Нормативні документи і порядок їх розроблення

Характеристика нормативного документу як документу, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів. Порядок розроблення нормативних документів. Вивчення організації розроблення стандарту.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.11.2016
Размер файла 35,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківська національна академія міського господарства

Індивідуальне завдання до самостійної роботи

з дисципліни: «Метрологія і стандартизація»

тема №13: «Нормативні документи і порядок їх розроблення»

Виконала:

студентка IV курсу

заочної форми навчання

з спеціальності ТГВ-2

Морозова І.Ю.

Харків 2013

Введення

Одне з основних завдань економічної політики будь-якої країни в сучасний період - всебічне підвищення технічного рівня та якості продукції. Якісна і конкурентоспроможна продукція, що реалізується на внутрішньому та зовнішньому ринках, повинна відповідати останнім досягненням науки, найвищим техніко-економічним, естетичним та іншим споживчим вимогам.

Одним із ефективних засобів підвищення якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу є стандартизація. Суть її полягає в забезпеченні планомірної діяльності на усіх рівнях виробництва з установлення та використання у різних галузях народного господарства обов'язкових норм і правил, спрямованих на прискорення технічного прогресу і досягнення високої якості продукції. Об'єктивність і надійність оцінок якості продукції залежить від застосування науково обгрунтованої єдності вимірювань.

Стандартизація охоплює велике коло різноманітних питань з удосконалення процесу управління економікою, підвищення ефективності суспільного виробництва, розробки і використання таких правил і норм, які відображають дію об'єктивних економічних законів. Стандартизація відіграє велику роль у розвитку промисловості, зростанні суспільного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу, сприяє поліпшенню використання основних фондів та природних багатств. Стандартизація розглядається як нормативно-правова основа усіх видів метрологічної діяльності, а управління і контроль якістю - як важлива область метрологічної практики.

В умовах активізації ринкової діяльності опанування знань і навичок в галузі стандартизації, метрології та управління якістю продукції й послуг під час професійної підготовки товарознавців, набуває першорядного значення.

Нормативні документи

Нормативний документ - документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів. Існує багато видів нормативних документів, які розподіляють відповідно до специфіки об'єктів і аспектів стандартизації.

Залежно від об'єкта стандартизації, положень, які містить документ, та процедур надавання йому чинності, розрізняють такі нормативні документи:

- стандарти;

- кодекси усталеної практики (настанови, правила, зводи правил, державні класифікатори, каталоги тощо);

- технічні умови.

Настанова, звід правил (правила) - нормативний документ, що рекомендує практичні прийоми чи методи проектування, виготовлен-ня, монтажу, експлуатації або утилізації обладнання, конструкцій чи виробів.

Регламент - прийнятий органом влади нормативний документ, що передбачає обов'язковість правових положень.

Технічний регламент - регламент, що містить технічні вимоги або безпосередньо, або через посилання на стандарт, технічні умови, настанову чи їхній зміст. Примітка, Технічний регламент може бути доповнений технічною настановою, яка означує способи дотримання вимог регламенту, тобто вичерпним положенням.

Технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати виріб, процес чи послуга.

Класифікатор - документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об'єкти класифікації розподілено на угруповання і цим угрупованням надано коди.

Каталог - систематичний звід, перелік будь-яких об'єктів, який дає змогу віднайти кожен об'єкт і певну ознаку відповідно до прийнятих правил його укладання. Каталог може містити характеристики, показники та інші дані щодо об'єктів, внесених до каталогу.

Стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови мають чинність відповідно до рівнів суб'єктів стандартизації, установлених законодавством. Національні стандарти, кодекси усталеної практики та державні класифікатори застосовують на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством. Порядок стосовно того, як застосовувати стандарти для забезпечення потреб оборони України визначає Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього функцій. Порядок стосовно того, як розробляти та застосовувати стан-дарти для забезпечення потреб державної безпеки та мобілізаційної готовності визначають центральні органи виконавчої влади відповідно до покладених на них функцій.

