Предмет, методи і завдання статистики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція

На тему: "Предмет, методи і завдання статистики"

План

1. Статистика як наука

2. Предмет статистичної науки

3. Методи статистики, їх роль у вивченні соціально-економічних явищ та процесів

4. Статистична сукупність, одиниці статистичної сукупності

5. Ознаки одиниць сукупності

1. Статистика як наука

Перші дані, що сьогодні називають статистичними, ми знаходимо в найдавніших письмових джерелах (облік рабів, жителів). Як наука вона вийшла з бухгалтерського обліку.

Слово "статистика" походить від латинського слова status - становище, стан явищ. Спочатку займалася описовою діяльністю, наприклад описом державного устрою (інша назва - державознавство).

Статистика як наука виникла в другій половині 17 століття. Термін статистика в науковий обіг ввід в 1746 році німецький вчений, професор філософії і права Генріх Авенхаль.

В сьогоднішньому розумінні статистика - це:

1) цифри, статистичні дані;

2) статистична практика (діяльність статистичних установ, що збирають і обробляють статистичну інформацію);

3) наука.

У джерел статистичної науки стояли 2 школи: англійська (інша назва - "школа політичних арифметик": Уільям Петті За словами К.Маркса, У.Петті - батько економічної статистики, вперше використав замість опису цифри, порівняння, аналіз, Джон Граунд) і німецька (суто описова наука - державознавство - опис устрою, кількість знаті, кількість приходів, кількість населення, кількість земель).

В Росії в 19 ст. сформувалася власна школа, до якої входили вчені РАН П.Журавський, Арсеньєв, Дружинін. Пізніше, вчені розділилися на дві групи: перша група розглядала статистику як метод (Дружинін, Кауфман), друга - як науку (Янсон, Німчинов, Фортунато).

Вищезгадані школи розділилися також на два крила: одні вважали, що статистика досліджує лише суспільство (гуманітаристи), інші - що статистика може досліджувати будь-що у природі (універсалісти). Дане протиріччя проіснувало до 50-х років 20-го століття.

4) Статистика - це також метод пізнання, інструментарій, який використовується і в природничих, і в суспільних науках для встановлення закономірностей масових процесів.

5) Статистика - це і окрема група статистичних методів.

2. Предмет статистичної науки

Статистика - це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Отже, предмет статистики - кількісна сторона масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Об'єктом статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя.

Особливості статистики:

1)статистика говорить мовою цифр, але ці цифри якісно визначені Ми не говоримо просто цифри (25, 45, 6 000 000) як в математиці, а, наприклад, 50,4 млн. населення.;

2)масовість явищ (статистика не вивчає поодинокі явища, оскільки в них не проявляються закономірності, які досліджуються статистикою); використовується математичний закон великих чисел, основним принципом якого є те, що закономірність масових явищ може проявлятися при достатньо великому числі випадків;

3)статистика вивчає структуру явища і його динаміку;

4)статистика вивчає явища в їх взаємозв'язку.

Закономірності проявляються в таких своїх різновидах:

1)закономірності розвитку (динаміка явищ);

2)закономірності структурних зрушень;

3)закономірності розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, за статтю);

4)закономірності співзалежності (зв'язку між явищами).

3. Методи статистики, їх роль у вивченні соціально-економічних явищ та процесів

Методологічною основою статистики є:

1)теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства;

2)діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу;

3)системний підхід;

4)основи економічної теорії;

5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).

Будь-яке статистичне дослідження має 4 етапи (всі вони об'єднуються єдиним - метою дослідження):

1)статистичне спостереження - збір даних шляхом первинного (вимірення, опитування, підрахування) або вторинного збору;

2)зведення і групування даних та результатів спостережень;

3)узагальнюючі показники (можуть бути абсолютні, середні і відносні);

4)аналіз.

Статистика - це багатогалузева наука. Вона складається з окремих розділів і підрозділів:

1)загальна теорія статистики - розглядає загальні поняття, категорії, принципи і методи кількісного виміру соціальних явищ і процесів;

2)економічна статистика - вивчає процеси суспільного виробництва, розподілу і споживання;

3)соціально-економічна статистика - вивчає добробут, культуру народу, загальну відмінність груп народу;

4)галузева статистика - вивчає відповідні галузі: фінансова статистика, статистика будівництва, статистика матеріального виробництва тощо. статистика наука економічний

Інколи окремо виділяють демографічну статистику (вивчає населення), але найчастіше вона входить до економічної статистики.

Функції статистики:

1)пізнавальна функція - статистика вивчає кількісне співвідношення і взаємозв'язки, встановлює закономірності розвитку;

2)контрольно-організаційна функція;

3)керуюча функція - на основі наявних даних проводиться планування і керування.

Основні задачі статистики на сучасному етапі.

Завданнями статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику" є (мається на увазі державна статистика):

реалізація державної політики в галузі статистики;

збирання, розробка, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів;

розробка і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;

забезпечення достовірності, об'єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації;

забезпечення доступності, гласності і відкритості зведених статистичних даних в межах чинного законодавства.

4. Статистична сукупність, одиниці статистичної сукупності

Статистична сукупність - це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу.

Статистична сукупність - це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.

Сукупність може бути однорідною і різнорідною.

Однорідна сукупність - якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.

Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.

Сукупність складають окремі елементи, які називаються одиницями сукупності.

Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.

Ознака - властивість окремої одиниці сукупності.

5. Ознаки одиниць сукупності

Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними.

Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.

Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.

Кількісні варіанти за характером виразу можуть бути первинними і вторинними.

Первинні варіанти - характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.

Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) - дані, що не можливо перевірити тому що вони взяті з певних джерел.

По відношенню до об'єкту кількісні ознаки можуть бути прямими і непрямими.

Прямі - характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії)

Непрямі - ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту (чи сукупності), а які належать іншій сукупності, що входить в дану.

За характером варіації кількісні ознаки можуть бути дискретними (перервні), безперервними; а якісні - багатоваріантними, альтернативними.

Дискретні - ознаки, виражені окремими цілими числами, без проміжних значень.

Безперервні - ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.

Багатоваріантні - перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий).

Альтернативні - взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне.

По відношенню до часу ознаки можуть бути інтервальні і моментні.

Інтервальні - це ознаки, які характеризують результат процесів.

Моментні - характеризують об'єкт в певний момент часу.

- Адитивність - підсумовувати, складати.

В залежності між зв'язку між ознаками вони бувають факторними і результативними.

- Та ознака, яка впливає на іншу, називається факторною. Та ознака, яка підлягає впливу, називається результативною. Наприклад: від рівня кваліфікації робітника залежить його продуктивність. Тут кваліфікація робітника є факторною ознакою, а продуктивність - результативна. В свою чергу від продуктивності залежить заробітна плата. Тут продуктивність вже стала факторною ознакою, а заробітна плата - результативна.

- Статистичні показники - це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню.

- Статистичний показник - це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.

- Статистичні дані - це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.

- Статистична закономірність - це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.

- Система статистичних показників - це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.

Размещено на Allbest.ru