визначити показники випуску продукції в натуральних одиницях та нормо годинах.

В зв'язку з тим, що асортимент продукції, що випускається може змінюватися в залежності від держзамовлень та держконтракту, попиту на продукцію, можливостей підприємства, ефективніше планувати випуск на короткі строки (квартал). Для цього розрахунку треба визначити кількість робочих днів за квартал (або рік).

Кількість робочих днів за розрахунковий період Д роб (квартал, рік) визначається таким чином:

Д роб = Д к - Д св - Д вих - Д відп,



де Д к - кількість календарних днів за розрахунковий період ;

Д св - кількість святкових днів ;

Д вих - кількість вихідних днів ;

Д від - тривалість відпустки.

Д роб = 91 - 3 - 26 - 6 = 56 (днів)

Розрахунок випуску продукції в зміну, день, квартал

Взм = ,

де Кр - кількість робітників (на потоці ,підприємстві);

Тзм - тривалість зміни;

Нод - норма часу виготовлення одного виробу (год,сек..)

Кількість основних робітників та норму часу виготовлення одного виробу беремо з курсового проекту з дисципліни «Технологія виробів»

Взм = = 89 (од.)

Розрахунок випуску продукції в день (Вдн):

Вдн = Взм Ч Nзм ,

де Nзм - кількість змін.

Вдн = 89 Ч 1 = 89 (од.)

Розрахунок випуску продукції в (кв):

В кв. = Взм Ч Др. (од./кв)

Др.(кв.) - кількість робочих днів в кварталі.

В кв. = 89 Ч 56 = 4984 (од./кв)

Розрахунок об'єму продукції в нормогодинах (Внорм.год)



Внор.год = В(кв.) х Нод,

де Нод - норма (виготовлення) часу на виготовлення одного виробу.

Внор.год = 4984 Ч 3,04 = 15151,36 (нормогодин)

Розрахунки зводимо в таблицю:

Таблиця 2

Найменування виробу	Тип. потік	Кількість робітників	Кількість змін	Витр Час на 1 вир.	Випуск виробів, Од.	Об'єм прод.в Норм.год.
					Взм	Вдень	В кВ.
Плащ жіночий	агрегатно-груповий	34	1	10948	89	89	4984	15151,36

2.2 Розрахунок чисельності робітників

Чисельність основних (відрядних) робітників необхідно взяти з технологічного розділу курсового проекту з дисципліни «Технологія виробів», їх кількість становить 34 чол.

Розрахунок чисельності погодинних (допоміжних) робітників визначається наступним чином:

Чисельність механіків, ремонтників визначається по формулі:

Кмех.-рем. = ,

де О - загальний обсяг робіт в умовних одиницях;

Nзм - кількість змін;

Нобсл - зона обслуговування для механіків-ремонтників.

Кмех.-рем. = = 1 (чол..)

Розрахунок чисельності контролерів якості продукції:

собівартість калькуляція продукція

Кконт. = ,

де Взм - випуск продукції в зміну;

Nзм - кількість змін;

НВк - норма виробітку для одного контролера.

Кконт. = = 1 (чол..)

Розрахунок чисельності прибиральників:

Кприб. = ,

де Cпл - площа потоку,цеху;

Nзм - кількість змін;

Снорм - норма прибирання площі для 1-го прибиральника.

Кприб. = = 1 (чол..)

Таблиця 3 - Чисельність основних та допоміжних робітників

Найменування робітників	Кількість робітників
	в зміну	в день
Основні виробничі робітники Погодинні робітники: Контролери Механіки - ремонтники Електрики Прибиральники	34 1 1 1 1	34 1 1 1 1
Всього	38	38



2.3 Розрахунок фонду оплати праці працюючих

Фонд оплати праці - це грошові засоби підприємства, які затрачено на протязі певного періоду часу на заробітну плату, преміальні виплати, різні доплати працівникам.

