Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні аспекти визначення прибутку та показників рентабельності підприємства
• 1.1 Сутність, функції та основні ознаки прибутку
• 1.2 Класифікація видів прибутку
• 1.3 Розподіл і використання прибутку
• 1.4 Сутність та система показників рентабельності підприємства
• 1.5 Характеристика резервів покращення фінансових результатів та рентабельності підприємства
• 2. Розрахунок показників рентабельності ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за 2012-2014 рр.
• 2.1 Організаційна та виробнича структура управління
• 2.2 Виробничий процес та технологія виготовлення продукції
• 2.3 Оцінка основних техніко-економічних показників діяльності ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за 2012-2014 рр.
• 2.4 Динаміка прибутку підприємства на основі бухгалтерської звітності
• 2.5 Розрахунок показників рентабельності підприємства
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Як відомо, головню метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність усього підприємства, тобто складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення. За його рахунок виконується частина зобов'язань перед бюджетом, банками й іншими підприємствами. Таким чином, прибуток стає найважливішим показником для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства.

Оцінка ефективності діяльності підприємства здійснюється не лише за допомогою абсолютних показників прибутку або збитку. Також розраховується відносний показник ефективності, такий як рентабельність. У широкому розумінні поняття рентабельності означає прибутковість. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати діяльності підприємства (дохід, прибуток) покривають витрати понесені в процесі діяльності і, крім того, утворять суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Тема даної курсової роботи є актуальною, оскільки на даний момент в Україні великих обертів набирає розвиток підприємництва. А вміння розраховувати та аналізувати показники ефективності діяльності підприємства забезпечує ефективне планування, організацію та власне здійснення діяльності; виявлення ресурсів та шляхів їх використання для підвищення результатів діяльності підприємства.

Метою даної курсової роботи є вивчення таких економічних категорій, як прибуток та рентабельність. А саме, ознайомлення з основними теоретичними аспектами, розрахунок даних показників та проведення їх аналізу на основі фінансової звітності ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за 2012-2014 рр.

Об'єктом даної курсової роботи є ефективність діяльності підприємства, а предметом - абсолютні та відносні показники ефективності діяльності підприємства.

Відповідно до мети даної курсової роботи, основними питаннями, які необхідно розглянути є:

· Сутність, функції та основні ознаки прибутку;

· Класифікація видів прибутку;

· Розподіл і використання прибутку;

· Сутність та система показників рентабельності підприємства;

· Характеристика резервів покращення фінансових результатів та рентабельності підприємства.

Основними завданнями даної курсової роботи є:

· оцінка динаміки прибутку ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за 2012-2014 рр.

· розрахунок показників рентабельності ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за 2012-2014 рр.

Для виконання цих завдань необхідною є характеристика ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів". А саме:

· Визначення та аналіз галузі, до якої належить дане підприємство;

· Дослідження історії розвитку, мети та предмета діяльності;

· Ознайомлення з організаційною та виробничою структурою управління;

· Ознайомлення з виробничим процесом та технологією виготовлення продукції;

· Дослідження таких елементів зовнішнього середовища, як постачальники, споживачі та конкуренти;

· Розрахунок та оцінка основних техніко-економічних показників діяльності.

1. Теоретичні аспекти визначення прибутку та показників рентабельності підприємства

1.1 Сутність, функції та основні ознаки прибутку

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Також він є джерелом оплати податків. З урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання. Суть прибутку як економічної категорії проявляється у його функціях. Прибуток виконує такі три функції:

· Оціночна функція. Прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.

· Розподільча функція. Її зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різний рівнів та залишається в розпорядженні підприємства.

· Стимулююча функція. Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивідендів абощо.

Кожний суб'єкт підприємницької діяльності, як юридична особа, веде її на основі отримання прибутку. Підприємства реалізують свою продукцію споживачам, отримуючи за неї грошову виручку. Однак це ще не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно співставити виручку з витратами на виробництво продукції та її реалізацію, тобто з собівартістю продукції, а також з усіма податками та платежами до бюджету. Якщо виручка перевищує суму собівартості продукції і податків, то підприємство отримує прибуток; якщо дорівнює, то підприємство знаходиться на рівні точки беззбитковості; і коли витрати перевищують виручку, то, зрозуміло, підприємство терпить збиток, тобто від'ємний фінансовий результат, що ставить його в складне фінансове становище, яке не виключає банкрутство.

