Державний бюджет України, як самостійна економічна категорія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Державні доходи забезпечують соціально-економічний розвиток країни загалом, а також окремих її регіонів і фінансову підтримку населення. З огляду на це, головним завданням держави є збалансування її доходів з видатками. Адже значне перевищення видатків над доходами призводить до економічної кризи, зростання державного боргу, дефіцитів бюджетів усіх рівнів тощо. Складність економічних відносин, що мають місце у процесі бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку, вимагає більш детального вивчення характеру та напрямів таких відносин. Державний бюджет як система складових прямо чи опосередковано впливає на всі процеси, які відбуваються у соціальній та економічній сферах суспільства.

Тому актуальним є дослідження методів, видів і джерел формування державних доходів, що слугуватиме теоретичною основою для вироблення практичних рекомендацій щодо їх збільшення та раціонального використання.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів формування доходів Державного бюджету України та обґрунтування можливих шляхів їх підвищення.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

- дослідити загальну структуру доходів державного бюджету України;

- охарактеризувати вплив макро- та мікроекономічних факторів на їх формування;

- визначити залежність між складовими елементами доходів Державного бюджету та ступінь їх впливу на сукупний показник доходів;

- провести аналіз динаміки податкових та неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом та міжбюджетних трансфертів;

- провести оцінку сучасного становища дохідної бази України;

- обґрунтувати шляхи підвищення надходжень до Державного бюджету України.

Об'єктом нашого дослідження є державний бюджет, як самостійна економічна категорія та основні складові елементи доходів бюджету: податкові та неподаткові платежі, доходи від операцій з капіталом, міжбюджетні трансферти.

Предметом дослідження є державний бюджет України як самостійна економічна категорія, яка втілює фінансові відносини, що виникають при утворенні централізованого фонду грошових ресурсів країни та його використанням на загальнодержавні потреби.

Інформаційною базою написання курсової роботи стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, підручники, навчальні посібники, періодичні видання, різнопланові статистичні матеріали.

1. Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету

1.1 Доходи державного бюджету: їх сутність, призначення та роль

Бюджетна система України є важливою складовою фінансової системи й основним механізмом здійснення та проведення фінансової політики держави. Ця система складається з Державного та місцевих бюджетів. Так, відповідно, доходи Державного бюджету, як його ключова складова, є важливим елементом впливу держави на соціально-економічний розвиток суспільства. Саме тому переконливим фактором є те, що цей глобальний показник є ні чим іншим, як фінансовою базою діяльності держави. Його склад, форми мобілізації залежать від системи та методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство за певний період.

Характеризуючи економічну сутність категорії «доходи Державного бюджету», необхідно звернути увагу на те, що вони, з одного боку, є результатом розподілу вартості ВВП між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого - об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та Законом України про Державний бюджет [17, с. 254] на відповідний рік і затверджується Верховною Радою України. Слід відмітити, що починаючи з 2000 року Державний бюджет поділено на 2 складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд відповідно.

Загальний фонд включає всі доходи бюджету, крім тих, які призначені для зарахування в спеціальний фонд, тобто не має цільового спрямування. Як правило, загальний фонд наповнюється за рахунок надходження податків і інших платежів. бюджет мікроекономічний капітал

Спеціальний фонд бюджету включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретних джерел надходжень, гранди або подарунки (з розрахунком вартості), отримані розпорядником бюджетних коштів на конкретні цілі. У зв'язку з цим для реалізації своїх функцій держава відшукує фінансові ресурси. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт (ВВП), частину якого вона і використовує. Отож, перейдемо безпосередньо до визначення сутності поняття «доходи Державного бюджету» для більш повного й точного володіння інформацією щодо основних фінансово-економічних показників держави, можливості здійснення прямого аналізу дохідної бази України з метою подальшого спостереження за динамікою зміни її структури та визначення основних проблем формування головного грошового фонду країни.

«Доходи Державного бюджету» є глобальним та широкомасштабним поняттям і відіграє надзвичайно важливу роль в процесі формування та використання основного централізованого фонду грошових коштів держави. Доходами Державного бюджету виступають економічні відносини, які виникають між різними суб'єктами: державою, з одного боку, юридичними і фізичними особами - з іншого. Ці фінансово-економічні відносини склалися з приводу формування основного централізованого фонду країни шляхом витягу й акумуляції частини вартості ВВП (Владимиров К. М., Абсава Л. О. т а ін.) чи розподілу та перерозподілу ВВП (Юрій С. І., Федосов В. М.) з метою її подальшого використання. У будь-якому випадку, вчені-економісти зазначають, що цією метою є виконання державою своїх завдань та функцій, забезпечення своєї діяльності. Крім того, Єпіфанов А. О. у своєму посібнику [14, с.201]вказує на те, що за своєю сутністю доходи Державного бюджету вже є частиною внутрішньо-валового ВВП, А Романенко О. Р., у свою чергу, до тлумачення даного поняття додає те, що доходами бюджету є ті грошові кошти, що надходять у розпорядження держави на безвідплатній, безповоротній основі згідно з чинним бюджетним і податковим законодавством, що також варто враховувати. Отже, кожне із трактувань, беззаперечно, пояснює суть даного поняття, але, на жаль, деякі автори не дають можливості глибокого уявлення про доходи Державного бюджету у своєму визначенні, тобто опускають деякі моменти, не розкриваючи їх як пікантні подробиці. Так, зокрема, Загорський B. C., Вовчак О. Д., Благун І. Г., Чуй І. Р [14,с.247] не вказують у своїй роботі на основний об'єкт цих відносин - ВВП, а також ніяк не повідомляють про те, що зусилля економічних суб'єктів направлені на формування основного централізованого (загальнодержавного) фонду - бюджету так, як це роблять, наприклад, Владимиров К. М., Абсава Л. О., Владимирова Л. В., Мінза Т. К. у своєму підручнику. А в книзі Пасічника Ю. В. хоча і згадується, що це частина централізованих фінансових ресурсів держави, але також відсутнє направлення на основне матеріальне джерело доходів бюджету.

