Використання принципів мікроекономічного аналізу для підвищення ефективності роботи ТОВ "Барс"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Характеристика підприємства

1.2 Показники економічного стану підприємства

1.3 Таблиці вихідних даних для розв'язання завдання

2. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИРОБНИЦТВ У КОРОТКОСТРОКОВОМ ПЕРІОДІ

2.1 Визначення характеру ринкового попиту на продукцію підприємства

2.2 Розрахунок еластичності попиту

2.3 Обґрунтування зміни чисельності працівників та обсягів випуску продукції у короткостроковому періоді

2.4 Розрахунок валового і граничного доходів

2.5 Розрахунок граничної дохідності змінного фактору виробництва

2.6 Розрахунок витрат виробництва продукції

2.7 Визначення оптимального обсягу виробництва, що максимізує прибуток (мінімізує збитки) підприємства

2.8 Параметри беззбитковості виробництва

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Порівняльні результати діяльності підприємства в базовому і прогнозованому періодах

3.2 Рекомендації щодо поліпшення діяльності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Метою курсової роботи є практичне застосування принципiв мiкроекономiчного аналiзу для пiдвищення ефективностi роботи конкретного пiдприємства. Обьєктом дослідження є підприємство ТОВ "Барс". У ходi аналiзу необхiдно обгрунтувати чисельнiсть, оптимальний обсяг випуску продукцiї (товарiв, послуг) розробити заходи, при яких пiдприємство отримає максимальний прибуток чи мiнiмальнi збитки. Для виконання цiєї мети необхiдно вирiшити наступнi задачi:

визначити модель ринку, на якому функцiонує пiдприємство; виявити залежнiсть мiж цiною i кiлькiстю товару (послуги), що споживачi хочуть і можуть купити протягом визначеного перiоду часу, тобто визначити криву попиту на продукцiю даного пiдприємства; розрахувати виробничi функцiї; для короткострокового перiоду обгрунтувати можливiсть збiльшення (скороченая) чисельностi перемiнних робiтникiв, розрахувати продуктивнiсть працi, прогноз обсягiв виробництва, валового i граничного доходiв, витрати на виробництво даного товару, прибуток пiдприємства, побудувати графiк i визначити оптимальний обсяг випуску i цiну продукцiї, максимiзуючи прибугок (мiнiмiзуючи збитки), визначити параметри беззбитковостi виробництва; запропонувати додатковi заходи, що сприяють зростаню прибутку. Мікроекономіка - це розділ економічної теорії, що вивчає поведінку окремих суб'єктів господарювання (домогосподарство, підприємство, інші учасники ринкових операцій) за умов рідкісності (обмеженості) ресурсів та альтернативності напрямів їх використання. Мікроекономіка вивчає поведінку індивідуальних господарських суб'єктів в різних ринкових структурах. Індивідуальний економічний суб'єкт - це неподільний, первинний елемент господарської системи, який самостійно здійснює певні економічні функції. Суб'єкти ринкової економіки численні. Вони можуть бути класифіковані за різними критеріями. За способом одержання виділяються такі суб'єкти як наймані робітники, фермери, підприємці, менеджери, вкладники коштів у банк, а також банк, товарна біржа, міністерство фінансів тощо. Ці суб'єкти є сукупністю фізичних та юридичних осіб. За рухом товарів розрізняють таких суб'єктів як покупець, продавець, виробник, споживач. За організацією економічної діяльності - інвесторів, підприємство, посередник. Центральними суб'єктами мікроекономічних досліджень є споживач і фірма. Споживач - це фізична особа, представник домогосподарства, який на ринку готової продукції виступає як основний покупець споживчих товарів, що поставляються фірмами, а на ринку ресурсів - як продавець факторів виробництва, якими володіє, найчастіше - як продавець робочої сили. Терміном «фірма» об'єднують різних суб'єктів. Так називають і велику корпорацію, і дрібне фермерське господарство. Фірма може бути одночасно виробником товарів, їх продавцем, споживачем ресурсів, їх покупцем, власником інвестором. Об'єктом вивчення мікроекономіки є поведінка мікроекономічних суб'єктів, тобто процес розробки, прийняття й реалізації рішень відносно вибору і використання обмежених ресурсів з метою одержання якомога більшої вигоди. Поведінка мікроекономічного суб'єкта розглядається як динамічне явище, яке зазнає впливів різних сил. Вона повсякчас змінюється. Досліджуючи нескінченно малі зміни поведінки, вчені визначають оптимальні кількісні характеристики вибору обсягів споживання чи виробництва. Чимало рішень, які приймає окремий індивід, впливають не лише на його становище, але й на становище інших людей та їх рішення. У переважній більшості випадків люди реалізують свої рішення через взаємодію з іншими людьми, і основною формою цієї взаємодії є ринок. Мікроекономіка розглядає ринок як спосіб організації економічної діяльності людей, як механізм координації їх рішень. Основні проблеми мікроекономіки - розміщення споживчих благ і виробничих ресурсів за умов досконалої та недосконалої конкуренції, ціноутворення на різних ринках і ринкова координація. Основні методи мікроекономіки - метод абстракції (використовується при побудові мікроекономічних моделей), методи граничного аналізу(базується на використанні математичного поняття границі функції для пояснення складної взаємодії різних факторів, що впливають на процес), табличного та графічного аналізу. Всі розрахунки, окрім iндивiдуального завдання, робили на персональному комп'ютері за допомогою спеціальної програми «Manager Assistant - 4»



1. ЕКОНОМIЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПІДIIРИЄМСТВА

1.1 Характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є ТОВ "Барс". Метою діяльності Товариства, відповідно до його установчих документів, є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності для реалізації економічних і соціальних інтересів засновників і членів трудового колективу Товариства. Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний і бюджетний рахунки у банках; має право від свого імені укладати договори й інші угоди, здобувати майнові і особисті немайнові права і нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді і третейському суді. Згідно з існуючим законодавством товариство має круглу печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, емблему, фірмовий знак та інші реквізити. ТОВ "Барс" займається виробництвом упаковки під різні види продукції, будь-якої складності та конструкції з нанесенням кольорового друку (повнокольоровий). Ми одні з небагатьох, хто пропонує дизайн упаковки з розробкою конструкції з картону за індивідуальними замовленнями і надалі виготовленням упаковки і її продаж замовнику за доступною ціною. Виготовляємо упаковку під різні види промислових та інших товарів: під металовироби, сковорідки, цвяхи, хімічні товари, побутові та багато іншого. Основними цілями і задачами споживчого товариства є задоволення потреб своїх членів і населення, що обслуговується, у товарах і послугах, сприяння розвитку їх трудової і соціальної активності, зростанню добробуту. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та його Статуту. ТОВ "Барс" володіє усіма правами та повноваженнями у галузі виробництва, постачання, здійснення господарської та комерційної діяльності, передбачені законом України "Про підприємства в Україні". Основними цілями і задачами споживчого товариства є задоволення потреб своїх членів і населення, що обслуговується, у товарах і послугах, сприяння розвитку їх трудової і соціальної активності, зростанню добробуту. Для здійснення своїх основних цілей і задач підприємство: організує торговельне обслуговування, надання послуг; закуповує по безготівковому розрахунку і заготівку, відповідно до діючого законодавства, продукцію і сировину для наступної переробки і реалізації; виготовляє пластикові вироби із купленої продукції, забезпечує ефективне ведення власного бізнесу, підвищення продуктивності праці працівників, економічне використання наявних ресурсів, збереження колективної власності споживчої кооперації, упровадження досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду; Вирішує питання соціального розвитку, організує підготовку кадрів; Захищає права й інтереси своїх членів і населення, що обслуговується, як споживачів у відношенні забезпечення їх якісними товарами і послугами.

Вищим органом управління підприємства є загальні збори його членів, що правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності суспільства. Власність підприємства є однією з форм колективної власності. Власністю є засоби виробництва, виготовлена продукція й інше майно, що належить йому і необхідно для здійснення статутних задач. Власні засоби споживчого суспільства поділяються на основний (статутний), пайовий і спеціальний фонди. Основний статутний фонд створюється за рахунок відрахувань від прибутку, що розподіляється, засобів спеціальних фондів, що використовуються на фінансування капітальних вкладень, вступних внесків, безоплатних надходжень. Пайовий фонд створюється за рахунок пайових внесків, індивідуальних і колективних членів споживчого товариства і є поворотним.

Повернення пайових внесків здійснюється у порядку, що визначається даним статутом. Спеціальні фонди створюються за рахунок прибутку й інших надходжень. До компетенції зборів учасників відноситься: Визначення основних напрямків діяльності суспільства, твердження його планів і звітів про їхнє виконання; внесення змін у статут суспільства; обрання і відкликання членів виконавчого органа і ревізійної комісії; твердження річних результатів діяльності суспільства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку; прийняття рішень про залучення до майнової відповідальності; твердження правил процедури й інших внутрішніх документів суспільства, визначення його організаційної структури;

Виключення учасника із суспільства; визначення умов оплати праці посадових осіб суспільства; прийняття рішень про припинення діяльності суспільства. Дирекцію суспільства очолює генеральний директор.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності суспільства, за винятком тих, котрі віднесені до виняткової компетенції загальних зборів. Виконавчий орган здійснює поточне керівництво фінансово-господарською діяльністю суспільства, підзвітний зборам учасників і організує виконання його рішень.

Контроль за діяльністю виконавчого органа ТОВ (у відповідності зі 63 Закону України «Про господарчі товариства»), здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами учасників товариства з числа самих учасників. Власність підприємства є однією з форм колективної власності. Власністю є виготовлена продукція, засоби виробництва й інше майно.

Адреса підприємства: м.Донецьк, вул. Куйбишева 38 83101 тел/факс: (062) 345-1961, тел: (062) 345-1962.

1.2 Показники економічного стану підприємства

Економічне становище підприємства характеризуємо даними, які відображені у таблиці 1.1.



Таблиця 1.1 Показники економічного стану підприємства 2009-2010 рр

	Найменування показників	Одиниця виміру	Величина показника	Відхилення +/- до попереднього року	%
			За попередній рік	За звітний рік
1	2	3	4	5	6	7
1.	Обсяг виробництва продукції у натуральному вираженні	Тис. кг	1060	845,5	-214,5	-20,2
2.	Обсяг валової продукції	Тис. кг	890,6	667,9	-222,7	-25,0
3.	Ціна одиниці продукції (без ПДВ)	Грн.	0.84	0,79	-0,05	-6,0
4.	Собівартість одиниці продукції	Грн.	0,95	0,92	-0,03	3,1
5.	Валовий доход від реалізації продукції(робіт,послуг)	Тис. грн.	644,7	518,3	-126,4	19,6
6.	Валові витрати	Тис. грн.	725,0	599,0	-126	-17,4
7.	Прибуток(збитки) балансовий	Тис. грн.	-80,3	-80,7	-0,4	-0,5
8.	Прибуток чистий	Тис. грн.	-88,6	-84,9	-3,7	-4,2
9.	Рентабельність виробленої продукції	%	-11,1	-13,5	-2,4	-21,6
10.	Середнесписочна чисельність працівників	Чол.	35	28	-7	20,0
11.	Продуктивність праці працівників	Т/чол	1535	1543	8	0,5
12.	Середня заробітна плата працівника ПВП	Грн.	96	129	33	34,4
13.	Вартість основних засобів	Тис.грн.	207	250	43	20,8
14.	Вартість запасів оборотних коштів	Тис.грн.	109,6	105,6	-4	3,6
15.	Фондовіддача основних засобів	Грн.	4,3	2,7	-1,6	-37,2
16.	Борги підприємства	Тис.грн.	27,1	18,5	-8,6	31,5