Характеристика основних ознак прибутку:

- прибуток являє собою форму доходу підприємця, який здійснює певний вид діяльності. Ця зовнішня найбільш проста форма вираження прибутку є разом з тим недостатньою для його повної характеристики, оскільки в деяких випадках активна діяльність в будь-якій сфері може і не бути пов'язана з отриманням прибутку (наприклад, діяльність політична, благодійна та ін.);

- прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно пов'язана з категорією капіталу, особливим фактором виробництва, і в усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу;

- прибуток не є гарантованим доходом підприємця, який вклав свій капітал в той чи інший вид бізнесу. Він є результатом лише вмілого та успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій чи об'єктивних причин зовнішнього характеру може не лише не отримати очікуваного прибутку, але й повністю чи частково втратити вкладений капітал, тому прибуток є в певній мірі платою за ризик здійснення підприємницької діяльності;

- прибуток це не весь дохід, що отриманий в процесі підприємницької діяльності, а лише та частина доходу, яка зменшена на суму тих витрат, які пішли на здійснення цієї діяльності;

- прибуток є самостійним показником, що виражений в грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов'язана з вартісним обліком всіх пов'язаних з ним основних показників: вкладеного капіталу, отриманого капіталу, отриманого доходу, понесених витрат, а також з діючим порядком податкового регулювання. [2]

На основі викладеного вище матеріалу, в найбільш узагальненому вигляді можна дати наступне визначення:

Прибуток - це виражений в грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, що визначається як різниця між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.

TP= TR - TC (1.1.1)

де TP (Total Profil) - загальний прибуток;

TR (Total Revenue) - загальний дохід;

TC (Total Cost) - загальні витрати.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва і має декілька визначень:

1) прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства;

2) прибуток - це також частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми;

3) прибуток - це форма прояву вартості додаткового продукту;

4) прибуток підприємств сфери матеріального виробництва - це частина національного доходу.

В умовах ринкової економіки прибуток підприємства виконує таку роль:

· Головна мета підприємницької діяльності;

· Основа для економічного розвитку держави. Механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє поповнювати державні бюджети всіх рівнів, що дає можливість державі виконувати свої функції і здійснювати програми розвитку економіки.

· Критерій ефективності певної виробничої діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства в порівнянні з галузевим характеризує ступінь вміння менеджерів вдало здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки.

· Головне внутрішнє джерело формування фінансових ресурсів, які забезпечують розвиток підприємства. Чим вищий рівень прибутку підприємства, тим менша його потреба в залученні фінансових засобів із зовнішніх джерел і тим вищий рівень самофінансування його розвитку.

· Головне джерело зростання ринкової вартості підприємства. Чим більша сума та рівень капіталізації отриманого підприємством прибутку, тим в більшій мірі зростає вартість його чистих активів, а відповідно і ринкова вартість підприємства вцілому.

· Найважливіше джерело задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку полягає в тому, що суми перерахувань до бюджетів різних рівнів спрямовуються на реалізацію різних соціальних програм. Крім того, за рахунок прибутку підприємства задовольняються соціальні потреби його персоналу та здійснюється благодійна діяльність.

· Головний захисний механізм від загрози банкрутства підприємства. За рахунок капіталізації отриманого прибутку може бути швидко збільшена частка високоліквідних активів, збільшена частка власного капіталу при відповідному зниженні обсягу використовуваних позикових засобів та сформовані відповідні резервні фінансові фонди. [2]

1.2 Класифікація видів прибутку

На сьогоднішній день в діяльності підприємства мають місце декілька видів прибутку в залежності від певних ознак:

1. За характером відбиття в обліку:

o Бухгалтерський прибуток характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків);

o Економічний прибуток являє собою різницю між сумою доходів підприємства, з одного боку, і сумою його поточних витрат, з іншого. При цьому враховуються поточні витрати як внутрішні так і зовнішні. Економічний прибуток підприємства завжди менше бухгалтерського на величину внутрішніх поточних витрат.

2. За основними видами господарських операцій:

o Прибуток від реалізації продукції - товарів, робіт, послуг - є основним видом на підприємстві, безпосередньо пов'язаним з галузевою специфікою діяльності. Аналогом цього терміна виступає термін "прибуток по основній діяльності". В обох випадках під цим прибутком розуміється результат господарювання по основній виробничо-збутовій діяльності підприємства.

Прибуток від реалізації продукції = виручка від реалізації продукції -

- (ПДВ + акцизи + собівартість + експортні тарифи).

o Прибуток від реалізації майна являє собою дохід від продажу зношених чи невикористовуваних видів основних фондів і нематеріальних активів, а також надлишково закуплених раніше запасів сировини, матеріалів і деяких інших видів матеріальних цінностей, зменшених на суму витрат, що понесло підприємство в процесі забезпечення їх реалізації. Розраховується:

Прибуток від реалізації основних засобів та іншого майна підприємства = виручка від реалізації основних засобів, надлишкового обладнання, матеріалів, тощо - (витрати на реалізацію (реклама, транспортування та інше) + залишкова вартість).

o Прибуток від позареалізаційних операцій формально характеризується терміном "доходи від позареалізаційних операцій", однак за своїм сутнісним змістом ставиться до категорії прибутку, тому що відбивається у звітності у вигляді сальдо між отриманими доходами й понесеними втратами від цих операцій. До складу доходів, що формують цей прибуток, ставляться доходи від пайової участі даного підприємства в діяльності інших спільних підприємств з вітчизняними й закордонними партнерами (у вигляді розподіленого прибутку на суму його паїв у спільних підприємствах); доходи від облігацій, акцій і інших цінних паперів, що належать підприємству та випущені сторонніми емітентами (у вигляді сум відсотків і дивідендів); доходи від депозитних внесків підприємства в банках; отримані штрафи, пені й неустойки та ін.

