Демографічні проблеми українського села та необхідність їх картографічного моделювання (на прикладі Київської області)

Розгляд демографічних проблем сільських територій України, їх вплив на розвиток села в цілому. Визначення шляхів подолання цих проблем, обґрунтування підходів до їх картографічного моделювання, оцінка можливих перспектив розвитку сіл Київської області.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.03.2017
Размер файла 146,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇХ КАРТОГРАФІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Рибалка С.В., студентка

Національний університет біоресурсів і природокористування України

У статті розглянуто демографічні проблеми сільських територій України, їх вплив на розвиток села в цілому. Визначено шляхи подолання цих проблем, обґрунтовано підходи до їх картографічного моделювання, наведено можливі перспективи розвитку сіл.

Ключові слова: село, демографічна криза сільських поселень, метод картографічного моделювання, демографічні карти.

Постановка проблеми

Проблемам українського села протягом багатьох років, ще починаючи з ХХ століття, приділялось недостатньо уваги з боку суспільства і держави, а хід соціально-економічного розвитку нашої держави 1990-х поставив український народ перед реальною загрозою зменшення чисельності населення. За період незалежності демографічна ситуація в Україні стала вкрай несприятливою. Так з 1991 р. серед населення України смертність перевищувала народжуваність, а в 1993 р. від'ємний природний приріст вже досяг 180 тис. осіб [1]. Саме тому актуальності набуває проблема соціально-економічного розвитку села. Забезпечення функціонування та розвитку соціальної сфери нашої країни є одним з головних завдань реформування аграрного сектору.

У сільській місцевості проживає близько третини населення України, зайнята п'ята частина працівників, сконцентровано майже чверть виробничих фондів. Тому невідкладним завданням на сучасному етапі є не тільки досягнення рівня економічного розвитку провідних країн, але й значне підвищення життєвого рівня українського населення як основного елемента соціально-економічної системи будь-якої держави. Важливим напрямком діяльності в межах цих завдань є впровадження державної регіональної політики та пріоритет соціально- економічних питань у процесі державного управління на всіх рівнях [2].

Багато десятків років з українського села виїжджали на постійне місце проживання до міст молоді люди. Наприклад, в окремих селах Київської області протягом багатьох років жоден випускник школи не залишився на роботу в селі. Врешті-решт це призвело не лише до знелюднення сіл, але й до того, що середній вік їхніх мешканців у багатьох областях почав наближатися до 60 років.

Мета дослідження - дослідити демографічні проблеми сільської місцевості Київської області та обґрунтувати підходи до їх картографічного моделювання.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Вперше в українській науці було покладено основи демогеографічного й етногеографічного картографування створенням «Атласу України і сумеж- них країв» В. Кубійовича, у якому з 150 карт 36 мали демо- і етнографічні сюжети. За спектром карт і діаграм, засобів картографування явищ, об'єктивністю відображення демо- і етнографічних характеристик населення атлас не мав собі подібних в Україні і в наступні періоди. За допомогою карт, графіків і діаграм розкриті: динамічні та структурні (віково- статеві, національні, соціальні тощо) особливості населення [8]. Зараз дослідженням демографічних процесів України займається багато наукових установ. Зокрема, вони ведуться в Інституті географії НАН України, Інституті сталого розвитку і природокористування, Інституті аграрної економіки, Інституті демографії та соціальних досліджень[11]. Ці проблеми досліджують такі науковці: Гукалова І.В. [10], Грицевич В.С. [9], Е.М.

Лібанова, академік НАН України, д.е.н., проф. [3]; О.М. Гладун, д.е.н.; Л.С. Лісогор, д.е.н.; Л.Г Ткаченко, к.е.н.; Н.В. Ковтун, д.е.н., проф.; І.С. Марченко, к.е.н., М.А. Хвесик, О.М. Бородіна, Т.А. Заяць, В.І. Куценко та ін.

Виклад основного матеріалу

Під демографічною кризою слід розуміти глибоку деформацію відтворення населення, пов'язану з:

- надзвичайно низьким рівнем народжуваності (найнижчим за всю історію демографічних спостережень в Україні);

- низькою тривалістю життя (порівняно з сучасними світовими стандартами) та, відповідно, дуже високою смертністю (особливо чоловіків у працездатному віці);

- погіршенням якості населення (рівня здоров'я, освіти, соціальної структури тощо) [3].

При цьому не можна забувати, що деформація процесу відтворення населення відбувається на тлі високого рівня безробіття та міграційного відпливу населення.

Сучасні соціально-демографічні процеси сільської місцевості мають свої особливості, які зумовлені різними чинниками. їх можна розділити на:

-історико-демографічні (сформовані попереднім демографічним розвитком сільських територій);

-соціально-економічні (особливості соціально-економічного стану села);

-історико-культурні (глибоко вкорінені традиції сільського побуту).

