Сутність та класифікація галузей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Метою дослідження є розкриття сутності понять, таких як «галузь» ,класифікація галузей, «інфраструктура» ,та «сектор економіки».

Завдання: розглянути всі класифікації галузей та виділити провідні галузі нашої країни. Зробити висновок згідно з поданих тем.

Актуальність теми : Структура виробництва в будь-якому суспільстві формується під впливом суспільного поділу праці. Цей поділ праці призводить до виділення окремих виробництв і формування галузей.

Загальний поділ праці призвів до виділення таких галузей народного господарства, як промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, будівництво. Кожна галузь відіграє по своєму важливу роль в економіці країни та задоволенні потреб споживачів. Щоб зрозуміти ,яка з галузей є основною,треба розкрити це питання.

Тому я вважаю ,що на сьогоднішній день це дуже актуальна тема.

1. Поняття «галузі»

Галузь - сукупність підприємств, які виготовляють однорідну продукцію, або надають однорідні послуги.

У галузевій структурі господарства виділяють дві сфери - виробничу і невиробничу.

Виробнича сфера забезпечує країну різноманітними товарами, невиробнича сфера - послугами матеріального і нематеріального характеру.

Виробничу сферу утворюють галузі:

безпосередньо створюють матеріальний продукт (промисловість і будівництво, сільське і лісове господарство);

котрі доставляють матеріальний продукт споживачеві (транспорт і зв'язок);

пов'язані з продовженням процесу виробництва, у сфері (торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, збут, заготівлі).

Невиробнича сфера включає галузі послуг (житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, транспорт і зв'язок з обслуговування населення) і міністерства соціального обслуговування (просвітництво, охорону здоров'я, культура і мистецтво, наука і наукові обслуговування, кредитування, фінансування страхування, апарат управління та інших.).

Подані основні галузі господарства - промисловість, сільському господарстві, будівельна індустрія, транспортрасчленяются на звані укрупнені галузі, інші ж, своєю чергою, -- на однорідні (спеціалізовані) галузі й види виробництва (наприклад, сільському господарстві розпадається на землеробство і тваринництво; землеробство -- на зернове господарство, виробництво технічних культур, овочівництво, баштанництво, садівництво і виноградарство тощо. буд.; тваринництво - на скотарство, вівчарство, свинарство, птахівництво, бджільництво тощо. буд.).

У галузевої структурі господарства виділяються також міжгалузеві поєднання (комплекси), представлені як сукупність однорідних виробництв у межах галузі (наприклад, паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, транспортний комплекси), і технологічно пов'язані різні галузі (наприклад, будівельний, військово-промисловий, аграрно-промисловий комплекси).

2. Класифікація галузей

Класифікація галузей промисловості - затверджений у порядку перелік галузей промисловості, який є порівнянністю показників для планування, обліку, і аналізу розвитку промисловості.

Класифікація галузей промисловості визначає склад кожної галузі, найменування галузей, підгалузей і виробництв, код кожного яких, необхідний для машинної обробки інформації.

Угруповання підприємств із галузям виробляється з:

> призначення своєї продукції

> характеру технологічного процесу

> спільності використовуваного сировини

Приміром, авіаційна промисловість об'єднує підприємства з ознакою призначення їхньої продукції (авіаційної техніки), хімічна промисловості -- за ознакою спільності технологічного процесу, плодоовочева промисловість -- за ознакою спільності використовуваного сировини.

Класифікаційною одиницею є підприємство з самостійним балансом. Кожне окреме підприємство належить тільки до однієї галузі.

У класифікації виділено 16 укрупнених галузей промисловості: електроенергетика, паливна промисловість, чорна металургія, машинобудування ін. Кожна укрупнена галузь включає кілька галузей. Наприклад, у складі паливної промисловості виділено нафтовидобувна, газова, вугільна, сланцева промисловість та інших.

Промисловість є провідною галуззю господарства України. В її складі виділяють видобувні і обробні галузі. Видобувна промисловість займається видо­бутком різних видів палива і сировини з надр Землі, тому її розвиток і поширення залежать від розміщення і запасів корисних копалин.

До обробної промисловості відносяться галузі, які займаються обробкою чи переробкою сировини і напівфабрикатів. Це -- машинобудування, металургія, деревообробна та інші галузі.

За видом продукції, що випускається, галузі об'єднують у важку, легку і харчову промисловість. Сукупність галузей, які виробляють сировину, паливо, знаряддя праці, складає важку промисловість. До неї належать паливна, електроенергетична, металургійна, хімічна, машинобудівна, лісова і деревообробна, промисловість будматеріалів. До легкої відносять галузі промисловості, які виробляють товари народного споживання -- одяг, взуття, тканини, парфумерію та ін. Харчова промис­ловість об'єднує галузі, що виробляють продукти харчування.

