Формування потенціалу підприємства як економічної системи

Прийнято виділяти такі види транспорту: наземний (залізничний, автомобільний, гужовий, в'ючний), водний (морський, озерний та річковий), повітряний та трубопровідний. Враховуючи розвиток інформаційних технологій та сучасного рівня комп'ютерних технологій, слід відзначити виникнення електронного транспорту (наприклад, переміщення інформації яка сьогодні є економічним ресурсом, банківські переводи грошових ресурсів тощо).

Потенціал транспортних підприємств та рівень його використання безпосередньо залежить від рівня розвитку транспортної інфраструктури, під якою слід розуміти економічно збалансовану сукупність шляхів сполучення, рухомого складу, засобів управління та зв'язку, системи технічного обслуговування. Дефіцит енергоносії зумовлює нестачу пального різних видів, що зумовлює їх виключну роль при розрахунках потенціалу. Кризове становище національної економіки в цілому та транспорту зокрема підвищує значення фінансових ресурсів, нестача яких гальмує процеси оновлення рухомого складу, зумовлює нестачу палива, викликає погіршення транспортних шляхів та всіх інших елементів.

Фінансово-кредитні установи та організації формують специфічну сферу бізнесу, яка надає послуги фізичним та юридичним особам в процесі їх підприємницької діяльності. Крім того, такі установи повинні працювати в спеціалізованій системі організованій певним чином. Оцінка розміру потенціалу банків повинна враховувати наступні чинники:

1) розмір фінансових ресурсів та якість управління ними;

2) якість кредитного портфелю;

3) ефективність організації роботи ключових підрозділів.

Очевидно, що специфічність послуг обумовлює виключне значення фінансових ресурсів в загальній структурі потенціалу банківських установ, страхових організацій, інвестиційних компаній та фондів. Відзначимо, що поряд з обсягом та характером розміщення фінансових активів таких організацій надзвичайно важливе значення має організаційна структура та менеджмент. Саме ці два чинники частіше за все визначають стабільність банку, сприяють залученню додаткового капіталу, визначають надійність організації (банку чи страхової організації), обумовлюють гнучкість при динамічних змінах на регіональних та світових фінансових ринках тощо.

Проведенні дослідження дозволяють зробити висновок щодо існування особливостей формування потенціалу підприємств в залежності від сфери бізнесу. Досить часто саме ці специфічні фактори визначають успішність чи навпаки крах в довгостроковій перспективі. У структурі кожної соціально-економічної системи слід виокремлювати ключові точки, що зумовлюють розвиток всієї структури, внаслідок комплексних зв'язків, мультиплікативних ефектів та феномену синергії.[10].

РОЗДІЛ 2. Оцінка параметрів потенціалу підприємства СТОВ «МАЯК»

2.1 Розрахунок квадрату потенціалу підприємства

В сучасних умовах формування ринкових відносин в Україні найбільша увага приділяється оцінці ефективної діяльності підприємства для своєчасного виявлення проблем і прийняття обґрунтованих управлінських рішень з метою підвищення як всієї господарської діяльності підприємства, так і окремих сфер діяльності.

В Україні зараз спостерігається нестабільна економічна ситуація, яка негативно впливає на діяльність підприємств. Підприємства можуть дати Україні необхідну насиченість ринку, тенденцію до стабільності цін. Наша країна може наздогнати в економічному розвитку розвинені держави тільки тоді, коли будуть у виробництво широко впроваджуватися інновації та інноваційні технології, коли ефективність діяльності підприємств з кожним роком буде підвищуватися.[1].

Проблема управління потенціалом підприємства завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою - від власників приватного підприємства до керівників держави. Багато уваги управлінню потенціалом підприємства присвячено у роботах вітчизняних вчених Авдеенко В.Н., Котлова В.А Рєпіпа І.М. Одегов Ю.Г Бичина К.Л. У 1998 році в наукових працях І.М. Рєпіної вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства, названий автором «Квадрат потенціалу». Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати за обґрунтування управлінських рішень.

Вирішення проблеми ефективного управління потенціалом підприємства різко зростає у сучасних умовах економічної кризи в Україні, що, в свою чергу, диктує необхідність пошуку нового підходу до ефективного управління діяльністю підприємства.