Аналізуючи дані таблиці 1.1, можна зробити наступні висновки: обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні в порівнянні з попереднім роком зменшився на 214,5 тис. кг. Обсяг валової продукції за попередній рік складає відповідно 890,6 тис. грн. і 667,9 тис. грн., що зменшився на 222,7 тис. грн. Ціна одиниці продукції (без ПДВ) зменшилась на 6,0 тис. грн.. Розраховується як відношення обсягу виробництва продукції. Собівартість одиниці продукції зменшився на 0,03 грн., що показує поліпшення торгівлі. Вона розраховується як відношення валових витрат до обсягу виробництва продукції. Валовий дохід реалізації збільшився на 19,6 тис. грн. Валові витрати складають: за попередній рік 725,0 тис. грн., за звітний період 599,0 тис. грн. Вони зменшилися на 126 тис. грн.

Прибуток балансовий зменшився на 0,4 тис. грн. і розраховується як різниця валового доходу від реалізації продукції і валових витрат. Прибуток чистий зменшився на 3,7 тис. грн., що виявляє собою негативний показник для промисловості. Рентабельність виробленої продукції промисловості зменшилась на 2,4%. Розраховується вона як відношення прибутку до валових витрат та помноженої на 100%. Середньосписочна численність робітників зменшилась на 7 чол. Продуктивність праці працівника показує скільки робить один працівник продукції в 1 одиницю часу. У порівнянні з попереднім роком продуктивність праці працівника збільшилася на 8 т./чол. Середня заробітна плата працівника ПВП збільшилась на 34,4 грн. Вартість основних засобів збільшилася на 43 тис. грн., що означає промисловість має можливість на придбання нових станків, устаткування, інвентарю і є позитивним показником для підприємства. Вартість запасів оборотних коштів зменшилась на 4 тис. грн. Фондовіддача основних засобів за попередній рік складає 4,3 тис./грн., а за звітний період 2,7 тис./грн. При цьому, як видно, фондовіддача за звітний рік збільшилася на 1,6 тис./грн. Розраховується як відношення валового доходу від реалізації продукції до вартості основних засобів. Борги підприємства стосовно попереднього року зменшилися на 8,6 тис. грн., чим поліпшує положення підприємства. Дебіторська заборгованість для підприємства і добре, і погано. Тому, що з однієї стороні підприємство має вільні кошти і може надати їх у тимчасове користування іншим підприємствам, що розвиваються, що по витіканню терміну зобов'язані повернути ці кошти. З іншої сторони ці ж вільні кошти підприємство могло би покласти в банк на відсотки. Дебіторська заборгованість збільшилася на 4,2 тис. грн. Надалі на малюнках буде показано більш зручно та наглядно усі данні використанні у курсовій роботі.

1.3 Таблиці вихідних даних для рішення задачі

Таблиця 1.2. Показники роботи підприємства у звітному місяці

№ пп	Найменування показника	Умовна позначка	Одиниця виміру	Величина показника в звітному місяці
1	2	3	4	5
1.	Найменування і обсяг виготовленої продукції	Q0	Кг.	44000
2.	Ціна одиниці продукції (без ПДВ)	P0	Грн../од.	0,855
3.	Загальні(валові) витрати на виробництво продукції.	TC0	Грн..	40322
4.	Постійні витрати ,що не залежать від обсягу виробництва	TFC0	Грн.	5246
5.	Перемінні витрати,що залежать від обсягу виробництва	TVC0	Грн.	35076
6.	Витрати на оплату праці перемінних робітників з відрахуваннями на соціальні заходи	ФЗПпер	Грн..	3851
7.	Матеріальні витрати на виробництво за місяць	M0	Грн.	31225
8.	Чисельність перемінних робітників, що виробляють дану продукцію	Lпер0	Чол.	21
9.	Кількість діб, відпрацьованих одним робітником	T	Чол..	21



Таблиця 1.3. Динаміка обсягів виробництва, ціни, кількості робітників і капіталу

№ пп	Місяць,рік(2010)	Обсяг зробленої продукції(Q), кг.	Ціна одиниці продукції(без ПДВ) (P), грн..	Кількість перемінних робочих(L), чол.
1	2	3	4	5
1.	Січень	70300	0,82	20
2.	Лютий	85700	0,80	21
3.	Березень	90500	0,78	22
4.	Квітень	90700	0,78	23
5.	Травень	100500	0,79	22
6.	Червень	100700	0,78	21
7.	Липень	100900	0,77	20
8.	Серпень	92500	0,80	19
9.	Вересень	68300	0,83	22
10.	Жовтень	44000	0,85	21
11.	Листопад	84500	0,85	21
12.	Грудень	44000	0,85	21

Таблиця 1.4. Склад витрат на виробництво продукції в звітному місяці

Елементи	Загальні витрати за місяць, грн.	У тому числі
		Постійні, грн.	Перемінні, грн..
1.Матеріальні витрати,усього	31642	417	31225
У тому числі
-сировина	29075		29075
-енергія	2150		2150
-паливо	417	417	-
2.Витрати на оплату праці,усього	3742	935	2807
У тому числі
-оплата за розцінниками	2541	634	1907
-доплати	167	42	125
-оплата відпусток	667	167	500
-премія,доплати	367	92	275
3.Амортизація	638	638	-
4. Відрахування на соціальні заходи,усього	1392	348	1044
У тому числі
-пенсійний фонд	770	170	600
-соціальне страхування	460	120	340
-центр зайнятості	162	58	104
5. Інші витрати	2908	2908	-
Разом	TC0=40322	TFC0=5246	TVC0=35076



2. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИРОБНИЦТВА У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

2.1 Визначення характеру ринкового попиту на продукцію підприємства

Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний (попит окремих економічних суб'єктів) та ринковий (агрегований з попиту окремих суб'єктів) попит. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.