Іноді для того, щоб розрізнити галузі за використанням їхньої продукції, вдаються до поділу галузей промисловості на галузі груп "А" і "Б". До групи "А" відносять галузі, які випускають засоби виробництва, а до групи "Б" -- товари споживання. У такому випадку до першої групи попадають галузі важкої І деякі легкої промисловості, а до другої -- деякі галузі важкої, легкої і харчова промисловість.

Стастистичні дані

Падіння промвиробництва в Україні у 2015 р. склало 13,4%

Загальне падіння промисловості за 2015 рік склало 13,4% порівняно з 2014 роком. А якщо згадати, що в 2014 році теж було падіння, то можна сміливо сказати, що промисловість України впала на 23,5% порівняно з 2013 роком. Дуже велике падіння, якщо згадати, що і до 2013 року особливого зростання не було.

Але, що більше насторожує в показниках української промисловості за 2015 рік, це те, що не знайшлося жодного сегменту економіки, який би показав зростання, всі показують тільки падіння. Якщо виробництво продуктів харчування за 2014 року показало зростання 2,5%, то вже за 2015 рік ця галузь промисловості показала падіння 11,2%. Те ж саме щодо фармацевтики. За 2014 рік був ріст виробництва фармацевтичної продукції на 1,9%, а в 2015 році падіння 8,3%. І після цього вір розмовам, що девальвація стимулює внутрішнє виробництво. Швидше навпаки, девальвація тільки погіршує ситуацію. За 2014 рік падіння виробництва легкої промисловості склало 1,4%, а вже у 2015 році падіння було 8,4%.

Але легка промисловість, це не головне для нашої економіки. Швидше за пустощі. Ось металургія, це інше. Тут взагалі неприваблива картина з усіх боків. За 2014 рік падіння виробництва металу склало 14,5%, а в 2015 році ще падіння 16,4%. Це виходить, що виробництво металу і виробів з металу в Україні впало майже на третину порівняно з горезвісним 2013 роком. Це не просто сумно, а вже страшно. Метал - це головний експорт України, на нього припадає 20% усього експорту, на продукти харчування лише 16%. Тому падіння виробництва металу, це значить і менше припливу валюти в Україну. І тут чудес не буває. виробничий галузевий обробний промисловість

Виробництво автомобілів в Україні в 2015 році впало на 71,3%

Що стосується інших галузей промисловості, то тут було швидше очікуване падіння. Виробництво хімічної продукції впало за 2015 рік на 15,9%, продукції машинобудування на 14,6%. Ці всі галузі дуже сильно залежать від виробничої кооперації з Росією. А розв'язана Росією проти України торгова, і не тільки торгова війна, розвалює цю кооперацію, і фактично зупиняє в Україні машинобудівні та хімічні підприємства.

Деякі експортери обіцяють зростання промисловості в поточному році. Хоча ніхто не називає, які ж галузі економіки можуть показати зростання. Швидше за все, ніякого зростання промисловості в 2016 році не буде. Є невелика надія на зростання виробництва продуктів харчування. Але і вона занадто мала. Збут готових продуктів харчування знову-таки був зав'язаний на країни СНД, а ЄС не буде купувати наші тверді сири, вони самі не знають, куди продати швейцарські та польські сири. А інші галузі навіть не очікують зростання.

Стаття взята з інтернет ресурсу https://ua.112.ua/mnenie/ukrainska-promyslovist-2015-roku-tse-diisno-velyka-zahadka-287695.html

Автор статті Олександр Охріменко

3. Сектор економіки

Сектор економіки - це сукупність інституціональних одиниць - резидентів, які мають подібні економічні цілі, функції та поведінку.

За належністю власності:

1.приватний сектор;

2.корпоративний

3.фінансовий

4.індивідуальний

5.державний;

За характером економічної діяльності:

1.фінансовий сектор;

2.реальний;

3.невиробничий;

За змістом створених матеріальних цінностей:

1.первинний сектор;

2.вторинний сектор;

3.третинний сектор;

4.четвертинний сектор;

5.пятерічний сектор;

Державний сектор

Державний сектор економіки (держсектор) - це сукупність суб'єктів господарювання належать частково або повністю державі, і керованих держорганами або призначеними ним керівниками. Даний сектор несе в собі всі ресурси економіки, що належать державі, а також підприємства і організації, які є інструментом державного регулювання економікою - державний бюджет , виробничі підприємства з державною формою власністю, охорону здоров'я, освіту, оборона.

Основою цього сектора є все різноманіття державних підприємств, які, не дивлячись на їх сферу діяльності, можна виділити три наступні основні групи:

· самостійні підприємства , керуються в своїй діяльності публічним правом (залізні дороги, державні корпорації і холдинги, пошта);

· юридично самостійні підприємства, керуються в своїй діяльності приватним правом (різні форми акціонерних товариств);

· несамостійні публічно-правові підприємства (тюремні установи, установи дошкільної освіти).

