Аналіз українського ринку макаронних виробів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

вступ

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Техніко-виробниче та споживацьке призначення макаронних виробів

1.2 Технологічні особливості виготовлення макаронних виробів

1.3 Розвиток ринку макаронних виробів

1.4 Основні виробники макаронних виробів

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Кореляційно-регресійний аналіз

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

макаронний виріб ринок кореляційний

Метою курсової роботи є оволодіння практичними навичками в проведенні та складанні звіту з комплексного аналізу ринку макаронних виробів, нагромадження та оборобка вихідних даних за допомогою кореляційно-регресійного аналізу [1].

Макаронні вироби є одним із найбільш поширених та доступних продуктів харчування в Україні і світі. Масове їх виробництво розпочалося в Італії у ХІІ-ХІІІ ст., а першу макаронну фабрику в Україні було побудовано в Одесі у 1797 р.

На ринку України представлено таке розмаїття торгових марок, виробників, сортів, видів, форм і навіть кольору макаронів, що споживачеві часом навіть вибрати важко. При цьому, за даними компанії Research & Branding Group, макарони в тому чи іншому вигляді споживає 96,5% населення України. Правда, до Європи нам далеко: середній українець з'їдає не більше 3 кг в рік, європеєць - вчетверо більше.

Тому, за доцільне вважаю провести аналіз українського ринку макаронних виробів, аби побачити реальні фактори впливу на виробництво та ціну макороних виробів в Україні.



І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Техніко-виробниче та споживацьке призначення макаронних виробів

Макаронні вироби - вироби з бездріжджового (прісного) тіста (найчастiше з пшеничного борошна з водою). Іноді використовується також борошно з рису, гречки, крохмалю з бобів мунг, та інших продуктів харчування. Зазвичай макаронні вироби зберігають у сухому вигляді і відварюють перед вживанням. Іноді в тісто додаються інші інгредієнти, наприклад барвники (томатна паста, шпинат, чорнило каракатиць та інші), яйця [2].

Макаронні вироби входять до щоденного раціону багатьох груп населення, які у розрахунку на одну людину споживають їх до 10-15 кг за рік.

Макарони добре засвоюються, мають високу енергетичну цінність, але їх хімічний склад не відповідає нормам раціонального харчування, оскільки не менш як 80 % продукції виготовляють з пшеничного борошна вищого ґатунку. Кількість білка у макаронах не перевищує 10%, і до того ж цей білок неповноцінний за амінокислотним складом. Вироби також збіднені за вмістом вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон.

Найчастіше розробка рецептур макаронних виробів здійснюється в напрямку збільшення частки білка та забезпечення збалансованого амінокислотного складу. В окремих видах макаронних виробів досягають підвищення вмісту білка в 1,5-2 рази.

Для збагачення білком макаронних виробів використовують такі продукти тваринного походження як курячі яйця, знежирене молоко, казеїнат натрію, казецит, молочний альбумін, рибний білковий концентрат та дріжджові білкові екстракти, а також білки рослинного походження - препарати клейковини, білкові концентрати, ізоляти із зерна та бобових культур.

В Японії пшеничне борошно поєднують з кукурудзяним крохмалем і м'ясним порошком (2%), а у Великобританії для виготовлення спагеті використовують концентрат рибного протеїну, соєвого і рисового борошна та яєчного альбуміну [3].

Для створення функціональних макаронних виробів пропонують пшеничні зародкові пластівці, які характеризуються високими функціональними властивостями, впливають на властивості і якість напівфабрикатів, готових виробів і хід технологічного процесу. Запропонована відповідна доза пшеничних зародкових пластівців, що забезпечує виготовлення макаронних виробів з функціональними властивостями.

Розроблені зернові макаронні вироби із цілого пророщеного зерна пшениці, завдяки чому зберігаються вітаміни, мінеральні речовини. Регулярне споживання виробів поліпшує функцію органів травлення, тонізує м'язову систему, попереджує розвиток атеросклерозу, ішемічної хвороби серця і гіпертонії, цукрового діабету, підтримує нормальний рівень холестерину в крові.

Першочерговим завданням в отриманні функціональних макаронних виробів є підвищення їх біологічної цінності за рахунок білка. Білок необхідний організму у вигляді збалансованої суміші незамінних амінокислот.

Основна частка макаронних виробів готується із хлібопекарного борошна м'якої озимої пшениці, білок якої відрізняється дефіцитом важливих незамінних амінокислот - лізину, метіоніну і триптофану. У розв'язанні проблеми дефіциту білка важливу роль відіграє використання: зернобобових (соя, горох, квасоля, нут, сочевиця); олійних (соняшник, льон, ріпак, кунжут); злакових і псевдозлакових (просо, чумиза, амарант); вегетативна маса рослин (люцерна, люпин, цукровий буряк, конюшина).

Найбільш доступними білковими збагачувачами є соєве борошно, соєві білкові препарати, борошно люпину й гороху.

Вдосконалення асортименту макаронних виробів підвищеної харчової цінності може здійснюватись за рахунок недефіцитних джерел сировини рослинного походження, більш повного використання білкових ресурсів. Сюди відносять звичайне (2-5 %) і знежирене (10-15 %) соєве борошно, яке забезпечує добру якість, алеміцність виробів зменшується на 20-30 %. Тому соєве борошно пропонують включати в рецептуру переважно коротких виробів. Завдяки цьому підвищують вміст лізину і триптофану. В Італії були спроби використати горохове борошно.

Збагачування макаронних виробів можливе за рахунок соняшнику, ядро якого включає до 22 % високоцінних білків.

За результатами досліджень фінських вчених, додавання сортового вівсяного борошна в макаронні вироби гарантує підвищення харчової цінності, поліпшує смакові властивості і структуру. Вівсяне борошно містить кремній, який відіграє важливу роль у процесах обміну речовин, а наявний в-глюкан здатний знижувати засвоювання у харчовій системі холестерину, жирних і жовчних кислот, а також зменшує виділення інсуліну під час приймання їжі. Вівсяна клітковина знижує ене-ргетичну цінність макаронних виробів, а для заморожених виробів, які стали попу-лярними в останні роки, гарантується поліпшення процесу замороження й розмо-рожування.

Перспективним джерелом харчового білка ряд науковців вважають зерно амаранту Amaranthus L. Відомо близько 90 видів амаранту. Важливе значення у харчуванні амарант має завдяки високому вмісту білка, жиру, харчових волокон, міне-ральних речовин і вітамінів.

Проводяться дослідження щодо включення у рецептури макаронних виробів амарантового цільнозмеленого борошна (ТУ 9293-006-18932477-2004 «Борошно амарантове цільнозмолоте»). У 100 г такого борошна міститься, г: білків - 16, жирів - 7, клітковини - 6, вуглеводів - 71, у тому числі крохмалю - 68, моно- і дицукридів - 3. Енергетична цінність 100 г амарантового борошна складає 411 ккал [4].