Попит - це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг попиту - це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за деякий період часу при певному значенні цін.

Закон попиту твердить, що між: ціною і обсягом попиту існує обернений зв'язок.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту.

Q^d = f (P)

Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка звичайно є спадною і у більшості випадків - нелінійною.

Підприємство ТОВ “Барс” діє на ринку, де дуже велика кількість продавців реалізує стандартну продукцію, і перешкоди для входження на ринок цього продукту практично відсутні, тобто підприємство діє в умовах досконалої конкуренції, то ціна продукту задається ринком. Ціна залишається незмінною незалежно від обсягу пропонування окремим підприємством. Конкурентна фірма є "ціноотримувачем" ("рrісе taкеr"). Тому попит на продукцію конкурентної фірми є абсолютно еластичним, графічно має вигляд майже горизонтальної лінії на рівні ринкової ціни. При виборі третього шляху наведені в табл. 3 вихідні дані з обсягу продажів (виробництва) і відповідні значення цін на продукцію за 12 місяців вводяться в комп'ютер, і виконується їхня обробка за допомогою метода найменших квадратів для одержання закону попиту у вигляді рівняння гіперболи.

чи прямої (Р=А),

де А и К - константи рівняння (розраховуються комп'ютером).

Це рівняння наводиться на сторінці «Виробничі функції» і потім використовується комп'ютерною програмою для наступних розрахунків ціни за будь-яких можливих значень Q (зображені на рис. 1). Зверніть увагу на те, що попит зазнає впливу не тільки ціни, але і нецінових факторів (доходу, смаків, очікувань споживачів і тощо). Тому в цьому випадку необхідно використовувати статистику споживання товару чи послуги за інших рівних умов з огляду на коригувальні коефіцієнти (росту інфляції, доходів і т.д.).



На табл. 5 відображені дані по обсягу продажу і ціни за одиницю продукції. Дивлячись на тренд, ми бачимо, що найвищий продажу кількості 100900 oд. Продукції здійснювався за ціною 0,77 грн. найнижчий- за ціною 0,85 грн. 44000 oд. продукції. Тим самим показано, що при зниженні ціни попит на продукцію підвищується, тобто є присутнім закон попиту (рис. 1).

Виникає питання, чому при високій ціні немає попиту на продукцію? Це пояснюється тим, що у нас на Україні велика частина населення неплатоспроможна. У зв'язку з цим людина не може придбати якісні речі і віддає перевагу більш дешевшим предметам користування.

Направляючою гілкою у вирішенні проблеми про розширення продажу є зниження цін.

2.2 Розрахунок еластичності попиту

Еластичність - це міра чутливості функціонально пов'язаних величин. Вона обчислюється як співвідношення відсоткових змін функції і фактору. Це одна з самих найважливіших категорій економічної науки. Поняття еластичності дозволяє з'ясувати, як відбувається адаптація ринку до змін його чинників, вона дає відповідь на питання про те, яка реакція обсягу попиту або пропозиції при зміні ціни.

Існує два способи обчислення коефіцієнта еластичності:

1.Перший дозволяє визначити лінійну еластичність (визначає еластичність у початковій точці зміни і може застосовуватись лише у випадку незначних змін або для лінійної функції).

2.Другий дозволяє визначити дугову еластичність (визначає відсоткову зміну в центральній точці інтервалу).

Основними видами еластичності попиту є: цінова еластичність попиту, перехресна еластичність та еластичність попиту за доходом.

Еластичність попиту за ціною - це відсоткова зміна обсягу попиту, спричинена одновідсотковою зміною ціни даного товару:

E_P^d= або E_P^d =

Цей показник (E_Q,P^d) вимірює відсоткову зміну обсягу попиту вздовж кривої попиту і мають від'ємний знак, який часто не враховують.

Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, у межах якого попит є еластичним, і нижній, у межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності. Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись. Існують також нелінійні функції, які мають постійну еластичність. Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту:

Попит еластичний, якщо 1, тобто одновідсоткова зміна ціни призводить до більшої відсоткової зміни обсягу попиту.

Попит нееластичний, коли , тобто одновідсоткова зміна ціни спричиняє менш ніж одновідсоткову зміну обсягу попиту. Попит з одиничною еластичністю має місце, коли , тобто одновідсоткова зміна ціни веде до одновідсоткової зміни обсягу попиту.

Існують також граничні рівні еластичності.

Абсолютно еластичний попит має місце, коли -->?, і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше підвищення ціни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною прямою.

Абсолютно нееластичний попит має місце, коли = 0 , і означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит споживачів незмінний. Крива такого попиту має вигляд вертикальної прямої.

Для розрахунку дугової еластичності беруть середні значення змінних. В цьому випадку формула еластичності виглядатиме так:

або

Q (P0 + Р1) /2

E_P ^D = х

P (Q0+ Q1) )/2

Цінова еластичність попиту також впливає на обсяг загальної виручки від продажу даної кількості товару.

