Методичні підходи організації обліково-аналітичних функцій системи управління витратами інноваційної діяльності в контексті підвищення рівня економічної безпеки

Лабунська С.В.

доктор економічних наук, професор кафедри бухгалтерського обліку Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця

У статті визначено місце обліку і аналізу в системі управлінських функцій, які повинні перманентно реалізовуватися на підприємстві, що здійснює інноваційні перетворення, а також здійснено порівняльну характеристику підходів до формування системи управління витратами стратегічного та оперативного рівнів управлінського впливу на інноваційні процеси.

Ключові слова: інновація, інноваційна діяльність, витрати, управління витратами, економічна безпека.

Постановка проблеми. В умовах зростаючого впливу інноваційних процесів на результати фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва та необхідності вчасного та ефективного реагування на загрози, деструктивні чинники та несприятливі зміни внутрішнього та зовнішнього середовища як на рівні окремих підприємств, так і на рівні державного та регіонального управління, важливою стає переорієнтація на новий підхід управління бізнес-процесами і вирішення нових задач, що постають перед національною економікою. Такий підхід передбачає вдосконалення механізму управління витратами інноваційної діяльності з урахуванням вимог забезпечення достатнього рівня економічної безпеки суб'єктів господарювання. Організація ефективної діяльності системи управління витратами в багатьох випадках може стати запорукою підвищення загальної конкурентоспроможності та рівня економічної безпеки підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визначенню та подальшій розбудові концептуальних основ та методичних підходів до організації та функціонування системи управління витратами підприємства присвячено роботи таких видатних зарубіжних вчених, як Р. Коуз, Г.А. Краюхін, В.П. Кустарев,

В.Г. Лебедєв, Б. Райан, Г.Г. Серебренніков, В.П. Савчук, Д. Сигел, Г. Фостер, Ч. Хорнгрен, Дж. Шанк. Серед українських вчених слід відзначити вагомий внесок у розвиток теоретичних та практичних питань побудови концепції управління витратами підприємства, який зробили у своїх працях С.Ф. Голов, Л.В. Напа- довська, А.В. Череп, Г.В. Козаченко, В.В. Сопко, Л.В. Гнилицька, М.Г. Грещак, А.М. Турило.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на суттєві наукові здобутки у розв'язанні проблеми управління витратами підприємства в цілому, обліково-аналітичне забезпеченняуправління витратами, на думку автора, потребує подальшої розбудови на методологічному рівні, оскільки пришвидшення мінливості умов функціонування підприємства, синергетичні взаємовпливи національних економік та глобальної світової економічної системи, підвищення значущості та вартості інформаційного ресурсу в господарській діяльності викликають необхідність оновлення методів, загального алгоритму, механізмів та інструментарію реалізації основних функцій системи управління витратами (СУВ), у тому числі обліку й аналізу як основних функціональних процесів, що забезпечують формування інформаційної бази контролю фактичних параметрів інноваційної діяльності та розробки стратегічних і оперативних планів.

Мета статті полягає у подальшому розвитку методичної бази формування та забезпечення ефективного функціонування системи управління витратами інноваційної діяльності з позицій підвищення рівня економічної безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. На думку Дж.К. Шанка, система стратегічного управління витратами має функціонувати у взаємопоєд- нанні систем маркетингу, менеджменту, фінансового та виробничого обліку [9], що викликає необхідність уточнення парадигмальних основ та методичних підходів до її побудови та функціонування. В економічних дослідженнях досі відсутня загальна системна структуризація СУВ у поєднанні оперативного та стратегічного рівнів управлінського впливу, особливо це простежується у підходах до управління таким специфічним об'єктом, як витрати інноваційної діяльності підприємства.

У свою чергу, високий динамізм розвитку, який притаманний системі управління витратами інноваційної діяльності (СУВІД) на підприємстві, що обумовлений пришвидшенням темпів НТП та породжує

зміни в оцінці ефективності використання витрат у системі «витрати - результат», складність у використанні однозначних підходів до визначення такого об'єкту управлінського впливу, як витрати підприємства (особливо в частині інноваційної діяльності), ускладнює обрання концептуальних основ побудови та функціонування СУВ та залишає можливість неоднозначного їх тлумачення.

У той самий час від злагодженості функціонування СУВІД залежать ринкові позиції підприємства, ефективність його діяльності та економічний розвиток. Саме здатність системи управління витратами інноваційної діяльності до саморозвитку у визначеному підприємством напрямку обумовлює можливість безперервного здійснення підприємством інноваційних упроваджень будь-якого типу, тому ґрунтовна структурована система управління витратами інноваційної діяльності є запорукою успіху сучасних суб'єктів господарювання та потребує першочергової уваги.

У дослідженні проблем побудови інформаційно- аналітичного підґрунтя управління витратами інноваційної діяльності доцільно підтримати позицію А.М. Турила, який доводить, що управління витратами - це процес цілеспрямованого формування оптимального рівня витрат підприємства [7, с. 21], оскільки саме оптимізація, а не мінімізація витрат в залежності від означених стратегічних показників діяльності в довгостроковій перспективі визначає можливості розвитку системи управління витратами підприємства та її підсистеми СУВІД. При цьому остання потребує постійних додаткових порівняно з попередніми витрат на існування, розвиток системи та контроль процесу інформаційної дифузії.

У широкому розумінні СУВ може визначатися як «система прийомів та методів, які забезпечують визначення (прогнозування) раціонального рівня витрат на всіх стадіях життєвого циклу товару, контроль забезпечення цього рівня, регулювання обсягу витрат та їх контроль та інформаційну підтримку на всіх стадіях управлінського процесу» [3, с. 27]. Таким чином, при розробці методичних підходів до організації ефективного функціонування СУВІД необхідно виходити з того, що процес управління витратами, як і будь-який процес управління, реалізується через виконання керуючою системою управлінських функцій, які забезпечують певний вплив за для змін у керованій системі.

Незважаючи на досить серйозне методичне обґрунтування функцій управління в науково-методичних розробках фахівців, досі не існує однозначного їх виокремлення та систематизації. Так, на думку А. Мес- кона та Дж. Хедоурі [6], процес управління вбирає в себе чотири функції, а саме: планування, організацію, мотивацію та контроль. А. Файоль [8] виокремлює шість функцій управління, які, по суті, є напрямками управлінського впливу: технічну, комерційну, фінансову, страхову, облікову та адміністративну, підкреслюючи при цьому, що вони проявляються через таки елементи (які, на наш погляд, і є безпосередньо функціями управління), як передбачення, організацію, розпорядництво, координацію та контроль.

Г.О. Краюхін у роботі [4] під час структурування процесу управління виокремлює три функції: розробку рішень, прийняття рішень та контроль виконання рішень, а загальноприйняті функції називає елементами управлінського циклу, визначаючи серед них: прогнозування, планування, організацію, координування та регулювання, активізацію й стимулювання, облік та аналіз.

Ґрунтовний аналіз сучасних наукових джерел дозволяє зробити висновок, що незважаючи на відсутність єдності у поглядах на змістовність керуючих функцій системи управління витратами, більшість авторів серед наведених функцій виокремлюють планування (прогнозування), аналіз, облік та контроль. Результати структурного аналізу функціональної змістовності управлінського впливу наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Результати монографічного аналізу змістовності керуючих функцій СУВ