Методологічна база формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічна база формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств

Г.Л. Монастирський, доктор економічних наук, професор

(Тернопільський національний економічний університет)

У статті досліджено проблему формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств. Окреслено теоретико-методологічні аспекти і визначено напрями використання методів дослідження зазначеної проблеми.

Ключові слова: методологія, методи дослідження, інноваційний потенціал, енергозбереження, промислове підприємство.

Характерною прикметою економічного зростання України є підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, що зумовлює необхідність переведення економіки на енергоефективний шлях розвитку промисловості. Реалізація політики енергозбереження на промислових підприємствах є визначальною щодо підвищення економічної ефективності виробництва, яка має впроваджувати ресурсозберігаючі технології, проводити модернізацію обладнання, знижувати енергоємність і ресурсовитратність виробництва в контексті впровадження інновацій.

У такому випадку доцільно сформувати стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств. Реалізація стратегії дасть змогу виявити найбільш пріоритетні напрями з підвищення ефективності систем енергозбереження в промисловості.

Питання методології досліджувало багато українських і зарубіжних учених. Загальну методологію та системний підхід вивчали А. Баблоянц, А. Новиков, І. Прігожин, І. Стенгерс, Е. Юдін та ін. Питанням управління енерговикористанням і ресурсозбереженням на промислових підприємствах, оцінювання потенціалу енергозбереження в Україні присвячені праці В. Андрійчук, О. Білорус, В. Гейця, В. Гришко, А. Мазаракі, Ю. Свірчевської, Ю. Пахомова [2-5]. Проблеми забезпечення енергозбереження та підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств досліджено у працях С. Єрмілова, О. Суходолі, Т. Сердюк [6-8].

Метою нашого дослідження є розробка теоретико-методологічних засад дослідження проблем формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств.

Стратегію інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств можна реалізувати різними способами на основі виконання комплексу відповідних заходів. Водночас здійснення кожного напряму стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств пов'язано з вкладенням витрат у формі інвестицій і поточних витрат для отримання певних результатів, на які впливають зовнішні та внутрішні фактори. У зв'язку з цим виникає проблема оцінки та вибору найбільш необхідних варіантів реалізації цієї стратегії з усього спектра потенційно можливих альтернатив. Необхідно створити систему показників для економічної оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів. Для її розробки необхідно виконати такі завдання:

1) сформувати принципи побудови системи показників для формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств;

2) вибрати методологічну платформу формування системи показників для реалізації стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств.

В основу створення системи показників для формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств потрібно покласти такі принципи: системного підходу, комплексної оцінки факторів, урахування специфіки виробництва, ієрархічності показників, вимірності, достовірності інформаційного забезпечення та гнучкості.

Принцип системного підходу повинен передбачати дослідження й облік впливу кожного елемента системи інноваційного розвитку енергозбереження на результативність функціонування всієї системи діяльності промислових підприємств. З огляду на це економічна оцінка ефективності використання енергетичних ресурсів повинна базуватися на застосуванні системи показників, що характеризують різні аспекти процесу енергозбереження.

Принцип комплексної оцінки факторів, що найбільш істотно впливають на формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств, відповідно до якого розроблена система показників, має відображати ефективність функціонування господарських суб'єктів. Із зовнішніх факторів можна перш за все виокремити рівень цін і структуру тарифів на енергетичні ресурси, прояв конкуренції серед постачальників енергоносіїв тощо. До внутрішніх факторів, що значною мірою впливають на зниження енергоємності виробництва, можна зарахувати ефективність роботи енергоспоживаючого обладнання, рівень кваліфікації персоналу промислових підприємств, упровадження енергозберігаючих заходів, контроль за енергоспоживанням.

Принцип урахування специфіки виробництва має включати показники, що характеризують галузеві особливості виробництва і їх вплив на ефективність використання енергетичних ресурсів.

Відповідно до принципу ієрархічності показників необхідно ранжувати показники від загальних до приватних показників. Загальні показники дають інтегральну оцінку ефективності промислового виробництва. До них належать, наприклад, енергоємність продукції, вартість споживання енергії, узагальнюючий показник ефективності енер- гоменеджменту тощо. Приватні показники доповнюють загальні, розкриваючи вплив на досліджуваний процес, перш за все специфіки виробництва промислової продукції. До приватних показників належать, наприклад, коефіцієнт участі вторинних енергетичних ресурсів в енергопостачанні підприємства, структура основних фондів, енергоозброєність праці та ін.

Відповідно до принципу вимірності, система повинна містити показники, що виражені у вигляді абсолютних (вартість споживання енергії, економія енергоресурсів від упровадження організаційно-технічних заходів тощо) або відносних (енергоефективність, енергоємність продукції тощо) величин. Водночас необхідно забезпечити порівняння показників за методом отримання інформації.

За принципом достовірності інформаційного забезпечення, слід проводити розрахунки показників на основі достовірної інформації, яка представлена в діючих формах обліку та статистичній звітності.

Принцип гнучкості має зумовлювати можливість внесення коригувань у систему показників для формування стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств, коли є потреба змінити технології виробництва на більш інноваційні.

У разі виконання другого завдання - вибір методологічної платформи для формування системи показників із метою реалізації стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств у процесі використання існуючих підходів до побудови системи показників щодо оцінки результатів діяльності промислових підприємств виникають певні труднощі. Вони пов'язані з відсутністю в їх складі нефінансових показників, що відображають різні аспекти діяльності підприємства. Наприклад, у ході оцінки можливих наслідків розробки та реалізації стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств необхідно враховувати не лише фінансові результати, а й зміну техніко-економічних і технічних показників.

Тому побудова системи показників для оцінки ефективності розробки та реалізації стратегії інноваційного розвитку енергозбереження промислових підприємств, на наш погляд, має базуватися на дещо іншій концептуальній основі. Останнім часом усе ширше застосовуються підходи, в основу яких покладена методологія вимірювання досягнень. Вона включає існуючі підходи до формування системи показників, які об'єднані такими назвами: «Бортове табло», «Піраміда досягнень», «Квантовий вимір досягнень», «Концепція внутрішнього ринку «Хьюлетт- Пакард», «Збалансована система показників» тощо (табл. 1). Характерною рисою всіх зазначених вище підходів є використання в них як фінансових, так і нефінансових показників діяльності підприємства.

стратегія інноваційний енергозбереження промисловий

Характеристика моделей оцінки діяльності підприємства на основі концепції вимірювання досягнень