Наведені чинники часто діють не поодинці, вони накладаються, тому формуються додаткові деструктивні впливи на процеси відтворення населення [3]. Прикладами негативних чинників є такі процеси : інтенсивна міграція молоді, висока передчасна смертність чоловіків, що призвело до демографічної деградації сіл у більшості областей України.

На сьогоднішній день велика частина сільських населених пунктів перебуває за межею демографічного самовідтворення, багато з них просто зникають. Починаючи з 1970-х років і до сьогодні в середньому за рік втрачалося 82 сільських населених пунктів, тобто кожні 4-5 днів зникає одне село.

Найбільш актуальними демографічними проблемами зараз є: депопуляція; високий рівень старіння населення; низька народжуваність; погіршення стану здоров'я і скорочення середньої тривалості життя; руйнування системи сільського розселення;

деформація шлюбно-сімейних процесів та їх соціальні наслідки; відставання сільського населення за освітнім рівнем; міграційний відплив найбільш активної, інтелектуально і фізично розвиненої молоді та осіб середнього віку із сільської місцевості [3].

У табл. 1 наведені статистичні дані про чисельність населення Київської області за період 1995-2015 р.р. (за даними Головного управління статистики у Київській області).

1. Чисельність населення Київської області за період 1995-2015 р.р.*

Роки

Чисельність наявного населення

Чисельність постійного населення

всього

у тому числі

всього

у тому числі

міське

сільське

чоловіки

жінки

1995

1911,6

1085,2

826,4

1920,1

884,6

1035,5

1996

1903,6

1080,6

823,0

1906,7

879,3

1027,4

1997

1894,1

1076,0

818,1

1893,9

874,1

1019,8

1998

1885,4

1071,1

814,3

1880,1

868,0

1012,1

1999

1875,6

1065,9

809,7

1868,4

863,2

1005,2

2000

1861,5

1058,7

802,8

1851,9

856,0

995,9

2001

1843,4

1059,7

783,7

1835,1

848,2

986,9

20021

1827,9

1053,5

774,4

1821,1

841,5

979,6

2003

1808,3

1049,4

758,9

1802,6

833,0

969,6

2004

1793,9

1051,5

742,4

1788,1

826,0

962,1

2005

1778,9

1050,1

728,8

1773,1

818,7

954,5

2006

1763,8

1049,7

714,1

1758,0

811,1

946,9

2007

1751,1

1050,4

700,7

1745,3

804,7

940,6

2008

1737,3

1048,8

688,5

1731,5

797,8

933,7

2009

1727,9

1049,8

678,1

1722,1

793,4

928,7

2010

1721,8

1052,1

669,7

1716,0

790,8

925,2

2011

1717,7

1053,6

664,1

1711,9

789,7

922,2

2012

1719,5

1059,1

660,5

1713,8

791,4

922,4

2013

1722,0

1064,8

657,2

1716,3

793,3

923,0

2014

1725,5

1070,2

655,3

1719,7

795,7

924,0

2015

1729,2

1075,2

654,0

1723,5

* Джерело: Розраховано за даними Всеукраїнського перепису населення на 5 грудня 2001 року

Отже, через звужений спектр можливостей працевлаштування та незадовільну якість середовища життєдіяльності відбувається інтенсивна міграція освіченої й конкурентоспроможної частини селян, погіршується забезпеченість працівниками агропромислових та інших підприємств і закладів, розташованих у сільській місцевості. Посилюється небажання молоді постійно проживати на селі [2].

2. Основні показники ринку праці за період 2000-2014 р.р (за даними Головного управління статистики у Київській області)

Роки

Середньо- облікова кількість штатних працівників і, тис. осіб

Коефіцієнт обороту робочої сили1

Середньомісячна заробітна платаї

по прийому

по

звільненню

номінальна

реальна, у % до попереднього року

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

гривень

у % до прожиткового мінімуму для працездатних осіб2

2000

468,6

18,9

23,6

241

83,8

2001

444,3

22,7

28,0

317

95,8

2002

421,9

25,2

29,6

378

103,6

115,9

2003

397,9

27,2

32,3

470

128,8

117,4

2004

388,5

29,7

31,7

592

153,1

120,8

2005

391,5

29,5

32,5

811

179,0

119,4

2006

392,8

31,1

33,7

1058

209,5

117,4

2007

396,4

32,1

34,2

1362

239,8

114,2

2008

390,6

29,1

35,0

1852

276,8

107,7

2009

369,8

23,8

29,7

1987

267,1

92,3

2010

383,0

28,6

30,1

2295

248,9

107,9

2011

382,3

30,3

33,9

2761

275,0

113,3

2012

384,5

28,6

32,5

3157

278,4

114,4

2013

369,5

29,1

35,3

3351

275,2

107,2

2014

362,4

26,5

33,5

3489

286,5

91,8

1 До 2009р. включно дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців, за 2010р. - по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.