Прибуток від позареалізаційних операцій = Сума доходів від позареалізаційних операцій - Сума розходів від позареалізаційних операцій.

3. За основними видами діяльності :

o Прибуток від операційної діяльності являє собою сукупний обсяг прибутку від реалізації продукції й прибутку від інших операцій, що не ставляться до інвестиційної або фінансової діяльності.

o Прибуток від інвестиційної діяльності характеризує підсумковий фінансовий результат від операцій по придбанню (спорудженню, виготовленню) і продажу - основних фондів, нематеріальних активів і інших необоротних активів, а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами коштів.

o Прибуток від фінансової діяльності характеризує фінансовий результат операцій, які приводять до зміни розміру й складу власного капіталу й позичок підприємства (залучення додаткового акціонерного або пайового капіталу, емісії облігацій і інших боргових цінних паперів, залучення кредиту в різних його формах, погашення зобов'язань по основному боргу тощо).

4. За складом елементів, що формують прибуток:

o Маржинальний прибуток (Пм), який характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності (ЧД) за відрахуванням суми змінних витрат (ЗВ). Чистий доход, в свою чергу, дорівнює валютному доходу підприємства від цієї діяльності (ВД), зменшений на суму податкових платежів (П).

Пм= ЧД - ЗВ (1.2.1)

ЧД= ВД - П (1.2.2)

o Валовий прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за відрахуванням всіх операційних витрат, як постійних, так і змінних. Цей прибуток і розраховують наступним чином:

Прибуток валовий = Прибуток від реалізації продукції + Прибуток від іншої реалізації + Прибуток від позареалізаційної діяльності.

o Чистий прибуток характеризує суму балансового прибутку, що зменшений на суму всіх податків та інших платежів до державного бюджету та до позабюджетних державних фондів. Цей прибуток надходить у розпорядження власників підприємства і розподіляється за напрямами використання на власний розсуд.

Чистий прибуток = Балансовий прибуток - Податок на прибуток та інші платежі з прибутку.

5. За характером оподаткування прибутку виділяють:

o Оподатковуваний прибуток - це прибуток, який згідно закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВД, що діє з 16.12.1997р. визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суми валових витрат і суми амортизаційних відрахувань.

o Частини прибутку, які не обкладаються податком; склад такого прибутку регулюється законодавством.

6. 3а характером інфляційної "очистки" прибутку виділяють:

o Реальний прибуток (Пр) характеризує розмір номінально отриманої його суми (Пн), скорегований на темп інфляції у відповідному періоді (Тінф.):

Пр= Пн* Тінф. (1.2.3)

o Номінальний прибуток

7. За достатністю рівня формування виділяють:

o Нормальний прибуток характеризує такий рівень його формування, коли після покриття зовнішніх і внутрішніх поточних витрат, залишається дохід, який дорівнює мінімальній ставці депозитного відсотка. Тобто порівнюється два варіанти покласти гроші на депозит чи вкласти їх в бізнес, і якщо отриманий прибуток більше ніж кошти, які були б отримані від депозиту він вважається нормальним.

o Низький і високий прибуток характеризує рівень його формування, що відповідно нижче або вище рівня нормального прибутку.

8. За характером використання в складі чистого прибутку виділяють:

o Капіталізований прибуток характеризує ту суму, що спрямована на фінансування приросту активів підприємства;

o Спожитий прибуток характеризує ту його частину, що витрачена на виплати акціонерам, персоналу або на соціальні програми підприємства.

9. За ступенем використання виділяють:

o Нерозподілений прибуток - це частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби. Поділяється:

? асигнована частина має певне цільове призначення (наприклад, для фінансування розвитку підприємства, проведення цільових програм тощо);

? неасигнована частина не має конкретного призначення.

o Розподілений прибуток характеризує частину сформованого прибутку, що на даний момент вже розподілена й не використана в процесі господарської діяльності.

10. За періодом формування, що розглядається, виділяють:

o Прибуток попереднього періоду - тобто періоду, що передував даному (звітному);

o Прибуток звітного періоду;

o Прибуток планового періоду - це прибуток, що планується у наступному періоді.

11. За регулярністю формування виділяють:

o Прибуток, який формується регулярно, тобто при ефективній постійній діяльності підприємства;

o " надзвичайний прибуток" - цей термін широко використовується в країнах із розвиненою економікою, і характеризує незвичайне для даного підприємства джерело формування прибутку або дуже рідкий характер його утворення. Прибутком цього виду може бути отримання коштів від продажу одного з філіалів підприємства.

12. За значенням підсумкового результату господарювання розрізняють:

o Позитивний прибуток - що означає, що прибуток наявний;

o Від'ємний прибуток - означає збиток, тобто підприємство в такому випадку втрачає вкладені кошти і не отримує винагороду (прибуток) в процесі своєї діяльності. [2]

1.3 Розподіл і використання прибутку

Управління прибутком - це процес вироблення і ухвалення управлінських рішень по всіх основних напрямках його формування, розподілу та використання на підприємстві.