Деякі макарони готуються не з висушеного тіста, а з тільки що виготовленого, наприклад у випадку з локшиною, ньокки, бешмарк. У нашій країні, як правило, всі макарони називають макаронними виробами, хоча італійський термін «Maccheroni», від якого власне і пішла назва, відноситься тільки до коротких трубчастих виробів. В Італії макарони також називають пастою («Pasta» - тісто)

Макаронні вироби за якістю та сорту борошна поділяються на такі групи: група А - вироби з борошна твердої пшениці вищого, першого і другого сорту; група Б - вироби з борошна м'якої склоподібної борошна вищого і першого сорту; група В - вироби з пшеничного борошна вищого і першого сорту.

Макаронні вироби всіх груп класифікують на 4 види:

- трубчасті (сюди відносять всі вироби у вигляді трубочок різної довжини і діаметру: макарони, ріжки, пір'я) (рис.1.1);

Рис. 1.1 - Приклад трубчастих макаронних виробів

Залежно від поперечного перерізу кожний підтип трубчастих виробів ділять на види (табл.1.1), причому форма перерізу може бути різноманітною: круглою, квадратною, рифленою та ін. Переріз виробів визначається за зовнішнім діаметром.

Таблиця 1.1. - розподіл підтипів трубчастих виробів на види

Підтип	Вид	Переріз, мм	Товщина стінок,мм
Макарони, ріжки, пір'я	Соломка (крім пір'я)	До 0,4	Не більше 1,5 (допускається до 2,0 у кількості не більше 5 % від маси виробів в одиниці упаковки)
	Особі	4,1-5,5
	Звичайні	5,6-7,0%
	Любительські	Понад 7,0

- стрічкоподібні або локшина (у вигляді стрічок різної довжини і ширини) Ширина локшин повинна бути не менше 3 мм, а її товщина - не більше 2мм. За довжиною локшину класифікують так само, як вермішель, а за наявності в партії локшини шириною до 10 мм понад 20 % виробів довжиною менше 20 мм її переводять до локшини короткої, а локшина шириною більше 10 мм при цьому показникові є нестандартною (рис.1.2);

Рис. 1.2 - Приклад стрічкоподібні (локшина) макаронних виробів

- ниткоподібні або вермішель (відносяться макаронні вироби у вигляді ниток різної довжини і перетину Залежно від розміру перерізу вермішель розподіляють на такі види: павутинка (не більше 0,8 мм), тонка.(0,9-1,2 мм), звичайна (1,3-1,5 мм), любительська (1,6-3,0 мм). За довжиною вермішель може бути короткою (короткорізаною) - довжиною не менше 1,5 см, та довгою (подвійною гнутою або одинарною) - довжиною не менше 20 см, а за наявності в партії вермішелі понад 20 % виробів довжиною менше 20 см вона переводиться до розряду короткої. (рис.1.3);

Рис. 1.3 - Приклад ниткоподібних (вермішель) макаронних виробів

- фігурні (пресовані вироби: черепашки, вушка, спіралі, косички, мушлі-лялечки, лілії, бантики і ін., а також штамповані вироби: зірочки, літери алфавіту, коліщатка, шестерінки і ін.). Можуть випускатися різноманітної форми і розмірів. Максимальна товщина будь-якої частини на зломі для пресованих виробів повинна бути не більше 3,0 мм, для штампованих виробів - не більше 1,5 мм. (рис.1.4) [4].

Рис. 1.4 - Приклад ниткоподібних (вермішель) макаронних виробів

Розвиток макаронного виробництва, що триває і в наш час, іде шляхом удосконалення технології і техніки замішування, формування тіста, сушіння макаронних виробів, розширення асортименту продукції. У зв'язку з цим можна відзначити застосування вакуумної обробки тіста, матриць з тефлоновими вставками, використання високотемпературних режимів сушіння, технологічних способів виробництва швидкорозварюваних і не потребуючих варіння макаронів і виробів з нетрадиційних видів сировини. В Україні у розрахунку на одну особу виробництво макаронних виробів коливається в межах 2,2- 2,4 кг за рік. Учасники ринку макаронних виробів в Україні стверджують, що ця галузь приносить невисокий прибуток протягом останніх п'яти років - всього 4,0 %. На українському ринку макаронних виробів наразі спостерігається стійке збільшення імпортної продукції - переважно італійської і російської. Близько 60-65 % ємності українського ринку макаронних виробів займає вітчизняна продукція, а решта 30-35 % приходиться на імпорт.

1.2 Технологічні особливості виготовлення макаронних виробів

Якість харчових продуктів, і, зокрема макаронних виробів зумовлюється двома основними факторами: якістю вхідної сировини і специфікою технологічних операцій її переробки. Основним видом сировини для виробництва макаронних виробів є борошно. До додаткової сировини відносять різноманітні збагачувальні та смакові домішки.

Збагачувальні домішки підвищують харчову цінність виробів, змінюють їх колір та смак. Такими домішками виступають яєчні (яйця, яєчний порошок, меланж) та молочні (сухе молоко, нежирний сир) продукти, а також деякі вітаміни - В1, В2 і РР.

Смакові домішки змінюють колір і додають специфічного смаку макаронним виробам. До таких домішок належать овочеві та фруктові пасти, пюре і порошки (наприклад, томатна паста, томатний, гарбузовий, буряковий порошки та ін.).

За органолептичними та фізико-хімічними показниками борошно для макаронних виробів повинно відповідати вимогам державних стандартів (дрібка та напівдрібка твердої пшениці та дрібка і напівдрібка м'якої склоподібної пшениці). Макаронні властивості борошна визначаються чотирма основними показниками:

¦ кількістю та якістю клейковини;

¦ вмістом фарбуючих каротиноїдних пігментів;

¦вмістом темних вкраплень;

¦ крупнотою помолу.

Кількість та якість клейковини зумовлюють фізичні властивості (пружність, пластичність, міцність) випресованих сирих виробів, впливають на якість готового продукту, його харчову цінність. Найбільш велика міцність сирих виробів буває при вмісті в борошні сирої клейковини близько 28 %.

Аналіз зміни кулінарних властивостей макаронних виробів, виготовлених із борошна з різним вмістом клейковини, показує, що при вмісті в борошні 28-40 % сирої клейковини макаронні вироби мають нормальні кулінарні властивості, а саме: час варіння до готовності, збільшення маси (об'єму) зварених виробів, втрати сухих речовин в процесі варіння, міцність зварених виробів і ступінь їх злипання.