2 Показник розраховано до розміру прожиткового мінімуму, що діяв у грудні відповідного року

Як відомо, демографічна характеристика є однією з основних характеристик населення. її суть полягає у висвітленні стану і відтворення населення: його статево-вікової і шлюбно- сімейної структури, динаміки природного та міграційного приросту населення [4]. Характеристики динаміки основних демографічних процесів мають найважливіше значення для оцінки і прогнозу розвитку населення, оцінки трудових ресурсів, формування суджень про загальний рівень та якість життя населення та ін.

Для карт динаміки населення традиційно виділяють чотири види показників:

- синтез показників у межах характеристик демографічного процесу;

- групування показників в межах одного демографічного процесу;

- об'єднання показників різних де- - групування показників різних гомографічних процесів; дсистем демографічного процесу

демографічний сільський розвиток київський

3. Чисельність населення на 1 квітня 2015 року та середня за січень- березень 2015 року (за даними Головного управління статистики у Київсь- кій області), осіб

Область, місто, район

Чисельність населення на 1 квітня 2015 року

Середня чисельність населення за січень-березень 2015 року

все населення

у тому числі

все населення

у тому числі

міське

сільське

міське

сільське

Київська область

1729192

1075819

653373

1729213

1075509

653704

у т.ч.

м. Біла Церква

210923

210923

--

211026

211026

--

м. Березань

16568

16568

--

16587

16587

--

м. Бориспіль

60899

60899

--

60871

60871

--

м. Бровари

99850

99850

--

99736

99736

--

м. Васильків

37284

37284

--

37268

37268

--

м. Буча

31238

31238

--

31155

31155

--

Ірпінь (міськрада)

81892

81892

--

81660

81660

--

Обухів (міськрада)

33740

33305

435

33741

33305

436

м. Пеяслав- Хмельницький

27693

27693

--

27722

27722

--

м. Фастів

47776

47776

--

47822

47822

--

м. Ржищів

7499

7499

--

7504

7504

--

м. Славутич

25043

25043

--

25019

25019

--

Адмінрайони

Баришівський

36102

11001

25101

36145

10998

25147

Білоцерківський

48578

13742

34836

48612

13753

34859

Богуславський

35054

16711

18343

35085

16705

18380

Бориспільський

53183

-

53183

53189

-

53189

Бородянський

57396

35460

21936

57433

35472

21961

Броварський

68019

18140

49879

68087

18137

49950

Васильківський

57857

21763

36094

57869

21755

36114

Володарський

17588

6214

11374

17626

6220

11406

Вишгородський

73135

33296

39839

73065

33213

39852

Згурівський

16858

5238

11620

16895

5249

11646

Іванківський

30186

10585

19601

30202

10585

19617

Кагарлицький

33551

13723

19828

33606

13729

19877

Києво-Святошинський

167213

78430

88783

166742

78377

88365

Макарівський

37022

11529

25493

37066

11532

25534

Миронівський

34486

11791

22695

34527

11801

22726

Обухівський

35862

19307

16555

35886

19304

16582

Переяслав-Хмельницький

28397

--

28397

28457

--

28457

Поліський

5800

643

5157

5800

645

5155

Рокитнянський

27638

11285

16353

27683

11295

16388

Сквирський

37508

16400

21108

37574

16431

21143

Ставищенський

22533

6723

15810

22587

6736

15851

Таращанський

28703

11052

17651

28739

11060

17679

Тетіївський

31931

13248

18683

31943

13234

18709

Фастівський

30836

9376

21460

30879

9391

21488

Яготинський

33351

20192

13159

33405

20212

13193

Ці дані відображені на рис.

Рис. Чисельність населення Київської області (середня за січень-березень 2015 року)

Важливу роль у дослідженні демографічних явищ і процесів відіграє картографічний метод дослідження. Отримані внаслідок картографічного відображення демографічних показників результати є зручним засобом дослідження, порівняння та аналізу динаміки демографічних процесів на території досліджуваного регіону чи об'єкту. В цілому, карти демографічної ситуації є надійним інструментом для комплексного аналізу демографічних процесів, який дозволяє оцінити їх масштаби та наслідки у просторово-часовому аспекті [5].

Демографічні карти відносно прості за змістом і найчастіше представляють собою прості картограми і картодіаграми. Існують способи синтезування демографічних показників - виділення окремих типів динаміки населення за частковими аналітичними показниками. Традиційно на демографічних картах способом картограми представляють типологію регіонів за значимістю процесів механічного та природного руху в динаміці чисельності населення, щільність або чисельність населення, спрямованість зміни основних кількісних характеристик та ін.