Функції системи управління прибутком:

1) Розробка цілеспрямованої комплексної політики управління прибутком підприємства;

2) Створення організаційних структур для забезпечення прийняття і реалізації управлінських рішень по формуванню і використанню прибутку на різних рівнях;

3) Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;

4) Здійснення аналізу різних аспектів формування і використання прибутку;

5) Здійснення планування, формування та використання прибутку;

6) Розробка дієвої системи стимулювання формування прибутку та його ефективного використання;

7) Здійснення ефективного контролю за прийнятими рішеннями в області формування прибутку. [2]

Функціональна спрямованість об'єктів управління прибутком виділяє наступні основні види:

· Управління формуванням прибутку;

· Управління розподілом і використанням прибутку.

На рис. 1.1. зображено принципову схему багаторівневої функціональної системи управління прибутком підприємства.



Рис. 1.1. Принципова схему багаторівневої функціональної системи управління прибутком підприємства

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. Прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самого підприємства і використовується ним для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу.

Розподіл прибутку - це формування напрямів його використання відповідно до цілей і завдань розвитку підприємства.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл валового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Розподіл прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування; у порядку надання податкових пільг.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.

На рис. 1.2 зображена схема напрямів використання прибутку підприємства.

Процес розподілу прибутку базується на наступних принципах:

1) Політика розподілу пов'язана із загальною політикою управління прибутком підприємства. Ціль і задачі політики розподілу прибутку повинні повністю відповідати цілям і задачам загальної політики управління ним, оскільки розподіл прибутку звітного періоду являє собою одночасно процес забезпечення умов формування прибутку наступного періоду.

2) Пріоритетність врахування інтересів і менталітету власників підприємства. Прибуток, що формується підприємством і залишається в його розпорядженні після сплати податків, належить його власникам, тому в процесі його розподілу пріоритетність напрямків його використання визначається ними.

3) Стабільність політики розподілу підприємства. Базові принципи розподілу прибутку повинні мати довготривалий характер. Дотримання цього принципу особливо важливо в умовах "розподілу власності", тобто в акціонерних компаніях з великою кількістю акціонерів.

4) Передбачуваність політики розподілу прибутку. При необхідності зміни основних пропорцій розподілу прибутку в зв'язку з коректуванням стратегії розвитку підприємства чи по іншим причинам, всі інвестори повинні бути заздалегідь попереджені про це. Інформованість інвесторів (акціонерів) є однією з важливих умов забезпечення " прозорості" фондового ринку, що дозволяє формувати реальну вартість акцій, що обертаються.

5) Оцінка ефективності розробленої політики розподілу прибутку. Така оцінка проводиться з використанням розрахунків певних показників, що дає змогу зробити аналіз політики розподілу прибутку.

Рис. 1.2 Схема напрямів використання прибутку підприємства

Специфіка задач, що стоїть перед кожним підприємством, відмінність зовнішніх і внутрішніх умов їх господарської діяльності не дозволяють виробити єдину модель розподілу прибутку, яка б мала універсальний характер. Тому основу механізму розподілу прибутку конкретного підприємства складає аналіз і облік окремих факторів, які пов'язують процес розподілу прибутку з поточною та майбутньою господарською діяльністю підприємства.

Фактори, що впливають на пропорції та ефективність розподілу прибутку, дуже різноманітні. За характером виникнення всі фактори, що впливають на розподіл прибутку, можна розподілити на дві основні групи:

1) зовнішні, що генеруються зовнішніми умовами діяльності підприємства:

- Правові обмеження. Законодавчі норми визначають загальні фінансові та процедурні питання, що пов'язані з розподілом прибутку. Вони формують пріоритетність окремих напрямків використання прибутку (податкових та інших відрахувань), встановлюють нормативні параметри цього використання (ставки податків тощо) та інші умови;

- Податкова система. Конкретні ставки окремих податків і система податкових пільг суттєвим чином впливає на пропорції розподілу прибутку;

- Середньоринкова норма прибутку на інвестований капітал. Характер цього показника формує ефективність пропорцій споживання і реінвестування прибутку і є своєрідним критерієм управлінських рішень. В умовах зниження середньоринкового рівня прибутку на капітал зростають тенденції підвищення частки прибутку, що спрямовуються на споживання. І навпаки;

- Альтернативні зовнішні джерела формування фінансових ресурсів. Якщо підприємство має можливість залучати фінансові ресурси із зовнішніх джерел на умовах більш низької вартості, ніж середньозважена вартість його капіталу, то підприємство може більший розмір прибутку розподілити серед власників і персоналу. Якщо ж підприємство не має таких джерел, то ефективним буде використання прибутку в інвестиційних цілях;

- Темп інфляції. Цей фактор генерує ризик знецінення майбутніх доходів. Головною умовою при цьому є виплата поточних доходів власникам в наступних періодах з врахуванням індексу інфляції;

- Стадія кон'юнктури товарного ринку. В період підйому кон'юнктури ринку, на якому підприємство реалізує свою продукцію, ефективність капіталізації прибутку в процесі його розподілу зростає;

- "Прозорість" фондового ринку. Можливість швидкого використання акціонерами інформації про характер розподілу прибутку та рівень виплачуваних дивідендів на акцію дозволяє їм оперативно приймати рішення щодо реінвестування капіталу (при зниженні рівня дивідендних виплат) чи придбанні додаткового числа акцій (при підвищенні рівня дивідендних виплат).