На основі проведеного аналізу існуючих підходів щодо трактування сутності поняття «Доходи Державного бюджету», на мою думку, найбільш влучним є визначення поняття «доходи Державного бюджету», сформульоване Владимировим К. М., Абсавою Л. О., Владимировою Л. В., Мінзою Т. К.,[9,с.220] яке відображає усі сторони цього терміну. Заслуговує уваги також визначення Білої О. Г., Чуй І. Р,[2,с.390] які були досить близькими до попередніх авторів за своїми висловлюваннями, проте перші досить влучно уточнили саме характер економічних відносин, які складаються між нашими економічними суб'єктами при участі у процесах формування та використання доходів Державного бюджету, а саме - грошові відносини.

Отже, державні доходи - це сукупність грошових відносин, які складаються між державою, фізичними та юридичними особами в процесі витягу й акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавний фонд (бюджет) з метою подальшого використання цих коштів, тобто для виконання державою своїх функцій.

Зрештою, доходи бюджету - це частка централізованих ресурсів держави, які потрібні їй для виконання відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування основного централізованого фонду грошових коштів і надходять у розпорядження органів державної влади та управління. Особлива роль доходів Державного бюджету полягає у тому, що правильне їх формування, організація та використання зумовлюють підвищення ефективності соціально-економічного розвитку країни та подальшу його стабілізацію.

Треба зауважити, що доходи бюджету доцільно розглядати як істотний фактор, що здійснює вплив на сукупне споживання та заощадження через рівень дохідності різних видів економічної діяльності.

Високий рівень вилучення коштів у підприємств і населення призводить до зменшення підприємницької активності, сукупного попиту, що відповідно впливає на зменшення обсягів виробленої продукції і, зрештою, призводить до зменшення обсягу новоствореної вартості та, відповідно, до зменшення надходжень до бюджетів. У дохідній частині бюджету зосереджується та частина вартості ВВП, яка у процесі розподілу і перерозподілу доходів і нагромаджень може бути спрямована на розвиток економіки держави, соціальний захист населення, соціально-культурні заходи , потреби оборони, управління.

Отже, доходи Державного бюджету є суттєвим комплексним фактором впливу на соціально-економічне становище держави, забезпечує її фінансову стійкість, соціальну стабільність, дає можливість здійснювати перерозподіл коштів на користь пріоритетних галузей економіки, вирішувати проблеми соціального захисту населення.

1.2 Класифікація доходів Державного бюджету України та їх склад

Існує декілька класифікацій доходів Державного бюджету. У підході до зазначеного питання не склалося єдиної точки зору. Так, зокрема, представимо одну із таких класифікацій за Булгаковою С. О., Єрмошенко Л. В., що наведена у таблиці 1.1., яка, на мій погляд чітко та коротко окреслює основні види доходів Державного бюджету за певними критеріями.

Таблиця 1.1. Класифікація доходів Державного бюджету

Категорії класифікації	Види доходів
Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету	· закріплені - згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету; · регулюючі - зараховуються у певному відсотковому відношенні
За частотою появи	· звичайні - регулярно включаються в доходи; · надзвичайні - з'являються в доходах за виняткових, але обгрунтованих обставин
За методами залучення	· податки; · збори; · обов'язкові платежі; · інші платежі
За способом Зарахування	· загальний фонд; · спеціальний фонд
За розділами відповідно до Бюджетного кодексу	· податкові надходження; · неподаткові надходження; · доходи від операцій з капіталом; · трансферти

Як бачимо, у вище наведеній таблиці 1.1. представлено 5 класифікаційних ознак, за якими доходи Державного бюджету поділяються на різні види. Водночас варто враховувати й іншу обставину, що відповідно до Статті 9 Бюджетного кодексу України [19, с.9], доходи Державного бюджету поділяються на 4 основні групи:

- податкові надходження;

- неподаткові надходження;

- доходи від операцій з капіталом;

- трансферти.