Зі зменшенням кількості клейковини в борошні нижче 28 % зменшується час варіння до готовності та міцність зварених виробів, збільшується злипання зварених виробів і кількість сухих речовин, які перейшли до води, взятої для варіння, вироби збільшуються в об'ємі.

Якість сирої клейковини впливає на втрату сухих речовин; чим вище розтяжність клейковини в борошні, тим більше сухих речовин переходить до води, взятої для варіння.

Слід зазначити, що вміст клейковини у вхідному борошні визначає білкову цінність макаронних виробів і зумовлює смак і аромат зварених виробів. Отже, випливає, що найбільш прийнятним для виробництва макаронних виробів є борошно із вмістом клейковини 30-32 % і більше.

Крупність помелу впливає на водопоглинальні властивості борошна, отже, на фізичні властивості тіста і сирих виробів. Сирі вироби мають оптимальні співвідношення міцних та пружньо-пластичних характеристик при пресуванні дрібного борошна з частками розміром від 250 до 350 мкм.

Для приготування макаронного тіста використовують тільки питну воду. Санітарна придатність води для харчової мети встановлюється за наявністю у ній загальної кількості мікроорганізмів та окремо - шлункової палички. Жорсткість води суттєво не впливає ні на хід технологічного процесу, ні на якість готових виробів, тому для замісу тіста можна використовувати воду будь-якого ступеня жорсткості.

Для замісу макаронного тіста звичайно використовують теплу воду при температурі 40…60 °С, яку одержують змішуванням холодної водопровідної та гарячої води у потрібному співвідношенні.

Підготовка яєць на макаронній фабриці - операція складна, тому використовують яєчний порошок або меланж. Яєчний порошок одержують висушуванням яєчної маси. Він має світло-жовтий або яскраво-жовтий колір, однорідний по всій масі, порошкоподібну структуру з грудочками, які легко роздавлюються. Смак і запах порошку повинні бути властивими висушеному яйцю, без сторонніх присмаків і запахів.

Порошок зберігають за температури не більш 20 °С і відносної вологості повітря 65-75 % протягом 6 міс, за температури не більш 2 °С і відносної вологості повітря 60-70 % - до двох років від дня вироблення.

Яєчний меланж - являє собою звільнену від шкаралупи заморожену при температурі мінус 18 °С суміш яєчних білків і жовтків в природній пропорції.

Консистенція меланжу повинна бути твердою в замороженому стані і рідкою, однорідною після розморожування; колір - темно-оранжевий в замороженому стані і від світло-жовтого до світло-оранжевого після розморожування; запах і смак - властивий даному продукту, без сторонніх запахів і присмаків.

Меланж зберігають при температурі від мінус 5 до мінус 8 °С до 8 міс. Після розмороження меланж можна зберігати не більш 4 год.

Сухе молоко являє собою порошок, отриманий висушуванням цілісного або знежиреного коров'ячого молока. Смак сухого молока повинен бути властивим пастеризованому молоку, колір - білим або кремовим, вологість - від 4 до 5 % (залежно від вигляду упаковки), вміст жиру (в сухому цілісному молоці) - не менше 25 %, кислотність - не більше 20- 21 °Т.

Сухе молоко в нерозпакованій тарі зберігають за температури 1…10 °С і відносній вологості повітря не вище 85 % не більш 8 міс. від дня вироблення.

Сир одержують зсіданням білків молока з наступним відділенням їх від сироватки пресуванням. У макаронному виробництві використовують знежирений і 9 %-ної жирності сир.

За органолептичними і фізико-хімічними показниками знежирений сир повинен задовольняти наступним вимогам. Смак і запах кисломолочні, без сторонніх присмаків і запахів. Консистенція ніжна, допускається неоднорідна, пухка. Колір білий з кремовим або жовтуватим відтінком. Вологість не більше 80 %, кислотність - не вище 240°Т.

Сир зберігають в металевих флягах або пропарених бочках за температури 2…6°С при відносній вологості повітря 80-85% не більше 36 год. Заморожений сир слід зберігати в холодильнику при температурі від мінус 14 до мінус 18°С до 4 міс. За відсутністю холодильної установки сир можна зберігати не більш 12 год.

Сухий молочний харчовий білок виробляють із знежиреного молока після осадження хлоридом кальцію і диспергування отриманого напівфабрикату вологого білка. У вигляді диспергенту використовують знежирене молоко й обрат. Після диспергування білкову суспензію сушать на розпилювальній сушарці.

Сухий молочний харчовий білок повинен задовольняти наступним вимогам: смак і запах чистий, свіжий, молочний, злегка солодкуватий, властивий пастеризованому знежиреному молоку і обрату; консистенція суха, дрібнорозпилений порошок; колір білий, з легким кремовим відтінком. Вологість не більш 10 %, кислотність не вище 70°Т.

Підготовка борошна складається з підігріву у зимовий час до 10…20°С, змішування, просіювання через контрольні сита (бурати, млинний розсів), магнітної очистки (перепуск борошна через магнітне поле), зважування.

Борошно підігрівається в процесі його зберігання в приміщенні (сховищі), що опалюється, або під час його транспортування в трубопроводах і різноманітних механізмах системи постачання борошна.

Макаронне тісто за складом є найпростішим з усіх видів тіста, які використовуються для виробництва борошняних виробів. Воно готується з борошна та води, не підлягає бродінню чи штучному розрихленню. Внесення до тіста домішок майже не змінює його властивостей та характеристик. Спочатку тісто являє собою крихку масу із крихт та невеликих грудочок. Потім при подальшій обробці під тиском в шнековій камері воно перетворюється в зв'язану пластичну масу, придатну для формування.

Вакуумна обробка тіста забезпечує поліпшення зовнішнього вигляду виробів у процесі подальшого сушіння. Якщо до або під час пресування з тіста не видалені пухирці повітря, то у сирих напівфабрикатів маленькі пухирці, які знаходяться під тиском і стиснуті, при нагріві під час сушіння поширюються та руйнують мікроструктуру виробів.

Розробка сирих виробів здійснюється безпосередньо після випресування. Розробка полягає в обдуванні, різанні та розкладанні (або розвішуванні) відформованих сирих виробів. Мета цієї сукупності операцій - приготування маси випресуваних виробів до сушіння. Від якості виконання вищевказаних операцій залежать: продуктивність сушильного обладнання, витрати сировини та якість макаронних виробів.

Сирі вироби для швидкої підсушки їхньої поверхні обдуваються повітрям з метою зниження пластичності та придання їм пружності та стійкості до деформацій.

Обдування здійснюють повітрям формувального відділення, яке має температуру 25°С і відносну вологість 60-70%. При цьому відносна вологість сирих виробів знижується на 2- 3%.