На даному етапі розвитку економіки ефективним дієвим інструментом управління діяльністю підприємства виступає „квадрат потенціалу”. „Квадрат потенціалу” - це метод оцінки стану корпоративного управління, спрямований на визначення слабких місць у всій системі відносин, властивий корпоративному управлінню.[10].

Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень .

Таким чином, оцінка потенціалу підприємства стає актуальним інструментом на сучасних вітчизняних підприємствах. Це дасть новий поштовх підприємствам стати конкурентоспроможними на ринку і підвищити ефективність управління своєю діяльністю.[5].

Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні.

1.Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створюють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке підприємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою успіху його діяльності. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий»вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалансованості його елементів.

2. Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70-100; середній - у межах 30-70; малий - до 30 умовних одиниць.

3. Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

4. Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організаційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

5.Четвертий вектор - «Фінанси» - є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

Існує зв'язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом.

На першій стадії - «стадії розвитку» - перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії. На другій стадії - «стадії успіху» - розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середнього в велике. Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.[7].

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, приходимо до висновку, що діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками:

Виробництво, розподіл та збут продукції.

Організаційна структура та менеджмент.

Маркетинг.

Фінанси.

Проаналізуємо ситуацію, яка склалася в СТОВ «Маяк» за допомогою графоаналітичного методу “Квадрат потенціалу”. Для цього використаємо інформацію про підприємство та його головних конкурентів .Вихідні дані подаються у вигляді матриці - таблиці, де по строкам записані номера показників, а по стовпцях - назва підприємств, що розглядаються (табл. 1.1 - 1.4)

За першим блоком - «Ресурсне забезпечення, виробництво, розподіл та збут продукції»(табл.1.1) - необхідно проаналізувати: виручку, землезабезпеченість,рентабельність,фондовіддачу, прибуток.

Таблиця 2.1

Ресурсне забезпечення, виробництво, розподіл і збут продукції

Показник	Коеф. чутлив. Kч	СТОВ «Шийківське»	ТОв «ІАК «Балінвест»	СТОВ «Маяк»	ДП ДГ «Кутузівка»	Агрофірма «Чугуївська» ТОВ	Місце підприємства	Добуток місця й ваги
Виручка від реалізації, тис.грн.	1,05	2130,4	9768,7	5819	65398	5472	3	3,15
Валова продукція в порівнянних цінах, тис.грн.	1,15	1118,6	7578,3	2604,2	42716	1239,41	3	3,45
Землезабезпеченість, га/особу	1,15	34,21	58,06	47,12	36,28	58,29	3	3,45
Основні виробничі засоби, тис. грн.	1,1	5738	6698	5690	39614	7489	5	5,5
Фондовіддача, грн.	1,1	0,19	1,13	0,46	1,08	0,17	3	3,3
Витрати на 1 грн. товарної продукції	1,05	1,01	0,71	0,7	0,43	0,53	3	3,15
Рівень товарності виробництва, %	1,05	72	80	77	67	84,3	3	3,15
Прибуток, тис. грн..	1,15	-27,6	2869,7	1731	36993	2599	4	4,60
Рівень рентабельності виробництва, %	1,2	1,28	41,6	42,34	130,23	90,46	3	3,60
Сума	10	х	х	х	х	х	х	33,35



Вk = 100- ( 33,35 - 10 )100/10 (5 -1 ) =41,62

Розрахунки показують що вектор,який характеризує ресурсне забезпечення, виробництво, розподіл і збут продукції СТОВ «Маяк», розвинутий на середньому рівні. Найбільш слабким місцем є показник основні виробничі засоби. По інших показниках підприємство займає середню позицію порівняно з конкурентами.

За другим блоком - «Організаційна структура та менеджмент» (табл. 1.2) розглядається: організація і система управління, кількісний і якісний склад робітників, рівень менеджменту.

Таблиця 1.2

Організаційна структура і менеджмент

№п/п	Показник	Коеф. чутлив. Kч	СТОВ «Шийківське»	ТОВ «ІАК «Балінвест»	СТОВ «Маяк»	ДП ДГ «Кутузівка»	Агрофірма «Чугуївська» ТОВ	Місце підприємства	Добуток місця й ваги
1	Ділові якості менеджерів, балів	1,2	232	198	230	280	226	3	3,6
2	Ефективність організаційної структури управління, балів	1,15	16	14	14	22	19	4	4,6
3	Вік персоналу, % до 45 років	1,15	57,4	45,9	53,2	66,7	49,1	3	3,45
4	Рівень освіти, % з вищою освітою	1,05	6,8	4,3	6,2	7,8	5,2	3	3,15
5	Продуктивність праці, грн.	1,2	19,62	108,62	52,08	181	44,26	3	3,6
6	Середньомісячна оплата роботи, грн.	1,25	691,5	1835,7	1661,0	1464	1225,4	2	2,5
	Сума	7	х	х	х	х	х	х	20,9