Залежно від специфіки об'єкта стандартизації встановлено такі види стандартів:

- засадничі (організаційно-методичні, загально технічні та термінологічні);

- на методи (методики) випробовування (вимірювання, аналізування, контролювання);

- на продукцію;

- на процеси;

- на послуги;

- на сумісність продукції, послуг чи систем у їхньому спі-льному використовуванні;

- загальних технічних вимог.

Згідно з рівнями суб'єктів стандартизації в Україні розрізняють такі нормативні документи:

- національні;

- організацій.

Нормативні документи національного рівня розробляють на об'єкти стандартизації державного значення та приймають на засадах консенсусу.

Міжнародні та регіональні документи у сфері стандартизації приймають на засадах пріоритетності та переважно через нормативні документи національного рівня. Прийняті установленим порядком міжнародні та регіональні документи це - складники чинного Національного фонду нормативних документів.

У сферах, де об'єкти стандартизації швидко змінюються або за потреби накопичення досвіду використовування виробу чи стандарту, щоб випробувати положення стандарту чи обґрунтувати вибір із можливих запропонованих альтернатив певних положень, розробляють пробні стандарти.

Пробний стандарт - стандарт, прийнятий тимчасово органом стандартизації і доведений до широкого кола користувачів з метою накопичення потрібного досвіду у процесі його застосування і який може бути використаний як база стандарту.

Пробні стандарти розробляють, у разі потреби, також на основі проектів міжнародних та регіональних стандартів, які перебувають на завершальних етапах розроблення. Пробні стандарти можуть мати менший рівень консенсусу, зокрема його можна досягнути на рівні технічного комітету стандартизації чи навіть на рівні його робочої групи.

Як пробні стандарти можна застосовувати нові документи міжнародної організації стандартизації:

¦ PAS - загальнодоступні технічні умови;

¦ TS - технічні умови;

¦ ІТА - галузеві технічні угоди.

У разі, коли неможливо завершити розроблення проекту стандарту як стандарту за умов, установлених ДСТУ 1.2, його оформлюють як технічний звіт, але звіт не є нормативний документ.

Нормативні документи національного рівня на продукцію, процеси та послуги, для яких встановлено вимоги технічними регламентами та законодавством, потрібно будувати та викладати таким чином, щоб їх можна було використовувати для підтверджування відповідності зазначених про-дукції, процесів та послуг.

Нормативні документи інших суб'єктів стандартизації, крім вище зазначених, розробляють на продукцію, процеси чи послуги, якщо національних стан-дартів немає чи якщо є потреба встановити вимоги, які перевищують чи доповнюють вимоги національних стандартів.

Нормативні документи громадських організацій (наукових, науково-технічних та інженерних товариств і спілок) розробляють, якщо є потреба поширити результати фундаментального та прикладного досліджування чи практичного досвіду, одержаних у певних галузях науки чи сферах професійних інтересів.

Нормативні документи на рівні суб'єктів господарювання та їхніх об'єднань розробляють на продукцію, процеси та послуги, використовувані на власні потреби. їх дозволено застосовувати для продукції, процесів та послуг, призначених для самостійного постачання, якщо у них встановлено положення, що регулюють відносини між виробником (постачальником) і споживачем (користувачем) та за згодою останнього.

Кодекси усталеної практики розробляють на устаткування, конструкції, технічні системи, ви роби тої самої чи подібної функційної визначеності, але які різняться конструктивним виконанням чи принципом дії, і для яких аспекти проектування, виготовлення чи встановлювання/монтування, експлуатування чи утилізації є визначальні для їхнього безпечного функціонування (житлові, промислові будівлі та споруди, котли, посудини, що працюють під тиском, компресорне устаткування тощо). У кодексах усталеної практики також зазначають правила та методи стосовно того, як розв'язувати завдання щодо організування та координування робіт зі стандартизації та метрології, а також як реалізувати певні вимоги технічних регламентів чи стандартів тощо.