2) внутрішні, що генеруються особливостями господарської діяльності даного підприємства:

- Менталітет власників підприємства. Політика розподілу прибутку залежить від того, наскільки власники підприємства захочуть ризикувати. Якщо їх менталітет не буде врахований, то вони реінвестують капітал в іншу компанію;

- Рівень рентабельності діяльності. При низькому рівні рентабельності, а відповідно і меншій сумі розподіленого прибутку, свобода формування пропорцій його розподілу суттєво обмежена, оскільки певна частина прибутку поєднана контрактними зобов'язаннями з власниками, персоналом чи обумовлена правовими нормами;

- Інвестиційні можливості реалізації високодоходних проектів. Якщо в портфелі підприємства є готові реальні проекти, внутрішня ставка доходності за якими значно перевищує середньозважену вартість капіталу, і такі проекти можуть бути реалізовані у відносно короткий період, то частка капіталізованого прибутку повинна суттєво зростати;

- Необхідність прискорення закінчення розпочатих інвестиційних програм і проектів. Розпочаті раніше інвестиційні програми і проекти, що пов'язані із стратегічним напрямком розвитку підприємства, можуть вимагати прискореного завершення. При дефіциті інвестиційних ресурсів для прискорення закінчення їх реалізації, необхідно відмовитись від високого рівня споживання прибутку на користь його капіталізації;

- Альтернативні внутрішні джерела формування ресурсів. Якщо потреба в інвестиційних ресурсах може бути задоволена за рахунок альтернативних джерел, то можливості використання прибутку на споживання суттєво розширюється. І навпаки;

- Стадія життєвого циклу підприємства. На початку свого життєвого циклу підприємства вимушені більше коштів інвестувати в свій розвиток, обмежуючи розміри виплати власникам. На стадії зрілості підприємства мають можливість залучати необхідні їм кредитні ресурси на більш вигідних умовах, а значить можуть більше виплачувати власникам і персоналу;

- Рівень ризиків здійснюваних операцій і видів діяльності. Якщо підприємство веде агресивну, високоризиковану політику в окремих сферах діяльності, то воно вимушене спрямовувати більше коштів з прибутку на формування резервного та інших страхових фондів, оскільки без цього зростає загроза банкрутства підприємства;

- Рівень концентрації управління. Якщо в процесі оптимізації структури капіталу виникає необхідність суттєвого збільшення його частки, а власників хвилює загроза втрати фінансового контролю над управлінням підприємством при залученні капіталу із зовнішніх джерел, то в процесі розподілу прибутку рівень його капіталізації повинен суттєво підвищуватись;

- Чисельність персоналу та діючі програми його участі в прибутку. Чим вища чисельність персоналу, чим більший обсяг контрактних зобов'язань підприємства щодо участі персоналу в прибутку, тим відповідно вище повинна бути частка спожитої частини прибутку;

- Рівень поточної платоспроможності підприємства. В умовах низького рівня поточної платоспроможності підприємство не має можливості спрямовувати великі розміри розподіленого прибутку на споживання. З позиції генерування фінансового ризику, зниження платоспроможності більш небезпечно, ніж зниження рівня дивідендних виплат з його негативним впливом на ринкову ціну акцій. [9]

1.4 Сутність та система показників рентабельності підприємства

прибуток рентабельність управління звітність

Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб'єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюється відносний показник ефективності - рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.[3]

Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики тощо. Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться за групами відносних показників, наведеними на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Класифікація відносних показників ефективності діяльності

Витратні показники рентабельності характеризують доходність понесених витрат (виробничих, комерційних, інвестиційних тощо) у процесі діяльності. Для їх розрахунку використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції, собівартістю одиниці продукції тощо. Загальна формула витратних показників рентабельності має наступний вигляд:

(1.4.1)

де Рв - рентабельність, П - прибуток, В - витрати.

Показники рентабельності розраховані за даним підходом, характеризують ефективність використання засобів, спожитих у процесі виробництва або здійснення інших видів діяльності, а саме скільки підприємство отримує прибутку (ефекту) з кожної гривні, витраченої на здійснення певного виду діяльності.

До витратних показників рентабельності належать такі показники:

1) Рентабельність продукції (товарів, робіт, послуг) (Рп)- показує скільки отримано валового прибутку з 1 грн. понесених витрат. Даний показник розраховується за формулою:

(1.4.2)

де Пв - валовий прибуток, Срп - собівартість реалізованої продукції.

2) Рентабельність операційної діяльності (Род) - показує скільки отримано прибутку від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат. Розраховується даний показник за формулою:

(1.4.3)

де Под - прибуток (збиток) від операційної діяльності, Во - операційні витрати.