Вk = 100- ( 20,9 - 7 ) 100/ 7 (5-1) = 50,36

Розрахунки показують що вектор, який характеризує організаційну структуру і менеджмент в СТОВ «Маяк», розвинутий на середньому рівні, найбільш слабким місцем є показник ефективності організаційної структури управління, а найкращий показник - рівень середньомісячної оплати праці. По інших показниках підприємство займає середню позицію порівняно з конкурентами.

Наступний, третій блок - «Маркетинг» ( табл. 1.3 ) - передбачає дослідження: частки підприємств на місцевому ринку, питому вагу, фінансування рекламної діяльності, диверсифікованість, ціну за одиницю продукції, витрати на іновації.

Таблиця 1.3

Маркетинг

№п/п	Показник	Коеф. чутлив. Kч	СТОВ «Шийківське»	ТОв «ІАК «Балінвест»	СТОВ «Маяк»	ДП ДГ «Кутузівка»	Агрофірма «Чугуївська» ТОВ	Місце підприємства	Добуток місця й ваги
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Частка підприємства на місцевому (районному, обласному) ринку, тис. т	1,2	2,5	3,6	4,2	10,6	3,5	2	2,4
2	Питома вага маркетингового персоналу, %	1,15	4	9	7	9	3,4	3	3,45
3	Фінансування рекламної діяльності, % до загальних витрат підприємства	1,15	0,5	3,1	3,4	2,2	0,9	1	1,15
4	Диверсифікованість виробництва (кількість галузей на підприємстві), од.	1,15	4	4	3	5	4	5	5,75
5	Ціна за одиницю продукції, грн.	1,1	139,1	106,1	112,0	96,0	101	4	4,4
6	Витрати на інноваційну діяльність, тис.грн.	1,25	980	4650	880	7580	680	4	5
	Сума	7	х	х	х	х	х	х	22,15

Вk = 100- ( 22,15 - 7 ) 100/ 7 (5-1) = 45,90

Розрахунки показують, що вектор «Маркетинг» в СТОВ «Маяк» розвинутий на середньому рівні, найбільш слабким місцем є показник диверсифікованості виробництва, а найкращі підприємства за показниками фінансування рекламної діяльності і частки підприємства на місцевому ринку. По інших показниках підприємство займає середню позицію порівняно з конкурентами.

І останній, четвертий блок - «Фінанси» (табл.1.4) - дозволяє проаналізувати фінансовий стан підприємства за допомогою коефіцієнтів рентабельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо. Перелік показників повинен задовольняти таким вимогам: якнайповніше охоплення усіх сторін виробничо-господарської, фінансової та інших видів діяльності підприємства; простота збирання показників; брак дублювання показників.

Вk = 100- ( 20,5 - 8,65 ) 100/ 8,65 (5-1) = 65,75

Розрахунки показують що вектор Фінанси в СТОВ «Маяк» розвинутий на середньому рівні,найбільш слабким місцем є показник прибуток на одного працюючого а найкраще розвинутий коефіцієнт покриття, коефіцієнт абсолютної ліквідності і оборотність активів. По інших показниках підприємство займає середню позицію порівняно з конкурентами.

Таблиця 1.4

Фінанси

№п/п	Показник	Коеф. чутлив. Kч	СТОВ «Шийківське»	ТОв «ІАК «Балінвест»	СТОВ «Маяк»	ДП ДГ «Кутузівка»	Агрофірма «Чугуївська» ТОВ	Місце підприємства	Добуток місця й ваги
1	Коефіцієнт покриття	1,05	1,22	0,88	30,90	1,70	0,70	1	1,05
2	Оборот матеріально - товарних запасів	1,05	3,65	5,78	21,52	22,34	23,94	3	3,15
3	Рентабельність продажу	1,15	-1	29	30	57	47	3	3,45
4	Рентабельність активів	1,05	-0,4	13	23	95	45	3	3,15
5	Рентабельність власного капіталу	1,1	-01	20	32	123	103	3	3,3
6	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1,1	0,07	0,01	2,78	0,06	0,21	1	1,1
7	Оборотність активів, обертів	1,1	0,47	0,37	0,51	0,38	0,15	1	1,1
8	Прибуток на одного працюючого, тис. грн.	1,05	-0,48	41,0	34,62	156,75	92,82	4	4,2
	Сума	8,65	х	х	х	х	х	х	20,5

Визначивши довжину всіх векторів, накреслюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.

На рис.1.1 наведене графічне зображення "квадрату потенціалу" СТОВ «Маяк»

Рис. 2.1 Квадрат потенціалу СТОВ «Маяк»

Аналіз графічної фігури, наведеної на рис.1.1 показує, що підприємство СТОВ «Маяк» повекторно може бути охарактеризоване як:а) Вектор В1 (виробництво) = 41,62%, тобто в діапазоні 30-70% - підприємство знаходиться на середньому рівні відносного рівня виробничого потенціалу; б) Вектор В2 (організація та менеджмент) = 50,36%, тобто в діапазоні 30-70%- підприємство має середній рівень організаційної структури та менеджменту;

в) Вектор В3 (маркетинг) = 45,90%, тобто в діапазоні 30-70% - підприємство має середній рівень маркетингу;

г) Вектор В4 (фінанси) = 65,75%, тобто в діапазоні 30-70%- підприємство має середній рівень забезпечення фінансами та фінансової стійкості;

Хоч потенціал СТОВ «Маяк» в цілому збалансований та врівноважений в межах 30-70%, проте форма квадрата дещо викривлена за рахунок того, що вектор В1( виробництво ) самий слабкий 41,62%, а най розвинутіший вектор В4 ( фінанси ) - 65,75%. .

На цьому фоні підприємство має середній, але недостатній рівень виробничого потенціалу.

СТОВ «Маяк» знаходиться в середніх межах свого потенціалу, в межах 30-70%

Оскільки у підприємства фінансовий потенціал - вектор В4 найбільш розвинутий 65,75%, доцільним є залучення кредитних коштів для модернізації основних засобів:

- нарощення потужності підприємства;

- впровадження нових основних засобів та технологій, що підвищить фондовіддачу та відповідно рівень доходності підприємства.

модернізація основних виробничих засобів

Таким чином, по наявному переліку даних про потенціал підприємства - ймовірніше, що воно знаходиться на етапі життєвого циклу - перехід від стабільної роботи до періоду вибору - чи модернізація основних засобів та впровадження інноваційних технологій роботи, чи закриття підприємства. Оскільки у підприємства найбільш розвинутий фінансовий потенціал доцільним є залучення кредитних коштів для модернізації основних засобів.

РОЗДІЛ 3. Вартісна оцінка розміру складових елементів потенціалу підприємства при його формуванні

Вихідною передумовою вартісної оцінки є те, що підприємство як об'єкт, що характеризується певним рівнем потенціалу, може бути джерелом доходу і об'єктом ринкової угоди, тобто власник підприємства має право продати його, закласти, застрахувати і т. ін. Таким чином, підприємство виступає товаром із усіма характерними для нього властивостями: корисністю для покупця, витратами на створення (формування). Разом з тим, підприємство як об'єкт ринкових угод характеризується і низкою специфічних особливостей, серед яких можна виділити такі:

- це товар інвестиційний, тобто товар, вкладення в який здійснюється з метою віддачі в майбутньому.

- підприємство є системою, але продаватися може як система в цілому, так і окремі її підсистеми й елементи;

- потреба в цьому товарі залежить від процесів, що відбуваються як усередині нього самого, так і в зовнішньому середовищі.

Оцінка вартості потенціалу підприємства являє собою упорядкований, цілеспрямований процес визначення у грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного та реального доходу, який має місце в певний проміжок часу в умовах конкретного ринку.[4].

В Україні ринкові угоди з такого роду товарами стали можливі завдяки активізації оцінної діяльності в 1991-1992 роках, що було пов'язано з переходом економіки країни в ринкові умови. Істотним імпульсом її розвитку було прийняття в березні 1992 року Законів України „Про приватизацію майна державних підприємств” і „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, а також інших законодавчих і нормативних документів, що вимагало оцінки будинків, приміщень, цілісних майнових комплексів, об'єктів незавершеного будівництва і т. ін.

У лютому 1995 року українські оцінювачі за прикладом оцінювачів інших країн об'єдналися в суспільну професійну організацію - Українське товариство оцінювачів (УТО).

В оцінці потенціалу підприємства заінтересовані: кредитори, інвестори, держава, акціонери, управлінці, постачальники, страхові фірми. Вони бажають реалізувати свої економічні інтереси і визначають цілі оцінки. Незважаючи на те, що механізм процесу оцінки має універсальний характер, цілі, для яких здійснюється така оцінка можуть істотно варіювати. Так, Законом „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, регламентуються обов'язкові випадки проведення вартісної оцінки:

1) створення підприємств на базі державного майна або майна, що є в комунальній власності;

2) реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств з державною часткою майна (часткою комунального майна);

3) виділення або визначення частки майна в спільному майні, у якому є державна частка (частка комунального майна);

4) визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника зі складу такого товариства;

5) приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є в комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

6) переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

7) оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;

8) передачі майна під заставу;

9) визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

10) в інших випадках за рішенням суду або в зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Крім цих обов'язкових випадків, оцінка може здійснюватися також з метою:

- формування статутного фонду господарчого товариства (без пайової участі держави);

- розробки плану розвитку підприємства;

- оцінки ефективності управління;

- вибору варіанта розпорядження власністю;

- обґрунтування ціни купівлі-продажу підприємства або його частки;

- перевірки фінансової дієздатності позичальника;

- установлення розміру страхового внеску і страхових виплат;

- перевірки обґрунтованості коригувань цінних паперів;

- перевірки доцільності інвестиційних вкладень і ін.[5].

На основі методики вартісної оцінки розміру складових елементів потенціалу підприємства визначено розмір складових елементів потенціалу СТОВ «Маяк» табл.3.1

Таблиця 3.1

Розрахунок складових і сумарної вартості потенціалу підприємства.

№п/п	Показники	Значення	Структура	Відхилення
		базовий період	звітний період	базовий період	звітний період	значення	структура
1	Фондовий потенціал (ФП), тис.грн.	905,85	853,50	8,74	11,44	- 52,35	+2,7
2	Потенціал оборотних фондів (ОП) тис.грн.	3181,60	3496,00	30,68	46,86	+314,40	+16,18
3	Потенціал нематеріальних активів (НП) тис.грн.	4035,83	417,09	38,92	5,59	-3618,74	-33,33
4	Одиниця живої праці	116,10	113,80	-	-	-2,3	-
5	Потенціал технологічного персоналу (ПТП)	905,58	853,50	8,73	11,44	-52,08	+2,71
6	Виробничий потенціал (ВП)	9028,86	5620,09	87,07	75,33	-3408,77	-11,74
7	Управлінський потенціал	620,00	577,00	5,98	7,73	-43,00	+1,75
8	Інноваційний потенціал	399,00	1090,00	3,85	14,61	+691,00	+10,76
9	Фінансовий потенціал	262,30	124,99	2,53	1,68	-137,31	-0,85
10	Маркетинговий потенціал	7,84	6,68	0,07	0,09	-1,16	+0,02
11	Науково-технічний потенціал	6,53	5,24	0,06	0,07	-1,29	+0,01
12	Інформаційний потенціал	8,16	7,18	0,08	0,10	-0,98	+0,02
13	Інфраструктурний потенціал	24,57	18,66	0,24	0,25	-5,91	+0,01
14	Потенціал ОСУ потенціал	12,60	10,25	0,12	0,14	-2,35	+0,02
15	Обсяг потенціалу підприємства, тис. грн.	10369,86	7460,09	100	100	-2909,77	Х

Оцінка вартості потенціалу СТОВ «Маяк» за звітний та базовий періоду значно відрізняється . Так у звітному періоді спостерігається зменшення виробничого потенціалу підприємства в порівнянні з базовим на 3408,77тис.грн.за рахунок зменшення потенціалу нематеріальних активів на 3618,74 тис.грн.Потенціал нематеріальних активів в звітному періоді займає в структурі лише 5,59%,що на 33,33% менше в порівнянні з базовим періодом.

Загалом, в СТОВ «Маяк» спостерігається зростання вартості потенціалу оборотних фондів на 314,40 тис. грн.. , незважаючи на те, що потенціал основних виробничих фондів зменшується на 52,35тис.грн. Така зміна структури матеріально-технічного потенціалу, при якій зростає частка потенціалу оборотного капіталу і зменшується частка потенціалу основних фондів, може розглядатися як позитивна тенденція пожвавлення економічної діяльності. Виробничий потенціал в звітному періоді займає 75,33% до загального обсягу потенціалу підприємства, що на 11,74% менше в порівнянні з базовим періодом.

Управлінський потенціал СТОВ «Маяк» не зазнав значних змін, але помітна загальна тенденція його зменшення на 43,00 тис.грн, що в підсумку не сприяє зростанню потенціалу підприємства, адже ефективне управління - важлива складова ефективного господарювання.

Інноваційний потенціал -значно збільшився в звітному періоді на 691,00 тис.грн. і в структурі займає 14,61%, це говорить про можливість підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Фінансовий потенціал має тенденцію до зниження, тому можно зробити висновок, що в СТОВ «Маяк» зменшується обсяг власних, позичених, залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат. Основними складовими фінансового потенціалу є інвестиції, які необхідні для простого і розширеного відтворення.

Аналізуючи загальний обсяг потенціалу СТОВ «Маяк» за звітний період в порівнянні до базового, можно побачити зменшення потенціалу підприємства на 2909,77 тис.грн.

На основі викладеного можно сказати, що СТОВ «Маяк» потребує відтворення потенціалу підприємства. Це процес безперервного поновлення усіх його складових елементів. Під потенціалом відтворення слід розуміти сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які знаходяться у розпорядженні підприємства, можуть бути додатково залучені та використані для простого та розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.

3.2 Оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства

Конкурентоспроможні продукти - це результат функціонування конкурентоспроможної організації, здатної їх створити, виготовити та забезпечити необхідний рівень споживання в замовників. Основне тут - наявний потенціал, уміння його ефективно використовувати та розвивати. Важливим є розуміння того, що конкурентоспроможність підприємства залежить від його внутрішнього стану, а також зовнішнього положення організації.

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства - комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів.

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства -- комплексне, багатопрофільне поняття, оскільки передбачає врахування взаємодії всіх його складових (виробництво, персонал, маркетинг, менеджмент, фінанси та ін.).[6].

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства має кілька особливостей, а саме:

1. Конкурентоспроможність не є іманентною якістю підприємства (тобто його внутрішньою, природною якістю). Вона може бути виявлена й оцінена тільки за наявності конкурентів (реальних або потенційних).

2. Це поняття є відносним, тобто воно має різний рівень стосовно різних конкурентів.

3. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства визначається продуктивністю використання залучених до процесу виробництва ресурсів.

4. Рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства залежить від рівня конкурентоспроможності його складових (передовсім продукції), а також від загальної конкурентоспроможності галузі та країни.

На сучасному етапі розвитку наукових досліджень конкурентоспроможності потенціалу підприємства намітився дуалістичний підхід до визначення її рівнів.

Залежно від глобалізації цілей дослідження виділяють такі рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства:

1) світове лідерство;

2) світовий стандарт;

3) національне лідерство;

4) національний стандарт;

5) галузеве лідерство;

6) галузевий стандарт;

7) пороговий рівень.

Якщо підприємство перебуває нижче за пороговий рівень, то його потенціал вважається зовсім не конкурентоспроможним.

Згідно з другим поглядом виокремлюють чотири рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

- підприємства першого рівня розглядають організацію апарату управління як внутрішньо нейтральний елемент потенціалу, а роль керівника обмежують налагодженням випуску продукції, без огляду на проблеми конкурентоспроможності та задоволення потреб споживачів. Зайвими вважають зміну конструкції чи підвищення технічного рівня продукції, удосконалення структури й функцій відділу збуту та служби маркетингу, оскільки не беруться до уваги зміни ринкової ситуації та потреб споживачів.

- підприємства другого рівня конкурентоспроможності намагаються зробити виробничий елемент потенціалу «зовнішньо нейтральним». Це означає, що потенціал підприємства повинен повністю відповідати стандартам, встановленим його основними конкурентами. А якщо керівники підприємства розуміють конкурентні переваги на ринку дещо інакше, ніж їхні основні суперники, та намагаються не обмежуватися тими загальними стандартами виробництва, що чинні в галузі, то потенціал підприємства еволюціонує до третього рівня конкурентоспроможності.

- підприємства третього рівня: виробнича складова потенціалу зазнає сильного впливу з боку складової управління, що сприяє її розвитку та удосконаленню.

- підприємства четвертого рівня: коли успіх у конкурентній боротьбі стає вже не стільки функцією виробництва, скільки функцією управління та починає залежати від якості, ефективності управління, організації виробництва, тоді підприємства досягають четвертого рівня конкурентоспроможності свого потенціалу й опиняються попереду конкурентів протягом тривалого часу.[2].

Ключові фактори конкурентоспроможності (КФУ або конкурентні переваги) організації - це унікальна комбінація наявного виробничого потенціалу підприємства з нагромадженим у минулому досвідом його використання і сформованим іміджем, що сприяють виготовленню конкурентоспроможної продукції, завдяки реалізації якої підприємство здатне забезпечити своє існування в довгостроковій перспективі.

М. Портер розрізняє кілька рівнів конкурентних переваг:

1. «Переваги низького рівня» базуються на доступності сировини, дешевій робочий силі, великих масштабах виробництва;

2. «Переваги більш високого рівня» визначаються репутацією фірми, ефективними зв'язками з клієнтами, інвестиційною привабливістю тощо;

3. «Переваги найбільш високого порядку» становлять власні патенти та ліцензії, висока кваліфікація персоналу, ефективні системи управління (зокрема застосування системи стратегічного управління) тощо.

Конкурентоспроможність організації не є її постійною характеристикою, вона визначає здатність вести успішну конкурентну боротьбу, протистояти в певний період основним конкурентам. Зі змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищах змінюються також порівняльні конкурентні переваги щодо інших підприємств галузі. З огляду на це можна стверджувати, що конкурентоспроможність організації -- поняття відносне, оскільки його можна визначити лише на основі зіставлення окремих характеристик підприємства з характеристиками інших, аналогічних фірм. Конкурентоспроможність підприємства залежить від об'єкта порівняння, а також від факторів, які застосовуються для оцінювання конкурентоспроможності. Не можна говорити про абсолютну конкурентоспроможність підприємства: воно може бути «номером один» у своїй галузі в національній економіці й бути неконкурентоспроможним на міжнародних ринках.[8].

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства застосовують показники:

- ринкові показники (частка підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринку, участь і частка у експорті та ін..)

- показники інноваційної діяльності (темпи оновлення номенклатури продукції, кількість проданих ліцензій і виданих патентів)

- показники виробничої діяльності (обсяг реалізованої продукції, динаміка випуску, структура)

- показники маркетингової діяльності ( витрати на рекламу, витрати на маркетинг та їх ефективність)

- показники фінансової діяльності (прибуток, показники рентабельності, рівень кредиторської заборгованості)

Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства використовуються різноманітні методи. За допомогою методу набору конкурентоспроможних елементів , це синтезований метод визначення конкурентоспроможності потенціалу підприємства, побудований на засновку, що конкурентоспроможність продукції підприємства є її головною складовою,визначимо коефіцієнти конкурентоспроможності одиниці продукції оцінюваних підприємств в тому числі СТОВ «Маяк» ( табл. 2.1). Метод набору конкурентоспроможних елементів забезпечує поетапне дослідження конкурентоспроможності потенціалу підприємства, починаючи з порівняльної оцінки найвагоміших складових: конкурентоспроможність продукції, конкурентоспроможність системи управління, конкурентоспроможність техніко-технологічної бази і т.ін. Сформуємо перелік індикаторів, які слугують базою оцінки конкурентоспроможності конкретного виду продукції, що оцінюється, до яких належать: ціна, вологість, вміст білка, засміченість, вміст клейковини. Для кожного індикатору встановлюється його вага. Вага ціни - 0,3, вологості - 0,15, вмісту білка - 0,2, засміченості - 0,15, вмісту клейковини - 0,2. Оцінюваними підприємствами є: СТОВ «Шийківське», ТОВ «ІАК Балінвест», СТОВ «Маяк», ДП ДГ «Кутузівка», Агрофірма «Чугуївська» ТОВ.

ВИСНОВКИ

Успішна діяльність на ринку багато в чому визначається потенціалом підприємства. При цьому вирішальну роль в економічному та соціальному розвитку не лише будь-якого підприємства, але і держави відіграє потенціал, який в значній мірі і визначає економічну могутність держави в цілому. Однак розвиток в Україні глибокої кризи призвів до деградації промислово - виробничих основних фондів, значного погіршення технічного стану та використання організаційно-технічного потенціалу. За майже десять років ринкових перетворень в країні відбуваються складні соціально - економічні процеси, які також негативно впливають на стан потенціалу.

Технічний стан та низька ефективність використання наявного організаційно - технічного потенціалу підприємств в умовах реформування економіки свідчать про необхідність здійснення з боку держави рішучих заходів по підвищенню технічного рівня виробничого апарату на основі економічних методів управління.[1].

Тому тема роботи є надзвичайно актуальною, особливо з огляду на її практичну спрямованість. Посилення конкуренції на ринку поряд з рядом проблем у розвитку галузі та погіршенням економіко-політичної ситуації в Україні вцілому визначило необхідність запровадження на підприємствах управління їх потенціалом. Дослідження теми дозволило встановити, що основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральному відображенні поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такій спосіб корпоративні та суспільні інтереси.

Об'єктом дослідження є СТОВ «Маяк».

Використання графоаналітичного методу “Квадрат потенціалу” дозволило охарактеризувати потенціал СТОВ «Маяк» як середній (в межах 30- 70%%). На цьому фоні підприємство має середній, але недостатній рівень виробничого потенціалу.

Оскільки у підприємства фінансовий потенціал найбільш розвинутий 65,75%, доцільним є залучення кредитних коштів для модернізації основних засобів:

- підняття потужності підприємства;

- впровадження нових основних засобів та технологій, що підвищить фондовіддачу та відповідно рівень доходності підприємства.

Таким чином, по наявному переліку даних про потенціал підприємства - ймовірніше, що воно знаходиться на етапі життєвого циклу - перехід від стабільної роботи до періоду вибору - чи модернізація основних засобів та впровадження інноваційних технологій роботи, чи закриття підприємства. Оскільки у підприємства найбільш розвинутий фінансовий потенціал доцільним є залучення кредитних коштів для модернізації основних засобів.

За допомогою методу набору конкурентоспроможних елементів , це синтезований метод визначення конкурентоспроможності потенціалу підприємства, було визначено, що СТОВ «Маяк» знаходиться у зоні лідерства на ринку по конкурентоспроможності зернових. Таким чином ми бачимо, що СТОВ «Маяк» займає досить міцні позиції на ринку, перебуваючи у зоні лідерства по конкурентоспроможності. Проте варто пам'ятати, що у сучасних умовах ситуація на ринку дуже мінлива та нестабільна. Тому СТОВ «Маяк» потрібно прагнути утримати свої позиції, зміцнити та закріпити своє становище лідера. Необхідно звернути додаткову увагу на товарний вигляд своєї продукції, щоб закріпити своє становище лідера на ринку.

На основі методики вартісної оцінки розміру складових елементів потенціалу підприємства визначено розмір складових елементів потенціалу СТОВ «Маяк» та зроблено висновок, що СТОВ «Маяк» потребує відтворення потенціалу підприємства. Проведений аналіз потенціалу підприємства дав змогу зробити висновок, що СТОВ«Маяк» необхідно підвищити рівень рентабельності капіталу шляхом збалансування доходів та витрат; оптимізувати систему управління підприємством; забезпечити ефективне виконання планових завдань усіма структурними підрозділами для досягнення головної цілі діяльності підприємства - отримання максимального розміру прибутку та досягнення соціального ефекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - К. ЦУЛ, 2003. - 504с.

Должанський І. З., Загорна Т. О. Конкурентоспроможність підприємства: Навч. посібн. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 384 с.

3. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. -- К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. -- 378 с.

4. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 352с.

5. Рєпіна І. М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. -- 1998. -- № 2.-С. 262--271.

6. Рєпіна І. М. Визначення конкурентоспроможності потенціалу підприємства / Стратегія економічного розвитку України: Наук. зо. -- Вип. 4(11) / Голов. ред. О. П. Степанов. -- К.: КНЕУ, 2002. -- С. 114--117.

7. Стец І.І. Потенціал і розвиток підприємства: навч. Посіб. / І.І.Стец.- Тернопіль: Економічна думка, 2010.- 674 с.

8. Фатхудинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА - М. - 2000. - 312 с.

9. Фатхудинов Р.А. Стратегический маркетинг: Учебник. - М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез” - 2000. - 640 с.

10. Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексик О. І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 316с.

Размещено на Allbest.ru

...