Таким чином, податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори. Податкові надходження посідають провідне місце серед різних методів мобілізації бюджетних ресурсів та інструментів державного регулювання економіки, вони є найбільш адекватним і об'єктивним відображенням стану національної економіки (економічного зростання або спаду).

Неподатковими надходженнями визнаються:

- доходи від власності та підприємницької діяльності;

-адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

- інші неподаткові надходження.

Неподаткові надходження є важливим джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Проте їх обсяг значно менший від податкових надходжень.

Доходи від операцій з капіталом (капітальні доходи) - це доходи від продажу основних засобів, інших нематеріальних активів та землі, реалізації державних запасів.

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Таким чином, усі чотири вище зазначені групи являють собою систему доходів Державного бюджету, під якою можна розуміти взаємозв'язок всієї сукупності доходів та її диференціацію на окремі групи. Крім того, кожна із основних складових доходів Державного бюджету являє собою невелику підсистему надходжень, які, зрозуміло, у певних пропорціях впливають на загальну суму досліджуваного нами показника.

Отже, доходи Державного бюджету є однією із головних інструментів регулювання економіки, бо саме через загальнодержавний центральний фонд здійснюються основні державні функції та завдання. Наведені міркування є доказом, що це особливі грошові відносини, що являють собою сукупність надходжень грошових коштів, яка, у свою чергу, є частиною внутрішньо-валового продукту. Ключову роль у формуванні дохідної бази Державного бюджету мають податки.

Слід підкреслити, що характерною рисою податків є примусове відчуження державою знову утвореної вартості. Держава має прибутково регулювати економічні відносини, а це потребує гнучкої податкової політики, яка дає змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. Для цього відповідно для розвитку економіки повинні змінюватися як податкова система, так і методи обрахування й сплати податків. Прикладом повинне стати податкове законодавство розвинених країн, яке має гнучкий механізм, що чітко реагує на зміни в економіці. Вже набутий досвід показує, що проблема розвитку економіки вимагає комплексності, нерозривності та взаємозв'язку при формуванні фінансів, державних доходів і податкової політики.

2. Аналіз джерел формування доходів державного бюджету України

2.1 Аналіз податкових та неподаткових надходжень до державного бюджету України за 2011-2015 роки

У статті 96 Конституції України встановлено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період, тобто бюджетний період в Україні збігається з календарним роком. Кожен бюджет складається з дохідної і видаткової частин .

Для того, щоб проаналізувати динаміку зміни складових доходу Державного бюджету України на сьогоднішній період ознайомимося з ситуацією, що склалася за останні 5 років із нашим бюджетом. Нижче буде зроблена спроба обґрунтувати сучасне становище економіки України, що пов'язане з доходною частиною бюджету.

Доходи Державного бюджету України складаються з 4 основних груп надходжень:

- податкові надходження;

- неподаткові надходження;

- доходи від операцій з капіталом;

- міжбюджетні (офіційні) трансферти.

Пропуски в таблиці означають те, що на відповідний рік не було включено певних показників до доходів Державного бюджету України (біля яких власне і містяться ці пропуски) або вони змінили свою назву, а також, одним із варіантів, є включення їх до складу інших надходжень.

Таким чином, проаналізуємо спочатку вплив податкових та неподаткових надходжень окремо на загальну структуру доходів бюджету. Визначимо кількісну динаміку їх зміни за період з 2011 по 2015 роки. Як бачимо, що податкові та неподаткові надходження відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету України, бо вони складають основну їх частину.

Отож, на початку періоду, а саме з 2011 по 2015 роки, значних коливань у зміні податкових надходжень не відбулося. Невеликий спад спостерігався у 2012 році, проте це падіння становило лише 11,3 %. До того ж, вже у 2013 році вони почали активно зростати протягом наступних 3 років. Таким чином, характеризуючи ці надходження можна одразу відмітити, що найбільшу кількість доходів від податків та зборів Державний бюджет отримав у 2015 році - 285852 млн. грн., а найменшу - у 2012 - 148915,6 млн. грн. відповідно.

Аналізуючи чинники впливу на структуру доходів бюджету відмітимо, що невеликий спад 2011-2012 рр. був результатом посилення кризових явищ у бюджетній системі, бо загальна сума усіх доходів Державного бюджету України за 2012 рік була на 11,3% (або на 18967,8 млн. грн.) меншою, ніж у 2011 році. У 2012 році відбулося зниження питомої ваги у загальному обсязі надходжень податку на прибуток підприємств, ввізного мита, рентних платежів тощо.

Також однією з причин зменшення надходжень до Державного бюджету стала проблема визначення бази оподаткування. Зокрема, прив'язка ставки оподаткування за чотирма місцевими податками і зборами (крім туристичного збору) не до ефекту від функціонування об'єктів оподаткування чи їх вартісної оцінки, а до величини мінімальної заробітної плати знижувала стимулюючу роль таких податків. Внаслідок значного обсягу тіньової діяльності та зайнятості поза увагою фіскальних органів залишились персональні доходи громадян, підприємницька діяльність незареєстрованих суб'єктів господарювання малого та середнього бізнесу. Зокрема, це стосується втрат бюджету від недоотриманого збору за запровадження окремих видів підприємницької діяльності, плати за землю та єдиного податку. Наявність значної кількості податків та зборів, з малим фіскальним значенням, більша частини яких зовсім не впливає на збільшення дохідної частини бюджету, які дійсно завищені і які важко адмініструвати, свідчать про неефективність системи формування доходів державного бюджету України, що прямо пропорційно недоотриманню доходів.