Заробітна плата - винагорода робітника у грошовому еквіваленті за виконану ним роботу та виконує такі функції: соціальну, мотиваційну, відтворювальну, регулюючу.

В умовах ринкової економіки заробітна плата розглядається як об'єм життєвих благ, які надходять до розпорядження робітника і забезпечують об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

Види заробітної плати:

· основна - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці;

· додаткова - винагорода за працю понад установлені норми (премії, доплати, надбавки та ін..);

· мінімальна - визначена державою як прожитковий мінімум, є соціальною гарантією (1378 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»);

· середня - економічний показник, який характеризує розмір зарплати одного працівника підприємства.

2.3.1 Розрахунок основної заробітної плати робітників

Розрахунок основного фонду заробітної плати основних робітників-відрядників.

Для визначення основного відрядного фонду основних робітників - відрядників необхідно використати розрахунок сумарної розцінки на виріб, який виконується в технологічному розділі курсового проекту з дисципліни «Технологія виробів»:



Ф відр. осн. = Р х В нат.кв

де Р - розцінка на виріб;

В нат.кв - випуск продукції за квартал в штуках.

Ф відр. осн. = 47,00 х 4984 = 234248 (грн.)

Результати розрахунків внесено до таблиці 4:

Таблиця 4

Випуск продукції за кв., шт..	Відрядна розцінка, грн.	Відрядний фонд, грн.
4984	47,00	234248

2.3.2 Розрахунок основного тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників - погодинників

Чисельність робітників-погодинників прийнято за даними підприємств, де пройдено практику, чисельність робітників визначається по зонам та нормам обслуговуванням обладнання, а також корегуються з урахуванням прийнятої виробничої програми та проектної чисельності основних робітників. Розрахунок приведений в розділі 2.2.

Чисельність та розрахунки тарифного фонду заробітної плати погодинникам зводимо в таблицю 5:

Таблиця 5

№	Найме нування професії	Тарифний розряд	Проектна кількість Робітників- погодинників	Тарифна ставка Т ст	Сума зарплати за день	Тарифний фонд зарплати за квартал
				за год	за день
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Механік	6	1	26	208	208	11648
2	Контролер	5	1	24	192	192	10752
3	Електрик	6	1	26	208	208	11648
Всього	3	76	608	608	34048



Зарплата визначається по кожній категорії робітників, які заплановані для роботи по даному цеху чи потоку.

§ Зарплата за день розраховується за формулою:

Здн = Т ст.дн * К роб, або гр.9 = гр.8 * гр.6,

де Кроб - кількість всіх робітників за дві зміни по кожній категорії робітників.

Здн = 208 х 1 = 208 (грн.)

Тарифний фонд зарплати за квартал розраховується за формулою:

Ф тар.кв.пог = Здн * D роб, або гр.10 = гр.9 * D роб,

де D роб - кількість робочих днів;

Ф тар.кв.пог = 208 х 56 = 11648 (грн.)

§ Зарплата погодинних робітників визначається по кожній категорії робітників, які заплановані по даному цеху чи потоку по формулі:

ЗПроб = Тст.год х К роб х Т зм х Д кВ,

де ЗПроб - заробітна плата робітників певної професії (грн.);

Тст.год - годинна ставка робітника певної професії;

Тзм - тривалість зміни (год.);

Дкв- кількість в квартал

К роб - кількість робітників певної професії.

ЗПроб = 26 х 1 х 8 х 56 = 11648 (грн.)

§ Зарплата робітників, праця яких оплачується за посадовими окладами визначається за формулою.

Розрахунок ЗП прибиральника розраховується так:



ЗП кв. = Ок х К роб х К міс,

де Ок - місячний оклад;

Кроб - кількість робітників;

Кміс - кількість місяців (кв.).

ЗП кв. = 1400 х 1х 3 = 4200 (грн.)

Штати на фонд зарплати робітників, праця яких оплачується за посадовими окладами, представлена в таблиці 6.

