Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Сучасний стан страхового ринку України
• 2. Основні проблеми, що стримують розвиток ринку страхових послуг
• 3. Шляхи вирішення проблем та практичні рекомендації щодо подальшого
• Висновки
• Список використаної літератури


Вступ

Страховий ринок є важливою складовою розвитку національної економіки будь-якої країни. Держава завжди зацікавлена у розвитку фінансових ринків загалом та ринку фінансових послуг зокрема, на якому одними з основних учасників виступають страхові компанії. Саме ці установи мають змогу перетворювати тимчасово вільні кошти фізичних та юридичних осіб у інвестиційні ресурси, які необхідні економіці, що розвивається. Діяльність страховиків має досить важливу позитивну рису, оскільки серед інших типів фінансових посередників їх можна віднести до установ, яким притаманна можливість продукувати, насамперед, довгострокові інвестиційні ресурси, дефіцит яких спостерігається в українській економіці протягом фактично всіх років незалежності нашої держави. Така ситуація призводить до підвищення рівня відсоткових ставок за такими коштами, що значно ускладнює реалізацію саме довгострокових інвестиційних проектів.

На відміну, наприклад, від банківських установ, страхові компанії як інституційні інвестори зацікавлені у розвитку довгострокових фінансових інструментів, оскільки ці установи позбавлені значної маневреності вкладання власних ресурсів у різнобічні активи відповідно до чинного законодавства, яке чітко регламентує основні напрямки інвестування коштів зазначеними установами. Нерозвинутий фінансовий ринок країни в цілому призводить також до зростання трансакційних витрат страховиків, оскільки вимагає детального та глибшого дослідження різнобічних фінансових інструментів на предмет їх надійності, що впливає і на стійкість цих посередників. Зазначимо, що у порівнянні з більшістю інших фінансових установ страхові компанії, особливо страховики life-типу, у першу чергу, формують інвестиційні ресурси довгострокового характеру, яким не притаманна постійна загроза того, що клієнт забере свої кошти після встановленого короткострокового періоду в порівнянні, наприклад, з банківськими депозитами.

Все зазначене вище свідчить про важливість, насамперед, дослідження сучасних тенденцій розвитку страхового ринку з урахуванням загальних аспектів функціонування фінансового ринку країни. Аналіз діяльності страхових компаній дозволяє об'єктивно визначити стан вітчизняного страхового ринку, з'ясувати його місце у розвитку фінансового ринку загалом та дає можливість ідентифікувати і систематизувати загальні макроекономічні проблеми діяльності страхових компаній.

1. Сучасний стан страхового ринку України

Світовий досвід показує, що страхові компанії можуть акумулювати фінансові ресурси у декілька разів більше, ніж середні комерційні банки. Однак це відбувається тільки за певних економічних умов при високому рівні розвитку фінансового і, передусім, фондового ринку, при зростанні добробуту населення. Саме останній фактор, а також формування умов для збільшення прибутковості діяльності підприємств, формують передумови для розвитку страхового ринку.

Страховий ринок є важливою ланкою в системі фінансового посередництва у багатьох промислово розвинутих країнах. Зокрема, співвідношення активів страхового ринку до ВВП у Великобританії складає - 96,5%, у США - 45,2%, Японії - 66,9%, Франції - 63,0%, Німеччині - 45,5%, в Україні ж цей показник становить лише 3,2%.

Страховий ринок в Україні все ще перебуває на початковому етапі розвитку, окремі його сегменти стрімко розвиваються, проте рівень страхового покриття залишається на низькому рівні (він складає лише 3-5%, тоді як у країнах Західної Європи - понад 95%). У нашій країні розвиваються лише класичні види страхування - КАСКО, майнове страхування, тоді як, наприклад, медичне страхування знаходиться на етапі зародження. Це обумовлено, в першу чергу, рівнем доходів населення.

Ринок страхування життя в нашій країні поки не освоєно, при цьому для вітчизняних страхових компаній він поки є недоступним. Причинами цього є, по-перше, низька капіталізації українських страхових компаній, по-друге, вітчизняні страхові компанії в основному поки не готові працювати з незначними сумами індивідуального страхувальника, а більш орієнтовані на фінансово-промисловий бізнес. Крім того, основна маса заможних громадян України концентрується у декількох великих містах, що не дозволяє у повному обсязі реалізувати основні принципи страхування [1].

Можна виділити наступні проблеми його подальшого розвитку страхового ринку:

1. економічного характеру - низький платоспроможний попит на страхові послуги; невеликі обсяги та недосконала структура капіталу страховиків; відсутність надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів;

2. організаційно-правового характеру: відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування; недосконалість нормативно-правової бази; надмірна кількість видів обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення; недостатній рівень державного регулювання і контролю за страховим ринком, непослідовність дій стосовно організації державного нагляду за страховою діяльністю; протекціонізм, галузевий монополізм;

3. функціонального характеру - низька прибутковість окремих видів страхування; низька конкурентоспроможність страховиків у порівнянні з банками в боротьбі за залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб; відсутність середньо- і довгострокового планування страховиками своєї діяльності; низький рівень кваліфікації кадрів; зростання випадків страхового шахрайства; відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній

4. інформаційно-аналітичного характеру - інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження в страхову практику сучасних інформаційних технологій; відсутність якісної статистичної інформації і недостатність докладних інформаційно-аналітичних матеріалів; недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних; відсутність банків даних про несумлінних страхувальників; відсутність рейтингів страхових компаній; непрозорість даних про структуру власності вітчизняного страхового ринку.