Після аналізу податкових надходжень до бюджету стає необхідним зазначити, що, біля третини доходів бюджетів формується за допомогою неподаткових надходжень, основна відмінність яких від податкових полягає у відсутності при використанні механізмів їхньої мобілізації більшості принципів та підходів, зокрема, рівнозначності, стабільності, обов'язковості, всеохоплюючого характеру тощо. Разом з тим, неподаткові платежі характеризуються певними особливостями, зокрема, мають у більшості випадків цільове призначення, їм притаманний необов'язковий характер, частково зараховуються до доходів бюджетів тих рівнів, державні органи яких проводять їх збирання.

До податкових надходжень належать:

- прямі податки (податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плата за землю);

- непрямі податки (податок на додану вартість, акцизний збір і мито);

- ресурсні платежі (збір за спеціальне використання водних ресурсів, лісовий дохід, збір за спеціальне користування надрами для видобутку корисних копалин);

- платежі за державні послуги, рентні та компенсаційні платежі (державне мито, рентні платежі за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, різниця у цінах на природний газ, відрахування на дорожні роботи тощо);

- місцеві податки і збори (податок з реклами, комунальний податок, ринковий збір, курортний збір, збір за паркування автотранспорту, збір за дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір за здійснення закордонного туризму, збір за видачу ордера на квартиру, збір за право використання місцевої символіки, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей, збір з власників собак тощо).

Таким, чином, проведемо подібний аналіз для другої групи та прослідкуємо тепер вже їх частку в загальній структурі доходів. Побудуємо гістограму, що відображатиме динаміку зміни неподаткових надходжень (рисунок 2.1.).

Рисунок 2.1. Динаміка зміни неподаткових надходжень до Державного бюджету за період з 2011 по 2015 роки

Рисунок 2.1 чітко відображає структуру неподаткових надходжень за досліджуваний нами період. Лінія тренда як на рисунку 2.1., так і на 2.2.

досить чітко показує нам цю динаміку. Узагалі, спостерігається майже стабільна динаміка протягом 2011-2015 рр.

Якщо говорити про участь неподаткових надходжень у структурі всіх доходів Державного бюджету України, то одразу необхідно наголосити на тому, що вона є значно меншою від податкових надходжень. Тому стає зрозумілим, що на доходи від операцій з капіталом та офіційні трансферти залишається зовсім невагома частка у загальній структурі державних надходжень. Отже, у результаті проведеного нами дослідження можна зробити певні висновки про те, що як податкові, так і неподаткові надходження відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету України. Узагальнюючи особливості механізму мобілізації неподаткових надходжень до бюджету доцільно акцентувати увагу на тому, що основною функцією цих надходжень є збалансування бюджету, заповнення недоотриманої частини доходів за рахунок податків.

Функція балансування за відсутності податкових надходжень цього виду доходів обумовлена неможливістю держави нагромадити необхідний обсяг надходжень у зв'язку з обмеженими розмірами об'єктів оподаткування. Однак подібна ситуація не може бути оцінена як позитивне явище, оскільки є свідченням низької ефективності діяльності податкових органів у процесі мобілізації податків до бюджету та недоліків діючої системи оподаткування.

Не одержуючи необхідної суми 21 податків, держава змушена вишукувати інші джерела формування доходів і, насамперед, у формі неподаткових надходжень. Тобто, неподаткові надходження є своєрідним «гарантом» забезпечення фінансової стійкості держави. Тому доцільно формувати нові підходи до розробки ринкової моделі податкового механізму, який в перспективі забезпечить суттєве зростання обсягів податкових надходжень з одночасним зменшенням неподаткових.

Таблиця 2.1. Ставки податків з 2011 по 2016 роки

Рік	Податок з доходів фізичних осіб	Податок на прибуток	ПДВ
2011	15% та 17%	23% та 0%	20% та 0%
2012	15% та 17%	21%	20% та 0%
2013	15%	19%	20% та 0%
2014	15%	18%	20% та 0%
2015	15%	18%	20%
2016	18%	18%	20% та 7%

2.2 Аналіз формування доходів від операцій з капіталом та міжбюджетних трансфертів за період з 2011 по 2015 роки

Доходи від операцій з капіталом та міжбюджетні трансферти відіграють не менш важливу роль при формуванні доходів Державного бюджету України, проте їх частка є досить маленькою у загальній структурі.

Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів, землі та нематеріальних активів і включають:

- надходження від продажу основного капіталу;

- надходження від реалізації державних запасів товарів;

- надходження від продажу землі та нематеріальних активів;

- податки на фінансові операції та операції з капіталом.