Таблиця 6

№	Найменування категорії	Кількість робітників	Місячний оклад Ок	Зарплата за місяць З міс	Зарплата за квартал З кв
1	2	3	4	5	6
1	Прибиральниця	1	1400	1400	4200
Всього:	1	1400	1400	4200

Ш Зарплата за місяць визначається добутком між місячним окладом за кількістю робітників даної категорії:

Зміс = Ок * К роб ,або гр.6 = гр.5 * гр.4

Зміс = 1400 х 1 = 1400 (грн.)

Ш Зарплата за квартал визначається за формулою:

Зкв.окл = Зміс * К міс або гр.6 * К міс,

де К міс - кількість місяців у кварталі.

Зкв.окл = 1400 х 3 = 4200 (грн.)

Основний тарифний фонд погодинних робітників буде дорівнювати сумі заробітної плати: механіків - ремонтників, чергуючи електриків, контролерів, прибиральників та ін.

Ф осн.пог = Ф тар.кв.пог+ Зкв.окл

Ф осн.пог = 34048+4200=38248 (грн.)

Основний фонд оплати праці робітників дорівнює:

Ф осн.роб = Ф від.осн + Ф осн.пог

Ф осн.роб = 234248+38248=272496 (грн.)

2.3.3 Розрахунок додаткової зарплати робітників

ь Оплата пільгових годин підлітків:

О підл. =

О підл.= = 817,49 (грн.)

ь Оплата пільгових годин матерів - годувальниць:

О матер. =

О матер. = = 544,99 (грн.)

ь Доплата за навчання учнів :

Д нав.уч. =



Д нав.уч. = = 817,49 (грн.)

ь Оплата за відпустку по навчанню:

О від.нав. =

О від.нав. = = 1907,74 (грн.)

ь Доплата за виконання громадських обов'язків:

Д гр.об. =

Д гр.об. = = 626,74 (грн.)

Оплата профспілкових відпусток розраховується виходячи з тривалості відпустки за даний розрахунковий період та середньоденної заробітної плати.

Для розрахунку середньої заробітної плати підсумовуємо основний фонд оплати праці робітників та всі доплати до основної зарплати, що встановлені трудовим законодавством:

Фосн.з допл. = Фосн.роб+Оп.г.підл+Днав.уч+Овід.нав+Дгр.об

Фосн.з допл. = 272496 + 817,49 + 544,99 + 817,49 + 1907,47 + 626,74 =

= 277210,18 (грн.)

З ср.ден =

З ср.ден = = 130,27 (грн.)

ь Оплата профспілкових відпусток розраховується по формулі:



Опр.від = Зср.дн х Кроб х Двідп,

де Двідп. - кількість днів відпустки за розрахунковий період.

О пр.від. = 130,27 х 38 х 6 = 29701,56 (грн.)

Розраховуємо фонд доплат до основної зарплати:

Фдопл. = Опідл + Оматер. + Днав.уч. + Овід.нав. + Дгр.об. + Опр.від

Фдопл. = 817,49 + 544,99 + 817,49 + 1907,47 + 626,74 + 29701,56 =

= 34415,74 (грн.)

Премія робітникам за підсумками роботи:

П =

П = = 81748,8 (грн.)

Розрахунок фонду додаткової оплати праці робітників.

Фдод.роб = Ф допл + П

Фдод.роб = 34415,15 + 81748,8 = 116164,54 (грн.)

Фонд оплати праці робітників дорівнює фонду основної (Фосн) і фонду додаткової заробітної плати (Фдод):

Фопл.роб. = Фосн.роб + Фдод.роб

Фопл.роб. = 272496 + 116164,54 = 388660,54 (грн.)



2.3.4 Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів

Штати керівників, службовців та спеціалістів та їх посадові оклади беруться за даними підприємств з урахуванням структури управління, що проектується, та посадових окладів, які встановлюються за штатним розписом.