Державні класифікатори належать до державної системи класифікації. Головними видами класифікаторів, що використовуються при розробленні стандартів є: ДК 004 і ДК 009.

ДК 004 - український класифікатор нормативних документів (УКНД) призначено для впорядковування і класифікації стандартів та інших нормативних документів зі стандартизації. Він є основа для побудови каталогів, покажчиків, реєстрів, тематичних переліків нормативних документів. Цей класифікатор установлює назви класифікаційних угруповань та їхні коди. Коди класифікаційних угруповань використовують для індексування нормативних документів зі стандартизації усіх видів та рівнів приймання. Об'єкти класифікації цього класифікатора - стандарти різних видів і рівнів приймання та прирівняні до них нормативні документи. Ознаками класифікації є галузі стандартизації (перший рівень класифікації) та об'єкти стандартизації (другий рівень класифікації з подальшою деталізацією на третьому рівні). Класифікація - ієрархічна, трирівнева. Кожний наступний рівень класифікації не змінює значення попередніх рівнів. У загальному випадку код позиції класифікатора має таку структуру: xx.xxx.xx

Технічні умови (далі - ТУ) установлюють вимоги до продукції, призначеної для самостійного постачання, до виконування процесів чи надавання послуг замовникові і регулюють відносини між виробником (постачальником) і споживачем (користувачем). В ТУ встановлюють вимоги до якості, виконання, розмірів, сировини, складаних одиниць, безпечності, охоплюючи вимоги до торгового фірмового знака, термі-нології, умовних познак, методів випробовування (вимірювання, конт-ролювання, аналізування), пакування, маркування та етикетування, надавання послуг, а також визначають, за потреби, способи оцінювання відповідності встановленим обов'язковим вимогам.

Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і застосовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів. ДСТУ для будь-якої держави світу є національним стандартом України, який затверджується Держстандартом України, в галузі будівництва - Мінбудархітектурою України. ДСТУ мають міжгалузеве використання і запроваджуються переважно на продукцію масового чи серійного виробництва, на норми, правила, вимоги, терміни та поняття, позначення й інші об'єкти, регламентування яких необхідно для забезпечення оптимальної якості продукції, а також для єдності і взаємозв'язку різних галузей науки, техніки, виробництва та культури.

До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми та правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Республіканські стандарти колишнього УРСР застосовуються як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать:

* вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я, майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища та вимоги методів випробувань цих показників;

* вимоги техніки безпеки та гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила;

* метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

* положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції,

Обов'язкові вимоги ДСТУ підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги ДСТУ є обов'язковими для виконання, якщо:

* це передбачено чинними актами законодавства;

* ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

* виробником (постачальником) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.

Право власності на нормативні документи установлює та регулює чинне законодавство. У всіх нормативних документах, окрім національних, треба зазначати код згідно з «Єдиним державним реєстром підприємств і орга-нізацій України» (ЄДРПОУ) юридичної особи, якій належить право власності на відповідний документ.

Порядок розроблення нормативних документів

Національні стандарти розробляються технічними комітетами стандартизації, а в разі їх відсутності - іншими суб`єктами стандартизації, що мають для цього відповідний науково-технічний потенціал.

В умовах сучасної багатогалузевої промисловості розроблення стандартів є складною науково-технічною роботою, що потребує значного часу та коштів. Тому під час розроблення стандартів слід дотримуватися основних вимог:

1. Стандарти необхідно розробляти тільки за потребою. В першу чергу повинні розроблятися стандарти, які забезпечують безпеку життя населення, охорону навколишнього середовища, сумісність та взаємозамінність продукції.

2. Потрібно взаємне прагнення всіх зацікавлених сторін, які розробляють, виготовляють та споживають продукцію, до досягнення згоди щодо управління якістю продукції, її сумісністю та взаємозамінністю.