Побудуємо відповідну гістограму - рисунок 2.2., що відображатиме тенденцію зміни даного показника за досліджуваними нами роками відповідно.

Рисунок 2.2. Динаміка зміни доходів від операцій з капіталом у Державному бюджеті за період з 2011 по 2015 роки

Крім того, для повного аналізу побудуємо одразу кругову діаграму, яка відобразить частку доходів від операцій з капіталом у загальній сумі доходів бюджету. Отже, розглянемо рисунок 2.3, на якому зображена участь третьої групи доходів у загальній структурі. З рисунку видно, що найбільшу частку у всій сукупності доходів доходи від операцій з капіталом займають саме у 2015 році - 33 %, а найменшу у 2011році - 9%.

Рисунок 2.3. Частка доходів від операцій з капіталом у загальній структурі доходів за період з 2011 по 2015 роки

Залишилася тільки одна група надходжень - міжбюджетні трансферти, кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Відповідно до статті 96 Бюджетного кодексу України, міжбюджетні трансферти класифікуються як:

- базова дотація (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

- субвенція (це форма грошової допомоги місцевим бюджетам із державного, яка призначена для конкретно визначеної цілі);

- реверсна дотація (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

- додаткові дотації.

По старій схемі прослідкуємо динаміку зміни міжбюджетних трансфертів, використавши рисунок 2.4.

Рисунок 2.4. Динаміка зміни міжбюджетних трансфертів за період з 2011 по 2015 роки

Дивлячись на дану гістограму, можна зробити висновок, що відносно стабільна ситуація протягом 2011-2015 років призвела до збільшення цих доходів. У 2013 році часка цих доходів зменшилась, але в 2014 почала знов зростати. Найменша частка доходів була в 2013році - 6624,8, найбільша в 2015році - 10459,6.

Рисунок 2.5. Частка міжбюджетних трансфертів у загальній структурі доходів Державного бюджету України за період з 2011 по 2015 роки

Отже, аналізовані рисунки дали нам змогу уявити сучасну ситуацію, що склалася з доходами Державного бюджету України. На основі проведеного аналізу з 2011 по 2015 роки, можна зробити певні висновки щодо формування доходів Державного бюджету України. До їх основного складу входять податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та міжбюджетні трансферти. Ми переконалися в тому, що кожна із цих складових так чи інакше впливає на загальну структуру доходів бюджету, проаналізувавши вміст кожної у сукупній сумі доходів. Так, найбільшу частку у доходах бюджету становлять податкові платежі, на другому місці - неподаткові надходження, а інші 2 групи весь час коливаються між собою: то одна, то інша перевищує. В останні роки виявилася тенденція до збільшення останніх двох груп, а перших двох - зниження.

Отже, ми бачимо, що протягом 5 років в Україні відбулось збільшення дохідної бази. Але, незважаючи на невелике збільшення у доходах Уряду все одно слід задуматися над своїм майбутнім та вжити певних заходів зараз, щоб не допустити певних помилок у майбутньому.

2.3 Фінансування державного бюджету

Фінансування Державного бюджету здійснюватиметься за рахунок боргових операцій, приватизації та активних операцій. Загальний обсяг фінансування дефіциту в 2015 р. зросло на 7,74 млрд грн, а саме з 75,96 млрд грн в 2014 р. до 83,7 млрд грн в 2015 р. За рахунок боргових операцій буде залучено 217,8 млдр грн, що на 179 млдр грн менше ніж в 2014 р.(396,9 млдр грн). При цьому за рахунок внутрішніх запозичень буде залучено 98,4 млдр грн, що на 11,8 млрд грн менше ніж 2014 р. (110,2 млрд грн).

За рахунок зовнішніх запозичень планується залучити 119,5 млрд грн, що на 167,1 млрд грн менше ніж в 2014 р. (286,6 млрд грн). На погашення боргових зобов'язань в цілому буде витрачено 135,2 млрд грн, що на 116, 4 млдр грн менше ніж у 2014 р. (251,6 млдр грн), з яких 121,3 млрд грн буде витрачено на сплату внутрішнього боргу, що на 6,7 млдр грн менше ніж у 2014 р. (128,0 млдр грн), а 13,9 млрд грн -- на погашення зовнішнього боргу, що на 109,7 млдр грн менше ніж у 2014 р. (123,6 млдр грн). Таким чином, сума боргових операцій у 2015 р. становитиме 82,8 млдр грн, що на 62,5 млдр грн менше ніж у 2014 р.

Активні операції в 2015 р. матимуть негативний фінансовий результат і становитимуть -- (-16,2 млдр грн), що на 70,2 млдр грн менше ніж в 2014 р. (-86,4 млдр грн). Це пов'язано з тим, що держава буде викуповувати раніше розміщені державні цінні папери в обсязі 16,2млдр грн, тоді як у 2014 р. на викуп державних цінних паперів витрачено на 70,2 млдр грн більше (86,4 млдр грн). При цьому зміни обсягу бюджетних коштів становитимуть 90,4 млн грн, тоді як у 2014 р. -- 135,7 млдр грн.