3) Рентабельність звичайної діяльності (Рзд) - показує скільки отримано прибутку від звичайної діяльності з 1 грн. звичайних витрат. Для розрахунку даного показника використовується формула:

(1.4.4)

де Пзд - прибуток (збиток) від звичайної діяльності, Взд - витрати від звичайної діяльності.

4) Рентабельність господарської діяльності (Ргд) - показує скільки отримано прибутку від господарської діяльності з 1 грн. загальних витрат. Даний показник розраховується за формулою:

(1.4.5)

де Пзаг - загальний прибуток (збиток) від звичайної діяльності, В - витрати підприємства.

Ресурсні показники рентабельності розраховуються, якщо необхідно визначити доходність ресурсів або капіталу підприємства (власного, залученого, основного, оборотного тощо). Вони визначаються як відношення прибутку (валового, загального або чистого) до вартості активів (капіталу) або їх складових:

(1.4.6)

де А - сума активів підприємства, К - сума капіталу підприємства.

Результати розрахунку показують ефективність діяльності підприємства, активів (капіталу) і їх складових. До ресурсних показників рентабельності належать такі показники:

1) Рентабельність підприємства (активів) (Ра) - показує величину чистого прибутку, яка припадає на 1 грн. активів. Розраховується за формулою:

(1.4.7)

де Пч - чистий прибуток підприємства, Асер. - середньорічна вартість активів підприємства.

2) Рентабельність власного капіталу (Рвк) - показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. власного капіталу. Розраховується за формулою:

(1.4.8)

де П до оп. - прибуток до оподаткування, Квл. сер. - середньорічна вартість власного капіталу.

3) Рентабельність залученого капіталу (Рзк) - показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. залученого капіталу. Розраховується за формулою:

(1.4.9)

де Кз.сер. - середньорічна вартість залученого капіталу.

4) Рентабельність перманентного (змінного) капіталу (Рпк) - показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. власного капіталу та довгострокових зобов'язань. Даний показник розраховується за формулою:

(1.4.10)

де ДЗ - довгострокові зобов'язання.

5) Рентабельність необоротних активів (фондорентабельність) (Рнеоб.а) - показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. необоротних активів. Розраховується за формулою:

(1.4.11)

де Анеоб.сер. - середньорічна вартість необоротних активів.

6) Рентабельність оборотних активів (Роб.а)--показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. оборотних активів. Розраховується за формулою:

(1.4.12)

де Аоб.сер. - середньорічна вартість оборотних активів.

Доходні показники рентабельності розраховуються як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) (чистого прибутку) до чистого доходу підприємства:

(1.4.13)

де Рр - рентабельність реалізації, ЧД - чистий дохід.

Цей показник характеризує ефективність комерційної діяльності та відображає, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні продажу. Рентабельність реалізації розраховується у цілому по підприємству та за окремими видами продукції. До доходних показників рентабельності належать такі показники:

1) Валова рентабельність продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (ВРпп) - показує розмір валового прибутку, що отримується з 1 грн. доходу від продажу продукції. Розраховується даний показник за формулою:

(1.4.14)

де Пв - валовий прибуток.

2) Чиста рентабельність продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧРпп) - показує розмір чистого прибутку з 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції. Розраховується за формулою:

(1.4.15)

де Пч - чистий прибуток.

3) Рентабельність доходу від операційної діяльності (РДод) - показує розмір прибутку з 1 грн. доходу від операційної діяльності. Розраховується за формулою:

(1.4.16)

де Под - прибуток від операційної діяльності, Дод - дохід від операційної діяльності.

Дослідження показників рентабельності дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства. Основним джерелом інформації для аналізу рентабельності є форма №2 "Звіт про фінансові результати", додатковим - форма №1 "Баланс".

1.5 Характеристика резервів покращення фінансових результатів та рентабельності підприємства

Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов'язані з напрямками господарювання підприємства.

Головні внутрішні і зовнішні чинники підвищення ефективності діяльності підприємства:

1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій., справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції.

2. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої діяльності. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технологічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаженні в часі.

3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

4. Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками. Пропоновані підприємством для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною.

5. Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники - керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

6. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи.

7. Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.

8. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства.

9. Державна економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є:

а) практична діяльність владних структур;

б) різноманітні види законодавства;

в) фінансові інструменти (заходи, стимули);

г) економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності);

д) ринкова, виробнича і соціальна інфраструктури;

е) макроекономічні структурні зміни;

є) програми приватизації державних підприємств;

ж) комерціалізація організаційних структур виробничої сфери.

10. Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів - організацій. Їхню діяльність треба зосередити на:

1) розв'язання ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем;

2) практичні реалізації стратегії і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління.

11. Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничо-господарської інфраструктури. Інші всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємства справляє належний розвиток виробничої інфраструктури.

12. Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рінях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального характеру. Головні з них відбуваються в таких сферах:

а) склад та технічний рівень основних фондів;

б) масштаби виробництва та діяльності;

в) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва. [4]

2. Розрахунок показників рентабельності ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за 2012-2014 рр.