Розрахунок фонду оплати праці керівникам, спеціалістам проводиться в таблиці 7:

Таблиця 7

№ п/п	Посада	Чисельність працівників	Місячний оклад	Основна зарплата	Додаткова зарплата	Фонд оплати праці службовців за квартал
				в міс. (грн.)	в кв.
						% премії	сума грн. (кв.)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Директор	1	5500	5500	16500	50	8250	24750
2	Начальник цеху	1	5000	5000	15000	50	7500	22500
3	Майстер	1	4100	4100	12300	50	6150	18450
4	Бухгалтер	1	4200	4200	12600	50	6300	18900
5	Технолог-конструктор	1	4000	4000	12000	50	6000	18000
Всього:	5						102600

Ф осн.служб = О міс * К служб * Кміс

Ф осн.служб = 5500 х 1 х 3 = 16500 (грн.)

В гр.8 плануються відсотки премії за використання службових обов'язків в розмірі 30-50 % від основної зарплати по кожній категорії керівників, спеціалістів та службовців.



Ф дод.служб. = , гр.9 = (гр.7 * % гр.8)/100

Ф дод.служб. = = 8250 (грн.)

Ф опл.служб = Ф осн.служб + Ф дод.служб, гр.10 = гр.7 + гр.9

Ф опл.служб = 16500 + 8250 = 24750 (грн.)

Фонд оплати праці всіх працюючих по цеху дорівнює сумі фонду оплати праці робітників та фонду оплати керівників, службовців:

Ф опл.прац = Ф опл.робіт. + Ф опл.служб.

Ф опл.прац = 388660,54 + 102600 = 491260,54 (грн.)

Розрахунок середньої заробітної плати робітників та працюючих:

Чисельність робітників: К осн + К пог = К роб.

Косн. - основні робітники;

К пог. - допоміжні робітники.

К роб. = 34 + 4 = 38 (чол..)

Чисельність керівників, спеціалістів, службовців - К служб.

Всього: К прац. = К роб. + К служб.

К прац. = 38 + 5 = 43 (чол..)

Середня заробітна плата одного працюючого за розрахунковий період (квартал, день):

З прац.квартал = (Ф опл.роб + Ф опл.служб) / К прац.

З прац.квартал = (388660,54 + 102600) / 43 = 11424,66 (грн.)

З прац.міс. = Ф опл.прац / (К прац. * К міс.)

З прац.міс. = 491260,54 / (43 х 3) = 3808,22 (грн.)

Середня заробітна плата одного робітника за розрахунковий період (квартал, день)

З роб. кварт = Ф опл. роб /К роб

З роб. кварт = 388660,54 / 38 = 10227,91 (грн.)

З роб. міс = Ф опл. роб / К роб х К міс

З роб. міс = 388660,54 / (38 х 3) = 3409,30 (грн.)

Розрахунок показників продуктивності праці робітників та працюючих в натуральних одиницях:

ПТ роб.кварт. = В квар/К роб

ПТ роб.кварт. = 4984/38 = 131,16 (од.)

ПТ роб.день = В квар/(К роб.* К днів)

ПТ роб.день = 4984/(38•56) = 2,34 (од.)

ПТ прац.кварт. = В кварт/К прац.

ПТ прац.кварт. = 4984/43 = 115,91 (од.)

ПТ прац.день = В квар/ ( К прац.* К днів)

ПТ прац.день = 4984/(43•56) = 2,07 (од.)



2.4 Розрахунок показників собівартості, прибутку та цін на продукцію

Собівартість одиниці виробу (продукції) - це сумарна вартісна оцінка затрачених у процесі виробництва цієї одиниці (продукції) сировини, матеріалів, палива, витрат на оплату праці, обладнання, а також на реалізацію. Калькуляція собівартості зводиться до обліку та розподіленню всіх зроблених витрат згідно з відповідними інструктивними документами.

Собівартість відображає повне відшкодування у грошовому вигляді за витрати підприємства, що необхідні для чистого виготовлення одиниці виробу.