3. Керуватися вимогами споживачів, для чого представники органів торгівлі та спілка споживачів повинні брати участь у розробленні проектів стандартів, готувати пропозиції щодо розробки, перегляду та зміни стандартів.

4. Використовувати сучасні методи стандартизації.

5. Встановлювати такі вимоги до основних властивостей об'єкта стандартизації, які можна об'єктивно перевірити.

6. Потрібно виключати одночасне розроблення стандартів на ідентичні об'єкти стандартизації.

7. Стандарти повинні бути викладені чітко для забезпечення однозначності розуміння їх вимог.

Стандарти розроблюють відповідно до плану державної стандартизації з урахуванням норм чинного законодавства України, вимог ДСС України та документів міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації.

Розроблення державних стандартів України здійснюють технічні комітети зі стандартизації (ТК), міністерства (відомства), головні (базові) організації зі стандартизації або організації, що мають у відповідній галузі необхідний науково-технічний потенціал.

Протягом року різні підприємства, організації та науково-дослідні інститути розробляють велику кількість стандартів різноманітних категорій та видів, що ускладнює організацію та контроль робіт в цій області. Для досягнення організаційно-методичної єдності при розробленні стандартів, забезпечення координації та контролю робіт за розробленням стандартів, підготовки до їх впровадження ДСС передбачає визначені правила та порядок. Правила ДСС не залежать від об'єкта стандартизації, вони є загальними і наведені у ДСТУ 1.2. Запроваджені наступні стадії виконання робіт:

1. Організація розроблення стандарту.

2. Розроблення в першій редакції проекту стандарту.

3. Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту.

4. Затвердження та державна реєстрація стандарту.

5. Видання стандарту.

Організація розроблення стандарту

документ нормативний стандарт

Згідно з затвердженим планом стандартизації керівник організації, яка повинна розробляти проект стандарту, призначає відповідальних виконавців та визначає термін виконання окремих етапів роботи. Розробляється технічне завдання (ТЗ) на розробку стандарту. З цією метою здійснюється збір, вивчення та аналіз матеріалів щодо об'єкта стандартизації з урахуванням досягнень вітчизняного та закордонного досвіду, виконуються патентні дослідження.

У ТЗ, що розробляється, зазначають мету та завдання стандарту; перелік вимог, які будуть встановлені у стандарті; об'єм та етапи роботи і строки їх виконання. ТЗ на розробку стандарту затверджує голова ТК або керівник організації - розробника після погодження з Держстандартом України (Мінбудархітектурою України) та зацікав-лененими міністерствами (відомствами). Якщо стандарт розробляє ТК, то для виконання робіт ним визначається відповідний підкомітет (ПК), формується робоча група (РГ) або залучається найбільш компетентна в цій галузі стандартизації організація (підприємство).

Розроблення в першій редакції проекту стандарту

ТК (ПК, РГ) або організація-розробник готує проект стандарту згідно з договором і ТЗ на розробку стандарту. Для підготовки проекту стандарту здійснюють науково-дослідні, проектно-конструкторські роботи, випробування тощо. На основі науково-дослідних робіт вибирають оптимальні варіанти об'єкта (показники, норми, критерії, вимоги, правила), які стандарт повинен встановлювати. На стадії розробки проект стандарту перевіряють на патентну чистоту. Патентно-чистими називають стандарти, що не підпадають під дію патентів, які існують у країнах світу.

Одночасно з розробкою проекту стандарту складається пояснювальна записка, проводяться техніко-економічні розрахунки та розробляється план організаційно-технічних заходів щодо впровадження стандарту. Підготовлений проект стандарту та пояснювальну записку розсилають на відгук організаціям відповідно до переліку, з якими повинен бути погоджений проект стандарту.

Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту

Організації, що одержали проект стандарту, складають на нього відгук і надсилають його на адресу ТК або організації-розробника не пізніше, ніж через місяць від дня одержання проекту стандарту.