Еластичність попиту за доходом - це відсоткова зміна обсягу попиту, викликана одновідсотковою зміною доходу:



або ,

деI1 - первинний дохід споживача;

I2 - новий дохід споживача.

На підставі даних табл. 5 був проведений розрахунок з еластичністю попиту за ціною. Результат обчислень показав, що попит на даному підприємстві є еластичним, що призводить до поліпшення підприємства. Та підприємство є не досить прибутковим, том, що не досягає 10% прибутку.

2.3 Обґрунтування зміни чисельності працівників та обсягів випуску продукції у короткостроковому періоді

Короткостроковий період - це період часу в діяльності підприємства, недостатній для того, щоб змінити свої виробничі потужності, але достатній для того, щоб підвищити інтенсивність використання наявних виробничих потужностей (за рахунок введення додаткової робочої зміни, збільшення складу бригади або іншого виробничого колективу, їх спеціалізації та кооперування, тощо).

Припускаючи, що технологія підприємства залишається незмінною в короткостроковому періоді, а збільшення сукупного обсягу виробництва може бути досягнуте за рахунок зростання кількості зайнятих робітників, можна розрахувати їх граничну і середню продуктивність за цей період (місяць). Для цих розрахунків студенту необхідно у відділі праці і заробітної плати або в бухгалтерії підприємства отримати необхідну інформацію про кількість працівників, зайнятих випуском певної продукції з поділом їх на постійних - Lпост. і змінних - Lзм.

За даними табл. 3 про кількість змінних робітників і обсяг виробленої продукції за 12 місяців необхідно встановити залежність обсягу випуску (Q) від кількості цих робітників (Lзм.).

На багатономенклатурних підприємствах, які випускають різні види продукції, обсяг виробництва можна визначити за одним (головним) видом продукції (послуги).

Вихідні фактичні дані обробляються комп'ютерною програмою за методом найменших квадратів, і в підсумку визначається залежність обсягу виробництва від кількості перемінних робітників у вигляді рівняння параболи (квадратичного рівняння):

де а₂, а₁, і а₀ - константи рівняння.

Ця виробнича функція видається на друк і надалі використовується комп'ютерною програмою для наступних розрахунків обсягу виробництва при прогнозних значеннях Lзм.

Подальші розрахунки відповідно до програми, розробляються з орієнтацією на прогнозований період. Для цього необхідно обґрунтувати ±Д Lзм - «крок» (темп) приросту чи скорочення кількості змінних робітників.

Запропоновані прогнозні значення Lзм вводяться у програму, комп'ютером самостійно виконується розрахунок показників обсягу виробництва і продуктивності праці, які відбиваються у табл. 6 і на рисунках 3 і 4. Гранична продуктивність визначає зміну в обсязі виробництва, що виникає внаслідок зміни трудового потенціалу на одну одиницю, тобто:

MP_L ,



де МР_L - гранична продуктивність праці, од./ осіб;

Q - зміна обсягу виробництва, отриманого в результаті комбінації кожної кількості змінних ресурсів праці з капітальними ресурсами, значення яких передбачається незмінними, од.;

Lзм - зміна кількості змінних робітників для кожного рівня виробництва, осіб

Середня продуктивність праці розраховується шляхом поділу обсягу виробництва на кількість робітників, тобто

AP_L

економічний ринковий попит дохід

Закон убутної граничної продуктивності затверджує, що з ростом використання якого-небудь виробничо фактора (при незмінності інших) рано чи пізно досягається така точка, у якій додаткове застосування змінного фактора веде до зниження відносного і далі абсолютного обсягів випуску продукції.

Закон убутної граничної продуктивності носить не абсолютний, а відносний характер. По-перше, він застосовується лише на короткостроковому відрізку часу, коли хоча б один з факторів виробництва залишається незмінним. По-друге, технічний прогрес постійно розсовує його границі.

З ростом кількості змінних робітників збільшується обсяг виробництва. Крива середньої продуктивності праці (АР) піднімається з ростом змінних робітників, при цьому вона має позитивний характер розміщення на графіку. Крива граничної продуктивності праці (МР) також росте і графічно виглядає більш круто.



Судячи з табл. 6 можна сказати, що при 19 змінних працівників середня продуктивність праці складає 4889,23 од./чол., а гранична продуктивність праці складає -2995,31. Зв'язку з цим підвищується обсяг виробленої продукції і середня продуктивність праці. Це вказує на те, що підвищувати чисельність змінних працівників необхідно. При кількості 23 осіб. Обсяг виробленої продукції становить 93092,19 од.



Рис. 2 вказує на те що зростання чисельності змінних робітників збільшує обсяг виробництва. Ріст чисельності змінних робітників позитивно впливає на обсяг виробництва, що в свою чергу поліпшує діяльність підприємства «Ставропільського скляного заводу».

2.4 Розрахунок валового і граничного доходів

При розрахунку доходу виходимо з того, що всю вироблену продукцію підприємства буде продано. Валовий дохід (сукупний виторг) - це сума грошей, отриманих від продажу продукції на ринку. Валовий дохід визначається за формулою:

.

Де TR-сукупний доход;

Р-ціна;

Q-продана кількість благ.

Результати комп'ютерних розрахунків наводяться в табл.7 і рис. 4 і 5.



Граничний дохід (граничний виторг) - це зміна валового доходу в результаті продажу додаткової одиниці продукції. Для його розрахунку використовується формула:

,

де MR - граничний дохід, грн.;

ДTR - зміна валового доходу для відповідного обсягу реалізації продукції, грн.;

ДQ - зміни обсягу випуску (продажу) продукції, од.