Калькуляція (від лат. calculatio - рахунок, підрахунок) - визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробничі одиниці виробів, або на окремі види виробництв. Калькуляція дає змогу визначити планову або фактичну вартість об'єкту або виробу та є основою для їх оцінки.

Калькуляція продукції - відомість, у якій розраховується вартість на одиницю продукції.

Прибуток - це кінцевий фінансовий результат господарської діяльності підприємства; різниця між валовим доходом та собівартістю виробу.

Види прибутку:

· балансовий - кінцевий фінансовий результат на основі бухгалтерського обліку всіх господарських операцій організації та оцінки статей бухгалтерського обліку;

· валовий (банківський) - чистий дохід на вкладений капітал;

· чистий - прибуток, що залишився після усіх витрат зі спільного доходу організації;

· номінальний - прибуток, позначений у фінансовій звітності, що відповідає балансовому прибутку;

· реальний - це номінальний прибуток, скорегований на інфляцію;

· нормальний - середньо ринковий прибуток, що дозволяє зберегти позиції на ринку.

Калькуляція прибутку полягає у визначенні відсотку рентабельності від повної собівартості виробу.

Принципи розподілу прибутку можна подати у вигляді схеми (схема 2).

Рентабельність (від нім. rentable - дохідний, корисний, прибутковий) - загальний показник (відсоток) економічної ефективності, який характеризує конкурентоспроможність виробничого підприємства.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару, продукції або послуги.

Види цін:

· виробнича - ціна реалізації продукції, надання послуги іншим підприємствам, організаціям;

· оптова - ціна, за якою підприємства розраховуються між собою з оптовими посередниками за великі партії товару;

· оптова ціна виробника - сукупність витрат на виробництво, реалізацію та прибуток;

· оптова ціна промисловості - сукупність витрат виробництва і націнки збутових підприємств;

· вільно-відпускна - оптова ціна підприємства, до якої додано суму ПДВ;

· роздрібна - ціна, яку продавець присвоює товару самостійно;

· закупівельна - ціна продажу власної продукції виробником іншим підприємствам;

· кошторисна - ціна для визначення розрахункової вартості будівель, технічного забезпечення обладнання і т.д.;

· споживча - ціна на товар чи послугу, яка реалізується споживачем.



Схема 2 - Принципи розподілу прибутку

Відмінність ринкового ціноутворення від централізованого встановлення цін полягає у тому, що насправді процес формування цін тут відбувається не у сфері виробництва (підприємстві), а у сфері реалізації продукції (на ринку), під впливом попиту та пропозиції. Ціна товару та його корисність остаточно формується на ринку.

Ринковий механізм ціноутворення повинен бути таким, щоб він створював умови для конкуренції, усунення монополізму в промисловості та торгівлі та через це сприяв покращення їх структури, а також структури споживання.

Ефективність методу ціноутворення визначається попитом, який впливає на значення поточної ринкової кон'юнктури (економічної ситуації, що складається на ринку) та формує структуру інвестицій та самої економіки. Це обумовлює постійний дефіцит товарів та породжує непропорційне виробництво і споживання.



2.4.1 Розрахунок собівартості продукції по статтям калькуляції

1. Вартість основних та допоміжних матеріалів:

Таблиця 8

Найменування матеріалу	Вид матеріалу	Норма витрат	Ціна	Сума (грн)
Тканина верху Підкладка Прокладка Нитки Ґудзик великий Ґудзик малий	плащова віскоза дублерин акрил пластик пластик	1,70 (м) 1,70 (м) 0,80 (м) 50,00 (м) 5 (шт..) 3 (шт..)	32,80 17,20 25,00 0,21 3,50 2,00	55,76 29,24 20,00 10,50 17,50 6,00
Всього				139,00

2. Паливо і енергія на технологічні цілі розраховується за нормами витрат, за тарифами і цінами, які встановлені на підприємстві.