Взагалі, існують такі основні способи картографічного зображення: значки, лінійні знаки, ізолінії, якісний фон, локалізовані діаграми, точковий спосіб, ареали, знаки руху, картодіаграми і картограми. І всі вони використовуються при відображенні демографічної інформації [7].

Способом картодіаграми відображають основні показники, що характеризують процес відтворення: загальний коефіцієнт народжуваності, загальний коефіцієнт смертності;

дитяча смертність, очікувана тривалість життя при народженні, демографічне навантаження; статева та вікова структура і т.п.[4]. Найбільш широко використовуються:

- секторна діаграма для відображення показників, які охоплюють все населення (наприклад, його статево- вікову структуру);

- стовпчикова діаграма для порівняння величини основних демографічних показників [4].

Виданням карт різної тематики, в тому числі і соціально-демографічних, в Україні нині займаються багато організацій. Провідне місце належить державному науково- виробничому підприємству «Картографія», тематика видань якого охоплює практично всі види картографічної продукції, у т.ч. глобуси та рельєфні карти. Видавцями карт також є державні підприємства «Аерогеоде- зія», «Східгеоінформ» та ін. Вже має свою історію приватне картографічне видавництво «Мапа», яке готує картографічні твори різного призначення. Утверджує себе на ринку ЗАТ «Інститут передових технологій».

Висновки

За останні роки техногенні катастрофи та різке зниження рівня життя населення призвели до погіршення його здоров'я, високої смертності (особливо в працездатному віці) та надзвичайного спаду народжуваності. Недосконалість функціонування ринку праці та житла спричиняє зневіреність людей у майбутньому, що, у свою чергу, виливається в соціальну апатію і недовір'я до влади. Масштабним є виїзд на роботу, а згодом і на постійне місце проживання за кордон фахівців найрізноманітнішої кваліфікації.

Для того, щоб подолати демографічну кризу, потрібно ліквідувати її причину, що криється в недосконалій системі господарювання. Молодь може переселятися з міст у села тільки у власні фермерські господарства і на власну, приватну землю, яку буде легше обробляти.

В подальшому потрібно детальніше дослідити соціально-демографічні проблеми села, створити їх картографічні моделі, що допоможе краще зрозуміти це питання та знайти раціональні шляхи вирішення. Результати дослідження є науково-методичною основою для інформаційного сприяння і суспільно-географічному вирішенню демографічних проблем на рівні адміністративної області нашої держави.

Список літератури

1. Лібанова Е.М. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села. - К. : Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. - 468 с.

2. Аникина Е.М. Карты демографической ситуации // Вестник Московского университета. - 2006. - № 4. - С. 51-55.

3. Шевчук П.Є. Стратегічні пріоритети подолання демографічної кризи в Україні. - К. : Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. - 468 с.

4. Вісьтак О.І. Суспільно-географічні дослідження українських вчених Галичини у міжвоєнний період (1919-1939 р. р.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.02. «Економічна та соціальна географія» / О.І. Вісьтак. - Львів, 2001. - 21 с.

5. Грицевич В.С. Функціонально- територіальний підхід до атласного картографування руху населення / В.С. Грицевич // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку. Зб. матеріалів V всеукраїнської науково-практичної конференції «Національні атласи у формуванні глобального інформаційного простору» . - К. : ДНВП «Картографія» , 2012. - С. 4244.

6. Гукалова І.В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження : Дис... д-ра наук: 11.00.02 - К., 2008.

7. Населення України. Імперативи демографічного старіння. - К. : ВД «АДЕФ- Україна», 2014. - 288 с.

8. Лібанова Е.М. Вимірювання якості життя в Україні. Аналітична доповідь / Лібанова Е.М., Гладун О.М., Лісогор Л.С. та ін. - К. : 2013.

9. Черенько Л.М. Людський розвиток в Україні: трансформація рівня життя та регіональні диспропорції (колективна монографія) / відпов. за випуск Л.М. Черенько, О.В. Макарова, за ред. Е.М. Лібанової. - У 2-х томах. - К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2012. - 436 с.

10. Лібанова Е.М., Хвесик М.А. Соціально- економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: національна доповідь / за ред. акад. НАН України Е.М. Лібанової, акад. НААН України М.А. Хвесика. - К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. - 776 с.

11. Бородіна О.М. Концептуальні засади соціально-екологічного розвитку сільських територій / [Бородіна О.М., Заяць Т.А., Куценко В.І. та ін.] ; за наук. Ред Я.В. Остафійчука ; Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.