При ціні одиниці продукції 0,77 грн. в січні місяці обсяг виробленої продукції складе 80815,63 од. при цьому валовий дохід 65349,78 грн., а граничний дохід 0,00 од., до червня місяця показники граничного доходу не змінюються.

У червні обсяг виробленої продукції складе 80815,63 од. при цьому валовий дохід 65349,78 грн., а граничний дохід 0,70 од., що є позитивною динамікою для виробництва, але в грудні цього року при обсяг виробленої продукції складе знову 80815од. при цьому валовий дохід 65349,78 грн., а граничний дохід -0,00 од., показники трішки впали.

2.5 Розрахунок граничної дохідності змінного фактору виробництва

Гранична дохідність ресурсу - це грошовий вираз граничної продуктивності змінного фактору виробництва. Граничну продуктивність у грошовому вираженні (граничну дохідність ресурсу) можна визначити як приріст валового доходу (сукупного виторгу) в результаті використання додаткової одиниці змінного ресурсу:

MRP_L

Саме цей рівень характеризує величину попиту на працю. Результати розрахунків заносяться в табл.8.



Граничний продукт у грошовому вираженні MRP_L відображає криву попиту на працю, що представлена на (рис.6).

По табл. 8 очевидно, що граничний продукт у грошовому вираженні спадає. Те ж саме спостерігаємо на графіку, зі збільшенням кількості змінних робітників відбувається зниження граничного продукту у грошовому вираженні (табл. 8, рис. 6). Це дуже погіршує діяльність в умовах монополістичної конкуренції.

2.6 Розрахунок витрат виробництва продукції

Для визначення витрат виробництва продукції необхідно скористатися даними бухгалтерського обліку і звітності про витрати на виробництво місячного обсягу продукції з поділом їх на постійну і змінну частини, згрупувати їх у табл.1.4.

Постійні витрати (TFC) - це витрати, значення яких не змінюються в залежності від змін обсягів виробництва (зарплата керуючого персоналу, оренда будинку чи приміщення, амортизаційні відрахування, плата за комунальні послуги, страхові внески, відсоток за кредит тощо). Змінні витрати (TVC) - це витрати, величина яких змінюються в залежності від зміни обсягу виробництва (заробітна плата з усіма відрахуваннями для змінних робітників, витрати на сировину, матеріали, паливо, напівфабрикати, воду й електроенергію на виробничі потреби).

Змінні витрати розподіляються на дві частини:

1. Заробітну плату (витрати на оплату праці) змінних робітників з усіма відрахуваннями, які підприємство здійснює у відсотках до фонду заробітної плати (Фонд соцстраху, Пенсійний фонд, фонд сприяння зайнятості та ін.). Ця частина змінних витрат позначається ФЗПзм₀ і залежить від середньомісячної ставки заробітної плати і кількості змінних робітників, які виробляють певний обсяг продукції у звітному місяці.

Для розрахунку середньомісячної ставки заробітної плати (СЗП) використовуємо формулу:

,

Де ФЗПзм₀ - місячний фонд заробітної плати змінних робітників підприємства, грн.;

Lзм₀ - кількість змінних робітників, що виробляють певний обсяг виробництв, осіб.

2.Матеріальні витрати на виробництво (сировина, матеріали, паливо, куплені напівфабрикати, електроенергія, пара і вода на технологічні потреби). Ця частина змінних витрат позначається М і залежить від витрат на матеріали:

,



де М₀ - загальні витрати на матеріали у звітному місяці, грн.;

Q₀ - обсяг виробленої продукції за звітний місяць, од.

Загальний обсяг змінних витрат визначається за формулою:

,

де TVC - змінні витрати, грн.;

Q - обсяг виробництва товару (послуг) за числа робітників Lзм.;

СЗП - середньомісячна ставка заробітної плати змінного робітника, грн.; Lзм- кількість змінних робітників, зайнятих на виробництві Q-го обсягу продукції, осіб; М - питомі витрати на матеріали, грн.

Загальні витрати (ТС) - це сума постійних і змінних витрат для кожного обсягу виробництва:

TC=TFC+TVC.

Для аналізу необхідно також знати обсяг середніх витрат - витрат у розрахунку на одиницю продукції:

середні постійні витрати:,

середні змінні витрати: ,

середні загальні витрати:.

Для визначення оптимального обсягу випуску важливе значення мають граничні витрати (MC) - це додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції:



чи

Результати комп'ютерних розрахунків витрат наводяться в табл.9 і на рис. 7.



Виходячи, з табл. 9 бачимо, що загальні витрати дорівнюють 66488,54 грн., при обсязі 80815,63 далі вони збільшуються до рівня 68827,43 при обсязі 83909,38 од. Графік на рис. 7 вказує що загальний доход стрімко зростає при нарощуванні виробництва. Кожне підприємство намагається мінімізувати свої витрати, для цього існує правило найменших витрат: це умова, відповідно до якої витрати мінімізуються в тому випадку, коли остання гривня, витрачена на кожне ресурс, дає однакову віддачу-однаковий граничний продукт. Це правило забезпечує рівновагу становища виробника (табл. 9).

2.7 Визначення оптимального обсягу виробництва, що максимізує прибуток (мінімізує збитки) підприємства

Існує бухгалтерський та економічний прибуток. Бухгалтерський прибуток-різниця між виторгом підприємства та бухгалтерськими явними витратами.

Економічний прибуток- різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосовуваних у виробничому процесі (економічними витратами). Визначення оптимального обсягу виробництва виконується за даними табл. 5, 9 і 10.

Застосовуються два методи оптимізації:

1. Метод сукупного аналізу (зіставлення валового доходу з валовими витратами).

2. Метод граничного аналізу (зіставлення граничного доходу і граничних витрат).

При застосуванні методу зіставлення валового доходу і валових витрат необхідно скористатися табл. 10 і рис. 7 для визначення оптимального обсягу виробництва (що відповідає максимальному прибутку чи мінімальним збиткам).



За даними табл. можна побачити, що при 80815,63 од. реалізованої продукції, валовий дохід склав 65349,78 грн., валові витрати -66488,54грн. і прибуток при цьому був -1098,76 грн. За обліком цих даних можна сказати, що зі збільшенням обсягу реалізованої продукції валовий дохід, валові витрати та прибуток знижується до рівня-1098,76, валовий дохід зростає пропорційно валовим витратам при цьому об'єм реалізованої нижчий ніж у попередньому періоді. Це призводить до зростання збутку підприємства, що в цілому негативно відображується на економічному стані підприємства і стає його основною проблемою. Правило максимізації прибутку означає, що граничні продукти усіх факторів виробництва у вартісному вираженні рівні їхнім цінам, або що кожен ресурс використовується доти, поки його граничний продукт у грошовому вираженні не стане, дорівнювати його ціні. Для визначення оптимального обсягу виробництва методом граничного аналізу побудовано графік (рис.8) за даними табл. 5,9 і 10 (криві попиту, граничного доходу MR, середніх загальних АТС, середніх змінних АVC і граничних витрат МС). На графіку необхідно позначити точку перетину MR і MC, визначити ціну й обсяг виробництва, що максимізує прибуток (мінімізує збитки) підприємства, позначити штриховкою площу сукупного прибутку (збитку).

З побудованого графіку бачимо, що криві граничного доходу МR і граничних витрат MC перетинаються, тобто точка випуску оптимального виробництва є на перетину цих кривих. Попит на продукцію має найбільші результати за ціною 0,77 грн. та обсягом виробництва 100900 од. продукції. Криві середніх загальних ATC, середніх змінних AVC та граничних витрат МС зростають до максимуму, водночас криві АТС та AVC знаходяться вище кривої граничного доходу MR. Судячи з цього можна сказати тільки одне, що підприємство ТОВ "Барс" неприбуткове, або знаходиться на межі банкрутства.



2.8 Параметри беззбитковості виробництва

Визначення параметрів беззбитковості виробництва проводиться з метою обґрунтування управлінських рішень щодо підвищення ефективності виробництва. Економічною основою визначення беззбитковості підприємства є дві функції «витрати-випуск» і «дохід-випуск». Параметри беззбитковості виробництва (обсяг виробництва, кількість змінних робітників і ціна одиниці продукції) визначаються з рис. 7 і табл. 10. На підставі рис.7, що показує співвідношення витрат, обсягу виробництва і прибутку, аналізуються криві загального доходу TR і загальних витрат TC підприємства. Беззбитковий обсяг виробництва розраховується з формули, заснованої на рівності виторгу від реалізації продукції і суми постійних і змінних витрат:

P x Q = TFC| + AVC| x Q

де Р - ціна одиниці продукції;

Q - кількість одиниць виробленої (реалізованої) продукції;

TFC - постійні витрати;

AVC - змінні витрати на одиницю продукції.

«Точка беззбитковості» - це такий обсяг виробництва, при якому валові витрати (TC) дорівнюють валовому доходу (виторгу) (TR).

На рис. 7 точка беззбитковості визначається перетином TR і TC. На підставі знайденого беззбиткового обсягу (Qб) аналізуються параметри такого виробництва (Lзм., P, TFC, TVC, AVC) з використанням таблиць 8 та 10.

В тому випадку, якщо TR і TC на рис. 7 не перетинаються, беззбитковий обсяг виробництва може бути розраховано за формулою:



Qб = TFC / (P - AVC).

Точкою беззбитковості підприємства була та точка, при якій обсяг реалізованої продукції, складає приблизно 93092,19 тис. од., загальний доход - дорівнює загальним витратам. Після цього значення починається зростання прибутку підприємства. І все це виконувалося при 23 змінних працівниках.



3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Порівняльні результати діяльності підприємства в базовому і прогнозованому періодах

Якщо подивитися на табл. 1.1, 1.3, то ми бачимо, що обсяг виробництва продукції у базовому році склав 1060 од. продукції, ціна одиниці продукції - 0,84 грн., загальні валові витрати - 725 тис. грн., прибуток чистий - (-88,6) тис. грн., чисельність змінних робітників - 35. можна сказати, що підприємство прибуткове. Метод порівняння граничних витрат та граничного доходу надав чітку відповідь щодо оптимального обсягу виробництва. З нього можна побачити, що критичним обсягом для виробництва є 93092,19 од. при цьому граничний доход буде дорівнювати граничним витратам, приблизно 0,73 тис. грн. При обсязі більше ніж 93092,19 од. відстежується прибуткова зона. А при обсязі менш ніж 93092,19 од. Відповідно підприємство буде збиткове. Прогнозні дані говорять про те, що обсяг виробленої продукції дорівнює 93092,19 од. для виробництва оптимальним параметром кількості змінних робітників є 23 особи.

3.2 Рекомендації щодо поліпшення діяльності підприємства

Щоб підприємство могло існувати, йому необхідно налагодити свої показники економічного стану. До цих показників відносяться:

Збільшення ціни продукції як мінімум на 50% при цьому ціна складе 0,155 грн.

Знизити середні змінні витрати, середні загальні витрати наприклад використовуючи нові більш економічні технології, спробувати переукласти договори на постачання ресурсів за нижчою ціною, такі заходи допоможуть знизити собівартість одиниці продукції та отримати додатковий % прибутку.

Зі збільшенням обсягу виробництва продукції росте кількість змінних робітників. Це веде до того, що службовцям не вистачає роботи, і вони починають заважати один одному. Як відомо зі збільшенням трудових ресурсів заробітна платня стає меншою і видача її несвоєчасно. Звідси випливає, що у працівників підприємства немає ніякого стимулу працювати: рівень сервісу низький. Керівнику цього підприємства необхідно звернутися в рекламне агентство і прорекламувати свою продукцію. Адже реклама намагається пристосувати споживчий попит до нового продукту. Кожна фірма зацікавлена у рекламі, тому що вона розширює попит і сприяє зменшенню еластичності попиту за ціною.

У цьому випадку підприємство повинне мінімізувати витрати і максимізувати прибуток скориставшись правилами мінімізації витрат і максимізації прибутку.

Заходи для покращення діяльності підприємства. Науково - технічний рівень виробництва і продукції містить у собі резерви підвищення прогресивності та якості продукції. Структура й організація виробництва та праці містить у собі такі резерви, як підвищення рівня концентрації, спеціалізації та кооперування, скорочення й повна ліквідація виробничого браку, забезпечення принципів наукової організації праці, підвищення кваліфікації робітників. Підвищення рівня та методів господарювання означає вдосконалення виробничої структури підприємства, структури органів управління ним, підвищення рівня планової та обліково- контрольної роботи.



ВИСНОВКИ

Курсова робота виконана на базі підприємства що відноситься до типу ринку, як ринок досконалої конкуренції.

Протягом усієї роботи було досліджено:

Визначення характеру ринкового попиту на продукцію підприємства, Тим самим показано, що при зниженні ціни попит на продукцію підвищується, тобто є присутнім закон попиту (рис. 1). Розрахунок еластичності попиту, результат обчислень показав, що попит на даному підприємстві є еластичним, що призводить до поліпшення підприємства. Обґрунтування зміни чисельності працівників та обсягів випуску продукції у короткостроковому періоді. Ріст чисельності змінних робітників позитивно впливає на обсяг виробництва, що в свою чергу поліпшує діяльність підприємства «Ставропільський скляний завод»,». Розрахунок валового і граничного доходів. При ціні одиниці продукції 0,10 грн. в січні місяці обсяг виробленої продукції складе 80815,63 од. при цьому валовий дохід 65349,78 грн., а граничний дохід 0,00 од., до червня місяця показники граничного доходу не змінюються. У червні обсяг виробленої продукції складе 80815,63 од. при цьому валовий дохід 65349,78 грн., а граничний дохід 0,70 од., що є позитивною динамікою для виробництва, але в грудні цього року при обсяг виробленої продукції складе знову 80815од. при цьому валовий дохід 65349,78 грн., а граничний дохід -0,00 од., показники трішки впали. Розрахунок граничної дохідності змінного фактору виробництва. По табл. 8 очевидно, що граничний продукт у грошовому вираженні спадає. Те ж саме спостерігаємо на графіку, зі збільшенням кількості змінних робітників відбувається зниження граничного продукту у грошовому вираженні (табл. 8, рис. 6). Це дуже погіршує діяльність в умовах монополістичної конкуренції.

Розрахунок витрат виробництва продукції. Кожне підприємство намагається мінімізувати свої витрати, для цього існує правило найменших витрат: це умова, відповідно до якої витрати мінімізуються в тому випадку, коли остання гривня, витрачена на кожне ресурс, дає однакову віддачу-однаковий граничний продукт. Це правило забезпечує рівновагу становища виробника (табл. 9).

Визначення оптимального обсягу виробництва, що максимізує прибуток (мінімізує збитки) підприємства. Можна сказати тільке одне, що підприємство ТОВ "Барс" неприбуткове, або знаходиться на межі банкрутства. Параметри беззбитковості виробництва. Точкою беззбитковості підприємства була та точка, при якій обсяг реалізованої продукції, складає приблизно 93092,19 тис. од., загальний доход - дорівнює загальним витратам. Після цього значення починається зростання прибутку підприємства. І все це виконувалося при 23 змінних працівниках. Всі розрахунки, окрім індивідуального завдання, робили на персональному комп'ютері за допомогою спеціальної програми “Manager Assistant 2.10”.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2009. -276с.

14. Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф. Мікроекономіка. Практикум: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 418 с.

Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. - 714с.

Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т. : -М.: Республика, Т. 2.- 1993. - 400с.

Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель. Пер. с англ.- М.-, 1996.- 496 с.

Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніелл Л. Мікроекономіка./Пер. з англ.-К.: Основи, 1996.-646 с.

Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1997.- 864 с.

Мікроекономіка. Практикум для самостійного вивчення дисципліни / Під редакцією канд.екон. наук, проф. Жидченко В.Д., канд.екон.доц. Цибулько Т.Л. - Донецьк: ТОВ “АЛАН”, 2004. - 183с.

Мікроекономіка. Навчальний посібник / Під редакцією канд. екон. наук, доц. Іванової Т.Л. - Донецьк: ТОВ “АЛАН”, 2002. - 284стр.

Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов.- 2-е изд., изм.- М.: Норма, 2005.- 576 с.

Базилевич В., Лук'янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1998. - 248с.

Микро- и микроэкономика. Энциклопедический словарь / Под общей редакцией Г.С. Вечканова. - Серия “Учебники для вузов, специальная литература”. - СПб., Издательство «Лань», 2000. - 352с.

Размещено на Allbest.ru

...