ТК або організація-розробник опрацьовує одержані відгуки і складає зведення усіх відгуків. На підставі зауважень і пропозицій, які містяться у зведених відгуках, здійснюється доопрацювання проекту стандарту, робляться обгрунтовані висновки щодо кожного зауваження та пропозиції. За наявністю суттєвих розбіжностей відносно проекту стандарту ТК або організація-розробник організують їх всебічний розгляд та усунення.

На основі проведеної роботи складається остаточна редакція стандарту. ТК або науково-технічна рада (НТР) організації - розроб-ника розглядає проект стандарту в остаточній редакції і приймає рішення про надання його на затвердження. Прийняте рішення оформлюється протоколом, в якому зазначено результати голосування кожного члена ТК або НТР організації-розробника.

Затвердження та державна реєстрація стандарту

ТК, відповідне міністерство (відомство) або організація-розробник подає на затвердження до Держстандарту України (Мінбудар-хітектури України) остаточну редакцію проекту стандарту українською та російською мовами. Держстандарт України (Мінбуд-архітектури України) здійснює державну експертизу остаточної редакції стандарту. До експертизи проекту стандарту залучаються науково-дослідні інститути Держстандарту України (Мінбудархі-тектури України), ТК, відомі вчені та фахівці. Порядок проведення експертизи здійснюється згідно з КНД 50-049-95.

Після проведення експертизи Держстандарт України розглядає стандарт і приймає рішення про затвердження або повернення остаточної редакції стандарту на доопрацювання. Під час затвердження стандарту визначають дату надання стандарту чинності з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження.

Державна реєстрація стандарту, яку виконує Держстандарт України, впроваджується з метою виключення дублювання стандартів і забезпечення централізованої інформації стосовно них у країні. Порядок реєстрації державних стандартів здійснюється за ДСТУ 1.2, галузевих стандартів - за ДСТУ 1.6.

При реєстрації стандартам надається позначення, яке складається з індексу (ДСТУ, ТУ, ГСТУ, СТП, СТТУ), реєстраційного номера та року затвердження чи перегляду стандарту (дві останні цифри року, які відокремлені тире). У позначенні державного стандарту України, що входить до комплексу стандартів міжгалузевих систем, в його реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс стандартів. Позначення стандартів здійснюється згідно з ДСТУ 1.5. Усі зареєстровані стандарти заносяться до класифікатора єдиного фонду стандартів країни.

Видання стандартів

Видання і розповсюдження державних стандартів здійснюється Держстандартом України (Мінбудархітектурою України). Галузеві та інші стандарти видають міністерства (відомства), підприємства та організації. Розповсюджують стандарти через мережу спеціалізованих магазинів стандартів.

Інформацію щодо затвердження стандартів надають у щомісячному інформаційному покажчику "Стандарти", а стосовно чинних стандартів в Україні - у річному виданні "Каталог нормативних документів" та покажчику міждержавних стандартів.

Впровадження стандартів є важливим народногосподарським завданням, а також завершальним етапом комплексу робіт зі стандартизації. Стандарти впроваджуються у визначений термін на основі планів організаційно-технічних заходів. Стандарт вважається впровадженим на підприємстві, якщо встановлені у ньому показники, норми та вимоги дотримуються у відповідній галузі застосування. Стандарт на продукцію вважається впровадженим, якщо продукція відповідає усім вимогам цього стандарту.

Стандарти, як і інші нормативні документи, не можуть залишатися незмінними протягом тривалого часу. Під впливом темпів розвитку науки та техніки, удосконалення технології виробництва, створення нових речовин, матеріалів тощо в усіх галузях народного господарства відбувається старіння продукції, яку замінюють новою, більш сучасною, модернізованою. З цієї причини показники, норми, вимоги та правила, раніш встановлені у стандартах, застарівають і втрачають свою актуальність. Для забезпечення прогресивної ролі стандартизації, розвитку народного господарства та підвищення якості продукції слід постійно вносити відповідні зміни у показники, норми та вимоги стандартів, які можна забезпечити не тільки шляхом розроблення нових стандартів, але й шляхом систематичної перевірки чинних нормативних документів. Результатом перевірки стандартів є удосконалення їх вимог з урахуванням соціально-економічних пріоритетів, розвитку науки і техніки, впровадження прогресивних екологічно чистих і безвідходних технологій, підвищення вимог до якості продукції, а такояс встановлення ступеня їх відповідності чинному