Бюджетом на 2015 р. передбачено надходження 17,1 млдр грн від приватизації об'єктів державної власності, що майже дорівнює минулорічному плановому показнику -- 17,0 млрд грн.

Аналіз політики фінансування державного боргу свідчить про те, що в 2015 р. держава залучатиме менше коштів через боргові операції, що позитивно вплине на рівень дефіциту бюджету. Запланований рівень бюджетного дефіциту в 2015 р. становитиме 3,7%, що на 0,6% менше ніж в 2014р. (4,3%). Однак варто зробити припущення, що заплановані обсяги фінансування можуть бути виконані лише на 79,6%, що становить 66,59 млдр грн. Це пояснюється тим, що планування фінансування за рахунок приватизації об'єктів державної власності в обсязі 17,1 млдр грн є проблематичним, оскільки жодного разу заплановані обсяги надходжень від приватизації об'єктів державної власності виконати не вдалось. Викликає також занепокоєння залучення зовнішніх запозичень в обсязі більше ніж внутрішні, що в умовах високих темпів девальвації національної валюти створюватиме тиск на обмінний курс при погашенні як поточних так і майбутніх зовнішніх зобов'язань.

3. Шляхи оптимізації формування доходної частини бюджету України

Оскільки на основі досліджених показників структури доходів Державного бюджету України ми прийшли до висновку, що основну частку складають податкові надходження, то вдосконалення діючої системи оподаткування буде мати найбільш вагомий вплив на подальше поліпшення системи доходів державного бюджету. На даний момент ця система потребує перенесення центру ваги з фіскальної функції (полягає в тому, що податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету для задоволення потреб суспільства) до регулюючої (через неї здійснюється регулювання державою виробництва та споживання). Якщо проаналізувати відсоток доходів державного бюджету країни у структурі ВВП (таблиця 3.1.), то бачимо, що спостерігається стійка тенденція до зниження цієї частки - від 24,4 % у 2011 році до 16% у 2015 році відповідно.

Таблиця 3.1. Частка доходів Державного бюджету України у загальній структурі ВВП

Показники	Роки
	2011	2012	2013	2014	2015
ВВП, млн. грн.	948056	913345	1082569	1316600	1408889
Доходи Державного бюджету, млн. грн.	231 722,9	209 700,3	240 615,2	314 616,9	325 273,5
Частка доходів державного бюджету у структурі	24,4	23,0	22,2	23,9	26,0

Це говорить не про велике податкове навантаження на платників податків, а, навпаки, про зниження із року в рік рівня оподаткування в країні і як наслідок - на жаль, зниження загальної суми доходів бюджету з 231 722,9 млн. грн. до 325 273,5 млн. грн. відповідно.

Проаналізуємо спочатку становище доходів Державного бюджету у цілому за допомогою статистичних показників (таблиця 3.2.)

Таблиця 3.2. Абсолютні та відносні показники динаміки доходів Державного бюджету України у 2011-2015 роках.

Рік	Доходи Державного бюджету, млн. грн.	Абсолютний приріст, млн. грн.	Темп зростання, %	Темп приросту, %
		ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний
2011	231722,8885	-	-	-	-	-	-
2012	209700,329	-22023	-22022,56	90,5	90,5	-9,5	-9,5
2013	240615,2411	30914,9	8892,3526	114,7	103,8	14,7	14,7
2014	314616,8729	74001,6	82893,984	130,8	135,8	30,8	30,8
2015	325273,4513	79343	84449,437	151,6	147,2	33,4	33,4

Представлені показники свідчать про інтенсивність зростання доходів бюджету. При цьому найбільше абсолютне зростання було в 2015 році, а найменше - у 2012 році відповідно.

Оскільки джерела доходів Державного бюджету та соціально- економічний розвиток досить багатофакторні, виникає складність у визначенні взаємозв'язку між ними.

Тому актуальним є питання визначення чинників, які впливають на динаміку доходів бюджету та окреслення напрямків вдосконалення формування доходної бази держави у майбутньому.

До основних факторів-макропоказників, що впливають на формування доходів Державного бюджету України відносять:

· рівень ВВП;

· рівень податкових ставок;

· рівень банківського процента;

· курс національної валюти;

· рівень інфляції;

· внутрішній та зовнішній державний борг;

· сальдо торгівельного балансу;

· тіньовий сектор економіки;

· недосконалість податкового законодавства та наявність значних пільг в оподаткуванні при низькій фінансовій дисципліні суб'єктів господарювання;

· низька конкурентоспроможність продукції та інше.

Так як доходи Державного бюджету формуються за рахунок 4 груп, то було б доцільно дослідити вплив вище зазначених факторів на їх склад. Виходячи з того, що податкові надходження становлять основну частину у структурі доходів, то, на нашу думку, оптимально було б включити їх як один із факторів впливу на їх формування.