Вп,е =

Вп,е = = 6,95 (грн.)

3. Основна заробітна плата виробничих робітників:

Зосн. =

Зосн. = = 54,67 (грн.)

4. Додаткова заробітна плата виробничих робітників:

Здод. =

Здод. = = 23,31 (грн.)

5. Відрахування на соціальні заходи розраховують % від основної та додаткової зарплати (37,1%):

Всоц. стр. =

Всоц. стр. = = 28,93 (грн.)

6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання та устаткування (30-40%):

Вобл. =

Вобл. = = 16,40 (грн.)

7. Загальновиробничі( 50-80%):

Ввир. =

Ввир. = = 27,34 (грн.)

8. Загальногосподарські (адміністративні) витрати (60-90%):

Вадм. =

Вадм. = = 32,80 (грн.)

9. Інші виробничі витрати(3-5%):

Він. =



Він. = = 2,19 (грн.)

10. Виробнича собівартість - це сума всіх витрат по статтям калькуляції.

Св. = Вм + Вп,е + Восн. + Вдод. + Всоц. + Вобл. + Ввир. + Вадм. + Він.

Св. = 139,00+6,95+54,67+23,31+28,93+16,40+27,34+32,80+2,19 = 331,59 (грн.)

11. Позавиробничі ( комерційні) витрати розраховуються, як % від виробничої собівартості ( 3-5%)

Впв =

Впв = = 13,26 (грн.)

12. Повна собівартість дорівнює виробничій собівартості, до якої додано позавиробничі витрати:

Сп = Свир. + Впв.

Сп = 331,59 + 13,26 = 344,85 (грн.)

2.4.2 Розрахунок суми прибутку.

Прибуток на одиницю продукції розраховується по рівню рентабельності в % (% на кожну модель підприємство встановлює самостійно)

П = ,

де Cп - повна собівартість одиниці виробу;

R - рівень рентабельності в %.

П = = 68,97 (грн.)

2.4.3 Розрахунок оптової , відпускної цін та витрат на 1 грн. товарної продукції

Розрахунок оптової ціни:

Цо = Сп + П,

де П - прибуток на 1 виріб

Сп - Повна собівартість одиниці виробу

Цо - Оптова ціна виробу

Цо = 344,85+68,97 = 413,82 (грн.)

Розрахунок відпускної ціни:

Відпускна ціна включає оптову ціну і податок на додану вартість(ПДВ).

Податок на додану вартість становить 20% від оптової ціни

ПДВ =

ПДВ = = 82,76 (грн.)

Цвід = Цо + ПДВ

Цвід = 413,82 +82,76 = 496,58 (грн.)

Витрати на 1 грн. товарної продукції:

Вгрн ТП = ·100

Вгрн ТП = • 100 = 82,27 (грн.)

2.4.4 Розрахунок випуску продукції в вартісних одиницях

Розрахунок випуску продукції в вартісних одиницях наведено у таблиці 9:

Таблиця 9

Найменування виробу	Випуск в натуральних одиницях	Ціна	Вартість продукції в Грошових одиницях
		оптова	відпускна	товарна продукція	реалізована продукція
Плащ жіночий	89	413,82	496,58	2062478,88	2474954,72

Товарна продукція:

ТП = Цопт. * В кВ.нат.

ТП = 413,82 х 4984 = 2062478,88 (грн.)

Реалізована продукція:

РП = Ц відп. * В кв.нат.

РП = 496,58 х 4984 = 2474954,72 (грн.)

Зведення техніко-економічних показників подано у таблиці 10.

Таблиця 10 - Зведення техніко-економічних показників.