* ПМГ 08-94 - Порядок взаємного визнання акредитації лабораторій, що здійснюють випробування, повірку або калібрування засобів вимірювань;

* ПМГ 15-96 - Вимоги до лабораторій неруйнівного контролю та технічної діагностики;

* ПМГ 16-97 - Положення про міждержавний стандартний зразок складу та властивостей речовин і матеріалів.

Останнім часом активізується розвиток науково-технічного співробітництва з регіональною Організацією державних метрологічних установ Центральної та Східної Європи - КООМЕТ. Основною формою праці з організаціями країн-членів КООМЕТ є спільне виконання проектів, що дало змогу прискорити створення національної еталонної бази, звірення еталонів і вихідних засобів вимірювань, взаємний обмін інформацією.

Нині в Україні здійснюються роботи щодо вступу до Організації національних метрологічних установ країн Європи - EUROMET, підготовлені пропозиції щодо звірень національних еталонів України з еталонами інших країн Європи (Німеччини, Великобританії, Франції).

Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:

- забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробленні стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;

- відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

- доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;

- відповідності стандартів законодавству;

- адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки; пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;

- дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації; участі у міжнародній (регіональній) стандартизації.

Стандарти повинні відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукції або продукції залежно від місця її виготовлення.

Перевірка чинних стандартів

Перевірку чинних національних стандартів на відповідність законодавству, інтересам держави, потребам споживачів, рівню розвитку науки і техніки, вимогам міжнародних (регіональних) стандартів здійснюють відповідні технічні комітети або інші суб`єкти стандартизації відповідно до цього Закону. Стандарти на продукцію перевіряються не рідше одного разу на п`ять років. За результатами перевірки відповідні технічні комітети або інші суб`єкти стандартизації подають пропозиції про перегляд, зміни чи скасування стандартів до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Перегляд, в результаті якого розробляються новий національний стандарт або вносяться зміни до чинного стандарту, здійснюється у порядку, встановленому для розроблення стандартів.

Припинення дії національного стандарту здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації у разі припинення випуску продукції, регламентованої цим стандартом, а також у разі розроблення, схвалення або прийняття замість нього іншого стандарту за поданням відповідного технічного комітету стандартизації або іншого суб`єкта стандартизації відповідно до цього Закону.

Інформація про зміни, текст змін національних стандартів публікується в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації не пізніше, ніж за 90 днів до терміну надання їм чинності.

Висновок

Плани стандартизації повинні бути науково обгрунтовані, погоджені з реальними можливостями виробництва, націлені на його удосконалення, розвиток і підвищення технічного рівня. При складанні планів враховують досягнення науки і техніки, основні напрямки розвитку народного господарства країни та конкретних галузей промисловості. До планів зі стандартизації включають науково-дослідні, дослідно-конструкторські та інши роботи, які необхідні для розроблення стандартів, перегляд усіх категорій та видів стандартів, розробку проектів міжнародних нормативних документів, орзанізаційно-методичні роботи зі стандартизації, метрології, управління якістю і сертифікації.

Плани державної стандартизації складаються з основних розділів: розробка нових та перегляд чинних стандартів і технічних умов; державний нагляд і відомчий контроль за впровадженням, додержанням стандартів та іншої нормативної документації, за мірами і вимірювальними приладами, співробітництво з питань стандартизації з міжнародними організаціями тощо. Поточні (річні) плани державної стандартизації є складовою частиною перспективних планів і включають заходи з розроблення стандартів та іншої нормативної документації на національному та міжнародному рівнях, нагляд за їх впровадженням і дотримуванням, підвищення якості продукції, забезпечення єдності та достовірності вимірювань. На підприємствах (об'єднаннях) та окремих організаціях розробляють перспективні, річні, квартальні й щомісячні плани робіт зі стандартизації. Головним завданням планування робіт зі стандартизації є створення умов для підвищення технічного рівня та якості продукції, підвищення ефективності виробництва, раціональне використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів.