Отже, нашій державі слід негайно прийняти певні заходи щодо політики оподаткування та покращити податкову систему, так як вона є основним важелем у доходах бюджету. Також, ми радимо уважно переглянути становище з доходами від операцій з капіталом, які, хоч і не приносять глобальних ефективних результатів для економіки, проте їх можна розвивати з метою запасного варіанту після податкових надходжень, тобто у разі проблем з ними.

Таким чином, враховуючи досвід проведення податкових реформ у розвинених країнах та орієнтуючись на завдання та потреби України в сучасних умовах, можна запропонувати такі методи щодо розвитку податкової системи:

- по-перше, одночасне застосування множини податків та єдиного податку для різних суб'єктів господарювання;

- по-друге, справедливе використання податків на споживання і прямих прибуткових податків як основних складових податкової системи;

- по-третє, використання доходів юридичних осіб як основних об'єктів прибуткового оподаткування (на підставі досвіду європейських країн) та широке застосування непрямих методів перерозподілу незадекларованих доходів населення через податки на споживання;

- по-четверте, перехід до ідеології партнерських відносин між платниками та органами ДПС після стабілізації економіки країни та переорієнтації функціонування оподаткування на умовах чіткого визначення форм та методів справляння податків;

- по-п'яте, кардинальних змін заслуговує чинний в Україні порядок справляння податків на споживання;

- по-шосте, з огляду на світовий досвід потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування капітального доходу від індексації вартості основних фондів, недостатньо диференційована шкала норм прискореної амортизації для основних фондів третьої групи, застосування понижувального коефіцієнту амортизаційних відрахувань, спроби узаконити перерахування до бюджету частини амортизації - все це значно гальмує реальні інвестиції тощо.

Отже, можна зробити висновок, що з метою визначення дієвості податкового законодавства і його впливу на формування доходів бюджету та їх підвищення пропонується ввести показники оцінки ефективності бюджетних рішень зокрема: індекс ефективності прийнятого законодавчого акта з питань оподаткування, індекси зміни обсягу надходжень, пільг та податкової заборгованості після введення закону. Визначені критерії ефективності податкового законодавства та відповідні показники його оцінки, на нашу думку, сприятимуть поліпшенню прийняття рішень і вибору з метою досягнення оптимально допустимого рівня податкового навантаження на товаровиробника, максимально можливого перерозподілу ВВП через бюджет та забезпечення реального бюджетного навантаження. Крім того, подолати проблему недоотримання доходів можна найбільш прийнятним, ефективним та розумним способом зменшення видаткової частини, отримання додаткових та пошук нових джерел надходжень.

З метою збільшення дохідної частини бюджету необхідно проведення низки реформ в системі оподаткування, бюджетної політики, а також поєднання всіх способів з урахування причин та наслідків фінансової кризи. Звертаємо увагу на те, що наповнення дохідної частини бюджету повинно йти з різних джерел для більшої стабілізації економіки та зменшення ризикованості надходжень. Для цього необхідно приділяти увагу найменш розвинутим статтям доходів, таким як доходи від операцій з капіталом, цільові фонди, збільшення яких дозволить зменшити навантаження та залежність Державного бюджету, наприклад, від податкових надходжень. Цього можна досягти за допомогою запровадження виваженої податкової політики за рахунок впровадження системи оподаткування, яка базується на зменшенні кількості податків і введенні єдиного податку на основні фонди підприємств усіх форм власності.

Висновки

Для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій необхідні державні доходи, які формуються завдяки податковим та іншим надходженням, що визначені законодавством України на безповоротній основі. Під доходами Державного бюджету ми визначили сукупність грошових відносин, що є частиною внутрішноьо-валового ВВП і використовується державою для здійснення свої функцій. Основними методами формування доходів країни є продуктивна діяльність, доходи від державного майна та ресурсів, податкові надходження, позичені державою кошти та емісійний дохід. Різновидами державних доходів є: частина прибутку державних підприємств, компенсаційні доходи (відрахування на геологорозвідувальні, дорожні роботи тощо), доходи від приватизації, орендна плата, доходи від корпоративних прав, платежі за ресурси, концесії, податки, зовнішні та внутрішні позики, емісійний дохід. Основними джерелами формування доходів є ВВП, зовнішні надходження і національне багатство. Застосування державою різноманітних методів та засобів формування й мобілізації державних доходів сприятиме становленню та розвитку ефективної податкової системи ринкового типу. Ефективне збалансування доходів та видатків підвищує соціально-економічне становище країни, отже, доходи, у свою чергу, є суттєвим інструментом, що застосовується для покриття державних видатків.

Нами було здійснено дослідження основних складових елементів доходів Державного бюджету та їх аналіз. Ми переконалися в тому, що більше 60 % у загальній структурі надходжень займають саме податкові.

Здійснивши оцінку сучасного стану доходів бюджету, було розроблено економетричну модель множинної регресії, яка відобразила найбільшу тісноту їх зв'язку з податковими надходженнями. Коефіцієнти еластичності підтвердили пряму залежність доходів від податків та зборів. Крім того, виявилася цікава тенденція щодо збільшення участі найменш впливових раніше доходів від операцій з капіталом у загальній сумі бюджетних надходжень за останні 2 роки.

