Аналіз показників економічної ефективності виробництва продукції рослинництва в аграрних формуваннях

Визначення головних причин зростання собівартості сільськогосподарської продукції у рослинництві. Вивчення вимог до аграрної продукції в умовах ринкової економіки. Обґрунтування напрямів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.05.2017
Размер файла 32,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Аналіз показників економічної ефективності виробництва продукції рослинництва в аграрних формуваннях

Пащенко Л.А., магістр

Науковий керівник -- д-р. екон. наук, профессор Сахацький М. П.

Анотація

В статті пропонуються методичні підходи щодо аналізу економічної ефективності виробництва продукції рослинництва. Особлива увага приділяється вивченню показників економічної ефективності виробництва продукції рослинництва в аграрних формуваннях.

Ключові слова: продукція рослинництва, показники економічної ефективності, рентабельність виробництва та продажу.

Продукція рослинництва відіграє винятково важливу роль у формуванні продовольчої безпеки України, оскільки вони забезпечують населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, харчову, переробну і легку промисловість - сировиною, зовнішню торгівлю - експортними товарами. Рослинництво охоплює цілий ряд галузей: зернове господарство, цукрово-бурякове виробництво, вирощування олійних культур, картоплі, овочів, кормових та інших культур. Проте на сьогоднішній день багато рослинницьких галузей, є низько прибутковими, що й потребує опрацювання заходів і підвищення їх ефективності у сільськогосподарських підприємствах [2].

З кожним роком значно зростає собівартість сільськогосподарської продукції, а особливо у рослинництві. Різке зростання собівартості продукції зумовлено значним підвищенням цін на технічні засоби, паливно-мастильні матеріали, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин, енергоносії, а також оплату праці. У розв'язанні проблем подальшого розвитку АПК України та його важливої складової -- сільського господарства велике значення мають організація і планування виробництва в основних його ланках -- сільськогосподарських підприємствах та об'єднаннях. Виробництво на сільськогосподарських підприємствах має бути раціонально організоване і добре сплановане.

Питанням аналізу виробництва продукції рослинництва присвячені праці таких науковців, як: В.Г. Андрійчук, П.М.Макаренко, О.Ю. Єрмаков, 1.1. Лукінов, О.М. Онищенко, В.В. Юрчишин та ін.

Для покращення функціонування підприємства необхідно проводити глибокий аналіз його виробничо-фінансової діяльності та обґрунтовувати шляхи подальшого високоефективного розвитку, приймати найбільш раціональні варіанти планових рішень, що забезпечують досягнення максимальної ефективності виробництва.

В умовах ринкової економіки аграрна продукція повинна бути високоякісною та конкурентноспроможною. Кожен суб'єкт господарювання аграрної сфери має забезпечувати на основі цього одержання максимального прибутку. Тому організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах повинна здійснюватись на інноваційній основі з урахуванням останніх досягнень аграрної науки, вітчизняного і зарубіжного досвіду.

В ринкових умовах економічна нестабільність виробництва проявляється не тільки в результативній, але й у витратній складовій ефективності виробництва. Тому важливе місце у вивченні стабільності сільськогосподарського виробництва займає питання економічної ефективності виробництва. Її необхідно розглядати з позиції досягнення вищих кінцевих результатів з меншими витратами трудових, матеріальних і грошових ресурсів. Обов'язковою умовою при цьому повинне бути дотримання екологічних умов і факторів, у першу чергу, збереження ґрунтової родючості, як основи одержання високих врожаїв у майбутньому [1].

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття , як ефект і ефективність. Розглянемо рис.1. Формування ефективності виробництва.

Рис.1 - Формування ефективності виробництва

Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції характеризується досить усталеною системою показників. Для продукції рослинництва основні показники - урожайність, трудомісткість 1 ц, собівартість 1 ц (1 т), ціна реалізації 1 ц (1 т), виручка з 1 га, прибуток з 1 га та на 1 ц (1 т), рентабельність виробництва та продажу.

Переважно, саме на цих показниках проводиться аналіз економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Такий аналіз є визначальним для формування стратегії розвитку країни та її регіонів, а також для визначення напрямів розвитку економіки окремих підприємств.

Для обґрунтування напрямів та виявлення резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Оцінюючи ефективність галузі, слід враховувати її особливості, які значно впливають на кінцеві результати. Визначення економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва і здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні особливості галузей. Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва використовують такі показники:

виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахунку на 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат;

валовий та чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат;

рівень рентабельності виробництва, норма прибутку, рівень оплати праці на 1люд.-год., на 1 середньорічного працівника.

Економічну ефективність виробництва продукції одного виду (зерна, тощо) визначають за допомогою таких показників, як:

урожайність сільськогосподарської культури;

затрати праці на 1 ц продукції;

собівартість 1 ц продукції;

прибуток з розрахунку на 1 га посіву;

рівень рентабельності [4].

Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у випадку перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені, отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові результати підприємства та держави. сільськогосподарський рослинництво ринковий собівартість

У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток - це певні витрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснюваних для отримання доходів над сумою цих доходів. Наявність збитків свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об'єктивні закони ринкової економіки. Основними рекомендаціями щодо недопущення збитків є наступні:

формування цінової політики, адекватної ринкової кон'юнктури;

дотримання платіжної дисципліни;

впровадження новітніх технологій або перелаштування технологічного процесу на випуск нової продукції.

Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з витратами або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, за який протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюють і накопичують прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.

Показники ефективності характеризують здатність понесених витрат окупитись, що є основою подальшої діяльності підприємства.

Аналіз ефективності проводиться за групами показників:

Витратні показники рентабельності характеризують доходність понесених витрат у процесі діяльності.

Для їх розрахунку використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої продукції, собівартістю одиниці продукції. Загальна формула витратних показників рентабельності має слідуючий вигляд:

Рв = П/В * 100%

де Рв - рентабельність, П - прибуток, В - витрати.

Показники рентабельності розраховані за даним підходом характеризують ефективність використання засобів, спожитих у процесі виробництва або здійснення інших видів діяльності, а саме скільки підприємство отримує прибуток з кожної гривні, витраченої на здійснення певного виду діяльності.

- Дохідні показники рентабельності розраховуються як співвідношення прибутку від реалізації продукції до чистого доходу підприємства:

Рр = П/ЧД

де Рр. - рентабельність реалізації.

Цей показник характеризує ефективність комерційної діяльності та відображає яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні продажу. Рентабельність реалізації розраховується у цілому по підприємству та за окремими видами продукції.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативи пошуку шляхів її підвищення. Дослідження показників рентабельності дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства.

У ході аналізу відносних показників ефективності діяльності важливим завданням є вивчення факторів, які зумовлюють зміну їх рівня. Зміна показників рентабельності відбувається під впливом таких факторів: ціна реалізації, структура реалізації, собівартість реалізації. Зміна структури продукції впливає на рівень її рентабельності у зв'язку з тим, що рівень рентабельності окремих її видів різний, середній рівень рентабельності виробничої продукції не співпадає з рівнем рентабельності окремих виробів. Вплив цього фактора може бути як позитивним, так і негативним. Розрахунок рівня впливу факторів доцільно здійснювати за допомогою прийому ланцюгових підстановок [3].

Згідно з розглянутими моделями рентабельності продукції та одиниць продукції, рівень рентабельності не залежить від обсягу реалізації, тому що зі зміною останнього прибуток і сума витрат змінюються рівномірно. Тобто продукція є рентабельною, якщо прибуток змінюється прямо пропорційно до обсягу реалізації. І навпаки, якщо продукція є збитковою, то прибуток змінюється обернено пропорційно. У даному випадку не враховується взаємозв'язок обсягу виробництва продукції і її собівартості. Це суперечить реальній дійсності, адже витрати можуть бути постійними і змінними. Врахування такого підходу до поділу витрат дає змогу здійснювати системний факторний аналіз рентабельності одиниці продукції за наступною моделлю:

Рп = (ОРі * (Ці - Вам і) - Вп і) / (ОРі * Вам і + Вп і) * 100%

де Рп - рентабельність одиниці продукції, Ці - ціна за одиницю продукції, Вам і - змінні витрати на одиницю продукції, Вп і - постійні витрати на окремий вид продукції, ОРі - обсяг реалізації окремого виду продукції.

Зробивши комплексний аналіз виробництва продукції, вивчивши прибутковість і рентабельність відразу можна виявити резерви їх підвищення, а також зниження собівартості виробництва.

Висновки

Як економічна категорія - ефективність виробництва нерозривно зв'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення. У зв'язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Для оцінки ефективності стабільності варто спочатку визначити загальний коефіцієнт стабільності всього землеробства або сільського господарства. Ефективність стабільності визначається шляхом зіставлення отриманого результату з витратами. Тому його розрахунок зводиться по суті до визначення отриманого ефекту й необхідних для цього витрат і ресурсів.

Найбільш важливим із цих показників є вихід продукції, розрахований на 1 га земельних угідь; питомі витрати на одиницю зміни вимірюваного показника стабільності й прибуток, отриманий від підвищення стабільності на одиницю її виміру. Всі витрати на забезпечення стабільності, виражені в грошовій формі, являють собою питомі витрати на одиницю підвищення стабільності. Однак цей показник не дає вичерпного бачення ефективності. Для цього важливо знати не тільки витрати на підвищення стабільності, але й дохід. Тільки зіставлення питомих витрат з додатковими доходами дозволяє робити узагальнюючі висновки про ефективність підвищення стабільності виробництва.

Література

1. Глінкіна Д. В. Показники економічної стабільності виробництва продукції рослинництва / Д. В. Глінкіна // Вісник Хмельницького національного університету. -- 2010. -- № 1. -- С. 217-220.

2. Дещенко О. В. Розвиток і ефективність виробництва продукції рослинництва у сільськогосподарських підприємствах регіону / О. В. Дещенко // Економіка АПК. -- 2009. -- № 8. -- С. 123-128.

3. Ковальчук М. І. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник. / М. І. Ковальчук -- К. : КНЕУ, 2005. -- 390 с.

4. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. / Л. А. Лахтіонова. -- К. : КНЕУ, 2004. -- 365 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.