Оскільки планування робіт зі стандартизації повинно сприяти підвищенню якості продукції, важливим його завданням є забезпечення комплексної стандартизації продукції. Для здійснення цих завдань у планах передбачається не тільки розроблення стандартів на кінцеву (річну) продукцію, але й стандартів на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, а за потребою і на обладнання, оснащення, технологічні процеси, правила пакування, транспортування та зберігання.

Система планування робіт зі стандартизації включає розроблення планів на основі науково-технічного прогнозування, що сприяє розширенню робіт з комплексної і випереджуючої стандартизації.

Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров`я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об`єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар`єрів у торгівлі.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про стандартизацію»

2. Цюцюра В.Д., Цюцюра С.В. Метрологія та основи вимірювань: навчальний посібник.-К: Знання-Прес, 2003.--180 с.

3. ДСТУ 1.3:2004 "Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов"

4. ДСТУ 1.5:2003 "Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ)"

5. ДСТУ 1.6:2004 "Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів"

6. ГОСТ 2.114-95 "ЕСКД. Технические условия"

7. Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф. Метрологія, стандартизація і сертифікація. Підручник /За заг. ред.. В.В.Тарасової. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 264 с.

8. Клименко М.О., Скрипчук П.М. Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології: Підручник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2006. - 368 с.

9. Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрология. М., 2001.

10. Сергеев А.Г., Латышев М.В.,Терегеря В.В.Метрология, стандартизация, сертификация: Учебное пособие .- М.:Логос,2003.- 536с.

11. Сергеев А.Г.,Латышев М.В. Сертификация: Учебное пособие. -М.:Логос,2001.-216с.

12. Саранча Г.А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю: Підручник. - К.:. Центр навчальної літератури, 2006.- 672 с.

13. Бичківський Р.В. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник /Р.В.Бичківський, П.Г.Столярчук - Львів: Львівська політехніка, 2004. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу. Фінансовий та техніко-економічний аналіз ДП ХЕМЗ. Проблематика інноваційного потенціалу, розроблення пропозицій щодо його оцінки. Багатофакторний аналіз показників, які застосовуються для оцінки.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 27.06.2012

  • Зміст і порядок розроблення виробничої програми підприємства. Сутність та класифікація норм планування. Методика обчислення виробничої потужності у різних видах виробництва. Аналіз основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства на ринку.

    курсовая работа [30,7 K], добавлен 15.12.2010

  • Розробка документації, необхідної для створення, реєстрації підприємства. Підприємство, мета створення і принципи діяльності. Порядок створення та реєстрації підприємства. Розроблення документації, необхідної для реєстрації підприємства в органах влади.

    дипломная работа [386,6 K], добавлен 11.11.2008

  • Методичні підходи щодо аналізу господарського портфеля підприємства. Аналіз складу та структури стратегічного господарського портфеля підприємства. Розроблення рекомендацій та пропозицій щодо подальшого стратегічного розвитку господарського портфеля.

    курсовая работа [756,4 K], добавлен 20.12.2015

  • Характеристика поточного фінансового становища підприємства ДОКП "Облпаливо". Аналіз доцільності та прогноз результатів ліквідації. Розроблення плану оздоровлення підприємства. Рекомендація стосовно стратегічної програми реструктуризації підприємства.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 12.07.2010

  • Характеристика процесів успішного функціонування підприємства у конкурентному середовищі. Знайомство с особливостями розроблення практичних рекомендацій щодо формування конкурентних переваг підприємства на ринку з поглибленою диференціацією продукту.