2.1 Організаційна та виробнича структура управління

Основне виробництво зосереджене в одному цеху - цех друку стрічкових та дискових діаграм. В даному цеху працює 25 чол.

До допоміжних служб основного виробництва належать:

· Відділ технічного контролю (3 чол.)

· Служба головного механіка (34 чол.)

· Служба матеріально-технічного постачання (4 чол.)

· Відділ маркетингу (9 чол.)

До адміністративно-керівного підрозділу належать:

· Генеральний директор (1 чол.)

· Головний інженер (1 чол.)

· Група інформаційних технологій та комп'ютерної обробки даних (2 чол.)

· Інженер з охорони праці (1 чол.)

· Планово-економічне бюро (2 чол.)

· Бухгалтерія (6 чол.)

· Відділ інформаційно-правового захисту (2 чол.)

· Відділ кадрів (1 чол.)

До обслуговуючих служб підприємства належать:

· Дільниця соціального розвитку (8 чол.)

· Дільниця сторожевої охорони (12 чол.)

· Гараж (9 чол.)

Управління підприємством здійснюють: генеральний директор ВАТ "ОФДП" та головний інженер. З метою ефективної діяльності підприємства використовується функціональна організаційна структура (рис. 2.2.2.1). Вона є класичною і передбачає поділ підприємства на окремі елементи, кожний з яких має своє, чітко визначене, конкретне завдання. Таку організаційну структуру доцільно використовувати на підприємствах, які випускають відносно обмежену номенклатуру продукції.

Рис. 2.1. Структура управління ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів"

Перевагами функціональної організаційної структури є стимулювання професійної спеціалізації; зменшення споживання матеріальних ресурсів; поліпшення планування, координації, контролю.

Недоліки: відділи можуть бути зацікавлені в реалізації власних цілей і завдань, а не всього підприємства; на цій основі збільшується можливість конфліктів між функціональними підрозділами; на великому підприємстві ланцюг команд від керівника до безпосереднього виконавця стає дуже довгим.

На початок 2013 року на ВАТ "ОФДП" нараховується 128 працівників, з яких:

ь Керівники - 23 чол.

ь Інженерно-технічні працівники - 16 чол.

ь Службовці - 2 чол.

ь Робочі - 87 чол.

Питома вага чисельності управлінського апарату в загальній чисельності працівників складає: 23/128 * 100% = 17,97 %

2.2 Виробничий процес та технологія виготовлення продукції

Для ВАТ "ОФДП" характерний серійний технологічний процес. ВАТ "ОФДП" виробляє більше 4-тисяч найменувань діаграмної продукції, кожному присвоєний реєстровий номер. Також розробляються аналоги імпортних видів діаграм та підбираються за бажанням споживача нові типи паперу.

На фабриці діаграмних паперів виготовляється наступний асортимент продукції:

Ш стрічки діаграмні з друком та з перфорацією;

Ш стрічки діаграмні без друку з перфорацією;

Ш стрічки діаграмні без друку без перфорації;

Ш стрічки діаграмні, фальцовані;

Ш стрічки діаграмні з тепловим записом;

Ш стрічки швидковимірювальні;

Ш стрічка перфораторна;

Ш стрічка телетайпна;

Ш диски та бланки діаграмні.

Стрічки та диски діаграмні виготовляються шляхом типографського друку діаграмної сітки на паперах спеціальних марок способом високого друку на високопродуктивних ротаційних та плоскодрукованих машинах. Готова продукція представляє собою паперові стрічки та диски з нанесенням діаграмної сітки. Діаграмні стрічки намотані в невеликі рулони.

На ВАТ "ОФДП" існує принципова схема виробництва діаграмних паперів (див. Додаток 2). Для виробництва на підприємстві використовується основна та додаткова сировина. Основною сировиною слугує папір діаграмний Д-50 та папір діаграмний Д-115, а додатковою - папір офсетний, макулатурного картону, гофрокартону, декстрину, крохмалю, спирту, чорнил й інших матеріалів для виготовлення шпуль, на яких намотують стрічки діаграмні.

На підприємстві найважливішим є процес виготовлення діаграмної продукції,загальна схема якого має наступний вигляд:

· складання бобін паперу на базовому складі;

· навантаження бобін на автомобільний транспорт та доставка на фабрику;

· розрізання бобін на бобінорізальному станку " Рапід-д" ;

· виготовлення діаграмних стрічок на діаграмно-друкувальній машині "Тайо";

· перемотка діаграмних стрічок на перемотувально-різальному станку "Тофран-ВД 420";

· упаковка готової продукції стрічкових діаграм;

· транспортування готової продукції замовнику.

При виготовленні діаграмних дисків схема має такий вид:

· розрізання бобін паперу на форматні листи за допомогою машини "2ЛП 4-120";

· виготовлення дискових діаграм на машині "Вікторія-1040";

· розрізання дискових діаграм на паперово-різальній машині ;

· висікання дискових діаграм на гідравлічному висікаючому пресі ;

· упакування готової продукції;

· транспортування готової продукції замовнику.