№	Найменування показників	Одиниці виміру	В проектному цеху або підприємстві
1	Випуск продукції в натуральному виразі В зміну В квартал		89 4984
2	Відрядна розцінка	гривень	47,00
3	Витрати часу на одиницю виробу	сек	10948
4	Чисельність працюючих	чол.	43
5	Чисельність робітників	чол.	34
6	Продуктивність праці 1 працюючого в день натуральному вираженні	од	2,07
7	Продуктивність праці 1 робітника в день натуральному вираженні	од	2,34
8	Заробітна плата 1 працюючого за місяць	гривень	3808,22
9	Заробітна плата 1 робітника за місяць	гривень	3409,30
10	Собіва...

Подобные документы

• Організація виробництва деталі "Штуцер ежектора" в умовах серійного виробництва

  Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху. Визначення необхідних витрат на проведення робіт, калькуляція собівартості продукції з врахуванням всіх витрат. Аналіз річного випуску продукції, реалізації виробничої програми запуску.
  
  курсовая работа [326,9 K], добавлен 25.04.2014
  

• Розрахунок основних техніко-економічних показників виробництва циклогексанолу

  Загальна характеристика і організаційна структура підприємства. Розрахунок виробничої потужності і обсягу виробництва, чисельності працівників і фонду оплати праці, собівартості продукції. Зведені техніко-економічні показники підприємства, що вивчається.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 24.10.2014
  

• Розрахунок техніко-економічних показників підприємства, яке виробляє жіночу сукню з синтетичної тканини прямого силуету, з накладними кишенями, з вшивним рукавом, для молодшої вікової групи

  Розрахунок показників по праці та кадрам цеху, витрат на оплату праці керівників і спеціалістів, оплати праці за категоріями персоналу експериментального цеху. Собівартість, прибуток та рентабельність. Витрати на одну гривню товарної продукції.
  
  курсовая работа [133,6 K], добавлен 18.05.2015
  

• Економічні показники будівлі

  Розрахунок вартості будівлі, етапи даного процесу та головні параметри, що його визначають. Баланс робочого часу одного робітника на рік. Розрахунок чисельності та фонду оплати праці. Визначення собівартості продукції, техніко-економічних показників.
  
  контрольная работа [39,5 K], добавлен 02.10.2014
  

• Економічна ефективність організації виробництва пальто

  Визначення матеріальних витрат та трудоємності на виробництво одиниці продукції. Розрахунок фонду оплати праці і відрахувань на соціальні потреби. Розробка планової калькуляції собівартості продукції. Визначення ціни з урахуванням рентабельності.
  
  контрольная работа [36,8 K], добавлен 25.11.2010
  

• Розрахунок техніко-економічних показників цеху з виробництва шихти

  Характеристика готової продукції, вибір сировини та допоміжних матеріалів на ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій". Розрахунки визначення ресурсів, випуску продукції, собівартості, прибутку та рентабельності. Обґрунтування проекту з виробництва шихти.
  
  курсовая работа [117,6 K], добавлен 19.10.2011
  

• Аналіз виробництва продукції рослинництва та оплати праці

  Організація оплати та методи визначення міри праці на підприємстві. Аналіз впливу факторів на виробництво продукції рослинництва, зміну її собівартості, оплату праці, матеріальні витрати. Резерви підвищення ефективності виробництва в галузі рослинництва.
  
  курсовая работа [115,6 K], добавлен 11.05.2009
  

• Розрахунок економічних показників

  Розрахунок впливу факторів на випуск продукції. Аналіз виконання плану з асортименту. Розрахунок коефіцієнта ритмічності, показників руху і технічного стану основних виробничих фондів. Аналіз використання робочого часу та структури фонду оплати праці.
  
  контрольная работа [34,8 K], добавлен 05.10.2010
  

• Розрахунок показників інтенсивності використання економічних ресурсів

  Визначення впливу на обсяг продукції зміни трудових показників способом ланцюгових підстановок та способом абсолютних різниць. Підрахунок резервів збільшення випуску продукції. Розрахунок показників продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі.
  
  контрольная работа [242,9 K], добавлен 21.11.2010
  

• Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення

  Теоретико-методичні засади організації виробництва. Розрахунок вартості капітальних вкладень. Розрахунок фонду заробітної плати працюючих. Визначення матеріальних та паливно-енергетичних витрат і собівартості продукції. Оцінка ефективності роботи цеху.
  