Приватний сектор економіки

Приватний сектор економіки - сегмент економіки країни, що не є підконтрольним державі. При розвинутій ринковій економіці, основними постулатами приватного сектора, стали приватна власність і різні ринкові регулятори, тому що «Чиста» модель ринкової економіки не існує, в умовах змішаної економіки, на перше місце виходить, саме приватний сектор, який в більшості своїй, неоднорідний і взаємодіє як з державним, так і з недержавним секторами. Приватний сектор становлять різні за типом господарства і фірми, наприклад за розміром: великі, малі і середні, або за формою приватної власності. Також приватний сектор за видами можна розділити на фінансовий, корпоративний і найбільш невеликий - індивідуальний.

Фінансовий сектор економіки

Фінансовий сектор економіки - це сфера економіки, яка пов'язана, в основі своїй, з довгостроковим, середньострокових і короткострокових запозиченням і кредитуванням. Сектор фінансів складається - центральний банк, банки, небанківські фінансові організації, страхові компанії і фондові біржі, фінансові інвестиційні інститути, пенсійні фонди , кредитні спілки та асоціації.

Фінансовий сектор займає в економіці місце посередника при переміщенні ресурсів між усіма іншими секторами. Він також здійснює функції касового центру і забезпечує, за допомогою фінансових інструментів, можливість доступу позичальників до всіх фінансових ресурсів.

Держава здійснює вплив на фінансовий сектор шляхом створення «сильної» законодавчої і нормативної бази і контролю за її виконанням.

Чітких меж у фінансового сектора відсутні, він охоплює переміщення грошових коштів, сферу фінансових послуг та управління фінансами . Сектор фінансів - це різноманіття інститутів та інструментів законодавчої бази. При правильному розвитку економіки, сектор фінансів поглиблюється і зміцнюється, а також постійно розширюється, тобто збільшується число і характер фінансових інструментів, взаємозв'язок і структурність фінансових інститутів, і територіальне поширення фінансових ринків.

Реальний сектор економіки

Реальний сектор економіки - це система економічних галузей, які виробляють нематеріальні і матеріальні товари і послуги, тобто не тільки виробництво, але і сфера надання послуг, а також науки і торгівлі, крім фінансових і кредитних послуг - відносяться до сектору фінансів.Законодавчо, цей термін, не має чіткого визначення. В даному секторі економіки здійснюється весь цикл - виробництво і розподіл, а також реалізація і споживання всіх вироблених товарів і послуг. Реальний сектор визначає рівень і спеціалізацію розвитку економіки будь-якої країни.

Невиробничий сектор економіки

Невиробничий сектор економіки - сукупність секторів економіки, праця працівників яких спрямований, безпосередньо на громадянина і соціальні умови його оточення.

До даного сектора належать:

- Житлово-комунальні господарства;

* Побутове обслуговування населення країни;

* Громадський пасажирський транспорт;

* Зв'язок (обслуговує невиробничі організації та населення);

* Охорона здоров'я та фізична культура, а також соціальне забезпечення населення;

* Освіта;

* Мистецтво і культурні програми;

* Діяльність громадських організацій.

Первинний сектор

Первинний сектор - сукупність галузей економіки (сільське і лісове господарства, рибальство, полювання, видобуток природних ресурсів) займаються видобутком сировини і створенням з нього напівфабрикатів. Первинний сектор економіки найбільш древній, тому що бере свій початок з збирання, полювання і риболовлі, з часом поступившись лідируючі позиції сільському господарству. Перед приходом Промислової революції даний сектор займав чільне місце в економіці. На сьогоднішній день, якщо первинний сектор в економіці займає чільну роль, це говорить про низький рівень економічного розвитку даної країни.

Суспільство, що існує на території країни, з переважаючим первинним сектором в економіці, називають - аграрним або доіндустріальним.

Вторинний сектор

Вторинний сектор - група галузей економіки зайнятих в будівництві та обробної промисловості. Пік розвитку даного сектора припадає на період, в Західній Європі, з початок 19 століття - Промислово - аграрна революція, і до Другої світової війни. Перехід від первинного до вторинного сектору економіки, обумовлений був значним науково-технічним прогресом у сільському господарстві, що стало наслідком вивільнення величезних людських ресурсів, які і були спрямовані на розвиток промисловості.

Суспільство, що розвивається, з переважаючим вторинним сектором в економіці, називають - індустріальним.

Третинний сектор економіки

Третинний сектор економіки - «сфера надання послуг» - транспорт, зв'язок, торгівля і туризм, охорона здоров'я. Почав розвиватися при заміні ручної праці в промисловості на автоматизований, як наслідок, нове вивільненні робочої сили.

У третинному секторі, за методологією П. Хетті і Н. Футта, виділяють, додатково ще два сектори:

* четвертинний - який, «сприяє підвищенню ефективності поділу праці» - інформаційні технології, транспорт, торгівля, комунікації, фінанси ;

* пятерічние - галузь «розширення людських здібностей» - мотивації, дослідження, маркетинг , а також вся галузь освіти.

Суспільство, що існує на території країни, з переважаючим тратічним сектором в економіці, називають - постіндустріальним.

Размещено на Allbest.ru