страховий фінансовий ринок макроекономічний

2. Основні проблеми, що стримують розвиток ринку страхових послуг

· політична нестабільність в країні;

· слабкі зовнішньоекономічні зв'язки України у сфері страхування з іншими країнами;

· нерозвиненість національної страхової інфраструктури;

· недостатній рівень і потенціал розвитку страхування за межами країни;

· низькі показники конкурентоспроможності українських страхових компаній.

Для подолання цих стримуючих факторів практикують поглинання і капіталізацію нерозвинених та малозабезпечених страхових компаній для зменшення кількості ризикових портфелів на ринку страхування. Важливим є також підвищення темпів зростання окремих видів страхування, поліпшення якості послуг, впровадження нових продуктів [2].

Слід згадати і про ряд внутрішніх проблем ринку: велика кількість страхових компаній з нестачею професійного персоналу, низька якість страхових послуг, недостатня капіталізація страхових компаній і низька якість активів. Окремі види обов'язкового страхування чітко не визначені в законодавстві і, як результат, заключною проблемою є порушення термінів виплат страхового відшкодування.

Недосконалими є також відносини між засновниками страхових компаній та страховиками. В переважній більшості засновники є і основними клієнтами компаній. В цьому також відображається низький рівень прозорості страхового ринку.

Всі ці внутрішні проблеми призводять до недовіри населення до вітчизняних страхових компаній. Як результат, існуюча недовіра спричиняє головну причину не бажання фізичних і юридичних осіб страхуватися, особливо в довгостроковому періоді [3].

Подальшого вдосконалення потребує і нормативно-правова база. Низький рівень нагляду держави характеризується не завжди реальним відображенням фінансового стану страхової компанії. В такому випадку потрібно здійснити комплекс організаційних заходів, вдосконалити вітчизняне законодавство, які забезпечать розвиток страхового ринку.

Більш глобальнішими є зовнішні проблеми страхового ринку:

· високий ступінь залежності економіки України від макроекономічної кон'юнктури знижує попит на довгострокові накопичувальні програми, що змушує страхові компанії активізувати продажі коротких ризикових договорів;

· проблема надійного і гарантованого вкладення грошей;

· ситуація в банківському секторі, скорочення обсягів кредитування, високі ставки в тому числі по іпотечними та автомобільними кредитами.

Страхові компанії мають низький рівень капіталізації страховиків. Через це немає змоги забезпечити відповідальність за великі застраховані ризики, що призводить до перестрахування їхньої частини за кордоном. В цьому відображається проблема витоку грошових коштів з України [4].

Заключною проблемою все ще залишається підвищення рівня платоспроможності, попиту та страхової культури юридичних осіб на страхові послуги, на що впливають інвестиційний голод підприємств, недостатній обсяг обігових коштів та ін.

3. Шляхи вирішення проблем та практичні рекомендації щодо подальшого

- внести зміни у нормативно-правове та законодавче забезпечення страхової діяльності в галузі підвищення вимог до ліцензійних умов, поетапного запровадження нових вимог до капіталу та активів страховика, критеріїв надійності інвестиційних інструментів страховика;

- страховикам необхідно орієнтуватися на розширення спектру пропозицій страхових продуктів, намагатися оптимізувати страховий портфель, величину власного утримання, видатки, приймати адекватні управлінські рішення;

- удосконалити систему обов'язкового страхування та методику врегулювання страхових випадків;

- підвищити ефективність використання рейтингових оцінок у регуляторних вимогах і наглядовій практиці, запровадити відповідальність рейтингових агентств за достовірність таких оцінок;

- підвищити та активізувати роль Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та професійних об'єднань у механізмі державного регулювання страхової діяльності;

- отребує вдосконалення нормативно-правове забезпечення процесів перестрахування, що особливо актуально в умовах значної тонізації вітчизняного страхового ринку.[2, ст. 253]

Окрім того, потрібно зменшити використання страхового ринку суб'єктами господарювання для оптимізації оподаткування та витоку коштів за кордон.

Висновки

Аналіз основних показників і процесів, що відбуваються на страховому ринку України виявили низку проблем, які потребують вирішення, а саме: скорочення попиту та зменшення кількості нових договорів страхування; суттєве зниження платоспроможності страховиків і, як наслідок, неможливість подальшого виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками; недостатність ліквідних активів, неможливість повернення страхових резервів з депозитних рахунків банків; підвищення збитковості страхування внаслідок стрімкого зростання виплат страхових сум/відшкодувань; значна тінізіція страхового ринку, використання страхування з метою маніпулювання грошовими потоками, використання різноманітних тіньових схем.

Отже, ефективний ринок вітчизняного страхового ринку можливий лише за умови вдосконалення нормативно-правового та законодавчого забезпечення процесів страхування та перестрахування, підвищення ролі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та професійних об'єднань, які відіграють значну роль в механізмі державного регулювання страхової діяльності і повинні не тільки розробити, а й ефективно впровадити антикризові заходи на страховому ринку.

Список використаної літератури

1. Страховий ринок України:стан та проблеми розвитку[Текст]/О.В. Мухіна//Фондовий ринок. - 2010. -№10.

2. Проблеми розвитку страхового ринку України і шляхи їх розв'язання в сучасних умовах[Текст]/Л.О. Позднякова//Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №6(108).

3. Інформаційні вади дослідження ступеня монополізації ринку страхових послуг України[Текст]/О.А. Гаманкова//Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №10(100).

4. Стан та перспективи розвитку страхового ринку України[Текст]/О. Вовчак//Світ фінансів. - 2009. - №1(10).

5. Розвиток страхового ринку України:що?як?коли? [Текст]/О. Завада//Фінансовий ринок України. - 2009. - №10(60).

Размещено на Allbest.ru