  курсовая работа [61,2 K], добавлен 11.09.2014
  

• Планування діяльності підприємства

  Розрахунок основних показників діяльності підприємства. План виробництва та матеріально-технічного забезпечення. Зведений розрахунок фонду оплати праці. Комплексні витрати підприємства. Розрахунок витрат на виробництво продукції, собівартості і прибутку.
  
  реферат [30,9 K], добавлен 23.12.2008
  

• Економічне обґрунтування проекту механозбирального цеху по виготовленню певної продукції

  Огляд поняття і методики визначення собівартості продукції, відпускної ціни, вартості обладнання, інструменту, оснащення та інвентарю. Розрахунок потрібної чисельності працівників, фонду оплати праці, транспортно-заготівельних витрат, потреби матеріалів.
  
  методичка [68,6 K], добавлен 07.02.2012
  

• Економічне проектування швейної фабрики

  Організація трудового процесу у швейному цеху. План виробництва і реалізації продукції. Розрахунок товарної продукції і обсягу виробництва по вартості обробки. План по собівартості, прибутку і рентабельності. Підготовка даних і розрахунки на ЕОМ.
  
  курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.03.2010
  

• Основні виробничі фонди підприємства

  Визначення загальної вартості та структури основних виробничих фондів підприємства. Розрахунок річної потреби обігових коштів. Визначення кошторису витрат та собівартості одиниці продукції. Розрахунок економічних показників ефективності виробництва.
  
  контрольная работа [72,8 K], добавлен 21.02.2011
  

• Розрахунок виробничої потужності технологічної лінії по випуску продукції

  Схема роботи та розрахунок потужності технологічної лінії. Розрахунок трудових витрат на виготовлення одиниці продукції, виробничої, повної собівартості, відпускної ціни. Вибір стратегії підприємства, розрахунок чистого прибутку, прогноз обсягів продажу.
  
  курсовая работа [166,9 K], добавлен 29.05.2010
  

• Розрахунок економічних показників діяльності підприємства

  Виробнича потужність підприємства - максимально можливий річний обсяг випуску продукції. Поняття виробничої програми і калькулювання собівартості. Показники операційної діяльності готелю: його капіталу, трудових показників, операційних витрат і доходів.
  
  курсовая работа [85,0 K], добавлен 01.12.2010
  

• Оцінка ефективності діяльності ПП "Техлайф"

  Дослідження ринку продукції лазерних носіїв. Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності. Визначення виробничої програми. Розрахунок потреби в основному капіталі. Обчислення чисельності персоналу та витрат на оплату праці.
  
  курсовая работа [213,4 K], добавлен 24.03.2013
  

• Техніко-економічне обґрунтування випуску продукції

  Поняття планування виробництва продукції та матеріально-технічного забезпечення, його сутність, особливості, розрахунки та значення в діяльності організації. План праці та заробітної платні, етапи, характеристика. Розрахунки планування собівартості.
  
  курсовая работа [59,6 K], добавлен 10.02.2009
  

• Економічне обґрунтування проекту машинобудівного підприємства

  Економічне обґрунтування розміщення підприємства. Визначення складу устаткування, його потужності, площі, чисельності робітників цеху. Розрахунок собівартості продукції, капітальних витрат та ціни продукції. Визначення порогу рентабельності виробництва.
  
  курсовая работа [190,0 K], добавлен 27.03.2012
  

• Розрахунок техніко-економічних показників стержневого відділення ливарного цеху сталевого лиття масою від 700 до 14000 кг

  Розрахунок капітальних витрат: вартості обладнання і виробничої будівлі відділення. Витрати на інструмент, технологічне оснащення, господарський інвентар. Обчислення фонду часу роботи працівників; планового фонду заробітної платні; витрат на програму.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 29.01.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам