Оцінка оптимальної структури капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

На тему: «Оцінка оптимальної структури капіталу»

Київ 2016

В умовах ринкової економіки в Україні процеси, що пов'язані з вдосконаленням системи управління капіталом підприємства, зокрема його формування та використання, набувають особливого значення, оскільки створення та розвиток необхідної фінансової ресурсної бази є важливою умовою сталого економічного зростання. Отже, під час розроблення фінансової політики підприємства потрібно вибрати таку структуру капіталу, яка за найнижчої вартості капіталу дасть змогу збільшити ринкову вартість економічної одиниці. Розвиток промисловості в повній мірі залежить від ефективного використання та управління капіталом підприємств, незалежно від того, що капітал поділяється на постійний або змінний, власний або позиковий, оборотний або основний і на якій стадії кругообігу він знаходиться.

Структура капіталу підприємства, механізм її формування та функціонування безпосередньо визначають успішний розвиток та ефективність діяльності кожного господарюючого суб'єкта. Головним завданням при управлінні капіталом підприємства є формування та підтримка його оптимальної структури, яка зможе повною мірою задовольнити його стратегічні цілі. Рівень ефективної господарської діяльності підприємства багато в чому визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби у придбанні необхідних активів і оптимізації його використання.

Відповідно до визначення, наведеного в тлумачному словнику економічних термінів, оптимізація - це пошук найбільш прийнятного розв'язку - компромісу - щодо багатьох різних фіксованих критеріїв оптимальності. Знайдений розв'язок є найбільш прийнятним з багатьох точок зору (критеріїв) одночасно, хоча швидше за все й не найкращим за кожним із критеріїв оптимальності окремо.

Дійсно, сутність принципу оптимізації складається з обрання такого рішення, яке щонайкраще враховувало б внутрішні можливості й зовнішні умови діяльності підприємства. Оптимізація - це обрання деякого економічного показника, який дозволяє порівнювати ефективність будь-яких рішень.

На думку І.О. Бланка, оптимальна структура капіталу становить таке співвідношення використання власних і позикових коштів, за умови якого забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності (коефіцієнтом власного капіталу) та коефіцієнтом стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Схоже визначення оптимізації структури капіталу дають Т.В. Головко та С.В. Сагова.

В.О. Подольська та О.В. Яріш вважають: “Оптимізація структури капіталу - це таке співвідношення між власним і позиковим капіталом, за якого забезпечується найефективніша пропорційність між дохідністю та фінансовою стійкістю підприємства”.

До основних методів управління структурою капіталу підприємства можна віднести наступні:

1) оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня рентабельності власного капіталу, яка включає різноманітні розрахунки з використанням механізму фінансового левериджу.

2) оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації вартості капіталу, заснована на попередній оцінці вартості власного й позикового капіталу при різних умовах його залучення і здійснення різноманітних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

3) оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації фінансового ризику, яка пов'язана із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства, залежно від відношення власників або менеджерів до фінансових ризиків.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється за етапами, які графічно представлені на рис.

Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія: Економічні науки, №2/2012 фінансової стійкості на підприємстві більшу частку фінансових ресурсів повинен становити власний капітал. Для кредиторів така ситуація є більш прийнятною, оскільки вона характеризує надійність підприємства, тобто знижує ризик неповернення боргів. Проте рівень доходності за даної стратегії зазвичай не є високим. Така ситуація викликана тим, що зазвичай, на практиці, ефективність використання позикових коштів вища ніж власних.

Якщо ж на підприємстві значну частину фінансових ресурсів складають залучені засоби, така ситуація може значно ускладнювати його фінансову діяльність, оскільки потребує додаткових витрат на сплату кредиторської заборгованості та, як результат, зменшує ліквідність балансу підприємства. Також у такому випадку може відбутися різке зменшення джерел фінансування в майбутньому періоді. Загроза зменшення стосується як позикових коштів, що може бути обумовлено високим ризиком вкладання, так і власних коштів - в результаті їх «проїдання». Тож, збільшення частки позикових коштів в структурі капіталу підприємства підвищує ступінь його фінансових ризиків.

Для більш чіткого уявлення ролі власного та позикового капіталу на підприємстві розглянемо їх порівняльну характеристику у таблиці 1 за критеріями, що відображають сутність кожного з цих понять.

Таблиця 1. - Порівняльна характеристика використання власного і позикового капіталу підприємства

Така порівняльна характеристика ще раз доводить думку, що власний капітал є основою фінансової стійкості підприємства. Проте, використовуючи лише власний капітал підприємство буде обмеженим у розвитку через обмеженість у темпах свого розвитку, так як не має можливості забезпечити формування необхідного додаткового обсягу активів у періоди сприятливої кон'юнктури ринку.

При залученні позикових коштів, підприємство збільшує свої фінансові витрати на суму відсотків, пов'язаних з використанням кредитних ресурсів. Це спричиняє зміщення точки беззбитковості. Для того, щоб її досягнути підприємству необхідно збільшити обсяги продажу. Тому підприємство з великою часткою позикового капіталу має низьку маневреність на випадок непередбачуваних обставин (зниження попиту на продукцію, зростання витрат, сезонні коливання тощо). В умовах нестійкої фінансово-економічної ситуації це може бути однією з причин втрати підприємством платоспроможності. капітал власність позиковий майно

Наявність зобов'язань у підприємства можуть супроводжуватись певними умовами, що обмежують свободу підприємства в розпорядженні та управлінні активами (наприклад, застава).

Позитивним моментом використання позикових коштів на підприємстві виступає та обставина, що кредитор не пред'являє прямих претензій стосовно доходів підприємства (кредитор претендує лише на виплату суми боргу та відсотків за ним). Плата за користування позиковими коштами зменшує податкові витрати позичальника.

Якщо позиковий капітал залучається під відсоток менший ніж рентабельність підприємства, це дає змогу підвищити прибутковість власного капіталу, а також розширити масштаби діяльності.

Позитивною стороною залучення позикових коштів також виступає визначеність у величині зобов'язань і у строках їх погашення, що дає змогу більш точно здійснювати фінансове планування грошових потоків.

Усі перераховані вище аспекти необхідно враховувати при проведенні фінансового аналізу, а також при оцінці раціональності структури пасивів.

Не існує єдиного підходу до встановлення співвідношення власного і позикового капіталу на підприємстві. Кожне підприємство повинно намагатися оптимізувати структуру власних джерел фінансування. Для цього у сучасній теорії існує декілька методів оптимізації структури капіталу, найбільш розповсюджені з яких наведені у таблиці 2.

Таблиця 2. - Характеристика методів оптимізації капіталу

Але слід зауважити, що дані методи оптимізації структури капіталу мають деякі недоліки такі як:

- розглядається здебільшого одна група витрат - плата за використання позикових коштів. Інші витрати, пов'язані із залученням і використанням коштів, при аналізі не враховуються, незважаючи на те, що їхній розмір також може бути досить вагомим;

- при виборі способів фінансування не враховується фактор часу;

- у процедурі вибору оптимального варіанту не використовуються методи оптимізації вартості фінансування.

Визначення оптимальної структури капіталу для кожного підприємства означає здійснення компромісного вибору між ризиками та дохідністю. Кожне підприємство повинно обирати найбільш прийнятну для нього політику оптимізації структури капіталу з урахуванням числа факторів, що обумовлені внутрішніми умовами функціонування підприємства, зокрема розміщенням джерел коштів в активах підприємства, швидкістю обороту коштів, структурою витрат підприємства та інше.

Висновок

Підбиваючи підсумки наведеного вище вивченого матеріалу, слід зазначити наступне:

1. Оптимальна структура капіталу становить таке співвідношення використання власних і позикових коштів, за умови якого забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності (коефіцієнтом власного капіталу) та коефіцієнтом стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

2. Формування оптимальної структури капіталу підкоряється тим або іншим критеріям. Ці критерії для кожного окремого господарюючого суб'єкта індивідуальні. При формуванні певної структури капіталу приймаються до уваги різні умови, які характеризують операційну, інвестиційну, фінансову діяльність підприємства.

3. Деякі економісти, менеджери вважають необхідною максимізацію рівня фінансової рентабельності поряд з рівнем фінансової стійкості, інша група економістів пропонує послідовне використання усіх трьох методів і формування показника структури капіталу з урахуванням їх граничних значень. Існують також думки з приводу доповнення зазначених методів показниками кредитоспроможності і платоспроможності, левериджу в майновій структурі капіталу.

Використана література

1. Чернякова Р.А., ассистент Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса «Формування оптимальної структури капіталу підприємства»

2. О. Г. Головко, канд.екон.наук, доц., ХІБС УБС НБУ, Харків; К. О. Шляпкіна, магістрант, ХІБС УБС НБУ, Харків.: «Формування оптимальної структури капіталу підприємства»

3. Ю. А. Чернецька,Одеський державний економічний університет «Формування оптимальної структури капіталу підприємства»

4. Підопригора О.Ю., Кобичева О.С., Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія: Економічні науки, №2/2012: «Формування оптимальної структури капіталу підприємства»

Размещено на Allbest.ru