Отже, підсумовуючи вище наведені фактичні дані, робимо висновок, що для підвищення доходів Державного бюджету України необхідно, перш за все, удосконалювати чинну систему оподаткування, вносити певні зміни щодо порядку справляння доходів та їх ефективного використання.

Наголошуючи на тому, що врегулювання податкових надходжень - це досить глобальна та клопітка справа, ми пропонуємо звернути увагу на менш значимі фактори впливу на формування доходів - цільові фонди та доходи від операцій з капіталом.

Список використаних джерел

1. Базилевич В. Д. Державні фінанси : навчальний посібник / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик ; за аг. Ред.. Базилевича В. Д. - К. : Атіка, 2008. -368 с.

2. Біла О. Г. Фінанси : навчальний посібник / О. Г. Біла, І. Р. Чуй ; Мін-во освіти і науки України. - Львів: «Магнолія 2006», 2010. - 390 с.

3. Богомазова В. М. Деякі підходи до прогнозування податкових надходжень до бюджету / В. М. Богомазова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 9. - С. 79-84.

4. Бойко С. В. Статистичне вивчення доходів Державного бюджету України / С. В. Бойко // Статистика України. - 2008. - № 2. - С. 39

5. Бурденко І. М. Аналіз стану й напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки / І. М. Бурденко Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 4. - С. 67-75.

6. Бюджетний кодекс України : Офіційне видання / Україна. Верховна Рада - К. : Парламентське вид-во, 2010. - 1778 с.

7. Виконання Державного бюджету Міністерство освіти і науки України Офіційний сайт. http://www.mon.gov.ua/ua/activity/76/vikonannya-derzhavnogobyudzhet

8. Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2014 рік / Рахункова палата України // Офіційний сайт: http://www.acrada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1462353.

9. Владимиров К. М. Бюджетна система : навчальний посібник / К. М. Владимиров, Л. О. Абсава, Л. В. Владимирова, Т. К. Мінза ; Мін-во освіти і науки України. К. : Кондор, 2009. - 220 с.

10. Доходи Державного бюджету/ Електронна онлайн бібліотека // Офіційний сайт: http://ualib.com.ua/br_5225.html.

11. Доходи Державного бюджету / Українські підручники онлайн. - http://pidruchniki.ws/14821111/finansi/dohodi_derzhavnogo_byudzhetu.

12. Доходи Державного бюджету України / Наукова бібліотека України // Офіційний сайт. http://www.info-library.com.ua/libs/.

13. Доходи Державного бюджету України [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.br.com.ua/kurs/Finance/

14. Єпіфанов А. О. Бюджет - головна ланка фінансів держави : монографія / А. О. Єпіфанов, І. І. Дьяконова, І. В. Сало. - Суми : УАБС НБУ, 2010. - 201 с.

15. Загорський В. С. Фінанси : навчальний посібник / В. С. Загорський, О. Д. Вовчак, І. Г. Благун, І. Р. Чуй. - 2-ге вид., стер. - К.Знання, 2014. - 247 с.

16. Закон України Про державний бюджет України на 2012 рік : офіційне видання / Україна. Верховна Рада. - К. : Парламентське вид-во 2014. - 62 с.

17. Закон України про Державний бюджет України на 2015 рік : офіційне видання / Україна. Верховна Рада. - К. : Парламентське вид-во 2015.

18. Інформація про стан виконання Зведеного і Державного бюджетів України за 2015 рік / Міністерство Фінансів України // Офіційний сайт.http://www.minfin.gov.ua/

19. Бюджетний кодекс України Бюджетна система України. / С.І. Юрій, Й.М. Бескид, В.Г. Дем'янишин та ін. / -- К.: НІОС, 2000.

20. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник.--К.: Ніос, 2001.

21. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств.- К.: Знання-Прес, 2004.-424 с.

22. Державний фінансовий контроль. Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни. / Н.С. Вітвицька, І.Ю. Чумакова та інші. -- К.: КНЕУ, 2003.

23. Кудряшов В.П. Фінанси.-- Херсон: Олді - плюс, 2008.

24. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). -- К.: КНЕУ, 2006.

25. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств.-- Львів: ЛБУ НБУ, 2003.

26. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних стран.--К.: Знання-Прес, 2007.

27. Петровська І.О. Фінанси (з елементами статистики) Навч. посібник .- К.: ЦУЛ, 2002 .

28. Романенко О.Р., Огородник С.Я., Зазюн М.С. Фінанси: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни.0--К.: КНЕУ, 2008.

29. Романенко О.Р. Фінанси.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.-312 с.

30. Фінансово-банківська статистика. Практикум. / За ред. Є.І.Ткача. -- К.: Либідь, 2003.

31. Фінанси: курс для фінансистів: Навч.посіб./ За ред. В.І. Оспіщева . -К.: Знання, 2008.- 567 с.

32. Фінанси: Підручник/За ред.Юрій С.І.,Федосова В.М.- К.:Знання,2008.-611 с.

Размещено на Allbest.ru

...