При виготовленні діаграмних стрічок, які складаються, схема має вид:

· друкування діаграмних стрічок на діаграмно-друкуючій машині "Тайо" з пристосуванням "Зіг-заг";

· упаковка готової продукції;

· транспортування готової продукції замовнику.

Виробничі процеси регламентуються системою документів з використання, контролю та керування:

Ш технологічними інструкціями з виготовлення продукції;

Ш інструкціями з техніки безпеки;

Ш вимогами до ресурсів процесу та якості продукції;

Ш показники ефективності виконання;

Ш вимоги до навколишнього середовища, екології, палива, сировини.

2.3 Оцінка основних техніко-економічних показників діяльності ВАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" за 2012-2014 рр.

Розглянемо основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності ВАТ "ОФДП" у Таблиці 2.2 (додаток 1). В даній таблиці використо-вуються дані з балансів та звітів про фінансові результати, звітів з праці та з таблиць основних показників підприємства. Для розрахунку показників в порівняних цінах використовуються індекси інфляції за 2013 р. (1,166) та 2012р. (1,252).

Виходячи з наведених розрахунків в таблиці 4 можна спостерігати такі особливості:

- Середньорічна вартість основних фондів у 2014 р. в порівнянні з 2012 р. зменшилась на 1181,45 тис. грн. або на 26,97 %, а в порівнянні з 2013 р. зменшилась на 73,15 тис. грн. або на 2,24 %. Даний факт спричинений тим, що обсяг введення основних фондів менший ніж обсяг виведення.

- Середньорічний залишок обігових коштів у 2014 р. в порівнянні з 2012 р. збільшився на 222,45 тис. грн. або на 9,53 %, а в порівнянні з 2013 р. збільшився на 152,60 тис. грн. або на 6,35%. Даному факту сприяло: в 2012р. збільшення готової продукції, дебіторської заборгованості за виданими авансами та грошових коштів в національній та іноземній валюті; в 2013 р. збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва, товарів, дебіторської заборгованості за товари та послуги, дебіторської заборгованості за виданими авансами, грошових коштів в іноземній валюті та витрат майбутніх періодів; в 2012 р. збільшення незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості за товари та послуги, дебіторської заборгованості за виданими авансами, іншої поточної дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

- Обсяг випущеної продукції у 2014 р. в порівнянні з 2012 р. збільшився на 1501,90 тис. грн. або на 32,21 %, а в порівнянні з 2013 р. збільшився на 813,00 тис. грн. або на 15,19 %. Даний показник змінився в результаті покращення технології виробництва та збільшення ефективності використання основних фондів, що підтверджується зростанням показника фондовіддачі.

- Собівартість випущеної продукції у 2014 р. в порівнянні з 2012 р. збільшилась на 1249,80 тис. грн. або на 25,70 %, а в порівнянні з 2013 р. збільшилась на 451,10 тис. грн. або на 7,97 %. Даний показник змінився в результаті збільшення матеріальних затрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інші операційні витрати.

- Обсяг реалізованої продукції у 2014 р. в порівнянні з 2012 р. збільшився на 1876,30 тис. грн. або на 38,36%, а в порівнянні з 2013р. збільшився на 735,50 тис. грн. або на 12,19 %. Даний показник збільшився в результаті збільшення випущеної продукції.

- Собівартість реалізованої продукції у 2014 р. в порівнянні з 2012 р.

збільшилась на 1188,90 тис. грн. або на 30,46 %, а в порівнянні з 2013 р. збільшилась на 214,40 тис. грн. або на 4,40 %. Даний показник збільшився в результаті збільшення витрат на реалізацію.

- Валовий прибуток у 2014 р. в порівнянні з 2012 р. збільшився на 687,40 тис.грн. або на 69,53%, а в порівнянні з 2013 р. збільшився на 521,10 тис. грн. або на 45,12%. Він збільшився в результаті збільшення обсягу випущеної та реалізованої продукції.

- В 2012-2013 рр. результатом діяльності підприємства був чистий збиток. В 2014 р. в порівнянні з 2012 р. він зменшився на 639,8 тис. грн. (179,32 %) і перетворився на чистий прибуток, а в порівнянні з 2013р. зменшився на 424,1 тис. грн. (300,57 %). В 2011 році була введена нова технологія, яка потребувала затрат на придбання та введення в експлуатацію, що в результаті призвело до отримання чистого збитку. Але завдяки результативності даної технології в 2013 році підприємство отримало чистий прибуток.

- Річний фонд оплати праці у 2014 р. в порівнянні з 2012 р. збільшився на 477,30 тис. грн. або на 47,50 %, а в порівнянні з 2013 р. збільшився на 278,70 тис. грн. або на 23,16%. Даний показник збільшився в результаті збільшення обсягу випуску продукції та об'ємів реалізації.

- Середньомісячна заробітна плата у 2014р. в порівнянні з 2012р. збільшилась на 341,87 грн. або на 52,26%, а в порівнянні з 2013р. збільшилась на 193,77 грн. або на 24,15 %. Даний показник змінився в результаті збільшення фонду оплати праці та зменшення кількості працівників.

...