    курсовая работа [389,4 K], добавлен 20.05.2014

  • Порядок створення та реєстрації підприємства. Розроблення документації, необхідної для реєстрації підприємства в місцевих органах влади. Структура, показники використання персоналу підприємства. Класифікація витрат підприємства та розрахунок їх структури.

    курсовая работа [383,3 K], добавлен 21.03.2013

  • Сутність, необхідність і загальні причини обмеженості державного регулювання. Розроблення і виконання державних цільових програм. Проблеми системи податкового регулювання економіки і шляхи їх вирішення. Регулювання розвитку будівельної індустрії.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 18.07.2011

  • Планування як одна з функцій управління, оброблення й систематизація інформації. Форми подання планових розрахунків, обсяг продукції і послуг у вартісному та натуральному вираженні. Причини відхилень у виконанні плану та пропозиції щодо їх коригування.

    тест [25,2 K], добавлен 17.05.2010

  • Прибуток як основний результат діяльності підприємства. Аналіз формування фінансових результатів від різних видів діяльності, звітність, динаміка прибутків та витрат. Характеристика системи показників рентабельності та прибутковості підприємства.

    лабораторная работа [22,5 K], добавлен 26.12.2010

  • Законодавчі акти України щодо створення та функціонування підприємств з іноземними інвестиціями. Вивчення фінансових результатів діяльності гірничо-добувного підприємства ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат", аналіз матеріального стану організації.

    курсовая работа [51,4 K], добавлен 08.11.2011

  • Роль організаційних форм і функцій спеціалістів в інноваційній діяльності. Функції стратегії нововведень. Інноваційний потенціал та його оцінка. Типи інноваційної стратегії. Фази стратегічного планування. Особливості її розроблення та обґрунтування.

    лекция [29,0 K], добавлен 21.02.2010

  • Організаційні форми підприємств. Характеристика видів та пакетів документів для реєстрації різних видів товариств: з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повного, командитного товариства. Планування прибутку на підприємстві.

    контрольная работа [77,8 K], добавлен 28.09.2009

  • Структура виробничого процесу. Принципи організації виробничих процесів. Планування потреби в матеріалах. План щодо праці і заробітної плати. Планування прибутковості підприємства. Техніко–економічне обґрунтування господарської діяльності підприємства.

    курсовая работа [107,2 K], добавлен 19.11.2012

  • Визначення ключових тенденцій зовнішньоторговельного співробітництва України. Розроблення пропозицій та рекомендацій щодо подолання системних проблем забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України як ключового чинника економічного відновлення.

    статья [401,8 K], добавлен 05.10.2017

  • Галузеві технології і технологічні процеси - основа будь-якого виробництва. Сутність та види технології. Класифікація виробничих процесів. Планування виробничого процесу. Основи розроблення технологічного процесу. Організаційні типи виробництва.

    курсовая работа [80,7 K], добавлен 06.02.2008

  • Загальна характеристика ПП "Детроком". Стан безпеки організації у різних сферах її функціонування. Аналіз зовнішніх та внутрішніх загроз для організації, їх причин та можливих наслідків. Принципи і заходи забезпечення економічної безпеки організації.

    курсовая работа [248,0 K], добавлен 28.03.2014

  • Поняття та сутність ліквідації суб’єктів підприємництва. Основні документи, що регулюють порядок ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності. Загальний порядок ліквідації та добровільна ліквідація. Черговість задоволення потреб кредиторів.

    дипломная работа [63,4 K], добавлен 24.01.2009

  • Поняття, значення, головні завдання організації і методики обліку фінансових результатів діяльності оптової торгівлі. Характеристика фінансово-господарської діяльності, фінансовий облік. Відображення в обліку доходу (виручки) від реалізації продукції.

    курсовая работа [63,3 K], добавлен 12.12.2013

  • Значення, порядок формування та інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності ВАТ "Житомирпиво". Організаційно-економічна характеристика підприємства. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності та резерви її покращання.

    дипломная работа [426,8 K], добавлен 30.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.