При використанні сушки для довгомірних виробів (на бастунах) обдування необхідно проводити дуже уважно, уникаючи надмірної підсушки поверхні виробів, особливо зовнішньої. У такому разі може статися розламування верхнього шару виробів у місцях перегину та падіння їх з бастунів (зсип) безпосередньо при розвішуванні або в процесі висушування.

Призначення різання - отримати продукт певної довжини, зумовлений стандартом. Відформовані та підсушені макаронні вироби розрізаються на потрібну довжину ріжучими механізмами та для сушіння розкладаються на сушильних поверхнях (короткорізані та довгомірні на лініях фірм "Бассано" (Франція) або вкладаються у лоткові касети (макарони при касетному способі сушіння), або розвішують на бастуни (довгі вироби при підвісному способі сушіння).

Спосіб розкладання виробів залежить від сушки. Сушіння короткорізаних виробів взагалі відбувається на стрічках парових конвеєрних сушарок шаром товщиною від 2 до 5 см. Товщина шару залежить від вигляду виробів і регулюється зміною швидкості руху стрічок.

Під час сушіння лоткові касети, з вологими макаронами встановлюють у сушильні шафи одна на одну для рівномірного сушіння та отримання виробів гарної якості.

При виробництві довгомірних виробів на лініях фірми "Бассано" (Франція) попереднє сушіння відбувається на рамках, на яких сирі вироби складають в один шар.

Сирі макаронні вироби є вигідним середовищем для проходження різноманітних мікробіологічних процесів. Щоб запобігти цим процесам, сирі макаронні вироби підлягають консервуванню висушуванням до вологості не більш 13%. Від правильності сушіння залежить міцність виробів. Дуже інтенсивне сушіння викликає появу в сухих виробах розколин, а дуже повільна - закисання виробів.

Сушіння потрібно закінчувати при досягненні виробами відносної вологості 13,5- 14,0 % для того, щоб після охолодження перед пакуванням вологість їх становила трохи менше 13 %. Форми зв'язку вологи в колоїдно-капілярно-поруватих матеріалах, до яких відносять макаронне тісто і сирі макаронні вироби, розподіляють на три види: хімічну, фізичну та фізико-механічну. У макаронному тісті і сирих виробах спостерігаються переважно дві перші форми зв'язку вологи.

Вибираючи і розробляючи режими сушіння, необхідно враховувати дві основні особливості макаронних виробів як об'єкта сушіння:

У разі зниження вологості виробів від 29-30 до 13-14 % скорочуються їх лінійні і об'ємні розміри (усадка) на 6- 8 %.

У процесі висушування змінюються структурно-механічні властивості виробів.

Наразі залежно від температури повітря використовують три основних режими конвективного сушіння макаронних виробів:

¦ традиційні низькотемпературні режими, коли температура сушильного повітря не перевищує 60 °С;

¦ високотемпературні режими, коли температура повітря на певному етапі сушіння досягає 70… 90 °С;

¦ надвисокотемпературні режими, коли температура повітря перевищує 90 °С.

Оптимальним режимом сушіння треба вважати такий режим за якого виходять вироби нормальної якості (за прозорістю і кислотністю) з якнайменшою тривалістю сушіння та витратами енергії. Потрібно дотримуватися таких режимів сушіння, які максимально наближені до оптимальних. Тривалість сушіння макаронних виробів повинна бути не менше 12 год.

Макаронні вироби на виході з сушарки мають приблизно таку температуру, як агента сушки. Перед пакуванням макаронні вироби необхідно охолодити до температури пакувального відділення. Переважним є повільне охолодження протягом не менше 4 год, під час якого вироби обдуваються повітрям за температури 25…30 °С з відносною вологістю 60-65 %.

Швидке охолодження висушених виробів інтенсивним обдуванням в охолодниках різних конструкцій або охолодження їх на стрічкових транспортерах при постачанні на пакування небажано. Хоча вироби за короткий час (5 хв) встигають охолонути до температури цеху, подальша усушка не відбувається, але зростає внутрішня напруга зрушеннь.

Якщо вироби підлягали інтенсивному сушінню, то їх розтріскування та перетворення на уламки і крихти може бути вже після пакування, що збільшує кількість браку та погіршує попит на вироби.

Наприкінці сушки і стабілізації (або швидкого охолодження) макаронні вироби підлягають сортуванню (відбракуванню). Коли вироби сортують, то видаляють недосушені, розтріскані, дуже деформовані, з підвищеною кислотністю, плісняві і т. п.

Особливу увагу треба приділяти сортуванню макаронів, висушених у лоткових касетах, і короткорізаних виробів, висушених у сушарках, у яких можуть з'являтися злипки через нерівномірне видалення вологи і злипання виробів під час сушки.

Ознаки нестандартної продукції: присутність злипків і грудок, пліснява, наявність сторонніх домішок, підвищені кислотність та вологість, велике скривлення та підвищена шорсткість, темний колір.

Перед пакуванням продукцію необхідно піддавати ретельному магнітному контролю, особливо короткорізані вироби, які піддавались сушці на конвеєрах. Для цього пакувальні столи та віброохолоджувачі треба устаткувати магнітними вловлювачами, які затримують пилоподібні частинки металу. На пакувальних столах треба встановлювати також металеві сітки для відсіювання борошняного пилу.

Після ретельного магнітного очищування кожну партію виробів, на вибір, контролюють у лабораторії і тільки після цього пакують і здають на склад готової продукції. Готові макаронні вироби або фасують, або пакують насипом. Пакування виробів у споживацьку (дрібну) тару здійснюється на автоматах, напівавтоматах або вручну.

Спожиткова тара: коробки, пакети (поліетиленові, целофанові). На спожитковій тарі повинні бути вказані товарний знак, рисунок, рецептура, правила варіння виробів. Під час пакування макаронних виробів у пакети з прозорого матеріалу всередину пакета повинна бути вкладена етикетка. Фасовані у спожиткову тару вироби укладають потім у зовнішню (велику) тару - ящики або короби [5].

1.3 Розвиток ринку макаронних виробів

У 2011 році загальний об'єм ринку макаронних виробів оцінний склав близько 160 тис. тонн в натуральному вираженні і в грошовому вираженні - близько 800 млн. грн. в цінах виробника. Слід врахувати, що підприємства малого бізнесу, по оцінках аналітиків, займають не менше 10% ринку, а близько 15-20% доводиться на нелегальний імпорт макаронів. Згідно з офіційною статистикою, доля імпорту в структурі національного вжитку на кінець 2012 років склала більше 20%.

Причин зростання імпорту декілька: це маркетингова активність зарубіжних виробників і «підігравання» уряду, впродовж декількох років що обмежує торгівельну надбавку 15% на вітчизняні макаронні вироби, що практично порівнює «стартові можливості» зарубіжних і вітчизняних компаній. Цим користуються дистриб'ютори і роздрібні мережі, які вимушують українські підприємства знижувати відпускні ціни на свою продукцію.

На оптові ціни, на думку операторів ринку, великою мірою впливає вартість сировини, пакувальних матеріалів (флексоетікетка, полімерна плівка і ін.) і енергоресурсів, які займають 75-80% в структурі собівартості. Ціни на муку і пшеницю в 2011 році зросли, проте вже в 2012 році вони почали знижуватися, особливо на пшеницю, що теоретично могло зіграти на руку вітчизняним виробникам. Проте принцип ціноутворення в українських і зарубіжних компаній істотно відрізняється: в Україні виробники вважають за краще формувати великі складські запаси муки за відсутності укладених контрактів на постачання кінцевій продукції, на відміну від зарубіжних підприємств, що чутливіше реагують на коливання вартості сировини.

Основні гравці: Круг українських компаній, що випускають щорік не менше тисячі тонн макаронних виробів, досить обмежений і налічує 10-12 підприємств, які, наприклад, в 2011 році забезпечували близько 60% виробництва. Частка іноземного капіталу у вітчизняному макаронному бізнесі досить низька. Якщо не враховувати російську групу «Євросервіс» (володіє «Київською МФ» і «Сімферопольською МФ»), то єдиним іноземним інвестором виступає скандінавська компанія АХА Lantmannen (відома по ринку сухих сніданків). Їй належить завод АО «Лантманнен АКСА» в Борисполі, де виробляються макарони з імпортної сировини під ТМ Turelli і Pasta Esclusivо.

До істотної втрати домінуючих позицій в боротьбі з імпортерами додається слабка інтегрованість ринку. На ньому присутнє лише одне крупне об'єднання - «Українські макарони», виступаюче дистриб'ютором продукції «Хмельницькою МФ», «Чернігівською МФ» і луцькою «Боніта СТ». До того ж певну частку ринку віднімають у виробників торгівельні мережі, випускаючи продукцію private label. Наприклад, «Київська МФ» з жовтня 2009 року виготовляє макаронні вироби для мережі «Веліка Кишеня» під ТМ «Хіт-продукт». Замислюються власники макаронних підприємств і про модернізацію виробничих потужностей, до чого їх підштовхує зростання цін на сировину і енергоносії. Інші гравці ринку мають намір збільшити обсяг виробництва за рахунок установки раніше придбаних сучасних виробничих ліній. Сьогодні в Україні більше половини загального виробництва макаронних виробів припадає на п'ять найбільших підприємств. ВАТ "Київська макаронна фабрика" (ТМ "КМФ") займає 14% ринку, ЗАТ "Хмельницька макаронна фабрика" і ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика" (ТМ "Тая") - 10,0 % і 11,0% відповідно, (управляюча компанія обох фабрик- ТзОВ "Українські макарони"), ВАТ "Сімферопольська макаронна фабрика" (ТМ "Макарові справи")- 10% ринку і ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" (ТМ "Козачок")- 9,0% ринку. Решту 56% ринку виробництва макаронних виробів покривають дрібніші підприємства.

Кількість великих і середніх виробників макаронних виробів в Україні за 2012-2014 рр. збільшилася всього на 1,0 %. Кількість дрібних виробників у 2013 р. збільшилася на 4 %, порівняно з 2012 р., а у 2014 р. зменшилася на 3,0 % і у структурі українського ринку макаронних виробів становила 13,0 %.

З 2006 по 2012 рр. виробництво всіх видів макаронних виробів збільшилося від 172 до 184 тис. т, тобто на 12 тис. т, або в 1,07 рази.



Таблиця 1.2- Динаміка виробництва макаронних виробів в Україні у 2006-2013 рр. тис т.

Вид макаронних виробів	Роки
Рік	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013 (6 міс.)
[ Без начинки і теплового оброблення	110	100	104	108	107	113	107	-
3 начинкою, тепловим обробленням або замороженням	62	67	102	108	ПО	94	77	30,7
Всього	172	167	206	216	217	207	184	11

Найбільше макаронних виробів в Україні за період, що аналізується, було вироблено у 2010 р. - 217 тис. т, найменше - у 2007 р. - 167 тис. т, що пояснюється нестабільністю на ринку зерна і борошна. У 2008-2010 рр. виробництво макаронних виробів зменшилося до 206, 216 і 217 тис. т і було забезпечено стабілізацією закупівельних цін на борошно, модернізацією технологічних ліній, запуском нових потужностей. Згідно з офіційною статистикою, у 2013 р. спостерігалася тенденція до скорочення виробництва макаронних виробів. У січні-жовтні 2013 р., порівняно з січнем-жовтнем 2012 р., випуск макаронних виробів в Україні скоротився на 2,7 %. За даними 2013 р., макаронний ринок знизився на 20 % через істотне зниження купівельної спроможності населення.

За період 2006-2009 рр. імпорт макаронних виробів зменшився з 17,5 до 13,8 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або у 1,27 рази. У 2009 р., порівняно з 2008 р., частка імпортної продукції скоротилася на 32 % - до 13,8 тис. т. (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3-Імпорт та експорт макаронних виробів в Україні у 2009-2013 рр.

Показник	Рік
	2009	2010	2011	2012	2013 (січень-жовтень)|
Імпорт	17,5	21,7	20,3	13,8	13,6
Експорт	11,9	14,4	15.4	15,6	10,0



Макаронні вироби в Україну поступають переважно з Росії та Італії. Зам даними 2012 р. з Росії надійшло 9,8 тис. т, а з Італії - 2,6 тис. т макаронних виробів. За січень-жовтень 2013 р. імпорт макаронних виробів в Україну становив 13,6 тис. т. Оператори ринку зазначають, що у 2013 р. спостерігався вихід на український ринок нових зарубіжних торгових марок. Так, якщо у 2012 р. асортимент імпортної макаронної продукції обмежувався 10-15-ма найменуваннями, то у 2013 р. їхня кількість зросла до 50 найменувань.

Як видно з даних, наведених у таблиці 1.3, українські підприємства за останні роки нарощують щорічно експорт макаронних виробів. З 2009 по 2012 рр. обсяги експорту макаронних виробів збільшилися з 11,9 до 15,6 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або в 1,31 рази. За січень-жовтень 2013 р. експорт макаронних виробів становив 10,0 тис. т. Найбільше макаронних виробів Україна експортує у Молдову і Польщу. Варто зазначити, що в Україні у 2008-2011 рр. переважав імпорт макаронних виробів, а у 2012 р. - експорт.

В Україні фактичне споживання макаронних виробів становить 5,5-6,0 кг на одну особу на рік за рекомендованої норми 5,0-5,5 кг. Перевищення споживання макаронних виробів є свідченням незбалансованості харчування населення, яке намагається забезпечити власні енергетичні потреби за рахунок економічно доступніших продуктів.

За результатами анкетного опитування, проведеного компанією ТВ5 "Україна", щоденно макаронні вироби споживає 34,5 % населення у віці від 16 до 65 років, від двох до шести разів на тиждень - 31,7 % населення, і взагалі їх не споживає 4,7 % населення. Експерти ринку відзначають в останні роки стрімке зростання і активізацію попиту та продаж макаронних виробів швидкого приготування, зокрема локшини.

Щодо ціни на макаронні вироби, оператори ринку вважають, що порівняно з іншими продуктами харчування, для них характерні значні цінові коливання. Виробники стверджують, що ціни на макаронні вироби підвищуються тільки тоді, коли зростає собівартість виробництва. У 2012 р. зростання ціни на борошно не було, ціни на електроенергію не піднімалися, і ціна на макаронні вироби була стабільною. На початку 2013 р. спостерігалося підвищення ціни на вермішель.

Учасники ринку макаронних виробів в Україні вважають, що на перспективу ситуація на ринку макаронних виробів залишиться досить стабільною. Основними задачами для українських виробників макаронних виробів є вирішення питань щодо імпортних мит, розроблення національних стандартів, посилення боротьби з контрабандним ввезенням макаронних виробів і включення макаронних виробів в асортимент закупки товарів у Держрезерв [6].

Найбільше в Україні виробляється фігурних виробів (понад 30%), на другому місці майже з такою ж часткою (30%) - вермішель.

Повна структура ринку виробництва макаронних виробів за видами представлена на діаграмі (рис. 1.5).

1.4 Основні виробники макаронних виробів

Макаронні вироби широко використовуються у всьому світі (особливою популярністю вони користуються у вегетаріанців) і з них готують безліч страв. Дуже популярні страви з макаронів в італійській і східноазіатській кухнях.

В Україні макарони як основний продукт вживають 30-40% споживачів, інші використовують макарони у вигляді гарніру до основних страв або для приготування інших страв (супи, запіканки). Як правило, макаронні вироби їдять з додаванням різних соусів і спецій.

Українці при виборі макаронних виробів в першу чергу звертають увагу на ціну (34%), далі - на склад продукту (сорт пшениці), торговельну марку та виробника, асортимент продукції (рис. 1.6)

Більшість українців, які проживають у великих містах, набувають макарони в магазинах і супермаркетах (близько 65%). Що стосується ситуації по всій Україні, то макаронні вироби найбільше купують на ринку (близько 55% населення), а 45% - в магазинах.

При цьому абсолютна більшість українців (майже 90%) покупають розфасовані макарони, а решта віддають перевагу купівлі на вагу. Свою перевагу до покупки макаронних виробів в упаковці українці відзначають, що так зручніше їх зберігати, упаковка гарантує якість продукції, це більш гігієнічний і компактнішою при перенесенні. Деякі купують упаковані макарони бо розважних немає в продажу або тому що не охота чекати поки їх зважать.

Рис. 1.6 - Критерії вибору макарон при покупці

При цьому абсолютна більшість українців (майже 90%) покупають розфасовані макарони, а решта віддають перевагу купівлі на вагу. Свою перевагу до покупки макаронних виробів в упаковці українці відзначають, що так зручніше їх зберігати, упаковка гарантує якість продукції, це більш гігієнічний і компактнішою при перенесенні. Деякі купують упаковані макарони бо розважних немає в продажу або тому що не охота чекати поки їх зважать.

В середньому макаронні вироби купуються раз в три тижні, але зі збільшенням віку і зниженням доходу, їх придбання знижується до покупки раз в 2-3 місяці.

При вживанні макаронів українці найбільше звертають увагу на швидкість приготування, збереження форми після варіння, калорійність, сорт борошна і інше.

Попит на макарони має сезонну залежність: споживання макаронних виробів найбільше навесні і досягає свого піку в травні-червні, влітку споживання знижується і залишається на одному рівні.

Що стосується, цін на макаронні вироби, то можна виділити три цінові сегменти:

- економ сегмент (дешеві макарони - до 7 грн за 1 кг). Макарони даного сегмента реалізуються в основному на ринках, в магазинах і за допомогою корпоративних державних клієнтів (армія, пенітенціарна система і т.п.). В Україні макарони в дешевому ціновому сегменті виробляє «Київська макаронна фабрика», «Сімферопольська макаронна фабрика» та інші.

- среднеєцеіновий сегмент (ціна на макарони від 7 до 20 грн. за 1 кг). Велика частина макаронів по середній ціні реалізується в магазинах і супермаркетах. Торгові марки даного сегмента: Чумак, Макфа, Riscossa, Премія та ін.

- преміум-сегмент (ціна за 1 кг макаронів понад 20 грн.). Як правило, це імпортні макарони і макарони деяких вітчизняних виробників. Продукцію реалізовують в основному в супермаркетах, магазинах і в мережі ресторанного бізнесу.

Найбільше українці купують макарони по середній ціні, найменше - дорогі, преміум-класу.

На українському ринку працює багато компаній, що займаються виробництвом макаронів. Серед них можна виділити: компанія «Українські макарони» з торговою маркою «Тая»; Київська макаронна фабрика з ТМ «КМФ»; Маревен Фуд Україна (ТМ «Роллтон»); Макаронна фабрика «МилаМ» з ТМ «МилаМ»; холдинг «Урожай» (входить до складу групи Lauffer); Сімферопольська макаронна фабрика; Чумак (ТМ «Чумак»); фірма «Зодіак».

Жодна з фірм не контролює і п'ятої частини ринку, але лідером є компанія «Українські макарони» з ринковою часткою 17,5%. Більше 65% всіх макаронних виробів випускає шість вітчизняних операторів ринку.

У кожному регіоні України є свій лідер. Найбільш популярні торгові марки: «Чумак», «Тая», «Макфа» і «Шебекинські».

Компанія «Українські макарони» виробляє макаронні вироби під торговою маркою «Тая».

Продукція представлена ??широким асортиментом:

- макаронні вироби: вермішель, ріжки аматорські, ріжки гладкі, локшина, перо;

- фігурні макаронні вироби: локшина фігурна, пелюстки, пружинка, буравчики, штопор, спіральки, гребінці, хвиля, вушка, черепашки, черепашки, грамофон, коліщатка, колосочки, супова засипка;

- довгі макарони: вермішель довга, вермішель плоска, макарони соломка, особливі, спеціальні;

- а також макаронні вироби з кукурудзяного, рисового борошна і суміші гречаного та кукурудзяного борошна .

Київська макаронна фабрика виробляє макарони під торговою маркою «КМФ». Представлена наступна лінійка продукції:

- Вермішель, тонка вермішель;

- Ріжки, ріжки особливі, кручені, особливі кручені;

- Фігурні макарони: колечка, ріжки-гребінці, листочки, спіраль, коліщатка, локшина-виток, черепашки, парасольки, витушки, равлики .

Макарони «Чумак» дуже популярні серед українців і виробляються з кращих сортів пшениці. Асортимент продукції: спагетті, спагеттіні, локшина, метелики, спіральки, черепашки, ріжки, пір'я, вермішель, трубочки, павутинка. Макарони фасуються в м'яку упаковку вагою 400 і 450 г.

Російські макаронні вироби торгової марки «Макфа» представлені на ринку наступного лінійкою:

- класичні макарони (ріжки, вермішель, пір'я, локшина, хвиляста локшина, довгі макарони, трубочки спіраль, равлики, гвинтики, гребінці, черепашки, рігатоні, бантики, квіточки);

- макаронні вироби «гнізда» (тальятелле, капелліні);

- макаронні вироби спеціального формату (королівські трубочки, королівські черепашки, королівські равлики, королівські пір'я);

- дитячі макарони «макфікі»;

- яєчні макарони (квіточки, трубочки) і інше [6].



ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Кореляційно-регресійний аналіз

Будь - яке явище природи і суспільства не може бути усвідомленим і зрозумілим без обґрунтування його зв'язків з іншими явищами. Щоб пізнати сутність явищ, необхідно розкрити їх взаємовідносини, кількісно визначити вплив тих або інших об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Вплив цих факторів на рівень економічних показників в сільському господарстві до недавнього часу визначався в основному за допомогою методу статистичних групувань. Співвідношення ознак, виявлених в результаті статистичних групувань, відрізняються від співвідношень, які мають місце при функціональних зв'язках, коли кожному значенню аргумента відповідає визначене значення функції. Метод статистичних групувань дозволяє встановити тільки наявність зв'язку між явищами, не визначаючи при цьому його порівняльні кількісні параметри. Через це поряд з методом групувань, які відіграють винятково важливу роль у економічних дослідженнях, для рішення подібних питань необхідно застосовувати і інші методи, зокрема, метод кореляції.

Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь - якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої змінної. Вона відображає закон множини причин і наслідків і є вільною неповною залежністю. Використання методу кореляції і регресії дозволяє вирішити такі основні завдання: 1) встановити характер і тісноту зв'язку між досліджуваними явищами; 2) визначити і кількісно виміряти ступінь впливу окремих факторів і їх комплексу на рівень досліджуваного явища; 3) на підставі фактичних даних моделі залежності економічних показників від різних факторів розраховувати кількісні зміни аналізованого явища при прогнозуванні показників і давати об'єктивну оцінку діяльності підприємств.

Кореляційно - регресійний аналіз включає три етапи: 1) математико - економічне моделювання; 2) рішення прийнятої моделі шляхом знаходження параметрів кореляційного рівняння (кореляційне рівняння, називають також рівнянням регресії); 3) оцінка і аналіз одержаних результатів [7].

Основні характеристики цього показника:

1) Він може приймати значення від -1 до +1. Знак «+» означає, що зв'язок пряма (коли значення однієї змінної зростають, значення іншої змінної також зростають), «-» означає, що зв'язок зворотна;

2) Чим ближче коефіцієнт до | 1 |, тим тісніше лінійна зв'язок. При величині коефіцієнта кореляції менше 0,3 зв'язок оцінюється як слабка, від 0,31 до 0,5 - помірна, від 0,51 до 0,7 - значна, від 0,71 до 0,9 - тісний, 0,91 і вище - дуже тісна;

3) Якщо всі значення змінних збільшити (зменшити) на одне і те ж число або в одне і те ж число раз, то величина коефіцієнта кореляції не зміниться;

4) При r = ± 1 кореляційний зв'язок являє лінійну функціональну залежність. При цьому всі спостережувані значення розташовуються на загальній прямій. Її ще називають лінією регресії;

5) При r = 0 лінійна кореляційний зв'язок відсутній. При цьому групові середні змінних збігаються з їх загальними середніми, а лінії регресії паралельні осям координат [8].

Виконувався аналіз вихідних даних, які наведені у (табл. 2.1), за період з 2009 - по 2013 роки [9-10].

Після проведення розрахунку коефіцієнтів парної кореляції, залишились такі фактори регресії, які найбільше впливають на середню ціну макаронних виробів (табл. 2.2.).

Після цього встановлюємо наскільки тісно зв'язані між собою фактори, які залишились. Знову проводимо кореляцію (табл.2.3).

Таблиця 2.1 - Розрахунок парної кореляції

Рік	Обєм реалізації макоронних виробів, (тис т)	Фактори регресії
		врожай пшениці, (млн т)	середня ціна на пшеничне борошно вищого сорту,(грн)	середня ціна на пшеничне борошно 1-ого сорту, (грн)	середня ціна на пшеничне борошно 2-ого сорту, (грн)	середня ціна на яйця, (грн)	средня ціна на сухе молоко,(грн)	врожай бобових культур,(млн т)	середня ціна макаронних виробів, (грн)	врожай олійних, (млн т)	ціна на соєве борошно, (грн)	Вироблення макаронних виробів, (тис т)	експорт макаронних виробів,( тис т)	середня місячна заробітна плата, (грн.)	енергоресурси, (млн грн)
2009	119070	46719000	29,6	25,1	23,6	3,75	119	4187000	6,85	6364000	60,9	8635	119000	890	1381000
2010	100760	39613000	31,4	24,4	25,3	3,30	110	3856000	10,55	67710000	72,5	9730	144000	1050	1592000
2011	99645	51958000	39,7	26,5	34,4	3,30	125	3223000	12,6	8670000	49,2	11010	154000	1090	1216000
2012	98500	41229000	40,4	36,8	35,9	6,40	128	4612000	12,8	11050000	78,2	12025	156000	1050	1540000
2013	98403	60091100	42,5	39,8	37,3	12,6	150	6093000	14,2	15730000	79	16034	100000	2570	2225000
Коефіцієнт парної кореляції	-0,13	-0,75	-0,51	-0,75	-0,38	-0,37	-0,18	-0,93	-0,25	-0,35	-0,63	-0,32	-0,41	-0,35



Таблиця 2.2 - Фактори регресії, які найбільше впливають на середню ціну макаронних виробів

Рік	Обєм реалізації макоронних виробів, (тис т)	Фактори регресії
		середня ціна на пшеничне борошно вищого сорту,(грн)	середня ціна на пшеничне борошно 1-ого сорту, (грн)	середня ціна на пшеничне борошно 2-ого сорту, (грн)	середня ціна макаронних виробів, (грн)	Вироблення макаронних виробів, (тис т)
2009	119070	29,6	25,1	23,6	6,85	8635
2010	100760	31,4	24,4	25,3	10,55	9730
2011	99645	39,7	26,5	34,4	12,6	11010
2012	98500	40,4	36,8	35,9	12,8	12025
2013	98403	42,5	39,8	37,3	14,2	16034
Коеф. парн. корел.	-0,75	-0,510	-0,75	-0,93	-0,63



Таблиця 2.3 - Повторний розрахунок парної кореляції

Рік	Обєм реалізації макоронних виробів, (тис т)	Фактори регресії
		середня ціна на пшеничне борошно вищого сорту,(грн)	середня ціна на пшеничне борошно 1-ого сорту, (грн)	середня ціна на пшеничне борошно 2-ого сорту, (грн)	середня ціна макаронних виробів, (грн)	Вироблення макаронних виробів, (тис т)
2009	119070	29,6	25,1	23,6	6,85	8635
2010	100760	31,4	24,4	25,3	10,55	9730
2011	99645	39,7	26,5	34,4	12,6	11010
2012	98500	40,4	36,8	35,9	12,8	12025
2013	98403	42,5	39,8	37,3	14,2	16034
Коеф. парн. корел.	-0,75	-0,510	-0,75	-0,93	-0,63
		0,81	0,82	1,00	0,93	0,85
		0,81	0,82	0,82	0,73	0,90
		1,00	0,82	0,92	0,92	0,84
		0,93	0,73	0,92	0,84	0,84
		0,85	0,90	0,84	0,84	0,84
		0,95	0,67	0,95	0,97	0,74
		0,62	0,74	0,59	0,63	0,93

Після обчислень залишились фактори, які найтісніше пов'язані із реалізацією макаронних виробів - це вироблення макаронних виробів та середня ціна на пшеничне борошно 1-класу. Використовуємо для них лінійну функцію і отримуємо:

Таблиця А.4 - Лінійна функція

Лінійна функція
2009	-1154,09	531,9	-1154,29
2010	-1154,08	745,7	0,1953
2011	-1154,08	995,7
2012	-1154,08	1193,9
2013	-1154,08	1976,8

Згідно вищевказаних розрахунків, отримаємо рівняння регресії (2.1)

ОРМВ = (-1154,29)+531,9*СЦПБ1 -1154,09* ВМВ (2.1)

де, ОРМВ - об'єм реалізації макаронних виробів, тис.т.;

СЦПБ1 - середня ціна пшеничного борошна 1-класу, грн.;

ВМВ - вироблення макаронних виробів, тис.т.



ВИСНОВКИ

1) Макарони в Україні дуже популярні. Як основний продукт макаронні вироби вживають 30-40% українців. Решта використовують їх у вигляді гарніру до основних страв або для приготування інших страв

2) Найбільше в Україні виробляється фігурних виробів (понад 30%), на другому місці майже з такою ж часткою (30%) - вермішель.

3) Макаронні вироби найбільше купують на ринку (близько 55% населення), а 45% - в магазинах.

4) Структура ринку макаронів за ціною представлена ??в трьох сегментах: економ, середньої ціни і преміум. Найбільше українці купують макарони по середній ціні, найменше - дорогі, преміум-класу.

5) Виробництво має неоднозначні тенденції: за 2012-2014 рр. спостерігалося зростання, в 2015 році відбувся спад виробництва.

6) Експорт та імпорт зростає щорічно. Експорт незначний.

7) Шість вітчизняних операторів ринку виробляють понад 65%. Це компанії: Українські макарони, Київська макаронна фабрика, Урожай, Зодіак, МилаМ і Сімферопольська макаронна фабрика.

8) Найбільш популярні торгові марки в Україні: «Тая», «Макфа», «Чумак», «Шебекинські».

9) Оскільки конкуренція на ринку висока, всі виробники конкурують за якістю й асортиментом макаронних виробів, і пропонують споживачам продукцію в різних цінових сегментах.

10) Кореляційнно-регресійний аналіз дозволив визначити наступні залежості:

- Було проаналізовано ринок макаронних виробів у період з 2009 по 2013 рр.;

- Після розрахунку коефіцієнта парної кореляції, залишились фактори, які найбільше впливають на середню ціну макаронних виробів: середня ціна на пшеничне борошно вищого сорту (-0,75), середня ціна на пшеничне борошно 1-ого сорту (-0,51), середня ціна на пшеничне борошно 2-ого сорту (-0,75), середня ціна макаронних виробів (-0,93), Вироблення макаронних виробів (-0,63);

- Після повторного розрахунку коефіцієнта кореляції, залишились два фактори, найтісніше пов'язані між собою - це середня ціна на пшеничне борошно 1-ого сорту (0,74), вироблення макаронних виробів (0,93).

- Для цих двох факторів було використано лінійну функцію, та отримано рівняння регресії.

Отже, таким чином, я вважаю, що мету даної курсової роботи було досягнуто, а саме ми проаналізували ринок макаронних виробі та побачили реальні фактори впливу на їх виробництво та ціну в Україні.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Методичні рекомендації та завдання до курсової роботи з дисципліни «Мікроекноміка», к.е.н., доц. Чередниченко В.А., 2014 рік, Одеса ОНПУ;

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Макаронні_вироби Макаронні вироби

3. http://pidruchniki.com/16520205/ekonomika/identifikatsiyni_oznaki_makaronnih_virobiv Ідентифікаційні ознаки макоронних виробів;

4. http://www.ebooktime.net/book_74_glava_71_7.6._МАКАРОННІ_ВИР.html Макаронні вироби функціонального призначення;

5. http://dspace.knau.kharkov.ua/jspui/bitstream/123456789/104/9/%Розділ%205.Макаронні%20вироби%.pdf Розділ V. Технологія макаронних виробів;

6. http://koloro.ua/blog/issledovaniya/makaronnye-izdeliya.-analiz-predpochtenij-potrebitelej-osnovnyh-proizvoditelej-i-situacii-na-rynke.html Макаронні вироби. Аналіз переваг споживачів основних виробників.

7. http://pidruchniki.com/11570718/statistika/korelyatsiyno-regresiyniy_analiz Загальнотеоретичні основи кореляційно-регресійного методу аналізу.

8. http://ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/56-k/3928-korelyatsijno-regresijnij-analiz.html Кореляційно-регресійний аналіз.

9. Державна служба статистики України, О. М. Прокопенко, 2015 рік, Київ.

10. http://www.prodinfo.com.ua/proizvodstvo/xlebopekarnaya_promyishlennost/ryinok/ryinok_makaronnyix_izdelij_ukrainyi.html Ринок макоронних виробів в Україні.

Размещено на Allbest.ru

...